Перевод: с русского на испанский

с испанского на русский

гніздо

  • 1 здорово!

    здо́рово!
    разг. bonege!
    * * *
    1. interj.
    Cub. ¡yey!
    2. n
    jarg. ¡guay del Paraguay!

    Diccionario universal ruso-español > здорово!

  • 2 здорово

    I здор`ово
    межд. прост.
    (здравствуй!) ¡hola!
    ••

    (за) здоро́во живёшь прост. — sin causa ni motivo, sin comerlo ni beberlo

    сно́ва здоро́во прост. — otra vez la pena negra

    II здор`ово
    1) нареч. sanamente, robustamente ( крепко)
    2) в знач. сказ. es bueno, es sano
    III зд`орово
    нареч. прост.
    1) ( хорошо) bien, magnífico

    мы здо́рово порабо́тали — hemos trabajado bien

    ну и здо́рово! — ¡magnífico!

    здо́рово ска́зано! — ¡muy bien dicho!

    2) ( сильно) duro, fuerte

    ему́ здо́рово попа́ло — le han dado duro; le han dado para ir pasando

    * * *
    I здор`ово
    межд. прост.
    (здравствуй!) ¡hola!
    ••

    (за) здоро́во живёшь прост. — sin causa ni motivo, sin comerlo ni beberlo

    сно́ва здоро́во прост. — otra vez la pena negra

    II здор`ово
    1) нареч. sanamente, robustamente ( крепко)
    2) в знач. сказ. es bueno, es sano
    III зд`орово
    нареч. прост.
    1) ( хорошо) bien, magnífico

    мы здо́рово порабо́тали — hemos trabajado bien

    ну и здо́рово! — ¡magnífico!

    здо́рово ска́зано! — ¡muy bien dicho!

    2) ( сильно) duro, fuerte

    ему́ здо́рово попа́ло — le han dado duro; le han dado para ir pasando

    * * *
    1. interj.
    1) gener. es bueno, es sano, robustamente (крепко), sanamente
    2) colloq. chachi piruli
    3) simpl. (ñèëüñî) duro, (õîðîøî) bien, fuerte, magnìfico, (здравствуй!) ¡hola!
    2. n
    1) colloq. caña (quэ caнa - как здорово; супер!), chachi
    2) emot. genial

    Diccionario universal ruso-español > здорово

  • 3 гораздо

    гора́здо
    multe pli.
    * * *
    нареч. при сравн. ст.
    mucho, en mucho

    гора́здо лу́чше — mucho mejor

    гора́здо ху́же — mucho peor

    гора́здо бо́льше — mucho más

    * * *
    нареч. при сравн. ст.
    mucho, en mucho

    гора́здо лу́чше — mucho mejor

    гора́здо ху́же — mucho peor

    гора́здо бо́льше — mucho más

    * * *
    adv
    gener. en mucho, mucho

    Diccionario universal ruso-español > гораздо

  • 4 лучше

    лу́чше
    1. pli bone;
    \лучше всего́ plej bone;
    2. безл. estas pli bone;
    \лучше оста́ться здесь estas pli bone resti ĉi tie;
    ♦ тем \лучше des (или tiom) pli bone.
    * * *
    1) (сравн. ст. от хороший, нареч. хорошо) mejor

    нет ничего́ лу́чше — no hay nada mejor

    гора́здо лу́чше — mucho mejor

    всё лу́чше и лу́чше — de mejor en mejor; cada vez mejor

    как мо́жно лу́чше — lo mejor posible

    как нельзя́ лу́чше — de la mejor forma; lo mejor posible

    тем лу́чше — tanto mejor

    2) безл. в знач. сказ., дат. п. (о состоянии больного)

    ему́ сего́дня лу́чше — hoy está mejor

    лу́чше пойди́ погуля́й — harás mejor con (en) irte a pasear, será mejor que vayas a pasear

    лу́чше не спра́шивай — mejor (que) no preguntes

    лу́чше... чем... — mejor... que..., vale más... que..., antes... que...

    лу́чше всего́ — lo mejor es

    лу́чше остава́ться здесь — más vale quedarse aquí

    лу́чше де́йствовать, чем ждать — vale más actuar que esperar

    ••

    лу́чше умере́ть сто́я, чем жить на коле́нях — más vale morir de pie que vivir de rodillas

    лу́чше по́здно, чем никогда́ погов. — más vale tarde que nunca

    ум хорошо́, а два лу́чше погов. — más ven cuatro ojos que dos

    ста́рый друг лу́чше но́вых двух посл. — amigo viejo, tocino y vino añejo

    в гостя́х хорошо́, а до́ма лу́чше — casa mía, casa mía, por pequeña que tú seas me pareces una abadía

    лу́чше сказа́ть — mejor dicho

    и того́ лу́чше — de perlas

    * * *
    1) (сравн. ст. от хороший, нареч. хорошо) mejor

    нет ничего́ лу́чше — no hay nada mejor

    гора́здо лу́чше — mucho mejor

    всё лу́чше и лу́чше — de mejor en mejor; cada vez mejor

    как мо́жно лу́чше — lo mejor posible

    как нельзя́ лу́чше — de la mejor forma; lo mejor posible

    тем лу́чше — tanto mejor

    2) безл. в знач. сказ., дат. п. (о состоянии больного)

    ему́ сего́дня лу́чше — hoy está mejor

    лу́чше пойди́ погуля́й — harás mejor con (en) irte a pasear, será mejor que vayas a pasear

    лу́чше не спра́шивай — mejor (que) no preguntes

    лу́чше... чем... — mejor... que..., vale más... que..., antes... que...

    лу́чше всего́ — lo mejor es

    лу́чше остава́ться здесь — más vale quedarse aquí

    лу́чше де́йствовать, чем ждать — vale más actuar que esperar

    ••

    лу́чше умере́ть сто́я, чем жить на коле́нях — más vale morir de pie que vivir de rodillas

    лу́чше по́здно, чем никогда́ погов. — más vale tarde que nunca

    ум хорошо́, а два лу́чше погов. — más ven cuatro ojos que dos

    ста́рый друг лу́чше но́вых двух посл. — amigo viejo, tocino y vino añejo

    в гостя́х хорошо́, а до́ма лу́чше — casa mía, casa mía, por pequeña que tú seas me pareces una abadía

    лу́чше сказа́ть — mejor dicho

    и того́ лу́чше — de perlas

    * * *
    adv
    gener. antes, mejor, màs

    Diccionario universal ruso-español > лучше

  • 5 повезти

    повез||ти́
    1. veturigi, transporti;
    2. безл.: ему́ \повезтило́ li havis feliĉon.
    * * *
    (1 ед. повезу́) сов., вин. п.
    1) llevar vt, traer (непр.) vt ( en un móvil); conducir (непр.) vt (машиной и т.п.)
    2) безл., дат. п. tener suerte

    ему́ повезло́ — tuvo (ha tenido) suerte

    ему́ здо́рово повезло́ — tuvo una suerte padre

    * * *
    v

    Diccionario universal ruso-español > повезти

См. также в других словарях:

  • ЗДО — закон денежного обращения фин. ЗДО зона допустимых отклонений авиа …   Словарь сокращений и аббревиатур

  • здоєний — дієприкметник …   Орфографічний словник української мови

  • здоїння — іменник середнього роду …   Орфографічний словник української мови

  • здоїти — дієслово доконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • здоєний — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до здоїти …   Український тлумачний словник

  • здо — кров, дом , у Державина и др. (Чернышев, Сб. Соболевскому 25 и сл.), от здать, ст. слав. зьдати, зиждѫ, цслав. зьдъ δῶμα, сербохорв. за̑д каменная стена , чеш. zеd᾽ – то же. С другим вокализмом: сербохорв. зи̑д, словен. zȋd стена . Сюда же русск …   Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера

  • здо — @font face {font family: ChurchArial ; src: url( /fonts/ARIAL Church 02.ttf );} span {font size:17px;font weight:normal !important; font family: ChurchArial ,Arial,Serif;}  сущ. (греч. τὸ δῶμα) кров, кровля.       … …   Словарь церковнославянского языка

  • Здо — зда (на здех) кровля, крыша, развалина …   Краткий церковнославянский словарь

  • здоїти — див. здоювати …   Український тлумачний словник

  • здо — кровля, крыша; здание; стена …   Cловарь архаизмов русского языка

  • здо —   здание; стена; покрив …   Църковнославянски речник

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»