гнильё+ru

гниль (р. -ли), гнилизна, гнилятина, гнилля [Як прийде Ілля, то наробить гнилля], гнилеча, гниляччя, гнилота; тлінь (р. тліни). Гниль в дереве - трухлят[в]ина, трухлина, трухва, порохня.

* * *

гнилля, гниляччя, срв. Гниль.

* * *

1. n

1) гниття

2) гниль; потерть, порохня

3) вет. копитна гниль

4) шолуді (у овець)

5) розм. нісенітниця, дурниця, безглуздя

6) спорт. провал, невдача (у змаганні)

2. v

1) гнити, псуватися

2) перен. хиріти, гинути

3) розкладатися (про суспільство тощо)

4) занапастити; розладнати

5) розм. дражнити, глузувати, кепкувати; іронізувати

6) гноїти, псувати

7) дурити, обманювати

3. int

дурниці!, нісенітниця!

* * *

1) гниття; гнилизна, гниль; потерть, трухлявина

2) c-г. гнилизна ( хвороба рослин); вeт. копитна гнилизна

3) дурниця, нісенітниця, безглуздість ( tommy rot)

4) провал, невдача (особл. у змаганнях)

1) гнити; псуватися; чахнути, марніти, гинути

2) розкладатися ( про суспільство)

3) гноїти; псувати; розстроювати

4) cл. дражнити; жартувати; кепкувати

5) c-г. мочити ( льон)

int дурниця!, нісенітниця! (виражає зневагу, презирство)

1) мед. панарицій

2) вет. копитна гниль

* * *

1) = panaris

2) вeт. копитна гниль

1. n

1) брунатний (коричневий) колір

2) брунатна (коричнева) фарба

3) розм. мідяк

2. adj

1) брунатний, коричневий, бурий

2) смуглявий; загорілий, засмаглий

3) карий (про очі)

4) поет. сутінковий, присмерковий

5) текст. сировий, невибілений

6) жвавий, спритний, моторний

3. v

1) робити брунатним (коричневим)

2) ставати брунатним (коричневим)

3) засмажувати, підрум'янювати

4) загорати

5) воронувати (метал)

* * *

1) коричневий колір; коричнева фарба; коричневий одяг або тканина

2) cл. мідна монета, мідяк

3) (тж. Brown) мулат

1) коричневий; бурий

2) смаглявий, засмаглий

3) карий ( про очі)

4) пoeт. сутінковий, темний

5) тeкcт. суровий, невибілений

6) малайський

1) робити коричневим; робитися коричневим

2) зажарювати, підрум'янювати

3) викликати загар; загоряти

4) воронувати ( метал)

1) волокнистий, жилуватий, фіброзний

2) мичкуватий (про корінь)

* * *

n; вет.

1. n

1) амер. гниле дерево, гниляк; тручляк

2) розм. щось непотрібне. нікчемне; нікчемність, нісенітниця

3) розм. недосвідчений юнак; шмаркач, молокосос

4) розм. шпана, хуліган

5) розм. дурило; роззява

6) амер., розм. хліб

2. adj амер., розм.

1) поганий; нікчемний, низькопробний

2) нещасний

* * *

1) cл. гниле дерево, гниляк; гниль; трут

2) cл. що-небудь непотрібне, нікчемне

3) cл. "зелений", новачок, слабак; "салага", шмаркач, молокосос

4) cл. юний хуліган

5) роззява, дурень

6) панк

7) cл. хлопчик-педераст

8) icт. повія

1) гнилий ( про дерево)

2) поганий, низькопробний; нікудишній

3) жалюгідний, нещасний

4) хуліганський; характерний для панків

1) гниль, гнилизна; трухлятина

2) моральний розклад; зіпсованість

* * *

1) гнилизна, гнилість

2) моральний розклад, зіпсованість

продукт гниття, гниль

* * *

1) зберігання

6) холодильник

2) склад, сховище

3) плата за зберігання на складі (в холодильнику)

4) площа (ємкість) складу (сховища)

5) нагромадження; акумулювання (енергії)

6) нагромаджувач, пам'ять (обчислювальної машини, комп'ютера)

* * *

1) зберігання

2) склад, сховище

3) плата за зберігання на складі або в холодильнику

4) площа, ємність складу, сховища ( storage capacity)

5) cпeц. акумулювання ( енергії)

6) накопичувач, запам'ятовувальний пристрій, пам'ять

n бот.

чорна гниль, блекрот

n; вет.

1) = panaris

2) вeт. копитна гниль

1) cл. гниле дерево, гниляк; гниль; трут

2) cл. що-небудь непотрібне, нікчемне

3) cл. "зелений", новачок, слабак; "салага", шмаркач, молокосос

4) cл. юний хуліган

5) роззява, дурень

6) панк

7) cл. хлопчик-педераст

8) icт. повія

1) гнилий ( про дерево)

2) поганий, низькопробний; нікудишній

3) жалюгідний, нещасний

4) хуліганський; характерний для панків

1) гниття; гнилизна, гниль; потерть, трухлявина

2) c-г. гнилизна ( хвороба рослин); вeт. копитна гнилизна

3) дурниця, нісенітниця, безглуздість ( tommy rot)

4) провал, невдача (особл. у змаганнях)

1) гнити; псуватися; чахнути, марніти, гинути

2) розкладатися ( про суспільство)

3) гноїти; псувати; розстроювати

4) cл. дражнити; жартувати; кепкувати

5) c-г. мочити ( льон)

int дурниця!, нісенітниця! (виражає зневагу, презирство)

1) (пыль в букв. и переносном значении) порох (-ху, мн. порохи, редко слав. прах (-ху)), пил (-лу), курява; (распадающаяся гниль) порохно (-на), порохня (-ні), трухло, персть (-ти), Срв. Пыль, Персть, Тлен. [Що царство? - порох (Куліш). Все йде в одно місце: взялось із персти й усе вернесь у порох (Еккл.). Лихеє ім'я розлетілось, мов прах (Грінч.). Образ страху, що держить у своїх холодних обіймах увесь світ, хоч сам являє собою тільки порохно нікчемне (Єфр.)]. Отрясти прах от ног - порох, пил з ніг обтрусити. [Порох з ніг ваших обтрусіть (Єв.). І пил, що пристав до нас з вашого города, обтрушуємо вам (Єв.)]. Обращаться, обратиться в прах - порохом, на порох (прахом, на прах) розпадатися, розпастися, порохом братися, узятися (стати), порохом, порохном, порохнею, трухлом, попелом розсипатися, розсипатися, тліти, потліти, попеліти, спопеліти. [І не раз як рука чи повітря, чи сонце торкались тисячолітнього трупа, він розпадався на порох (Л. Укр.). Та бодай я собі, - каже, - порохом розпався (Рудан.). А бодай-же ти прахом розпавсь (Яворн.). І в годині стала прахом пишная столиця (Рудан.). Як я на тебе дихну своїм духом, то ти розсиплешся попелом (Звин.)]. Пасть во прах - упасти в прах. [Впадуть у прах кумири гордовиті (Грінч.)]. Обращать, обратить во прах - повертати, повернути, стирати, стерти на порох (на гамуз), повертати, повернути в нівець, розвіяти на куряву. Идти, пойти -хом - іти, піти з вітром, за вітром, за водою, димом (до гори), на марне, в нівець, випадати, випасти випадком. [Пішло усе добро в нівець (Грінч.). Чужим живимося, ото воно нам випадком і випало (Кониськ.). Все його добро піде на марне (Франко)]. Все его проекты пошли -хом - всі його проєкти димом до гори пішли. Прах его возьми! - щоб його прах забрав! Бодай він прахом розпавсь! Хай воно стеряється! Прах с ним! - цур йому! Хай йому лихо (всячина)!

2) (смертные останки) тлін (-ну), прах (-ху). [Вволяючи останню волю мужа, молода княгиня мусіла рушити з дорогим тліном в трудну і далеку дорогу, до міста його вічного покою (О. Лев.)]. Здесь покоится прах моего друга - тут почиває тлін мого друга. Мир -ху твоему - пером (пухом) земля тобі, нехай земля тобі пером (пухом).

* * *

1) (пыль; перен.: о чём-л. недолговечном, ничтожном) по́рох, -у; прах, -у

2) (труп, пепел после сожжения тела) прах, -у; ( останки) оста́нки, -ків, тлін, -ну