Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

горе-

  • 81 крутой

    1) (круто свитый, сваренный, замешенный) крутий. [Крута пряжа. Крута каша Крутий хліб];
    2) (о горе, береге, скале, лестнице, дороге) крутий, прикрий, (очень) стрімкий, стрімчастий, кручуватий, прикро-крутий; (о повороте) крутий, раптовий. [Такі круті сходи, що насилу вийшла на їх (Київ). Мов серні по стрімких скалах тікать їй довелося (Крим.). Стрімчасті скелі (Тичина). Пішов швидко, деручися кручуватою стежкою вгору (Грінч.). Прошу злізти під гору, бо прикра, та всіх не витягнуть бички (Гнат.). Прикрий берег (Сл. Гр.)]. Дорога делает -той поворот вправо - шлях круто (раптово) повертає праворуч. Уходили сивку -тые горки - був кінь та з'їздився (Приказка);
    3) (тяжёлый) сутужний, прикрий, (о характере) крутий, суворий. -тые обстоятельства - сутужні (прикрі) обставини. У него очень -тые обстоятельства - йому дуже круто, йому дуже сутужно. -той характер, нрав - крута, сувора, (пров.) сукриста вдача. Человек -того характера, нрава - людина крутої вдачі; людина крута. -тая мера - суворий захід. Придётся принять -тые меры - доведеться вжити суворих заходів. -той мороз - лютий мороз.
    * * *
    крути́й; ( обрывистый) стрімки́й, стрімча́стий; (суровый, строгий) суво́рий

    Русско-украинский словарь > крутой

  • 82 лебеда

    (раст. Chenopodium) лобода, ум. лобідка, ласк. лобо[і]донька, лобо[і]дочка. [Ой не буде, не буде вище крону лобода (Пісня). Лихе горе та бідонька, моя гірка та лобідонька (Манжура)]. Отдельное растение, стебель -ды - лободина, (собир.) лободиння. [Живе як сорока на лободині (Номис)]. Сделанный из -ды - лободяний, з лободи. [Постав хату з лободи, а в чужую не веди (Приказка)]. Плохие года, коли во ржи -да - лиха біда - на вгороді сама лобода. Сеяли рожь, а косим -ду - сіяли пшеницю, а вродило кукіль та щирицю. Видима беда, что во ржи -да, а то беды, как ни ржи, ни -ды - лихо в світі, як вівсюг у житі, а ще гірша біда - зерна хліба нема. -да дикая, Chenopodium album L. - лобода біла, лобода свиняча, (зап.) натина. -да душистая, Chenopodium Botrus L. - лобода кудрявець, кудрявці (-ців). -да свиная, Chenopodium hybridum L. - бешичник, лобода крислата. -да вонючая, навозная, Chenopodium olidum sive Vulvaria - лобода смердяча, п'ять-трава. Atriplex L. - лутига, лобода. -да садовая, красная, Atriplex hortense L. - лобода, лобода городня.
    * * *
    бот.
    лобода́, лути́га

    Русско-украинский словарь > лебеда

  • 83 лёгкий

    и -гок
    1) легкий (-ка, -ке). [Паляниця легка, добре випечена (Звин.)]. -кий как перо легкий як пір'їна, легкий як пух. -кий груз, багаж - легкий вантаж, багаж. -кий мусор, горн. - штиб (-бу). -кая почва - легкий ґрунт, перегній (-ною); пухка земля. Да будет ему земля -ка! (о покойнике) - хай йому земля пером! Нехай йому земля легка! Легко йому лежати, пером землю держати (Номис). -кая кавалерия - легка кіннота. -кое войско - легке військо. -кая атлетика - легка атлетика. -кое орудие - легка гармата. -кое ружьё - легка рушниця;
    2) (малый, незначительный слабый и т. п.) легкий, легенький, невеликий, невеличкий, незначний. -кая проседь - легенька сивина. С -кою проседью - сивуватий, підсивий, шпакуватий. -кие морщины - легенькі (неглибокі) зморшки. -кий ветерок - легенький вітерець, (зефир) легіт (-готу). [У віконце вливається легіт майовий (Л. Укр.)]. -кий порыв ветра - легенький подув (подих) вітру. -кий дымок - легенький, ріденький димок (-мку). -кий морозец - легенький (невеличкий, маленький) морозець. -кий туман, -кая тучка - легкий (легенький) туман, легка (ріденька, прозора) хмарка. [Над долинами стоїть сизий, легкий туман (Неч.-Лев.)]. -кое наказание - неважка (легка) кара. -кая вина - неважка провина. -кий вздох, стон - легеньке зідхання, легенький стогін. -кий смех послышался среди публики - тихий (легенький) сміх почувся серед публіки. -кая улыбка - легенька усмішка. -кий стук, шум - тихий стукіт (гомін). -кий сон - легкий, некріпкий сон. У него -кий сон - він некріпко (нетвердо, чутко, чуйно) спить. -кое движение - легкий (легенький, незначний) рух. С -кою иронией - з легкою (легенькою) іронією. На её лице вспыхнула -кая краска - обличчя в неї (їй) трохи зашарілося (спалахнуло легеньким рум'янцем). -кая поступь, -кий шаг - легка хода. -кий огонь - повільний (легкий) огонь. -кая боль, болезнь, простуда, усталость, рана - легкий біль, легка хороба (застуда, втома, рана). -кий озноб, жар - легкий (невеличкий) мороз (жар). У него -кий озноб, жар - його трохи морозить, у його маленький (невеличкий) жар. -кие роды - неважке (легке) родиво, неважкі (легкі) родини (зап. пологи). -кое лекарство - делікатні (м'які) ліки. Слабит -ко и нежно - проносить м'яко й делікатно. -кие средства, меры - м'які засоби (заходи). -кий характер - м'яка (нетяжка, несувора, лагідна) вдача. -кое сердце - м'яке серце. -кий табак - легкий (неміцний, панський) тютюн. -кое вино, пиво - неміцне (легке) вино, пиво. -кий раствор - неміцний розчин. -кий напиток - легкий напій. -кий запах - легкий, тонкий пах (дух). -кие духи, ароматы - легкі (неміцні) пахощі;
    3) (необременительный) легкий, необтяжливий, невтяжливий, (о пище: удобоваримый) легкостравний, стравний. [Хліб глевкий, на зуби легкий (Номис)]. -кая должность, -кие обязанности - легка (невтяжлива) посада, необтяжливі обов'язки. -кий труд - легка праця, (осудительно) легкий хліб. Зарабатывать -ким трудом - заробляти легкою роботою, легкобитом. [Сіяти грішми, що заробляв я легкобитом (Кониськ.)]. -кий хлеб - легкий (незагорьований) хліб. -кая жизнь - легке життя, життя в достатках, в розкошах, легкий хліб. Он привык к -кой жизни - він звик до легкого життя, до легкого хліба, він логкобитом вік звікував (Кониськ.). -кий обед, завтрак, ужин - легка (стравна, делікатна) їжа, легка страва, легкий (делікатний) обід (сніданок), легка (делікатна) вечеря; срвн. Тонкий. -кая закуска - легка (легенька) перекуска. -кий воздух - легке, рідке повітря; свіже повітря;
    4) (нетрудный) легкий, неважкий, (простой) простий, немудрий. -кое дело - легка (немудра, неважка) справа (робота). -кое ли дело! - легко сказати! то не жарт! -кое для понимания изложение, доказательство - виклад, доказ зрозумілий, (иногда) розумний. -кая фраза, задача - легке речення, завдання. -кий слог - легка мова. Этот писатель отличается -ким слогом - у цього письменника легка мова, видко легку мову. -кий стих - легкий вірш. -кий экзамен, -кое испытание - легкий іспит. -кий танец - легкий (неважкий) танець (-нця). Он упивался -ким успехом - він п'янів з легкого успіху. -кая добыча - легка здобич;
    5) (весёлый) легкий, легенький, веселий, (поверхностный) поверховний, побіжний, легкобіжний, (ветреный) полегкий. -кая жизнь - легке (безжурне) життя. -кая шутка - легенький жарт. -кая радость, -кое настроение - безхмарна радість, безхмарний настрій. -кое отношение к своим обязанностям - легковаження своїми обов'язками. -кое знакомство с чем-л., -кое понятие о чём-л. - побіжне (поверховне, поглибоке) знання чогось (справи, предмету), мала тяма в чомусь. -кий ум - неглибокий (легкобіжний) розум. -кое увлечение - легкобіжне (скороминуще, неглибоке) захоплення. Чувство женское -ко - жіноче почуття полегке (неглибоке, непостійне). -кий характер - неглибока вдача; м'яка (лагідна) вдача. -кий человек - неглибока (легкодумна) людина, полегка людина. -кий взгляд на вещи - поверховне (легковажне) ставлення до справ. -кое обращение в обществе - вільне, невимушене поводження в товаристві. С ним -ко и горе - з ним і лихо не страшне. -кие движения - легкі, вільні (невимушені) рухи. -кий голос - вільний (плавкий) голос. -кая музыка - легка (неповажна) музика. -кое чтение, -кая литература - легке читання, легка лектура; (изящная) красне письменство; (эротическ.) лектура (письменство) про кохання, еротична лектура, еротичне письменство;
    6) (легкомысленный, ветренный) полегкий, легковажний, легкодумний. -кого поведения девица - полегка дівчина, дівчина легких звичаїв. Искательница, любительница -ких приключений - охоча до легких романтичних пригод, охоча легко поромансувати, романсова авантурниця. -кие нравы - полегкі, вільні звичаї. Пьеса, произведение, музыка -кого содержания, тона - п'єса (твір, музика) легкого змісту, тону;
    7) (быстрый, расторопный) легкий, швидкий, прудкий, меткий, жвавий, моторний. [Ота смілива, метка Катря (М. Вовч.). Жвавий, як рибка в річці (Номис)]. -кий на ногу - швидкий (прудкий, легкий) на ноги. -кий на подъём - рухливий, ворушкий. -кий на ходу - (о машине) легкий у роботі, (об экипаже колесн.) легкий, розкотистий, котючий, бігкий, (о санях, лодке) легкий, плавкий; срвн. Легкоходный. [Легкий човен (Полт.)]. -кий на кулак (драчливый) - битливий, швидкий на кулак (до бійки). -кий на руку (удачливый) - легкий на руку. С -кой руки - з легкої руки. [З щирого серця та з легкої руки дідусь дарував (Кониськ.)]. Он -гок на руку - у його легка рука, він добрий на почин. [Кароокий чоловік - добрий на почин (Мирг.)]. Делать на -кую руку - робити абияк (на спіх, на швидку руку, на швидку руч). Работа на -кую руку - швидка робота. [Швидкої роботи ніхто не хвалить (Номис)]. -кий на слёзы - тонкосльозий, (сущ.) тонкослізка. -кий на язык - а) язикатий, слизькоязикий; б) говіркий, балакучий, балакливий. -гок на помине - про вовка помовка, а вовк і в хату (Приказка). -кая кисть - легкий пензель (-зля);
    8) (негромоздкий, стройный) легкий, стрункий. -кая колокольня, беседка, колонна - легка (струнка) дзвіниця, альтанка, колона. -кие украшения - легкі оздоби. Более -кий, наиболее -кий - легший, найлегший и т. д. [Але Олеся була легша на скоки (Н.-Лев.)]. Становиться более -ким - см. Легчать. Довольно -кий - досить легкий, легенький и т. д. - см. Лёгонький.
    * * *
    легки́й и ле́гкий

    лёгкая рука́ у кого́ — легка́ рука́ в ко́го, легки́й на ру́ку хто

    с лёгкой руки́ чьей — з легко́ї руки́ чиє́ї

    Русско-украинский словарь > лёгкий

  • 84 легче

    1) (ср. ст. от Легко) легше, (ласкат.) легшенько; вільніше; срвн. Лёгкий, Легко. [Буде легше в чужім полі сироті лежати (Шевч.). Буду я для неї наймичку держати, щоб вона в мене легшенько робила, щоб вона в мене хороше ходила (Пісня)]. -че говорить, чем делать - легше говорити, як взяти та зробити. Мне от этого не -че - мені з того не легше. Легче! - легше! помалу! поволі! обережно! Шла кума пеша, куму -че - баба з воза, на коні (коням) легше. -че всего - найлегше. Как можно -че - як-найлегше, що-найлегше. -че всего давать советы - найлегша справа (найлегше) давати поради. Час от часу не -че - що година, то не легше. -че стало на душе - з душі мов спало, відлягло (иногда: відлигнуло) на серці. [Нехай трохи одлигне на серці (Основа)]. -че становиться, стать - легшати, полегшати. Мне -че станет, становится, становилось, стало - полегшає, легшає, легшало, полегшало, відпустить, відпустило мені. [Сльоза змиває горе, от воно й легшає людині (Грінч.). Полегшало на два роки по всій Україні (Руданськ.). Оце мені трохи відпустило (Кониськ.)];
    2) (более лёгкий) легший від (за) кого - см. Лёгкий. Он -че меня - він легший за мене. Он -че всех - він найлегший поміж усіма, за всіх.
    * * *
    сравн. ст.
    1) прил. ле́гший
    2) нареч. легше

    Русско-украинский словарь > легче

  • 85 лишь

    I. 1) (только, только лишь, всего лишь, всего только) тільки, лиш, лишень, (зап.) лише, но, іно, йно, оно, тільки-но, (единственно, исключительно) єдино, саме. [Живуть там тільки пацюки та миші (Грінч.). Нашому маляті лиш слинку ковтати (Номис). Браму відмикали лишень із сходом сонця (Кониськ.). Один лише не спав (Франко). Не буду казати, йно буду мовчати (Грінч. III). Чи всім людям таке горе, чи но мені молоденькій (Грінч. III). В хаті тихо, оно діти сопуть (Драг. Пред.). Молоді сили тільки-но починають свою літературну діяльність (Єфр.). Мене судити могли-б єдино-тільки королі (Грінч.). Саме він був у хаті, більш нікогісінько не було (Сл. Йог.)];
    2) (сейчас только, вот только что) допіро[у], (зап.) доперва, лиш, тільки, тільки-но. [Ми оце допіро приїхали (Гуманщ.). Безвість віків, що тільки-но одкривається перед нашими очима (Єфр.)]. Лишь теперь - тепер тільки, допіро тепер. [Тепер тільки я дізнав, яка в тебе правда (Полт.)]. Лишь тогда - аж тоді, допіро тоді;
    3) (едва, чуть, как только) ледві и ледве; заледві и заледве, тільки(-но), зараз(-но), скоро(-но); срв. Едва. [Ледві ми ввійшли, він почав сміятись (М. Вовч.). Заледве вітер набіжить - і зникне в гущині (Вороний). Скоро жених і гості з двора, панночка в плач (М. Вовч.). Зараз-но я в хату, вона й напалася на мене (Липовечч.)];
    4) Лишь бы, лишь бы только - аби, аби б, аби-тільки, тільки б, аби-но, аби-лиш, аби-лишень, коли б тільки, (зап.) коби. [Аби люди, а піп буде (Приказка). Аби-тільки допекти, то ще й не те скаже (Рудан.). Такі сухі дрова: аби-но до вогню, то вже й горять (Проскурівщ.). Аби лиш гроші, - все буде (Хотинщ.). Коби зуби, то хліб буде (Приказка)]. Лишь бы где, лишь бы когда, лишь бы что, кто - аби-де, аби-коли, аби-що, аби-хто; см. Где попало и т. д. Лишь бы как-нибудь - аби-як, аби-то, аби-аби. [Він усе робить аби-то (Сл. Гр.). Він робить так, - аби-аби]. Лишь бы как-нибудь отделаться - аби якось збути. Лишь бы сладить (осилить) - аби подужати. Лишь бы мне не опоздать - аби (коли б) тільки мені не спізнитись. Лишь бы было угодно - аби була ласка.
    II. Лишь - см. Лишек, Избыток.
    * * *
    1) част. ті́льки, лише́, лиш
    2) союз ті́льки, лише́, лиш

    Русско-украинский словарь > лишь

  • 86 малыш

    1) (о ребёнке) малюк (-ка), (ж. р. малючка), малко (-ка), маля (-ляти), маленя (- няти), приземок, дітвак (-ка), соб. малеча (-чі), малеч (р. малечи), маленство, дітваки, дрібнота. [Такого малюка ще й різкою можна (М. Грінч.). Його сердило й обурювало, що таке маля насмілилося писати отакечки про свого батька (Крим.). Ану йди сюди, малко, та прочитай мені ось тутечки (Яворн.). Ще хлоп'ям був, приземком, а всі вже зілля знав (М. Вовч.). Я був ще дітваком (Крим.). Біля його малеча: хлоп'ятко і дві дівчинки - се вже Чепелишині правнуки (Кониськ.). А в дядька своїх дітей купа, та все дрібнота - злидні, горе (Васильч.)];
    2) (малорослый) малюк, малко, малюта, малявка, приземок, (шутл.) куцак (-ка), куцань (-ня), курдупель, замірок (-рка). [Яка-ж дівчина піде за такого малявку (малюту)? (М. Грінч.). Не виросте він, таким курдупелем і зостанеться (Київщ.)];
    3) (младший сын или дочь) мізинчик, маля (-ляти, общ. р.), маленя (-няти), найменше, найменшеньке (-ого).
    * * *
    1) ( о ребёнке) маля́, -ля́ти, малю́к, -а

    малыши́ — мн. маля́та, -ля́т, малюки́, -кі́в, собир. мале́ча

    2) ( о взрослом) шутл. малю́к

    Русско-украинский словарь > малыш

  • 87 мастер

    1) майстер (-тра), (очень гредко) майстро (-ра); ум. майстерок (-рка), майстрочко. [По роботі пізнати майстра (Номис). Сякий-такий майстерок, а натесав трісочок (Приказка)]. Золотых дел -тер - золотар (-ря), золотарник (-ка), золотник (-ка), ум. золотарик, золотничок (-чка). Каретный, тележный, экипажный -тер - стельмах (-ха). Корабельный -тер - корабельний майстер, корабляр (-ра), корабельник. Оружейный -тер - зброяр (-ра), збройов(н)ик (-ка), зброєроб, (устар.) пушкар (-ря); (ружейный) рушничник, рушничний майстер. Седельный -тер - сідляр (-ра), кульбачник. Часовой -тер - годинникар (-ря), (устар.) дзиґарник, дзиґармайстер (-стра). -тер-специалист - фаховий майстер, фахо[і]вець (-хо[і]вця). -тер цеховой - цеховий майстер, цеховик (-ка). Горе -тер - попсуй- майстер, (пренебреж.) партач (-ча), (добродушно) майстер-шпичка. Дело -ра боится - діло майстра знає. Если не -тер, то и не берись делать - коли не коваль, то й заліза не погань; коли не пиріг, то й не пирожися (Приказки);
    2) (искусник) майстер, майстерник, митець (- тця), мистець (-ст(е)ця), умілець (-льця), (фам.) мастак (-ка), мистюк (-ка); срв. Искусник и Мастак. -тер в чём, на что, что делать - майстер, майстерник, митець, мистець, мастак, мистюк, тімаха, зугарний, зугарен, кебетний, дотепний, удатний, майстерний на що, до чого, що робити. [Майстер до чужих кайстер (сумок) (Приказка). Незрівнянний майстер на життьові контрасти (изображать жизненные контрасты) (Єфр.). Ви справді митець говорити промови (Н.-Лев.). Митець до танців (Свидниц.). Мистець пити (Куліш). Я до жалю не мастак (Котл.). Зугарний теревені правити (Сл. Гр.). На ябеди кебетний (М. Левиц.). На що, на що, - на це (плести ясла) дотепний був (Глібов). Біля Рози вдатний він на жарти (Самійл.). Я майстерний до сього діла (Сл. Гр.)]. Большой -тер выпить - великий недурень випити (Куліш). Не -тер - не майстер, не митець, не мистець, не мастак, незугарний и т. п. Он -тер своего дела - він на своє діло майстер, він знавець свого діла, він фаховець у своїй справі. -тер на выдумки (забавные) - майстер (митець, мистець) на вигадки, штукар (-ря), чмут (-та). [На всі вигадки митець (Свидниц.)]. -тер на все руки - майстер (митець, мистець) на все, (майстер) на всі штуки, моторний, моторливий, моторнячий на все, зугарний (кебетний, удатний) до всього. [О, він на всі штуки! (Звин.). Моторнячий на все (Хорольщ.)];
    3) (квалифиц. рабочий, старший в производстве) майстер. [Треба притягати до права майстрів, що випускають поганий хліб (Пр. Правда)]. -тер младший, старший - майстер менший, старший;
    4) (о художнике, писателе и т. п.) майстер. [Кращі речі світових майстрів (письменства) (Грінч.)].
    5) (учитель) майстер, учитель, навчитель (-ля); (орденский) магістер (-стра);
    6) (титул у англичан) мастер (-ра);
    7) (охотн.: о гончей) передовик, передняк (-ка).
    * * *
    1) ма́йстер, -тра
    2) ( искусник) ма́йстер, мите́ць, -тця́, мисте́ць, майсте́рник; маста́к, -а

    Русско-украинский словарь > мастер

  • 88 мировой

    сщ.
    I. мировий (-вого), (судья) мировий суддя (-дді), (посредник) мировий посередник, (фамил.) мировик (-ка). [У мирового (судьи) купча не має ніякої сили? (Мирний)].
    II. Мировой, прлг. (от
    I. Мир) - мировий. -вая запись - мировий запис (-су), мирова (-вої), лист про мирову. -вое прошение - мирове прохання, мирова. -вая сделка - см. Мировая. Заключить -вую сделку - скласти, зробити, підписати мирову (-ву угоду). -вое соглашение - мирова (полюбовна, любовна) згода. -вой посредник, судья - см. I. Мировой. II.. Мировой, прлг. (всемирный) - світовий, всесвітній, всьогосвітній, цілосвітній. [Бути великим, світовим талантом (Крим.). Письменство національне і світове (Ніков.). Всесвітні простори (Франко). Горе всесвітнє (Вороний). Всьогосвітній розум (Куліш)]. -вая история - всесвітня історія. -вая скорбь - світова скорбота, світова туга. -вое событие - світова подія, подія всесвітньої ваги.
    * * *
    I
    1) світови́й; ( всемирный) всесві́тній

    мирова́я скорбь — лит. ист. світова́ скорбо́та

    2) ( замечательный) чудо́вий, сла́вний, знамени́тий
    II
    1) (прил.: примирительный) мирови́й
    2) в знач. сущ. мирови́й, -о́го

    \мировой судья — мирови́й суддя́

    Русско-украинский словарь > мировой

  • 89 морюшко

    моренько. [Ой, мореньку-ж, море, розваж моє горе! (Вороний)].
    * * *
    фольк., ласк.
    мо́ренько

    Русско-украинский словарь > морюшко

  • 90 мужество

    1) (состояние мужчины, муж. пола, противоположн. женству) чоловічість, мужність (-ости);
    2) (муж. возраст) мужність, мужній вік (-ку), (возмужалость) змужнілість (-ости). Борода - признак -ства - борода - ознака мужности (змужнілости);
    3) (доблесть) мужність, (отвага) відвага, звага, (смелость) сміливість, смілість (-ости). [Влада не має сили й мужности признатися в своїх гріхах (Н. Рада). Благав її витерпіти і з мужністю перенести горе (Н.-Лев.). Спинилася, сподіваючись од його якого слова, що додало-б їй відваги (Грінч.). Не тратьте зваги, діти, будьте тверді (Л. Укр.)]. Вооружиться всем своим -ством - зібрати всю свою мужність (відвагу).
    * * *
    му́жність, -ності

    Русско-украинский словарь > мужество

  • 91 мучение

    I. мучення, катування, мордування, нівечення; срв. Мучить. Вынуждать, -дить -ниями что - вимучувати, вимучити що.
    II.
    I. каламучення, с[за]каламучування, сколочування, бовтання; срв. Мутить.
    III. Мучение - (боль, страдание) мука, мучення, біль (р. болю), катування, мордування, терпіння; (перен.) (за)морока; срв. Мука, Мучить. [Він терпів муку од свого кохання (Н.- Лев.). Оце мені чиста заморока з тими дітьми (Поділля)]. Место -ний - катівня. Это не учение, а -ние - це мука, а не наука. Иному горе - учение, иному - -ние - розумному лихо - наука, а дурному мука. Бьют не ради -ния, а ради учения - б'ють не для муки, а для науки. Предавать -ниям - давати (завдавати, віддавати) на муки. Подвергать -ниям - брати на муки. Он перенёс жестокие -ния во время этой операции - під час ції операції він витерпів люті муки. -ния совести - муки сумління. -ния ревности - муки ревнощів. Для меня -ние слушать его болтовню - мені мука (кара) слухати його базікання (балаканину). Терпеть жесточайшие -ния - терпіти найлютіші муки.
    * * *
    муче́ння; ( мука) му́ка; диал., поэз. кату́ша; ( истязание) мордува́ння, катува́ння; ( о нравственном терзании) гризо́та, торту́ри, -ту́р, торту́ра

    Русско-украинский словарь > мучение

  • 92 мыкаться

    1) (чесаться) микатися, чесатися; бути миканим, чесаним. Этот лён плохо -кается (или -чется) - цей льон погано микати (микається);
    2) (щипаться) дертися, дратися. [Пір'я погано дереться, - одійшло (Мирг.)];
    3) (бедствовать) поневірятися, горювати (горе), бідувати (біду). [Захарко поневірявся по наймах (Крим.)];
    4) (шататься) тинятися; срв. Мызгать 1. [Тиняюсь од села до села (Котл.)];
    5) (толкаться, соваться) микатися, соватися. Когда не поп, так и в ризы не -кайся - коли не піп, то й у ризи не микайся (Приказка).
    * * *
    бідува́ти, горюва́ти, поневіря́тися; ( скитаться) блукати, тиня́тися

    Русско-украинский словарь > мыкаться

  • 93 наглый

    нахабний, зухвалий, зухвальний, безчільний. [Став нахабний такий: ніколи не змовчить (Крим.). Зухвалим, хижим поглядом оглядав жінку (Коцюб.). Горе тому, хто словами безчільними грізну богиню образить здола (Л. Укр.)].
    * * *
    наха́бний; ( дерзкий) зухва́лий, зухва́льний

    Русско-украинский словарь > наглый

  • 94 направлять

    направить
    1) (давать направление) спрямовувати, спрямувати, напрямовувати, напрямувати, направляти, направити, напрямляти, напрямити, (указывать путь) справляти, справити, напроваджувати, напровадити кого, що на кого, на що, до кого, до чого, випрямовувати, випрямувати що проти кого, проти чого, на кого, на що, накеровувати, накерувати, скеровувати, керувати, скерувати, кермувати, скермувати кого, що на кого, на що, до кого, до чого и ким, чим, (заправлять, распоряжаться) орудувати ким, чим, (о мног.) поспрямовувати, понапрямовувати, понаправляти, понапрямляти, понапроваджувати, повипрямовувати, понакеровувати, поскеровувати. [Ми направляли човен на тіні, бо там ясніше горіли вогні (Коцюб.). Направивши їх темними лісами (Сторож.). Направляв письменство на вільні простори (Корол.). Дозвілля вкупі з допитливим розумом напрямили дівчину на книжки (Коцюб.). Треба його напрямити на ту стежку (Мирн.). Справив його на битий шлях (Сл. Ум.). Девлет-Ґірей справив татарву на дорогу мирного побуту (Куліш). Справляють честь її на небезпечну путь (Самійл.). Прийдете оце до села, а там вас справлять до школи (Канівщ.). Сам горе до себе справлю (Франко). Накеровує їх до кращого життя (Рада). Провідник брався за ланцюг, щоб скерувати човен (Коцюб.). Скеруй половими (волами) добре, щоб часом не зачепитися (Н.- Лев.). Я тямлю, куди ти кермуєш (Кониськ.). Сказано: молода сила, тільки вміло орудуй нею, вона тобі й землю переверне (Кониськ.)]. Меня к вам -вили - мене до вас направили (справили, напровадили). [Там черничка мене до вас направила (Кониськ.). Напровадьте його до мене (Крим.)]. -ть корабль рулём и парусами - направляти (скеровувати), направити (скерувати) корабель кермою і вітрилами. -ть путь куда - простувати, попростувати, прямувати, попрямувати куди. Куда путь -ете? - куди простуєте? куди вам дорога?;
    2) (устремлять, обращать) справляти, справити, направляти, направити, напрямовувати, напрямувати, напрямляти, напрямити, навертати, навернути, звертати, звернути, обертати, обернути, напроваджувати, напровадити, скеровувати, скерувати, накеровувати, накерувати що на кого, на що, до кого, до чого, (склонять) привертати, привернути кого до чого, (о мног.) понавертати и т. п., попривертати. [Направляючи свою увагу туди, куди потребує революційна стратегія (Еллан). Він силоміць напрямив свої думки на щоденну роботу (Коцюб.). Читання навертало її думки на новий шлях (Грінч.). Наверни мене на їх віру (Манж.). Звернути свою увагу в инший бік (Коцюб.). До тебе звертаю всі думи свої (Самійл.). Обертати всенькі свої сили на розвивання науки (Статут Ак. Н.). Така любов напроваджує всі наші заходи тільки на одну точку (Крим.). Всі сили накерували (Сл. Гр.)];
    3) (наставлять) направляти, направити, напрямляти, напрямити, настановляти, настановити, навертати, навернути, напроваджувати, напровадити, (о мног.) понаправляти, понапрямляти и т. п. кого на що; (руководить) керувати, скерувати ким, водити кого. [Маючи думку на чесну працю і дітей напрямити (Мирн.). Потяг до світла водив письменника в його шуканнях правдивого життя (Корол.)]. -ть к добру, на путь правильный (спасительный), на путь истины - направляти (навертати), направити (поправити, навернути) до доброго (на все добре, на добро), на праву путь (на дорогу, на стежку), напучувати, напутити на путь спасенну, на путь істинну, наводити, навести на пуття (на добро, на добрий лад). [Сила, що змогла-б направляти всіх до доброго (Грінч.). Серце навернуть на праву, чесну путь (Самійл.). Поможіть синочкові моєму та напутіть його (Тесл.). Вона тебе, як мати рідна, напутить (Кониськ.). Чому й на пуття не навести? (Свидн.). Учителька розумна наведе на добро (Свидн.)]. -ть на ложный, на гибельный путь - справляти (напроваджувати), справити (напровадити) на хибну (помилкову, помильну) путь, на згубну путь; срв. Заблуждение (Вводить в -ние). [Напровадив його на згубний шлях (Київщ.)]. -ть на ум - см. Наставлять (4) на ум. -ть к лучшему - направляти, направити до кращого (на краще). -ть советами - напучувати, напутити, наставляти, наставити порадами на пуття;
    4) (нацеливать) направляти, направити що на кого, на що, проти кого, проти чого, що кому в що, справляти, справити, націляти, націлити що на що, спрямовувати, спрямувати, випрямовувати, випрямувати що проти кого, проти чого, скеровувати, скерувати, накеровувати, накерувати, вимірювати и виміряти, вимірити що проти кого, проти чого, на кого, на що, налучати, налучити чим в що, (орудие, войско ещё) рих[ш]тувати, вирих[ш]тувати, нарих[ш]тувати, (о мног.) понаправляти, посправляти и т. п.; срв. Наводить 2. [Тепер я знаю, куди свого кинджала направляти (Куліш). Не налучу ніяк ниткою у вушко (Червоногр.). А своє військо на Львів рихтує (Ант.-Драг.)]. -ть оружие, ружьё на кого, на что - направляти, направити зброю, рушницю на кого, на що, проти кого, проти чого, націляти, націлити зброю, рушницю на кого, на що. -ть шутку, насмешку на кого - виміряти, вимірити жарт, посміх проти кого;
    5) (налаживать, исправлять) лагодити, полагодити, налагоджувати, налагодити, ладнати, наладнати, направляти, направити, налаштовувати, налаштувати, справляти, справити, (пров.) напосуджувати, напосудити, (о мног.) поналагоджувати, понаправляти и т. п. що; срв. Поправлять 1, Налаживать 2. [Взялися лагодити грубу (Кониськ.). Треба направити машину (Звин.)];
    6) (наострять) направляти, направити, нагострювати, нагострити, (косу правилкой) мантачити, намантачити, (о мног.) понаправляти, понагострювати, помантачити що. -ть бритву - направляти (нагострювати), направити (нагострити) бритву. -ть нож, топор - нагострювати, нагострити ножа (ніж), сокиру;
    7) (изглаживать) стирати, стерти, (о мног.) постирати що. [Чисто постирав зубки в борони (Лубенщ.)];
    8) (только сов.) - а) (науправлять) накерувати ким, чим и кого, що, направити ким, чим и що и т. п.; б) (некоторое время) покерувати, поправити ким, чим и т. п. Срв. Править. [Недовго й поправив, - тільки виїхали, зараз і перекинув (Київщ.)]. Направленный -
    1) с[на]прямований, направлений, напрямлений, справлений, напроваджений, випрямуваний, накерований, скер(м)ований, поспрямовуваний и т. п. [Ще дитиною напрямований по хліборобській дорозі (Мирн.). Інстинкти, направлені до однієї мети (Наш)];
    2) справлений, направлений, напрямований, напрямлений, навернений, звернений, обернений, напроваджений, скерований, накерований, привернений, понавертаний и т. п. [Око ніби на тебе справлене, а само дивиться десь у глибінь безмірну (Стефаник). Всі думки напрямовані на добування більших достатків (Грінч.)];
    3) направлений, напрямлений, настановлений, навернений, напроваджений, понаправляний и т. п.; скерований; напучений, наведений;
    4) направлений, справлений, націлений, спрямований, випрямуваний, скерований, накерований, вимірений, налучений, вирих[ш]туваний, нарих[ш]тований, понаправляний и т. п. [У порівнянні з «Гартом», проти якого направлено вістря удару (Еллан). З обурливою статтею, спрямованою проти уряду (Пр. Правда). Багацько сатиричної кусливости, випрямуваної проти клерикалів і багатих клас (Крим.). Коли держава буржуазна, то вона скерована проти пролетаріяту (Азб. Ком.). Накази, скеровані на вивласнення великих книгозбірень (Азб. Ком.). Мова, вимірена проти аристократизму (Крим.)];
    5) полагоджений, налагоджений, наладнаний, направлений, налаштований, справлений, напосуджений, поналагоджуваний и т. п.;
    6) направлений, нагострений, намантачений, помантачений и т. п.;
    7) стертий, постираний;
    8) - а) накерований, направлений и т. п.; б) покерований, поправлений.
    * * *
    несов.; сов. - напр`авить
    1) направля́ти, напра́вити, -влю, -виш и мног. понаправля́ти, напрямля́ти, напрями́ти, -млю́, -ми́ш; (давать направление, устремлять, сосредоточивать) спрямо́вувати, -мо́вую, -мо́вуєш, спрямува́ти, -му́ю, -му́єш, скеро́вувати, -ро́вую, -ро́вуєш, скерува́ти, -ру́ю, -ру́єш; (указывать направление кому-л., посылать куда-л.) справля́ти, спра́вити

    \направлятьть путь (шаги́, сто́пы) — простува́ти, попростува́ти, прямува́ти, -му́ю, -му́єш, попрямува́ти

    2) ( лезвие режущего инструмента) направля́ти и пра́вити, напра́вити и мног. понаправля́ти; ( натачивать) наго́стрювати, -рюю, -рюєш, нагостри́ти, -гострю́, -го́стриш и мног. понаго́стрювати, сов. погостри́ти; ( косу) манта́чити, поманта́чити
    3) (налаживать, организовывать) нала́годжувати, нала́годити, -джу, -диш
    4) ( наставляя) наверта́ти, наверну́ти, -верну́, -ве́рнеш, направля́ти, напра́вити
    5) мат. напрямля́ти, напрями́ти

    Русско-украинский словарь > направлять

  • 95 негодование

    обурення (-ння). [Вся ця сцена викликає обурення (Грінч.)]. -ние на что и против чего - обурення проти чого. [Обурення проти кривд і неправди (Доман.)]. Приводить, привести в -ние кого - обурювати, обурити кого. [Москва почала мене сердити та обурювати (Крим.)]. Приходить, притти в (крайнее) -ние - починати (дуже) обурюватися и (дуже) обурюватися, (дуже) обуритися. Исполненный -ния - повний обурення, обурений. Он говорил в -нии, что… - він говорив повний обурення (обурений, з обуренням), що…
    * * *
    обу́рення

    благоро́дное (справедли́вое) \негодование ние — щи́ре (справедли́ве) обу́рення

    возбуди́ть (вызвать, навле́чь) \негодование ние — ви́кликати обрення, обу́рити

    горе́ть (кипе́ть) \негодование нием — пала́ти (кипі́ти) обу́ренням

    прийти́ в \негодование ние — обу́ритися

    с \негодование нием, в \негодование нии — з обу́ренням, обу́рено

    Русско-украинский словарь > негодование

  • 96 недобрый

    прлг.
    I. 1) недобрий (для кого, до кого), (злой) лихий, злий; (негуманный, бесчеловечный) нелюдяний (для кого); (неприязненный) недобрий, неприязний (до кого). [В (його) голосі забриніло щось жорстке, недобре (Л. Укр.). Лиха людина (Київщ.). Який він добрий був для вас, а ви для його сиріт такі нелюдяні (Свидн.). Хто (з нас був) неприязний, - щоб добрости вчився (Самійл.)];
    2) (дурной) недобрий, лихий, (нехороший) негарний, поганий; (неблагоприятный) недобрий, лихий, злий. [Прийшли вісті недобрі (Шевч.). Слава на все село недобрая стала (Шевч.). Надійде година злая (Рудан.)]. -рый глаз - лихе (пристрітне, наврочливе, урічливе, урічне) око. [Лихим оком глянули на нас (Гоголь)]. -рое дело (о грабеже, разбое) - лихе діло, лихий учинок, злочинство. -рые люди (молодцы) - недобрі люди (хлопці). -рое место - нечисте місце. -рый товар - недобрий (недобротний, поганий) крам. В -рый час - в недобру (лиху) годину, в недобрий час, недоброї (лихої) години. [Шануйтеся в недобру годину (Шевч.). В недобрий час з того нерівні ти насміялась (Шевч.)].
    II. Недобрый, сщ. -
    1) недобрий (-рого), лихий, злий (-ого). [З лихими я лиха, а з добрими добра (Кониськ.)];
    2) (чорт) лихий, нечистий (-ого), нечиста сила, дідько. [Приніс його лихий (Київщ.)].
    * * *
    1) прил. недо́брий; ( злой) лихи́й, злий

    в \недобрыйое вре́мя, в \недобрый ую по́ру, в \недобрыйый час — в недо́бру (в лиху) годи́ну

    в недо́брий (в лихи́й) час; глаза́ горе́ли \недобрый ым огнём — о́чі блища́ли недо́брим вогне́м

    \недобрыйая усме́шка — недо́бра (зла) по́смішка

    \недобрыйое ме́сто — пога́не (лихе́) мі́сце

    \недобрыйые лю́ди — ( о разбойниках) лихі́ (недо́брі) лю́ди

    \недобрыйые ру́ки — ли́хі (злі) ру́ки

    \недобрыйый глаз — лихе́ (недо́бре) о́ко

    \недобрыйый сон — недо́брий (пога́ний) сон

    помина́ть (укоря́ть) \недобрый ым сло́вом — зга́дувати (доріка́ти) недо́брим (лихи́м) сло́вом

    2) в знач. сущ. миф. лихи́й, -ого, нечи́стий

    Русско-украинский словарь > недобрый

  • 97 незрячий

    невидюч[щ]ий, незрячий, небачучий. [Ти - темний, невидющий (Коцюб.). Шкуру дерете з братів незрячих, гречкосіїв (Шевч.). Живеє горе усім очам незрячим показав (Самійл.)].
    * * *
    тж. незр`ящий
    незря́чий, невидю́щий, невидю́чий

    Русско-украинский словарь > незрячий

  • 98 неисходный

    1) несходимий, (непроходимый) непрохідний. [Шуміли несходимі пущі (Куліш). Там за морями та за глибокими, ще й за шляхами несходимими (П. Тичина)];
    2) (безысходный) безвихідний, (неизбывный) невиводний. [Невиводне горе (Корол.)].
    * * *
    безви́хідний; неперебутни́й; ( безмерный) безмі́рний, безме́жний; ( неутешный) безуті́шний, нерозва́жний

    \неисходныйое го́ре — безмі́рне (безме́жне, безуті́шне, нерозва́жне) го́ре

    Русско-украинский словарь > неисходный

  • 99 необузданный

    1) незагнузданий. [Незагнузданий кінь (Полт.)];
    2) неприборканий, невгамовний, непогамов(а)ний, нестрим(а)ний, неспинний, (образно) незагнузданий, свавільний, своєвільний; срв. Неукротимый, Своевольный. [Ставити межі й перешкоди проти непогамованої самоволі (Гр. Думка). Топлять у нестримній розпусті своє горе (Ле). І гарний хлопець, та незагнузданий (Кобеляч.). Він сам терпів од незагнузданого панського норову (Грінч.)]. -ная страсть - невгамовна (неприборкана) жага (пристрасть). -ные поступки - свавільні (своєвільні) вчинки.
    * * *
    неприбо́рканий, невгамо́вний, непогамо́вний, непогамо́ваний; ( неудержимый) нестри́мний, невтри́мний

    \необузданныйое воображе́ние — нестри́мна уя́ва

    \необузданныйые стра́сти — неприбо́ркані (невгамо́вні, непогамо́вні) при́страсті

    Русско-украинский словарь > необузданный

  • 100 непрестанный

    безупинний, невпинний, безнастанний, ненастанний, безустанний, безперестанний, (немолчный) неу[в]гавний, безугавний, невгавущий, (всегдашний) повсякчасний, завсідній, разуразний; срв. Безостановочный. [Безупинне шукання людини (Крим.). У безупинній боротьбі (Пр. Правда). Гудіння робилося рівним, безупинним (Корол.). Я всю силу, що мав я і маю, на роботу невпинную клав (Грінч.). А надворі, неначе потоп, - дощ невпинний (Л. Укр.). Безнастанний біль (Київ). Ненастанні розмови (Франко). Ненастанний рух людей (Павлик). Безустанна війна (Куліш). Він аж зблід від безустанного зворушення (Коцюб.). Серед неугавної роботи (Грінч.). То до неба посилає гімни степ свої нічні - гармонійні, безугавні, невимовно чарівні (Чернявськ.). Тоді напала на мене туга ревная, невсипуща, невгавуща (М. Вовч.). Україна колотиться невгавущим колотом бунту (Куліш). Повсякчасне горе (Крим.)].
    * * *
    безпереста́нний, невпи́нний, неспи́нний, безупи́нний, ненаста́нний, безнаста́нний, безуста́нний, безуга́вний

    Русско-украинский словарь > непрестанный

Страницы

См. также в других словарях:

  • горе — Горе …   Словарь синонимов русского языка

  • ГОРЕ — ср. беда, бедствие, несчастие, злополучие, напасть; тоска, печаль, скорбь, кручина; нужа. Радость красна, горе серо. Горе горем, а смех даром, ·т.е. насмешки. Горе горе, муж Григорий, хоть бы болван, да Иван! Его горе иссушило. Больше горя, ближе …   Толковый словарь Даля

  • ГОРЕ — ГОРЕ, я, ср. 1. Скорбь, глубокая печаль. Заболеть с горя. В г. кто н. (горюет). Г. горевать не пир пировать (стар. посл.). 2. То же, что несчастье. Случилось большое г. Горе горькое (самое тяжёлое). Чужого горя не бывает (т. е. нельзя быть… …   Толковый словарь Ожегова

  • ГОРЕ — ГОРЕ, я, ср. 1. Скорбь, глубокая печаль. Заболеть с горя. В г. кто н. (горюет). Г. горевать не пир пировать (стар. посл.). 2. То же, что несчастье. Случилось большое г. Горе горькое (самое тяжёлое). Чужого горя не бывает (т. е. нельзя быть… …   Толковый словарь Ожегова

  • Горе — Мистерия чувств * Воспоминание * Желание * Мечта * Наслаждение * Одиночество * Ожидание * Падение * Память * Победа * Поражение * Слава * Совесть * Страсть * Суеверие * Уважение * …   Сводная энциклопедия афоризмов

  • горе — Горесть, грусть, кручина, печаль, скорбь; беда, бедствие, бездолье, злополучье, напасть, неприятность, несчастье, неудача. Неисходное горе.. Ср. . Прот …   Словарь синонимов

  • ГОРЕ — 1. ГОРЕ1, горя, мн. нет, ср. 1. Скорбь, глубокая печаль. В горе он нигде не находил себе места. С горя. 2. Невзгода, несчастье. Нас постигло большое горе. Сделать что нибудь на свое горе. Горе мыкать (см. мыкать). 3. Огорчение, досада (разг.).… …   Толковый словарь Ушакова

  • ГОРЕ — 1. ГОРЕ1, горя, мн. нет, ср. 1. Скорбь, глубокая печаль. В горе он нигде не находил себе места. С горя. 2. Невзгода, несчастье. Нас постигло большое горе. Сделать что нибудь на свое горе. Горе мыкать (см. мыкать). 3. Огорчение, досада (разг.).… …   Толковый словарь Ушакова

  • ГОРЕ — ГОРЕ, СТРАДАНИЕ, ПРЕТЕРПЕВАНИЕ – переживание, ухудшение состояния. Если я «претерпеваю убыток», так это потому, что у меня похитили имущество, и я страдаю от своего нового состояния, потому что оно причиняет мне горе (ср. Реальность ). Для… …   Философская энциклопедия

  • Горе — не беда Тип мультфильма рисованный Жанр сказка Режиссёр Иван Аксенчук Автор сценари …   Википедия

  • Горе — (иноск. въ видѣ эпитета) жалкій. Ср. Друзья, тотъ стихотворецъ горе, Въ комъ безъ похвалъ восторга нѣтъ, Хотѣть, чтобъ насъ хвалилъ весь свѣтъ, Не то же ли, чтобъ выпить море? Жуковскій. Къ кн. Вяземскому и В. Л. Пушкину. Ср. Горе богатырь.… …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»