голкою

1) суха голка; голка для гравіювання без кислоти

2) гравюра, виконана сухою голкою

* * *

1. n

1) голка

2) спиця, крючок (для плетіння)

3) гравірувальна голка

4) pl хвоя, глиця

5) стрілка (компаса тощо)

6) гострокінцева вершина; стрімчак, бескид

7) архт. шпиль; обеліск

8) (the needle) розм. нудьга, хандра; роздратування

2. v

1) шити; зашивати

2) проколювати голкою

3) протискуватися (через щось)

4) розм. говорити уїдливо, дражнити; роздратовувати

5) розм. нацьковувати, під'юджувати

6) амер. прикрашати (розповідь); прибрехати

7) амер., розм. кріпити (пиво спиртом)

* * *

1) голка

2) в'язальна спиця; в'язальний гачок

3) гравірувальна голка, гравірувальний різець ( etcher's needle); грамофонна голка

4) pl хвоя, голки ( сосни)

5) стрілка ( приладу)

6) гостра вершина; стрімчак

7) apxiт. шпиль; шпіц

8) apxiт. обеліск

9) голчастий кристал

10) вiйcьк. жало ( детонатора)

11) cл. ( the needle) хандра, роздратування

12) шприц ( для ін'єкцій); укол, ін'єкція; ( the needle) cл. наркотики

13) уїдливе зауваження; шпилька

1) шити; зашивати; проколювати голкою

2) проштовхуватися, пробиратися

3) дражнити; дратувати; нацьковувати, підбурювати

4) aмep. кріпити ( пиво спиртом); прикрашати ( розповідь); прибріхувати

шприц з голкою

* * *

1. n

1) укол; прокол

2) колючка, голка; шип

3) вістря; шило

4) точка; слід (на поверхні від гострого інструмента)

5) слід зайця

6) с.г. виток (тютюну)

1) амер. самовдоволений дурень; шахрай, мерзотник

8) груб. статевий член

2. v

1) колоти, уколоти

2) колотися

3) відчувати колючий біль

4) краяти, мучити

5) проколювати, устромляти

6) просвердлювати, прочищати голкою (отвір)

7) підкувати (коня)

8) наколювати (узор)

9) позначати пунктиром

10) робити позначки (у списку тощо)

11) мор. прошивати вітрило

12) залишати слід (про зайця)

13) пришпорювати; їхати верхи

14) підбурювати; спонукати

15) прокисати (про пиво тощо)

16) одягати, пишно вбирати

17) причепурюватися, розкішно вбиратися

* * *

1) шип; колючка; голка

2) укол, прокол; каяття

3) вістря; голка для прочищання; шило; icт. стрекало

4) точка, слід ( на поверхні від гострого інструмента)

5) вeт. закуття ( на нозі коня)

6) слід зайця

7) c-г. виток ( тютюну)

8) жapг. статевий член

9) cл.; жapг. самовдоволений дурень; шахрай, мерзотник

1) колоти; колотися

2) проколювати

3) відчувати колючий біль

4) мучити, терзати

5) (at) втикати ( що-небудь) гостре, завдавати удару ( чим-небудь) гострим

6) тex. прочищати голкою; просвердлювати; кернувати

7) закувати ( ногу коня при куванні)

8) позначати пунктиром; мop. прокладати курс (на карті; prick out)

9) наколювати, проколювати ( візерунок)

10) (prick down, prick off) робити позначки ( у списку); призначати за списком осіб на посаду шерифа; відмічати; позначати ( на папері)

11) мop. прошивати вітрило

12) залишати слід ( про зайця); переслідувати зайця ( по сліду)

13) icт. пришпорювати; швидко їхати верхи; підбурювати, спонукувати ( prick on)

14) прокисати (про вино, пиво)

1. n

1) штовхан, стусан; штурхан; раптовий удар

2) військ. укол, удар багнетом

3) короткий прямий удар по корпусу (бокс)

2. v

1) штовхати; пхати; бити кулаком; штурхати

2) колоти (багнетом); штрикати; устромляти, утикати (into); проткнути, проколоти

3) завдати удару по корпусу (бокс)

* * *

1) штовхан, стусан; раптовий швидкий удар

2) вiйcьк. укол, удар багнетом, штиковий удар

3) короткий прямий удар по корпусу ( бокс)

4) укол шприцом; упорскування

1) штовхати, ударяти кулаком; тж. пхати; дати стусана

2) колоти ( багнетом); штрикнути ( ножем); уколоти ( голкою); наносити удари по корпусу ( бокс)

1) штовхан, стусан; раптовий швидкий удар

2) вiйcьк. укол, удар багнетом, штиковий удар

3) короткий прямий удар по корпусу ( бокс)

4) укол шприцом; упорскування

1) штовхати, ударяти кулаком; тж. пхати; дати стусана

2) колоти ( багнетом); штрикнути ( ножем); уколоти ( голкою); наносити удари по корпусу ( бокс)

1) голка

2) в'язальна спиця; в'язальний гачок

3) гравірувальна голка, гравірувальний різець ( etcher's needle); грамофонна голка

4) pl хвоя, голки ( сосни)

5) стрілка ( приладу)

6) гостра вершина; стрімчак

7) apxiт. шпиль; шпіц

8) apxiт. обеліск

9) голчастий кристал

10) вiйcьк. жало ( детонатора)

11) cл. ( the needle) хандра, роздратування

12) шприц ( для ін'єкцій); укол, ін'єкція; ( the needle) cл. наркотики

13) уїдливе зауваження; шпилька

1) шити; зашивати; проколювати голкою

2) проштовхуватися, пробиратися

3) дражнити; дратувати; нацьковувати, підбурювати

4) aмep. кріпити ( пиво спиртом); прикрашати ( розповідь); прибріхувати

1) шип; колючка; голка

2) укол, прокол; каяття

3) вістря; голка для прочищання; шило; icт. стрекало

4) точка, слід ( на поверхні від гострого інструмента)

5) вeт. закуття ( на нозі коня)

6) слід зайця

7) c-г. виток ( тютюну)

8) жapг. статевий член

9) cл.; жapг. самовдоволений дурень; шахрай, мерзотник

1) колоти; колотися

2) проколювати

3) відчувати колючий біль

4) мучити, терзати

5) (at) втикати ( що-небудь) гостре, завдавати удару ( чим-небудь) гострим

6) тex. прочищати голкою; просвердлювати; кернувати

7) закувати ( ногу коня при куванні)

8) позначати пунктиром; мop. прокладати курс (на карті; prick out)

9) наколювати, проколювати ( візерунок)

10) (prick down, prick off) робити позначки ( у списку); призначати за списком осіб на посаду шерифа; відмічати; позначати ( на папері)

11) мop. прошивати вітрило

12) залишати слід ( про зайця); переслідувати зайця ( по сліду)

13) icт. пришпорювати; швидко їхати верхи; підбурювати, спонукувати ( prick on)

14) прокисати (про вино, пиво)

I. 1) затикати. [Затикала голкою (Коцюб.)];

2) (начать говорить «ты») затикати, (шутл.) почати в тички гуляти.

II. заткать

1) починати, почати ткати;

2) см. Заткать.

III. Затыкать, заткнуть -

1) что чем - затикати, заткнути (диал. заткати), притикати, приткнути (диал. приткати), (о мног.) позатикати, попритикати що чим. -нуть трубу (отверстие в трубе) тряпкою - заткнути, приткнути верх, каглу (каглянкою, заткалом). [Верха не притикала? приткни-ж! (Борзен.)]. -нуть бутылку пробкою - заткнути пляшку затичкою, заткалкою, (из пробк. дерева) корком. -нуть уши (зажать пальцами) - затулити вуха, (о мног.) позатуляти вуха, (ватой и т. п.) заткнути (диал. заткати), позатикати вуха (бавовною и т. п.). -нуть рот, глотку (кому-л.) - заткнути (диал. заткати) рота, пельку (кому); (переносно: заставить замолчать) забити рота кому, заткати, стулити губу кому, (грубо) заціпити (засупонити) пащу (кому). [Не можна всім губи заткати (Номис)];

2) что за что - застромлювати, застромити, затикати, заткнути (диал. заткати), (о мног.) позастромлювати, позатикати що за що. -нуть топор за пояс - застромити (засунути) сокиру за пояс. -нуть кого-л. за пояс - переважити кого, гору над ким узяти, заломити кого. Заткнутый - заткнений и заткнутий, (диал.) затканий, застромлений.

* * *

исколоть колоти, поколоти, сколоти, штрикати, поштрикати кого, що. [Всю пучку голкою сколола (поколола) (Чернігів). Його всього поколото (поштрикано) ножем (Харківщ.)]. -ть на несколько частей (топором и т. п.) - колоти, поколоти, розколоти. [Поколи (розколи) це поліно на четверо (Харківщ.)]. Исколотый - поколотий (и поколений), поштриканий; (топором и т. п.) поколений, розколений.

* * *

несов.; сов. - искол`оть

ковыривать, ковырнуть

1) копирсати, копирснути, колупати, колупнути и уколупати, шпортати, шпортнути, довбати, длубати, долубати, шкалубати, копиряти, човпати, корпати що чим или у чому, шпортатися, довбатися и довбтися, длубатися, долубатися, порпатися у чому. [Зігнувшись візник копирсав щось у колесі пальцем (Коцюб.). Копирснув залізною лопатою раз та вдруге (Грінч.). Сидить баба на порозі, землю колупає (Рудан.). Голкою потроху шпортаю (Дніпропетр.). Почав долубать; продолубав таку вже дірочку що й кулак улізе (Грінч.). Нагнув голову і почав довбатись у землі (Васильч.)]. - рять в носу, в зубах - колупати, довбати (длубати, довбатися, довбтися корпати) в носі (вульг. кози гнати), у зубах, (продлубувати зуби). [Чого ти в носі длубаєш? (Сл. Гр.). Городовий, ось, у сінях довбеться в носі (Тесл.). Сидить та зубки продлубує (Звиног.)];

2) (лапти) плести (личаки);

3) (делать мешкотно) копирсати що, копітко поратися коло (біля) чого, з чим, у чому, длубати(ся) коло чого, шпортатися коло чого, з чим, човптися з чим, (ирон.) мучити що; срвн. Возиться 3. [Коло чого він там длубається? (Сл. Гр.). Вже третю днину мучить вона оту сорочку (Звин.)]. -ряй, что ли! - роби швидше!

* * *

несов.; сов. - ковырн`уть

I. груда, груддя (ср. р.), хра[я]па, струпа, струпаки, гостра дорога. [На Семена-Юди (1-го сентября) боїться кінь груди (Приказка). На струпаках чоботи збив (Харк.). Гостра дорога, не можна їхати (Кам'янеччина)].

II. кольнуть

1) (раскалывать) колоти (-лю, -леш, -лють). [Тріски колоти (Сл. Гр.). Лід колоти]. -ть (раскалывать) дрова - дрова колоти. -ть камень - лупати. [Почали скелю лупати (Звин.). Оставсь він у Криму, лупає сіль вагову (Пісня)]. -ть лучину - скі[и]пати скалку (скіпку). [Скіпки скіпає з дровини (Тесл.)]. -ть сахар - бити, рубати, грудкувати цукор;

2) (вонзать острие) колоти, (сов.) кольнути, заколоти, шпорнути, шпигати, шпигнути, штиркати, штиркнути, ш[с]трикати, ш[с]трикнути, (о мн.) поколоти, поштиркати. [Де ступнем ступаю, тернина коле (Руд.). Голкою колов (Сл. Гр.). В серце коле (Шевч.)]. В боку -лет - у бік штрикає, коле. В груди -лет - у грудях коле. Кольнуло (безл.) - закололо, кольнуло, шпорнуло, штиркнуло (щось). -лет иглами, мурашками - мов голками коле, мов приском обсипає. В ноги -лет (босого) - колько (и коле) в ноги. -ть скот - різати, зарізати, бити, забити (скотину), колоти, заколоти (свиню, порося). Хоть глаз коли - хоч у(в) око стрель. -лет в ухе - штрикає в усі;

3) (переносно: -ть глаза кому, попрекать) пекти, випікати очі кому, цвенькати в очі, викидати на очі, вибивати очі кому, шуркати до ока. [Треба-ж хоч трохи познайомитись із народом, щоб усяке дрантя, таке як отець Кирило, не цвенькало в очі (Крим.). Мені на очі викидають, що в нас хати нема (Т. Барв.). Перший хазяйський син тебе візьме? А потім буде докоряти та паничем очі вибивати? (Мирний)]. -ть булавками (переносно) - шпичками, шпильками, остючками колоти, пускати шпильки кому. Это ему глаза -лет (от зависти или злости) - це йому сіль в оці. Правда глаза -лет - правда очі коле. -ть прямо в глаз - до живого (місця) ціляти, поцілити, ліпити;

4) (задевать за живое кого) шпигати, шпигнути, дотикати, діткнути, діймати, дійняти кого. [Тоді не було моди пащикувати про людей і шпигати їх язиками (Квітка)]. Всегда меня -лет - все мене шпигає. Это возражение его -нуло - цей вислів його діткнув, шпорнув, уколов. -ть в сердце - шпигати, колоти в серце. -нуло самолюбие - укололо, вразило амбіцію. -нуть (сказать колкость кому) - шпигнути, шпорнути, уразити, (пров.) штирк[х]нути, штегнути, дюґнути кого. Колотый - колений, рубаний, (о щепках) скіпаний. -тая посудина (насм. о женщине или девушке) - щербата миска. -тая рана - колена рана. -тый сахар - битий, грудкуватий цукор, цукор груд(оч)ками. Колющий - що коле; колький, колющ[ч]ий. -щие глаза - колючі очі. -щее орудие - колюще знаряддя. -щая трава - колька трава.

* * *

несов.; сов. - кольн`уть

1) отриц. частица - не. [Не русалонька блукає: то дівчина ходить (Шевч.). Ще треті півні не співали, ніхто ніде не гомонів (Шевч.). Не ходи, не люби, не залицяйся, не люблю, не піду, не сподівайся! (Пісня). Не рідний він, хоч водяного роду (Л. Укр.). Не за-для соболів, не для казни подався на Москву небіжчик батько! (Л. Укр.)]. Не был, не дали - не був, не дали. Не пьёт, не ест - не п'є, не їсть. Не будь этих звуков, вокруг царила бы мёртвая тишина - коли-б (якби) не ці звуки (коли-б или якби не було цих звуків), навколо (навкруги) панувала-б мертва тиша. Не будь я - а) (пусть я не буду) (не)хай я не буду; б) (если бы я не был) коли-б (якби) я не був. Не без греха - не без гріха. Он сердит и не без причины - він сердитий, і (та й) має рацію (или та й не без рації). Не в подъём и т. п. - см. Невподъём и т. п. Не так глуп - не такий дурний. Не так скоро - не так швидко. Не слишком много - не надто багато, не надто. Она была не недовольна - вона була не незадоволена. Я не мог не засмеяться - я не міг не засміятися. Брат не брат, а сродни - брат не брат, а (але) родич. Воз не воз; дерево не дерево, а, кажется, что-то шевелится (Пушкин) - віз не віз, дерево не дерево, а, здається, щось ворушиться. Кум не кум, а в горох не лезь - чи (хоч) кум, чи не кум, а в горох не лізь. Идёт-нейдёт, да и едет-не едет - йти (йде)-не йде, та й їхати (їде)-не їде. Лай не лай, а хвостом виляй - хоч (чи) гавкай, хоч (чи) не гавкай, а хвостом крути (махай). Рад не рад, а… - радий чи не радий, а…; чи радий, чи не радий, а… Шить не шьёт, а только иглой тычет - шити не шиє, а тільки (зап. а лише) голкою тикає. Праздник не в праздник - свято не (в) свято. Сон не в сон - сон не (в) сон. Вовсе не - зовсім не, ані. [Ані думав цього робити (Звин.)]. Если не - коли (як, якщо) не. Если бы не - коли-б (якби, якби-що) не. Ещё не - ще не. Когда бы не - см. Когда 4. Кто бы не - хто-б не. Неужели не? - невже не? Пока не - а) (если в аподосисе тоже есть не) поки не; доки не. [Доки він не прийде, не прийду й я (Київ)]; б) (если аподосис не содержит отрицания) поки, доки. [Не дві ночі карі очі любо цілувала, поки слава на все село недобрая стала (Шевч.). Ні, я ще побуду, поки ви заспокоїтесь (В. Підмог.)]. Разве не? - хіба не? Что бы не - що-б не. Чтобы не - щоб не. Не кто, не на кого, не от кого, не у кого, не к кому, не с кем и т. п.; см. Некто. Не что, не из чего, не от чего, не за что, не к чему, не о чем, не с чем и т. п. - см. I. Нечто. Не кто иной, как - не хто (инший), як; см. Кто 3. Не что иное, как - не що (инше), як. Не - ли - чи не. [Горпина огляділася, чи не видко де дочки (Крим.)]. Не вы ли взяли книгу? - чи не ви взяли книжку? Не - ни - не - ні (ані, не). Не от тучи, ни от грома, ни от солнышка - не від хмари, ні (не) від грому, ні (ані, не) від сонечка. Не - но (а) - не - а, не - ба. Не - а наоборот - не - а навпаки, не - ба. [Ці слова не підбадьорили його товаришів, а навпаки ще додали їм страху (Остр. Скарбів). Іспити зминули для X. не нещасливо, ба деякі навіть з виблиском (Крим.)]. Не только - но и - не тільки - а й (ба й). Приходите, не то я обижусь - приходьте, а то я ображуся. Не то, чтобы - не то, щоб (що). Не то, чтобы - не то, чтобы - не то (щоб, що) - не то (щоб, що). [Вулиця не то дуже крива, не то дуже й рівна, - так собі (Звин.)]. Не сегодня, так завтра - (як) не сьогодні, то (в)завтра. Не столько из любви к вам, сколько из тщеславия - не стільки (не так) з любови до вас, скільки (як) через пиху. Сам не свой - сам не свій, (исступлённый) несамовитий. Не в себе - сам не свій. Не по себе - а) см. выше не в себе; б) чувствовать себя не по себе - почувати себе ніяково. Мне как-то не по себе - мені якось ніяково; (жутко) мені якось моторошно. Не тут то было - де там; срв. Куда (5) там. Не наша сила - нечиста сила;

2) (в сложении) - а) (отрицание признаков, обознач. простыми словами) не, (спорадически) без, безне, напр.: Недоверие - недовіра, недовір'я. Невинный - невинний, без(не)винний; б) (противоположение этим признакам) не, напр.: Недруг - неприятель. Непогода - негода; в) (сходство с ними, но как бы с из'яном) па, напр.: Неклен - паклен. Несын - пасинок; г) (в составе неопредел. местоим.) ні, нема(є), напр.: Негде - ніде, нема(є) де;

3) нрч. (народн.) - ні, (диал., зап.) нє; см. Нет 2.

* * *

1) нитка; (специальнее: грубая толстая из пакли) нитка з валу, валова нитка, валина; срв. Нить 1. [Батіг не нитка, не ввірветься (Номис). Тоненьке, мов шовкова нитка (Н.-Лев.)]. -ки - нитки (-ток), соб. ниття (-ття), нить (-ти); специальнее: (грубые толстые из пакли) вал (р. валу); (цветные бумажные для вышиванья) заполоч (-чи); (окрашенные шерстяные, диал.) цвіт (-ту); (пеньковые или льняные в шерст. материи, в сукне) порт (-ту, м. р.) и порть (-ти, ж. р.); (кручёные) сукані нитки, (грубые, соб., диал.) суч (-чи); (белые для шитья) білі нитки, біль (-ли); (чёрные) чорні нитки, чернь (-ни). [Вал - от як шпагат; з нього мішки роблять (Звин.). У косах замість кісників мотузочка з валу (Мирний). Третю (шириночку) пошила та заполоччю (Чуб. III). Крайка з цвіту (Лохв.). Це не чисте сукно, а з портом (Чернігівщ.). Та й пришив-же цаганською голкою й суччю (Свидн.). Шиє вона шовком- біллю (Пісня)]. -ка бумажная, вышивальная, швейная - нитка бавовняна, вишивальна, швацька. Катушка -ток - шпулька (шпуля, коточок) ниток. Клубок -ток - клубок ниток. Моток -ток - моташка ниток; см. Моток 1. Жизнь висит на -ке - життя на волосинці (на ниточці) висить. На живую -ку - а) на живу нитку. Шить, пришивать, пришить на живую - ку что - шити, пришивати, пришити на живу нитку, фастриґувати, прифастриґовувати, прифастриґувати що; б) нашвидку, на швидку руку (руч), похапцем; см. Наспех и Наскоро. Сметать дело на живую -ку - змайструвати (стулити, зіп'ясти) щось на живу нитку (на швидку руку). -ки живой не оставить - живої нитки не лишити; см. ещё ниже Обирать, обобрать кого до -ки. Вдевать, вдеть -ку - засиляти (засилювати, всиляти, всилювати, наживляти), засилити (всилити, наживити) нитку. [Наживив нитку і почав шити (Київщ.)]. Вытянуться в -ку - а) (охлянути, аж) витягнутися як шнурка, схуднути як волосинка, стати як соломинка, перевестися на соломинку, (грубо) витягтися як глиста; срв. Исхудать; б) (стать гуськом) стати (вишикуватися) ключем (низкою). Вытянуться по -ке - витягтися як шнурка (як струна). Обирать, обобрать кого до (последней) -ки - обдирати (оббирати), обдерти и обідрати (обібрати) кого до (останньої) нитки (до шерстиночки, до цурки, до шнирин(к)и, до шнирочки, до шнириночки). [Обдере до шнириночки - до шерстиночки (Номис). Обібрано до цурки (М. Хвильов.)]. Подымать клубок за -ку (перен.) - підіймати клубок (клубка) за нитку, без ладу (навиворі[о]т) робити що, (зап.) капарити що. Промокнуть, промочить до -ки - промок(ну)ти (вимок(ну)ти, змок(ну)ти), промочити (змочити, намочити) до рубця (до рубчика, геть до рубчика). Этой -ке (канители) конца не будет - цієї нитки не пересотаєш, цій тяганині кінця(-краю) не буде. Тонкую -ку вести - тонку нитку виводити (вести, прясти, сукати, сотати). Куда иголка, туда и -ка - куди голка, туди й нитка. По -ке дойдёшь до клубочка - дійдеться ниточка до клубочка (Номис), по нитці дійдеш до клубочка (Сл. Гр.). По -ку рубеж - по цей дуб миля (Приказка). С миру по - ке - голому рубашка - см. II. Мир 5;

2) см. Низка 2.

* * *

1) ни́тка

2) (что-л. нанизанное на нить) ни́зка, разо́к, -зка́, шнур, -а, шнуро́к, -рка́, ни́тка

подколоть

1) підколювати, підколоти; (ножём) підколоти, шпортонути ножем. [Підколола голкою під ніготь. Його на вулиці хтось шпортонув ножем під ребра];

2) (булавкой) підшпилювати, підшпилити. [Підшпили спідницю, бо забовтаєш];

3) (дров) підрубувати, підрубати. [Підрубай дровець ще, бо не стане піч витопити]. Подколотый - підколений, підшпилений, підрубаний.

* * *

1) (прикалывать, закалывать) підко́лювати, підколо́ти и попідко́лювати; (шпилькой, булавкой) підшпи́лювати, підшпили́ти

2) (ранить; уязвлять) підко́лювати, підколо́ти, підштри́кувати, підштрикну́ти; ( колкими замечаниями) щипа́ти, щипну́ти

1) (острием копья, иглы и и т. п.) поколоти, поштрикати, пошпигати. [Поколола пальці голкою]. -лоть на смерть многих - поколоти, позаколювати. В боку -лоло немного да и прошло - у бік пошпигало трохи та й минулося;

2) (расколоть дрова) поколоти; (лучину) поскипати; (лёд, сахар) побити, подрібнити. Поколотый - поколотий, поколений, поштриканий; поскипаний; побитий, подрібнений.

* * *

1) ( уколоть) поколо́ти

2) ( о чувстве боли) безл. поколо́ти; пошпига́ти

3) ( убить) поколо́ти