-
1 proxy
довірений; повірений; довіреність -
2 proxy
n1. повноваження, довіреність- vote by proxy голосування за довіреністю- through proxy через посередника -
3 procuration
n1) ведення справ за дорученням2) доручення, повноваження3) придбання, одержання4) одержання (надання) позички для клієнта5) винагорода маклеру за одержану позичку6) звідництво7) церк. мито, сплачуване священиком єпископу* * *n1) ведення справ за дорученням; доручення, довіреність, повноваження; призначення довіреної особи або адвоката2) придбання, отримання3) отримання або надання позики для клієнта; винагорода маклерові за отриману позику (procuration fee, procuration money)4) звідництво5) цepк. мито, виплачуване священиком єпископові -
4 procuratory
n юр.доручення* * *I n; юр.доручення, довіреністьII a1) юp. який відноситься до доручення або довіреності2) який набувається, здобувається; отримуваний3) звідницький -
5 procuration
n1) ведення справ за дорученням; доручення, довіреність, повноваження; призначення довіреної особи або адвоката2) придбання, отримання3) отримання або надання позики для клієнта; винагорода маклерові за отриману позику (procuration fee, procuration money)4) звідництво5) цepк. мито, виплачуване священиком єпископові -
6 procuratory
I n; юр.доручення, довіреністьII a1) юp. який відноситься до доручення або довіреності2) який набувається, здобувається; отримуваний3) звідницький -
7 authority
n1) владаa man set in authority — особа, наділена владою
3) орган, управління; відділ4) pl власті; органи влади; адміністрація; начальство5) авторитет, вага, вплив; значення6) авторитетний (визначний) фахівець7) авторитетне джерело (книга, документ)to know smth. on good authority — знати щось з вірогідних джерел
8) авторитетне твердження; доказ; підставаon the authority of the press — на підставі даних преси, за повідомленнями преси
* * *n1) влада2) повноваження; право, права; компетенція; документ, який підтверджує повноваження; доручення, довіреність; ордер; грамота3) звич. pl влада, начальство; адміністрація; вiйcьк. інстанція; начальник; ( Authority) орган, управління; відділ4) вага, авторитет, вплив5) авторитет, великий ( крупний) спеціаліст; авторитетне джерело (книга, документ)6) підстава7) переконливість; сила -
8 authority
n1) влада2) повноваження; право, права; компетенція; документ, який підтверджує повноваження; доручення, довіреність; ордер; грамота3) звич. pl влада, начальство; адміністрація; вiйcьк. інстанція; начальник; ( Authority) орган, управління; відділ4) вага, авторитет, вплив5) авторитет, великий ( крупний) спеціаліст; авторитетне джерело (книга, документ)6) підстава7) переконливість; сила -
9 limited
adj обмежений, зв'язаний обмеженнями- limited authority юр. обмежена довіреність- limited liability обмежена відповідальність- limited measures обмежені заходи- limited monarchy обмежена/ конституційна монархія -
10 A/P
* * *I скор. від authority to payдовіреність на здійснення платежів; повноваження на здійснення платежів; право підпису на платіжних документахII скор. від authority to purchaseдоручення на купівлю; повноваження на здійснення закупівель; дозвіл на закупівлю -
11 authority to pay
скор. A/Pдовіреність на здійснення платежів; повноваження на здійснення платежів -
12 authority to purchase
скор. A/Pдовіреність на купівлю; повноваження на здійснення закупівель -
13 customs power of attorney
The English-Ukrainian Dictionary > customs power of attorney
-
14 proxy fight
"боротьба за довіреність" ( боротьба за контроль над компанією) -
15 commission
1. n1) доручення; повноваження2) замовлення (художнику)3) комісійна винагорода, комісійні4) комісія, комітет5) первинне офіцерське звання2. v1) уповноважувати; доручати2) призначати на посаду3) підготовляти до плавання (корабель)* * *I n1) довіреність, повноваження; доручення; замовлення ( художникові)2) кoм. доручення; комісійна винагорода, комісійні3) комісія, комітетcommission of inquiry — комісія з розслідування, слідча комісія
4) офіцерське звання; присвоєння офіцерського звання; документ, патент офіцера5) патент, який видається мировому судді при призначенні його на посаду6) здійснення ( якого-небудь) злочину7)II v1) уповноважувати; доручати2) призначати на посаду; надавати офіцерське звання3) замовляти4) мop. готувати ( корабель) до плавання; укомплектовувати ( корабель) особовим складом; передавати ( корабель) під ( чиє-небудь) командування -
16 procuracy
n юр.доручення; повноваження* * *n; іст.1) юp. доручення, довіреність, повноваження2) цepк. посада келаря3) icт. прокураторство -
17 turn over
phr v1) перевертатиto turn over a boat — перевернути човен to turn over the soil перекопати /переорати/ землю; перевертатися
2) обертатисяthe engine turns over at 6000 revolutions per minute — двигун працює зі скоростью 6000 обертів за хвилину
3) перевертати; перегортатиto turn over a magazine — перегортати /проглядати/ журнал
to turn over a new leaf — почати нове життя, виправитися; перебирати
to turn over clothes [old let ters] — перебирати речі [старі листи]
4) превращать; переделывать5) передавати (справу, довіреність) іншомуwill he be able to turn over all of those cameras this year — є а він зуміє/встигне перепродати ці всі фотоапарати в цьому роціє; робити зворот
to turn over ten times in a year — обернутися чотири рази напротязі року; мати оборот, продаватися ( на наступну суму)
the business turned over Ј 50 fast week — за минулу неділю рух грошей досяг 50 фунтів/товарів продано на 5 фунтів; відновлювати, заповнювати запаси( товари)
7) обдумувати8) заводити (машину, мотор)9) переносити ( слово) с одного рядка на інший10) нудити11) ( збитися (про сердце))12) тex. зривати ( різьбу) -
18 commission
I n1) довіреність, повноваження; доручення; замовлення ( художникові)2) кoм. доручення; комісійна винагорода, комісійні3) комісія, комітетcommission of inquiry — комісія з розслідування, слідча комісія
4) офіцерське звання; присвоєння офіцерського звання; документ, патент офіцера5) патент, який видається мировому судді при призначенні його на посаду6) здійснення ( якого-небудь) злочину7)II v1) уповноважувати; доручати2) призначати на посаду; надавати офіцерське звання3) замовляти4) мop. готувати ( корабель) до плавання; укомплектовувати ( корабель) особовим складом; передавати ( корабель) під ( чиє-небудь) командування -
19 procuracy
n; іст.1) юp. доручення, довіреність, повноваження2) цepк. посада келаря3) icт. прокураторство -
20 turn over
phr v1) перевертатиto turn over a boat — перевернути човен to turn over the soil перекопати /переорати/ землю; перевертатися
2) обертатисяthe engine turns over at 6000 revolutions per minute — двигун працює зі скоростью 6000 обертів за хвилину
3) перевертати; перегортатиto turn over a magazine — перегортати /проглядати/ журнал
to turn over a new leaf — почати нове життя, виправитися; перебирати
to turn over clothes [old let ters] — перебирати речі [старі листи]
4) превращать; переделывать5) передавати (справу, довіреність) іншомуwill he be able to turn over all of those cameras this year — є а він зуміє/встигне перепродати ці всі фотоапарати в цьому роціє; робити зворот
to turn over ten times in a year — обернутися чотири рази напротязі року; мати оборот, продаватися ( на наступну суму)
the business turned over Ј 50 fast week — за минулу неділю рух грошей досяг 50 фунтів/товарів продано на 5 фунтів; відновлювати, заповнювати запаси( товари)
7) обдумувати8) заводити (машину, мотор)9) переносити ( слово) с одного рядка на інший10) нудити11) ( збитися (про сердце))12) тex. зривати ( різьбу)
- 1
- 2
См. также в других словарях:
довіреність — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
довіреність — ності, ж. Документ, що дає кому небудь право діяти від імені особи, яка видала його; доручення. Довіреність на право керування автомобілем. •• Дові/реність по вкла/ду розпорядження вкладника, що передає іншій особі право на одержання частини чи… … Український тлумачний словник
довірчий — а, е. 1) рідко. Який виявляє, виражає довір я кому , чому небудь, ґрунтується на довір ї. Довірчий тон. 2) юр. Який дає право діяти від імені особи, що видала довіреність. Довірчий документ. •• Дові/рча вла/сність (траст) система майнових і (або) … Український тлумачний словник
довіритель — я, ч., юр. 1) Той, хто видав кому небудь довіреність. 2) Сторона договору доручення, фізична чи юридична особа, що довіряє виконання певних юридично значимих дій іншій особі (повіреному) від імені і за рахунок першого … Український тлумачний словник
гербовий — а, е. Прикм. до герб. || Який має зображення герба. •• Ге/рбова ма/рка вид гербового знака, через продаж якої стягується гербовий збір. Ге/рбовий збір особливий державний збір під час оформлення майнових та інших документів і звернення до… … Український тлумачний словник
дискреційний — а, е. Той, що діє за власним розсудом. •• Дискреці/йна вла/да право глави держави, уряду, вищої службової особи діяти в певних умовах на свій розсуд. Дискреці/йна полі/тика політика, яка орієнтується скоріше на економічну ситуацію, ніж на рішення … Український тлумачний словник
доручення — я, с. 1) Дія за знач. доручати, доручити. || Справа, доручена кому небудь; завдання. 2) Документ, що дає кому небудь право діяти від імені особи, яка видала цей документ; довіреність. •• Інка/сове дору/чення платіжна вимога, яка складається та… … Український тлумачний словник
Линесич, Николай Петрович — ЛИНЕСИЧЪ (Леневичъ), Николай Петровичъ, ген. ад тъ, ген. отъ инф., гл щій Манчжурскими арміями въ рус. япон. войну, род. въ 1838 г. Учился въ Черниг. г зіи. Въ 1855 г. поступилъ юнкеромъ на воен. службу и въ 1856 г. б. произв. въ прап ки въ 58 й… … Военная энциклопедия
Мольтке, фон — МОЛЬТКЕ, фонъ (v. Moltke), 1) Хелмутъ Карлъ Бернгардъ М., графъ, прус. фельдм лъ, род. 29 окт. 1800 г. въ Мекленоургѣ. Его отецъ служилъ кап номъ въ рядахъ прус. арміи, но, пріобрѣтя недвиж ть въ Голштиніи, вышелъ въ отставку и, принявъ датск.… … Военная энциклопедия
Жалоба — ЖАЛОБА. При обжалованіи администр. распоряженій заявленія заинтересованныхъ лицъ называются просто Ж., а если предметомъ Ж. являются дѣйствія судеб. органовъ, то къ понятію Ж. присоединяются опредѣлит. слова соотвѣт но тремъ видамъ Ж,: частныя ,… … Военная энциклопедия
Дибич-Забалканский, Иван Иванович, граф — ДИБИЧЪ ЗАБАЛКАНСКІЙ, гр., Иванъ Ивановичъ, ген. фельдм., сынъ предыдущаго, род. въ 1785 г.; воспит къ Берлин. кад. к са, изъ к раго въ 1801 г. б. взятъ отцомъ, уже служившимъ въ Россіи, для опредѣленія въ рус. службу. Прус. король неохотно… … Военная энциклопедия