-
1 призвести
доводи́ть -
2 спричинятися
доводи́ть -
3 довести
доводи́ть, дока́зывать -
4 доводити
доводи́ть, дока́зывать -
5 привести
доводи́ть, приводи́ть -
6 приводити
доводи́ть (приводить в какое-л состояние и страд. - ещё), приводи́ть -
7 спричинитися
доводи́ть ( до чого) -
8 case
n доводи, докази, аргументи, міркування, аргументація- case against smth. аргументи проти чогось- case for smth. аргументи на користь/ на захист чогось- to base one's case on smth. обґрунтовувати свою аргументацію чимсь- to have a good case мати хорошу аргументацію- to make out a good case for smth. навести переконливі доводи на користь чогось- to make out one's case довести свою правоту; обґрунтувати свою точку зору; навести свої аргументи на користь своєї пропозиції- to press one's case енергійно доводити свою точку зору, наводити нові і нові докази; добиватись свого- to put one's case over smth. добитись свого в чомусь; провести свою пропозицію/ свій план тощо- to state one's case викласти свої міркування -
9 доводить
несов. доводи́ть, сов. довестидово́дити, довести́; (приводить в какое-л состояние и страд. - ещё) приво́дити, привести́; (приводить к каким-л результатам, преим. негативным и страд. - ещё) призво́дити, призвести́, спричиня́ти, спричини́ти (що), спричиня́тися, спричини́тися ( до чого) -
10 доказывающий
дово́дний, доводи́льний -
11 доводить
несов. доводи́ть, сов. довестидово́дити, довести́; (приводить в какое-л состояние и страд. - ещё) приво́дити, привести́; (приводить к каким-л результатам, преим. негативным и страд. - ещё) призво́дити, призвести́, спричиня́ти, спричини́ти (що), спричиня́тися, спричини́тися ( до чого) -
12 доказывающий
дово́дний, доводи́льний -
13 argument
аргумент; спор, суперечка; викладення доказів, наведення аргументів (доказів, фактів); доводи; виступ по справі; виступ із викладом доказів; дискусія; дебати сторін ( у суді); промова адвоката- argument on a motion -
14 case
приклад; випадок, казус; становище; доводи; фактичні обставини; виклад фактичних обставин; викладення вимог; заява про фактичні обставини у справі, що повинна розглядатися вищим; докази; версія ( слідства тощо); аргументація по справі; спірне питання у суді; матеріали справи; меморандум по справі; судова справа; обвинувачення ( в суді); деліктний позов по конкретних обставинах справи; клієнт ( адвоката); особа, яка перебуває під наглядом; судове рішення по справі; судовий прецедент- case against smb.case of circumstantial evidence — обвинувачення, засноване на непрямих доказах; версія, заснована на непрямих доказах
- case agreed on
- case assignment
- case assignment file
- case at bar
- case-based cause of action
- case-by-case method
- case citation
- case comment
- case conference
- case decision
- case dismissed
- case documents
- case files
- case for
- case for motion
- case for the defence
- case for the defense
- case for the defendant
- case for the prosecution
- case history
- case-in-chief
- case in equity
- case in law
- case in point
- case in precedent
- case investigation
- case investigator
- case law
- case-law
- case-law of courts
- case law reports
- case list
- case made
- case management
- case material
- case method
- case name
- case of abuse
- case of admiralty
- case of conscience
- case of death
- case of direct evidence
- case of doubt
- case of emergency
- case of first impression
- case of legal importance
- case of mistaken identity
- case of the first impression
- case on appeal
- case on the cause list
- case papers
- case prosecution
- case rate
- case records
- case report
- case reports
- case reporter
- case reports
- case reserved
- case sample
- case sheet
- case sounding in contract
- case sounding in tort
- case stated
- case study
- case study method
- case-study work
- case submitted
- case suspension
- case system
- case to answer
- case to move for a new trial
- case to counsel -
15 produce reasons
-
16 pros and cons
= pros and contrasдоводи (аргументи) "за" і "проти"; голоси "за" і "проти" -
17 rebut defence
= rebut defense спростовувати захист, спростовувати аргументи (доводи, докази) захисту, наводити (надавати) докази проти захисту -
18 призводити
вести́ ( иметь последствием - ещё), доводи́ть (приводить к каким-л результатам, преим. негативным и страд. - ещё) -
19 спричинити
вчт; техн. вызыва́ть, доводи́ть (що), производи́ть -
20 спричиняти
См. также в других словарях:
доводи́ть(ся) — доводить(ся), вожу(сь), водишь(ся) … Русское словесное ударение
доводи́ть — вожу, водишь; несов., перех. 1. несов. к довести. 2. тех. Дорабатывать, приводить в полную готовность для пуска в производство (новую машину, агрегат). [Бахчиванджи] подолгу беседовал с конструкторами, и они по его замечаниям доводили машину,… … Малый академический словарь
доводи́ться — вожусь, водишься; несов. 1. несов. к довестись. 2. кому. разг. Быть кем л. кому л. (о родстве); приходиться. Родни у ней [Татьяны] все равно что не было: один какой то старый ключник доводился ей дядей. Тургенев, Муму. Мастер доводился Степану… … Малый академический словарь
доводить — доводить, довожу, доводим, доводишь, доводите, доводит, доводят, доводя, доводил, доводила, доводило, доводили, доводи, доводите, доводивший, доводившая, доводившее, доводившие, доводившего, доводившей, доводившего, доводивших, доводившему,… … Формы слов
доводиться — доводиться, довожусь, доводимся, доводишься, доводитесь, доводится, доводятся, доводясь, доводился, доводилась, доводилось, доводились, доводись, доводитесь, доводящийся, доводящаяся, доводящееся, доводящиеся, доводящегося, доводящейся,… … Формы слов
доводиться — глаг., нсв., употр. сравн. часто Морфология: я довожусь, ты доводишься, он/она/оно доводится, мы доводимся, вы доводитесь, они доводятся, доводись, доводитесь, доводился, доводилась, доводилось, доводились, доводящийся, доводившийся, доводясь… … Толковый словарь Дмитриева
доводить — вожу, водишь; нсв. кого что. 1. к Довести. 2. что. Техн. Дорабатывать, приводить в полную готовность, подвергать чистовой обработке (о машинах, станках, деталях и т.п.). Д. новый измерительный инструмент. Д. станок (улучшая его). ◁ Доводиться,… … Энциклопедический словарь
доводить — ДОВОДИТЬ1, несов. (сов. довести), что до чего. Достигать (достигнуть, достичь) какого л. предела, результата в занятиях, делах, работе [impf. (esp. in fixed phrases) to finish, conclude (by, with), end, bring to an end; to accom plish, finish… … Большой толковый словарь русских глаголов
доводиться — ДОВОДИТЬСЯ1, несов. (сов. довестись), кому чему с инф. Безл. Разг. Происходить (произойти), случаться (случиться), совершаться (совершиться) с кем л., удаваться (удаться) кому л. [impf. coll. to happen (to), manage (to), have occasion (to), have… … Большой толковый словарь русских глаголов
Доводить — I несов. перех. 1. Ведя, помогать кому либо дойти куда либо. отт. Доставлять кого либо до какого либо места. отт. Идя во главе, возглавляя движение, приводить кого либо куда либо. 2. Проводить, прокладывать, протягивать и т.п. что либо до какого… … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
Доводиться — I несов. неперех. страд. к гл. доводить I II несов. неперех. страд. к гл. доводить II III несов. неперех. страд. к гл. доводить III IV … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой