Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

говориться

  • 1 говориться

    говариваться говоритися, казатися, мовитися, балакатися, вимовлятися, промовлятися. [Те, що балакалося на лекції (Крим.). Вимовлялося те, чого ніхто не чув (Гліб.)]. Говорится (т.-е. говорят) - говориться, кажеться, (мова) мовиться про кого, балакається. [Не так швидко робиться, як мовиться]. Как говорится, как говорят - мовляв, як той мовляв, як той казав, сказано, як то проповідають, як то кажуть. [Пісню утни, щоб, мовляв, засміялося лихо (Л. Укр.)]. Говоренный - говорений, казаний, мовлений, балаканий. [Ти казане кажеш, а мій батько під корчмою чув].
    * * *
    говори́тися; ( рассказываться) каза́тися; безл. бала́катися

    как говори́тся — в знач. вводн. сл. як [то] ка́жуть, як мо́виться; як той каза́в

    Русско-украинский словарь > говориться

  • 2 tell

    I
    n розм.
    1) розмова; плітка
    2) розповідь, історія
    II
    v (past і p.p. told)
    1) розповідати
    2) говоритися, розповідатися
    3) говорити, сказати, повідомляти

    to tell the time — сказати, котра година

    4) розголошувати, виказувати; видавати
    5) наговорювати, нашіптувати, ябедничати
    6) запевняти; твердити

    I am telling you — запевняю вас, повірте мені

    7) визначати; упізнавати; відрізняти, розрізняти
    8) вирізнятися
    9) показувати; свідчити
    10) позначатися, даватися взнаки

    age begins to tell on him — роки починають позначатися на ньому; вік дається йому взнаки

    11) веліти, наказувати
    12) рахувати; підраховувати
    13) відлічувати (гроші); платити
    14) налічувати, нараховувати

    tell offа) відраховувати (людей тощо); б) розподілятися (у строю); в) військ. призначати (в наряд); г) розм.. вилаяти когось

    tell on — набрехати, наклепати

    tell over — а) переповідати; б) перелічувати

    don't tell me!, never tell me! — не говоріть дурниць!; не вигадуйте!

    to tell the world — а) розповідати усьому світові, розголошувати на весь світ; б) категорично твердити

    do tell!амер. от тобі й на!, не може бути!

    I'll tell you whatрозм. знаєте шо; послухайте мене

    you never can tell, nobody can tell — усяке буває!; хто його знає!

    you are telling me! — ще б пак!, сам знаю!; кому ви розповідаєте!

    * * *
    I [tel] v
    ( told)

    to tell (smb) the truth [a lie, falsehood] — сказати ( комусь) правду [неправду]

    to tell smb about /of/ smth — розповісти комусь про щось; говоритися, розповідатися

    2) говорити; повідомляти

    to tell the time — сказати, котра година [див. 6,]

    to tell smb the facts [the news], to tell the facts [the news]to smbповідомити кому-л факти [новини]

    3) розголошувати, розповідати, вибовкувати; видавати

    to tell a secret — розголошувати таємницю; (on) ябедничати, наговорювати; скаржитися ( на когось)

    4) завіряти, запевняти; затверджувати
    5) визначати; дізнаватися; відрізняти, розрізняти

    to tell the difference [the cause] — встановити різницю [причину]; відрізнятися, виділятися

    6) виявляти, вказувати, показувати

    to tell the time — показувати час [див. 2]; свідчити ( про щось)

    7) (часто on, upon) позначатися (на чомусь, комусь)
    8) веліти, наказувати
    9) icт. рахувати, перераховувати; підраховувати (голоси, гроші); відраховувати ( гроші); платити; нараховувати

    to tell the worldaмep. розповідати усьому світу; рішуче затверджувати

    to tell smb his own — сказати комусь правду в очі; = різати правду-матку

    to tell smb where to get off — поставити когось на місце, осадити когось

    to tell it like it iscл. говорити правду; викласти всі на чистоту; не кривити душею

    do tell!aмep. не може бути!

    never tell me!, don't tell — та що ви говорите!, не може бути!, не вигадуйте!

    tell me /us/ another — не розповідайте казок /байок/; = бреши побільше

    you're telling me! — можете не розповідати!, кому ви це розповідаєтеє, без вас знаю!

    you /one/ never can tell, nobody can tell, there is no tell ing, who can tell — є хто знає?, почім знати?

    tell it not in Gathpeл. не розповідайте в Гефе; ховайте своє горе, щоб у ворогів не було приводу тріумфувати

    II [tel] n
    курган, штучний пагорб

    English-Ukrainian dictionary > tell

  • 3 плюралізм

    ПЛЮРАЛІЗМ ( від лат. pluralis - множинний) - термін, що позначає: 1) Філософські ідеї, вчення, теорії, в яких на різних концептуальних засадах осмислюється поняття "множинності" як кількісного виміру реальності, особливістю якого є момент суттєвої відмінності (включно із протиставленням) "множинності" ("плюральності") від одності (єдиного як одного). У "Метафізиці" Аристотель відзначав, що про "множинне" говориться протилежне тому, що говориться про "єдине"; єдине ж (одне) - це неділиме або за кількістю або за видом; відповідно, "множинність" - це те, що потенційно подільне на частини. Теза: існує багато речей (об'єктів), а не одна, або - існує багато видів речей (об'єктів), а не один - вихідна для тих філософів, у центрі уваги яких знаходиться "множинність" як специфічний кількісний вимір реальності. Поняття "П." досить часто вживається як тотожне "плюральності" і в цьому сенсі широко застосовується у сучасній філософії постмодернізму; у різних галузях філософії, коли йдеться про П. концепцій, теорій, методологій, культур, релігій та ін. Введення у філософський обіг терміну "П." пов'язане із вченням про субстанції Вольфа, який у своїй онтології доводив існування понад однієї-двох і більше субстанцій. В історії філософії ідея П. субстанцій розроблялась багатьма філософами (Анаксагор, Емпедокл, Демократ, Епікур, Аристотель, Ляйбніц, Джеймс, Рассел та ін.). 2) Філософський принцип та спосіб світовідношення, що полягає у динамічному узгодженні тенденцій диференціації (урізноманітнення) та інтегративності ("глобалізації") на засадах збереження їх обох. У цьому сенсі П. ніколи не може бути остаточним станом; це скоріше постійно відновлювана пізнавальна, філософська, соціальна, політична, моральна проблема та практичне завдання щодо узгодження тенденцій єдності (інтегративності) та осібності (окремості, партикулярності) у співіснуванні різноманітних суб'єктів будь-якої спільності, у тому числі загальнолюдської. У праці "Прагматична антропологія" (1798) Кант визначає П. як такий "спосіб мислення", за яким - на противагу егоїзму - "себе вважають не всеохопним і довершеним особливим світом", а лише одним із членів суспільства. У цьому формулюванні Кант зафіксував найсуттєвішу рису П., що відрізняє його від кількісної множинності (плюральності), а саме: інтенцію (налаштованість, прагнення) одиниць (елементів) множинності як до єдності (інтеграції), так і до збереження власної осібності (окремості). Для розуміння останньої ключовим є розуміння Кантом "способу мислення", що є виявом здатності людини мислити і діяти як наділена свободою розумна істота. У суспільному житті людей обидва чинники - осібного вияву свободи та його збалансування належністю до певної спільності - головні координати застосування П. як філософського принципу С. уб'єктами партикулярного вияву свободи можуть бути: індивід, нація, соціальна група, регіон, культурна або цивілізаційна спільнота та ін. Особливістю спільності, або інтегративності - з позицій філософського П. - є те, що вона формується у процесі і як наслідок добровільного і відповідального самообмеження осібного агента вияву свободи, а також реалізації його спроможності до діалогічно-дискурсивного розв'язання спірних проблем (ширше - проблем неспівмірності). На відміну від комунікативної філософії (див. філософія комунікативна), де суб'єктом дискурсу виступає індивід як носій здатності до граничного раціонального (розумного) обґрунтування універсальних цінностей і норм, філософія, побудована на принципі П., наголошує на чиннику осібності кожного суб'єкта дискурсу не тільки як індивіда, а й будь-якої спільності (у тому числі нації, культурної спільноти, цивілізації). Відповідно, проблема інтеграції - за умови акцентування на осібності суб'єкта дискурсу - перестає бути проблемою "глобалізації" або досягнення якогось остаточного консенсуального рівня і перетворюється на проблему відносного, поступового та опосередкованого (через гнучке сполучення цінніснонормативного, традиційно-мовленнєвого порозуміння та раціонального консенсусу на підставі інтересів) інтеграційного процесу. П. як філософський принцип несумісний як з догматизмом - жорстким монізмом, що поглинає різноманітність, - так і з релятивізмом, який ґрунтується на самодостатності кожного елемента множинності.
    Н. Поліщук

    Філософський енциклопедичний словник > плюралізм

  • 4 go

    I
    n (pl goes) розм.
    1) ходьба, рух, хід

    to be on the goбути в русі (в роботі); розм. бути в занепаді; бути п'яним

    2) обставина; становище; справа

    here's a pretty go!, what a go! — оце так становище!

    3) спроба, намагання
    4) ковток; порція (їжі)
    5) угода, домовленість

    it's a go! — домовилися!, згода!

    6) енергія, натхнення; завзяття; захоплення
    7) розм. успіх; удача; успішний захід

    to make a go of itамер. домогтися успіху

    no go — безуспішний, безнадійний

    it's no go — тут нічого не вдієш, неможливо

    8) хода
    9) кидок (у спорті)

    to give smb. the go — подати комусь сигнал діяти

    all the go, quite the go — останній крик моди, предмет загального захоплення

    first go — передусім, насамперед

    at a go — відразу, зараз

    II
    v (past went; p.p. gone)
    1) іти, ходити
    2) прямувати; їхати, їздити
    3) подорожувати, пересуватися; рухатися
    4) ходити, курсувати
    5) від'їжджати, відходити, іти геть; зникати

    he is gone — він пішов, його нема

    6) працювати, діяти, функціонувати
    7) проходити, пролягати, простягатися, вести (про дорогу)
    8) доходити; дотягуватися; сягати
    9) пролітати, швидко плинути (про час)
    10) зникати; пропадати
    11) поширюватися, передаватися
    12) вступити в організацію, стати членом товариства
    13) бути в обігу
    14) брати на себе; зважуватися (на щось)
    15) розвалитися, зламатися, розколотися
    16) зазнати краху, збанкрутувати
    17) бути розташованим
    18) перебувати, зберігатися; укладатися (в щось)
    19) дорівнювати

    twenty shillings go to one pound — двадцять шилінгів дорівнюють одному фунту стерлінгів; у фунті стерлінгів двадцять шилінгів

    20) звертатися; вдаватися по допомогу
    21) гласити, говоритися
    22) дзвонити, бити (про годинник тощо)
    23) умирати, гинути
    24) пройти, бути прийнятим (визнаним)
    25) продаватися (про ціну)
    26) брати участь (на паях); ризикувати
    27) зберігатися (про їжу)
    28) підходити, личити (про одяг)
    29) займатися чимсь
    30) у сполученні з герундієм вказує на постійне заняття чимсь

    to go huntingвирушати (ходити) на полювання

    31) як дієслово-зв'язка у складеному іменному присудку означає постійне перебування у певному стані; бути; ставати, робитися

    to go largeамер. жити на широку ногу, розкошувати

    32) у звороті to be going + inf смислового дієслова передає намір зробити щось

    go about — походжати; ходити туди і сюди; тинятися; циркулювати

    go ahead — рухатися уперед; продовжувати; амер. іти напролом

    go ahead! — уперед!; не затримуй (те)ся!

    go along — іти далі; продовжувати

    go back — повертатися назад; відступати, задкувати

    go behind — іти позаду; переглядати; вивчати (підстави)

    go down — спускатися, сходити; потонути; заходити (про сонце); вщухати (про вітер); знижуватися (про ціни); програти, зазнати невдачі; їхати з центру на периферію

    go forward — іти уперед, просуватися

    go in — входити, заходити

    go off — від'їжджати, відходити; тікати; втрачати свідомість; розізлитися; заспокоїтися; розм. виходити заміж

    go on — іти далі; продовжувати

    go outвиходити (з приміщення); вийти в світ (про книгу); погаснути; закінчуватися; вийти з моди; вийти у відставку; застрайкувати; закінчити університет

    go over — перекинутися; переходити (в іншу партію тощо); бути відкладеним; перечитувати; повторювати

    go round — кружляти, крутитися; обходити усіх по черзі; розм. приходити в гості по-простому

    go through — пройти крізь; бути прийнятим; ретельно переглянути

    go together — поєднуватися, гармоніювати

    go under — тонути; гинути; розорятися; щезати, зникати; заходити (про сонце); амер. умирати

    go up — підійматися, сходити (на гору); будуватися, зводитися (про будинок); зростати, підвищуватися (про ціни); вибухати; згоріти; амер. розорятися; їхати з околиці до центра

    go with — супроводити; личити, пасувати

    go without — обходитися, залишатися без

    to go bad — псуватися, погіршуватися

    to go wetамер. почати пити; дозволяти продаж спиртних напоїв

    to go bail — брати на поруки, ручитися

    go easy (slow)! — обережніше!, тихіше!

    to go over bigамер. мати великий успіх

    to go solidамер. діяти одностайно

    to be going strong — бути сповненим сил; процвітати

    to go against the stream (the tide)іти (пливти) проти течії; діяти, переборюючи опір

    to go out of one's mind (senses) — збожеволіти, з'їхати з глузду

    to go to hell (to pot, to the devil, to the dogs) — загинути; розоритися; розсипатися на порох

    to go westзайти (про сонце); померти, сконати

    to go the pace — мчати щодуху; марнувати життя

    to go out of hand — діяти негайно; амер. діяти необачно

    to go off the hooks — з'їхати з глузду; пуститися берега

    to go a long wayвистачати надовго (про гроші); багато зробити; мати велике значення; мати великий вплив

    go to blazes (to hell, to pot, to the devil, to thunder, to grass)! — іди під три чорти (до біса, до дідька)!

    go fly a kite!, go jump in the lake! — забирайся геть!

    * * *
    I n; (pl goes)
    1) хід, ходьба, ходіння; pyx
    2) обставина, положення; несподіваний поворот справи
    4) приступ; порція ( їжі або вина); що-небудь виконане за один раз
    5) угода; згода it's a go! домовилися!
    6) енергія, наснага; завзяття, запал; захоплення
    7) успіх; удача; успішна справа
    10) кapт. "мимо" ( вигук)
    II a; амер.
    бути в стані готовності; працювати ( безвідмовно) ( про апаратуру)
    III v
    (went; gone)
    1) іти, ходити
    2) направлятися, прямувати; відправлятися; їхати, поїхати
    3) їздити, подорожувати, пересуватися ( яким-небудь способом); ходити, курсувати
    4) іти, піти, їхати, відїжджати; відходити, відправлятися
    5) рухатися, бути в русі; рухатися з певною швидкістю
    6) працювати, діяти, функціонувати ( про машину); жити, діяти, функціонувати ( про людину)
    7) тягтися, проходити, пролягати, простягатися, простиратися; дотягуватися; доходити
    8) минати, проходити; протікати, проходити, спливати; завершуватися яким-небудь чином
    9) зникати; проходити; зникнути, пропасти
    10) поширюватися; передаватися
    13) (звич. to) іти ( на що-небудь); брати на себе ( що-небудь); зважуватися ( на що-небудь)
    14) податися; звалитися; зламатися, розколотися; зазнати краху, збанкрутувати; відмінятися, знищуватися, скасовуватися; (звич. з must, can, have to) відмовлятися; позбуватися
    15) бути розташованим, іти в певному порядку; зберігатися, знаходитися ( де-небудь); ставати ( на певне місце); (into, under) уміщатися, укладатися ( у що-небудь); (звич. to) рівнятися
    17) говорити, гласити; звучати ( про мелодію)
    18) дзвонити; бити, відбивати час
    19) умирати, гинути
    20) пройти, бути прийнятим; бути прийнятним
    21) витримувати, терпіти
    22) справлятися, долати
    25) бути на паях, паювати

    to go share and share alike — ділити нарівно; взяти участь нарівні ( з ким-небудь); aмep. ставити ( яку-небудь суму); ризикувати ( якою-небудь сумою)

    26) пропадати, слабшати (про слух, свідомість); зноситися ( про одяг)
    27) зберігатися ( про їжу); носитися (про тканину, одяг)
    IV
    1) to be going to do smth збиратися, мати намір зробити що-небудь
    2) to go at smth енергійно узятися за що-небудь
    3) to go at smb накидатися, кидатися на кого-небудь
    5) to go behind smth переглядати, розглядати заново, вивчати (підстави, дані)
    6) to go beyond smth виходити за межі чого-небудь, перевищувати що-небудь
    7) to go by /on / smth судити по чому-небудь; керуватися чим-небудь, слідувати чому-небудь; дотримуватися чого-небудь
    8) to go after smth; smb домагатися чого-небудь, кого-небудь
    9) to go for smb накинутися на кого-небудь; мати славу, вважатися ким-небудь; бути сприйнятим за кого-небудь; захоплюватися ким-небудь; закохатися в кого-небудь
    10) to go for smth замінити що-небудь; зійти за що-небудь; прагнути до чого-небудь; домагатися чого-небудь; захоплюватися чим-небудь
    11) to go for /at / a certain sum of money продаватися за певну ціну
    12) to go to /in / smth витрачатися, іти на що-небудь
    13) to go to smth; smb звертатися до чого-небудь, на кого-небудь (нaпp., про погляд); вдаватися до допомоги; звертатися (до кого-небудь, чого-небудь)
    14) to go to smth ставати ким-небудь
    15) to go to smb бути проданим кому-небудь; діставатися кому-небудь
    16) to go through smth ретельно, пункт за пунктом розбирати що-небудь; здійснити, зробити що-небудь; пройти, бути прийнятим де-небудь (про проект, пропозицію); зазнавати чого-небудь, підлягати чому-небудь; витримати стільки-то видань ( про книгу); обшукувати, обшарювати що-небудь; розтратити, витратити ( гроші)
    17) to go into smth ретельно розбирати що-небудь, вникати в що-небудь; розслідувати, розглядати що-небудь; обирати ( професію); вступити в організацію, стати членом товариства; надягати
    18) to go before /to / smb, smth стати перед ким-небудь, чим-небудь; передавати на розгляд кому-небудь, чому-небудь
    19) to go with smb супроводжувати кого-небудь, іти разом з ким-небудь; бути заодно, погоджуватися з ким-небудь
    20) to go with підходити до чого-небудь, гармоніювати з чим-небудь; відповідати чому-небудь; відноситися до чого-небудь, бути пов'язаним з чим-небудь; бути пов'язаним з чим-небудь; відповідати чому-небудь
    21) to go without smth обходитися без чого-небудь; не мати чого-небудь
    22) to go by / under / a name бути відомим під яким-небудь іменем
    23) to go under smb ' s name приписуватися кому-небудь ( про авторство)
    24) to go to make up smth складати що-небудь, входити до складу чого-небудь; to go to the making of smth; smb бути необхідним для чого-небудь, кого-небудь
    25) to go into a state приходити в який-небудь стан
    26) to go into a condition входити в яке-небудь положення, займати яке-небудь положення

    to go into anchorмop. ставати на якір

    27) ... as smth; smb goes... як що-небудь заведено...;... як інші

    as things go — як ведеться, за нинішніх умов

    28) to go to show that... свідчити
    29) smth is going бути в наявності, продаватися, подаватися
    31) to go bail юp. ставати поручителем, поручитися або внести заставу ( за кого-небудь); ручатися

    go by!кapт. пас!

    English-Ukrainian dictionary > go

  • 5 say

    1. n
    1) висловлювання, думка, слово

    to have one's say (out) — висловлюватися, висловити свою думку

    2) авторитет, вплив

    to have the sayамер. мати право остаточно вирішувати (щось)

    2. v (past і p.p. said)
    1) говорити, сказати

    I say (that) you must do it — я говорю, що ти повинен це зробити

    I mean to say that... — цим я хочу сказати, що...

    to say good night to smb. — сказати комусь на добраніч, попрощатися з кимсь

    to say good-bye — сказати до побачення, попрощатися

    2) виражати, висловлювати
    3) твердити, повідомляти; говорити, казати

    they (people) say (that) the experiment was successful — кажуть, що експеримент удався

    he is said to be a great singer — кажуть, що він видатний співак

    4) говорити, гласити

    the text of the treaty says — текст договору гласить, у тексті договору записано (говориться)

    5) висловлювати (мати) думку, вважати

    he says I must do it — він вважає, що я повинен це зробити

    I wish I could say when it will happen — я хотів би знати, коли це станеться

    what did he say to that? — яка його думка з цього приводу?; що він на це сказав?

    6) наводити докази (аргументи); свідчити

    it doesn't say much for his intelligence — це аж ніяк не свідчить, що він розумний

    to have nothing to say for oneselfрозм. бути небалакучим; не знати, що сказати на свій захист

    7) читати напам'ять, декламувати; повторювати напам'ять, вимовляти вголос

    to say one's prayers — молитися, читати молитви

    8) припускати, гадати

    let us say — скажімо, наприклад

    well, say, it were true, what then? — ну, припустимо, це вірно, то що з того?

    9) поет. висловлюватися

    say away — висловлюватися; розважити душу

    say on: say on! — продовжуйте!, говоріть далі!

    I say!, амер. say! — послухайте!

    I say, do come and look at him! — та підійди ж і глянь на нього!

    so you say! — так я вам і повірив!, розказуйте!

    says you!розм. брехня!

    I should say so! — ще б пак!, звичайно!

    I should say not! — нізащо!, звичайно, ні!

    you don't say (so)! — що ви кажете?, не може бути!, невже!

    I dare say — гадаю, сподіваюсь

    that is to say — інакше кажучи, тобто; принаймні

    no sooner said than done — сказано — зроблено

    the less said the better — чим менше слів, тим краще

    * * *
    I [sei] n
    1) висловлення, вислів, думка, слово
    2) авторитет, вплив
    II [sei] v
    ( said)
    1) говорити, сказати

    I'm sorry to say... — на жаль...; виражати, висловлювати

    2) стверджувати (що, нібито), повідомляти

    the law says... — закон говорить..., за законом...

    4) мати або висловлювати думку, вважати, думати
    5) наводити докази, аргументи; свідчити; висловлюватися; свідчити на користь [проти]чого-небудь, кого-небудь
    6) читати напам'ять, декламувати; повторювати напам'ять, вимовляти вголос

    to say mass — служити месу /обідню/

    7) допускати; припускати
    8) icт.; пoeт. висловитися
    III [sei] adv
    1) приблизно, біля

    English-Ukrainian dictionary > say

  • 6 treat

    1. n
    1) частування, пригощання

    to stand treat — пригощати, частувати; платити за частування

    2) задоволення, насолода
    3) шк. пікнік, екскурсія
    4) розм. черговість плати за пригощання
    2. v
    1) поводитися, ставитися

    to treat smb. like a dog — погано поводитися з кимсь

    to treat smb. white — амер. чесно (справедливо) поставитися до когось

    2) розглядати; трактувати
    3) лікувати
    4) обробляти, піддавати дії (чогось)
    5) протруювати (насіння)
    6) пригощати, частувати (чимсьto)
    7) оплачувати витрати
    8) запрошувати (кудисьto)
    9) давати задоволення, тішити
    10) вести переговори; вступати уділові стосунки (з кимсьwith)
    11) гірн. збагачувати (руду тощо)
    * * *
    I [triːt] n
    1) задоволення, насолода

    give yourself a treat I, have atreat! — не відмовляй собі в задоволенні!

    they took the boy along for a treat — вони узяли хлопчика з собою, щоб принести йому задоволення

    these visits were real though rare treats — ці візити були справжніми, хоч, рідкісними, святами; cл. пікнік екскурсія

    a cold treat of roasted mutton and beef — холодна закуска із смаженої баранини, яловичини

    the monkey got an extra treat — мавпочка отримала додаткове пригощання; чергу платити за пригощання

    Dutch treat — пригощання, при якому кожен платить за себе; складщина, пригощання у складчину

    to get on a (fair) treat — робити ( приголомшливі) успіхи; досягати успіху, процвітати

    hes getting on a (fair) treat — його справи йдуть як не можна краще

    II [triːt] v
    1) звертатися, обходитися

    to treat smb badly [kindly, with consideration] — звертатися до кого-н. погано [добре, дбайливо]

    to treat smb like a lord — носитися з ким-н.; не знати куди посадити

    to treat smb like dirt /like a dog, worse than a dog/ — погано звертатися до кого-н., третирувати кого-н., ставитися до кого-н. по-скотськи

    to treat smb white — aмep. чесно /справедливо/ ставитися до кого-н..

    he is a man to be treated with respect — він людина, заслуговуюча пошани

    2) відноситися, розглядати

    to treat smth as a joke [too lightly] — відноситися до чого-н. як до жарту [дуже легко]

    please treat this information as strictly private — будь ласка, вважайте ці відомості абсолютно конфіденційними

    3) трактувати, розглядати, обговорювати ( питання)

    he treated the subject thoroughly — він розгледів предмет повно, всесторонньо

    this essay treats of the progress or medical science [of poetry] — в нарисі розповідається про прогрес медичної науки [про поезію]; трактувати; творити ( витвір мистецтв)

    a romantically treated bronze group — бронзова скульптурна група, виконана в романтичному стилі; готувати

    food is plentiful and treated with imagination — їжа була рясна, смачно приготована

    5) обробляти, піддавати дії (чого-н.); to treat ( a substance) with acid обробляти (якою-н. речовиною) кислотою

    to treat fruit trees with chemical mixtures — обробляти /обприскувати/ фруктові дерева хімікатами

    to treat smth with rubber — прогумовувати що-н.

    to treat smth with glue — проклеювати що-н. c-г. протравлювати ( насіння)

    6) (to) пригощати

    to treat smb to a good dinner [to an içe-çream] — пригостити кого-н. хорошим обідом [морозивом]

    after that we were treated to the inevitable good advice — після чого нам, як завжди, піднесли хорошу пораду, після цього нас пригостили неминучою хорошою порадою

    he will treat you to ten minutes of biting irony first — спершу він протягом десяти хвилин пригощатиме тебе своєю колючою іронією; оплачувати витрати

    to treat smb to a new suit — купити кому-н. новий костюм

    whose turn is it to treat — є чия черга платитиє; запрошувати

    to treatsmb to a box at the opera — запросити кого-н. у оперу; приносити задоволення

    7) вступати у ділові відносини; весті переговори

    it's humiliating to have to treat with a rogue — принизливо, що доводиться мати справу з шахраєм

    8) гipн. збагачувати (вугілля, руду)

    English-Ukrainian dictionary > treat

  • 7 tell

    I [tel] v
    ( told)

    to tell (smb) the truth [a lie, falsehood] — сказати ( комусь) правду [неправду]

    to tell smb about /of/ smth — розповісти комусь про щось; говоритися, розповідатися

    2) говорити; повідомляти

    to tell the time — сказати, котра година [див. 6,]

    to tell smb the facts [the news], to tell the facts [the news]to smbповідомити кому-л факти [новини]

    3) розголошувати, розповідати, вибовкувати; видавати

    to tell a secret — розголошувати таємницю; (on) ябедничати, наговорювати; скаржитися ( на когось)

    4) завіряти, запевняти; затверджувати
    5) визначати; дізнаватися; відрізняти, розрізняти

    to tell the difference [the cause] — встановити різницю [причину]; відрізнятися, виділятися

    6) виявляти, вказувати, показувати

    to tell the time — показувати час [див. 2]; свідчити ( про щось)

    7) (часто on, upon) позначатися (на чомусь, комусь)
    8) веліти, наказувати
    9) icт. рахувати, перераховувати; підраховувати (голоси, гроші); відраховувати ( гроші); платити; нараховувати

    to tell the worldaмep. розповідати усьому світу; рішуче затверджувати

    to tell smb his own — сказати комусь правду в очі; = різати правду-матку

    to tell smb where to get off — поставити когось на місце, осадити когось

    to tell it like it iscл. говорити правду; викласти всі на чистоту; не кривити душею

    do tell!aмep. не може бути!

    never tell me!, don't tell — та що ви говорите!, не може бути!, не вигадуйте!

    tell me /us/ another — не розповідайте казок /байок/; = бреши побільше

    you're telling me! — можете не розповідати!, кому ви це розповідаєтеє, без вас знаю!

    you /one/ never can tell, nobody can tell, there is no tell ing, who can tell — є хто знає?, почім знати?

    tell it not in Gathpeл. не розповідайте в Гефе; ховайте своє горе, щоб у ворогів не було приводу тріумфувати

    II [tel] n
    курган, штучний пагорб

    English-Ukrainian dictionary > tell

  • 8 мимо

    1) предл. с род. п. - повз, проз, (реже) поз, попри кого, що, побіля, (п)обіч кого, чого, (диал.) мимо що и чого. [Повз нього проскочив кіньми становий (Коцюб.). Їдемо повз тютюнові плантації (Кониськ.). Що-дня йду проз вашу хату (Звин.). Наглядів гарну молодичку та все біга поз двір, щоб як-небудь зачепити її (Рудч.). Орлів імперії нести поз образ імператора (Л. Укр.). Мусів бігти попри вас (Франко). Іду попри корчму (Кам'янеч.). А тривайте лишень, я піду побіля його (Квітка). Мимо колодізь ішли (Сл. Гр.). Азійське купецтво тягло валками з Криму мимо Черкас (Куліш)]. Проходить, пройти, проезжать, проехать, пролетать, пролететь -мо кого, чего - проходити, пройти, їхати, проїхати, летіти (пролітати), пролетіти повз кого, що, минати, минути, поминати, поминути, обминати, обминути кого, що. [Пішла стежкою навпростець, минула манастир (Н.-Лев.). Але подушка поминула його та влучила благочинного по голові (Н.-Лев.)]. Я прошол -мо вас - я пройшов повз вас, я минув вас. Проезжал -мо моего дома, а ко мне не заехал - їхав повз мою хату (или минав мою хату), а до мене не заїхав. -мо такого явления пройти нельзя - об[по]минути таке явище не можна. Пропускать, пропустить -мо ушей, глаз - см. Пропускать 5;
    2) нрч. - мимо (малоупотребит.), стороною, побіля, (п)обіч, не туди; повз кого, що; (обыкновенно же мимо передаётся описательно через выражения с глаголом минати и пр.). [Стоїть собі кацапчук, тілько поглядає, а кацапка мимо йде та й його питає (Рудан.). Стороною дощ іде, стороною (Купал. пісня). Побіля їхав, до нас не заїхав (Звин.). Дим несеться не в вічі, а побіля (обіч) (Крим.)] Поля, луга, река, текущая -мо - лани, луки, ріка, що повз їх протікає. Он выстрелил -мо - він не влучив. Опять -мо! - знов не влучив! знов не туди! знов побіч! Не -мо говорится, молвится - не на вітер говориться (кажеться). Проехать -мо - минути, поминути кого, що. -мо, всё -мо и -мо - геть далі, все далі і далі; побіля, все побіля й побіля. Поди-ка ты -мо! проваливай -мо! - іди (собі) геть! (отвяжись, не получишь) дзуськи! дзусь! адзусь! Пошол -мо! (кучеру) - минай! не с[зу]пиняйся! поганяй! (фамил.) паняй! Ступить -мо - не так ступити, ступнути обік, (споткнуться) спотикнутися, спіткнутися.
    * * *
    1) нареч. ми́мо; (возле, около) поблизу́, побіля́ и побі́ля
    2) (кого-чего) предл. повз (кого-що), ми́мо (кого-чого)

    Русско-украинский словарь > мимо

  • 9 сказываться

    несов.; сов. - сказ`аться
    1) ( обнаруживаться) виявля́тися, ви́явитися, -виться
    2) ( отражаться) відбива́тися, відби́тися (відіб'є́ться); (на ком-чём) одзива́тися, одізва́тися, -зве́ться, несов. диал. очува́тися
    3) ( давать почувствовать себя) познача́тися, позна́читися; ( давать себя знать) дава́тися (даю́ся, дає́шся) взнаки́, да́тися (да́мся, даси́ся) взнаки́
    4) ( кем) об'явля́тися, об'яви́тися, -влю́ся, -вишся (ким), удава́ти (удаю́, удає́ш) з се́бе, уда́ти (уда́м, удаси́) з се́бе (кого)
    5) ( выдавать себя за кого) видава́ти себе́, ви́дати (-дам, -даси) себе́ (за кого); ( называть себя) назива́ти себе́, назва́ти (-зву́, -звеш) себе́, сов. назва́тися (ким); (сов.: сказать) сказа́ти (скажу́, ска́жеш)

    \сказываться за́лся больны́м — уда́в [із се́бе] хво́рого; сказа́в, що хво́рий; ( отговорился) відговори́вся (відмі́гся) хворо́бою

    6) (сов.: быть сказанным) бу́ти (бу́де) ска́заним
    7) (сов.: сообщить, предупредить) сказа́ти

    \сказываться за́лся до́ма — сказа́в, що [він] вдо́ма (до́ма)

    ушёл, не \сказываться за́вшись — пішо́в (ви́йшов), не сказа́вши

    8) (несов.: говориться, рассказываться) говори́тися, -во́риться; каза́тися

    ско́ро ска́зка \сказываться зывается, да не ско́ро де́ло де́лается — погов. не так ху́тко (ско́ро) ро́биться, як мо́виться; ле́гше говори́ти, ніж зроби́ти; одно́ твори́ти язико́м, а дру́ге - пе́рти плу́га

    9) страд. несов. каза́тися, говори́тися; розповіда́тися, розка́зуватися, -зується

    Русско-украинский словарь > сказываться

  • 10 толковаться

    1) ( говориться) говори́тися
    2) страд. тлума́читися; відга́дуватися

    Русско-украинский словарь > толковаться

  • 11 Молвиться

    мовитися, промовлятися, вимовлятися, казатися, говоритися; бути мовленим. казаним, сказаним; срв. Говориться. [Не так швидко робиться, як мовиться (Номис)].

    Русско-украинский словарь > Молвиться

  • 12 article

    n
    1. пункт, параграф, стаття (договору), параметр
    2. pl договір, угода
    - mandatory article стаття (документу), що має обов'язковий характер
    - to adopt an article прийняти/ одобрити статтю (документу)
    - to alter an article поправити/ виправити/ змінити статтю (документу)
    - to amend an article внести поправку/ поправки в статтю (документа)
    - to be under articles бути зв'язаним договором/ контрактом
    - to consider an article as obsolete вважати статтю (документа) недійсною/ застарілою
    - to vote article by article голосувати по кожній статті (документа) окремо, голосувати постатейно
    - the article states у статті говориться, згідно цієї статті

    English-Ukrainian diplomatic dictionary > article

  • 13 many a true words is spoken in jest

    var: there's many a true word said in jest
    багато правдивих слів говориться жартома ≅ з жарту й до правди доходить

    English-Ukrainian dictionary of proverbs > many a true words is spoken in jest

  • 14 many a truth is spoken is jest

    багато правдивих слів говориться жартома ≅ з жарту й до правди доходить

    English-Ukrainian dictionary of proverbs > many a truth is spoken is jest

  • 15 never speak ill of the dead

    var: speak well of the dead
    ніколи не говори погано про мертвих ≅ про мертвих говориться добре, або нічого

    English-Ukrainian dictionary of proverbs > never speak ill of the dead

  • 16 харшы

    1. протилежний бік; о харшынен бу харшы тӧкӱльмӱш мермер дашы від протилежно ї сторони до цієї розкидано мармур Г; харшыға хавун йерлер на протитилежному боці їдять кавуни У; анда, абу харшы ға, бир киши отурур эди там, навпроти цього місця, сидів один чоловік СМ; харшыныза отруйум я сиджу навпроти вас Г; харшыда аст'ер дизильди на протилежному боці було вишикувано військо СК; харшыда бостан йектим на протилежному боці я посіяв баштан СК; харшыдан з протилежного боку О, К.
    2. навпроти, проти, супроти, назустріч, прямо, віч-на-віч, упритул, перед; харшыхаршы планымыз, харшы да тӱт'анымыз наші садиби навпроти, і крамниці наші також навпроти Г, СЛ, СГ; җеле харшы проти вітру Г, К; эр кишид'е харшы бу айтылый це говориться проти чоловіків СМ; папу ға харшы проти діда У; җана харшы чыхай виходить на горе, проти душі БК; чапай эрифе харшы біжить назустріч чоловікові СГ; харшыға / харшыйа навпроти, супроти, назустріч О / К; харшыйа хойум йезер мої вівці ходять навпроти СБ; харшыма чыхты вийшов мені назустріч У; кӧзетме дэ стэмем харшысна мені навіть дивитися на нього противно Б; харшысна чыхай виходить йому назустріч СМ, К; харшысына назустріч кому О; душмана харшы перед ворогом ВН; харшы ал- зустрічати СМ, У, СЛ, СК; харшы ол- заважати Б; харшы чых- виходити назустріч СЛ, СК; туварға харшы чых- зустрічати череду Б.
    3. до, на, об, по, в бік, навколо; амбарға харшы ас- вішати на амбар ВН; октябрь йедиси, сет'изне харшы сьомого жовтня, в ніч на восьме К; уруй башына харшы б'є по голові П; хазан столға харшы чавун на столі СМ; хапағы уруй башна харшы б'є її кришкою по голові СМ; йерд'е харшы ур- ударяти об землю СМ; лиший тулаға харшы зачіпляється за цеглину СМ; маңлайыма харшы урду ударив мене по лобі СМ; чохрахка харшы біля криниці Б; йиберий җапа харшы пускає з гори — в бік урвища Б; т'ечирий тизд'инин холуна харшы пропускає повід через руку Б; сабанға харшы халач т'ечиримиз на плуг надіваємо калача Б; кӱнд'е харшы шле- працювати на сонці У; хапу ға харшы байля- прив'язати до дверей У; сармаланый картузна харшы обвивається навколо картуза У; диреге харшы бағла- прив'язувати до дерева Г; кӱнеше харшы на сонці Г; мен атлара харшы бахар эдим я дивився на коней СЛ; меэм кӧпеклерим байли диреге харшы мої собаки прив'язані до дерева К; бахты — йара харшы бир хапу вар дивиться, збоку в урвищі — двері СГ; пенҗереси айа харшы — бен д'еламам йара харшы її вікно проти місяця — я до милої прийти не можу М; сен маа харшы айлянып та бахмадын ти навіть не обернувся й не подивився в мій бік К; собаа харшы йатты ліг біля печі СК; урай йере харшы б'є об землю СК; ӧле эт'и тайах, бири салланый харшына, уруп йере харшы такі дві палиці, одна, теліпаючись на (кінці) другої, б'є по землі К; пор. каршы.

    Урумско-украинский словарь > харшы

  • 17 ӧтӱрӱ

    про, щодо, стосовно, для, задля, через СМ, У, Г, СЛ, М, Кб.; җанавар ӧтӱрӱ айтылған кишидэн ӧтӱрӱ айтылый сказане про вовка насправді говориться про людей СМ; ишт'е ӧтӱрӱ айтыл- говоритися стосовно роботи СМ; абу папийлердэн ӧтӱрӱ щодо цих качок У; биздэн ӧтӱрӱ через нас Г; сорду олардан ол йердэн ӧтӱрӱ розпитав у них стосовно тих місць Г; инсаннардан ӧтӱрӱ для людей Г; ондан ӧтӱрӱ через те СЛ; сендэн ӧтӱрӱ через тебе СЛ; бахшышинен керчеклик инсандан ӧтӱрӱ олунду благодать і істина явилися через людину М; йағудудан ӧтӱрӱ кельди він прийшов задля юдеїв М; варасыңыз бендэн ӧтӱрӱ підете в моє ім'я Кб..

    Урумско-украинский словарь > ӧтӱрӱ

  • 18 ӱчӱн

    післяйм. для, задля, заради, через СБ, СМ, Г, М, СК; аның ӱчӱн для нього СБ, О; бек осал адам ӱчӱн бу сӧлений це говориться про дуже ледачу людину СК; баш ӱчӱн задля колоса М; бир гӱль ӱчӱн задля однієї квітки СГ; не ӱчӱн СБ, М, ни ӱчӱн СБ чому, для чого, навіщо; сениң ӱчӱн через тебе СБ; этт' ен шийи ӱчӱн за зроблену ним роботу Г; пор. ичин, ичӱн, ӱчӱ, чин II, чӱн.

    Урумско-украинский словарь > ӱчӱн

  • 19 заповідь

    ЗАПОВІДЬ у релігії - вимога Божественного Закону, даного людині мовними засобами й вираженого у формі імперативу. Остаточне формулювання викладене у книзі Мойсея "Вихід". Основний зміст Закону склали десять З. релігійного, юридичного та морального характеру. З появою християнства ставлення до З. змінюється. В них починають вбачати не стільки морально-релігійні регулятиви поведінки, скільки стан свідомості, що відбиває міру Богопізнання. З огляду на це, З. певною мірою втрачає свою обов'язковість до виконання як літера Закону; її імперативність віднині базується на усвідомленні людської свободи: "Тож усе, чого тільки бажаєте, щоб чинили вам люди, те саме чиніть їм і ви Б. о в цьому Закон і Пророки". Основний наголос у християнстві зроблено на почутті любові, яке вважається підставою віри. В Євангелії від Св. Матвія говориться: "Люби Господа Бога свого всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією своєю думкою. Це найбільша і найперша заповідь. А друга однакова з нею: Люби свого ближнього, як самого себе. На двох цих заповідях увесь Закон і Пророки стоять".
    М. Савельєва

    Філософський енциклопедичний словник > заповідь

  • 20 Ісус Христос

    Ісус Христос ( від грецьк. χριστόζ - помазаник (Божий) - згідно християнського віровчення, засновник віровчення, засновник християнства. Більшість християнських церков, окрім монофізитів, вшановують I. X. як боголюдину. В новозавітній літературі (зокрема в Євангелії від Матвія) говориться, що дружина тесляра Йосипа Марія чудесно зачала від Духа Святого і, залишившись непорочною, народила у Віфлеємі І.Х. Щоб зберегти дитя від переслідувань царем Іродом, сім'я, за порадою архангела Гавриїла, відправилася в Єгипет. Після повернення в Галілею І.Х. був хрещений Іваном Хрестителем і почав проповідувати своє вчення. Допомагали йому в цьому 12 учнів, названих апостолами. Зраджений своїм учнем Юдою, І.Х. був засуджений синедріоном (юдейським судом) до смерті - розіп'ятий на хресті, а опісля похований у печері. Після суботи він воскрес. Християни вірять у друге пришестя I. X. Проте не всі вони однаково уявляють Спасителя. Так, юдео-християни вважають його сином Йосипа, монофізити не визнають людську природу I. X. Уявлення про I. X. в християнській свідомості змінювалося протягом І - III ст. Якщо в Одкровенні Івана Богослова I. X. - небесна істота, то вже в Євангеліях знаходимо описання його земного життя. Окрім богословської існують інші версії І.Х. Посилаючись на суперечливість описання I. X. в новозавітній літературі, мовчання відомих діячів І ст. про I. X., ряд дослідників вважають його міфічною особою. Багато дослідників визнають історичну основу образу. Відома для свого часу особа - "праведна людина", "вождь бунту", проповідник - з часом здобула риси Спасителя, була наділена його шанувальниками надприродними властивостями. Додатково аргументи для історичної школи дали кумранські рукописи. Страчений "наставник праведності", згідно вчення есенів, воскресне і буде судити всі народи. З точки зору космічної концепції, І. X. - це прибулець з інших світів, якого земляни наділили надприродними властивостями. Про це свідчить, нібито, відсутність описання дитячих і юнацьких років його життя в ранніх Євангеліях, твердження І.Х. про існування на небі його "батька небесного" тощо. Багато інших космічних елементів містить Апокаліпсис та Євангеліє від Івана.
    А. Колодний

    Філософський енциклопедичний словник > Ісус Христос

См. также в других словарях:

  • ГОВОРИТЬСЯ — ГОВОРИТЬСЯ, говорюсь, говоришься, несовер. 1. страд. к говорить во 2 и 3 знач. При открытии съезда говорились приветственные речи. «Недаром говорится, что дело мастера боится.» Крылов. 2. в знач. вводного слова говорится (обычно в сочетании с как …   Толковый словарь Ушакова

  • ГОВОРИТЬСЯ — ( рюсь, ришься, 1 ое лицо и 2 е лицо не употр.), рится; несовер. 1. О словах, речи: произноситься. Говорятся приветственные речи. 2. безл., кому, чаще с отрицанием. О расположенности говорить (разг.). От усталости не говорится, не думается. • Как …   Толковый словарь Ожегова

  • Говориться — несов. неперех. 1. Произноситься (о словах, речах). 2. безл. Рассказываться, сообщаться. отт. Высказываться (о мнении, суждении). 3. безл. О желании, расположении говорить. 4. страд. к гл. говорить 2. Толковый словарь Ефремовой …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • говориться — говориться, говорюсь, говоримся, говоришься, говоритесь, говорится, говорятся, говорясь, говорился, говорилась, говорилось, говорились, говорись, говоритесь, говорящийся, говорящаяся, говорящееся, говорящиеся, говорящегося, говорящейся,… …   Формы слов

  • говориться — говор иться, р ится …   Русский орфографический словарь

  • говориться — говори/тся, безл …   Орфографический словарь русского языка

  • говориться — рится; нсв. 1. Произноситься (о словах, речи). Стихи не читались, а говорились речитативом. // о ком чем или с придат. дополнит. безл. Излагаться, рассказываться. В рассказе говорилось о жизни подростков. 2. безл. О наличии желания, настроения… …   Энциклопедический словарь

  • говориться — сказалось влияние • субъект, демонстрация …   Глагольной сочетаемости непредметных имён

  • говориться — говорение …   Словарь-тезаурус синонимов русской речи

  • говориться — I см. говорить 2); ри/тся; страд. II ри/тся; нсв. см. тж. как говорится 1) а) Произноситься (о словах, речи) Стихи не читались, а говорились речитативом. б) от …   Словарь многих выражений

  • говориться — 1.7.1., ЛВМ 1 …   Экспериментальный синтаксический словарь

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»