-
1 chine
1. n1) ущелина2) гірське пасмо; гострий гребінь (гори)3) спинний хребет тварини4) філей2. v1) вирізати філей2) переламати хребет* * *I n; геол.ущелина, розколинаII = chimb III n2) кyл. філей; полядвиця3) гострий гребінь ( гори); гірський хребет; пасмо гір4) мop. гостра скулаIV v -
2 arete
n фр.гострий гребінь гори -
3 chine
I n; геол.ущелина, розколинаII = chimb III n2) кyл. філей; полядвиця3) гострий гребінь ( гори); гірський хребет; пасмо гір4) мop. гостра скулаIV v -
4 razor-edge
n2) гострий гірський кряж; гребінь; різка межа3) перен. край безодні; критичне становище* * *n1) гострий край; край прірви; критичний стан2) гребінь, гострий кряж -
5 peak
1. n1) пік, гострокінцева вершина2) перен. найвища точка, максимум3) вістря (даху тощо)4) гребінь (хвилі)5) козирок (кашкета)6) гострий кінець, клинок (бороди)7) вершина (кривої)8) мор. кінцевий відсік9) мис ліфаpeak condition — гранична спілість (фруктів, овочів)
peak load — максимальне (пікове) навантаження
peak month (year) — місяць (рік) найвищого розквіту (піднесення) (в економіці тощо)
peak range — військ. гранична дальність
2. v1) випинатися, стирчати2) загострювати, акцентувати3) піднімати хвіст (про кита)4) чахнути, слабнути* * *I [piːk] n1) пік, гостра вершина; гора; вища точка; вершина (слави, розквіту); вістря ( даху); гребінь ( хвилі)2) козирок (кепки, кашкета); гостра частина головного убору; вихор, який стирчить; кок3) гострий кінець, клинець бороди4) icт. мис ліфа5) cпeц. пік; вища точка, максимумII [piːk] aмаксимальний; рекордний; вищийIII [piːk] v1) досягти апогею (слави, влади); досягти повного розквіту; піднятися до вищої точки; підвищитися до рекордного рівня ( peak out)2) загострювати, акцентувати3) мop. отопити ( рей)5) піднімати хвіст або хвостові плавці прямо вгору ( при вертикальному пірнанні- про кита)IV [piːk] vчахнути, слабшати ( to peak and pine) -
6 horn
1. n1) ріг2) ріжок; горн, сурма3) гудок, сирена5) кубок з рогу6) порохівниця7) гострий кінець; відросток, відгалуження; відріг8) рогата тварина9) меч; бивень10) бібл. влада; піднесення11) зоол. щупик, вусик12) тех. виступ; кронштейн, важіль13) золотопромивальний лоток14) геогр. мис2. adjроговийto blow one's own horn — займатися самовихвалянням, хвастати
3. v1) буцати; бити рогами; колоти рогами2) спилювати роги3) вигинати, надавати рогоподібної форми4) наставити роги5) юр. оголошувати поза закономhorn in — а) втручатися; б) вдиратися без запрошення
* * *I [hxːn] n1) ріг3) ріжок; сурма; горн; cл. труба; музикант, який грає на трубі4) гудок; свисток, сирена; клаксон ( автомобіля); рупор ( гучномовця); труба ( грамофона); ( the horn) aмep.; cл. телефон5) кубок з рога ( drinking horn); пороховий ріг, порохівниця6) ріжок ( для надягання взуття)7) відросток, відгалуження; гострий кінець; ріг ( півмісяця)8) рогата тварина ( олень)9) пoeт. зброя, меч; бивень; peл. влада10) зooл. щупик, вусик11) paд. рупорна антена12) тex. виступ; кронштейн; ріг ( ковадла); золотопромивальний лоток13) гeoгp. мисII [hxːn] a1) роговий, зроблений з рога2) роговий, у формі рогаIII [hxːn] v1) буцати2) зрізати роги3) вигинати4) прикрашати рогами; наставити роги5) дiaл.; юp.; icт. оголосити поза законом -
7 razor-edge
n1) гострий край; край прірви; критичний стан2) гребінь, гострий кряж -
8 edge
1. n1) край (чогось); крайка, кромка2) вістря, лезо3) гострість5) бордюр6) кряж, хребет; гребінь (гори)7) бровка (канави тощо)8) грань; фаска; ребро9) критичне становище; критичний момент10) ущипливість, різкість11) амер., розм. перевага12) дуга (фігурне катання)to take the edge off — послабити, пом'якшити
to give an edge — загострювати, посилювати, стимулювати
to set the nerves on edge — дратувати (когось), діяти на нерви
to have an edge on — бути п'яним, нализатися
2. v1) точити; загострювати2) облямовувати3) обрізувати краї; підрівнювати; підстригати (траву)4) розм. роздратовувати5) повільно просуватися, поступово наближатися6) прослизати, пробиратися (у, до — into)7) вислизнути (з — out of)8) тех. кантуватиedge away — відходити боком (обережно); тихенько ушитися
edge in — вставити (слово, зауваження); утискатися, влізати; втручатися (в розмову)
edge off — обережно відходити, задкувати; ретируватися
edge out — витісняти; обережно виходити
* * *I n1) вістря, лезо; ріжуча крайка ( інструмента); гострий край, гострота; вістря, гострота (зауваження, почуття)2) край, крайка3) обріз ( книги); поле (сторінки); бордюр4) кряж, хребет; гребінь ( гори); бровка (уступу, канави)5) грань; фаска; ребро; опорна призма (маятника, коромисла ваг)6) критичне положення, критичний момент7) перевага8) дуга ( фігурне катання)II v1) точити, вигострювати; загострювати2) ( with) облямовувати, обрамляти4) ( into) прослизнути, пробратися; ( out of) вислизнути, вибратися; ( out of) зіштовхнути, зіпхнути; усунути ( з посади)5) тex. кантувати6) cпopт. кантувати, вдавлювати лижі кантами в сніг7) дiaл. дратувати -
9 tongue
1. n1) язик2) мова3) манера говоритиrough tongue — фуба мова, брутальність
4) язик (страва)5) щось, що нагадує за формою язик6) геогр. коса7) стрілка терезів8) тех. шпунт, шип, гребінь9) дишло10) зал. вістря стрілки11) тех. хвостовикon the tongues of men — усі говорять про це; на устах у всіх
to give (to throw) tongue — а) гучно говорити, репетувати; висловлюватися; б) подавати голос (про собаку)
to have (to speak with) one's tongue in one's cheek — а) говорити нещиро; б) говорити глузливо (іронічно)
to hold one's tongue, to keep one's tongue between one's teeth — тримати язик за зубами, мовчати
to keep a civil tongue in one's head — бути ввічливим (чемним), уникати грубощів
to tie smb.'s tongue — примусити когось мовчати, не давати комусь говорити
his tongue failed him — йому відібрало мову, йому заціпило
to wag one's tongue — молоти язиком, просторікати
he knows much who knows how to hold his tongue — присл. хто мовчить, той трьох навчить; слово — срібло, мовчання — золото
2. v1) розмовляти, базікати2) говорити, вимовляти3) лаяти, ганьбити4) лизати5) буд. з'єднувати у шпунт* * *I n1) язикfurred /dirty, foul, coated/ tongue — обкладений язик ( хворого)
to put out /to stick out/ ones tongue — висовувати /показувати/ язик ( лікареві або з пустощів)
to hang out ones tongue — висовувати язик ( про собаку) [див. є]; язик, язичок (тварини, рептилії)
the frogs [snakes] tongue — язичок жаби [змій]
cleft /bifid/ tongue — роздвоєний язичок
2) мова; здатність мовиthe mother /native/ tongue — рідна мова
no poet in any tongue is greater than Dante — жодна література не має поета, який був би кращий за Данте
bad /biting, bitter, caustic, venomous, wicked/ tongue — злий /отруйний/ язик
rough tongue — груба мова, грубість
silver /smooth/ tongue — красномовство, влесливість
glib tongue — жвава /розв'язна/ мова
4) кyл. язик5) будь-що, що має форму язика; язик, язичок6) мyз. язичок7) тex. шпунт, шпилька, гребінь8) з.- д. остряк ( стрілки)9) хвостовик ( інструменту)10) стрілка вагів••on the tongue s of men — всі говорять про це; на вустах у всіх
on ones tongue, on /at/ the tip of ones tongue, at the end of ones tongue — на мові, на кінчику язика
to have names and dates at the end of ones tongue /on the tip of ones tongue/ — знати напам'ять всі імена, дати
the words had been on his tongue — ці слова ( вже) готові були зірватися у нього з язика /з уст/; to wag ones tongue молоти язиком
to set tongues wag-ging — викликати товчи, дати привід для пліток
to find ones tongue — знайти дар мови, знову заговорити
to have lost ones tongue — мовчати, втратити дар мови, проковтнути язика
to hold ones tongue, to keep ones tongue between ones teeth — тримати язик за зубами, мовчати
hold your tongue while Im speaking — притримуй язик, коли я говорю
to keep a watch on ones tongue — стежити за своєю мовою, не говорити зайвого
he could have bitten off his tongue for having told his secret — він готовий був відкусити собі язик через те, що проговорився
to loose smb s tongue — розв'язати язик кому-н.
to tie smb s tongue — примусити кого-н. мовчати, не давати кому-н. говорити
his tongue glued itself to the roof of his mouth — у нього язик прилип до гортані, він нічого сказати не може
his tongue failed him — у нього віднялася мова, він позбувся дару мови
ones tongue runs before ones wit s — спершу говорити, а потім думати
to give /to throw/ tongue — подавати голос ( про собаку); голосно говорити, кричати; висловлюватися
to have /to speak with, to put/ (ones) tongue in (ones) cheek — говорити нещиро; говорити глузливо /лукаво, іронічно/; he speaks with tongue in cheek його слова не можна сприймати серйозно; він вас обдурює
to oil ones tongue — лестити; виголошувати єлейні промови
to keep a civil tongue in ones head — бути ввічливим /чемним/; уникати грубощів
to keep a still tongue in ones head — мовчати, відрізнятися мовчазливістю
to have ones tongue hanging out — хотіти пити; чекати (чого-н.); [див. 1]; his tongue is too long for his teeth y нього дуже довгий язик
a honey tongue, a heart of gall — = на вустах мед а в серці лід м'яко стелить, та жорстко спати
the tongue is not steel, yet it cuts, the tongue is sharper than any sword — прис. = не ножа бійся, а мови; злі язики страшніші за пістолет
the tongue of idle persons is never idle — прис. = за неробу мова працює
IIhe knows much who knows how to hold his tongue — прис. багато знає той, хто вміє мовчати; = мовчання -золото
1) υl. трогать языкам; лизать; cпeц. снабжать языком или язычком2) разговарить, болтатьto tongue it all day long — проболтать весь день; уст. говорить, произносить; icт. ругать, поносить
3) выдаваться, врезаться ( о песчаной косе); выбрасывать языки пламени4) мyз. модулировать5) стр. сполучати в шпунт -
10 edge
I n1) вістря, лезо; ріжуча крайка ( інструмента); гострий край, гострота; вістря, гострота (зауваження, почуття)2) край, крайка3) обріз ( книги); поле (сторінки); бордюр4) кряж, хребет; гребінь ( гори); бровка (уступу, канави)5) грань; фаска; ребро; опорна призма (маятника, коромисла ваг)6) критичне положення, критичний момент7) перевага8) дуга ( фігурне катання)II v1) точити, вигострювати; загострювати2) ( with) облямовувати, обрамляти4) ( into) прослизнути, пробратися; ( out of) вислизнути, вибратися; ( out of) зіштовхнути, зіпхнути; усунути ( з посади)5) тex. кантувати6) cпopт. кантувати, вдавлювати лижі кантами в сніг7) дiaл. дратувати -
11 peak
I [piːk] n1) пік, гостра вершина; гора; вища точка; вершина (слави, розквіту); вістря ( даху); гребінь ( хвилі)2) козирок (кепки, кашкета); гостра частина головного убору; вихор, який стирчить; кок3) гострий кінець, клинець бороди4) icт. мис ліфа5) cпeц. пік; вища точка, максимумII [piːk] aмаксимальний; рекордний; вищийIII [piːk] v1) досягти апогею (слави, влади); досягти повного розквіту; піднятися до вищої точки; підвищитися до рекордного рівня ( peak out)2) загострювати, акцентувати3) мop. отопити ( рей)5) піднімати хвіст або хвостові плавці прямо вгору ( при вертикальному пірнанні- про кита)IV [piːk] vчахнути, слабшати ( to peak and pine)
См. также в других словарях:
верх — (верхня, найвища частина чого н.), верхівка, вершок, вершечок, гребінь; вершина, верхів я, верховина, маківка; шпиль; пік (гострий верх гори); верховіття (верхні гілки дерева); хребет (хвилі, валу тощо); верхогір я збірн. поет. (верхні частини… … Словник синонімів української мови