-
1 thumb
1. n1) великий палець (руки)2) великий палець рукавички3) виступ4) міра довжини (= 2,54 cm)to bite one's thumbs — гніватися, дратуватися
to twiddle one's thumbs — байдикувати, бити байдики
put your thumbs up! — не вішай носа!, не бійся!
2. v1) заялозити, забруднити2) обмацувати (великим пальцем)3) незграбно поводитися (з чимсь)4) розрівнювати, приминати5) амер., розм. голосувати (на дорозі)to thumb a lift — а) голосувати (на дорозі); б) під'їхати на попутній машині
* * *I [aem] n1) великий палець ( руки)with his thumb and finger — великим, вказівним пальцем; великий палець рукавички; виступ, частина, що виступає
a thumb's breadth — шириною в один дюйм /у палець/
a rule of thumb — див. thumb-rule 1; under smb 's thumb, under the thumb of smb все співало в чиїхось руках, у когось під під керівництвом
some men are under the thumbs of their wives — деякі чоловіки ( перебувають) підкаблучники у своїх дружин
to keep smb under one's thumb — тримати когось під каблуком
to stick out like a sore thumb — звертати на себе увагу; впадати в око; колоти око
to twiddle one's thumbs — ледарювати, бити байдики
to turn down the thumb (s) on smth — бути проти чогось; говорити, що номер не пройде
to turn up the thumbs on smth — бути за щось; обома руками підписатися під чимось
to be all thumbs — бути неспритним /незграбним/; his fingers are all thumbs y нього руки-крюки
to bite one's thumbs — сердитися, дратуватися
to bite the thumb at smb — icт. показати комусь дулю; сміятися /знущатися/ з когось
to fash one's-thumbs (about) — дiaл. турбуватися, утрудняти себе
II [aem] vto whistle on one's thumb — дiaл. втішатися як умієш /можеш/; put your thumbs up! не бійся!, не хнюпся!; тримай хвіст морквиною!
1) захватати, забруднити (особ. книгу)the book was thumbed out of existence — книгу зовсім потріпали; переглянути (тж. thumb through)
2) обмацувати ( великим пальцем)3) абияк поводитися (із чимось; тж. to thumb it)to thumb the piano — грати одним пальцем на піаніно; бриньчати абияк на піаніно
4) уминати, розрівнюватиhe thumbed (down) the tobacco in his pipe — він щільно набив трубку
5) aмep. " голосувати " ( на дорозі)••to thumb one's nose — aмep. показати ніс
to thumb a lift — "голосувати" ( на дорозі); під'їжджати на подорожній машині
-
2 thumb
I [aem] n1) великий палець ( руки)with his thumb and finger — великим, вказівним пальцем; великий палець рукавички; виступ, частина, що виступає
a thumb's breadth — шириною в один дюйм /у палець/
a rule of thumb — див. thumb-rule 1; under smb 's thumb, under the thumb of smb все співало в чиїхось руках, у когось під під керівництвом
some men are under the thumbs of their wives — деякі чоловіки ( перебувають) підкаблучники у своїх дружин
to keep smb under one's thumb — тримати когось під каблуком
to stick out like a sore thumb — звертати на себе увагу; впадати в око; колоти око
to twiddle one's thumbs — ледарювати, бити байдики
to turn down the thumb (s) on smth — бути проти чогось; говорити, що номер не пройде
to turn up the thumbs on smth — бути за щось; обома руками підписатися під чимось
to be all thumbs — бути неспритним /незграбним/; his fingers are all thumbs y нього руки-крюки
to bite one's thumbs — сердитися, дратуватися
to bite the thumb at smb — icт. показати комусь дулю; сміятися /знущатися/ з когось
to fash one's-thumbs (about) — дiaл. турбуватися, утрудняти себе
II [aem] vto whistle on one's thumb — дiaл. втішатися як умієш /можеш/; put your thumbs up! не бійся!, не хнюпся!; тримай хвіст морквиною!
1) захватати, забруднити (особ. книгу)the book was thumbed out of existence — книгу зовсім потріпали; переглянути (тж. thumb through)
2) обмацувати ( великим пальцем)3) абияк поводитися (із чимось; тж. to thumb it)to thumb the piano — грати одним пальцем на піаніно; бриньчати абияк на піаніно
4) уминати, розрівнюватиhe thumbed (down) the tobacco in his pipe — він щільно набив трубку
5) aмep. " голосувати " ( на дорозі)••to thumb one's nose — aмep. показати ніс
to thumb a lift — "голосувати" ( на дорозі); під'їжджати на подорожній машині
-
3 some
1. adj1) якийсь, який-небудь2) деякі, одні, інші3) якась кількість, небагато4) чимало; немало, багато5) амер.розм. відмінний, хоч кудиsome day — коли-небудь; одного чудового дня
some time — як-небудь, коли-небудь
some few — небагато, незначна кількість
some day or other — цими днями, рано чи пізно
2. adv1) приблизно; близько2) амер. дуже, значно3) ледве, ледь-ледь3. pron indef.1) дехто, деякі, одні, інші2) дещоsome are gold, some silver — дещо із золота, а дещо із срібла
3) деяка кількість, небагато4) кілька, небагато, трохи5) хтось, щосьsome of these days — цими днями; незабаром
* * *I a1) який-небудь, ( хоч) якийсь; якийсь2) деякі, одні; інші3) деяка кількість, небагато, трохиhave some more milk — випийте ще молока; декілька
4) чимало5) cл.; cл. відмінний, хоч кудиII advsome... or other — той або інший
1) приблизно, біля2) трохи, дещо3) cл. дуже, значно4) дiaл. злегка; ледь-ледьIII indef; pron1) дехто, деякі, одні; інші; дещо, деякі, одні; іншіsome of these days — днями, незабаром
2) деяка кількість, небагато; трохи, небагато -
4 кое-какой
(некоторый, известный) деякий, який-не-який; (пустячный) такий-сякий, сякий-такий, який(сь), (с отрицанием) аби-який. [Деякий матеріял до міркування про се (Грінч.). Дороги хоть не знайшов, та деякі стежиночки натрапив (М. Вовч.). Сяка-така напасть та спати не дасть (Номис). Було хазяйство так якесь в його (М. Вовч.). З його не аби-який чоловік вийде (Сл. Ум.)]. Я рассчитываю получить от него кое-какие сведения об этом - я сподіваюся дістати в його (в нього) деякі відомості про це.* * *1) де́який2) (неважный, незначительный) таки́й-сяки́й, род. п. тако́го-сяко́го, сяки́й-таки́й, аби́який -
5 дихотомія
ДИХОТОМІЯ ( від грецьк. διχοτομία - розтинання навпіл) - у загальному значенні - поділ цілого на дві частини; в логіці - поділ за ознакою суперечності О. сновою поділу виступає наявність чи відсутність деякої ознаки (а не її зміна, як у випадку поділу за видозміною ознаки). В результаті дихотомічного поділу родового поняття (А) отримують два видові поняття (X і не-Х), що перебувають у відношенні суперечності і є підпорядкованими поняттю (А). Обсяги понять - членів поділу - не перетинаються і в сумі вичерпують обсяг діленого поняття. Після цього видові поняття також можуть дихотомічно поділятися. Результатом дихотомічного поділу, напр. обсягу поняття "речення" можуть бути поняття "розповідне речення" і "нерозповідне речення"; поняття "політик" - "політикдемократ" і "політик - недемократ". Дихотомічний поділ застосовується перш за все на початкових етапах наукового дослідження, коли необхідно виділити множину предметів, які цікавлять дослідника і яким притаманна якась ознака, а також - як підготовчий етап для класифікації. Будь-який дихотомічний поділ є двочленним, але не кожний двочленний поділ є дихотомічним. Напр., множину людей дихотомічно можна поділити на множину чоловіків і не-чоловіків, а не чоловіків і жінок. Переваги дихотомічного поділу: простота операцій; відсутня необхідність уточнювати склад обсягу діленого поняття (на відміну від поділу за видозміною ознаки) та деякі ін. Очевидний недолік: недостатня конкретність, що виявляє себе у невизначеності заперечного члену поділу (якщо всіх політиків поділяти на демократів і недемократів, то друга множина виявляється нечіткою, що може спричинити невизначеність і першої множини). -
6 польза
користь (-сти), пожиток (-тку); пожива, поживок, ужиток (-тку), уживок, нажиток, вигода, зиск (-ску), (гал.) хосен (р. хісна); (прок) пуття (-тя); (помощь, облегчение) пільга, помога. [Коли він стає для инших тягарем, а хісна не приносить їм ніякого, тоді він уже не чоловік, а завада (Франко)]. Для общей -зы - для загального добра. Для своей (собственной) -зы - для своєї (власної) користи (вигоди), на свою (власну) користь (вигоду), для свого пожитку (нажитку). [Іванець для своєї користи роздуває старе огнище (Куліш)]. -за государства, государственная -за - інтерес (добро) держави, державний інтерес, державна користь. Частная -за - приватний інтерес, приватна вигода. На -зу отечества, человечества - на користь (на пожиток) батьківщині, людськості. [П'ю за працю на пожиток країні нашій, панове (Коцюб.)]. Общественная -за - громадський ужиток. [З мене нема громаді ніякого вжитку (Стор.). От які попи! От який з них ужиток для пастви (Свидн.)]. В -зу бедных - на користь (на вжиток, на поміч) бідним. Что -зы из того, что… - яка користь із того, який ужиток з того, який хосен із того, яка вигода з того, що… [Яка тобі користь з того, що Походенка виб'ють різками? (Конис.). Який з того був нам ужиток? (Куліш). Який з тебе, чоловіче, для народу хосен? (Маковей)]. Невелика -за, мало -зы из того - мало користи (пожитку), малий спасибіг и мале спасибі з того. Приносить -зу, служить на (в) -зу кому, чему - бути, іти кому на користь (на пожиток, на хосен), на чию користь (на чий пожиток, на чий хосен), користувати кого. [Як мають вони чужих людей користувати, то нехай лучче нашому князеві на зброю складуться (Куліш). Працею, і тільки нею одною, перетворюється усе сирове в готове - таке, що йде людям на пожиток (Єфр.)]. Получать, извлекать -зу из чего - мати користь (пожиток, поживок, вигоду и т. п.) з чого, брати (узяти) користь з чого, використовувати (використувати) що, срв. Пользоваться. Я не извлёк ни малейшей -зы из этого дела - я не мав ані найменшої користи (пожитку, поживи, поживку, нажитку, вигоди, зиску) з цього діла (з цієї справи). Извлекать для себя -зу из чего-л. - (фигур.) грати на чому в свою сопілку. [На цьому увесь час грало в свою сопілку галицьке москвофільство (Єфр.)]. Употребить с -зой что-л. - спожиткувати що. Обращать что в свою -зу - повертати, обертати що на свою (собі на) користь, собі на пожиток, вернути (навертати, повертати, горнути) що на свою руч. [Люди повернули оці сили на користь собі (Комар). На свою руч навертали справу (Грінч.)]. Всё обратилось к его -зе - все повернулося йому на користь (на пожиток), на його руч. Располагать в свою -зу - привертати, привернути до себе. На -зу кому, в чью -зу - на користь (на вигоду) кому. [Лишаю все, що на мою вигоду закони рицарства установили (Куліш)]. Говорить в чью-л. -зу - на чию руч казати. [Таких, щоб вони на нашу руч казали (Грінч.)]. Всё это говорит не в вашу -зу - все це не за вас (не на вашу руч) промовляє (говорить). Суд вынес решение в -зу истца - суд вирішив на користь позовникові. Высказаться в -зу кого-л, чего-л. - висловитися за кого, за що. Он расположен в мою -зу - він прияє мені, він прихильний до мене. Он истолковал это в свою -зу - він витовмачив це на свою користь (вигоду), собі на користь (на вигоду). Некоторые соображения говорят в -зу этого предположения, а не против него - деякі мірковання промовляють (говорять) за цю гадку, а не проти неї. Мои советы не принесли ему никакой -зы - мої поради нічого йому не врадили (не зарадили). Это лекарство приносит -зу - ці ліки помагають, це помічні ліки. Пойти без -зы - піти без пуття, марне, даремне, даром, пусто; срв. Бесполезно.* * *1) ко́ристь, -ті и кори́сть; ( выгода) ви́года, пожи́ток, -тку; ужи́ток, -тку; ску́ток, -тку; диал. хосе́н, род. п. хісна́ и хісну́; ( полезность) кори́сність, -ності2) (нажива, барыш) зиск, -у -
7 convention
звичай; з'їзд; конвент; законодавчі збори; конвенція, міжнародна угода; прийняте правилоConvention against Discrimination in Education — Конвенція про боротьбу з дискримінацією в галузі освіти
Convention against Illicit Traffick in Narcotic Drugs and Psychotropic Substances — Конвенція про заборону незаконного обігу наркотичних і психотропних речовин
Convention against Torture and Other Cruel, Inhuman, or Degrading Treatment or Punishment — Конвенція проти застосування тортур та інших видів брутального, негуманного і принизливого поводження або покарання
Convention Banning Modification of the Environment for Military Purposes — Конвенція про заборону впливу на природне середовище у військових цілях
Convention Concerning Equal Remuneration for Men and Women Workers for Work of Equal Value — Конвенція стосовно рівної винагороди чоловікам і жінкам за рівноцінну працю (1953 р.)
Convention for the Pacific Settlement of International Disputes — Конвенція з мирного врегулювання міжнародних спорів
Convention for the Suppression of the Traffic of Persons and the Exploitation of the Prostitution of Others — Конвенція про викорінення торгівлі людьми та експлуатації людей з метою проституції (1949 р.)
Convention of International Civil Aviation — (Chicago, 1944) Конвенція про міжнародну цивільну авіацію (Чикаго, 1944 р.)
Convention on Consent to Marry, Minimum Age for Marriage and the Registration of Marriages — Конвенція про згоду на укладання шлюбу, мінімальний вік для укладання шлюбу і реєстрацію шлюбів (1962 р.)
Convention on Consular Relations — (Vienna, 1963) Конвенція про консульські відносини (Відень, 1963 р.)
Convention on Crimes against Internationally Protected Persons — Конвенція стосовно злочинів проти осіб, які охороняються міжнародним правом
Convention on International Carriage by Air — ( 1929) Конвенція про міжнародні повітряні перевезення (1929 р.)
Convention on International Trade in Endangered Species — Конвенція про міжнародну торгівлю видами тварин і рослин, яким загрожує зникнення
Convention on Offences and Certain Other Acts Committed on Board Aircraft — ( 1963) Конвенція про злочини та деякі інші діяння, здійснені на борту літальних апаратів (1963 р.)
Convention on Precautionary Arrest of Aircraft — ( 1933) Конвенція про попередження арешту літальних апаратів (1933 р.)
Convention on Private International Law — Конвенція про міжнародне приватне право, Кодекс Бустаманте
Convention on the Ban of Development, Production, Stockpiling and Use of Chemical Weapons and Their Annihilation — Конвенція про заборону розробки, виробництва, накопичення і застосування хімічної зброї та про її знищення
Convention on the Elimination of All Forms of Discrimination against Women — Конвенція про усунення всіх форм дискримінації жінок
Convention on the International Recognition of Rights in Aircraft — ( 1948) Конвенція про міжнародне визнання прав на літальні апарати (1948 р.)
Convention on the Laundering, Search, Apprehension and Confiscation of Earnings Gained by Illegal Methods — ( 1990) Конвенція про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом ( 1990 року)
Convention on the Law of Treaties — (Vienna, 1969) Конвенція про договірне право (Відень, 1969)
Convention on the Non-Applicability of Statutory Limitations to War Crimes and Crimes against Humanity — Конвенція про незастосування строку давності до воєнних злочинів і злочинів проти людства
Convention on the Prevention and Punishment of the Crime of Genocide — Конвенція про попередження злочину геноциду і покарання за нього
Convention on the Prohibition of the Development, Production and Stockpiling of Bacteriological (Biological) Weapons and on Their Destruction — Конвенція про заборону розробки, виробництва і накопичення бактеріологічної ( біологічної) і токсинної зброї і про її знищення
Convention on the Prohibition of the Use of Nuclear and Thermonuclear Weapons — Конвенція про заборону застосування ядерної і термоядерної зброї
Convention on the Protection of the Rights of Migrant Workers and Members of Their Families — Конвенція про захист прав робітників-іммігрантів та членів їхніх сімей
Convention on the Recognition of Foreign Arbitral Awards — Конвенція про визнання арбітражних рішень іноземних держав
Convention on the Settlement of Investment Disputes — ( 1965) Конвенція про вирішення спорів щодо інвестицій ( 1965)
Convention Relating to the Treatment of Prisoners of War — Конвенція стосовно поводження із військовополоненими
- convention countryConvention Relative to the Protection of Civilian Persons in Time of War — Конвенція стосовно захисту цивільних осіб під час війни
- convention document
- convention of the Constitution
- convention of the constitution
- Convention on Prescription
- Convention on the High Seas
- convention priority
- convention refugee
- convention registration mark -
8 попадать
I. попадати.II. попасть1) куда - потрапляти, потрапити, втрапляти, втрапити, попадати, попасти, впадати, впасти куди, до кого, до чого, діставатися, дістатися куди. [Скажи, дівчино, як тебе звати, щоб я потрапив до твоєї хати? (Чуб.)]. Как и откуда вы сюда -пали? - як і звідки ви сюди потрапили (втрапили)? -дём ли мы по этой дороге в город? - чи потрапимо (втрапимо) ми цією дорогою до міста? Вы -пали ко мне как раз во время, в пору - ви нагодилися (потрапили, влучили) до мене саме в час. Блуждая, странствуя -пасть куда - блукаючи забитися, прибитися куди. [Блукаючи по Україні, прибивсь якось я в Чигирин (Шевч.)]. -пасть в ров, в яму - потрапити, попасти, впасти в рівчак, в яму. -пасть в западню - попастися, впасти, вскочити в пастку (в западню). -пасть в беду, в неприятную историю в затруднительное положение, в переделку - ускочити в лихо (в біду, в халепу, у лабети, в клопіт), ушелеп(к)атися в біду, доскочити біди, (образно) в тісну діру впасти, зайти у велике галуззя. [Вскочила наша громада в халепу (Кониськ.). Ну, та й вшелепалась я оце в біду по самі вуха (Неч.-Лев.)]. -пасть в неловкое положение - опинитися на льоду, на слизькому, як у сливах, не знати на яку ступити. В такое положение, в такую историю -пал, что… - в таке (в таку халепу) вскочив, в таке вбрів, в таке клопітне убрався, що… [В таке вбралася, що ледве за рік вирнула (Г. Барв.)]. -пасть впросак - вклепатися, влізти в болото, в дурні пошитися. [Цілий вік мати на меті обережність і так вклепатися (Коцюб.)]. - пасть на каторгу, в ссылку, в Сибирь - потрапити на каторгу, на заслання, на Сибір, попастися на Сибір. -пасть в плен, в неволю - попастися, упасти(ся) в полон, в неволю. [О ліпше бути стятому впень, ніж впастись в погану неволю (Федьк.)]. -пасть под иго, под власть чью-л. - впасти (попастися) в ярмо чиє, підпасти під кого. [А селянів кілька тисяч під Москву підпало (Рудан.)]. -пасть в самый круговорот чего - потрапити, попастися в самий вир чого. Наконец-то я -пал в высшую школу - нарешті я дістався до вищої школи. - пасть в театр было не легко - дістатися (попасти) до театру не легко було. -пасть в очередь - під чергу (в ряд) прийтися. -пасть под суд - опинитися під судом, стати перед суд. -пасть к кому в милость, в немилость - підійти під ласку кому, в неласку у кого впасти. -пасть в честь, в почёт - зажити, дожитися, доскочити чести, шани, пошани, шаноби. -пасть в дьячки, в баре - попасти в дяки, вскочити в пани. [Та у дяки як-би то вам попасти (М. Вовч.). Не в такі я тепер пани вскочив (Франко)]. -пасть кому-л. в руки, в чьи-л. руки - потрапити (дістатися) кому до рук, потрапити в чиї руки и в руки до кого, впасти кому в руки. [Випадків, коли гарна й зрозуміла книга потрапляла до рук селянинові, не могло бути багато (Грінч.). Одного разу впала мені у руки книжка стара (М. Вовч.). Не пам'ятаю, коли дісталась мені до рук ця брошура (Н. Рада)]. Соринка -пала в глаз - порошинка (смітинка) вскочила в око, остючок ускочив в око. Во время этого следствия ему -пало в карман - під час цього слідства йому перепало в кешеню. -дёт ему за это - буде йому за це. Он -пал мне навстречу - він мені здибався. Как -пало, как ни -пало - як попадя, (кои-как) аби-як. Где -пало - де попадя, де припало. [Сяк так наїстися, аби-чим укритися, де попадя, в печері або в курені якому, негоду пересидіти (Єфр.). Цілу ніч шлявся, та так, де припало, там і валяється (Квітка)]. Куда -пало - куди попадя, куди трапиться, куди луча. [Поїду, куди трапиться, аби тут не зоставатися (Звин.)]. Все бросились куда -пало - всі кинулись, хто куди (як хто) втрапить (втрапив), куди хто запопав, хто куди піймав. Кому -пало - кому попадя, кому-будь, аби-кому. С кем -пало - з ким попадя, з ким припало, з ким трапиться, аби-з-ким, з ким не зарви. [З ким не зарви, все знакомі, все дружить (Свид.)]. Болтают, что только на язык -дёт (взбредёт) - мелють, що тільки на язик наскочить (наверзеться), що тільки язиком натраплять;2) (наткнуться на кого, на что) натрапляти, натрапити на кого, на що и кого, що, (по)трапляти, (по)трапити (гал. трафляти, трафити), налучати, налучити на кого, на що, впадати, впасти на кого, на що, набри[е]сти на кого, на що и кого, що. [Прийшли вони в село й натрапили як-раз на того діда (Гр.). Налучила царівна на скелю, проломила корабель (Гр.). Коли це набрели цигана, - веде пару коней (Манж.)]. Насилу мы -пали на дорогу - насилу (ледві) потрапили ми на дорогу, насилу (ледві) натрапили ми дорогу, набрили (зійшли) на дорогу. [Дороги хоть не знайшов, та деякі стежиночки натрапив (М. Вовч.). Дайте мені набрести на стежку (Номис)]. -пасть на надлежащий (на правый) путь, на свою (настоящую) дорогу - налучити (зійти) на добру путь, збігти, набристи на свою стежку, набігти (вхопити) своєї тропи. [Збилась з пантелику дівчина та й не налучить на добру путь (Мирн.). А щоб ти на добрий путь не зійшов! (Номис). От як страшенно приплатились наші вельможні предки за те, що не вхопили своєї національної тропи (Куліш). Є доля у всякого, та не набіжить чоловік тропи (Г. Барв.)]. -пал на медведя - натрапив (набрив) на ведмедя и ведмедя, налучив, потрапив, впав на ведмедя. [Утікав перед вовком, а впав на ведмедя (Номис)]. -пасть на чей-л. след - на чий слід спасти, натрапити, на чий слід и чийого сліду набігти, чийого сліду вхопити. Он -пал на счастливую мысль - він потрапив, натрапив на щасливу думку, йому спала щаслива думка. Зуб на зуб не -дает (у кого) - зуб з зубом не зведе (хто), зуб на зуб не налучить. [А змерзла-ж то так, що зуб з зубом не зведе, так і труситься (Квітка). Тремчу, зуб на зуб не налуче (Проскурівна)];3) в кого, во что (чем) - влучати, влучити, (по)трапляти, (по)трапити, втрапляти, втрапити (гал. трафляти, трафити), поціляти, поцілити, вцілити, (стреляя) встрелити в кого, в що (чим) и кого, що, попадати, попасти в кого в що, вицілити, добути, втяти кого в що, вліплювати, вліпити в що, лучити, получити кого и на кого. [Іван вирвав буряк і, пожбурнувши ним, влучив її просто в хустку (Коцюб.). І ось один важкий та острий камінь улучив дівчину, і полягла вона (Л. Укр.). В те трафля, в що не мірить (Франко). Ніж не потрапив куди треба і вгородився мені просто в руку (Грінч.). Стрельнув і саме в крило поцілив (Гр.). Так мене сим і вцілила в серце (Г. Барв.). Лучив ворону, а влучив корову]. -пасть в цель - влучити, вцілити в мету. Он в меня стрелял, но не -пал - він в (на) мене стріляв, але не влучив (не поцілив, не вцілив, не встрелив, не втяв). Камень -пал ему в голову - камінь влучив його (и йому) в голову. Пуля -пала в кость - куля потрапила на кістку, влучила (трафила) в кістку. -пал не в бровь, а в глаз - у самісіньке око вцілив; вгадав, як в око вліпив. Не -пасть (бросая) - прокидати, прокинути. Он бросил в меня камнем, но не -пал - він кинув на мене каменюкою, але прокинув (не влучив, не поцілив). -пал пальцем в небо - попав пальцем у небо, попав як сліпий на стежку. -пал не -пал - схибив - трафив, наосліп, на одчай душі. -пасть в тон - достроїтися до тону, узяти в лад.* * *I поп`адать1) попа́дати; (о листьях, плодах) поопада́ти; (обрушиться сверху, поопадать) поспада́ти; ( потерять устойчивость) поваля́тися2) ( погибнуть - о скоте) поздиха́ти3) ( упасть много раз) попа́датиII попад`атьнесов.; сов. - поп`асть1) ( в цель) влуча́ти, влу́чити, уціля́ти, уці́лити (кого-що, у кого-що), поціля́ти, поці́лити (у кого-що); несов. диал. потра́фити (кого-що, у кого-що)2) (входить, проникать, оказываться) потрапля́ти, потра́пити, попада́ти, попа́сти, утрапля́ти, утра́пити; ( оказываться внезапно) опиня́тися, опини́тися; ( выходить на дорогу) натрапля́ти, натра́пити; ( добираться) прибива́тися, приби́тися3) (попадаться, ветречаться) трапля́тися, тра́питися, попада́тися, попа́стися4) (безл.: о наказании, взыскании) перепада́ти, перепа́сти; ( доставаться) дістава́тися, діста́тися5)попа́ло — (с предшествующим мест. или местоименным нареч.)
где попа́ло — аби́де, бу́дь-де
как попа́ло — аби́як, бу́дь-як
како́й \попадать па́ло — аби́який, будь-яки́й
кто попа́ло — аби́хто, род. п. аби́кого, будь-хто́, род. п. будь-кого
что попа́ло — аби́що, род. п. аби́чого, будь-що́, род. п. будь-чого́
куда́ попа́ло — аби́куди, будь-куди́, куди будь, куди втра́пить
чем [ни] по́падя — будь-чим
См. также в других словарях:
андрогінія — ї, ж. Стан, при якому деякі чоловічі і деякі жіночі ознаки присутні у того самого індивіда … Український тлумачний словник
Помилки та норми — Помилковий слововжиток // Нормативний слововжиток // Примітка біля 400 творів у новому виді // близько (або майже) 400 творів у новому вигляді // 1. Сучасні довідкові джерела з культури укр. слова фіксують використання прийменника біля на… … Термінологічний довідник для богословів та редакторів богословських текстів
Овручский район Житомирской области — Овручский район Овруцький район Герб Страна Украина Статус район Входит в Житомирскую область Административный центр Овруч Официальный язык … Википедия
Чернобаевский район Черкасской области — Чернобаевский район Чорнобаївський район Герб Флаг Страна Украина Статус район Входит в … Википедия
Чорнобаевский район — Чернобаевский район Чорнобаївський район Герб Флаг Страна Украина Статус район Входит в … Википедия
вірагінність — ності, ж. 1) Відчуття жінки, що їй притаманні деякі риси, властиві чоловікові. 2) спец. Стан, за якого біологічна жінка відчуває, що вона повинна бути чоловіком … Український тлумачний словник
Невіста Христова — Один з найгарніших образів любови Христа до Церкви, а також до поодинокого віруючого, головно посвяченої дівиці, вживаний у богословській й аскетичній літературі це образ Церкви (або дівиці) невісти Христової. Останнім часом можна помітити деякі… … Термінологічний довідник для богословів та редакторів богословських текстів