довіреність

См. также в других словарях:

• довіреність — іменник жіночого роду …   Орфографічний словник української мови

• довіреність — ності, ж. Документ, що дає кому небудь право діяти від імені особи, яка видала його; доручення. Довіреність на право керування автомобілем. •• Дові/реність по вкла/ду розпорядження вкладника, що передає іншій особі право на одержання частини чи… …   Український тлумачний словник

• довірчий — а, е. 1) рідко. Який виявляє, виражає довір я кому , чому небудь, ґрунтується на довір ї. Довірчий тон. 2) юр. Який дає право діяти від імені особи, що видала довіреність. Довірчий документ. •• Дові/рча вла/сність (траст) система майнових і (або) …   Український тлумачний словник

• довіритель — я, ч., юр. 1) Той, хто видав кому небудь довіреність. 2) Сторона договору доручення, фізична чи юридична особа, що довіряє виконання певних юридично значимих дій іншій особі (повіреному) від імені і за рахунок першого …   Український тлумачний словник

• гербовий — а, е. Прикм. до герб. || Який має зображення герба. •• Ге/рбова ма/рка вид гербового знака, через продаж якої стягується гербовий збір. Ге/рбовий збір особливий державний збір під час оформлення майнових та інших документів і звернення до… …   Український тлумачний словник

• дискреційний — а, е. Той, що діє за власним розсудом. •• Дискреці/йна вла/да право глави держави, уряду, вищої службової особи діяти в певних умовах на свій розсуд. Дискреці/йна полі/тика політика, яка орієнтується скоріше на економічну ситуацію, ніж на рішення …   Український тлумачний словник

• доручення — я, с. 1) Дія за знач. доручати, доручити. || Справа, доручена кому небудь; завдання. 2) Документ, що дає кому небудь право діяти від імені особи, яка видала цей документ; довіреність. •• Інка/сове дору/чення платіжна вимога, яка складається та… …   Український тлумачний словник

• Линесич, Николай Петрович — ЛИНЕСИЧЪ (Леневичъ), Николай Петровичъ, ген. ад тъ, ген. отъ инф., гл щій Манчжурскими арміями въ рус. япон. войну, род. въ 1838 г. Учился въ Черниг. г зіи. Въ 1855 г. поступилъ юнкеромъ на воен. службу и въ 1856 г. б. произв. въ прап ки въ 58 й… …   Военная энциклопедия

• Мольтке, фон — МОЛЬТКЕ, фонъ (v. Moltke), 1) Хелмутъ Карлъ Бернгардъ М., графъ, прус. фельдм лъ, род. 29 окт. 1800 г. въ Мекленоургѣ. Его отецъ служилъ кап номъ въ рядахъ прус. арміи, но, пріобрѣтя недвиж ть въ Голштиніи, вышелъ въ отставку и, принявъ датск.… …   Военная энциклопедия

• Жалоба — ЖАЛОБА. При обжалованіи администр. распоряженій заявленія заинтересованныхъ лицъ называются просто Ж., а если предметомъ Ж. являются дѣйствія судеб. органовъ, то къ понятію Ж. присоединяются опредѣлит. слова соотвѣт но тремъ видамъ Ж,: частныя ,… …   Военная энциклопедия

• Дибич-Забалканский, Иван Иванович, граф — ДИБИЧЪ ЗАБАЛКАНСКІЙ, гр., Иванъ Ивановичъ, ген. фельдм., сынъ предыдущаго, род. въ 1785 г.; воспит къ Берлин. кад. к са, изъ к раго въ 1801 г. б. взятъ отцомъ, уже служившимъ въ Россіи, для опредѣленія въ рус. службу. Прус. король неохотно… …   Военная энциклопедия