-
1 гніздо
техн. гнездо́ -
2 гніздо-клема
гнездо́-кле́мма -
3 чопове гніздо
ца́пфенное гнездо́ -
4 шишельне гніздо
ши́шельное гнездо́Українсько-російський політехнічний словник > шишельне гніздо
-
5 сдаиваться
здо́юватися (здо́юється) -
6 предположительность
здо́гадність, -ності и здога́дність; прибли́зність -
7 притон
(пристанище) пристановище, притулок (-лку), притулище; (гнездо) гніздо, кубло, кишло; (логовище) тирло, (медвежье) барліг (-логу). [Вовче тирло. Упала у ведмедячий барліг (Грінч. І.)]. Разбойничий воровской -тон - розбійницьке (розбишацьке), злодійське гніздо, кубло; злодіярня. Игорный, картёжный -тон - гральне, картярське кубло (гніздо). -тон разврата - кубло (гніздо) розпусти. Содержательница -на - бандарша, хазяйка кубла розпусти.* * *кубло́; (воровской, разбойничий) гніздо́, ки́шло\притон развра́та — кубло́ розпу́сти
-
8 сдаивать
несов.; сов. - сдо`итьздо́ювати (здо́юю, здо́юєш), здої́ти (здою́, здо́їш) -
9 гнездо
гніздо (ум. гніздечко, гнізденце), кубло (ум. кубельце, кубелечко), кишло, (змеиное) - гадючник, гадовище; (осиное) осище; (в середине яблока или груши для зёрен) кісточка; (в колоске злаков, где сидит зерно) мухорка, мухорок; (в железном лемехе плуга для деревянной рукоятки) вухо; (для веретена, шестерни в водяной мельнице) коробочка. Из одного гнезда - одногніздки.* * *1) гніздо́; (птицы, животного) кубло́вить, свить \гнездо — мости́ти, намости́ти (ви́ти и звива́ти, зви́ти) гніздо́
2) ( притон) кубло́, гніздо́; ки́шло -
10 догадка
догадка, здогад, здогадка, домисел (р. -слу). Высказывать догадку - догадуватися, висловлювати здогад.* * *здо́гад, -у, здо́гадка и здога́дка, до́гад, -у, до́га́дкатеря́ться в дога́дках — не зна́ти, що й ду́мати; плу́татися в здо́га́дках (в до́га́дках, в здо́гадах)
-
11 сдабривать
несов.; сов. - сд`обрить1) присма́чувати, -чую, -чуєш, присмачи́ти, здо́брювати, -рюю, -рюєш, здобри́ти и здо́брити; (пищу, корм) прима́щувати, -щую, -щуєш, примасти́ти, -мащу́, -ма́стиш; ( пищу) засма́чувати, засмачи́ти, смачи́ти, посмачи́ти, піддо́брювати и піддобря́ти, піддобри́ти, -добрю́, -до́бриш2) перен. присма́чувати, присмачи́ти, здо́брювати, здо́бри́ти; сов. посмачи́ти -
12 сдоба
1) здо́ба2) ( булка) здо́бна бу́лка (поменьше: булочка)3) собир. здо́ба, здо́бні бу́лки (бу́лочки) -
13 удлинение
-
14 удлинение
1) техн., физ. ( действие) подо́вження, (неоконч. - ещё) подо́вжування, здо́вження, (неоконч. - ещё) здо́вжування, ви́довження, (неоконч. - ещё) видо́вжування- остаточное удлинение
- относительное удлинение
- удельное удлинение
- удлинение дуги
- удлинение импульса
- удлинение сигнала2) метеор. ( состояние) до́вшання, подо́вшання -
15 удлинять
несов. удлиня́ть, сов. удлини́тьподо́вжувати, подо́вжити, здо́вжувати, здо́вжити, видо́вжувати, ви́довжити -
16 удлинение
1) техн., физ. ( действие) подо́вження, (неоконч. - ещё) подо́вжування, здо́вження, (неоконч. - ещё) здо́вжування, ви́довження, (неоконч. - ещё) видо́вжування- остаточное удлинение
- относительное удлинение
- удельное удлинение
- удлинение дуги
- удлинение импульса
- удлинение сигнала2) метеор. ( состояние) до́вшання, подо́вшання -
17 удлинять
несов. удлиня́ть, сов. удлини́тьподо́вжувати, подо́вжити, здо́вжувати, здо́вжити, видо́вжувати, ви́довжити -
18 бессмысленно
нареч.1) безглу́здо, безтя́мно; нісені́тно2) безглу́здо, безтя́мно; недоумкува́то; ту́по -
19 выдаивать
выдоить видоювати, видоїти, здоїти; (многих) повидоювати. Выдаивать отдельно каждый сосок - цяпати, вицяпати, відциркувати, відциркати, вицеркати (гал.). Выдоенный - видоєний, здоєний.* * *несов.; сов. - в`ыдоитьвидо́ювати, ви́доїти -
20 глупо
1) нареч. по-дурно́му, нерозу́мно; безглу́здо, нісені́тно2) в знач. сказ. безглу́здо, безглу́здя
См. также в других словарях:
ЗДО — закон денежного обращения фин. ЗДО зона допустимых отклонений авиа … Словарь сокращений и аббревиатур
здоєний — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
здоїння — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
здоїти — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
здоєний — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до здоїти … Український тлумачний словник
здо — кров, дом , у Державина и др. (Чернышев, Сб. Соболевскому 25 и сл.), от здать, ст. слав. зьдати, зиждѫ, цслав. зьдъ δῶμα, сербохорв. за̑д каменная стена , чеш. zеd᾽ – то же. С другим вокализмом: сербохорв. зи̑д, словен. zȋd стена . Сюда же русск … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
здо — @font face {font family: ChurchArial ; src: url( /fonts/ARIAL Church 02.ttf );} span {font size:17px;font weight:normal !important; font family: ChurchArial ,Arial,Serif;} сущ. (греч. τὸ δῶμα) кров, кровля. … … Словарь церковнославянского языка
Здо — зда (на здех) кровля, крыша, развалина … Краткий церковнославянский словарь
здоїти — див. здоювати … Український тлумачний словник
здо — кровля, крыша; здание; стена … Cловарь архаизмов русского языка
здо — здание; стена; покрив … Църковнославянски речник