-
1 in evidence
2) в якості доказу, на доказ -
2 presumptive evidence
непрямий доказ, непрямі докази; презумпція доказу; презюмувальний доказ, спростовний доказ; факти, що створюють презумпцію доказу -
3 probable evidence
факт, що створює презумпцію доказу; факти, що створюють презумпцію доказу -
4 averment
n1) твердження; підтвердження факту (обставини)2) юр. доказ; подання доказу* * *n1) твердження; засвідчення якого-небудь факту або обставини2) юp. доказ; наведення доказу -
5 justification
n1) виправдання2) виправдні обставини3) правомірність, підтвердження4) подання поручителем доказу платоспроможності боржника5) друк. виключення рядка* * *n1) виправдання2) обставини, що виправдовують3) правомірність, підтвердження5) пoлiгp. виключення рядка; форматування ( сторінки) -
6 argument
n1. доказ, аргумент2. аргументація3. дискусія, суперечка- inductive argument індуктивний доказ- invulnerable argument незаперечний доказ- pseudoscientific arguments псевдонаучні аргументи- solid argument вагомий доказ- unconvincing argument непереконливий доказ- valid argument вагомий доказ- vicious argument непереконливий доказ- weak argument слабий доказ- solid argument вагомий доказ- well-knit argument струнка система доказів- argument of great weight дуже вагомий аргумент/ доказ- relevance of an argument важливість/ актуальність доказу/ аргументу- weakness of an argument слабкість/ непереконливість доказу- to buttress arguments підкріплювати аргументи/ докази- to demolish arguments спростовувати/ знищувати аргументи- to elude argument ухилятися від суперечки- to prop up arguments підтверджувати аргументи/ докази- to refute arguments спростовувати докази- to rehash the arguments по-новому сформулювати докази- I do not follow your argument я не вловлюю зв'язку у ваших доказах- I am open to your argument я готовий вислухати інші думки -
7 arguable
arguable [ˊɑ:gjυəbǝl] a1) спо́рный2) доказу́емый -
8 demonstrable
demonstrable [dɪˊmɒnstrəbl] aдоказу́емый -
9 evincible
evincible [ɪˊvɪnsbl] aдоказу́емый -
10 susceptible
susceptible [səˊseptəbl] a1) впечатли́тельный, восприи́мчивый2) чувстви́тельный (to); оби́дчивый3) влю́бчивый4) predic. допуска́ющий; поддаю́щийся (of);a theory susceptible of proof легко́ доказу́емая тео́рия
-
11 admissible against smb.
-
12 admissible as evidence
-
13 admissible confession
припустиме ( в якості доказу) зізнання ( у вчиненні злочину) -
14 admissible in chief
прийнятний на головному допиті (в якості доказу, запитання, свідка) -
15 admissible in evidence
-
16 admit in evidence
-
17 bar evidence
-
18 be allowed as evidence
= be allowed in evidence допускатися в якості доказу -
19 best evidence rule
принцип найкращого доказу, вимога наведення найкращих доказів -
20 bring in evidence
См. также в других словарях:
доказу́емость — и, ж. Свойство по знач. прил. доказуемый. Доказуемость теоремы … Малый академический словарь
доказу́емый — ая, ое; зуем, а, о. Такой, который может быть доказан. Доказуемое положение … Малый академический словарь
доказуемый — доказуемый, доказуемая, доказуемое, доказуемые, доказуемого, доказуемой, доказуемого, доказуемых, доказуемому, доказуемой, доказуемому, доказуемым, доказуемый, доказуемую, доказуемое, доказуемые, доказуемого, доказуемую, доказуемое, доказуемых,… … Формы слов
доказуемость — доказуемость, доказуемости, доказуемости, доказуемостей, доказуемости, доказуемостям, доказуемость, доказуемости, доказуемостью, доказуемостями, доказуемости, доказуемостях (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») … Формы слов
доказуемый — ая, ое; зуем, а, о. Такой, который может быть доказан. Д ое положение. ◁ Доказуемость, и; ж. Д. теоремы. Д. вины … Энциклопедический словарь
Доказуемо — нареч. качеств. обстоят. Приводя доказательства. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
Доказуемость — ж. отвлеч. сущ. по прил. доказуемый Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
Доказуемый — прил. Такой, который можно доказать. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
доказуемость — см. доказуемый; и; ж. Доказу/емость теоремы. Доказу/емость вины … Словарь многих выражений
ДОКАЗУЕМОСТЬ — ДОКАЗУЕМОСТЬ, доказуемости, мн. нет, жен. (книжн.). отвлеч. сущ. к доказуемый. Доказуемость теоремы. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
ДОКАЗУЕМЫЙ — ДОКАЗУЕМЫЙ, доказуемая, доказуемое; доказуем, доказуема, доказуемо (книжн.). Такой, что можно доказать. Доказуемое положение. Это вполне доказуемо. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
