-
81 Или
Иль, союз1) (либо) чи, або. [Як де зробить чорногуз гніздо на хаті чи у дворі, то та хата щаслива (Чуб.). Нехай це зробить він або хто инший (Сл. Гр.)]. Да или нет - так або ні. Или же - а чи. [Організм це, а чи тільки розбухлий орган (Єфр.)]. Или то бишь - чи то пак. Или - или - чи - чи, або - або. [Чи роби, чи ходи, а мені догоди (Приказка). Або здобути, або дома не бути (Номис)]. Или тот, или другой - або той або инший, чи той чи инший;2) (то есть, иначе) або, чи тоб. [Глитай, або павук (Крон.). Гориславська ніч, або Рибалка Панас Круть (Н.-Лев.). Не так пани, як підпанки, або: поки сонце зійде, то роса очі виїсть (Шевч.). Княжого мужа з дружиною, чи тоб намісника, до себе на людський хліб прийняв (Куліш)];3) (вопросит.) чи, хіба?; см. Разве, Ли. [Чи може з другою, другую кохає, її чорноброву уже забува? (Шевч.). Чи-ж (или же) забули так скоро свою учорашню ухвалу? (Франко)]. Иль ты оглох? - чи ти оглух? чи тобі позакладало? Или вы меня не понимаете? - чи (хіба) ви мене не розумієте? Или уж? - чи тож? [Поглядає - нема, нема. Чи тож і не буде? (Шевч.)].* * *геогр.Ілі́ (нескл.) -
82 или
Иль, союз1) (либо) чи, або. [Як де зробить чорногуз гніздо на хаті чи у дворі, то та хата щаслива (Чуб.). Нехай це зробить він або хто инший (Сл. Гр.)]. Да или нет - так або ні. Или же - а чи. [Організм це, а чи тільки розбухлий орган (Єфр.)]. Или то бишь - чи то пак. Или - или - чи - чи, або - або. [Чи роби, чи ходи, а мені догоди (Приказка). Або здобути, або дома не бути (Номис)]. Или тот, или другой - або той або инший, чи той чи инший;2) (то есть, иначе) або, чи тоб. [Глитай, або павук (Крон.). Гориславська ніч, або Рибалка Панас Круть (Н.-Лев.). Не так пани, як підпанки, або: поки сонце зійде, то роса очі виїсть (Шевч.). Княжого мужа з дружиною, чи тоб намісника, до себе на людський хліб прийняв (Куліш)];3) (вопросит.) чи, хіба?; см. Разве, Ли. [Чи може з другою, другую кохає, її чорноброву уже забува? (Шевч.). Чи-ж (или же) забули так скоро свою учорашню ухвалу? (Франко)]. Иль ты оглох? - чи ти оглух? чи тобі позакладало? Или вы меня не понимаете? - чи (хіба) ви мене не розумієте? Или уж? - чи тож? [Поглядає - нема, нема. Чи тож і не буде? (Шевч.)].* * *союз1) (разделительный, разделительно-перечислительный: либо) або́, чи, чи то; ( при вопросе) чив понеде́льник, вто́рник и́ли в сре́ду — у понеді́лок, вівто́рок або́ (чи, чи то) в се́реду
и́ли..., и́ли — або́..., або́; чи..., чи; чи то..., чи [то]
2) (присоединительный: и, а, также и) або́, чина дне рек, море́й и́ли озе́р — на дні річо́к (рік), морі́в або́ (чи) озе́р
3) (противительный: иначе, в противном случае) або́, а то4) (пояснительный: то есть, иными словами) або́, чи, чи то5) (вопросительный: разве, неужели) чи, хіба́, чи ж; або́и́ли я зна́ю? — чи (хіба́, чи ж; або́) я зна́ю?
и́ли не... — чи не
и́ли же — або́ ж
-
83 ласточкин
ластівчин (-на, -не); ластів'ячий, ластівчачий. -но гнездо - ластівчине гніздо. -кин камень - см. Ласточник 2.* * *ла́стівчин, -а, -е, ластів'я́чий, ластівча́ний, ластови́ний, ластів'я́нийла́сточкин хвост — строит. ла́стівчин хвіст, ско́вородень, -дня
-
84 лепить
лепливать1) (вылеплять) ліпити (-плю, -пиш), виліплювати що. [Не святі горшки ліплять (Номис)]. Ласточка -пит гнездо - ластівка ліпить гніздо. Он -пит статую из глины - він ліпить (виліплює) статую з глини;2) (слепливать) ліпити, зліплювати, (только из теста: преимущ. о пирогах: загибать) бгати, (диал.) тулити що. [Баба вареники ліпить (Н.- Лев.). Бгати пироги (Г. Барв.). Тулила пироги (Борзенщ.)];3) (прилеплять) ліпити, приліплювати; (налеплять) наліплювати;4) (влеплять) ліпити, вліплювати. Стрелки так и - пят в щит - стрільці так і садять (ліплять, гатять) у щит;5) (о снеге) ліпити, ліпачити. [Сніг так і ліпачить (Брацлавщ.)].* * *ліпи́ти; ( слепливать) злі́плювати; (перен.) тули́ти -
85 матка
1) (мать) матка. [У кого матка рідненька, у того й сорочка біленька (Приказка)]. Правда -ка - щира правда. Сказать всю правду -ку - сказати щиру правду, сказати все по щирості;2) (женщина) жінка, (баба) баба, (тётка) тітка;3) (у животных) матка (вед. и соб. значении), (самка) самиця. [Ласкаве телятко дві матки ссе (Номис). Овець у його дуже багато: самої матки сот сім (Сл. Ум.)];4) (у пчёл) матка, матиця. [За ним повалило козацтво, як за маткою бджоли (Куліш)]. Лишиться -ки - зматчіти, зматчитися. Лишившийся -ки (улей, рой) - зматчілий, безматній (вулик, рій, р. рою);5) анат. uterus - матиця, матка, ураз (-зу), (пров.) дитинник, (у свиньи ещё) пацятник (-ка) (Верхр., Жел.). Бешенство -ки - німфоманія, сказ матиці. Выпадение -ки - випад матиці (матки, уразу);6) (у растений) маточка, плідник (-ка);7) (картофелин, луковиц) матка;8) (минер.: маточная порода) маточна порода. -ка венисы - лосняковий лупак (-ка);9) (в колодце) дітинець (-нця);10) (уксусный отсед) гніздо (оцту) (Сл. Ум.);11) (предводитель в игре) матка;12) (оспа) віспа;13) см. Компас;14) см. Матня;15) см. Матица 1.* * *1) ( самка-производительница) матка2) анат. ма́тка3) ( маточник) ма́тка4) мор. ма́тка5) ( мать) ма́тка -
86 мысль
думка, гадка, мисль и (реже) мисля (-лі), дума, дум (-му), погадка, (фамил.) погаданка, (помысл) помисл, умисел (-слу), ум.-ласк. думонька, гадонька, мислонька, думочка. [А думка край світа на хмарі гуля (Шевч.). Напрямки філософської думки (Основа 1915). Що хатка, то й инша гадка (Номис). Між ученими людьми пронеслася тоді гадка (Куліш). Мислі до суду не позивають (Номис). Серця не давлять понурії думи (Грінч.). В моїх чуттях, у помислах і мові (Франко). Стали умисли козацьку голову розбивати (Ант.- Драг.). І думу в мене, думу, як на морі шуму (М. Вовч.). Виорала дівчинонька мислоньками поле (Чуб. V). Усе їй той козаченько з мислоньків не сходить (Л. Укр.). Голос як сурмонька, але-ж чортова думонька (Номис). Думки-гадоньки не мають (Шевч.)]. -ль благодарная, высокая, низкая, благородная - вдячна, висока, низька (ниця), шляхетна думка (дума). [Творець високих дум (Самійл.) Гніздо думок високих (Франко)]. -ль светлая, остроумная блестящая - світла (ясна), бистра (дотепна), блискуча думка. -ль грустная, печальная, тяжёлая - смутна, сумна, важка думка. -ль предвзятая, задняя, преступная - упередня, потаєнна, злочинна думка. Делать что с предвзятою -лью - робити що з упередньою думкою (з упередженням). Говорить с задней -лью - говорити (казати) з потаєнною думкою (знарошна), (намекать, перен.) говорити (казати) на здогад буряків, щоб дали капусти. Иметь заднюю -ль на кого - закидати на кого, мати на кого потаєнну думку. -ль мрачная, чёрная - понура, чорна дум(к)а. -ль пылкая (горячая) - палка думка (гадка). [В- останнє згадати палкії гадки (Л. Укр.)]. -ль сокровенная, заветная - таємна, заповітна дум(к)а. Руководящая, главная -ль сочинения - провідна, головна думка (ідея) твору. Без -лей - без думок, бездумно. [Бездумно дивлячись (Л. Укр., Крим.)]. В -лях - на думці, у думці; срв. Мысленно. [Мовив собі на думці (Кониськ.). Виправдував він себе в думці (Васильч.)]. Иметь в -лях - мати на думці, покладати в думках, в голові класти, в голову собі класти. [Не мав на думці (Коцюб.). І в голову собі не клала (Сторож.)]. И в -лях не было, и в -лях не имел - і думки (гадки) не було, і на думці не було, і думки не мав, і думкою не вів, і в голові (в головах) не покладав про що, за що. [За вдачу її він тоді й не думав і гадки не мав (Н.-Лев.). Він і в голові собі по покладав (Н.-Лев.). Ти собі і в головах не покладай! (Квітка). Полягали спати, навіть думкою не ведучи про ніж (Франко)]. Мне это не по -ли (не по нраву) - це мені не до мислі (не до мислоньки, не до вподоби). [Як-же її любити, коли не до мислі? (Метл.). І не до любови, і не до розмови, і не до мислоньки моєї (Чуб. V)]. По -ли автора - на думку (на гадку) авторову, як гадає автор. При одной -ли об этом - на саму думку (згадку) про це. Материне серце обіллялося жалем на саму думку, що дитина мерзла-б (Коцюб.)]. С такими -лями - у таких думках, з такими думками. Вертится -ль - роїться (крутиться) думка (гадка). Взвешивать в -лях - розважати в думках (в мислях). Высказывать -ль (мнение) - висловлювати думку (гадку). Не допускать и -ли - і в думці не мати, і в голові не покладати, і в головах не покладати, і думки не припускати. Навести на -ль кого - на думку навернути кого. Наводить на -ль (намекать) - давати на розум, казати на здогад. Обратить все свои -ли на что - звернути (обернути) усі свої думки на що. Одна -ль опережает (обгоняет) другую - дум(к)а дум(к)у поганяє (пошибає, пошиває), (поэт.) за думою дума роєм вилітає (Шевч.). Обуревают меня -ли - беруть мене гадки (думки), облягають гадки (думки) голову, обсідають мене думи (думки), (поэт.) мислоньки заносять (Метл.). Осенила -ль - зринула (в голові) (осияла) думка, (фамил.) стрельнула, (шибнула) думка. [Якась надзвичайна думка стрельнула йому до голови (Грінч.)]. Ошрешиться от -ли - зректися думки, покинути думку. Потерять -ль - спустити з думки. Избавиться от -ли - позбутися думки. Притти на -ль - спасти (впасти, прийти) на думку, навернутися на думку. [На думку мені спало (Звин.). Досі мені й на думку ні разу не впало про заміжжя (Кониськ.)]. Приходить к -ли (к заключению) - приходити до думки (до висновку). Постичь -ль чью - збагнути думку чию. Подать, дать -ль - подати думку, на розум послати кому (Квітка). Вот так дельная -ль! - от так розумна (путяща) думка! Пугать (разгонять) -ли - полохати думки. [Немов яке страхіття полохає думки (Вороний)]. Меня пугает -ль, мне страшно при -ли - мене лякає думка, мені страшно (лячно) на саму думку. Собираться с -ми - збирати (докупи) думки, змірковуватися, (перен.) розуму збирати. [Хочуть говорити, не зміркуються (М. Вовч.)]. У него явилась -ль - з'явилася в його думка (Грінч.). От -лей ум за разум заходит - за думками, за гадками аж голова туманіє (Грінч.). Можно потерять рассудок (сойти с ума) от одной -ли - можна втратити розум (збожеволіти) з однієї гадки (на саму гадку). Я относительно этого одних с вами -лей - я про це (книжн. що-до цього) таких самих думок, як і (що й) ви, у мене однакові з вами думки про це (що-до цього). Я сказал это без всякой дурной -ли - я це сказав без усякої лихої думки (без усякого лихого наміру). Образ -лей - напрям думок, спосіб думання (мислення) (Франко). Хорошей -лью не грешно воспользоваться - з доброї думки не гріх і скористуватися. Книга эта богата -лями - ця книжка багата на думки. Эта -ль запала мне на сердце - ця думка припала мені до мислі (до душі, до серця). Одна -ль об этой опасности ужасает меня - сама гадка про цю небезпеку жахає мене. Узнавать образ -лей - вивідувати напрям думок, (перен.) ума вивідувати. Он хорошо выражает (свои) -ли - він добре висловлює (вимовляє) свої думки, у його хист до вислову думок (висловляти думки). Пьяного речи - трезвого -ли - що в п'яного на язиці, те в тверезого на умі. -лям тесно, словам просторно - мало слів, багато змісту; думок багато, аж слів не стає.* * *ду́мка, мисль, -лі, ми́сля; (предположение, соображение) га́дкаиме́ть в мыслях что — ма́ти на ду́мці (в ду́мці) що
-
87 нарождать
народить1) (во множестве кого) народжувати, народити, (о животн. и фам. о челов.) наплоджувати, наплодити, (в особ. о животн.) наводити, навести, приводити, привести, (о мног.) понароджувати, понаплоджувати, пона[попри]водити; наводити кого. [Народила вона йому діточок аж троєчко (Брацл.). Багацько хлопців там наплодить (Котл.). Нігде мені гніздо звити, нігде мені діток наплодити (Метл.). Собака навела цуценят (Сл. Гр.). Вже вона й молодиця, вже й діточок наводила (Квітка)];2) (рождать кого) народжувати, народити, родити, (с)породити, зроджати и зроджувати, зродити, виплоджувати, виплодити, приводити, привести, (о мног.) понароджувати, повиплоджувати кого. [Так його мама народила (Номис). Вже другого байстрюка привела (Звин.)];3) (производить кого, что) родити, зродити и породити, плодити, сплодити кого, що; (о земле) зрощати, зростити що. Нарождённый -1) народжений, наплоджений, наведений, приведений, понароджуваний и т. п.;2) народжений, (с)породжений, зроджений, виплоджений, понароджуваний, повиплоджуваний;3) зроджений, породжений, сплоджений; зрощений. -ться -1) (в прям. и перен. знач.) народжуватися, народитися, уроджуватися, уродитися, (только в прям. знач. фам.) наплоджуватися, наплодитися, (о мног.) понароджуватися, понаплоджуватися; бути народжуваним, народженим, понароджуваним, наплоджуваним, наплодженим, понаплоджуваним. [Народжується українська інтелігенція (Крим.). З кожної краплі народжується гаспид (Грінч.). Нових людей понароджувалося багато (Харк.)];2) (о луне) народжуватися и народжатися, наставати, настати. [Як місяць народжається, то він молодіє (Март.). Як молодик настає з дощем, то цілий місяць буде дощ (Звин.)].* * *несов.; сов. - народ`ить и нарож`атьнаро́джувати, народи́ти, -роджу́, -ро́диш и мног. понаро́джувати -
88 насиженный
1) наси́джений; ви́сиджений\насиженныйое яйцо — наси́джене (заси́джене) яйце́, на́сідок, -дка; диал. за́сідок, -дка
2) наси́джений\насиженныйое ме́сто (гнездо́) — наси́джене мі́сце (гніздо́, кубло́)
3) на́гнаний, ви́гнаний, наку́рений, ви́курений -
89 нелепо
нрч.1) безглуздо, нісенітно, неподобно, по-дурному. [Се дико, се безглуздо! (Коцюб.). Натовп якось по-дурному зареготався (Рада)];2) неподобно, негарно, недоладн(ь)о, нечупарно. [Лаковані халяви якось неподобно зсунулися до низу (Корол.)]. Срв. Нелепый.* * *нареч.1) безглу́здо; нісені́тно2) недола́дно, неподо́бно -
90 несообразно
нрч.1) с чем - невідповідно до чого, (несогласно) незгідно з чим;2) см. Несуразно 2.* * *нареч.безглу́здо, неподо́бно -
91 несуразно
нрч.1) нескладно, незграбно; безглуздо;2) недоладн(ь)о, неподобно, безглуздо; незграбно. Срв. Несуразный.* * *перен.1) безглу́здо, нісені́тно; неподо́бно; недола́дно2) незгра́бно; неокови́рно -
92 нора
1) нора; специальнее: (берлога, логово и змеиная -ра) скота, скотище; (подводная в береге) нора, печера; (кротовина) кротовина. [Пташина гніздо своє має, лисиця теж нору (Самійл.). Ходім шукати заячих нір (Звин.). Гадюки збираються у свої скоти (Грінч. I). Вовче скотище (Мордовець). Раки живуть по печерах (Сл. Гр.)]. Лисья -ра - лисича нора, лисича скота (Грінч. II); срв. Лисий. Изрывать, изрыть -рами что - норити, (і)знорити, понорити що; срв.II. Изрывать;2) (перен.) нора, (медвежий угол) закуток (-тка), закутина, глухий кут, глухий світ, застум (-му), (закоулок) закамарок (-рка), закапелок (-лка); срв. Захолустье.* * * -
93 околевать
околеть1) здихати, здохнути, гинути, згинути, пропадати, пропасти, минутися, одубіти, дуба дати;2) (от холода) заклякати, заклякнути, завмирати, завмерти, знеживлятися, знеживитися.* * *несов.; сов. - окол`еть1) ( издыхать) здиха́ти, здо́хнути и поздиха́ти, подиха́ти, подо́хнути; ( погибать) пропада́ти, пропа́сти и попропада́ти, дубі́ти, одубі́ти и оду́бти, колі́ти, околі́ти2) ( погибать от холода) диал. колі́ти, околі́ти и поколі́ти, несов. одубі́ти, оду́бти -
94 околелый
1) здохлий;2) (в зимней спячке) завмерлий, знеживлений.* * *1) здо́хлий; одубі́лий2) околі́лий, одубі́лий -
95 осиный
и Осий осиний, осячий. -ное гнездо - осище.* * *оси́ний, о́сячийоси́ное гнездо́ — оси́не (о́сяче) гніздо́; диал. оси́ще
-
96 отдаиваться
несов.; сов. - отдо`иться1) віддо́юватися, -до́юється, віддої́тися2) см. отдаивать 2)3) строит. (несов.) віддо́юватися, здо́юватися -
97 отдоенный
1) віддо́єний, здо́єний2) ви́доєний, подо́єний -
98 павший
1) (дохлый) дохлий, здохлий, (о мн.) подохлий;2) полеглий. -ший в бою, на поле брани - полеглий у бою, на полі бою;3) (нравственно) - см. Падший.* * *1) (опавший - о листьях, плодах) опа́лий; ( упавший) упа́лий2) ( погибший в бою) поле́глий, заги́блий3) ( о животных) здо́хлий, до́хлий4) (побеждённый - о городе, крепости) перемо́жений -
99 падать
пасть1) падати (неспр. ласк. падатоньки), пасти, упадати, упасти, спадати, спасти, (понемногу или под что) опадати, підпадати, підпасти, (валиться) валитися, повалитися. [Шуміла вода, спадаючи в глиб (Грінч.). Енергія в його спадала (Коц.). Прилетіла пава, в головоньках пала. Мури повалилися. Сніг підпадає потроху]; (о тумане, сумраке) падати, (у)пасти, западати, запасти, лягати, лягти. [Запав (пав) туман на річеньку. Морок ночи пав на землю]; (о лучах) падати, (у)пасти, спадати, спасти, западати, запасти. [Сонячне проміння золотим дощем спадає (Ворон.). Туди ніколи не западало сонячне світло (Л. Укр.)]; (в нравств. смысле) падати, (у)пасти, занепадати, занепасти, ледащіти, зледащіти, пускатися, пуститися берега; (вниз головой) сторчака, стовбура давати, дати. Ни село, ни пало, дай бабе сало - ні сіло, ні пало, дай, бабо, сала. На него -дает большая ответственность - на його падає (лягає) велика відповідальність. Тень горы -дает на долину - тінь від гори падає (спадає) на долину. -ть к чьим ногам - упадати, упасти в ноги кому, припадати, припасти кому до ніг, (порывисто) опукою в ноги кому впасти. [До Кішки Самійла прибуває, у ноги впадає]. -ть ниц - падати, упадати, впасти ниць, припадати, припасти ниць, простелитися. [Припали всі ниць. Вона простелилася лицем до землі (Крим.)]. -ть как пласт (распростершись) - крижем падати,упадати, упасти, стелитися. [Його мати старенька крижем упадає]. Западная империя -ла под натиском варваров - західня імперія впала (повалилася) під тиском варварів. Рабочее правительство в Англии -ло - робітничий уряд в Англії впав. Крепость -ла - фортеця впала. -ть в обморок - зомлівати, зомліти. См. Обморок;2) (о перьях, шерсти) падати, вилазити, лізти, вилізти. [Волосся лізе];3) (умирать) падати, пасти, минутися, (сов. о мног.) вилягти. Срв. Дохнуть. [Виляже вся наша худоба. Корова минулася. І падеш ти, як пали герої (Черняв.)]. Пасть в бою - полягти, (по)лягти трупом, лягти головою (в бою). Он пал мёртвый - він ліг трупом;4) (понижаться, умаляться) підупадати, підупасти, занепадати, занепасти. См. Понижаться. Царства -ют, а новые возникают - царства занепадають, а повстають нові. Барометр, термометр -дает - барометр, градусник знижується. Мороз -дает, пал - мороз легшає, меншає, пускає(ться), мороз пересівся. Уровень -дает - рівень низиться, знижується. Цены - дают - ціни спадають, знижуються, нижчають. -дать, пасть в цене - з ціни спадати, спасти з грошей виходити, вийти, гроші губити. [Кінь молодий у гроші йде, а старий виходить]. -дать духом - занепадати, занепасти духом, упадати, упасти на дусі, вонпити (духом), звонпити (духом), знижатися, знизитися духом. [Пандар злякався, звонпив, замішавсь (Котл.)];5) пасть на кого (отразиться на ком) - окошитися, покошитися на кому, скластися на кому. [Гляди, щоб ці гулянки на твоїй голові не окошилися (Мирн.). На тобі все покошиться. На ньому все лихо і складеться (Квітка)]. Пролитая им кровь -дёт на его же голову - кров, що він пролив (пролляв), на його-ж голову і впаде. Жребий пал на него - випало (дісталось) йому, жеребок на його впав, жеребок йому випав, діставсь. Подозрение пало на него - підзор упав (підозріння впало) на його. Падающий - той, що падає, падущ[ч]ий. -ая звезда - летюча зоря, падуча зоря. См. Метеор, Павший - см. Павший.* * *несов.; сов. - п`асть1) па́дати, упа́сти2) ( об атмосферных осадках) па́дати (несов.); ( выпадать) випада́ти, ви́пасти; (о дожде, снеге) іти́, пройти́; (несов.: о снеге, тумане, росе) упа́сти3) (несов.: о крепости) упа́сти; ( быть свергнутым - о правительстве) бу́ти пова́леним4) (спадать, ослабевать) па́дати, упа́сти, спада́ти, спа́сти; ( уменьшаться) зме́ншуватися, зме́ншитися5) (несов.: о волосах, зубах) випада́ти6) (несов.: ниспадать) па́дати, спа́дати7) (приходиться на чью-л. долю) припада́ти, припа́сти, несов. па́дати; ( выпадать) випада́ти, ви́пасти8) ( приходить в упадок) занепада́ти, занепа́сти, підупада́ти, підупа́сти9) ( дохнуть - о животных) здиха́ти, здо́хнути -
100 палый
см. Павший 1. -лая вода - убутна вода, (в море) відплив. -лая лошадь - здохлий кінь.* * *1) (о листьях, плодах) опа́лий, па́лий; упа́лий2) ( о скоте) здо́хлий, до́хлий
См. также в других словарях:
ЗДО — закон денежного обращения фин. ЗДО зона допустимых отклонений авиа … Словарь сокращений и аббревиатур
здоєний — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
здоїння — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
здоїти — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
здоєний — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до здоїти … Український тлумачний словник
здо — кров, дом , у Державина и др. (Чернышев, Сб. Соболевскому 25 и сл.), от здать, ст. слав. зьдати, зиждѫ, цслав. зьдъ δῶμα, сербохорв. за̑д каменная стена , чеш. zеd᾽ – то же. С другим вокализмом: сербохорв. зи̑д, словен. zȋd стена . Сюда же русск … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
здо — @font face {font family: ChurchArial ; src: url( /fonts/ARIAL Church 02.ttf );} span {font size:17px;font weight:normal !important; font family: ChurchArial ,Arial,Serif;} сущ. (греч. τὸ δῶμα) кров, кровля. … … Словарь церковнославянского языка
Здо — зда (на здех) кровля, крыша, развалина … Краткий церковнославянский словарь
здоїти — див. здоювати … Український тлумачний словник
здо — кровля, крыша; здание; стена … Cловарь архаизмов русского языка
здо — здание; стена; покрив … Църковнославянски речник