добридень!

день (р. дня), (ум. деньок, деньочок: ув. днище), днина (ум. днинка, днинонька; почти без мн. ч.). [Не все деньок, буває і днище. Їв разів із п'ять на днину. У суботу на годинку, у неділю на всю днинку. Днинонька погожа (Крим.)]. Присутственный, неприсутственный день - урядова, неурядова днина. Белый день - білий день, (реже) старий день. [Співають, а надворі вже старий день (Свидн.)]. День наступает - дніє. День-денской - увесьденечки, день-денечки, день-денно, увесь день, цілісінький день. Днём - удень. В тот день - того дня. На тех днях - тими днями. [Сталося тими днями]. На днях - цими днями. На следующий день - навзавтра, другого дня. [Навзавтра, як розвидніло, пішов до моря]. Третьего дня - позавчора, завчора, передучора. В один из дней - одного дня. [Сидів я, одного літнього дня, в своїй кімнатці (Крим.)]. В день, в течение дня - денно, за день. [Яка яма давала дві, а яка й по п'ять бочок денно (Франко)]. В продолжение целого дня - через цілісінький день, протягом цілої днини. [Окроме сухого хліба через цілісінький день нічого не побачить (Квітка)]. День идёт за днём - день по дню минає. В течение одного и того же дня - тієї самої днини, обидень, обиденкою, обіддень. [Я обиденкою справлюсь: уранці поїду, а на ніч і додому. Як обіддень хочеться із'їздить у Борзну, дак устаю удосвіта. Мені трапилося бачити, як обидень ховали дочку й матку]. Сделанный в один день - обиденний. [Щоб зловити відьму, треба зробити обиденну борону]. Продолжающийся целый день - цілоденний. Несколько дней - скількись день. На несколько дней (об отпуске, поездке и т. п.) - кількаденний. В течение первых дней - у перших днях. Изо-дня-в-день - день крізь день, день-у-день, день при дневі. Со дня на день - день одо дня, з днини на днину (на другу). День за днём - день по-за день, день за день. [День по-за день - так і пропала справа]. Каждый день - що-дня, що-день, день-у-день. С каждым днём - з кожною дниною, від дня до дня. [А тимчасом від дня до дня Соломон мудрився (Рудан.)]. Каждые два, каждые три дня - що-два дні, що-три дні. Спустя два-три дня - за два дві, за три дні, по двох, по трьох днях. По сей день - по сюю днину, понині, аж досі, дотепер. Проводить, провести день - днювати, переднювати, день з(о)днювати. Рабочий день - робочий день. Четверть рабочего дня - опруг. [З ранку до снідання - опруг, до обід - другий, до полудня - третій, до вечора - четвертий]. Чорный день - чорний день, скрутний (сутужний) час. [Про гроші про чорний день вона ніколи не дбала (Мирн.)]. Красные дни - ясні (гарні) дні, (только перен.) розкоші. День без росы - суховень (р. -вня). Добрый день (приветствие) - добридень. [На добридень вам!]. Желать доброго дня - на день добрий (на добридень) давати, на добридень поклонитися.

* * *

1) (захотеть) забажати, зах(о)тіти, зажадати, запрагнути, забагнути и забагти чого; (из'явить сознательное желание) побажати, пожадати, схотіти и похотіти, поохотитися, завволіти. [Богу рівним бути забажав (Франко). Побажай чого, так і станеться (Номис). Хто його зна, чи похотять люди (Каменец.)]. Всё, чего душа -лает - все, чого душа забажа (захоче, зажада, запрагне). Если -лаете (если вам будет угодно) - як схочете, як завволите. [Як завволите, сестро Меланіє, - одказала Катря (М. Вовч.)]. Не -лай себе добра ближнего твоего - не пожадай собі добра (від) ближнього твого. Срв. Желать 1;

2) побажати, пожадати кому чого. [Думала, що за багатим чоловіком добре їй буде, а вийшло і ворогові своєму не пожадала-б (Мирн.)]. -лать доброго дня - на добридень поклонитися, на добридень и добридень дати, віддати кому, на добридень сказати кому. -лать спокойной ночи - на добраніч дати (сказати) кому. См. Желать 2.

* * *

поздравить кого с чем поздоровляти, поздоровити кого з чим, віншувати, повіншувати кого чим, вітати, привітати, (гал.) ґратулювати, поґратулювати кого з чим. -вить с добрым утром, днём - на добридень віддати, на добридень поклонитися. -влять кого с новым годом - поздоровляти, вітати кого з новим роком, віншувати кого новим роком. -вить с праздником - поздоровити, привітати кого з святом (празником). -вляю вас с благополучным возвращением - з щасливим поворотом вітаю (поздоровляю) вас. -вить с именинами, днём рождения - поздоровити (привітати) кого з іменинами, з днем народження, повіншувати кого іменинами, днем народження. -влять с новым годом, посевая зерном - посівати, сов. посіяти, новолітувати кого. Итти -влять кого с новорождённым - (шутл.) іти до кого на молозиво. Итти с -нием и подарком - ходити до кого на ралець. С чем вас и -ляю - з чим вас і вітаю, чим вас і віншую.

* * *

несов.; сов. - поздр`авить

(кого с чем) поздоровля́ти, поздоро́вити (кого з чим); ( приветствовать) віта́ти, привіта́ти (кого з чим); віншува́ти, повіншува́ти (кого чим, з чим); несов. диал. гратулюва́тиь(кому)

час після полудня; час після обіду, післяобідній час

* * *

1) час після полудня; години від полудня до заходу сонця

2) остання, більш пізня частина ( чого-небудь)

гордий, гордовитий, пишний, величавий. -дый чем - гордий чим и на що. [Горда на свою вроду. Яка пишна молодиця: і добридень не каже!]. Гордая осанка - горда (гордовита) постава. Делать кого -дым - пишити кого. [Власть пишить]. Принять гордый вид - запишатися. Срв. Гордыбачливый.

* * *

1) го́рдий

2) (заносчивый, высокомерный) го́рдий, гордови́тий, гордува́тий, гордли́вий; гонори́стий, гонорови́тий; ( надменный) пиха́тий, пихли́вий; ( важный) пи́шний, запи́шний, ду́мний; диал. фуду́льний

1) добрий (к кому, - для кого или до кого), ласкавий, (добряк) - благий. [Добрим словом не згадають. Він для мене (до мене) добрий. Кость - блажчий за Григора]. Добренький - ласкавенький. Очень добрый - добренний, добряч[щ]ий. [Добренна душа з його. Добрячі були люди, покійнички (М. Вовч.)]. Становиться, стать добрым - добріти, добрішати, ласкавішати, подобрішати; поласкавішати. [Баба наче трохи подобрішала до Миколи]. Сделать кого добрым - роздобрити, (провинц.) - роздобрухати. Доброе дело сделать - добре (добро) вчинити. Будь добр, будьте добры (пожалуйста) - будь ласка, будь ласкав, будьте ласкаві, зроби (зробіть) ласку, спасибі тобі (вам). [Скажіть, будь ласка, й мені. Скажіть, спасибі вам, з яких ви є: чи ви з панів, чи ви із мужиків (Грінч.)];

2) (хороший) - добрий, гарний, хороший. [Дуже се добре діло. Доброго голоса маєш. Хороший (гарний) робітник з нього]. В добрый час - час добрий вам, на добрий час. В добром ли вы здоровьи? - чи добре ся маєте?]. Чего доброго - бува, буває, часом, хто зна. [Чи ти, бува, не здурів? Не дивись на нього, щоб часом не підійшов]. Доброе утро, добрый день, добрый вечер, доброй ночи - добридень, (только у интеллигентов) - доброго ранку; добривечір; добраніч; на добраніч.

* * *

1) бажати, х(о)тіти, охотитися, (сильно) жадати, прагнути (предпочитать) воліти (н. вр. -лю, -лиш). [Ой чи волиш, Бондарівно, ізо мною жити, а чи хочеш в сирій землі гнити?];

2) -ать кому чего - бажати, зичити кому чого. [Що тобі не миле, того й людям не зич]. -ать спокойной ночи, доброго утра - на добраніч, на добридень давати. Здравия -аю - доброго здоров'я зичу (бажаю вам). -ать зла - злого кому зичити (бажати), лихо мислити кому. [Злого я нікому не бажаю. Свій своєму лиха не мислить]. -ать кому-л. добра - добра прияти (зичити) кому. Мне желается - я бажаю (хочу). Желающий чего - той, що бажає (хоче), охочий до чого. [Писано цю книжку про селянина (= для крестьянина), охочого (или: що хоче) засвоїти програму партії (Азб. комун.)]. Желаемый - бажаний, жаданий. Срв. Желательный.

* * *

1) бажа́ти; ( хотеть) хоті́ти (хо́чу, хо́чеш), жада́ти, охо́титися (охо́чуся, охо́тишся); ( предпочитать) волі́ти, торж. во́лити; ( выражать пожелание) зи́чити

2) (испытывать к кому-л. влечение, страсть) жада́ти, бажа́ти

с кем здоровкатися, вітатися до кого и з кем, на добридень давати кому; (вітати кого), на день-добрий давати кому; чоломкатися з ким; (рукопожатием) рукатися, ручкатися (снимая шапку) шапкуватися.

* * *

здоровому бути, добре ся мати. Дай бог -вать - поздоров боже. Желаю -вать - доброго здоров'я (зичу), доброго здоров'я, здоров'ячка. Здравствуй, -те - здоров (був), здорова (була), здорові були, добридень, добривечір, чолом (говорит приветствующий), доброго здоров'я (говорит отвечающий). Да -вует! - (не)хай живе! хай здоров живе!

* * *

1) пропасниця, лихоманка, трясця (-ці), трясо[а]виця, трясучка, (веснянка) веснуха. [Добридень, пропасниці! Єсть вас сімдесят сім (Чуб. I). Я на пропасницю недугував (Л. Укр.). Як же ся маєте по вашій лихоманці? (Самійл.). Трясця нашим ворогам (брань) (Чуб.)]. Болотная -ка - болотяна пропасниця (трясця). [Смерть од болотяної трясці (Крим.)]. -ка с бредом - гарячка, (в)огневиця. Гастрическая -ка - шлункова трясовиця. Жёлтая -ка - жовта пропасниця, корчій (-чія), поганка. Изнурительная -ка - виснажлива (виснажна) пропасниця, гнітючка, гнітуха. Крапивная -ка - кропив'яна пропасниця; см. Крапивница 1. Нервная -ка - нервова пропасниця. [Катерину трусила нервова пропасниця (Грінч.)]. Перемежающаяся -ка - перемінна пропасниця. -ка бьёт, трясёт кого - пропасниця (лихоманка, трясця) б'є, трусить кого, тіпає кого и ким. [Мене била (трусила) пропасниця (Крим.). Щастя - як трясця, кого схоче, того трусить (М. Вовч.). Злість тіпала обома, немов пропасниця (Коцюб.)]. -ка меня, его схватила - лихоманка (трясця) мене, його схопила, напала. [Мене трясця схопила (Н.-Лев.)]. Дрожать как в -ке - труситися (тремтіти), мов (як) у пропасниці (у лихоманці, у трясці), мов з пропасниці; труситися, мов пропасниця (лихоманка) б'є (кого). [Вся трусилася, мов з пропасниці (Грінч.)]. Лежать в -ке - лежати в пропасниці (в лихоманці), на пропасницю (на лихоманку);

2) (перен.: горячка) гарячка, лихоманка. Строительная -ка - будівельна гарячка (лихоманка).

* * *

1) мед. пропа́сниця; ( горячка) гаря́чка; лихома́нка, тря́сця, трясу́чка; диал. трясови́ця, зимни́ця

2) (сыпь, болячки) боля́чка

3) перен. гаря́чка, пропа́сниця

 ч

 1. день; ◙ dzień dobry добридень, добрий день;

 2. доба;

 3. дата; термін; dzień urodzin: день народження