-
1 redolent
adj1) ароматний, запашний, духмяний, пахучийredolent wine — вино, яке має свій букет
3) приємний, п'янкий (про запах)redolent odour — аромат, пахощі
tales redolent of mystery — розповіді, сповнені таємничості
town redolent of age — місто, де все дихає старовиною
* * *a1) приємний, п'янкий ( про запах); ароматний, запашний2) (of, with) який сильно пахне ( чим-небудь); пахучий; який дихає ( чим-небудь); який нагадує ( що-небудь); сповнений ( почуття) -
2 дышать
дыхать1) дихати (-хаю, -хаєш и дишу, -шеш), віддихати. [Вільно дихає грудьми. Спить і тяжко дише. Грудям легко оддихати (Крим.)]. -шать полною грудью - дихати на повні груди. -шать тяжело вслух с сопением - сапати [Андрій голосно сапав (Коц.)]; (скоро и тяжело) дихтіти, (хрипло) харчати [Спали, харчали і хропли]. Тяжело -шать (запыхавшись от жары или работы) - хакати, хекати. [Душно Рябкові - бач аж хакає, язик висолопивши (Харк. п.). Як рубає, то хекає]. -шать ртом, чтоб согреть что-нибудь или охладить (дуть) - хук[х]ати. [Дитина хукає на гаряче молоко. Хухає собі в руки]. См. Дуть 2. Едва -шит - дух ледве зводить, ледве дихає (дише). Огнём дышащий - огнедихатий. [Дракон огнедихатий (Кул.)]. Ды[о]хнуть - дихнути, дхнути [Бог дхне своїм духом, то й не буде його], хукнути (ртом). [Взяла тіста, хукнула - полетів голуб]. Отдыхать, отдышаться - віддихатися, віддихати;2) (веять) дихати, подихати [Перед світом дихає холодненький вітрець (Ворон.). Все подихало молодою парубочою красою (Неч.-Лев.)], (пахнуть) віддавати чим, пашіти (пашу, пашеш, паше) [Пахощами молодощів оддає його збірка (Єфр.). Духом сіножати паше усе свіжим (Манж.)], (нести) т[д]хнути [Його лице дхнуло щастям (Н.-Лев.). Кажете, що од мене дхне вища поезія? (от меня дышит высшей поэзией) (Крим.)]. Дышать неприязнью, злобою - важким (лихим) духом, пеклом дихати на кого. Дышать молодостью - віяти молодощами, молодіти. [Там молодіють кущі, як свіжі дівчата (Коц.)]. Ды[о]хнуть (повеять) - дихнути, подихнути. [Вітер не дихне. Подихнуло свіжим повітрям].* * * -
3 eupnoic
adj мед.1) що стосується нормального дихання2) який дихає вільно й рівномірно* * *[juːp'nxik]a; мед.який відноситься до нормального дихання; який дихає вільно е рівномірно -
4 suspirious
-
5 grampus
n1) зоол. дельфін-косатка2) людина, що важко дихає (пихтить, сопе)3) мет. великі кліщі* * *n1) зooл. дельфін-косатка -
6 inspire
v1) надихати, запалювати; стимулювати2) навіювати, вселяти, збуджувати; заронити (надію, думку тощо)3) інспірувати4) рел. посилати небесний дар, обдаровувати5) дихати, вдихати; вбирати в себе повітряthe air we inspire — повітря, яким ми дихаємо
* * *v1) вселяти; навіювати; заронити (думку, почуття)2) інспірувати, таємно вселяти3) надихати4) вдихати5) peл. дарувати натхнення -
7 rancorous
adj1) злобний, злісний, озлоблений2) мстивий; злопам'ятний* * *aзлобний, озлоблений; який дихає ненавистю; мстивий, злопам'ятний -
8 short-breathed
adjякий задихається; який важко дихає; хворий на задишку* * *aякий задихається, важко дихаючий; який страждає на задишку -
9 breathful
adj1) що дихає; живий2) ароматний, духмяний -
10 eupnoic
[juːp'nxik]a; мед.який відноситься до нормального дихання; який дихає вільно е рівномірно -
11 rancorous
aзлобний, озлоблений; який дихає ненавистю; мстивий, злопам'ятний -
12 redolent
a1) приємний, п'янкий ( про запах); ароматний, запашний2) (of, with) який сильно пахне ( чим-небудь); пахучий; який дихає ( чим-небудь); який нагадує ( що-небудь); сповнений ( почуття) -
13 suspirious
a; мед.який дихає з помітним зусиллям, важко дихаючий -
14 дихазий
бот.диха́зій -
15 дыхание
1) (действие дышущего) дихання, подих, віддих, дух. [Причувається дихання сонних. Дослухався до кожного подиху. Він затамовує навіть віддих, боячись подати знак життя (Коц.)]. Тяжёлое, стеснённое -ние - відсапування. Переводить -ние - зводити дух (после усталости) відсапувати. Перевести -ние - звести дух, передихнути, віддихатися, відсапати, відсапнути. Притаить -ние - затаїти (притаїти) духа (дух), заперти (затамувати) дух (віддих), мовчати та й тихо дихати. Остановить -ние - спинити дух. Захватывать, спирать -ние - запирати дух, спирати дух (дихання), забивати дух, захопляти дух. Дыхание спёрло, захватило (безл.) - сперло духа (дух), сперло груди, перехопило дух, забило дух, дух забивсь, дух занявсь. [Вона аж зблідла, дух забивсь (Неч.-Лев.). Ноги затрусилися, і дух занявсь, і сама ні з місця (Кв.)]. Отогревать, -греть -нием что - відхук[х]увати, відхук[х]ати. [Насилу відхукав собі руки];2) (веяние чего) подих, подихання, дихання. [Подих ночи. Подих революції. Дихання землі, весни]. -ние жизни - дух життя, дух живий. [Помер - і ніхто вже в нього не вдмухне духа живого].* * *1) ди́хання и диха́нняо́рганы дыха́ния — о́ргани ди́хання
2) ( вдохи и выдохи) ди́хання, по́дих, -у, ві́ддих, -у; дух, -у3) ( веяние) по́дих, ди́хання -
16 жилец
1) пожилець - см. Квартирант, Постоялец;2) житець (р. -тця), (ж. р.) живуща. Он уже на этом свете не жилец - він уже на цьому світі не житець; уже він (вона) на божій дорозі; уже він смертенний, лежить; уже на ладан дихає; йому (їй) вже не животіти; вже на тонку пряде; вже рясту не топтатиме.* * *1) пожиле́ць, -льця́, жиле́ць, ме́шканець, -нця2) (житель, обитатель) жи́тель, -ля, ме́шканець, жиле́ць, пожиле́ць; жите́ць, -тця́не \жилец ц [на бе́лом све́те] кто — не жиле́ць (не жите́ць) [на цьо́му сві́ті, на бі́лому сві́ті] хто
-
17 задышать
задихати.* * *зади́хати, -ди́хаю, -дихаєш и -ди́шу, -ди́шеш, поча́ти ди́хати -
18 змея
1) зоол., Serpens - гадюка, гадина, змія, (гал,) гашка; (лазящая по деревьям) жеретія; (большая) зміюка, зміяра, гадюра; см. Змей 1. [Заховаю змію люту коло свого серця (Шевч.). В'ється як гадина (Номис). Приспавши в серці гадину зневір'я (Л.-Укр.). Гадина в його словах дихає (Номис). Коло серця молодого як гашечка чорна в'ється (Федьк.). Яр в'ється гадюкою між крутими горами (Н.-Лев.)]. Гремучая змея - грим'ячка. Очковая змея - очкар (-ря), окулярник. Змея-медянка - мідянка, мідяниця, (гал.) гладунка, гладун, веретільник, веретенниця;2) (бранно) гадина, гадюка, гад, гадюра. [Що се ти, гадюро, робиш? (Ум. п.)]. Змея подколодная - гад потаєнний, гадюка потайна, гадюка з-під соломи. Стать -ей - згадючитися, згадючіти, (о мног.) погадючитися, погадючіти. [Молоденька та Оксана, а як вже згадючіла (М. Вовч.)]. Размножаться как змеи - розгадючуватися, розгадючитися.* * *змія́; змію́ка; ( гадюка) гадю́капригре́ть змею́ на груди́ — перен. ви́гріти гадю́ку (змію́, змію́ку) в па́зусі (за па́зухою)
-
19 кончаться
кончиться1) (приходить к концу) кінчатися и кінчитися, сов. (с)кінчитися, докінчуватися, докінчитися и докінчатися, доходити, дійти (кінця, краю), виходити, вийти, о мн. покінчатися; срвн. Оканчиваться. [От уже і третій день кінчався (Рудч.). Кінчивсь рік (Рудч.). Рік виходить. Виходить і другий год (Рудч.). Через тиждень мені місяць дійде, як тут живу (Пирят.)]. Время -чилось - час вийшов, минув. Запасы хлеба -чаются - хліб виходить. Уже и лето -лось - вже й літо минуло(ся). Вечерняя служба -чается - вечірня відходить. Ужин -чился - вечеря (с)кінчилася, відійшла. -ться чем, на ком, чём - кінчатися, (с)кінчитися чим, на кому, на чому. [Чим суд кінчивсь? (Мирний)]. Гора -ется острой верхушкой - гору вивершує гострий шпиль. Худое худым и -чится - лихе на лихе й вийде. Это чем-нибудь да -чится - це на щось таки вийде;2) (умирать) кінчатися, кінчитися, доходити, дійти, відходити, відійти, конати, сконати. [Живий ще?.. Дише, але доходить (Кон.). Якби були води не дали, то я-б дійшов уже (Сл. Гр.). Ще дихає, але вже одходить (Звин.). Сім рік будеш хорувати, а осьмий конати (Пісня)]. Он -чается - він кінчається, доходить, конає.* * *несов.; сов. - к`ончиться1) кінча́тися, кінчи́тися, сов. скі́нчитися и скінчи́тися; ( оканчиваться) закі́нчуватися, закінчи́тися2) ( умирать) умира́ти, уме́рти, помира́ти, поме́рти; кінчатися, кінчи́тися, дохо́дити, дійти́, кона́ти, скона́ти -
20 людоедка
людоїдка, людожерка, (жена людоеда) людоїдиха, людожериха.* * *людої́дка, людоже́рка
- 1
- 2
См. также в других словарях:
диха — 1) деньги; 2) монета … Нанайско-русский словарь
медве́диха — медведиха … Русское словесное ударение
медве́диха — и, ж. разг. Медведица. Что из лесу, из лесу из дремучего Выходила бурая медведиха Со милыми детушками медвежатами. Пушкин, Сказка о медведихе … Малый академический словарь
дихазий — (от греч. dicházō делю надвое), соцветие, в котором под верхушечным цветком главной оси развиваются 2 побега с верхушечными цветками. Простой дихазий у некоторых лютиков, земляники, сложный у звездчатки. * * * ДИХАЗИЙ ДИХАЗИЙ (от греч. dichazo … Энциклопедический словарь
диханг — название ущелий в Гималаях в месте прорыва их р. Брахмапутра. Общая длина около 400 км, глубина 3 5 тыс. м. Пороги, водоскаты. * * * ДИХАНГ ДИХАНГ, название глубоких ущелий р. Брахмапутра (см. БРАХМАПУТРА) в месте прорыва ею Гималаев (см.… … Энциклопедический словарь
дихазий — ((гр. dichazo делю надвое, разделяю) полузонтик, двулучевой верхоцветник, развилина соцветие, главная ось которого заканчивается одним верхушечным цветком, а из пазух двух супротивных листьев, находящихся под этим цветком, развиваются две боковые … Словарь иностранных слов русского языка
Диханівське — іменник середнього роду населений пункт в Україні … Орфографічний словник української мови
диханівський — прикметник … Орфографічний словник української мови
дихазий — (2 м), Пр. о диха/зии; мн. диха/зии, Р. диха/зиев … Орфографический словарь русского языка
дихання — іменник середнього роду дихання іменник середнього роду те ж, що дихання діал … Орфографічний словник української мови
МЕДВЕДИХА — МЕДВЕДИХА, медведихи, жен. (обл.). Медведица. «Выходила медведиха со малыми детушками медвежатами.» Пушкин. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова