-
81 надобность
потреба, (потребность) потріб (-би), (ум. потрібка), треба (-би), потребина, (нужда) нужда, (польза, редко) пригода. [Їхати не треба було, але Корній вигадав потребу (Грінч.). Купив оце й я собі на потріб дерева (Сл. Гр.). У нас іде на потріб липа ціла, а не колена (Брацл.). Для своєї потрібки (Борзенщ.). Все продав, а пуд собі залишив на свою потрібку (Звин.). Мій дім обмислен (снабжён) сріблом-золотом про всяку требу (Куліш). На будову громадського намету і на всякі потребини його (Біблія). Нужди у всякого є: кому хліба, кому до хліба (Кониськ.). Годувала собі дочку для своєї пригоди, щоб принесла із криниці холодної води (Макс.)]. -ность в чём - потреба в чому и чого. -ность к кому - діло до кого. [Є дільце, дядечку, до вас (Глібів)]. Естественная -ность - а) природна[я] (натуральна) потреба; б) (испражнение) своя потреба (потріб). Крайняя, неотложная -ность - велика (конечна, пильна) потреба в чому, чого; конечність, доконечність (-ности). [Конечна є потреба, заміри ваші знать (Самійл.). Важливість і доконечність задуманої роботи (Н.-Лев.)]. Без -сти - без потреби, безпотрібно, (без дела) без діла. [Прошу без потреби не заходити до кабінету (Київ). Нікчемно й безпотрібно порубавши свій ліс (Основа 1862). Без діла не люблю я до його ходити (Київ)]. Для какой -сти? - за-для якої потреби? на (про) яку потребу? нащо? навіщо? про що? [«Дай я нап'юся мандрагори?» - «Про що, царице?» (Л. Укр.)]. По мере -сти - в міру потреби, як до потреби. [Вдається, як до потреби, до мови стислої (Рада)]. По встретившейся -сти - зважаючи на (таку) потребу; тому, що трапилася (виникла) потреба. По миновании -сти - а) (в будущем) коли (як) мине потреба; б) (в прошедшем) коли (як) минула потреба. Для своей, иной -сти - на свою потребу (потрібку), про свою потребу, (текущей: на свою обихідку), на иншу потребу. [Закупки на свою потрібку (Н.-Лев.). Про його потребу я дав йому (Звягельщ.)]. В случае -сти - в потребі; коли (як) буває (в наст. ещё: є, в прошл.: бувала, траплялася, в будущ.: буде, виникне, трапиться) потреба: коли що; як потреба вкаже (в будущ.); (книжный оборот) в разі потреби. [І грішми і худобою в потребі зазичить (Франко). До рідної мови може письменник докладати в потребі і чужих слів (Рада). Президент Академії скликає, коли бува потреба, спільні зібрання (Стат. Ак. Н.). Ми, коли що, і до царя не заблудимо (Кониськ.)]. Смотря по -сти - а) (когда, если надо) коли (як) треба; б) (сколько надо) скільки треба. Какая ему -ность знать это? - нащо (навіщо) йому знати це? Иметь -ность в чём - мати потребу в чому, потребувати чого. [Не потребуєм їй того казати, що ти рабиня (Л. Укр.)]. Нет -сти - нема на що, нема чого, нема потреби. [Нема на що тут це записувати (Грінч.). Нема чого похваляти се (Грінч.)]. В этом нет -сти - в цьому (на це) нема потреби. Мне в этом нет -сти - я цього не потребую; мені це без потреби. Явилась -ность - виникла (трапилася, зайшла, є) потреба.* * *потре́ба; зна́доба -
82 назначать
назначить1) (обозначать, отмечать что) значити, визначати и визначувати, визначити, зазначати и зазначувати, зазначити, на[по]значати и на[по]позначувати, на[по]значити, відзначати и відзначувати, відзначити, (о мног.) позначити, повизначати, повизначувати и т. п. що. [Визначує дорогу блискавицям (Куліш)]. -чить границы чему - визначити межі чого. -чить север и юг на карте - зазначити (позначити) північ і південь на мапі (на (географічній) карті). -начь верх на тюке - на[по]значи верх на паці;2) (определять что кому, чему, для кого, для чего, предназначать на что) призначати и призначувати, призначити, визначати и визначувати, визначити, приділяти, приділити, (наметить) назнаменати, (о мног.) попризначати, попризначувати, повизначати, повизначувати, поприділяти що кому, чому, (за-)для кого, (за-)для чого, на що. [Делегаціям від селян призначено ці місця, а від робітників - оці (Київ). Я призначив читання на один вечір (Грінч.). Шевченко, пишучи свої твори, не призначав їх за-для читання народові (Грінч.). Частину свого заробітку він призначив на певну мету (Київ). Я визначила розписання таке, що на російську мову йде небагато годин (Крим.). У ту башточку вкидали дівчат і замикали там чи на два тижні, чи на два роки, - то вже як пан приділить (М. Вовч.). Діточкам моїм пан щось приділить за мою смерть (М. Вовч.). Брахманізм обеззброїв стихійність цих поривів, назнаменавши, як час для їх здійснення, два останні перегони на життьовому шляху (М. Калин.)]. -чить заседание на пятницу - призначити засідання на п'ятницю. -чить награду - призначити нагороду. -чать наказание - визначати (призначати) кару. -чить опеку над кем - призначити опіку над ким. -чать, -чить плату - визначати, визначити, призначати, призначити, класти, покласти плату (платню). [Плату кладуть чималу їй за рік (Грінч.)]. -чить в продажу, к продаже что - призначити до продажу що. -чать работу кому - призначати (визначати) працю кому. -чить себе сделать что - призначити собі (сказати собі) зробити що. [Як чого не скінчить у тиждень, що казала собі скінчити, то… (М. Вовч.)]. -чить свидание кому - призначити побачення кому. Мне -чили притти в понедельник - мені призначено прийти в понеділок. -чать следствие - призначати слідство. -чать срок - призначати (визначати) термін (строк, речінець). -чать, - чить цену - визначати, визначити, класти, покласти, становити, постановити, нарядити ціну. [Ціну на землю визначали вони всі гуртом (Грінч.). Базар ціну становить (Богодух.). Взяли тому коню ціну нарядили - півтораста карбованців та й чотири (Пісня)];3) (на должность, для исполнения какой-либо обязанности) призначати, призначити, настановляти и настановлювати, настановити, наставляти, наставити, ставити, поставити, становити, постановити кого ким, на кого, за кого, на яку посаду, приділяти, приділити кого за кого, нарядити кого ким, (гал.) іменувати, на(й)менувати кого ким, на яку посаду, (о мног.) попризначати, понастановлювати, понастановляти, понаставляти, поприділяти; (только куда, кому, к кому) надавати, надати (о мног.) понадавати кого куди, кому, до кого. [Неписьменних не призначають на відповідальні посади (Київ). Його козаки злюбили, до себе в курінь пустили, ще й отаманом настановили (ЗОЮР I). Щоб воєводами настановити, того не буде зроду (Л. Укр.). Князями нас понастановляє (Куліш). Нас ніхто не обирав, нас настановили на парафії (Н.-Лев.). Його скинули з пристава й настановили на стражника (Васильч.). Вони його поставили собі лакеєм (Грінч. I). Соргія поставив пан за ключника (Основа 1862). Постановили на дяка (М. Вовч.). Постановили її за царинного (Кониськ.). Пан приділив батька за лісника (М. Вовч.). Доти чоловік добрий, доки його десятником не нарядили (Приказка). Агрономів надають нам з Київа (Київщ.)]. -чить наследника - призначити спадкоємця. -чить кого опекуном над кем - призначити (настановити) кого опікуном (на опікуна, за опікуна) над ким. [Громада настановила над їми опікуном Панаса Момота (Грінч.)]. -чить себе преемника - призначити собі наступника. -чить сына в военную службу - призначити сина до військової служби. -чать, -чить кому какую-либо роль в чём - призначати, призначити, приділяти, приділити кому яку ролю в чому. [Салкові, що мав грати старшину, приділили роль свідка (Грінч.)];4) (о судьбе: предопределять) судити, присудити, призначати, призначити, приділяти, приділити, надавати, надати, нарікати, наректи, назнаменувати кому що. [Мені літа тії доля присудила (Рудан.). Хто зможе ухилитись, що нам боги всесильні присудили? (Куліш)]. Назначаемый - визначуваний, зазначуваний; настановлюваний, призначуваний и т. п. Назначенный -1) визначений, зазначений, на[по]значений, відзначений, повизначуваний и т. п.;2) призначений, визначений, приділений, покладений, поприділяний и т. п. [Творчі сили, - ті гнатимуть вас у призначене місце (Франко). Заковане в залізні обручі письменство незабаром переросте призначену йому мірку (Рада). Гроші, від громади призначені на школу (Грінч.)]. -ная цена - визначена ціна. В -ный час, в -ное время - у призначену годину (призначеної години), у призначений час (призначеного часу);3) призначений, настановлений, наставлений, поставлений, постановлений, приділений, наряджений, іменований, наданий, попризначуваний и т. п. Вновь -ный - новопризначений, новонаставлений ким, на кого, за кого, на яку посаду, новонаданий кому, до кого;4) суджений, присуджений, призначений, приділений, наданий, наречений, назнаменований. [До своєї мети, назнаменованої йому од бога, дійде (Куліш)]. -ться -1) визначатися и визначуватися, бути визначуваним, визначеним, повизначуваним и т. п.;2) призначатися и призначуватися, бути призначуваним, призначеним, попризначуваним и т. п. [Речінця побутові на Запоріжжі не визначалося нікому (Куліш). Щоб полагодити спір, визначується губерніяльна комісія (Франко). Її ще здавна призначено мені (Грінч.). Почала лічити йому лінійкою в долоню, скільки було то вже йому призначено (Васильч.)]. Деньги -чались на одно, а пошли на другое - гроші призначено було на одно, а пішли на инше. Срок -чался длинный, а теперь его сократили - термін (строк, речінець) призначено (визначено) було довгий, а тепер скорочено. Срока не -чалось никому - терміну (строку, речінця) не становлено (не визначали, не визначалося) нікому;3) призначатися, настановлятися и настановлюватися, бути призначуваним, настановлюваним, призначеним, настановленим, попризначуваним, понастановлюваним и т. п. ким, на кого, за кого, на яку посаду. [Панна настановляється на вчительку в село С. (Коцюб.). Ті батюшки, що вчилися в академії й були понастановлювані на парафії (Н.-Лев.). Інструктора від нас забрано, а нам надано иншого (Київщ.). Полковники і сотники надані теж із польського панства (Куліш)]. Он -ется инструктором - його призначено (настановлено, призначають, настановляють) на (за) інструктора. -ется комисия для рассмотрения дела - призначається комісія (призначають комісію), щоб розглянути справу. -ется следствие по этому делу - призначається (призначають) слідство в цій справі;4) судитися, призначатися, приділятися, бути призначеним, приділеним, наданим, назнаменованим, нареченим. [Щоб не було одних, яким ніби призначено тільки працювати, і других, яким призначено з чужої праці живитися (Рада). Шлях без міри, вік без ліку їй надано від творця (Самійл.). Та вже коли наречено вмирати, і знахури не відшепчуть (ЗОЮР I)].* * *несов.; сов. - назначить1) призначати и призначувати, призначити и призначити а мног. попризначати; ( определять) визначати и визна́чувати, ви́значити\назначатьть лека́рства — признача́ти, призна́чити лі́ки
\назначатьть свида́ние — признача́ти, призна́чити побачення
\назначатьть цену — признача́ти, призна́чити (визначати, визначити) ці́ну
2) (куда; кем - на должность, работу) признача́ти и призна́чувати, призна́чити и мног. попризначати (куди; ким, на кого, за кого); (ставить кем-л.) наставля́ти, наста́вити и мног. понаставля́ти, настановля́ти, настанови́ти и мног. понастановля́ти и понастано́влювати (ким, на кого, за кого); (направлять куда-л.) наряджа́ти, наряди́ти (куди) -
83 нужда
и Нужда1) потреба, (изредка, ц.-слав.) нужда, (потребность) потребина, (редко) потріб (-си), треба; срв. Надобность. [Вже яка потреба, - ні до кого не йду, - вона зарятує (Г. Барв.). Надумались збирати гроші про таку народню нужду (Куліш)]. -да в чём - потреба чого или в чому, на що, нужда в чому; срв. Потребность. Иметь -ду в чём - мати потребу (нужду) в чому, потребувати чого; срв. Нуждаться 1. А тебе какая -да до этого дела? - а тобі яке діло до цієї справи? а тобі що до цього (до того)?, (фам.) а тобі до цього якого батька горе? -да в ком - потреба в кому, на кого. Ему -да в нём - йому він потрібний (потрібен), він має діло (справу, зап. інтерес) до його. -да к кому, до кого - діло (справа, зап. інтерес) до кого. [Є в мене діло до вас (Київ)] Какая мне -да до тебя? - яке мені діло (яка мені нужда) до тебе? [Яка мені нужда до тебе? (Квітка)]. Мне до них -ды мало - мені про них (їх) малий клопіт (байдуже). Не твоя -да, не заботься - не твій клопіт, не турбуйся. Что нужды? - яка потреба?, (какой смысл?) яка рація?, (зачем?), нащо? навіщо?, (пустое!) дарма! Велика -да! - велика вага! овва! велике діло опеньки!, (пустое!) дарма. Что за -да (Какая -да) знать это? - яка потреба (нащо треба) знати це? Нет нужды говорить об этом - нема потреби говорити про це. Нет нужды (кому до чего) - байдуже (байдужки, байдужечки) (кому про (за) що), дарма (кому), (и горя жало) мале горе (кому), ні гадки (гадки мало) кому про (за) що, і гадки не має хто про (за) що, (шутл.) і за вухом не свербить кому. [Недоля жартує над старою головою, а йому байдуже (Шевч.) Дитина кричить, як не розірветься, а їй і байдуже (Сл. Ум.). «Байдуже!» - сказала: «не журись, коханий!» (Дніпр. Ч.). А мені про те й байдужечки (Кролевеч.). Хай світ завалиться, - дарма мені! (Грінч.). «Піду, тільки нехай об осени!» - «Дарма, й підождемо» (Квітка)]. Тебе, небось, и нужды нет (Гоголь) - тобі, бачиться, й за вухом не свербить (перекл. М. Рильськ.). Нужды нет, что - дарма що. [Дарма що старий, аби багатий Приказка)]. Без видимой -ды - без видимої (явної, очевидної) потреби. В случае -ды, при -де - в потребі, під нужду; см. ещё Надобность (В случае -сти). [Що-ж, і горщик річ непогана в потребі (Рада). Ви постерегли що і під нужду, як вашої запобігав він ласки (Куліш)]. Крайняя (неотложная) -да в чём - велика (конечна, пильна) потреба в чому й чого; скрута на що. Я имею крайнюю -ду в деньгах - мені аж надто (конче, до скруту) треба грошей, мені аж надто (конче, до скруту) треба (потрібно) мати гроші. Я имею крайнюю -ду видеть его - см. Крайний 3. По -де от -ды - з потреби, через потребу. По крайней (неотложной) -де - з великої (конечної) потреби, через велику (конечну, пильну) потребу. Испытывать -ду в чём - зазнавати не достачі, (нужди) в чому, (нуждаться) потребувати чого, нуждатися чим. [Роздавати хліб не тільки своїм підданцям, а й иншим, хто його потребував (Ор. Левиц.). Злидар Максим поліном дров нуждавсь (Боров.)]. Он не испытывает -ды ни в чём - він не знає нужди ні в чому, він нічим не нуждається, йому нічого не бракує. -ды - потреби (-треб), нужди (р. нужд), (редко) потребини (-бин). [Устами письменників народ говорить про своє життя і потреби (Н. Громада). Се не може перешкодити нам писати про свої потреби (Грінч.). Нужди у всякого є: кому хліба, кому до хліба (Кониськ.). Оплачували податки, мита і инші рядові потребини (Куліш)]. Повседневные, текущие -ды - повсякденні (щоденні), поточні потреби, (фам.) потрібка. На все -ды не запасёшься - на всі потрібки не наста(р)чишся; і не треба, і те треба, і тому требові кінця немає (Приказка). Отправлять свои -ды - відбувати свої (природні) потреби. Удовлетворение нужд - задовол(ьн)ювання (заспокоювання), оконч. задовол(ьн)ення (заспокоєння) потреб. Большая, малая -да (естественная надобность) - велика, мала потреба, велике, мале діло. [Треба на часиночку спинитися, за малим ділом (Звин.)];2) (недостаток) нужда, нестаток (-тку) и (чаще мн.) нестатки (-ків), (реже) недостаток и (чаще мн.) недостатки, недостача и недостачі (-тач), (нищета) злидні (-нів), убозтво, (реже) убожество, (стеснённое матер. положение) скрут (-ту, м. р.) и скрута (-ти, ж. р.). [Нужда закон зміняє (Приказка). Гнала козаків нужда і жадоба волі на Низ (земли войска запорожского) (Куліш). Поки був живий батько, ми нужди й не знали (Мирний). Він, як і всі, з хатин убогих, повитих мороком нужди (Сосюра). І голодом не раз намлівся і всякої нужди натерпівся (Свидн.). Прийшов нестаток, забрав і остаток (Приказка). Нестатки ймуть (-да одолевает) (М. Вовч.). А чи відаєш ти, що то недостатки, ти, що зросла в розкошах? (Коцюб.). Зістарена тяжкою працею та недостатками жінка (Грінч.). Її врода красна, змарніє у злиднях та недостачах (Мирний). Я побоялася злиднів, звичайного матеріяльного вбожества (Л. Укр.)]. -да всему научит - нужда (біда) всього навчить, нестатки (злидні) всього навчать, нужда-мука - добра наука (Приказка). По -де - через нужду (нестатки, злидні, убозство). Жить в -де, терпеть -ду - жити в нужді (в не(до)статках, в злиднях, в убозтві, при злиднях, при вбозтві, серед злиднів, серед нужди), жити вбого (нужденно, злиденно, скрутно), терпіти нужду (злидні), (бедствовать) (дуже) бідувати, злиднювати. [Вони живуть скрутно (Звин.)]. Жить без -ды - жити без нужди (без недостатків, несутужно, безнуждно, невбого). Денег наживёшь, без -ды проживёшь - грошей здобудеш, життя-вік перебудеш (или біду перебудеш). Крайняя -да - як-найбільша (крайня, остання) нужда, злидні злиденн, останні (великі) злидні, велике вбозтво. Быть, нах(о)диться в крайней -де - бути в як-найбільшій (крайній) нужді, терпіти як-найбільшу (крайню) нужду, жити у великих злиднях (недостатках, у великому вбозтві), сильно бідувати. Испытывать, испытать -ду - зазнавати, зазнати нужди (недостатків, злиднів, убозтва), (бедствовать) бідувати. [Змалечку зазнав нужди та бідування (Васильч.)]. Про -ду закон не писан - як нема нічого, то й закон ні до чого; на порожню кешеню й закон не важить. Он близок к -де - йому недалеко до злиднів. -да скачет, -да плачет, -да песенки поёт - злидні навчать співати й скакати. -да горемычная - злидні злиденні, (голь перекатная) голота нещадима. -да -птица - пугач (-ча). -да-хлеб - голодний хліб;3) нужда, (затруднительное положение) скрут (-ту, м. р.) и скрута (-ти, ж. р.), скрутне становище, (стеснённое положение) сутуга, (реже притуга), сутужне становище, тіснота, (бедствие) біда, лихо, халепа, (горе) горе. Быть, находиться в -де - бути в нужді, бути в скрутному становищі, бути в скруті (в тісноті, в біді, в притузі), зазнавати (сов. зазнати) халепи. [Хіба ви ніколи не читали, що вчинив Давид, коли був у нужді і зголоднів? (Морач.)]. Кто в море не бывал, тот -ды не знал - хто на морі не і бував, той лиха не зазнав;4) (неволя) неволя, (принуждение) сила, примус, мус (-су), принука. -дою - а) (поневоле) зневолі, мимоволі, несамохіть; б) (принудительно) силою, примусово, примусом; в) (по принуждению) з примусу, з мусу, з принуки, неволею.* * *диал. н`ужа1) ( бедность) нужда́; ( недостаток) неста́ток, -тку, неста́тки, -ків; ( нищета) зли́дні, -нів2) ( потребность) потре́ба, нужда́из \нужда ды, по \нужда де — з нужди́
не испы́тывать \нужда ды ни в чём — не потребува́ти нічого, не ма́ти потре́би (не зна́ти нужди́) ні в чо́му
\нужда ды ма́ло кому́ — го́ря (нужди́) мало кому́
\нужда ды нет — ( неважно) дарма́ [що], го́ря (нужди́) ма́ло, ба́йду́же
нет \нужда ды говори́ть об э́том — нема́є (нема́) потреби говори́ти про це
-
84 пребывание
пробування (ум. пробуваннячко), перебування (ум. перебуваннячко); (бытность, побывка) побуток (-тку), пробуток (-тку), перебуток (-тку), буття (-тя), побут (- ту), бутність (-ности); (постоянное) вікування. [За шість років пробування в тій школі (Грінч.). Вирядимо їх, добрії люди, на нове життя, на нове пробуваннячко (Черкас.). За перших літ свого перебування в пансіоні (Крим.). Речінця побутові на Запоріжжі не визначалось нікому (Куліш). Не треба-ж того манастирського його побутку уважати за якесь суворе іночество (Куліш)]. Во время -ния моего - за мого пробування (перебування, буття, побутку, побуту, бутности) там, під час мого перебування (пробування и т. д.) там. -ние дома - домування (-ня), домарство. [Не маю кого на домарство лишити (Франко, Пр.)]. -ние без употребления, без дела - дармування (-ня). Место -ния - місце пробування, перебування, пробутку. Место постоянного -ния - місце постійного пробування (перебування, сидіння); оселя, домівка, житло, господа; срв. Жительство.* * *1) перебува́ння; пробува́ння; диал. по́бут, -у2) ( местопребывание) місцеперебува́ння; місцепробува́ння -
85 сторона
Сторона - side (геометрического объекта); aspect (вопроса, проблемы); Party (участник переговоров)The study concerned many aspects of such transport.The Party shall have the right to terminate this Agreement at any time on 90 days written notice before the end of each calendar year.—заслуживать... к себе отношенияРусско-английский научно-технический словарь переводчика > сторона
-
86 уж
вуж; вужака* * *I зоол. вуж, род. вужа муж. II 1) нареч. ужокроме того, иногда переводится также другими частицами и сочетаниями, в частности: (в знач.: «право же») ужо ж(в знач.: «уж и») ужо і(в сочетании с частица «вот» при восклицании) вось дык, вось гэта (дык) ужо— вось гэта дык ужо не!, (при угрозе) вось, ж (жа)— вось я табе!, я ж табе! -
87 крылатые слова и новая фразеология
ниже приводятся новые крылатые слова, вошедшие в обиход в последнее время, а также «новая фразеология»; независимо от того, известно ли происхождение этих фразеологизмов, их статус — сам факт, что они воспринимаются как нечто относительно новое в языке, — сближает их с крылатыми словамиРусско-английский словарь общей лексики > крылатые слова и новая фразеология
-
88 _ЛАТИНСКИЕ СЛОВА И УСТОЙЧИВЫЕ СОЧЕТАНИЯ
ab abrupto — внезапно, сразу
ad arbitrium — произвольно, по усмотрению
ad finem — сокр. ad fin. до конца (страницы и т.п.)
ad interim — сокр. ad int., a.i. в течение некоторого времени; временный; на время
ad oculos — наглядно, воочию
ad verbum — буквально, дословно
alieni juris — несамостоятельный, находящийся под властью другого
Anno Domini — сокр. A.D. в такой-то год нашей эры
a posteriori — на основании опыта; задним числом
causa criminalis — повод к обвинению; уголовное дело
consensus — единодушие; консенсус; согласие
corpus delicti — состав преступления; вещественное доказательство
de facto — в действительности; на деле; фактически
dictum | ta — афоризм; изречение; мнение судьи
et alii — сокр. et al. и другие
ex commodo — в удобное время; по усмотрению
ex consilio — в результате обсуждения; по совету
ex post — задним числом; после, позже
exprompto — внезапно, неожиданно
ex proprio sinu — из самой сути; из самого существа
ex termino facto — немедленно; сразу
gratis — безвозмездно, даром; бескорыстно
ibidem — сокр. ib., ibid. там же (в сносках)
in absentia — без личного присутствия; в отсутствие
in brevi — вкратце, кратко
in esse — действительный, существующий
in extremis — в крайности; в последний момент
in fidem — по договорённости; по доверию
in grosso — в большом количестве, оптом
in margine — сокр. i.m. на полях
in mente — в сознании; в уме
in praesenti — в настоящее время, теперь
in puncto — относительно, что касается
in re — в действительности; фактически
in status quo — в состоянии, существующем теперь
ipsissima verba — слово в слово; совершенно точно
jus strictum — строгая законность; строгое право
justus titulus — законное основание (чего-л), правооснование
loco citato — сокр. loc.cit.; l.c. в цитированном месте
nota bene — сокр. NB заметь хорошо (отметка на полях книги и т.п.)
opus citatum — сокр. op.cit.; op.c. цитированное сочинение
persona non grata — нежелательное лицо, персона нон грата
prima facie — на первый взгляд; с первого раза
qui pro quo — одно вместо другого; путаница; смешение понятий
semper idem — всегда то же самое; одно и то же
sine jure — без права; незаконно
ubi non est lex, ibi non est transgressio — где нет закона, там нет и нарушения
via — через, при чьём-л посредстве
videlicet — сокр. viz а именно, то есть; например
quod erat demonstrandum — сокр. Q.E.D., q.e.d. что и требовалось доказать; само собой разумеется
strictissimo sensu — = stricto
Русско-английский юридический словарь > _ЛАТИНСКИЕ СЛОВА И УСТОЙЧИВЫЕ СОЧЕТАНИЯ
-
89 Латинские слова и устойчивые сочетания
ab abrupto — внезапно, сразу
ad arbitrium — произвольно, по усмотрению
ad finem — сокр. ad fin. до конца (страницы и т.п.)
ad interim — сокр. ad int., a.i. в течение некоторого времени; временный; на время
ad oculos — наглядно, воочию
ad verbum — буквально, дословно
alieni juris — несамостоятельный, находящийся под властью другого
Anno Domini — сокр. A.D. в такой-то год нашей эры
a posteriori — на основании опыта; задним числом
causa criminalis — повод к обвинению; уголовное дело
consensus — единодушие; консенсус; согласие
corpus delicti — состав преступления; вещественное доказательство
de facto — в действительности; на деле; фактически
dictum | ta — афоризм; изречение; мнение судьи
et alii — сокр. et al. и другие
ex commodo — в удобное время; по усмотрению
ex consilio — в результате обсуждения; по совету
ex post — задним числом; после, позже
exprompto — внезапно, неожиданно
ex proprio sinu — из самой сути; из самого существа
ex termino facto — немедленно; сразу
gratis — безвозмездно, даром; бескорыстно
ibidem — сокр. ib., ibid. там же (в сносках)
in absentia — без личного присутствия; в отсутствие
in brevi — вкратце, кратко
in esse — действительный, существующий
in extremis — в крайности; в последний момент
in fidem — по договорённости; по доверию
in grosso — в большом количестве, оптом
in margine — сокр. i.m. на полях
in mente — в сознании; в уме
in praesenti — в настоящее время, теперь
in puncto — относительно, что касается
in re — в действительности; фактически
in status quo — в состоянии, существующем теперь
ipsissima verba — слово в слово; совершенно точно
jus strictum — строгая законность; строгое право
justus titulus — законное основание (чего-л), правооснование
loco citato — сокр. loc.cit.; l.c. в цитированном месте
nota bene — сокр. NB заметь хорошо (отметка на полях книги и т.п.)
opus citatum — сокр. op.cit.; op.c. цитированное сочинение
persona non grata — нежелательное лицо, персона нон грата
prima facie — на первый взгляд; с первого раза
qui pro quo — одно вместо другого; путаница; смешение понятий
semper idem — всегда то же самое; одно и то же
sine jure — без права; незаконно
ubi non est lex, ibi non est transgressio — где нет закона, там нет и нарушения
via — через, при чьём-л посредстве
videlicet — сокр. viz а именно, то есть; например
quod erat demonstrandum — сокр. Q.E.D., q.e.d. что и требовалось доказать; само собой разумеется
strictissimo sensu — = stricto
Русско-английский юридический словарь > Латинские слова и устойчивые сочетания
-
90 говорить
1) (владеть речью, высказываться) speak, talkребёнок ещё не говори́т — the child can't speak yet
говори́ть по-англи́йски — speak English; ( разговаривать) talk (in) English
говори́т Москва́ — this is Radio Moscow
кто говори́т? (реплика звонящему по телефону) — who's calling?
2) (сов. сказа́ть) (вн. дт.; высказывать, сообщать) say (d to); tell (i d)он говори́т, что — he says that
он говори́т, что заболе́л — he says (that) he is ill
говори́ть пра́вду — tell / speak the truth
говори́ть непра́вду — tell a lie; tell lies
хорошо́ [ду́рно] говори́ть о ком-л — speak well [badly] of smb
мне говори́ли, что — I have been told that
говоря́т (, что) — it is said, they say
говоря́т, что он уе́хал — he is said to be away [to have left]
сказа́ть своё мне́ние (о пр.) — give one's opinion (of)
ничего́ не говори́ть (на вн.) — make no comment (on); be silent (on)
мне вы мо́жете э́того не говори́ть! — you are telling me!, you can say that again!
говоря́т тебе́ как вводн. сл. — I'm telling you
говорю́ тебе́ ру́сским языко́м — I'm telling you in plain Russian / words
3) (сов. поговори́ть) (с кем-л о пр.; беседовать) speak (with / to smb about / of); talk (to / with smb about / of)говори́ть по телефо́ну — speak over the phone
говори́ть с прия́телем — talk to a friend
говори́ть о дела́х — discuss business matters, talk business matters over; talk business / shop
они́ не говоря́т друг с дру́гом с про́шлого го́да — they have not been on speaking terms since last year
4) (о пр.; указывать на что-л) indicate (d), point (to)всё говори́т о том, что — everything indicates that, everything points to the fact that
говори́ть (не) в по́льзу (рд.) — (not) speak well (for), (not) do smb credit, (not) be to smb's credit
говори́ть об обра́тном — indicate the opposite
э́тот посту́пок говори́т о его́ отва́ге — that act demonstrates his courage
5) прост. (на кого́-л; называть виновником) slander (d)••говори́ть де́ло разг. — talk sense, talk seriously
не́чего и говори́ть — it goes without saying, needless to say
что и говори́ть разг. — there is no denying, it can not be denied
что ни говори́ разг. — say what you like
что вы говори́те! — you don't say so!
и не говори́!, кто говори́т! (выражение согласия) разг. — certainly!, of course!
э́то говори́т само́ за себя́ — it tells its own tale, it speaks for itself
-
91 принимать
несов. - принима́ть, сов. - приня́ть1) (вн.; брать предлагаемое, подаваемое) accept (d); take (d)принима́ть пода́рок — accept a present ['prez-]
принима́ть заявле́ние — accept an application
2) (вн. от; брать в своё ведение) take over (d from)принима́ть дела́ от кого́-л — take over smb's duties, take over from smb
принима́ть това́р — accept goods
принима́ть под распи́ску — sign (for)
принима́ть до́лжность — accept [take over] a post
принима́ть кома́ндование (тв.) — assume / take command (of, over)
принима́ть на себя́ что-л — take smth upon oneself; assume smth
принима́ть на себя́ ли́чно управле́ние (тв.) — take personal control (of)
3) (вн. в, на вн.; включать в состав) admit (d to), accept (d for)принима́ть но́вых чле́нов (в вн.) — accept new members (for)
принима́ть в па́ртию — admit (d) to / into the party
принима́ть на рабо́ту — take on (d), hire (d), employ (d)
принима́ть в шко́лу [институ́т] — admit to school [to the institute] (d)
4) (вн.; посетителей и т.п.) receive (d)принима́ть госте́й — receive guests / visitors [-z-]
принима́ть у себя́ кого́-л — play host [həʊst] to smb
принима́ть раду́шно — welcome (d)
он сего́дня не принима́ет — he does not receive visitors today; ( о враче) he does not see patients today
5) (вн.; соглашаться на что-л) accept (d)принима́ть предложе́ние — accept an offer; ( о браке) accept a proposal [-z-] (of marriage)
принима́ть вы́зов — accept the challenge; take up the gauntlet идиом.
принима́ть бой — accept battle
принима́ть как до́лжное — accept as one's due (d); take (d) as a matter of course
6) (вн.; официально утверждать) adopt (d); approve (d)принима́ть резолю́цию — pass / adopt / approve [-ruːv] / carry a resolution
принима́ть зако́н — pass a law
принима́ть законопрое́кт — approve a bill
7) (вн.; провозглашать от своего имени) take (d)принима́ть прися́гу — take the oath (of allegiance)
принима́ть заявле́ние — make / issue a statement
8) (вн.; приобретать какие-л свойства) assume (d)принима́ть фо́рму чего́-л — take / assume the shape of smth
принима́ть вид — assume / affect an air, put / take on an air
принима́ть ожесточённый хара́ктер — become fierce [fɪəs]
его́ боле́знь приняла́ о́чень серьёзный хара́ктер — his illness assumed [took on] a grave character
де́ло при́няло неожи́данный оборо́т — the affair took an unexpected turn
9) (вн.; гражданство, учение, религию и т.п.) adopt (d)принима́ть христиа́нство [мусульма́нство] — adopt Christianity [Islam]
принима́ть креще́ние — be baptized
принима́ть мона́шество — take monastic vows, become a monk [mʌŋk]; ( о женщине) take the veil
принима́ть росси́йское гражда́нство — become a Russian citizen, take Russian citizenship
10) (вн. за вн.; считать кем-л, чем-л) take (d for)он при́нял его́ за друго́го — he (mis)took him for another person
за кого́ вы меня́ принима́ете? — who do you take me for?
11) (вн.; воспринимать, реагировать) take (d)принима́ть (бли́зко) к се́рдцу — take / lay to heart (d)
не принима́йте э́того (бли́зко) к се́рдцу — don't take it to heart
принима́ть что-л в шу́тку — take smth as a joke
принима́ть что-л всерьёз — take smth seriously
12) (вн.; употреблять) take (d)принима́ть пи́щу — take food, eat
принима́ть лека́рство — take one's medicine
13) разг. (вн.; выпивать) drink (d), tipple (d)14) (вн. у; ребёнка при родах) deliver [-'lɪ-] (smb of a child)15) ( менять направление или позицию) moveпринима́ть вле́во [впра́во] — move left [right]
принима́ть наза́д — move backward (a little); back up
16) (вн.; образует устойчивые выражения с рядом сущ.)принима́ть ва́нну [душ] — have / take a bath [shower]
принима́ть ме́ры — take measures
принима́ть ме́ры предосторо́жности — take precautions
принима́ть уча́стие (в пр.) — take part (in), participate (in); partake (in)
принима́ть реше́ние — decide; take [make ; come to; reach] a decision
••так при́нято — см. принято
прими́те моё уваже́ние (в письме) — yours respectfully
принима́ть к све́дению [во внима́ние, в расчёт] — take (d) into consideration / account
не принима́ть к све́дению [во внима́ние] — disregard (d)
не принима́ть в расчёт — discount (d)
принима́я во внима́ние, что — with due account taken of the fact that, considering that
принима́ть чью-л сто́рону — take the part of smb, side with smb
принима́ть на свой счёт — take smth as referring to oneself
-
92 обстоятельство обстоятельств·о
1) обыкн. мн. circumstances2) юр. circumstance, factвыяснять обстоятельства — to fact-find, to find the facts
отягчающие обстоятельства — aggravation, attenuating circumstances
сопутствующие обстоятельства — attending / concomitant circumstances
форсмажорные обстоятельства, обстоятельства непреодолимой силы — circumstances of insuperable force; force majeure фр.
стечение обстоятельств — coincidence / concurrence of circumstances
в зависимости от обстоятельств — depending on the circumstances / situation
как / если того требуют обстоятельства — so warrant
по семейным обстоятельствам — due to family circumstances / for domestic reasons
Russian-english dctionary of diplomacy > обстоятельство обстоятельств·о
-
93 дело
с1) Sáche f; Ángelegenheit fвме́шиваться не в своё де́ло — sich in frémde Ángelegenheiten (éin)míschen
теку́щие де́ла́ — láufende Ángelegenheiten
обще́ственные де́ла́ — öffentliche Ángelegenheiten
2) ( занятие) Beschäftigung f, Árbeit fу неё дел по го́рло разг. — sie hat álle Hände voll zu tun
3) ( создание) Werk nэ́то де́ло его́ рук — das hat er getán; da hat er die Hand im Spiel ( он здесь замешан)
4) ( поступок) Tat f, Hándlung f5) ( надобность) Ánliegen nу меня́ к вам де́ло — ich hábe ein Ánliegen an Sie
7) канц. Áktenstück n, Ákte f8) (отрасль, специальность)газе́тное де́ло — Zéitungswesen n
морско́е де́ло — Séewesen n
столя́рное де́ло — Tíschlerhandwerk n
го́рное де́ло — Bérgbau m
9) ( предприятие) Unternéhmen n, Geschäft nоткры́ть своё де́ло — ein éigenes Unternéhmen gründen; sich sélbständig máchen ( о ранее работавшем по найму)
••де́ло бы́ло ле́том — es war im Sómmer
это не моё де́ло, мне нет де́ла до э́того — das geht mich nichts an
ме́жду де́лом — nebenbéi
де́ло в том, что... — es hándelt sich dárum, daß...
как дела́? — wie geht es?
в чём де́ло? — wórum [um was] hándelt es sich?; was ist los?
на де́ле — in Wírklichkeit
пе́рвым де́лом — vor állem, vor állen Díngen
в самом де́ле — in der Tat, wírklich
э́то де́ло вку́са — das ist Geschmáckssache
вот э́то де́ло! — das läßt sich hören!
э́то друго́е де́ло — das ist étwas ánderes
гла́вное де́ло — Háuptsache f
в то́м-то и де́ло — dás ist es ében, dárauf kommt es ében an
де́ло идёт о... — es hándelt sich um...
то и де́ло — ímmer wíeder, beständig
по де́лу — geschäftlich
по ли́чному де́лу — in éiner Privatangelegenheit [-'vaːt-]
и на слова́х, и на де́ле — in Wort und Tat
-
94 толк
м1) смысл senseс толком — sensibly, intelligently, со знанием дела competently
взять в толк разг понять — to understand, to grasp, to figure out
2) польза good, useбе́з толку разг без цели — to no purpose, pointlessly, без результата in vain, to no avail
с ним говори́ть об э́том бе́з толку — it's no use talking to him about it
из э́того не вы́йдет толку — nothing (good) will come of it
из него́ не вы́йдет толку — he won't ever get anywhere, he's good-for-nothing
что толку спо́рить с ним, он всё равно́ не изме́нит реше́ния — what's the good/use of arguing with him, he won't change his mind anyway
-
95 как
I нареч.1) вопрос и тж. в знач. союза wieкак тебя́ зову́т? — Wie heißt du?
как (у вас) дела́? / как живёте? — Wie geht es Íhnen?
Извини́те, как (мне) пройти́ к вокза́лу? — Entschúldigung, wie kómme ich zum Báhnhof?
Как ты сказа́л? / Прости́те, как вы сказа́ли? когда переспрашивают — Wie bítte?
Я не зна́ю, как э́то сказа́ть по неме́цки. — Ich weiß nicht, wie ich das deutsch ságen soll.
2) усиление при восклицании wieкак хорошо́, что ты пришёл! — Wie schön, dass du gekómmen bist!
как жаль, что он не смог прийти́! — Wie scháde, dass er nicht kómmen kónnte!
II союзкак ты мо́жешь так говори́ть! — Wie kannst du so étwas ságen!
1) сравнит. wie; знач. передаётся тж. сложн. прилагат.твёрдый как ка́мень — stéinhart [hart wie Stein]
как обы́чно — wie gewöhnlich
У него́ ру́ки холо́дные как лёд. — Er hat éiskalte Hände.
Я говорю́ с тобо́й как с дру́гом. — Ich réde mit dir wie mit méinem Freund.
2) в качестве alsЕго́ о́чень це́нят как учёного. — Als Wíssenschaftler wird er sehr geschätzt.
Я, как друг, хочу́ тебе́ посове́товать не де́лать э́того. — Als dein Freund möchte ich dir ráten, es nicht zu tun.
3) в вводных предлож. типа: как известно, как говорится wieОн, как изве́стно, большо́й специали́ст в э́той о́бласти. — Er ist, wie bekánnt [bekánntlich] ein gróßer Fáchmann auf díesem Gebíet.
как говори́тся, лу́чше по́здно, чем никогда́. — Wie man sagt, bésser spät als nie.
4) (с тех по́р) как seit, seitdémПрошёл уже́ год, как он уе́хал. — Ein Jahr ist beréits vergángen, seit [seitdém] er weg ist.
5) когда - при действии в настоящем и будущем, тж. при повторяющемся действии в прошлом (всякий раз когда) wenn; при однократном действии в прошлом alsкак придёшь домо́й, сра́зу позвони́ ему́. — Wenn du nach Háuse kommst, rúfe ihn sofórt án.
как вспо́мнишь э́то вре́мя, стано́вится гру́стно. — Wenn man an díese Zeit zurückdenkt, wird man tráurig.
Я то́лько просну́лся, как зазвони́л телефо́н. — Kaum war ich áufgewacht, als das Telefón klíngelte.
6) в составе союза как то́лько sobáld; о действии в прошлом в знач. „едва“ kaumЯ позвоню́ тебе́, как то́лько приду́ домо́й. — Ich rúfe dich án, sobáld ich zu Háuse bin.
Он ушёл, как то́лько ко́нчил рабо́ту. — Er ging, sobáld er die Árbeit beéndet hátte.
как то́лько он вошёл, разда́лся телефо́нный звоно́к. — Kaum war er éingetreten, da klíngelte das Telefón.
7) в составе союза как..., так и... sowóhl... als auch...как де́ти, так и взро́слые — sowóhl Kínder als auch Erwáchsene
8) в составе союза как бу́дто als ob, als (в предложениях с этими союзами употребляется Konjunktiv)Он сде́лал вид, как бу́дто слы́шит об э́том впервы́е. — Er tat, als ob er das zum érsten Mal hörte [höre]. / Er tat, als hörte [höre] er das zum érsten Mal.
III частицаОн так об э́том расска́зывал, как бу́дто ви́дел всё со́бственными глаза́ми. — Er erzählte darüber so, als ob er álles mit éigenen Áugen geséhen hätte [als hätte er álles mit éigenen Áugen geséhen].
wie, wiesó, в повседн. речи тж. wasкак, он уже́ верну́лся? — Wie [wiesó, was], er ist schon zurück?
как, ты опя́ть опа́здываешь? — Wie [wiesó, was], du kommst wíeder zu spät?
-
96 с
I предлог с творит. падежом1) когда указывается на совместность действий, на отношения с кем-л. mit D; знач. совместности действия переводится тж. компонентом mit... в составе глаголов...разгова́ривать, вести́ перегово́ры, сотру́дничать, спо́рить с кем-л. — mit jmdm. spréchen, verhándeln, zusámmenarbeiten, stréiten
встреча́ться с кем-л. — sich mit jmdm. tréffen
дружи́ть с кем-л. — mit jmdm. befréundet sein
Он е́дет с друзья́ми в Берли́н. — Er fährt zusámmen mit séinen Fréunden nach Berlín.
Ты бу́дешь игра́ть с на́ми? — Spielst du mít (uns)?
Я пойду́ с тобо́й. — Ich géhe mít (dir). / Ich kómme mít.
2) когда указывается на наличие чего-л. у кого / чего-л. mit D; знач. передаётся тж. сложн. словоммужчи́на с бородо́й — ein Mann mit Bart
мотоци́кл с коля́ской — ein Mótorrad mit Béiwagen
ва́за с цвета́ми — éine Váse mit Blúmen
бутербро́д с колбасо́й — ein Wúrstbrot
Я пью ко́фе со сли́вками, ко́фе с молоко́м. — Ich trínke Káffee mit Sáhne, Mílchkaffee [Káffee mit Milch].
3) в знач. союза и (вместе с кем / чем-л.) undУ меня́ в су́мке то́лько кни́ги с тетра́дями. — Ich hábe in méiner Tásche nur Bücher und Héfte.
Здесь живу́т мои́ ба́бушка с де́душкой. — Hier wóhnen méine Gróßmutter und mein Gróßvater [méine Gróßeltern].
Мы с бра́том бы́ли там. / Я с бра́том был там. — Mein Brúder und ich wáren dort.
Мы с тобо́й ничего́ об э́том не зна́ли. — Du und ich [Wir] háben nichts davón gewússt.
Шёл дождь со сне́гом. — Es régnete und schnéite zugléich. / Es gab Schnéeregen.
4) когда указываются состояние, обстоятельства, сопровождающие какое-л. действие, типа: делать что-л. с интересом, с трудом. mit Dде́лать что-л. — с удово́льствием etw. mit Vergnügen tun
Они́ слу́шали его́ с интере́сом, с восто́ргом. — Sie hörten ihm mit Interésse [interessíert], mit Begéisterung [begéistert] zú.
Он посмотре́л на нас с упрёком. — Er sah uns vórwurfsvoll án.
5) в сочетаниях типа: со временем, с годами, с каждым днём, с приездом и др. mit DСо вре́менем, с года́ми он о́чень измени́лся. — Mit der Zeit, mit den Jáhren hat er sich sehr verändert.
С ка́ждым днём я чу́вствую себя́ лу́чше. — Mit jédem Tag fühle ich mich bésser.
С прие́здом отца́ начала́сь но́вая жизнь. — Mit der Ánkunft des Váters begánn ein néues Lében.
6) в отдельных словосочетаниях mit DЧто с тобо́й? — Was ist mit dir?
Как у него́ со здоро́вьем? — Wie steht es mit séiner Gesúndheit? / Wie geht es ihm gesúndheitlich?
Как дела́ с рабо́той, с учёбой? — Was macht die Árbeit, в университете das Stúdium [ в школе die Schúle]?
II предлог с родит. падежомС ним случи́лось несча́стье. — Ihm ist ein Únglück passíert.
1) откуда von D; при подчёркивании места как исходного пункта тж. von (D)... áus; с географич. именами aus Dвзять кни́гу с по́лки — ein Buch vom Regál néhmen
снять со стены́ карти́ну — das Bild von der Wand néhmen
списа́ть приме́ры с доски́ — Béispiele von der Táfel ábschreiben
Ча́шка упа́ла со стола́. — Die Tásse ist vom Tisch herúntergefallen.
С вокза́ла он пря́мо пое́хал в гости́ницу. — Vom Báhnhof (áus) fuhr er dirékt ins Hotél.
Он пришёл с рабо́ты. — Er kam von der Árbeit.
Бе́лка пры́гала с ве́тки на ве́тку. — Das Éichhörnchen hüpfte von Ast zu Ast.
Он прие́хал с Кавка́за, с Украи́ны. — Er kam aus dem Káukasus, aus der Ukraíne.
2) начиная с - о времени, если действие продолжается до настоящего времени seit D;с... до..., с... по... von D... bis; при подчёркивании времени как исходного момента von (D)... án; при указании дат, дней и др. тж. ab, о количественном росте с... до... von D... auf A...Я здесь с деся́того ма́я. — Ich bin seit dem zéhnten Mai hier.
Я живу́ здесь с ма́я. — Ich wóhne hier seit Mai.
Библиоте́ка рабо́тает с 9 до 21 ча́са. — Die Bibliothék ist von neun bis éinundzwanzig Uhr geöffnet.
Он рабо́тает с утра́ до ве́чера. — Er árbeitet vom Mórgen bis zum Ábend [von früh bis spät].
Мы дру́жим с де́тства. — Wir sind von Kíndheit án [von klein áuf] befréundet.
С сего́дняшего дня он в о́тпуске. — Von héute án [Ab héute] ist er in Úrlaub.
Магази́н рабо́тает с восьми́ часо́в. — Das Geschäft ist ab acht (Uhr) geöffnet.
Я прочита́л всё с са́мого нача́ла до конца́. — Ich hábe álles von Ánfang bis Énde gelésen.
Число́ жи́телей го́рода увели́чилось с шести́десяти до семи́десяти ты́сяч. — Die Éinwohnerzahl der Stadt ist von séchzigtausend auf síebzigtausend gestíegen.
3) когда указывается на причину vor D, aus D (выбор предлога зависит от существ.)С го́ря она́ заболе́ла. — Vor Kúmmer wúrde sie krank.
Он э́то сде́лал с отча́яния. — Er tat das aus Verzwéiflung.
Со стра́ху он не мог сказа́ть ни сло́ва. — Vor [Aus] Angst kónnte er kein Wort über die Líppen bríngen.
4) при указании обоснования действия mit Dс разреше́ния врача́ — mit ärztlicher Erláubnis
III предлог с винит. падежомОн э́то сде́лал с согла́сия роди́телей. — Er tat das mit Erláubnis séiner Éltern.
1) приблизительно étwa, úngefährОн рабо́тает здесь с год. — Er árbeitet hier étwa [úngefähr] ein Jahr.
э́то бы́ло с неде́лю наза́д. — Das war vor étwa [úngefähr] éiner Wóche.
Мы прое́хали уже́ с киломе́тр. — Wir háben schon étwa [úngefähr] éinen Kilométer zurückgelegt.
2) величиной с - переводится по модели: so groß wie..., so hoch... wie...высото́й с дом — so hoch wie ein Haus
величино́й с оре́х — so groß wie éine Nuss
Он ро́стом с отца́. — Er ist so groß wie der Váter.
Он с тебя́ ро́стом. — Er ist so groß wie du.
-
97 ко чертям
ко < всем> чертям (псам, чертям собачьим)прост.1) (прочь, долой, вон (гнать, прогонять и т. п.); выражение желания избавиться, отделаться от кого-либо или чего-либо) to hell with you (him, her, etc.)!; go to hell (to the devil, to thunder, to blazes)!- А кто будет вмешиваться в мои домашние и семейные дела, того я пошлю к чертям собачьим. (А. Чехов, Человек в футляре) — 'And whoever interferes with my family or private affairs I will send to the devil!'
2) (прахом (пойти, полететь и т. п.)) go to hell (to the devil, to the dogs); go down the drain- Пусть это всё валится ко всем чертям! - сказал Ванька, выслушав меня, и так отодвинул тарелку, что она скатилась со стола. - Пусть заведующий сам доедает эту кашу. (П. Нилин, Жестокость) — 'To hell with these groats and all,' exclaimed Venka when I told him the news. He pushed the bowl away so violently that it rolled from the table. 'Let the director finish it if he likes.'
3) ( выражение иронического или скептического отношения к чему-либо) what sort of a damned... are you (is he, is it, etc.) -
98 на счёт
Iна (за) счёт (кого, чей, какой) at smb.'s expense; at the expense of smb.IIМизинчиков был смугл, черноволос и довольно красив; одет очень прилично - на дядин счёт, как узнал я после. (Ф. Достоевский, Село Степанчиково и его обитатели) — Mizinchikov was dark and rather good-looking, with black hair; he was very correctly dressed - at my uncle's expense, as I learned later.
( чей) (говорить, высказываться и т. п.) speak (state one's opinion, etc.) about smb.; say smth. aimed at smb., concerning smb.Настасья Филипповна выронила на его счёт два-три словечка таких, что уехать никак нельзя было, не разъяснив окончательно дела. (Ф. Достоевский, Идиот) — Nastasia Philippovna had let fall a remark concerning him, which made it impossible for him to leave without ascertaining the outcome of the matter.
Я почти не думал о ней после того разговора с Сашкой. Было не до неё, и слишком уж мало иллюзий осталось на её счёт. (Л. Жуховицкий, Остановиться, оглянуться...) — I had hardly given her a thought ever since that conversation with Sashka. I had had more important things on my plate and anyway I had precious few illusions left where she was concerned.
-
99 рвать на части
разг.lit. tear smb. apart (to pieces); smb. has many demands on his (her) time- У тебя и без того много дела. - Ужасно. Просто рвут на части. (В. Каверин, Наука расставания) — 'You have enough to do as it is.' 'Yes, it's something awful! They're tearing me apart.'
-
100 с гулькин нос
прост., шутл.1) (очень мало, почти ничего) next to naught (nothing, none, no...); less than nothing; nothing to speak of; a little to swear by- Сушилка нужна, когда сушить есть что, - перебил он её. - А у нас семенной кукурузы, сама знаешь, сколько. С гулькин нос. (С. Антонов, Дело было в Пенькове) — 'A drier is necessary when there's anything to dry,' he objected. 'And you know yourself how we stand for maize seeds - there's less than nothing.'
Баба шесть годов ломит на ферме. Можно сказать, всю орду поит-кормит. Каждый месяц то сорок, то пятьдесят рублей, а он, Иван Африканович, что? Да ничего, с гулькин нос, десять да пятнадцать рублей. (В. Белов, Привычное дело) — You could say it's she that feeds all that crowd. Every month she brings home forty or fifty roubles, and me, Ivan Afrikanovich, what do I bring? Why, naught, or next to naught, ten or fifteen.
- Куда ты исчез?.. - Дела, Лер... До премьеры - времени с гулькин нос. И ничего не готово, хоть плачь. (С. Абрамов, Требуется чудо) — 'Where have you disappeared to?'...'Busy, Lera... Next do no time left before the premiere. And nothing's ready, I could weep.'
2) (очень маленький, крохотный) very small; tiny, wee; cf. pocket-sized, pint-sized- Сарайчик - с гулькин нос, да и у того крыша худая. (А. Степанов, Семья Звонарёвых) — 'The shed is pocket-sized. Besides, its roof is in holes.'
См. также в других словарях:
Дела (граф Ампурьяса) — Дела кат. Delà граф соправитель Ампурьяса 862 … Википедия
Дела против депутатов ГД и попытки снятия неприкосновенности — В январе 1995 года Госдума отказалась рассматривать представление Генпрокуратуры о лишении депутатской неприкосновенности Вячеслава Марычева, Егора Гайдара и Сергея Юшенкова, участвовавших в несанкционированном митинге против войны в Чечне. 1… … Энциклопедия ньюсмейкеров
ТОГО — (1 ) ТОГО (1 ) [тово] (или тово), частица [из род. п. от то (2)] (простореч.). 1. Заполняет паузу при затруднении говорящего выразить свою мысль, подобрать нужное слово, или даже как бы заменяет собой всё недосказанное. «Уж ты, того, постарайся,… … Толковый словарь Ушакова
ТОГО — (прост.). 1. частица. Служит для заполнения паузы при заминке речи, при затруднении в выборе слова. Уж ты с ним, пожалуйста, т. Что т.? Поделикатней. 2. в знач. сказ. Употр. в знач. глуповат, ненормален или навеселе, пьян, а также в знач. неважен … Толковый словарь Ожегова
Того — I. ТОГО I. частица. Разг. Употр. для заполнения паузы при заминке в речи, затруднении в выборе слов и выражений, иногда взамен какого л. слова или словосочетания. Вы с ним, того... поделикатней! Ведь я, того... женюсь. II. в функц. сказ. 1. Употр … Энциклопедический словарь
дела нет — Неизм. Не касается кого либо (употребляется как равнодушный отказ от вмешательства во что либо, от помощи кому либо, от решения каких либо вопросов). Кому? брату, отцу, другу… дела нет; дела нет до кого чего? до товарища, до соседа, до замечания … Учебный фразеологический словарь
Того — Тоголезская Республика Государственное устройство Правовая система Судебная система. Органы контроля Литература Государство в Западной Африке. Территория 56,6 тыс. кв.км. Столица г. Ломе. Население 4,2 млн. чел. (1998 г.); различные африканские… … Правовые системы стран мира. Энциклопедический справочник
того — 1. см. тот 2. частица.; разг., употр. для заполнения паузы при заминке в речи, затруднении в выборе слов и выражений, иногда взамен какого л. слова или словосочетания. Вы с ним, того... поделикатней! Ведь я, того... женюсь. 3. в функц. сказ. 1)… … Словарь многих выражений
того(и) гляди(беда будет) — иноск.: выражение опасения Ср. Глядь. Ср. Того и гляди, что свалимся в пропасть или засядем в трущобе. Лермонтов. Беда. Ср. Да, разные дела на память в книгу вносим; Забудется, того гляди. Грибоедов. Горе от ума. 2, 2. Ср. В чьей, по несчастью,… … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона
Расследование Катынского дела в годы перестройки и после распада СССР — Основная статья: Катынский расстрел Расследование Катынского дела в годы перестройки и после распада СССР расследование властями СССР и России убийства польских военнослужащих в Козьих Горах, проведённое в 1990 2004 годах. Содержание 1 … Википедия
Цитирование дела — Эта статья или раздел нуждается в переработке. Пожалуйста, улучшите статью в соответствии с правилами написания статей … Википедия