-
1 доживать
дожить доживати, дожити, довікувати; добивати віку, добити віку, дотягати віку, дотягти віку. [Довікувати свій короткий вік. З ким дожить, добити віку? (Шевч.). Так-то я й добиваю свого молодого підкошеного віку (Г. Барв.)]. Доживать, дожить до известного времени, до срока - добивати, дожити, добувати, добути. [Добуду цей місяць, а тоді - піду. Мушу году добути (Г. Барв.)]. Дожить, с горем, с бедой пополам - догорювати, добідувати що или чого. [І коли вже я свого віку гіркого догорюю?]. Доживать последние минуты (умирать) - конати. Чтоб тебе не дожить до весны - а бодай ти зозулі не почув. Дожить до седых волос - дожити до сивого волоса, до сивої коси. Дожить, -ся до чего - дожити, -ся чого, до чого, добути, -ся чого, до чого. [Доживсь чести! - подумав Трохим (Квітка). Добулися до того, що й скоринки хліба нема].* * *несов.; сов. - дожитьдожива́ти, дожи́ти -
2 век
1) (жизнь человека) вік. [Дай Боже тобі вік довгий]. Век коротать - вік вікувати. Век прожить, изжить - вік звікувати. Доживать свой век - добувати (добивати) свого віку. Отжить свой век - відвікувати свій вік;2) (столетие) вік, століття, сторіччя, сторік. В продолжение веков, веками - протягом віків, віками, віком. Из глубины веков - з далечи віків;3) (эпоха) вік и віки, доба, час и часи. [Вік лицарства. Середні віки. Кам'яна доба. Козацька доба. Старі часи на Україні]. Относящийся к тому веку, того века - тоговіковий, тогочасний. [Літописці тоговікові Лядською землею звали тільки Завислянщину (Куліш)]. Сообразно с воззрениями своего века - по своєму вікові;4) (бытие вселенной) вік, віки. [Сини віку сього]. С начала века - від віку, з-перед віку, з-первовіку, з-поконвіку, з-правіку, як світ світом. Во век, в век, на веки, до скончания века - до віку, повік, поки віку, до суду- віку, до світ-сонця, на віки, на безвік. Во веки веков - во віки віків, на віки вічні, на всі віки і правіки. В кои-то веки - коли не коли, в ряди-годи. [Побачимося коли-не-коли, та й то не надовго]. В век не, во веки не - ніколи в світі не, ніввіки не. [Безсмертні вони були - й не старілися ніввіки. (Потеб. Одисея)];5) (современность, современники) сучасність (р. -ности), сучасна доба.* * *двадца́тый \век к — двадця́те столі́ття (сторі́ччя)
-
3 дожить
см. доживать
См. также в других словарях:
ДОЖИВАТЬ — ДОЖИВАТЬ, дожить до чего, жить до известного срока, случая. Подождем, авось доживем. Дожили до мату, что ни вина, ни табаку. Вот до чего мы дожили! Вот до чего Бог привел дожить! До того дожили, что все прожили (что и ножки съёжили). Живучи, до… … Толковый словарь Даля
доживать — докатываться, дотягивать, доходить до точки, проживать, доходить, доходить до ручки, достигать Словарь русских синонимов. доживать 1. до какого л. возраста: достигать; дотягивать (разг.) 2. см. доходить … Словарь синонимов
доживать — век • окончание, времяпрепровождение доживать последние дни • окончание, времяпрепровождение … Глагольной сочетаемости непредметных имён
ДОЖИВАТЬ — ДОЖИВАТЬ, доживаю, доживаешь. несовер. к дожить. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
доживать — ДОЖИТЬ, иву, ивёшь; дожил и дожил, ила, дожило и дожило; иви; ивший; дожитый и дожитый (дожит, ита, ито); сов. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
доживать век — См … Словарь синонимов
Доживать — несов. перех. и неперех. 1. неперех. Живя, достигать какого либо возраста, срока и т.п. 2. разг. неперех. Доходить до какого либо обычно неприятного, нежелательного и т.п. состояния. 3. Жить последние годы, дни и т.п.; завершать свою жизнь. отт.… … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
доживать — глаг., нсв., употр. сравн. часто Морфология: я доживаю, ты доживаешь, он/она/оно доживает, мы доживаем, вы доживаете, они доживают, доживай, доживайте, доживал, доживала, доживало, доживали, доживающий, доживаемый, доживавший, доживая см. св … Толковый словарь Дмитриева
доживать — дожив ать, аю, ает … Русский орфографический словарь
доживать — (I), дожива/ю, ва/ешь, ва/ют … Орфографический словарь русского языка
доживать — аю, аешь; нсв. Оканчивать свою жизнь, своё существование. Она доживает последние дни. Д. в уединении последние годы жизни. Д. свой век в деревне. Старый дом доживает свой век … Энциклопедический словарь
