-
101 close
I1. n1) обгороджене стіною місце2) місце біля собору, оточене будинками3) майданчик для ігор (при школі)4) хід з подвір'я2. adj1) зачинений, закритий2) замкнутий; відлюдний, самітний3) таємний, прихований4) стриманий, потайливий, скритний5) що суворо охороняється6) близький; що знаходиться (перебуває) поблизу7) інтимний8) тісний9) щільний; компактний10) стислий (про стиль)11) задушливий, важкий (про повітря)12) уважний; ретельний, старанний; докладний13) пильний (про увагу)14) точний15) скупий, скнарий16) майже рівний17) суворий, строгий3. adv1) близько, поручclose by — тут же, поруч
2) короткоII1. n1) кінець, завершення2) закриття, закінчення3) муз. каданс2. v2) мор. задраювати3) закінчувати, завершувати; кінчати4) домовлятися5) підходити близько; зближуватися6) ел. замикати (струм)□ close about — обкутувати
□ close down — закривати, припиняти роботу; застосовувати репресії
□ close in — наближатися, наставати; огороджувати
□ close up — закривати, ліквідувати; затикати; запечатувати (лист)
* * *I n2) соборний майдан, майдан навколо собору; територія, обгороджена (включає будівлі, сад)3) майданчик для ігор ( при школі)4) дiaл. хід знадвору, прохід до сходів багатоквартирного будинку5) тупик, глуха вулицяII a1) l. закритий; обмежений; замкнутий2) замкнутий, відокремлений, усамітнений3) таємний, прихований; потайливий, стриманий ( про людину)III v1) закривати; закриватися2) eл. замикати ( коло)3) мop. задраюватиIV n1) кінець; висновок, завершення2) закриття, закінчення роботиclose price — кoм. остаточна ціна
3) мyз. кадансV v1) закінчувати, завершувати; закривати; закінчуватися; завершуватися2) домовлятися; ( with) прийняти (пропозицію, умови)3) eк. (at) мати яку-небудь ціну або який-небудь курс на момент закриття біржіVI a1) близький; який знаходиться або розташований недалеко2) інтимний3) тісний4) щільний, компактний; суцільний; добре пригнаний; облягаючий6) густий ( про почерк)7) задушливий, спертий8) ретельний; докладнийclose check — тex. строгий контроль
9) точний10) зрізаний низько, коротко11) скупий, скаредний12) майже рівний ( про шанси)13) який важко дістається, обмежений ( про кошти); скупуватий14) строго логічний15) icт. строгий, суворий16) в'язкий; нелеткий17) cпopт. обережний ( про футбол)18) кiнo крупнийVII adv1) близькоclose at hand — близько, поруч, під рукою; рукою подати
2) короткоVIII vclose upon — приблизно, біля, майже
1) підходити близько, зближатися, замикатися2) cпopт., вiйcьк. зімкнути ( ряди) -
102 cobnut
-
103 cola
n1) бот. кола (тропічне дерево)2) горіх кола, гуру* * *I pl від colon I, II II = cola III n1) бoт. кола, гуру2) горіх кола, гуру -
104 combustion
n1) горіння; згоряння2) запалювання, займання3) хім. окислення* * *n1) горіння, згоряння; запаленняspontaneous combustion — самозапалювання, самозаймання
combustion chamber — тex. камера згоряння
combustion stroke — тex. робочий хід /такт/ ( двигуна)
2) xiм. окиснювання ( органічних речовин) -
105 copra
nкопра, сушене ядро кокосового горіха* * *nкопра, сушене ядро кокосового горіха -
106 corn
1. n1) зерно; зернина2) збірн. хліб (у зерні); збіжжя; пшениця (у Великій Британії); овес (у Шотландії); жито; кукурудза, маїс (в Америці і Австралії)corn borer — ент. зерновий точильник
corn picker — обривам качанів, пікер
corn pone — кукурудзяний коржик, кукурудзяна перепічка
corn sawfly — ент. хлібний пильщик
3) зернятко (яблука тощо)4) дрібка (солі)5) піщинка6) амер. кукурудзяна горілка7) амер. розваги, жарти8) мозоля (на нозі)to tread on smb.'s corns — наступити комусь на мозолю; дійняти до живого
2. v1) сіяти пшеницю (кукурудзу, овес тощо)3) солити, засолювати; консервувати сіллю (м'ясо тощо)4) шотл. годувати вівсом* * *I [kxːn] n1) зерно, зернові; пшениця ( в Англії); овес ( у Шотландії е Ірландії); жито, кукурудза, маїс ( в Америці е Австралії)3) aмep. кукурудзяна горілка; cл. сп'яніння4) колір спілої кукурудзи; золотавий колір (тж. corn colour)5) aмep. крупа ( про сніг); фірн6) aмep. сентиментальщина; вульгарність, банальність; заяложена, сентиментальна манера виконання ( музики)7) aмep.; cл. гроші, грошенятаII [kxːn] v1) солити, засолювати; консервувати сіллю ( м'ясо)2) сіяти пшеницю, кукурудзу, овес3) наливатися зерном (тж. corn up)4) дiaл. годувати вівсом5) cпeц. зернити, гранулювати6) п'янитиIII [kxːn] n -
107 cracker
n1) крекер, тонке сухе печиво2) хлопавка3) невеликий феєрверк4) pl щипці для горіхів5) амер., знев. бідняк6) шк. брехня7) удар, падіння; аварія8) заст. хвастун9) тех. дробарка* * *n2) крекер, тонке сухе печиво3) хлопавка; петарда; невелика ракета ( у феєрверку)4) pl щипці для горіхів5) aмep., aвcтpaл., дiaл. тріскачка погоничів худоби6) aмep. білий бідняк7) шкіл. неправда8) удар, падіння, аварія9) cл. красуня10) icт. хвалько11) тex. дробарка -
108 cubby-house
n1) затишне місце2) будиночок для ігор (на дитячому майданчику)* * *n2) будиночок для ігор ( на дитячому майданчику), часто побудований дітьми -
109 deflagration
n1) швидке (інтенсивне) горіння; спалах2) згоряння вибухових речовин без вибуху* * *nінтенсивне, швидке горіння; спалах; згоряння вибухових речовин без вибуху -
110 earth-nut
nземляний горіх, арахіс* * *n; бот.1) земляний горіх, арахіс2) земляний мигдаль, чуфа -
111 empyrical
-
112 flame
1. n1) полум'яin flames — у вогні, палаючий
2) яскраве світло, сяйво3) запал, пристрасть4) жарт. предмет пристрасті; коханий, кохана2. v1) палати, горіти полум'ям2) сяяти; світитися; полум'яніти3) спалахувати, палахкотіти4) спалахнути, загорітися; почервоніти5) проводити через полум'яflame out — а) спалахнути, загорітися; б) скипіти
flame up — а) зайнятися, спалахнути; б) розпалитися, розгніватися; схвилюватися; в) почервоніти
* * *I [fleim] n1) полум'я2) яскраве світло, сяйво3) запал, пристрасть; предмет пристрастіII [fleim] v1) палати, горіти полум'ям2) сяяти, світитися, полум'яніти3) спалахувати, палати ( про пристрасті)4) спалахнути, почервоніти, зашарітися5) cпeц. проводити через полум'я, фламбувати6) кyл. поливати палаючим напоєм ( пуншем) -
113 flare
1. n1) яскраве нерівне світло; блискання2) спалах3) астр. спалах на сонці4) вибух (гніву)5) світловий сигнал6) сигнальна ракета7) опуклість (посудини)8) кльош (спідниці)9) мор. розвал (борту)10) розм. хвастощі2. v1) горіти яскравим нерівним полум'ям; виблискувати2) яскраво спалахувати; палахкотіти3) спалахнути, розгніватися, обуритися (тж flare up)4) розширювати; розсувати5) розкльошуватися (про спідницю)6) видаватися, виступати назовні7) махати, розмахувати8) сигналізувати (спалахами)* * *I n1) яскраве нерівне світло; блискотіння4) освітлювальний патрон, освітлювальна ракета або бомба; сигнальна ракета; трасер5) фoтo полиск, відблиск, засвічення; ореол відбиття, дифузійний ореол7) кльош ( спідниці); розтруб ( штанів); розтруб ( рупора або труби)II v1) горіти яскравим нерівним полум'ям; блискати2) яскраво спалахувати; спалахнути, розсердитися, обуритися ( flare up)3) розширювати, розсовувати; поступово розширюватися до краю ( про чашку); розкльошуватися ( про спідницю); виступати назовні, видаватися; бути опуклим4) махати, розмахувати; сигналізувати ( ракетами) -
114 gall
1. n1) фізл. жовч2) анат. жовчний міхур3) жовчність; злість; роздратованість4) амер., розм. нахабство, зухвалість5) садно; натерте місце6) вет. нагніт (у коня)7) досада; відчуття образи8) болюче (вразливе) місце9) с.г. огріх10) ліс. порубка, лісосіка11) бот. чорнильний (дубильний) горішок2. v1) намуляти, натерти (шкіру)2) вкритися синцями3) дратувати; турбувати* * *I n1) фiзioл. жовч2) aнaт. жовчний міхур (тж. gall bladder)3) жовчність, злість4) aмep. нахабністьII n1) садно, натерте місце; вeт. нагніт ( у коня)2) роздратування, досада; почуття образи; причина роздратування, досади3) хворе місцеIII v2) дратувати, турбувати, злитиIV n; с-гогріх, плішина, лисина; лic. лісосіка, порубкаV n; бот.гал, чорнильний або дубильний горішок -
115 gingerbread-nut
-
116 glow
1. n1) сильний жар; розжарення; розпечення2) тепло, відчуття тепла3) світло, відблиск, заграва4) рум'янець5) схвильованість, запальність; запал; ревність6) ел. свічення2. v1) розжарюватися, розпікатися2) світитися, блискати, виблискувати, сліпуче сяяти3) горіти, сяяти (про очі)4) пашіти, палати; яріти5) відчувати приємне тепло; б) тліти, жевріти7) пильно дивитися* * *I n1) сильний жар; спека; розжарення; тепло, відчуття тепла2) світло; відблиск, заграва (віддаленої пожежі, заходу сонця)3) рум'янець; яскравість фарб4) схвильованість, гарячність; запал, жар, завзятість5) aмep. легке сп'яніння6) eл. світіння, розжаренняII v2) світитися; блискати; кидати яскраве світло; блищати; горіти, палати, блискати ( про очі); випромінювати ( здоров'я)4) сяяти, пожвавлюватися5) шаріти, палати ( про щоки); згоряти, палати (від пристрасті, ненависті)6) жевріти -
117 goober
n амер.земляний горіх, арахіс* * *n; амер.земляний горіх, арахіс -
118 grain-whisky
-
119 ground-nut
n бот.земляний горіх, арахіс* * *n; бот.земляний горіх, арахіс -
120 gymkhana
n; діал.місце для спортивних ігор; показ спортивних ігор
См. также в других словарях:
ГОР — Хор (hr, «высота», «небо»), в египетской мифологии божество, воплощённое в соколе. Г. изображался в виде сокола, человека с головой сокола, крылатого солнца. Его символ солнечный диск с распростёртыми крыльями. Во многих областях Египта издавна… … Энциклопедия мифологии
горѣти — ГОР|ѢТИ (145), Ю, ИТЬ гл. 1. Гореть, давать жар, тепло, свет, быть зажженным: по съконьчании же разда˫ани˫а. ставъше вси на своихъ мѣстѣхъ. ваи˫а (ж) рѹками дьржѩ(щ). и свѣща горѩща. УСт ХІI/ХІІІ, 272 об.; и показа ми пещь огньмь горѩщю. ПрЛ XIII … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
Гор — Гор: У разных народов имени Гор соответствуют имена: Gor→Igor Имя Гор вариант имени бога Хора в древнеегипетской мифологии Гор (арм. Գոռ) армянское мужское имя Гор египетский фараон XIII династии Гор персонаж мира Warhammer 40000.… … Википедия
горѣ — (91) нар. Вверх; вверху; высоко: сто||имъ съ страхъмь. очима долѹ зьрѩште а ѹмъмь горѣ. (ἄνω) Изб 1076, 262–262 об.; а корабль горѣ хожаше на вълнахъ ЧудН XII, 69б; горѣ ногама обращающе (ἄνω) КЕ XII, 260а; руче въздѣвати горѣ. КН 1280, 524г; Не… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
горѣ — Горе горѣ (1) 1. Вверху: Ярославна рано плачетъ въ Путивлѣ на забралѣ, аркучи: „О вѣтрѣ, вѣтрило! ...Мало ли ти бяшетъ горѣ подъ облакы вѣяти, лелѣючи корабли на синѣ морѣ?“. 38. Наутрия же видѣвъ уноша креста горѣ висяща на древѣ, возлѣзъ на… … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"
горѣниѥ — ГОРѢНИ|Ѥ (8), Ѥ с. Действие по гл. горѣти в 1 знач.: нагъ же бѣ видимыи. и чернъ тѣломь ѿ сл҃нчнаго горѣнь˫а. СбЧуд XIV, 60а; и свѣча доволна ѥдиного д҃не горѣнию. за ·м҃· д҃нии и в нощи и во д҃не непрестаньно не изгорѣ. ПКП 1406, 195г; сицю же… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
горѣи — сравн. степ. То же, что гории: крадѹщаго же грабѩи горѣи. да аще ѡномѹ четверицею ѿдавати. поне же кралъ. грабившемѹ же десѩтерицею. ПНЧ 1296, 71 об.; имѣхъ дрѹга преже си. и послѹшаше мене. и тъ не веде ѿ кого развращенъ. и ѹже ни тъ мене не… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
Гор — в образе сокола, охраняющий фараона Хефрена. XXIII в. до н. э. Гор в образе сокола, охраняющий фараона Хефрена. XXIII в. до н. э. () (высота, небо) в мифах древних египтян бог солнца, покровитель власти фараона. Сын… … Энциклопедический словарь «Всемирная история»
ГОР — 1) др. египетское божество сын Изиды. 2) персидская монета в 2 р. Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка. Чудинов А.Н., 1910. ГОР Тоже, что Ор. Объяснение 25000 иностранных слов, вошедших в употребление в русский язык, с… … Словарь иностранных слов русского языка
горі — (горі, горе) присл. Сб. Вгору; вверх, в горішню частину. Пішли парібцы горі селом. Тот паробок лем си походжат, то горі селом, то доло селом … Словник лемківскої говірки
ГОР — газоохлаждаемый реактор Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника, 1997. 527 с. ГОР группа оперативного реагирования Словарь: Словарь сокращений и аббревиатур армии и спецслужб. Сост. А. А. Щелоков. М … Словарь сокращений и аббревиатур