граду

градуіраванне, -ння ср.

градуіроўка, -кі жен.

1) что (претерпеть, испытать) - зазнати чого. -петь поражение, крушение - зазнати поразки, розбиття. -петь убыток, убытки - зазнати страти, шкоди, збитків на чому, через що; (проиграть) прокинути, проробити, програти на чому. -петь неудачу в чём - не пощастити кому з чим. -петь неудачу (насм.) - піймати (вхопити) облизня, ухопити шилом патоки, облизати макогона, ухопити як собака обметиці. -петь от чего - постраждати через що, зазнати лиха, шкоди через що, від чого. [Постраждати через війну, через град и від граду. Хліб зазнав шкоди від граду]. Я не -плю (допущу) таких беспорядков - я не попущу такого безладу (безладдя), (бунту) заколоту, розрухів;

2) (некот. время) потерпіти (якийсь час). [Поживемо ще, потерпимо ще на цім світі (Кв.)];

3) (подождать) почекати, заждати, потривати. -пи до осени, отдам непременно - почекай (потривай) до осени, віддам конче. Потерпевший - що зазнав чого, що постраждав через що, від чого, скривджений; юрид. с[по]кривджений, (зап.) пошкодований, ушкоджений. -шая сторона - с[по]кривджена сторона.

* * *

1) потерпі́ти; диал. уте́рпіти

2) ( что - испытать) зазна́ти (чого)

1) gener. verleihen (премию кому-л.), (zu D) pressen (кого-л. к чему-л.), (j-m) zuschlagen (что-л. кому-л. на аукционе, в суде), zuerkennen (на граду и т. п. кому-л.), zusprechen (премию и т. п. кому-л.)

2) law. addizieren, adjudizieren, verleihen (премию), verurteilen (êîãî-ë. ê ÷åìó-ë., êîìó-ë. ÷òî-ë.; wegen G çà ÷òî-ë.), verurteilen (напр., к уплате штрафа), zuschlagen (вещь или подряд на торгах)

3) econ. verleihen (напр. премию)

4) swiss. ausfällen

-ся, застраховать, -ся забезпечувати, -ся, забезпечити, -ся, застраховуватися, застрахувати, -ся, (гал.) асекурувати, -ся, заасекурувати, -ся; см. Страховать, -ся. [Застрахували хліб на полі від граду]. Застрахованный - забезпечений, застрахований, заасекурований від чого.

* * *

несов.; сов. - застрахов`ать

I. 1) (не бывший прежде) небувалий. [Ще небувалая подія (Київ)]. -лый в чём - небувалий у чому. [Небувалий в історії факт (Пр. Правда)]. Как ни в чём -лый - наче й (мов і) не було нічого, любенько, любісінько;

2) (необыкновенный) небувалий, (о чувствах, характере и т. п. ещё) несвітський, несвітній; (неслыханный) нечуваний; (странный) химерний. [Серед фіолетових сполохів блискавки і небувалого граду (Країна Сліпих). Образа здавалася їй такою великою, несвітською, що… (Грінч.). Дізнав він несвітського одчаю (Л. Укр.)];

3) (вымышленный) небувалий, вигаданий;

4) (не бывший где, неопытный) небувалий, що не був(ав) у бувальцях. [Людина з його небувала (Бриж.)].

II. Небывалый, сщ. - небувалий (-лого), небувалець (-льця).

* * *

1) небува́лий; ( необыкновенный) незвича́йний, надзвича́йний; ( неслыханный) нечу́ваний; ( невиданный) неба́чений, неви́даний; ( невообразимый) несві́тський, диал. несвітній; ( вымышленный) ви́гаданий

2) (нигде не бывавший, неопытный), небува́лий

и Ото предл. с род. п. від (и од), з чого. От Киева до Львова - від Київа до Львова. От села до села - від села до села. От Кубани до (самого) Сана-реки - від Кубани (аж) до Сяна- річки (аж по Сян-ріку). Далеко от города - далеко від міста. Недалеко от города - недалеко міста, недалеко від міста. Ветер от севера - вітер із півночи. От оврага во все стороны шли разветвления - від яру на всі боки тяглися (розбігалися) рукави (відноги). От одного к другому - з рук до рук, з хати до хати. От понедельника до среды - від понеділка до середи. Время от времени - від часу до часу, часом, часами. День ото дня - з дня на день, з днини на днину, день одо дня. Час от часу - що-години. Год от году - від року до року. От самого утра - від (з) самісінького ранку. От вчерашнего дня - від (з) учорашнього дня. Письмо от 10 января - лист від (з) десятого січня (з дня десятого місяця січня). От 12-ти до 2-х часов - від (з) 12-ої до 2-ої години. Мои часы отстали от ваших на 10 минут - мій годинник зостався позад (проти) вашого на 10 хвилин. От первого до последнего - від (з) першого до останнього. Письмо от сына - лист від сина. Наследство от отца - спадщина (спадок) від батька. Евангелие от Матфея - євангелія від Матвія. Им должно быть предоставлено помещение от общества - вони повинні мати хату з громади. Я не ожидал этого от тебя - я не сподівався такого від тебе, не сподівався такого по тобі. Едва убежал от него - насилу від нього втік. Кланяйтесь ему от меня - вклоніться йому від мене. Отойди, отстань от меня - відійди, відчепися від мене. Отличить друга от врага - відрізнити друга від ворога. Убегать, исчезать от чьего лица, от кого - бігти, гинути з-перед кого. [Як зайці бігтимуть вороги з-перед тебе (Леонт.). І пішов сатана з-перед Господа]. Убери от лошади сено - прийми з-перед коня сіно. Не убегу ж я один от стольких людей - не втечу-ж я один перед стільки (стількома) людьми. Защищаться от врагов - боронитися проти ворогів. Укрыться, защититься от холода, от ветра - сховатися, захиститися від холоду, від вітру. Пострадать от засухи, от града - потерпіти від суші, від граду. Загореть от солнца - засмагнути від сонця, засмалитися на сонці. Спасти, -тись от смерти - вратувати, -ся від смерти. Оправиться от болезни - поправитися, одужати, вичуняти від хороби. Вылечить, - ться от ран - вигоїти, вигоїтися від (з) ран. Лекарство, средство от чего-л. - ліки, засіб проти чого и на що. Он получил отвращение от чего-л. - верне його від чого, відвернуло його від чого, взяла його нехіть (відраза) до чого. Умирать, погибать от голода - голодом, з голоду мерти, гинути. Умереть от тифа, от холеры, от тяжёлой болезни, от ран - умерти з тифу, з холери (на тиф, на холеру), з тяжкої хороби, з ран. Изнемогать от смертельных ран - на рани смертельні знемагати. Изнемогать от сна - на сон знемагати. Остолбенеть от ужаса, от страха, от неожиданности - скам'яніти з жаху, з страху, з переляку, з переполоху, з несподіванки. Плакать от радости, от счастья, от горя, от стыда и т. п. - плакати з радости (з радощів), з щастя, з горя, із (в)стиду, з сорома и т. п. Боль от жестокого оскорбления - біль з тяжкої образи. Посинеть от ярости, от холода - посиніти з лютости, з холоду. Задыхаться от гнева - задихатися з гніву. Глава опухли от плача (от слёз) - очі понапухали з плачу. От всего сердца, от души желаю вам (благодарю вас) - з (від) щирого серця, з душі бажаю вам (дякую вам). Горе от ума - горе з (великого) розуму. От глупости сделать что - з дуру зробити що. От чего это произошло - з чого це сталося (скоїлося). От этой песни у меня сердце холодеет - з цієї пісні в мене серце холоне. От одной мисли об этом у меня… - на саму згадку (з самої згадки) про це в мене… Произойти от кого - піти з кого. [З його усі ті і Савлуки пішли по світу (М. Вовч.)]. Это бычок от нашей коровы - це бичок з-під (и від) нашої корови. Доход от торговли, от продажи - прибуток із торговлі (з торгу), з продажу. От роду - з роду. От природы умный ребёнок - з природи розумна дитина. Отказываться, -заться от чего - відмовлятися, відмовитися від чого, зрікатися, зректися чого.

* * *

предл. с род. п.; тж. ото

1) від, од, з, із

2) (при обозначении причины, повода) від, од ( реже), з, із, зі, зо

3) (при обозначении источника чего-л.) від; з

* * *

совер., несовер. физ. градуіраваць

несовер. страд. градуіравацца

крывая градуіровачная

прастора градуіраваная

1. колотить, поколотить; бить, побить, избить кого-л.

2. стучать, постучать; бить во что-л.

3. вбивать, вбить; наколачивать, наколотить; приколачивать, приколотить

4. бить, забить; хлопать, махать (крыльями)

5. стучать, биться (о сердце)

6. молотить (о зерне)

7. бить в ладоши, хлопать, аплодировать

8. хлестать, отхлестать; парить (веником)

9. сбивать, сбить (о кирпиче)

10. бить, пробить (о часах)

– кырен кодаш

– кырен лукташ

– кырен опташ

– кырен пытараш

– кырен пышташ

– кырен шалаташ

– кырен шындаш

1. град; атмосферные осадки в виде льдинок

2. перен. град; поток чего-то

3. в поз. опр. градовой; связанный с градом, относящийся к граду, града

Сравни с:

шолеман