Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

добром

  • 21 никогда

    нрч. ніколи, (диал., зап.) нігди, ніґди[е], (-да в жизни, в век, во веки) зроду, зроду- (з)віку, ні з роду, ні зроду-(з)віку, ніколи в світі, ні в світі, (до смерти) довіку, повік, увік, поки віку, до суду-віку, до віку-суду, поки світа, поки світ-сонця, (диал.) аж нікуди. [Ніколи ми неволі не терпіли (Грінч.). Не забувай мене ніколи (Грінч.). Юзя її ніколи не любила (Л. Укр.). Він ніколи не буває дома (Київ). Хто росте в наші роки, той до старого ніколи вже не вернеться (Епік). Бідному нігди нічого не мати (Номис). З ляхом ніґди не ділитись (Рудан.). Це дерево ніґде не цвіте (Житом.). Копієчки громадської зроду не заняв (Грінч.). Я ще зроду такого не чув (Тобіл.). Хто не знає, зроду-віку не подумає, що вони наймити (Кониськ.). Зроду-звіку козак не був і не буде катом (Номис). Зроду-звіку не пойму віри, що він ізрадив (Грінч.). За гроші ні зроду так жваво не робитимуть (Кониськ.). Ніколи в світі я Цвітецькою не була! (Крим.). Щоб я свого не доказав? - ні в світі! (Куліш). Не забути вам того довіку (Мирний). Тії слави козацької повік не забудем (Шевч.) Раз добром налите серце ввік не прохолоне (Шевч.). До віку-суду не виплатили-б (проценту) (Кониськ.). Поки світ-сонця вороги-б Київа не достали (ЗОЮР I). Хіба-ж він коли жінку послухав? - аж нікуди! (Звин.)]. -да ещё - ніколи ще; зроду, зроду-(з)віку. [Зроду-віку не було такого (Поділля)]. -да уже - ніколи вже, довіку (вже).
    * * *
    нареч.
    ніко́ли; (при отрицательном сказ.) зві́ку, відві́ку, вік, уві́к, зві́ку-зро́ду, зро́ду, ніко́ли в сві́ті, зро́ду-ві́ку, зро́ду-зві́ку

    как \никогда да́ — як ніко́ли

    Русско-украинский словарь > никогда

  • 22 остывать

    остынуть и остыть остигати, остиг(ну)ти, про[ви,за]стигати, про[за]стиг(ну)ти, вистиг(ну)ти, холонути, про[о,за]холо(ну)ти з чого (от чего, после чего), від чого [Охолонула з першої досади (Фр.). Охолонути від поту (Крим.)], прохолодіти, вихолонути, вихолодитися, чахнути, ви[про]чахати, прочахнути, вичахнути, вичахти. [Простиг поезії весь жар. Раз добром налите серце в вік не прохолоне (Шевч.). У печі вже прочахло, вичахло]. Дружба наша -ла - приязнь наша прохолола. См. ещё Остужаться, Охлаждаться. Остылый, остывший - о[про]сти(г)лий, вистиглий, за[про]холоділий, прохололий. [Остиле серце. Прохолола кров].
    * * *
    несов.; сов. - ост`ыть и ост`ынуть
    1) остига́ти и сти́гнути, ости́гнути и ости́гти и пости́гнути и пости́гти, холо́нути, охоло́нути и схоло́нути; ( простывать) простига́ти, прости́гнути, несов. прохоло́нути, прохоло́ти; ( выстывать) вистига́ти, ви́стигнути и ви́стигти, вичаха́ти, ви́чахнути и ви́чахти, диал. ча́хнути, зача́хнути
    2) перен. холо́нути, охоло́нути и прохоло́нути, холо́нути, остига́ти, ости́гнути

    Русско-украинский словарь > остывать

  • 23 отчёт

    звіт, звідомлення про (за) що, справоздання про що и з чого. [Звіт (звідомлення) про діяльність (з діяльности) Товариства. Дайте справоздання (звіт) за своє порядкування справами Товариства]. Давать, дать отчёт перед кем, кому о чём - давати, дати звіт (звідомлення) кому, перед ким про що, з чого. Давать, дать отчёт себе о чём, в чём - здавати, здати собі справу з чого и про що, усвідомлювати, усвідомити собі що. [Вони, видимо, не здавали собі справи з того, що робиться]. Дать себе полный отчёт в чём-л. - здати собі цілком справу з чого, довести собі до повної свідомости що-небудь. [Цього мабуть і сам автор ще собі до повної свідомости не довів (Єфр.)]. Поступать, не отдавая себе -та - чинити несвідомо. Давать, дать, брать, взять под отчёт - давати, дати, брати, взяти що на звіт. Денежный отчёт - звідомлення (справоздання) грошове, рахунки. [Поїхав, не здавши рахунків за своє порядкування сирітським добром]. Давать, дать денежный отчёт - (по)здавати, (по)дати, складати, скласти грошове звідомлення, рахунки. Годичный отчёт - звідомлення (звіт) за рік, річне звідомлення (справоздання), річний звіт. Отчёт о заседании, о конференции - звіт, звідомлення про засідання, про конференцію. Ты за это богу и людям отчёт отдашь - за це складеш (даси) ти відповідь перед богом і людьми.
    * * *
    звіт, -у; звідо́млення, справозда́ння

    Русско-украинский словарь > отчёт

  • 24 подносить

    поднести
    1) (вверх) підносити, піднести, підіймати, підняти. См. Поднимать, Возносить. [Таке важке, що не піднесу (не підійму). Явдоха піднесла хустку до очей і зідхнула (Кониськ.)];
    2) (неся приближать к чему-л.) підносити, піднести кого, що до кого, до чого. [Піднесли дитину до матери. Піднеси до світу, тут не видно];
    3) (приносить) підносити, (редко підношувати, доношати = поднашивать), піднести, надносити, наднести. [Йому піднесено корону, і як піднесли, він одіпхнув її (Куліш)];
    4) (нести некот. время, помогая кому-л.) надносити, наднести що кому. -нести подарок, в подарок кому что - піднести подарунок кому, у подарунок кому що. -носить, -нести кому бумаги для подписи, ходатайство - підносити, піднести кому папери на підпис, прохання. -нести кукиш - піднести дулю кому. -носить кирпич, известь - підносити цеглу, вапно (вапну);
    4) -сить кому (угощать) - підносити, піднести кому, частувати, почастувати кого чим. Срв. Угощать, Потчевать. [Варенухи по кухлику їй піднесли (Котл.). Підніс йому чаю (Квітка)]. Чужим добром -сить ведром (погов.) - добре чужими пирогами свого батька поминати. Поднесённый - піднесений.
    * * *
    несов.; сов. - поднест`и
    підно́сити, піднести́ и попідно́сити; ( кому что - угощать) частува́ти, почастува́ти (кого чим)

    Русско-украинский словарь > подносить

  • 25 честь

    I сущ.
    1) честь, -ті

    была́ бы \честь предло́жена (прило́жена) — було́ б ска́зано

    быть (служи́ть) к че́сти чьей — роби́ти честь кому́

    всё обошло́сь честь че́стью — все ви́йшло (обійшло́ся) гара́зд

    в честь кого́-чего́ (уст. кому́-чему́) — на честь кого́-чого́

    вы́йти с честью из чего́ — ( найти выход) ви́йти з че́стю з чо́го

    име́ть \честь — с неопр. ма́ти честь (за честь)

    по́ле че́сти — торж. по́ле че́сті

    по (на) чести — (в знач. нареч.: по совести) че́сно, по-че́сному; ( по-хорошему) по-до́брому, по-хоро́шому

    по че́сти [сказа́ть, говоря́] — (в знач. вводн. сл.: откровенно) пра́вду сказа́ти (ка́жучи), по пра́вді сказа́ти (ка́жучи)

    принадлежи́т \честь [откры́тия, созда́ния] кому́ — нале́жить честь [відкриття́, ство́рення] кому́

    проси́ть честью — добро́м проси́ти

    суд че́сти — суд че́сті

    счита́ть (поста́вить) за \честь что — вважа́ти че́стю (за честь) що

    с честью [сде́лать что] — ( очень хорошо) з че́стю [зроби́ти що]

    честь че́стью, честь по че́сти — як слід; ( как положено) як годи́ться

    че́стью [сде́лать что] — (добром, по-хорошему) добро́м (по-до́брому, по-хоро́шому) [зроби́ти що]; ( как подобает) як слід (як годи́ться; достойно: гі́дно) [зроби́ти що]

    2) (почёт, уважение) честь, поша́на, ша́на, шано́ба

    быть [не] в че́сти — бу́ти [не] в поша́ні (в ша́ні, в шано́бі)

    из че́сти — ( из уважения) зара́ди че́сті; ( бескорыстно) безкори́сливо

    отда́ть честь — воен., перен. відда́ти честь; ( оказать должное уважение) скла́сти честь

    II см. почитать III III
    (глаг.: читать) диал. чита́ти

    Русско-украинский словарь > честь

  • 26 Облагодетельствование

    обдарування кого ласкою, добром (милостями), благодійством, оласкавлення.

    Русско-украинский словарь > Облагодетельствование

Страницы
  • 1
  • 2

См. также в других словарях:

  • добром — См …   Словарь синонимов

  • ДОБРОМ — ДОБРОМ, нареч. (разг.). По доброй воле, добровольно. Лучше добром отдайте, а то хуже будет. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • ДОБРОМ — ДОБРОМ, нареч. (разг.). 1. По доброй воле, без принуждения. Лучше д. отдай. 2. По хорошему, без ссоры. Д. прошу. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • добром — (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») …   Формы слов

  • добром —   добро/м   Добром вас прошу …   Правописание трудных наречий

  • Добром, так вспомни, а злом, так полно. — (говорят икнувши). См. СУЕВЕРИЯ ПРИМЕТЫ …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • Добром не кончить — Прост. О том, кто начинает нечестное, плохое дело, которое получит осуждение. Титушко всё присматривался, примеривался к богатым мужикам, но с годами отмахнулся от отцовской мечты о земле: понял, что при Советской власти нахватать земли в аренду… …   Фразеологический словарь русского литературного языка

  • Добром — I нареч. качеств. обстоят. разг. 1. По доброй воле; без принуждения. 2. Мирно, без ссор. II нареч. качеств. обстоят. разг. Благополучно. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • добром — добр ом, нареч …   Русский орфографический словарь

  • добром — нареч …   Орфографический словарь русского языка

  • добром — см. Добро …   Энциклопедический словарь

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»