-
1 дать начало
[VP; subj: human, abstr, or concr; more often pfv; usu. this WO]=====⇒ to initiate sth., be the source, beginning point of sth.:- [in limited contexts] thing X was the starting point of Y.♦ Его работы положили начало новому направлению в лингвистике. His works gave rise to a new school of linguistics.Большой русско-английский фразеологический словарь > дать начало
-
2 дать начало
1) General subject: give birth to (чему-либо), originate, trigger (чему-л.), give birth, give birth to (чему-л)2) Agriculture: give rise3) Diplomatic term: a trigger off (чему-л.)4) Makarov: trigger off (чему-л.) -
3 дать начало
vgener. dar comienzo, ser la fuente (el origen) -
4 дать начало
vgener. dare il via -
5 дать начало
-
6 дать начало
-
7 дать начало движущей силе
Mass media: generate momentumУниверсальный русско-английский словарь > дать начало движущей силе
-
8 дать начало [lang name=Russian]чему-л
to give rise to sthРусско-английский учебный словарь > дать начало [lang name=Russian]чему-л
-
9 дать начало чему-л.
райдайæн скæнын, сæр скæнын -
10 ДАТЬ
-
11 начало
1) (в пространстве) початок (-тку) и (зап.) початок (-тку). [От початок дошки, а от кінець її (Київщ.). Нитки так попереплутувалися, що й не знайдеш ні початку, ні кінця (Київщ.). Початок (Шевченкової) поеми «Княжна» (Доман.)]. В -ле книги - на початку книжки (книги). От -ла до конца - від початку (від краю) до кінця (до краю). [Перейдімо поле від початку до кінця (від краю до краю) (Київщ.)]. -ло долины - верхів'я (початок) долини. Брать -ло - починатися, (реже) зачинатися. [Наша річка зачинається десь дуже далеко (Звин.)];2) (во времени) початок и (зап.) початок, почин (-ну), починок (-нку), начаток (-тку), (зачало) зачало, зачаток (-тку). [Початок і не можна знать, відкіля взявся (Номис). Був початок осени (Грінч.). Перед початком учення (Васильч.). Тихо лину до ясного краю, де нема ні смерти, ні почину (Грінч.). Починок словесности руської (Куліш)]. Не иметь ни -ла, ни конца - не мати ні початку (ні почину), ні кінця (ні краю, ні кінця- краю). Нет ни -ла, ни конца - нема(є) ні початку (ні почину), ні кінця (ні краю, ні кінця- краю), нема(є) початку (почину) і кінця (краю, кінця-краю). [Душі почину і краю немає (Шевч.)]. В -ле - см. Вначале. В -ле чего - на початку чого. [На початку нового семестру (Київ)]. В самом -ле чего - а) на самому початку, наприпочатку чого; б) з почину, з починку; срв. ниже С самого -ла а и Сначала; в) (в зародыше) в зародку, в зароді, (в корне) в корені. [Удар, що мав їх усі (надії) в зароді розбити (Франко)]. В -ле жизни - на початку (свого) життя. В -ле своего поприща - на початку свого життьового шляху (своєї кар'єри). -ло весны - початок весни, провесна, провесень (-сни). В -ле весны - на початку весни, на провесні. -ло года - початок року. В -ле года, месяца - на початку року, місяця. -ло мира - початок (первопочаток) світу. [До початку сього світа, ще до чоловіка (Рудан.). Допитувався про первопочаток світу (Крим.)]. От -ла мира - від початку світа, відколи світ настав (зачався). -ло пятого (часа) - початок на п'яту (годину). В -ле пятого - на початку п'ятої. Для -ла (для почина) - на початок, на почин, для почину. [Дав йому п'ятсот карбованців на початок господарства (Грінч.). Дайте нам на почин (Грінч. III). Коли досі не бив ні разу, то виб'ю для почину (Мова)]. О -ле этого ещё и не думали - про початок цього ще й не думали, ще й заводу того нема(є) (не було). От -ла - з початку, з почину; срв. Искони. [Не заповідь нову пишу вам, а заповідь стару, котру маєте з почину; заповідь стара, се слово, котре ви чули з почину (Біблія)]. От -ла до конца - від (з) початку (з почину) до кінця, (диал.) з початку до останку. [Чоловікові не зрозуміти всього з почину та й до кінця (Куліш). З початку до останку він цілий вік не вилазить з чужої роботи (Звин.)]. По -лу - з початку, з почину. [З почину знати, яких нам треба ждати справ (Самійл.)]. Судить по -лу о чём - робити з (на підставі) початку висновок про що, висновувати (сов. виснувати) з (на підставі) початку що. С -ла существования чего - відколи існує що. С -ла существования мира - відколи існує світ, як світ стоїть (настав), як світ світом. С самого -ла - а) з (від) самого початку (почину), з почину, з починку, з (самого) зачала, з самого першу; см. ещё Сначала. [З самого початку виявився іронічний погляд на діячів у комедії (Грінч.). Російська держава від самого почину була заразом азійською державою (Куліш). З почину були самовидцями (Куліш). Він щось почав був говорити, да судді річ його з починку перебили (Греб.). Треба усе з зачала і до ладу вам розказати (М. Вовч.). Якби я знав (це) з самого першу, то я-б тоді сказав (Квітка)]; б) (прежде всего) з самого початку, насамперед, всамперед, передусім, передовсім. [Насамперед я перекажу вам зміст книжки (Київ)]; в) (сразу, немедленно) з самого початку, зразу, відразу. [Ми тільки-що наткнулись, він так-таки зразу і почав лаятись (Новомоск.)]. Начать с самого -ла - почати з самого початку (від самого краю). [Я почну від самого краю (Кониськ.)]. С -лом двадцатого столетия - з початком двадцятого століття (Вороний). Брать (вести) -ло - брати початок (почин), (роз)починатися. Иметь -ло в чём - мати початок (почин) у чому, починатися в чому и з (від) чого. Полагать, положить, давать, дать -ло чему - покладати (робити), покласти (зробити) початок чому и чого, давати, дати початок (почин) чому, (редко) скласти (закласти, зложити) початки чого, (основывать) засновувати, заснувати, закладати, закласти що; (показывать пример) давати, дати привід. [Шекспір поклав початок сьогочасної комедії (Рада). Я не скупий на подяку і, щоб зробити початок, пораджу… (Куліш). Леся Українка дає почин індивідуалістичній поезії (Рада). Я діла власного зложив початки (Біл.-Нос.). Другу тисячу доклав, а хліб продам, то з баришів закладу третю (Тобіл.). Як ви дасте привід, то й инші сядуть на коней (Н.-Лев.)]. Получать, получить -ло от чего - починатися, початися, ставати, стати з (від) чого, походити, піти, виходити, вийти, по(в)ставати, по(в)стати з чого; срв. Происходить 2. [З тої коняки і почалися наші коні (Рудан.). Як і від чого все стало? (Самійл.)]. -ло этого идёт от чего - це бере початок (почин) (це починається) з (від) чого. -ло этого рода идёт от такого-то - цей рід походить (іде) від такого-то. Доброе -ло полдела откачало (- половина дела) - добрий початок - половина справи (діла); добрий початок (почин) до кінця доведе; добре почав, добре й скінчив. Не дорого -ло, а похвален конец - не хвались починаючи, а похвались кінчаючи. Лиха беда -ла - важко розгойдатися, а далі легко;3) (причина) початок, причина, (источник) джерело. [В цих оповіданнях землю показано, як невичерпне джерело вічної астрономічної казки (М. Калин.)]. -ло -чал - початок початків, причина причин, джерело джерел, первопочаток (-тку), первопричина, перводжерело. -ло света (оптич.) - (перво)джерело світла. Вот -ло всему злу - от початок (причина, корінь) всього лиха (зла);4) (основа) основа, (возвыш.) начало, (принцип) принцип (-пу), засада. [Життьова основа людини є той самий принцип, що надихає природу (М. Калин.). Охопити в статті цінності великої культури, щоб у тисячі рядків нерозривно сплелися порізнені начала (М. Калин.)]. Доброе, злое -ло - добра, недобра основа, (возвыш.) добре, недобре начало. Духовное и плотское -ло - духова (духовна) і матеріяльна основа, духовий (духовний) і матеріяльний принцип. -ла жизни - життьові основи (засади). -ло возможных перемещений - принцип можливих переміщень;5) -ла (мн. ч.) - а) (основные принципы науки, знания) основи, засади чого. -ла космографии, математики - основи (засади) космографії, математики. Основные -ла - основні засади (принципи); б) (первые основания, элементы) початки (-ків) чого; срв. Начатки 2 а. -ла знания - початки знання; в) (основания) основи, підстави (-тав), засади (-сад), принципи (-пів). [Перебудування світу на розумних основах (М. Калин.). Ми збудували нову армію на нових засадах, для нових завдань (Азб. Комун.)]. -ла коллегиальные, комиссионные, компанейские, корпоративные, паритетные, полноправные - засади (реже підстави) колегіяльні, комісійні, компанійські (товариські), корпоративні, паритетні (рівні, однакові), повноправні. На коллегиальных, комиссионных -лах - на колегіяльних засадах (колегіяльно), на комісійних засадах. На -лах хозрасчета - на підставі госпрозрахунку. Вести дело на компанейских -лах - провадити підприємство (справу) на компанійських засадах;6) (коренное вещество) основа, (материя) речовина, матерія, надіб'я (-б'я). Горькое -ло - гірка основа (речовина), гіркота. Красящее - ло - фарбовина, фарбник (-ка и -ку), красило. Коренное -ло кислоты - корінна основа кислоти;7) (химич. элемент) елемент (-та);8) - а) (власть) влада, уряд (-ду), зверхність (- ности); срв. Начальство 1. Быть, находиться под -лом кого, чьим - бути (перебувати) під владою (рукою) в кого, чиєю, бути під урядом (проводом) чиїм, бути під зверхністю чиєю, бути під ким. Держать -ло, править -лом - перед вести; (править) керувати, правити ким, чим, де, старшинувати над ким, над чим, де; см. Начальствовать 1; б) см. Начальник;9) церк. - а) (начальные слова, -ные молитвы) початок молитви, початкові молитви, (возвыш.) начало. Творить -ло - правити начало; б) (первая ступень иночества) новоначало, новопочаток (-тку). Положить -ло - закласти новопочаток, взяти постриг, постригтися в ченці (о женщ.: в черниці). Быть под -лом - бути (перебувати) під чиєю рукою, бути під керуванням (під наглядом) у кого, чиїм, бути на покуті. [Під рукою того старця перебувало троє послушників (Крим.)]. Отдать кого под -ло кому - здати кого під чию руку (під чиє керування);10) -ла (чин ангельский) церк. - начала (-чал), початки (-ків).* * *1) поча́ток, -тку, почи́н, -у, почина́ннядать \начало ло чему́-либо — да́ти поча́ток чому-не́будь
в \начало ле го́да — на поча́тку ро́ку
в \начало ле пя́того [ча́са] — на початку п'ятої [години]
\начало ло улицы — початок вулиці
от (с) \начало ла до конца — від (з) початку до кінця (до останку); ( из конца в конец) від (з) краю до краю
2) (первоисточник, основа) осно́ва, пе́рвень, -вня; ( причина) причина, початокжизненное \начало ло — життєва (життьова) основа
организующее \начало ло — організуюча основа
сдерживающее \начало ло — стримуюче начало, стримуюча основа
3)\начало ла — (мн.: первые сведения, знания) початки, -ків; ( элементы) елементи, -тів; ( основные положения) основи, -нов, засади, -сад, пе́рвні, -нів; ( принципы) принципи, -пів
\начало ла математики — початки (елементи; основи) математики
4)\начало ла — (мн.: способы, методы осуществления чего-л.) засади, начала, основи
5) (научный закон, правило) принцип6) (ед.: о начальнике, главе) начальникбыть под \начало лом чьим (у кого) — бути (перебувати) під керівництвом чиїм (кого); бути (перебувати) під орудою кого, бути (перебувати) під чиєю рукою
под \начало лом чьим (у кого) работать (служить) — під керівництвом чиїм (кого) працювати (служити); під началом кого працювати (служити)
-
12 дать
* * *совер. в разн. знач. дацьдать в зубы прост. груб.
— даць у зубыя тебе дам разг.
— я табе дам— даць знаць, даць гасла— даць сябе адчуць, дацца ў знакі— патурбавацца, паклапаціцца, парупіцца, падбацьдать стрекача, дать тягу
— даць цягу, даць драпака (драла)— не дай божа, барані (крый) божа -
13 дать
1) ( вручить) dare, consegnare2) ( заплатить) dare, pagare3) ( предоставить) dare, concedere, assegnare••дайте пройти — lasciate passare, fate largo
4) ( принести результат) dare, fruttare, portareдать трещину — produrre una fessura, creparsi
5) (устроить, организовать) dare, offrire, tenereдать обед — offrire [dare] un pranzo
6) ( определить возраст) determinare l'età, dare7) ( нанести удар) dare un pugno, colpire, battere, assestare un colpo8)как пить дать — non ci piove, garantito!
дать маху — prendere un granchio, fare una gaffe
* * *сов.1) В (подать, вручить) dare vt, consegnare vtдать книгу — dare / cosegnare / prestare ( на время) il libro
дать орден — dare / assegnare una medaglia; decorare con una medaglia
2) с неопр. ( предоставить) assegnare vt, concedere vt, fornire vtдать возможность что-л. делать — offrire / concedere la possibilità di fare qc
дать пить — dare / offrire da bere
3) (доставить, принести) dare vt, produrre vt4) (устроить, осуществить) dare vt, organizzare vtдать концерт — dare / tenere un concerto
5) разг. ( о возрасте)6) ( с существительными)дать начало чему-л. — dare inizio a qc
дать пощёчину — dare / appioppare / rifilare uno schiaffo
7) разг. ( о назначении наказания)•- даться- не дай бог...
- не дано••дать маху — fallire il colpo, prendere un granchio / una cantonata
как пить дать — fuori dubbio, di sicuro, senz'altro
дать стрекача / тягу — darsela a gambe, correre a gambe levate
я тебе дам! — adesso le prendi!; adesso te le dò!
ни дать ни взять разг. — tale e quale
* * *v1) colloq. mollare2) econ. concedere3) account. dare4) fin. prestare -
14 дать
сов.1) ( кого-что) бирү, биреп тору2) ( кого-что) (предоставить) бирү3) ( что) (поручить) бирү, кушу4) ( что) (ударить) берне бирү, сугу, кундыру, тондыру, чалтырату5) ( что) (определить возраст) бирү6) (что) (устроить, организовать) оештыру, җыю7) ( что) (показать) бирү, күрсәтү8) ( что) (принести как результат) бирү, китерү9) (что) (произвести, сделать) бирү10) (что и с неопр.) (позволить)...га [мөмкинлек] бирү, рөхсәт итүне дать спать — йокларга [мөмкинлек] бирмәү
11) (обозначает попытку сделать что-л.) (эшләп) карау; әйдә әледай, думаю, отдохну — бераз ял итеп алыйм әле, дим
дай я сам пойду — әйдә, үзем барыйм әле
•- дать волю рукам
- дать жизнь
- дать занавес
- дать знать
- дать клятву
- дать маху
- дать начало
- дать свет
- дать себе труд
- дать слово
- дать течь
- дать трещину
- дать тягу
- дать стрекача
- дать урок
- дать шпоры
- не дать спуску
- ни дать ни взять
- он тебе даст
- я тебе дам -
15 дать
дам, дашь, даст, дадим, дадите, дадут; παρλθ. χρ. дал, дала, дало, дали (με το αρνητικό: не дал, не дала, не дало, не дали); προστκ. дай; παθ. μτχ. παρλθ. χρ. данный, βρ: дан, дана, даноρ.σ.μ.1. δίνω• εγχειρίζω•дать деньги δίνω χρήματα•
дать книгу δίνω βιβλίο.
|| παρέχω, χορηγώ, προσφέρω•помещение δίνω χώρο.
|| παραχωρώ•дать место δίνω τη θέση.
|| πληρώνω•сколько ты дал за галстук? πόσο έδοσες για τη γραβάτα;
2. απονέμω•дать награду απονέμω βραβείο, βραβεύω.
|| μτφ. καθορίζω•дать задание на дом δίνω σπιτική δουλιά (στους μαθητές).
|| επιφέρω, καταφέρω•он дал ему пощечину του έδοσε ένα μπάτσο.
|| χτυπώ, δέρνω, πλήττω•дать по рукам χτυπώ στα χέρια.
3. παραθέτω• παρουσιάζω κάνω εκδήλωση•дать обед δίνω γεύμα•
дать концерт δίνω συναυλία•
дать бал δίνω χορό.
4. φέρω, αποφέρω, προσκομίζω•дать большой доход δίνω μεγάλο έσοδο.
|| φέρω, επιφέρω•дать успокоение φέρω καθησύχαση, καθησυχάζω.
5. εμφανίζω, παρουσιάζω•дать трещину ραγίζομαι, παρουσιάζω ρωγμή•
-течь κάνω νερά, αφήνω να τρέχει•
дать осечку παθαίνω αφλογιστία•
дать осадок αφήνω κατακάθια.
6. με πολλά ουσ. σχηματίζει• συνδυασμούς•дать распоряжение δίνω εντολή (εντέλλομαι)•
дать согласие συμφωνώ, συγκατατίθεμαι, δίνω συγκατάθεση•
дать позволение επιτρέπω•
дать ответ δίνω απάντηση (απαντώ)•
дать разрешение δίνω άδεια (επιτρέπω)•
дать обещание δίνω υπόσχεση (υπόσχομαι)•
дать отсрочку δίνω αναβολή, παράταση (αναβάλλω, παρατείνω)•
дать указания υποδείχνω, δίνω οδηγίες.
|| μεταδίνω, κάνω•сигнал δίνω σήμα, κάνω σινιάλο•
дать знак κάνω νεύμα.
|| χτυπώ, κρούω•дать звонок χτυπώ το κουδούνι.
7. παρέχω τη δυνατότητα, αφήνω, επιτρέπω•дайте мне отдыхать αφήστε με να ξεκουραστώ•
он не дает- мне спать αυτός δε με αφήνει να κοιμηθώ.
8. προστκ. дай ως προτρεπτικό μόριο: εμπρός, μπρος, άι, δόσ(ε), δόσ’ του.εκφρ.дать веру – πιστεύω, δίνω πίστη•дать вожжи ή поводок – κ.τ.τ. χαλαρώνω τα χαλινά•дать знать κάνω γνωστό, γνωστοποιώ•дать начало – κάνω την αρχή, πρωταρχίζω•дать себя знать – υποχρεώνω τον εαυτό μου να καταλάβει, να αι-αθανθεί•дать свет – ανάβω το φως•дать себе труд – κουράζω, βασανίζω•не дал себе труда подумать – δε βασάνισε καθόλου το μυαλό του•слово – α) δίνω το λόγο (να μιλήσει.), β) υπόσχομαι•ни дать ни взять – ούτε πολύ ούτε λίγο, ακριβώς το ίδιο•я тебе (те) дам – θα σου τις δώσω, θα σε δείρω, θα τις φας (απειλή)•дай Бог – (ευχή) να δόσει ο Θεός•не дай Бог – (απευχή) να μη δόσει ο Θεός.1. πιάνομαι•не дать в обман δε θα πέσω στην παγίδα, δε θα πιαστώ κορόιδο.
|| υποκύπτω, υποχωρώ.2. πετυχαίνω, ευδοκιμώ είμαι ευμαθής•математика ему не далась τα μαθηματικά αυτός δεν τα έπαιρνε•
история ему далась лучше грамматики αυτός την ιστορία την έπαιρνε καλύτερα από τη γραμματική.
|| δίνομαι, αποκτιέμαι•ничто даром не дается τίποτε δε δίνεται δωρεάν (τζάμπα).
-
16 дать
1. сов.кого-чтобиреү, биреп тороу2. сов. с неопр.позволитьирек (мөмкинлек) биреү, рөхсәт итеү3. сов.повел.в знач. побудит. частицыҡайҙа, ҡанадай отдохну — ҡана, ял итеп алайым әле
дай я сам пойду — ҡана, үҙем барайым әле
дать волю рукам — ҡулды оҙайтыу, ҡулсырланыу
дать дорогу кому — юл күрһәтеү, тормош юлына сығарыу
дать жизнь — йән биреү, бала тыуҙырыу
дать знать — белгертеү, хәбәр итеү
дать маху: — 1) һынатыу
2) бирешеү; дать начало чему — башлап ебәреү, башланғысы булыу
дать понять — аңғартыу, һиҙҙереү
дать свет — яҡтылыҡ (ут) биреү, яҡтыртыу
дать себе труд — тырышып ҡарау, үҙеңде ышандырыу
дать слово: — 1) кому берәйһенә һөйләргә һүҙ биреү
2) вәғәҙә (һүҙ) биреү; дать стрекача (тягу) — табан ялтыратыу, шылыу
дать урок кому — һабаҡ (кәрәген) биреү, арт һабағын уҡытыу
дать шпоры — ҡабаландырыу, тиҙләтеү
как пить дать — һис һүҙһеҙ, һис шикһеҙ
не дать в обиду — арҡалау, яҡлашыу
ни дать ни взять — тап (тас), һуйып ҡаплаған
4. сов. чтоустроить, организоватьойоштороу5. сов.кого-чтопредоставитьбиреү6. сов. разг.определить возрастбиреү7. сов. чтопоручитьбиреү, ҡушыу8. сов. чтопоказатьбиреү, күрһәтеү9. сов. чтопринести как результатбиреү, килтереү10. сов. чтопроизвести, сделатьбиреү11. сов. о появлении чего-л. в чём-л.барлыҡҡа килеү, хасил булыу, -ланыу/-ләнеүдать осадок — төбөнә ултырыу, һарҡынды барлыҡҡа килеү
дать трещину — ярыҡ барлыҡҡа килеү, ек хасил булыу
дать осечку — атылмау, сағылмау
-
17 дать
дать лекарство — administrer un remède ( или un médicament); prescrire un remède ( прописать)••дать дорогу — laisser passer qnдать отзыв — donner un écho ( или commentaire m)дать отпор врагу — repousser l'ennemiдать слово — donner sa parole ( обещать); donner la parole ( в прениях)дать стрекача разг. — prendre ses jambes à son cou -
18 дать
сов.1) В (подать, вручить) dare vt, consegnare vtдать книгу — dare / cosegnare / prestare ( на время) il libro2) с неопр. ( предоставить) assegnare vt, concedere vt, fornire vtдать возможность что-л. делать — offrire / concedere la possibilità di fare qc3) (доставить, принести) dare vt, produrre vt4) (устроить, осуществить) dare vt, organizzare vt5) разг. ( о возрасте)6) ( с существительными)дать пощечину — dare / appioppare / rifilare uno schiaffo7) разг. ( о назначении наказания)8) част. разг. ( дай) (= решение сделать что-л., перев. по-разному)•••дать волю рукам — mettere le mani addosso( a qd)дать руку на отсечение — mettere la mano sul fuocoдать голову на отсечение — scommettere la testaкак пить дать — fuori dubbio, di sicuro, senz'altroдать стрекача / тягу — darsela a gambe, correre a gambe levateя тебе дам! — adesso le prendi!; adesso te le dò!ни дать ни взять разг. — tale e quale -
19 дать
глаг. сов.1. кого-что кому (син. вручить; ант. взять, принять) пар, тыттар; дать в руки алǎран тыттар; дать книгу кĕнеке пар; дать взаймы денег кивçен укçа пар; Сколько дадите за шапку? Çĕлĕкшĕн мĕн хак паратǎр?2. что или с неопр. ф. кому (син. предоставить) пар, туянтар; дать работу ĕç пар, ĕçе ил; дать образование пĕлÿ туянтар, вĕрентсе кǎлар; дать покой канǎç пар3. что кому (син. доставить) кÿр, пар; поля дают богатый урожай уй-хир пысǎк тухǎç кÿрет4. (син. ударить, стукнуть) çап, тиверт, тыттарса яр; дать по голове пуçран çап5. что (син. провести) пар, ирттер, йĕркеле; дать концерт концерт ирттер6. в сочетании с сущ. выражает действие по его значению: дать согласие килĕш; дать звонок шǎнкǎравла; дать трещину çурǎлса кай; дать начало пуçарса яр; дать поручение хуш ♦ дать знать хыпар яр; пĕлтер; дать слово сǎмах пар, тума пул; ни дать ни взять каснǎ лартнǎ, пĕр пекех; Я тебе дам! Парап ак эпĕ сана! (юнаса калани); Ему не дашь шестидесяти Вǎл утмǎлта тесе каламǎн; Дай-ка я пойду к нему! Ун патне каям-ха! -
20 дать
vt pff (også дало); med nægtelse ofte не дал, не дала, не дало, не далиipfдавать1 giveдай-ка (мне) молоток giv (ræk, stik) mig lige hammerenдать выход чему-н. give ngt frit afløb; датьгудок, -гудка dytte; tude med hornetдать начало чему-н. give stødet til ngtдать кому-н. попить give ngn ngt at drikkeдать согласие на что-н. give sit samtykke ell. ja til ngtдать трещину slå en revne; (вот) даёшь! du giг den rigtig, hva! ни - ни взять fuldstændig, nøjagtigt, præcist som; ingen anden end2 (til)lade3 impf eks
См. также в других словарях:
дать начало — дать толчок, заронить зерно, дать повод, иметь следствием, иметь своим следствием, всколыхнуть, влить, вселить, привести, зажечь, пробудить, подать повод, обусловить, заронить, создать, вдохнуть, зародить, внушить, навеять, возжечь, посеять,… … Словарь синонимов
Дать начало — ДАВАТЬ НАЧАЛО чему. ДАТЬ НАЧАЛО чему. 1. Быть основателем, основоположником какого либо дела. 2. Являться источником чего либо. Эти подвижные клеточки по прошествии некоторого времени останавливаются, прорастают и дают начало новому организму… … Фразеологический словарь русского литературного языка
дать начало — (чему) быть источником, отправным пунктом чего л … Популярный словарь русского языка
дать толчок — послужить причиной, внести свежую струю, внести оживление, родить, активизировать, вызвать, обусловить, влить свежую струю, иметь следствием, повлечь, послужить источником, явиться источником, повлечь за собой, дать начало, иметь своим следствием … Словарь синонимов
дать — дам, дашь, даст, дадим, дадите, дадут; прош. дал, дала, дало и дало, дали (с отрицанием: не дал, не дала, не дало, не дали); повел. дай; прич. страд. прош. данный, дан, дана, дано; сов., перех. (несов. давать). 1. Передать из рук в руки, вручить … Малый академический словарь
дать — власть дать • обладание, каузация волю дать • действие время дать • обладание, каузация гарантии дать • действие дать бал • организация дать бой • действие дать большое интервью • действие, объект дать взятку • действие, каузация дать власть •… … Глагольной сочетаемости непредметных имён
дать — дам, дашь, прош. дал, дала/, да/ло и дало/, сов.; дава/ть, нсв. 1) (что, чего кому/чему) Протянуть что л. кому л., вручить. Дать книгу. Дать яблоко. Дать чаю. Дать хлеба. Дать лекарства … Популярный словарь русского языка
дать — дам, дашь, даст; дади/м, дади/те, даду/т; дал, дала/, да/ло и дало/, да/ли см. тж. давать, даваться с отриц.: не да/л и не/ дал, не дала/, не да/ло и не/ дало, не … Словарь многих выражений
начало — брать начало • действие вести начало • действие, продолжение давать начало • действие, каузация дать начало • действие, каузация ждать начала • модальность, ожидание класть начало • действие начало положит • действие ожидать начала • модальность … Глагольной сочетаемости непредметных имён
начало — а, с. 1) Исходная точка, черта, грань чего л., имеющего протяжение, а также часть линии, плоскости, пространства, примыкающая к этой точке, черте, грани. Начало линии. Начало кабеля. Начало дороги. Начало улицы. Прочитать книгу от начала до конца … Популярный словарь русского языка
дать — дам, дашь, даст; дадим, дадите, дадут; дал, дала, дало и дало, дали (с отриц.: не дал и не дал, не дала, не дало и не дало, не дали и не дали); дай, дайте; данный; дан, дана, дано (с отриц.: не дан и не дан, не дана, не дано и не дано, не даны и… … Энциклопедический словарь