дду

отдавить

1) віддавлювати, віддавити, віддушувати, віддушити, відгнічувати, відгнітити, відтискати, відтиснути кому що. -вать творог - відкидати (віддавлювати, віддушувати) сир. -вить кому-либо ногу - стоптати кому ногу. Ему ноги не -вишь - йому ніхто на хвіст не наступить, ніхто йому в кашу не наплює;

2) розчавити, роздавити. Карета -вила ему ногу - карета розчавила йому ногу;

3) (оттеснить) відтискувати, відтиснути кого. Отдавленный - віддавлений, віддушений, відгнічений, відтиснутий и т. д.

* * *

несов.; сов. - отдав`ить

1) відда́влювати, віддави́ти, відду́шувати, віддуши́ти и повідду́шувати

2) ( выдавливать) вида́влювати, ви́давити и повида́влювати, вича́влювати, ви́чавити, відду́шувати, віддуши́ти и повідду́шувати

3) ( оттеснять) відти́скувати и відтиска́ти, відти́скати и відти́снути, відтісня́ти, відтісни́ти; ( отталкивать) відшто́вхувати, відштовхну́ти

надуть

1) надимати и (редко) надувати, надути, (о мног.) понадимати, (редко) понадувати; (вздувать, пучить) обдимати, обдути, надимати, дути, надути, (от жидкости, влаги, сов.) набубнити, (о мног.) пообдимати, понадимати кого, що. [Аеростат надимають (редко надувають) газом (Київ). Великий Зевс, надми його вітрило власним духом! (Куліш). Живіт йому обдуло (Червоногр.). Багатство дме, а нещастя гне (Номис). Так нахлестався (сироватки), що аж набубнило його (Рудч.)]. -дуть бока кому - полатати боки (спину) кому, відлупцювати (відлатати) кого. -вать, -дуть губы - надимати, надути губи, копилити, закопилювати, закопилити губу и губи, скопилити губу, набундючити губу, (насм.) відквашувати, відквасити губи, (о мног.) понадимати, позакопилювати, повідквашувати губи. [Гнівалася, надимала губки, випинаючи їх наперед (Грінч.). Не копильте, дітки, губок! Їжте, воно смачне! (Сим.). «Не знаю»,- сказала дочка, закопиливши спідню губу (Н.-Лев.)] Федул, что губы -дул? - шкода на Данила: зробив з губи копила; Івасю, чого ти губи розквасив? (Гуманщ.); чи тебе набили, що ти губи закопилив? (Гуманщ.). -вать уши кому - надимати (натуркувати) (повні) вуха кому. -вать шнур, верёвку (у плотн., каменщ.) - натягати и натягувати, напинати (туго, цупко), нацурковувати шнур(а) (шнурку), мотузку (шворку). Мне -дуло спину - мені провіяло (продуло) спину, мені надуло в спину;

2) (навевать) надувати, надути, навівати и навіювати, навіяти, намітати, намести, наносити, нанести, (редко: о сильном ветре, сов.) нашугати, (во мног. местах) понадувати, понавівати и понавіювати, понамітати, понаносити чого. [Вітром аж у сіни снігу навіяло (намело, нанесло) (Київщ.). Нашугає нам оцей вітер дощу (Кролевеч.)];

3) (обманывать) піддурювати, піддурити, обдурювати, обдурити, дурити, одурити, підманювати, підманити, обшахровувати, обшахрувати, (зап.) ошукувати, ошукати, (диал.) огулити, (описат.) підголити кого, штукою підійти (зайти) кого, лудою лудити, (о мног.) попід[пооб]дурювати, попідманювати, поошукувати, пообшахровувати кого; срв. Обманывать. [Він один нас усіх попіддурював (Харківщ.). Обдурювати якось ніяково (Н.-Лев.). Я не маю причини підманювати вас (Крим.). Кого вони не обшахрували! (Звин.). Аж пан собі задумує хлопа ошукати (Рудан.). Москаль козака як-раз огулить, а москаля і чорт не одурить (Номис)]. Надутый -

1) надутий, понадиманий; обдутий, пообдиманий; закопилений, позакопилюваний; натягнутий и натягнений, напнутий (туго, цупко), нацуркований;

2) надутий, навіяний, наметений, нанесений, понадуваний, понавіюваний, понамітаний, понаношений;

3) прлг. - см. отдельно.

* * *

несов.; сов. - над`уть

1) надува́ти и надима́ти, наду́ти, -дму́, -дме́ш и -дую, -дуєш и мног. понадува́ти и понадима́ти, несов. ду́ти; ( паруса) напинати, напну́ти и нап'я́сти, -пну, -пне́ш и мног. понапи́нати

2) ( обманывать) обду́рювати, -рюю, -рюєш и дури́ти, -рю, -риш, обдури́ти и мног. пообду́рювати; підду́рювати, піддури́ти и мног. попідду́рювати, ошу́кувати, ошука́ти, сов. убра́ти (уберу́, убере́ш) в шо́ри; (несов.: мошенничать) шахрува́ти, шахраюва́ти, -раюю, -раюєш

обмануть обманювати, обманити (о мног. пообманювати), обдурювати, обдурити, здурити, підманювати, підмани[у]ти, піддурювати, піддурити [Вони нас піддурили та водою напоїли], ошукувати, ошукати, о(б)[за]туманювати, о(б)[за]туманити, з(а)водити, з(а)вести, омиляти, омилити, облигувати, облигати, налигати. [Мене доля омилила. Він нас налигав (Лохв. п.)]; (описат.) зводити з розуму кого, пускати тумана кому, убирати (убрати) в шори кого, у дурні пошивати (пошити) кого, москаля підвозити (підвезти) кому, підпускати (підпустити) -ля кому, підвозити (підвезти) воза, провезти попа в решеті кому. -нуть чьи-л. надежды - не справдити чиїхсь надій, омилити чиї надії. Он сам себя -вает - він сам себе дурить. Дать себя -нуть - датися на підмову кому. Обманываемый - об[під]манюваний, об[під]дурюваний, ошукуваний, о(б) [за]туманюваний. Обманутый - об[під]дурений, об[під]манений, ошуканий, о(б) [за]туманений, зведений, облиганий. -тое ожидание, надежда - обдурена (ошукана) надія.

* * *

несов.; сов. - обман`уть

обма́нювати, обману́ти и обмани́ти, ома́нювати, омани́ти; підма́нювати, підмани́ти и підману́ти и попідма́нювати; ( надувать) обду́рювати и дури́ти, обдури́ти и пообду́рювати и подури́ти, оду́рювати, одури́ти, підду́рювати, піддури́ти и попідду́рювати, ошу́кувати, ошука́ти, несов. диал. здури́ти; (не оправдывать надежд, ожиданий) зра́джувати, зра́дити

несов.; сов. - обмиш`улить

1) відда́влений, відду́шений

2) ви́давлений, ви́чавлений, відду́шений

3) відти́снутий, відти́снений, відті́снений; відшто́вхнутий

1) відда́влювання, відду́шування

2) вида́влювання, вича́влювання, відду́шування

3) відти́скування, відтиска́ння, відтісня́ння; відшто́вхування

1) відда́влюватися, відду́шуватися

2) вида́влюватися, вича́влюватися, відду́шуватися

3) відти́скуватися, відтиска́тися; відшто́вхуватися

отдуться

1) віддуватися, віддутися, віддиматися. [Одежина віддувається]. -щийся (об одежде) - бахматий;

2) віддихуватися, віддихатися, відсапуватися, відсапатися, відсапнути, дух переводити, перевести;

3) відбуватися, відбутися за кого, що. Теперь отдувайся за старые грехи - відбувай тепер за старі гріхи. Приходится -ваться своими боками - доводиться на собі терпіти.

* * *

несов.; сов. - отд`уться

1) ( тяжело дышать) віддиха́тися и відди́хуватися, відди́хатися, віддиха́ти и відди́хувати, відди́хати и віддихну́ти и відітхну́ти, віддува́тися и віддима́тися, відду́тися; відса́пуватися, відса́патися, відса́пувати, відсапну́ти

2) (несов. перен.: за кого-что-л.) відбува́ти

3) (делаться выпуклым, надуваться) віддува́тися и віддима́тися, відду́тися

продуха, продух (-ху), продуховина, продухвина.

* * *

1) душни́к, -а, відду́шина

2) перен. проду́ховина, відду́шина, проду́хвина

оттискать, оттиснуть

1) кого, что, от чего - відтискати, відтиснути. См. Оттеснять, Оттирать. -нуть палец дверью - прищемити, прищекнути палець дверима. Толпа -ла меня - натовп відтиснув (відпер) мене;

2) Оттискивать, оттиснять, оттиснуть что на чём - відбивати, відбити що на чому, (о книге) друкувати, видрукувати. -нуть печать - вибити печатку. -нуть книгу - видрукувати книгу. -снуть корректуру - відбити коректу. Оттиснутый - відтиснений; відбитий, видрукуваний. Книга -та - книгу видрукувано.

* * *

несов.; сов. - отт`иснуть

1) ( оттеснять) відти́скувати и відтиска́ти, відти́снути и відти́скати; ( отпихивать) відпиха́ти, відіпхну́ти и відпихну́ти

2) ( отдавливать) відду́шувати, віддуши́ти и повідду́шувати; ( придавливать) приду́шувати, придуши́ти, прида́влювати, придави́ти

3) (давя, оставлять отпечаток) відбива́ти, відби́ти

4) полигр. відбива́ти, відби́ти, відти́скувати и відтиска́ти відти́снути и відти́скати; ( печатать) друкува́ти, надрукува́ти; несов. ви́друкувати

I. см. Провожать.

II. Проводить, провести или провесть -

1) кого куда, к кому, через что - проводити, провести кого до кого, від кого (напр. від собак), (перевесть) переводити, перевести, перепроваджувати, перепровадити кого через що, чим; (дело) проводити, провести, переводити, перевести (справу де, через що); (судно) вести, перевести, проводити, провести, перепроваджувати, перепровадити (судно). [Провів його через хату. Провів повстанців ярами в село. Перепровадив їх через кордон, через гори. Провести (перевести) справу в комісії, через комісію. Я веду цього дуба через пороги (Катериносл.). Лоцман, що проводить байдаки (Грінч.)]. Пленных -вели в лагерь - полонених спровадили до табору. -дите меня к секретарю - проведіть (заведіть) мене до секретаря;

2) что - (черту) проводити, провести (рису), (дорогу) прокладати, прокласти дорогу (колію) (см. Прокладывать); (воду, электричество и т. п.) проводити, провести (воду, електрику і т. п.); (тепло, звук) проводити, провести, перепускати, перепустити (тепло, звук); (выборы, мероприятия и т. д.), проводити, провести, переводити, перевести що (вибори, заходи); (осуществлять) переводити, перевести що. [Перевести в окрузі вибори до сільрад. Радянська влада перевела повне соціяльне забезпечення всіх трудящих (Азб. Ком.)]. -дить, -сти в жизнь что-л. - проводити, провести в життя, заводити, завести в життя, (осуществлять) переводити, перевести що в життя, справдити що. -дить роль - проводити, провести ролю чию, кого. -вести собрание, заседание, урок - провести, засідання, збори, лекцію. -дить мысль, идеи - проводити думку, ідеї. -вести телефон, телеграф - провести телефон, телеграф. -дить границу - класти, покласти, проводити, провести межу, (политич.) кордон. -водить, -вести межу вокруг чего - обмежовувати и обмежувати, обмежувати и обмежити що. -вести канал - проводити, провести канал;

3) (дотрагиваться) проводити, провести, (поводить) поводити, повести чим по чому, (с целью убедиться в чём-л.) глядіти, поглядіти, (гал.) смотрити, посмотрити чим (напр. рукою, долонею) по чому. [Вона провела рукою по чолі (Л. Укр.). Рукою поводить по лобові (Квітка). Посмотрив долонею по голих грудях (Стеф.)];

4) (время) бавити, пробавити (час), бавитися, пробавитися, проводити, провести (час); (прожить, пробыть) перебувати, перебути, пробувати, пробути (час). [Неспокійну ніч перебуло містечко перед святом (Коцюб.). Неминуче треба перебути літо де на селі (Кониськ.). Скільки часу ви перебули в дорозі?]. Как -дите время? - як проводите, бавите час? як минає вам час? Вечер -ли мы весело - вечір перебули ми весело. В гостях -ли время приятно - в гостях час звели гарно. Где вы -ли праздники? - де ви перебули свята? Я -вёл день в библиотеке - я перебув день у бібліотеці (книгозбірні). Больной -вёл ночь покойно - хворий перебув ніч добре, ніч хворому добре минула. -дить время в чём - проводити, провести час у чому, уживати, ужити час на що. -дить время в трудах - проводити час за працею. -дить время в пьянстве, в кабаке - переводити час на пиятику, висиджувати, (образно) днювати й ночувати в шинку (в корчмі). Он -дит все дни на улице, на реке - він увесьденечки на вулиці, на річці (перебуває). -дить, -сти время непродуктивно - марнувати, змарнувати час, переводити, перевести час марно. -вести лето, зиму - перебути літо, зиму, перелітувати, перезимувати де. -дить праздник - святкувати, відсвяткувати, пересвяткувати, (святки, сопряжённые с ритуалом) спроваджувати, опрова[о]дити свято. [Опровадили свято як годиться]. -дить время с кем - проводити час з ким; бавитися з ким. -дить время в балах - балювати; в праздности - святкувати, гуляти, згуляти, ледарювати; сидні справляти, вилежуватися, (насм.) бімбувати. [І часиночки не згуляє; усе в роботі (М. Грінч.). Вони святкувати люблять, а робота сама ніяк не хоче робитися. Бімбує, як жид у шабаш (Київщ.)];

5) кого - (обманывать) підводити, підвести (подвести), зводити, звести, о(б)дурювати, о(б)дурити, ошукувати, ошукати, (хитростью) схитрити, охитрувати кого; см. Обманывать; (водить, длить время) водити, воловодити кого. [Пропади ти лучче сам, що нас усіх підвів (Рудч.). Він старий як світ, його не зведеш (Коцюб.). Та мене то не схитрити: знаю, чого хоче (Рудан.). О, що-ж робити, щоб і смерть саму перемогти, і долю одурити (Самійл.)]. Суд -дил его с год, да ничего не сделал - суд водив (воловодив) його з рік, та нічого не зробив. Этого не -дёшь - цього не зведеш, не о(б)дуриш, не піддуриш и т. д. В другой раз меня не -дут - удруге мене не ошукають, не обдурять, не підманять. Проведённый -

1) проведений, переведений, перепроваджений через що, до кого;

2) проведений, прокладений; переведений;

3) (о времени) проведений, перебутий, пробутий, ужитий на що, (непродуктивно) змарнований, (в праздности) згуляний; (о празднике, торжестве) відсвяткований, пересвяткований, опроваджений. [Дев'ять місяців, пробутих у тюрмі, були для мене тортурою (Франко)];

4) (обманутый) підведений, зведений, обдурений, піддурений, ошуканий, охитрований.

* * *

1) прово́дити, провести́; (через что-л.) перево́дити, перевести́; (доставлять, препровождать) перепрова́джувати, перепрова́дити, припрова́джувати, припрова́дити; (несов.: осуществлять, делать) прова́дити

2) ( время) прово́дити, провести́, перебува́ти, перебу́ти

3) ( обманывать) обду́рювати, обдури́ти и пообду́рювати, ошу́кувати, ошука́ти; підду́рювати, піддури́ти и попідду́рювати

- боковой люфт

техн., несов. отда́вливать, сов. отдави́ть

техн., несов. поддува́ть, сов. подду́ть

- боковой люфт

техн., несов. отда́вливать, сов. отдави́ть