Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

день

  • 101 пошлеть

    гидіти, робитися (ставати) ницим, банальним, безсоромним и т. д. (см. Пошлый); срв. Опошляться. Остряки день ото дня -шлеют - дотепники з дня на день стають (робляться) банальнішими, тривіяльнішими.
    * * *
    мерзі́ти

    Русско-украинский словарь > пошлеть

  • 102 праздновать

    святкувати що, празникувати, (реже) святувати що; срв. Отпраздновать. [Отак я, друже мій, святкую отут неділеньку святую (Шевч.). Під косовицю хліборобам не до того, щоб празникувати (Кониськ.)]. -вать день чего-л. - святкувати день чого. -вать праздник (праздники) (не работать) - святкувати свято (свята, святки). [Будь-же здорова, а ції святки святкуй здорова (Приказка)]. -вать праздник, свадьбу, новоселье, пасху и т. п. (выполнять в обрядовом отношении) - справляти, відбувати, (гал.) обходити, обіходити свято, весілля, вхідчини, Великдень і т. и., гуляти весілля. [Свято криваве справляє й тепер чоловік (Чупр.). Де-ж таки справляти весілля без шишок (Н.-Лев.). А це було тоді, як ми вхідчини справляли (Звин.)]. -вать храмовой праздник - справляти храм, храмувати. -вать победу - святкувати перемогу, справляти свято перемоги.
    * * *
    святкува́ти; празникува́ти; (что - пир, торжество по случаю чего-л.) справля́ти

    Русско-украинский словарь > праздновать

  • 103 праздноваться

    святкуватися, справлятися, відбуватися, (гал.) обходитися. Этот день не -нуется - цього дня не святкують, цей день не святкується, [Святкується свято волі. Справляється весілля]. Срв. Праздновать.
    * * *
    святкува́тися

    Русско-украинский словарь > праздноваться

  • 104 приближаться

    приблизиться наближатися и наближуватися, наблизитися, зближатися, зблизитися, надближатися, надблизитися, доближатися, доблизитися, (о мног.) понаближатися и -ближуватися, позближатися и -ближуватися и т. д. до кого, до чого; ближчати, поближчати до кого до чого; (наставать, наступать) над(і)ходити, надійти, настигати, настиг(ну)ти. [Стій, не наближуйсь (Куліш). От уже я наблизився до свого села (Франко). Наближався академічний рік (Крим.). Останні часи зближаються (Свидн.). Всі зблизились до його (Стор.). А пісня все ближчала (Кониськ.). Ось вони надходять (Куліш). Доближаюсь до клуні (Г. Барв.). Настигає весна (Г. Барв.)]. -жается ночь, осень - надходить (наближається, надближається, зближається) ніч, осінь. [Осінь надходить, літо минає (Л. Укр.). Надходить ніч (Франко)]. -жалась гроза - наближалася (надближалася, надходила) гроза (громовиця). -жался день свадьбы - надходив день весілля. -жается смерть, смертный (последний) час - наближається (зближається, надходить) смерть, наближається (надходить, находить) смертна (остатня и -ння) година). [Отсе вже находить на мене остатня година (Мирн.)]. Время -жается, -жалось к полночи - доходить, доходило до півночи, береться, бралося (добирається, добиралося) до півночи. [Перехристилася і лягла вже, так до півночи доходило (Квітка). Бралося вже до півночи (Мирн.). Вже було пізно, добиралося до півночи (Мирн.)]. -жается полуденное время - береться під обіди. -жается срок платежа - надходить, наближається строк виплати, платіжний речінець. -жаться к концу - доходити краю, кінця. [Третя зима його життя доходила краю (Єфр.)]. Дело -жается к концу - справа доходить кінця.
    * * *
    несов.; сов. - прибл`изиться
    наближа́тися и набли́жуватися, набли́зитися; ( становиться ближе) бли́жчати, побли́жчати; підближа́тися, підбли́зитися и підблизи́тися; диал. зближа́тися и збли́жуватися, збли́зитися, прибли́жуватися, прибли́зитися; (наступать, надвигаться) надхо́дити, надійти́

    Русско-украинский словарь > приближаться

  • 105 приёмный

    приймальний. -ёмный день - приймальний день. -ёмный покой - см. Покой. -ёмный зал - вітальна заля (Крим.). -ёмная комната - см. Приёмная. -ёмная больничная книга - вписова книга для хворих. -ёмная ложка - порційна ложка. -ёмный экзамен - вступний іспит. -ёмный отец - названий батько. -ёмная мать - названа мати. -ёмный сын - син прибраний, а также см. Приёмыш. -ёмная дочь - приймачка, годованка.
    * * *
    назва́ний; ( служащий для приёма) прийма́льний; ( вступительный) вступни́й

    приёмная дочь — назва́на дочка́; прийма́чка

    приёмная коми́ссия — прийма́льна комі́сія

    \приёмныйая мать — назва́на ма́ти

    приёмная ста́нция — радио прийма́льна ста́нція

    приёмные испыта́ния — вступні́ і́спити

    Русско-украинский словарь > приёмный

  • 106 пробегать

    I. пробежать
    1) пробігати, пробігти, перебігати, перебігти, убігати, убігти; (только о времени: протекать) збігати, збігти. [День так швидко пробіжить, як часиночка. Час перебіг нам швидко. Серед праці збігали літа (Єфр.)]. Он -жал это расстояние в полчаса - він перебіг цю відстань за півгодини. Поезд -гает вёрст пятьдесят час - поїзд убігає верстов п'ятдесят за годину. -жать через улицу - перебігти вулицю. -жать по улице - перебігти вулицею. Уже сотню вёрст -жали - уже сотню верстов убігли (пробігли). У меня мороз по коже -жал - по мені холод перебіг, мене мов снігом обсипало, мене ніби морозом потисло. -жать с топотом - протопотіти. -гать, -жать мимо кого, чего - пробігати, пробігти повз кого, повз що, минати, (по)минути кого, що. Задумчивость -жала по лицу его - задума промайнула в нього на обличчі;
    2) (бегло прочесть) перебігати, перебігти (очима) що. [Перебігає очима засіяні дрібним писанням сторінки (Васильч.)].
    II. 1) пробігати, вибігати. [Вибігаєш за день верстов з двадцять на тих побігеньках];
    2) (упустить бегая) пробігати. [Пробігав ти свій обід, тепер дожидай вечері (Харківщ.)].
    * * *
    I проб`егать
    пробі́гати; проганя́ти
    II пробег`ать
    несов.; сов. - пробеж`ать
    1) пробіга́ти, пробі́гти; (через что-л.) перебіга́ти, перебі́гти
    2) (быстро проходить, проноситься; бегло прочитывать, просматривать) перебіга́ти, перебі́гти; ( о времени) збіга́ти, збі́гти

    Русско-украинский словарь > пробегать

  • 107 проблеять

    тж. пробле`ять
    1) проме́кати, пробе́кати; промеке́кати
    2) ( блеять в течение определённого времени) ме́кати [ці́лий день], бе́кати [ці́лий день], проме́кати, пробе́кати

    Русско-украинский словарь > проблеять

  • 108 проборанивать

    с.-х.; несов.; сов. - проборон`ить
    1) боронува́ти, проборонува́ти, волочи́ти, проволочи́ти
    2) (несов.: боронить в течение определённого времени) боронува́ти [ці́лий день], волочи́ти [ці́лий день], проборонува́ти, проволочи́ти

    Русско-украинский словарь > проборанивать

  • 109 пробривать

    пробрить проголювати, проголити, виголювати, виголити серед чого, пробривати, пробрити що. Пробритый - проголений, виголений посередині, пробритий. [Патер з проголеним тім'ям (Стор.)].
    * * *
    несов.; сов. - пробр`ить
    1) прого́лювати, проголи́ти, пробрива́ти, пробри́ти
    2) (несов.: брить в течение определённого времени) голи́ти [ці́лий день], бри́ти [ці́лий день], проголи́ти, пробри́ти

    Русско-украинский словарь > пробривать

  • 110 проваландаться

    1) (провозиться) проволоводитися, промарудити(ся) коло чого, з чим;
    2) (прошататься) прошвендяти, протинятися; (пробаклушить) пробайдикувати.
    * * *
    вовту́зитися [ці́лий день], мару́дитися, [ці́лий день], прововту́зитися, промару́дитися; ( прошататься) прове́штатися, протиня́тися, прошве́ндяти, прошве́ндятися; ( пробездельничать) пробайдикува́ти

    Русско-украинский словарь > проваландаться

  • 111 проводить

    I. см. Провожать.
    II. Проводить, провести или провесть -
    1) кого куда, к кому, через что - проводити, провести кого до кого, від кого (напр. від собак), (перевесть) переводити, перевести, перепроваджувати, перепровадити кого через що, чим; (дело) проводити, провести, переводити, перевести (справу де, через що); (судно) вести, перевести, проводити, провести, перепроваджувати, перепровадити (судно). [Провів його через хату. Провів повстанців ярами в село. Перепровадив їх через кордон, через гори. Провести (перевести) справу в комісії, через комісію. Я веду цього дуба через пороги (Катериносл.). Лоцман, що проводить байдаки (Грінч.)]. Пленных -вели в лагерь - полонених спровадили до табору. -дите меня к секретарю - проведіть (заведіть) мене до секретаря;
    2) что - (черту) проводити, провести (рису), (дорогу) прокладати, прокласти дорогу (колію) (см. Прокладывать); (воду, электричество и т. п.) проводити, провести (воду, електрику і т. п.); (тепло, звук) проводити, провести, перепускати, перепустити (тепло, звук); (выборы, мероприятия и т. д.), проводити, провести, переводити, перевести що (вибори, заходи); (осуществлять) переводити, перевести що. [Перевести в окрузі вибори до сільрад. Радянська влада перевела повне соціяльне забезпечення всіх трудящих (Азб. Ком.)]. -дить, -сти в жизнь что-л. - проводити, провести в життя, заводити, завести в життя, (осуществлять) переводити, перевести що в життя, справдити що. -дить роль - проводити, провести ролю чию, кого. -вести собрание, заседание, урок - провести, засідання, збори, лекцію. -дить мысль, идеи - проводити думку, ідеї. -вести телефон, телеграф - провести телефон, телеграф. -дить границу - класти, покласти, проводити, провести межу, (политич.) кордон. -водить, -вести межу вокруг чего - обмежовувати и обмежувати, обмежувати и обмежити що. -вести канал - проводити, провести канал;
    3) (дотрагиваться) проводити, провести, (поводить) поводити, повести чим по чому, (с целью убедиться в чём-л.) глядіти, поглядіти, (гал.) смотрити, посмотрити чим (напр. рукою, долонею) по чому. [Вона провела рукою по чолі (Л. Укр.). Рукою поводить по лобові (Квітка). Посмотрив долонею по голих грудях (Стеф.)];
    4) (время) бавити, пробавити (час), бавитися, пробавитися, проводити, провести (час); (прожить, пробыть) перебувати, перебути, пробувати, пробути (час). [Неспокійну ніч перебуло містечко перед святом (Коцюб.). Неминуче треба перебути літо де на селі (Кониськ.). Скільки часу ви перебули в дорозі?]. Как -дите время? - як проводите, бавите час? як минає вам час? Вечер -ли мы весело - вечір перебули ми весело. В гостях -ли время приятно - в гостях час звели гарно. Где вы -ли праздники? - де ви перебули свята? Я -вёл день в библиотеке - я перебув день у бібліотеці (книгозбірні). Больной -вёл ночь покойно - хворий перебув ніч добре, ніч хворому добре минула. -дить время в чём - проводити, провести час у чому, уживати, ужити час на що. -дить время в трудах - проводити час за працею. -дить время в пьянстве, в кабаке - переводити час на пиятику, висиджувати, (образно) днювати й ночувати в шинку (в корчмі). Он -дит все дни на улице, на реке - він увесьденечки на вулиці, на річці (перебуває). -дить, -сти время непродуктивно - марнувати, змарнувати час, переводити, перевести час марно. -вести лето, зиму - перебути літо, зиму, перелітувати, перезимувати де. -дить праздник - святкувати, відсвяткувати, пересвяткувати, (святки, сопряжённые с ритуалом) спроваджувати, опрова[о]дити свято. [Опровадили свято як годиться]. -дить время с кем - проводити час з ким; бавитися з ким. -дить время в балах - балювати; в праздности - святкувати, гуляти, згуляти, ледарювати; сидні справляти, вилежуватися, (насм.) бімбувати. [І часиночки не згуляє; усе в роботі (М. Грінч.). Вони святкувати люблять, а робота сама ніяк не хоче робитися. Бімбує, як жид у шабаш (Київщ.)];
    5) кого - (обманывать) підводити, підвести (подвести), зводити, звести, о(б)дурювати, о(б)дурити, ошукувати, ошукати, (хитростью) схитрити, охитрувати кого; см. Обманывать; (водить, длить время) водити, воловодити кого. [Пропади ти лучче сам, що нас усіх підвів (Рудч.). Він старий як світ, його не зведеш (Коцюб.). Та мене то не схитрити: знаю, чого хоче (Рудан.). О, що-ж робити, щоб і смерть саму перемогти, і долю одурити (Самійл.)]. Суд -дил его с год, да ничего не сделал - суд водив (воловодив) його з рік, та нічого не зробив. Этого не -дёшь - цього не зведеш, не о(б)дуриш, не піддуриш и т. д. В другой раз меня не -дут - удруге мене не ошукають, не обдурять, не підманять. Проведённый -
    1) проведений, переведений, перепроваджений через що, до кого;
    2) проведений, прокладений; переведений;
    3) (о времени) проведений, перебутий, пробутий, ужитий на що, (непродуктивно) змарнований, (в праздности) згуляний; (о празднике, торжестве) відсвяткований, пересвяткований, опроваджений. [Дев'ять місяців, пробутих у тюрмі, були для мене тортурою (Франко)];
    4) (обманутый) підведений, зведений, обдурений, піддурений, ошуканий, охитрований.
    * * *
    I несов.; сов. - пров`ести
    1) прово́дити, провести́; (через что-л.) перево́дити, перевести́; (доставлять, препровождать) перепрова́джувати, перепрова́дити, припрова́джувати, припрова́дити; (несов.: осуществлять, делать) прова́дити
    2) ( время) прово́дити, провести́, перебува́ти, перебу́ти
    3) ( обманывать) обду́рювати, обдури́ти и пообду́рювати, ошу́кувати, ошука́ти; підду́рювати, піддури́ти и попідду́рювати
    II см. провожать

    Русско-украинский словарь > проводить

  • 112 провыть

    1) вити, проскиглити якийсь час;
    2) завити, заскиглити. [Чуєш? - то вовк завив].
    * * *
    1) прови́ти; ( жалобно) проски́глити
    2) ( выть в течение определённого времени) ви́ти [ці́лий день], прови́ти; ( жалобно) ски́глити [ці́лий день], проски́глити

    Русско-украинский словарь > провыть

  • 113 провязать

    1) пров'язати, проплести, в'язати, плести якийсь час;
    2) (связать) звязати; сплести; см. Вязать.
    * * *
    в'яза́ти [ці́лий день], пров'яза́ти; (спицами, крючком) плести́ [ці́лий день], проплести́

    Русско-украинский словарь > провязать

  • 114 проглазеть

    1) что (прозевать) - проґавити що, недогле[я]діти чого; срв. Прозевать, Проворонить;
    2) (известн. время) витрішки купувати, продавати, ґави ловити якийсь час. -зел весь день - ґав ловив увесь день.
    * * *
    лу́пати очи́ма [ці́лу годи́ну]

    Русско-украинский словарь > проглазеть

  • 115 прогонять

    прогнать
    1) кого, что - проганяти и прогонити, прогнати, наганяти и нагонити, нагнати, зганяти, зігнати, протуряти, про[по]турити, витуряти, витурити, (только сов. в.) кишнути кого, що, (о мн.) попрогонити, понагонити, повитуряти кого. [Ти проганяв голодного від себе (Св. Пис.). Нажени пса. Свою матір рідненьку з домівки зганяли (Мет.). Протурили татарську орду за Перекіп (Стор.). Лиш не видно, як кишнуть (Свидн.)]. -гнать кого за пьянство - прогнати кого за пияцтво. -гнать лихорадку - вигнати пропасницю, здихатися пропасниці. -гнать (повести) арестантов - попровадити арештантів (в'язнів). -гнать в три шея - прогнати (вигнати) кого в три вирви, у три шия, три шия дати кому. -гнать дурной запах - розігнати сморід. -гнать скуку - прогнати нудьгу;
    2) кого, что, через или сквозь что - проганяти и прогонити, прогнати, переганяти и перегонити, перегнати кого, що, через що, крізь що, чим. -гнать сквозь строй - прогнати крізь ряд. -гонять гвозди насквозь - вганяти, вбивати, забивати цвяхи наскрізь. -гнать водку - перегнати, перепустити горілку. -гнать дорогу - прокласти шлях, дорогу;
    4) (гнаться) гнатися, ганятися, гонитися, уганяти, уганятися, угнатися за ким, за чим, до чого, у що. [Гнався (прогнал) за ним до самого міста];
    5) (известное расстояние, время) гнати (гоном, туром), гонити, проганяти, прогнати (що, якийсь час). [Гнав гоном коні ввесь день];
    6) (лес по реке) сплавляти, сплавити (ліс річкою). Прогнаный - прогнаний, нагнаний, зігнаний, вигнаний, протурений, витурений, потурений; перегнаний, перепущений; сплавлений.
    * * *
    I несов.; сов. - прогн`ать
    проганя́ти и прого́нити, прогна́ти и попроганя́ти и попрого́нити; (через что-л.) переганя́ти и перего́нити, перегна́ти и мног. попереганя́ти и поперего́нити; ( выгонять) наганя́ти и наго́нити, нагна́ти и мног. понаганя́ти и понаго́нити

    прогна́ть сквозь стро́й — прогна́ти крізь шере́ги

    II
    ( гонять в течение определённого времени) ганя́ти [ці́лий день]; проганя́ти

    Русско-украинский словарь > прогонять

  • 116 прогребать

    прогрести и прогресть
    1) (граблями)прогрібати, прогребти, прогромаджувати, прогромадити що, якийсь чае; (лопатой, руками, палкой и т. п.) прогортати, прогорнути, прокидати, прокидати и прокинути, прогрібати, прогребти, прогромаджувати, прогромадити що чим. [Прогріб присок в огнищі (Грінч.). Прогорни сніг. Понамітало снігу, - треба прокинути (прокидати) стежку від хати до хліва. Прогромадив ямку і заховав кість (Осн.). Прогромадили сіно ввесь день. Чорний ворон кігтями-нігтями прогрібає (Мил.). Я солому прогортаю, зерняти шукаю (Грінч.)];
    2) -грести веслом - прогребти крізь що, якийсь час (только известное время) провеслувати якийсь час. [Прогріб крізь перетік. Прогріб (провеслував) увесь день]. -грести десять вёрст - вигріб (вивеслував) десять верстов. Прогребённый - прогреблений, прогорнутий, прогромаджений, прокинутий. -ться - прогортатися прокидатися. -гребаться, -грестись между камней - прогрібатися, прогребтися поміж камінням.
    * * *
    несов.; сов. - прогрест`и
    1) прогріба́ти, прогребти́; ( граблями) прогрома́джувати, прогрома́дити; ( лопатой) прогорта́ти, прогорну́ти, прокида́ти, проки́дати и проки́нути
    2) (несов.: сгребать в течение определённого времени) гребти́ [ці́лу годи́ну], грома́дити [ці́лу годи́ну], прогребти́, прогрома́дити
    3) (несов.: веслом) гребти́ [ці́лу годи́ну], веслува́ти [ці́лу годи́ну], прогребти́, провеслува́ти

    Русско-украинский словарь > прогребать

  • 117 прогуливать

    прогулять
    1) (известн. время) прогулювати, прогуляти, бен(ь)кетувати; пробен(ь)кетувати (якийсь час); (проходить) прогуляти, проходити якийсь час. [Прогулює ночі. Прогуляв (пробенкетував) увесь день. Прогуляв (проходив) годину];
    2) (урок, время и пр.) прогулювати, прогуляти, згуляти (лекцію, час). [Багато часу прогуляв. Увесь день робить і часиночки не згуляє];
    3) (деньги) прогулювати, прогуляти, пробен(ь)кетувати, вигуляти що (гроші). [Сто червінців прогуляв (Чуб.). Що було тато замозолює - те вона пробенькетує (Кониськ.)];
    4) кого - вести, повести кого на прогуляння (на прогулянку, на прохідку). -ляй детей - поведи дітей на прогуляння. -гуливать лошадей - проводити коні. Прогулянный - прогуляний, пробен(ь)кетований; прогуляний, згуляний.
    * * *
    несов.; сов. - прогул`ять
    прогу́лювати, прогуля́ти

    Русско-украинский словарь > прогуливать

  • 118 прогульный

    прогульний, неробітний. -ный день - прогульний, неробітний день.
    * * *
    прогу́льний

    Русско-украинский словарь > прогульный

  • 119 продираться

    продраться 1 продиратися, продертися и продратися. [Продерлися (продралися) чоботи];
    2) продиратися, продертися, протискуватися и протискатися, протискатися и протиснутися куди, де, крізь що. [Продирався коваль у пущі (М. Вовч.). Протиснувся крізь натовп];
    3) продраться (час, день) - пробитися, битися (годину, день).
    * * *
    продра́ться продира́тися, проде́ртися и продра́тися и попродира́тися

    Русско-украинский словарь > продираться

  • 120 продолжаться

    продолжиться
    1) (стр. зал.) продовжуватися, (во времени) провадитися, вестися, бути продовженим. [Праця продовжується спірно];
    2) (во времени: длиться, тянуться) продовжуватися, продовжитися, тяг(ну)тися, протягатися и (реже) протягуватися, протяг(ну)тися, тривати, протривати, потривати, точитися, іти, (медленно, томительно) снуватися, волоктися; срв. Длиться. [А все вона (війна) тяглась і не кінчалась (Грінч.). Оттак тяглося десять літ (Франко). Довго тяглася гонитва (Коцюб.). Служба починається о семій і триває до другої (години) (Франко). Доба Відродження тривала по-над два століття. Неспокій однак триває довго (Л. Укр.). Точилась війна без упину (Корол.). Снується читання далі (Васильч.). Бенкет все йшов та йшов (Стор.). Се не довго волоклося (Мкр.)]. Война -жается - війна триває, точиться, продовжується. Дурная погода -жается - негода тягнеться, триває. Мир -жался недолго - згода тривала недовго. Это -жается слишком долго - це триває аж надто довго. Путешествие -должится десять дней - подорож триватиме, протриває десять днів. Долго-ли это будет -жаться? - чи довго це триватиме? Так дальше -жаться не может - так далі тривати (тягтися) не може. -жаться вечно, навсегда - тривати на віки (вічно), завжди. Рабочий день -жается восемь часов - робочий день триває вісім годин;
    3) (в пространстве: простираться) простягатися, простягнутися и простягтися, тягнутися и тягтися; см. Простираться. [Ця балка простягається аж до самої межі (Звин.)].
    * * *
    несов.; сов. - прод`олжиться
    продо́вжуватися, продо́вжитися; (длиться: о времени) трива́ти, протрива́ти и потрива́ти; (несов.: о длительном действии); ( тянуться) тягти́ся и тягну́тися, протягти́ся и протягну́тися

    Русско-украинский словарь > продолжаться

Страницы

См. также в других словарях:

  • день — день/ …   Морфемно-орфографический словарь

  • ДЕНЬ — муж. сутки; | ·противоп. ночь; время от восхода до заката солнца; от утренней до вечерней зари; в самом тесном ·знач. часы около полудня, отделяющие утро и вечер. В январе 31 день. Изо дня в день, день в день, день денской, дни денски, зап. день… …   Толковый словарь Даля

  • день — сущ., м., ??? Морфология: (нет) чего? дня, чему? дню, (вижу) что? день, чем? днём, о чём? о дне; мн. что? дни, (нет) чего? дней, чему? дням, (вижу) что? дни, чем? днями, о чём? о днях 1. Днём называется светлое время суток, в отличие от ночи.… …   Толковый словарь Дмитриева

  • ДЕНЬ — ДЕНЬ, дня, муж. 1. Часть суток, промежуток времени от утра до вечера. Солнечный день. Выходной день. «День встает багрян и пышен.» И.Аксаков. «Уже бледнеет день, скрываясь за горою.» Жуковский. 2. Сутки, промежуток времени в 24 часа. В январе 31… …   Толковый словарь Ушакова

  • День — дня; м. 1. Часть суток от восхода до захода солнца, от утра до вечера. Солнечный жаркий летний д. Пасмурный ветреный д. Морозный д. Короткий осенний д. Дни и ночи. Конец дня. Д. прибавился на сорок минут. Солнечный д. 2. Сутки, промежуток времени …   Энциклопедический словарь

  • день — дня; м. 1. Часть суток от восхода до захода солнца, от утра до вечера. Солнечный жаркий летний д. Пасмурный ветреный д. Морозный д. Короткий осенний д. Дни и ночи. Конец дня. Д. прибавился на сорок минут. Солнечный д. 2. Сутки, промежуток времени …   Энциклопедический словарь

  • День — на Земле (2 апреля в 13:00 UTC). Ночная и дневная области разделены терминатором, северная околополярная зона постоянно освещена (полярный день), южная околополярная  постоянно затенена (полярн …   Википедия

  • день — Сутки, число. День воскресный, праздничный, работный, табельный; будень, праздник, табель. (Дни: воскресенье, понедельник, вторник, среда, четверг, пятница, суббота). Я день деньской (с утра до ночи) работал. Пять раз на день.. Ср. . См. погода,… …   Словарь синонимов

  • день — (4) 1. Сутки: Другаго дни велми рано кровавыя зори свѣтъ повѣдаютъ; чръныя тучя съ моря идутъ, хотятъ прикрыти д̃ солнца. 12. Игорь плъкы заворочаетъ: жаль бо ему мила брата Всеволода. Бишася день, бишася другыи; третьяго дни къ полуднію падоша… …   Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"

  • ДЕНЬ — ДЕНЬ, дня, муж. 1. Часть суток от восхода до захода Солнца, между утром и вечером. Ясный д. В середине дня. И д. и ночь (всё время, постоянно). 2. То же, что сутки. Отпуск на 4 дня. Остались считанные дни (несколько суток). Растёт не по дням, а… …   Толковый словарь Ожегова

  • день — день, дня; мн. дни, дней; деньото дня; изо дня в день; со дня надень; день за день; день на день; за день, но: за день два; на день, но: на день два; сколько раз на дню; на днях …   Русское словесное ударение

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»