-
1 barbere
голити -
2 rage
голити -
3 გაპარსვა
голити; гоління -
4 პარსვა
голити; гоління -
5 barber
1. n1) перукар; цирульник2) туман над водою в морозяний день3) сильний вітер під час морозу2. v1) голити і стригти2) підстригати, підрізати* * *I n II v; амер.2) підстригати, підрізувати -
6 beard
1. n1) борода; борода і вуса2) борідка (у тварини)3) остюк (колоска)4) зазублина, зубець5) зябра (устриці)6) головка в'язального крючка2. v1) розм. сміливо виступати проти (когось)2) обтісувати (краї дошки); очищати від зазублин3) голити бороду4) стригти (тварин)* * *I n1) борода; борода е вуса, рослинність на обличчі; борідка ( у тварини)3) зубець; зазублинаII v3) очищати від зазублин; обтісувати ( краї дошки) по лінійці -
7 razor
1. nбритваon the razor's edge — на вістрі леза (ножа); на краю безодні
2. vголитиrazor down — підрізати, підстригати; зрізувати, урізувати
* * *I nбритва, лезоII vrazor blade — лезо ( безпечної) бритви
1) голити2) підрізати, підстригати; зрізати, урізувати ( razor down) -
8 shave
In1) гоління2) наближення, близький підхід без стикання (з чимсь)to pass an examination by a shave — розм. проскочити на екзамені
3) стружка; тріска; шкірка; шкаралупа; лушпиння; обрізок4) шахрайство5) компенсація за продовження строку доставки (виплати боргу), за право змінити умови договору6) військ. недостовірні повідомленняIIv (past shaved; p.p. shaved, shaven)1) голити2) голитися3) зрізати4) стругати, скоблити5) стригти; косити6) злегка зачепитиwe managed to shave past — нам пощастило прослизнути, не зачепивши
7) оббирати; вимагати; обдирати* * *I n1) гоління; електробритва2) наближення, близький підхід ( до чого-небудь)3) стружка; тріска; шкірка; кірка; лушпайка; струганок, струг4) cл. шахрайство5) вiйcьк.; жapг. недостовірні повідомленняII v(shaved [-d]; shaved, shaven)1) голити; збривати ( shave off); голитися ( to shave oneself)2) зрізати (тонкими скибочками, шарами з поверхні); стругати; скоблити; підрізати; нарізати тонкими скибочками4) стирати ( магнітофонний) запис -
9 забривать
забрить голити, заголити кого; чуба (чуби) поголити кому. [Назавтра в город одвезли та й заголили в москалі (Шевч.). Брати на панщину ходили, поки чуби їм поголили (Шевч.)]. -рили лоб нашим парням - поголено чуби нашим хлопцям; наші хлопці покидали чуби.* * *несов.; сов. - забр`итьзабрива́ти, забри́ти, -бри́ю, -бри́єш, голити, поголи́ти, заго́лювати, заголи́ти -
10 оголять
оголить1) о(б)голяти, о(б)голити, заголяти, заголити, (о мног.) пообголювати, позаголювати;2) (обрить) голити, виголити. Оголённый -1) обголений, заголений;2) виголений.* * *несов.; сов. - огол`итьоголя́ти и ого́лювати, оголи́ти -
11 barber
-
12 beard
I n1) борода; борода е вуса, рослинність на обличчі; борідка ( у тварини)3) зубець; зазублинаII v3) очищати від зазублин; обтісувати ( краї дошки) по лінійці -
13 razor
I nбритва, лезоII vrazor blade — лезо ( безпечної) бритви
1) голити2) підрізати, підстригати; зрізати, урізувати ( razor down) -
14 shave
I n1) гоління; електробритва2) наближення, близький підхід ( до чого-небудь)3) стружка; тріска; шкірка; кірка; лушпайка; струганок, струг4) cл. шахрайство5) вiйcьк.; жapг. недостовірні повідомленняII v(shaved [-d]; shaved, shaven)1) голити; збривати ( shave off); голитися ( to shave oneself)2) зрізати (тонкими скибочками, шарами з поверхні); стругати; скоблити; підрізати; нарізати тонкими скибочками4) стирати ( магнітофонний) запис -
15 брить
бривать голити, брити (н. вр. брию), бритвати. [Я кажу «стрижено», а вона каже «голяно»]. Б. наново - переголювати.* * *голи́ти, бри́ти -
16 выбривать
-ся, выбрить, -ся виголювати, -ся, виголити, -ся. Выбритый - виголений, поголений.* * *несов.; сов. - в`ыбритьвиго́лювати, ви́голити и мног. повиголювати, вибрива́ти, ви́брити и мног. повибрива́ти -
17 забирать
забрать1) забирати, забрати, (мног.) побрати, позабирати. [Дітей люди позабирали. От поберуть вони коси та й підуть ніби-то косити (ЗОЮР)]. -брать всё, без остатка у кого, откуда - позабирати все в кого, вибрати що звідки, (образно) і кутки випорожнити кому. [Я вже всі свої гроші вибрав]. -рать силой - забирати, забрати силою (силоміць), гарбати, загарбувати, загарбати, грабувати, пограбувати. [Нічим було нам заплатити, так корівку мою пограбували і продали (Г. Барв.)]. -рать в долг - боргуватися, брати набір (на борг), на віру. [Ми в крамниці боргуємося на місяць. Я беру хліб на віру, а як зароблю, тоді віддаю гроші]. -рать в войско - брати, забирати до війська (в армію, в салдати) кого; чуби голити кому. [Король війну замишляє, усіх хлопців забирає. Хлопцям чуби поголили (Пісня)]. -рать в плен - забирати (займати) в полон (у бран, у неволю). -брать в плен всех - усіх виполонити. [Усіх татар вирубаємо й виполонимо (Куліш)]. -рать скот на потраве - займати худобу в шкоді (в спашу). [Ой, лихо! коні в спашу - займайте мерщій];2) (о хмельном, о лекарстве) розбирати, розібрати. [Та вже-ж мою голівоньку та хміль розбирає (Пісня)]. -рать кого - брати кого. Охота -рает кого - хіть бере кого; кортить кому. Злость -рает - злість бере, злість узяла кого. -рает за душу - бере за душу, діймає до серця кого. [Сумна пісня брала за душу. Її плач аж до серця діймає]. -брать в голову - узяти собі думку, убгати в голову. -брать в руки кого - узяти в свої руки, (шутл.) убрати в шори, запетлювати кого. [А що, запетльовано тебе?];3) (о режущем орудии) брати, взяти. [Плуг бере мілко. Гембель товсто бере - підбити треба]. Забранный - забраний и забратий; (без остатка) вибраний; (силой) забраний и забратий силою (силоміць), загарбаний, заграбований; (в долг) узятий на віру, набір; (в войско) забраний до війська; (в плен) забраний, зайнятий у бран (у полон, у неволю); (о скоте на потраве) зайнятий.* * *несов.; сов. - забр`ать1) забира́ти, забра́ти, -беру́, -бере́ш и мног. позабира́ти; (сов.: многое по одному) побра́ти; (яйца, птенцов из гнезда и) видира́ти, ви́дерти и ви́драти, -деру, -дереш; ( скот на потраве) займа́ти, зайня́ти, -йму́, -йме́ш\забирать бра́ть си́лу — ( приобрести силу) ста́ти си́льним (перен.: можним)
2) ( заделывать) заклада́ти, закла́сти и мног. позаклада́ти; ( загораживать) загоро́джувати, загороди́ти и мног. позагоро́джувати; (убирать, заправляя) заправля́ти, запра́вити, підтика́ти, підіткну́ти; (об одежде: убавлять) заву́жувати, заву́зити, -у́жу, -у́зиш, підкоро́чувати, підкороти́ти, -очу́, -о́тиш -
18 отбривать
отбрить1) доголювати, до[по]голити кого;2) кому - відрізувати, відрізати, відтяти, відрубати кому, давати, дати одсіч кому. [Я йому так одрізав, що вдруге не сікатиметься].* * *несов.; сов. - отбр`ить1) (несов.: кончить брить) доголи́ти, добри́ти, поголи́ти, побри́ти, кінчи́ти (скінчи́ти) голи́ти (бри́ти)2) ( сбривать) відбрива́ти, відбри́ти3) перен. відбрива́ти, відбри́ти, відрі́зувати, відріза́ти, дава́ти ві́дсіч, да́ти ві́дсіч -
19 Надголять
надголить надголяти и надголювати, надголити, о(б)голяти и о(б)голювати, о(б)голити (трохи, з краю), (о мног.) понадголювати що. Надголённый - надголений, о(б)голений (трохи, з краю), понадголюваний. -ться -1) (стр. з.) надголятися, надголюватися, бути надголюваним, надголеним, понадголюваним и т. п.;2) (возвр. з.) надголятися, надголитися, надголіти, о(б)голятися, о(б)голюватися, о(б)голитися (трохи, з краю). -
20 tonsure
['tɒnʃə] 1. nтонзу́ра2. vви́голити тонзу́ру
- 1
- 2
См. также в других словарях:
голити — голю/, го/лиш, недок. 1) перех. Зрізувати під корінь волосся бритвою; брити. 2) неперех., перен., розм. Влучно, гостро відповідати кому небудь на щось … Український тлумачний словник
голити — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
УБЕЙ МЕНЯ ПОЗЖЕ — «УБЕЙ МЕНЯ ПОЗЖЕ» (Kill Me Later), США, 2001, 89 мин. Триллер. Девушке Шон почти 20. Она пребывает в мрачном настроении: роман с женатым боссом не имеет перспектив. Шон приходит в отчаяние и хочет броситься вниз с крыши банка, в котором работает … Энциклопедия кино
Кавадиа, Тассо — Тассо Кавадиа Тассо Кавадиа (греч. Τασσώ Καββαδία) (10 января 1921 года, Патри 18 декабря 2010 года, Афины) греческая актриса театра и кино … Википедия
брити — бри/ю, бри/єш, недок., перех. 1) Те саме, що голити. 2) перен., розм. Влучно, гостро ганити кого небудь … Український тлумачний словник
бритися — бри/юся, бри/єшся, недок. 1) Голити волосся на бороді, щоках, голові; голитися. 2) Не носити бороди і вусів … Український тлумачний словник
виголювати — юю, юєш, недок., ви/голити, лю, лиш, док., перех. Голячи, повністю обтинати (обітнути) бритвою волосся … Український тлумачний словник
голений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до голити 1). || у знач. прикм … Український тлумачний словник
голитися — голю/ся, го/лишся, недок. 1) Голити себе; бритися. 2) Не носити бороди та вусів … Український тлумачний словник
гоління — я, с. Дія за знач. голити 1) і голитися … Український тлумачний словник
голомозий — а, е, розм. 1) Без волосся на голові; лисий або голений. 2) у знач. ім. голомо/зий, зого, ч., зневажл. За часів Січі – про турків і татар, які мали звичай голити голови … Український тлумачний словник
