-
1 Чикаго
Чика́го (нескл.) -
2 Chicago
-
3 Chicagoan
-
4 windy
1. n розм.1) базіка; брехун2) вигадка, брехня3) обман, розіграш2. adj1) вітряний2) що обдувається вітром3) балакучий; багатослівний4) пустий, несерйозний; беззмістовний5) розм. зляканий, наляканий; боязкий6) ірон. бурхливий7) шотл., розм. пихатий; хвалькуватий8) мед. що викликає гази (в кишечнику)windy food — їжа, від якої здуває живіт
9) гірн. невибухлий10) заст. навітрянийW. City — амер. Місто вітрів (про Чикаго)
* * *I [`windi] n; сл.1) базікало; брехун2) видумка, брехня3) обман, розіграшII [windi] a1) вітрянийwindy plain — рівнина, відкрита вітрам
3) балакучий, багатослівний4) пустий, беззмістовнийwindy eloquence /rhetoric/ — пустослів'я
5) переляканий, боязкий6) гравець, бурхливий, несамовитий7) що викликає гази ( в кишечнику)windy food — їжа, від якої здуває живіт; що страждає від газів
8) гірськ. що неспрацювавwindy shot — заряд, що не підірвався
Windy City — cл. "Місто вітрів" ( Чикаго)
to keep on the windy side of the law — не потрапляти до рук /триматися подалі від/ поліції, влади
-
5 Chicagoan
-
6 convention
звичай; з'їзд; конвент; законодавчі збори; конвенція, міжнародна угода; прийняте правилоConvention against Discrimination in Education — Конвенція про боротьбу з дискримінацією в галузі освіти
Convention against Illicit Traffick in Narcotic Drugs and Psychotropic Substances — Конвенція про заборону незаконного обігу наркотичних і психотропних речовин
Convention against Torture and Other Cruel, Inhuman, or Degrading Treatment or Punishment — Конвенція проти застосування тортур та інших видів брутального, негуманного і принизливого поводження або покарання
Convention Banning Modification of the Environment for Military Purposes — Конвенція про заборону впливу на природне середовище у військових цілях
Convention Concerning Equal Remuneration for Men and Women Workers for Work of Equal Value — Конвенція стосовно рівної винагороди чоловікам і жінкам за рівноцінну працю (1953 р.)
Convention for the Pacific Settlement of International Disputes — Конвенція з мирного врегулювання міжнародних спорів
Convention for the Suppression of the Traffic of Persons and the Exploitation of the Prostitution of Others — Конвенція про викорінення торгівлі людьми та експлуатації людей з метою проституції (1949 р.)
Convention of International Civil Aviation — (Chicago, 1944) Конвенція про міжнародну цивільну авіацію (Чикаго, 1944 р.)
Convention on Consent to Marry, Minimum Age for Marriage and the Registration of Marriages — Конвенція про згоду на укладання шлюбу, мінімальний вік для укладання шлюбу і реєстрацію шлюбів (1962 р.)
Convention on Consular Relations — (Vienna, 1963) Конвенція про консульські відносини (Відень, 1963 р.)
Convention on Crimes against Internationally Protected Persons — Конвенція стосовно злочинів проти осіб, які охороняються міжнародним правом
Convention on International Carriage by Air — ( 1929) Конвенція про міжнародні повітряні перевезення (1929 р.)
Convention on International Trade in Endangered Species — Конвенція про міжнародну торгівлю видами тварин і рослин, яким загрожує зникнення
Convention on Offences and Certain Other Acts Committed on Board Aircraft — ( 1963) Конвенція про злочини та деякі інші діяння, здійснені на борту літальних апаратів (1963 р.)
Convention on Precautionary Arrest of Aircraft — ( 1933) Конвенція про попередження арешту літальних апаратів (1933 р.)
Convention on Private International Law — Конвенція про міжнародне приватне право, Кодекс Бустаманте
Convention on the Ban of Development, Production, Stockpiling and Use of Chemical Weapons and Their Annihilation — Конвенція про заборону розробки, виробництва, накопичення і застосування хімічної зброї та про її знищення
Convention on the Elimination of All Forms of Discrimination against Women — Конвенція про усунення всіх форм дискримінації жінок
Convention on the International Recognition of Rights in Aircraft — ( 1948) Конвенція про міжнародне визнання прав на літальні апарати (1948 р.)
Convention on the Laundering, Search, Apprehension and Confiscation of Earnings Gained by Illegal Methods — ( 1990) Конвенція про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом ( 1990 року)
Convention on the Law of Treaties — (Vienna, 1969) Конвенція про договірне право (Відень, 1969)
Convention on the Non-Applicability of Statutory Limitations to War Crimes and Crimes against Humanity — Конвенція про незастосування строку давності до воєнних злочинів і злочинів проти людства
Convention on the Prevention and Punishment of the Crime of Genocide — Конвенція про попередження злочину геноциду і покарання за нього
Convention on the Prohibition of the Development, Production and Stockpiling of Bacteriological (Biological) Weapons and on Their Destruction — Конвенція про заборону розробки, виробництва і накопичення бактеріологічної ( біологічної) і токсинної зброї і про її знищення
Convention on the Prohibition of the Use of Nuclear and Thermonuclear Weapons — Конвенція про заборону застосування ядерної і термоядерної зброї
Convention on the Protection of the Rights of Migrant Workers and Members of Their Families — Конвенція про захист прав робітників-іммігрантів та членів їхніх сімей
Convention on the Recognition of Foreign Arbitral Awards — Конвенція про визнання арбітражних рішень іноземних держав
Convention on the Settlement of Investment Disputes — ( 1965) Конвенція про вирішення спорів щодо інвестицій ( 1965)
Convention Relating to the Treatment of Prisoners of War — Конвенція стосовно поводження із військовополоненими
- convention countryConvention Relative to the Protection of Civilian Persons in Time of War — Конвенція стосовно захисту цивільних осіб під час війни
- convention document
- convention of the Constitution
- convention of the constitution
- Convention on Prescription
- Convention on the High Seas
- convention priority
- convention refugee
- convention registration mark -
7 -polis
(тж -opolis) компонент складних слів, що має значення містоCottonopolis — жарт., м. Манчестер
Porkopolis — жарт., м. Чикаго
* * *у складних словах має значення (- opolis) містоmetropolis — столиця; велике місто
-
8 fetch
1. n1) хитрощі, виверт2) зусилля4) розм. утруднене дихання, спазм (у горлі)5) мор. відстань від навітряного берега по лінії вітру6) привид; двійник7) бот. вика2. v1) (сходити1) принести (привести)will you fetch the children from school? — будь ласка, приведіть дітей зі школи
2) заїжджати, заходити (за кимсь)3) викликати (сльози тощо)4) видавати (звук тощо)5) витягувати, видобувати6) завдавати (удару)7) приваблювати, зачаровувати8) виручати, вторговувати; одержувати9) досягати (якоїсь місцевості)to fetch into port — мор. входити (заходити) в порт
10) розм. красти11) розм. робити, чинити12) тех. забирати воду (про насос)fetch about — а) діяти обхідним шляхом; б) розкрутити (щоб кинути далі)
fetch away — вирватися, звільнитися; відірватися
fetch down — а) побити (противника); б) знизити (ціни)
fetch in — а) оточувати; б) ошукувати, обдурювати
fetch out — виявляти; відтіняти
fetch round — а) опритомніти; б) розм. умовити, переконати
fetch up — а) блювати; відхаркувати; б) надолужувати; в) амер. виростити, виховати; г) амер. закінчуватися; д) видужувати; є) прибувати
I wonder where all this is going to fetch up — цікаво, чим усе це закінчиться
he had enough money to fetch him from New York to Chicago — у нього вистачило грошей на проїзд з Нью-Йорка до Чикаго
to fetch one's breath — перевести дух, передихнути
* * *I n1) виверт; хитрість2) зусилля3) мop. відстань від навітряного берега по лінії вітруII v1) ( сходити е) принести, привести; заїжджати, заходити ( за ким-небудь)3) витягувати; залучати, втягувати4) наносити, завдавати ( удару)5) подобатися, зачаровувати6) виручати ( за продану річ)7) прибувати; досягати ( якого-небудь пункту)8) тex. забирати воду ( про насос)III nпримара, привид; двійник -
9 loop
1. n1) петля2) ав. мертва петля, петля Нестерова3) кін. петля плівки (фільму)4) фіз. пучність (хвилі)5) тех. вантажний бугель (хомут); гак; скоба6) зал. окружна залізниця; обгінна колія7) замкнута система8) ел. контур, петля9) анат. нервовий вузол; ганглій2. v1) робити петлюto loop the loop — ав. робити мертву петлю (петлю Нестерова)
2) закріпляти петлею3) утворювати петлі; перекручуватися4) ел. утворювати контур (петлю)* * *I [luːp] n1) петля; aв. петля Нестерова, мертва петля; петля ( фігурне катання); кiнo петля плівки або фільму ( у кіноапараті)2) aнaт. ганглій, нервовий вузол3) тex. вантажний бугель, хомут; петля4) фiз. пучність ( хвилі)5) окружна залізниця; обгінна колія6) cпeц. замкнута система7) петля ( трубопроводу); елк. контур схеми; цикл ( програми комп'ютера)nested loops — вкладені цикли, кратні цикли
8) мeд. "спіраль" (внутріматковий протизаплідний засіб; Lippes loop)9) ( the Loop) Луп, діловий район Чикаго10) icт.; = loophole I 111) зашморг, арканII [luːp] v1) робити петлю3) утворювати петлі; перекручуватися4) елк. утворювати контур -
10 run
I1. n1) біг, пробігon the run — а) на ходу; в русі; б) похапки, поспішаючи
to be on the run — квапливо відступати, тікати
to break into a run — побігти, кинутися навтіки
to go for a run — а) пробігтися; б) проїхатися (на автомашині, трамваї тощо)
2) нетривала поїздка3) маршрут; рейс4) перехід5) зал. перегін6) ав. політ; переліт7) пройдена відстань; відрізок шляху8) ав. відрізок траси10) стежка (прокладена тваринами)11) здатність бігати13) напрямthe run of the mountains is S. W. — гори простягаються на південний захід
19) (попередній тип (сорт, розряд)20) попит22) загін, кошара; вольєра23) потік, струмок24) приплив (води тощо)25) обвал, зсув26) схил, траса27) труба, жолоб28) довжина (дроту, труби)30) амер. двоє жорен млина32) муз. рулада34) хід, перебіг35) демонстрування, показ, перегляд (фільму тощо)36) провезення (контрабанди)37) ав. заходження на ціль (тж bombing run)38) амер. спущена петля на панчосі◊ at a run — підряд, один за одним
◊ in the long run — кінець кінцем, зрештою; загалом
◊ to go with a run — іти як по маслу
◊ the run of one's teeth — безплатне харчування
2. adj1) рідкий, розплавлений; розтоплений2) виливаний, литий3) відціджений, відфільтрований4) контрабандний5) скислий, скипілий6) збіглий◊ run coal — м'яке (рядове) вугілля
◊ run fish — риба, яка припливла у прісну воду на нерест
IIv (past ran, p.p. run)1) бігти, бігатиto run for smb. — збігати за кимсь
2) гнати, підганяти, квапити3) тікати, рятуватися втечеюto run for one's life — розм. бігти щосили
4) рухатися, котитися, ковзати5) ходити, курсувати, плавати6) рухатися, пересуватися (з певною швидкістю)7) з'їздити (кудись) ненадовго8) ав. робити пробіг (розбіг)9) ав. заходити на ціль11) пронестися, промайнути (про думку)12) швидко поширюватися13) простягатися, розкидатися14) повзти, витися (про рослини)15) прокладати, проводити (лінію тощо)16) бути чинним протягом певного строку17) поширюватися на певну територію; бути чинним на певній території18) бути в обігу (про гроші)19) текти, литися, сочитися; струменіти; впадати20) протікати, текти, бути нещільним21) розливатися, розпливатися (по поверхні)22) танути23) зливатися (в одно ціле), об'єднуватися24) лити, наливати25) крутитися; обертатися26) торкатися (якоїсь теми тощо — on, upon)27) гласити, говорити; йтися (про щось)hor telegram runs... — у її телеграмі йдеться про...
28) долати (перешкоду)29) линяти31) штукатурити32) керувати, управляти33) водити (про транспорт)35) працювати, діяти (про машину)37) відправляти на лінію (за маршрутом)38) проводити (змагання)39) брати участь (у змаганнях)40) посідати місце (у змаганні)42) іти (про фільм, п'єсу)43) перевозити, транспортувати47) друкувати, публікувати48) балотуватися49) виставляти (кандидатуру)50) вводити (в товариство)51) базікати, патякати52) спускатися (про петлю на панчосі)53) зметувати (сукню тощо)54) іти (на нерест)57) відставати (про кору дерева)59) розм. скисати, зсідатися (про молоко)61) ставати, робитисяto run dry — а) висихати; б) видихатися
to run high — а) зростати; б) хвилюватися (про море)
to run low — а) знижуватися; б) закінчуватися
to run short — підходити до кінця, вичерпуватися
to run mad — збожеволіти, з'їхати з глузду
to run wild — а) рости без догляду; не здобути освіти; б) бурхливо розростатися; в) мати нестримний характер
62) бути□ run about — а) метушитися; бігати туди й назад; б) гратися, пустувати
it's late, I must run along — уже пізно, я мушу йти
run along! — а) ну біжи!, біжи пограйся! (звернення до дитини); б) іди геть!
□ run away — а) тікати; дременути; б) понести (про коня); в) набагато випередити (інших); відірватися (від інших учасників змагання)
□ run away with — а) привабити, захопити; б) захопитися; в) прийняти необдумане рішення; г) розтринькати (гроші)
□ run back — сягати; брати початок
□ run down — а) зупинятися (про машину); закінчуватися (про завод у годиннику); б) розряджатися (про батарейку); в) розкручуватися (про пружину); г) перевтомлюватися; д) наздоганяти; є) розшукувати; є) збивати (автомашиною перехожого); ж) третирувати (когось)
□ run in — а) забігти, заглянути, заїхати (до когось, кудись); б) підійти (до станції — про поїзд); в) арештувати; ув'язнити; г) провести кандидата (на виборах); д) кидатися врукопашну; є) мор. втягувати, забирати всередину; є) друк. включати додатковий матеріал
□ run off — а) утекти; б) відхилятися (від теми); в) не справляти враження; г) відціджувати; спускати (воду); д) друкувати (тираж); є) проводити змагання
□ run on — а) продовжуватися, тривати; б) писатися разом (про букви)
□ run out — а) вибігати, вискакувати; б) викотити; в) витікати; г) закінчуватися; виснажуватися; вичерпуватися; д) видихатися (під час бігу); є) набрати потрібну кількість очок
□ run over — а) переливатися через край; б) переглядати, перебігати (щось очима); в) торкатися (чогось); г) повторювати; д) переїхати, задавити (когось)
□ run up — а) піднімати; б) підніматися; в) швидко рости, збільшуватися; г) (to) доходити (до чогось), сягати (чогось); д) збільшувати ціни; є) робити (щось) нашвидкуруч; є) під'їжджати, підходити, підпливати; ж) зметувати (сукню); з) збігатися (про тканину)
◊ also ran — невдаха
◊ to run errands — бути на побігеньках
◊ to run (a) temperature — мати високу температуру
◊ to run smb. into difficulties — поставити когось у скрутне становище
◊ to run (up) on rocks — а) зазнати краху; б) наштовхнутися на нездоланну перешкоду
◊ to run a ship aground — посадити корабель на мілину
◊ to run to cover — уникнути небезпеки
◊ to cut and run — утекти, дременути
◊ to run (up) bills — заборгувати
◊ to run across smb., smth. — випадково натрапити на когось, на щось; наштовхнутися на когось, на щось
◊ to run against (into) smth. — налетіти (наскочити) на щось; зіткнутися з чимсь
◊ to run against smb. — виступати проти когось
◊ to run one's head against a wall — а) стукнутися головою об стіну; б) перен. битися головою об стіну
◊ to run at smb., smth. — нападати (накидатися) на когось, на щось
◊ to run into debt — залізти в борги
◊ to run into trouble — потрапити в біду
◊ to run into smb. — випадково зустріти когось
◊ to run out of smth. — залишатися без чогось
◊ we ran out of petrol — у нас закінчилося пальне
◊ to run a thread through an eyelet — втягти нитку в голку
◊ to run a pen through smth. — закреслити щось ручкою (олівцем)
◊ to run to smth. — а) мати схильність до чогось
◊ to run to any length (to anything) — піти на що завгодно; б) вистачати, бути достатнім
◊ our fund won't run to a summer holiday — наших грошей не вистачить на літній відпочинок
◊ I can't run to that — я не можу собі цього дозволити
◊ to run on (upon) smth. — несподівано натрапити на щось
◊ to run smb. up to town — відвезти когось у місто
◊ to run with the hare and hunt with the hounds — присл. служити і нашим, і вашим; вести подвійну гру
* * *I [ren] n1) біг, пробігat a run — бігцем; втеча; безладний відступ; втеча; перебування в бігах; коротка прогулянка (пішки, на коні); пробіжка
3) рейс, маршрут4) перехід; зaл. перегін; aв. політ; переліт5) пройдена відстань; відрізок шляху; зaл. пробіг (локомотива, вагона); aв. відрізок траси6) aв. пробіг ( при посадці); розбіг ( при зльоті)7) стежка ( прокладена тваринами); колія ( слід від транспорту)8) період, відрізок ( часу), смуга9) напрямок; гeoл. напрямок рудної жили12) cпopт. ( у крикеті е бейсболі) одиниця рахунку; перебіжка; очко за перебіжку14) кapт. ряд, серія15) середній тип, сорт або розрядthe common /general, ordinary/ run of men — звичайні, пересічні люди
16) попит17) дозвіл, право користуватися ( чим-небудь)18) загін ( для овець); вольєр ( для курей); aвcтpaл. пасовище, для овець; aвcтpaл. скотарська ферма19) aмep. струмок, потік20) сильний приплив ( води); aмep. струмінь ( рідини); витікання21) схил, траса22) обвал, зсув23) труба, жолоб, лоток ( для води)24) довжина (проводу, труб)26) хід риби на нерест; риба, яка нереститься28) мop. кормове загострення ( корпуса)29) мyз. рулада30) хід, робота, дія (мотора, машини)31) перебіг, хід ( подій)32) демонстрація, показ, перегляд (фільму, спектаклю)33) провезення ( контрабанди)34) aв. заходження на ціль ( bombing run); aмep. спущена петля ( на панчосі)at a run — підряд, один за одним
II [ren] ain the long run — зрештою; в остаточному підсумку; загалом
1) рідкий; розплавлений; розтоплений2) вилитий у розплавленому стані; литий3) відціджений, відфільтрований6) cпeц. м'який7) дiaл. зсілий, скислий ( про молоко)III [ren] v(ran, run)1) бігти, бігати2) гнати, підганяти3) тікати, рятуватися втечею (run away, run off)4) рухатися, котитися, ковзати; aмep. катати в автомобілі ( кого-небудь)5) ходити, іти, курсувати, плавати; рухатися, іти ( з певною швидкістю); з'їздити ( куди-небудь) на короткий термін; aв. робити пробіг, розбіг; aв. заходити на ціль7) проноситися, миготіти8) ( швидко) поширюватися9) тягтися, простиратися, проходити, розстелятися; повзти, витися ( про рослини)10) проводити, прокладати11) бути дійсним на певний термін; поширюватися на певну територію, діяти на певній території; бути в обігу ( про гроші); супроводжувати ( що є неодмінною умовою)12) текти, литися, сочитися, струменіти; протікати, текти; розливатися, розпливатися; танути, текти; ( into) зливатися, переходити ( у що-небудь)13) лити, наливати14) обертатися; (on, upon) торкатися ( якої-небудь теми); ( over) злегка торкатися до ( чого-небудь)15) говорити, гласити16) проходити; долати ( перешкоду)17) линяти18) aмep., aвcтpaл. дражнити ( кого-небудь), приставати ( до кого-небудь), смикати ( кого-небудь)19) бyд. покривати штукатуркою 1121) управляти ( автомобілем); водити ( автобус); водити корабель без конвою ( під час війни)23) працювати, діяти ( про машину)25) проводити (змагання, перегони; run off); брати участь (у змаганнях, у перегонах); займати місце ( у змаганнях)26) демонструвати, показувати (п'єсу, фільм); іти (про п'єсу, фільм)27) перевозити, транспортувати ( вантаж); провозити контрабандою29) піддаватися (ризику, небезпеці)30) друкувати, опубліковувати, поміщати (у газеті, журналі)31) балотуватися ( па посаду); виставляти ( кандидатуру)32) виконувати ( доручення)33) базікати34) спускатися ( про петлю)38) відставати ( про кору дерев)39) ударити ( по кулі), покотити ( кулю- у більярді)40) дiaл. скисати, зсідатися ( про молоко); квасити, приводити до зсідання ( молоко)41) to run across smb; smth випадково зустріти кого-небудь, що-небудь, випадково зустрітися з ким-небудь, чим-небудь; натрапити на кого-небудь, що-небудь42) to run against smth натрапляти, налітати, наскакувати на що-небудь, зіштовхуватися з чим-небудь43) to run against smb іти, діяти, виступати проти кого-небудь44) to run smth against smth зштовхнути що-небудь з чим-небудь; стукнути чим-небудь об що-небудь47) to run into smth налітати, наскакувати, натрапляти на що-небудь, зіштовхуватися з чим-небудь; попадати в яке-небудь положенняto run into debt — залізти в борги; досягати певної кількості, обчислюватися певною сумою
48) to run into smb випадково зустріти кого-небудь, натрапити на кого-небудь49) to run smth; smb into smth устромляти, вганяти, втикати що-небудь у що-небудь; уводити, ставити кого-небудь у що-небудь50) to run smth; smb into smth; smb зіштовхнути що-небудь, кого-небудь з чим-небудь, ким-небудь; змусити що-небудь, кого-небудь налетіти, наскочити, натрапити на що-небудь, на кого-небудь52) to run out of smth вичерпувати запас чого-небудь; вичерпуватися ( про запаси)54) to run smth through smth просмикувати, пропускати що-небудь через що-небудь55) to run smth through smb, to run smb through with smth простромлювати, проколювати кого-небудь чим-небудь56) to run through smth швидко прочитувати /переглядати/ що-небудь; повторювати (особл. коротенько); репетирувати; витрачати ( гроші)57) to run over smth швидко переглядати, перебігати ( що-небудь очима); повторювати; репетирувати; прослуховувати актора, який читає роль58) to run to smth тяжіти до чого-небудь, мати схильність до чого-небудь; досягати (суми, цифри)59) to run (up) on smth зненацька, раптово зустрітися з чим-небудь, натрапити, наскочити на що-небудь60) to run smth (up) on smth наштовхнути на що-небудь, змусити наїхати на що-небудь62) to run with smb; aмep. спілкуватися з ким-небудь; водити компанію з ким-небудь63) to run counter to smth суперечити, іти врозріз з чим-небудь ІІІ А як дієслово-зв'язка в складеному іменному присудку64) ставати, робитисяto run low — знижуватися, опускатися; виснажуватися, висихати, закінчуватися; кінчатися
65) бути, бувати66) мати -
11 Chicago
-
12 loop
I [luːp] n1) петля; aв. петля Нестерова, мертва петля; петля ( фігурне катання); кiнo петля плівки або фільму ( у кіноапараті)2) aнaт. ганглій, нервовий вузол3) тex. вантажний бугель, хомут; петля4) фiз. пучність ( хвилі)5) окружна залізниця; обгінна колія6) cпeц. замкнута система7) петля ( трубопроводу); елк. контур схеми; цикл ( програми комп'ютера)nested loops — вкладені цикли, кратні цикли
8) мeд. "спіраль" (внутріматковий протизаплідний засіб; Lippes loop)9) ( the Loop) Луп, діловий район Чикаго10) icт.; = loophole I 111) зашморг, арканII [luːp] v1) робити петлю3) утворювати петлі; перекручуватися4) елк. утворювати контур -
13 windy
I [`windi] n; сл.1) базікало; брехун2) видумка, брехня3) обман, розіграшII [windi] a1) вітрянийwindy plain — рівнина, відкрита вітрам
3) балакучий, багатослівний4) пустий, беззмістовнийwindy eloquence /rhetoric/ — пустослів'я
5) переляканий, боязкий6) гравець, бурхливий, несамовитий7) що викликає гази ( в кишечнику)windy food — їжа, від якої здуває живіт; що страждає від газів
8) гірськ. що неспрацювавwindy shot — заряд, що не підірвався
Windy City — cл. "Місто вітрів" ( Чикаго)
to keep on the windy side of the law — не потрапляти до рук /триматися подалі від/ поліції, влади
-
14 Chicago
[ʃɪ'kɑːgəu]м. Чикаго ( США) -
15 Chicago
[хіцаго] -
16 Chicago
невід с Чикаго -
17 Арендт, Ганна
Арендт, Ганна (1906, Лінден - 1975) - нім. філософ. Здобула грунтовну освіту у Берліні, Марбурзі, Фрайбурзі, Гайдельбергу. Ясперс був керівником захищеної нею у 1928 р. докт. дис. з філософії "Поняття любові у Августина", написаної під впливом її головного вчителя і друга - Гайдеггера. Працювала у Берліні, Парижі, а з 1941 р. - в США, де вона, отримавши громадянство, викладала в ун-тах Принстона, Нью-Йорка, Чикаго. У своїх працях А. всебічно досліджує головні для її політичної філософії та антропології проблеми - передумови та способи функціювання політичної дії та досвід її руйнування тоталітарними режимами, які є кризовими феноменами модерного суспільства, втіленням абсолютного зла, знищенням людини як політичного суб'єкта. З цієї точки зору А. вважає фашизм та сталінізм словами-синонімами для означення структурно-ідентичних суспільств, в яких суб'єкти не просто перестають бути політичними суб'єктами, а втрачають навіть саму здатність усвідомлювати свою провину. Аналізуючи вічну для політичної філософії проблему взаємовідношення влади та насильства, А. підкреслює тернистий шлях утворення політичної влади, адже тиранія - це "комбінація насильства та відсутності влади". В кн. "Становище людини", написаній під переважним впливом Гайдеггера, А. прагне систематично обґрунтувати феноменологію людської діяльності, а також наповнює новим змістом такі традиційні поняття політичної філософії, як "влада", "насильство", "справедливість". Вона філософськи обґрунтовує тезу про те, що дію та висловлювання можна вважати політичними лише тоді, коли вони здійснюються в умовах свободи та заради неї О. собливістю становища сучасної людини, за А., є взаємозв'язок її публічного та приватного життя. Руйнування останнього через відсторонення від ідеологічних цінностей призводить, зрештою, до їх всеохопного панування у вигляді тоталітарних режимів. Творчість самої А. вирізняє тісний взаємозв'язок особистісного досвіду та мислення. На думку Йонаса, мислення було її пристрастю.[br]Осн. тв.: "Походження тоталітаризму" (1951); "Про насильство" (1970); "Людська ситуація" (1971); "Життя розуму" (1971). -
18 Дьюї, Джон
Дьюї, Джон (1859, Барлінгтон - 1952) - амер. філософ, засновник філософії "інструменталізму". Освіту отримав у Вермонтському ун-ті. Викладав у Мічиганському та Колумбійському ун-тах. У Чикаго організував експериментальну початкову школу під опікою Департаменту філософії, в якій прагнув впровадити та перевірити розроблені ним ідеї в галузі філософії освіти. Виступав прихильником гегельянства, пізніше перейшов до його критики, зазнавши значного впливу психологічної теорії Джемса. Піддаючи критиці метафізичні спекулятивні конструкції, головна хиба яких, за Д., - гіпертрофування когнітивних функцій філософії ("панування інтелектуалістського погляду") - він запропонував нову модель філософії, характеризуючи її як "інструменталізм". Її призначення - забезпечити перехід від традиційних "проблем філософів" до вирішення "людських проблем" у річищі прагматизму. Філософія, згідно з Д., не повинна займатися побудовою інтелектуальних схем, натомість вона має культивувати себе як метод. Завдання останнього полягає у з'ясуванні природи людського досвіду, аналізі його складових, з тим, щоб найефективніше адаптувати світ до потреб індивіда, виявити шляхи корисних для нього стосунків з об'єктами довкілля. "Досвід" - центральна категорія філософії Д. - об'єднує всі форми і прояви життєдіяльності суб'єкта - сферу свідомого і несвідомого, фізичного і психічного. Він має два головних виміри: біологічно-генетичний та ціннісний; людина повинна пристосовуватися до середовища, щоб вижити, її ставлення до світу емоційно забарвлене, практично-ціннісне. В контексті ідей праґматизму та інструменталізму Д. інтерпретує проблему істини як родову назву для різних видів ціннісних суджень, застосовуваних у площині досвіду К. ритерієм істини виступає "операційна надійність", придатність для розв'язання проблеми; зрештою істина визначається як корисність. Тим самим проблема істини фактично замінюється проблемою цінності, набуває радикально ситуативного і суб'єктивістськи-екзистенційного сенсу ("філософія успіху") К. онцепція досвіду та істини створює засади для соціальної спрямованості філософії Д. в цілому. У її епіцентрі знаходиться людина, її турботи, потреби, пошуки, адже, згідно з Д.,. всі цінності перебувають не по той бік досвіду, а лише у ньому. Завдання філософії - вказати людям шлях до блага, забезпечити "вірний тип дії". Звідси - велика увага Д. до філософії освіти. У навчанні й вихованні чільне місце має належати не досягненню статичних, наперед заданих цілей, а процесу дослідження, змагання, творчості. Центральна ланка останнього - континуум "засіб - мета", у площині якого досягнуті цілі стають засобами для появи наступних; ідеї - інструменти для практичних цілеспрямованих дій. Свобода, за Д., полягає у здатності робити розумний вибір і діяти згідно з ним та особливостями власної самобутньої індивідуальності. Демократія є тим соціальним ладом, який спирається на свободу і створює можливості для розвитку творчого потенціалу індивіда. Демократично визначені ідеї соціальної педагогіки та прагматичної етики Д. у модернізованому вигляді використовуються і в наші Дні.[br]Осн. тв.: "Психологія" (1887); "Нариси з експериментальної логіки" (1916); "Реконструкція філософії" (1920); "Людська природа й поведінка" (1925); "Досвід і природа" (1925); "Вчитель і суспільство" (1937); "Досвід і освіта" (1938) та ін. -
19 Мід, Джордж Герберт
Мід, Джордж Герберт (1863, Сауд-Хадлі, штат Массачусетс - 1931) - амер. філософ. Закінчив коледж в Оберліні (1883); потому навчався в Гарвардському ун-ті (1887 - 1888), де слухав лекції Джемса та Ройса. У 1889 - 1891 рр. вивчав філософію, лінгвістичну антропологію та психологію у Берліні та Ляйпцігу. У 1891 - 1893 рр. викладав у Мічиганському ун-ті, а од 1893 р. очолює кафедру філософії у Чиказькому ун-ті. Під час навчання у Німеччині відбувається знайомство М. із Дьюї і розпочинається їхня подальша співпраця. Під впливом Дьюї М. переходить з позицій гегельянства до прагматизму. Дискусія обох філософів на шпальтах наукової періодики заклала теоретичні підвалини Чиказької школи прагматизму. Курс лекцій, прочитаних М. на філософському ф-ті в Чикаго, було опубліковано під назвою "Соціальна психологія". Основна праця "Дух, самість і суспільство з точки зору соціального біхевіориста" (1934), як і всі інші, побачила світ уже після смерті М. Новизна концепції символічного інтеракціонізму полягає у тому, що класичне співвідношення соціальної структури та людини було переосмислене на основі концептів людської дії, її самоідентифікації, мислення та взаємодії людських груп. М. наголошував, що людина, на відміну від тварин, розумна істота, яка діє у символічному оточенні, проте символізація не зводиться до індивідуальної дії, оскільки включає переживання іншого, що присутнє у процесі саморефлексії, самоідентифікації та самоконтролю. Акт тілесного народження людини становить лише передумову генези самості, яка відбувається у процесі символізації. Самість людини постійно конституюється у безпосередній практиці суспільного життя. Соціальна дія людини координується символами - ідеальними об'єктами, що сигналізують про об'єкт та його властивості. У повсякденному житті найпоширенішими символами є слова буденної мови. Взаємодія людей відбувається на безпосередньому та символічному рівнях. Завдяки символічному мисленню людина набуває інтерактивної здатності, тобто вивільняється від необхідності набуття знань у безпосередньому досвіді. Взаємодіючи, люди створюють символічне середовище, завдяки якому можуть підтримувати існуючі або конструювати нові соціальні структури та інституції. Ідеї М. про людську дію, самість, символізацію, інтеракцію, контроль і організацію утворили концептуальні засади теорії комунікативної дії, рольової теорії, інтеракціонізму, когнітивної соціології.[br]Осн. тв.: "Сучасна філософія" (1932); "Дух, самість і суспільство з точки зору біхевіориста" (1934); "Поступ думки у дев'ятнадцятому сторіччі" (1936); "Філософія дії" (1938); "Соціальна психологія" (1956). -
20 Рикер, Поль
Рикер, Поль (1913, Баланс) - франц. філософ, представник релігійної феноменологічної герменевтики. Проф. ун-тів Страсбурга, Парижа, Чикаго, од 1995 р. - почесний проф. КМА. У центрі філософських досліджень Р. - проблема людини в контексті трагічного досвіду XX ст. Особистість, за Р., є найбільш фундаментальним поняттям філософії, завдання якої він вбачає у виробленні методу аналізу людської суб'єктивності як творця світу культури. Осмислення імпульсів людського "Я" можливе через осмислення їхніх норм сублімації в культурі. В зв'язку з цим Р. надає великого значення розгляду мови, яка, на його думку, наділена символічною функцією. Витлумачення цілісних текстів культури є способом включення індивіда в культурний контекст і становлення його суб'єктом культурно-історичної творчості. Особливого звучання в філософії Р. набирає проблема "Себе як Іншого". Р. акцентує увагу на необхідності розрізнення понять "Сам" і "Я", оскільки тільки поняття "Сам" пов'язане з турботою про ближнього і справедливістю для кожного. Позаяк "Інший" завжди перебуває в опозиції стосовно власної культури, то погляд на "Себе" як "на Іншого" розкриває конфліктність, розірваність існування людини у світі. Разом із тим, такий ракурс дозволяє людині співвіднести себе з існуванням інших (а отже, й інакших) людей і з повагою поставитися до цієї інакшості. Голос "Іншого", за Р., є голосом совісті, яка велить людині справедливо жити для інших і разом з іншими. У розгляді проблеми людини Р. спирається на ідеї етики, герменевтики, феноменології, антропології, філософії історії, релігії та права.[br]Осн. тв.: "Філософія волі". Т. 1 - 2 (1950 - 1960); "Конфлікт інтерпретацій" (1969); "Сам як Інший" (1990).
- 1
- 2
См. также в других словарях:
Чикаго Кабс в сезоне 2006 — Чикаго Кабс в сезоне Главной лиги бейсбола 2006 года. По итогам регулярного сезона команда заняла 6 место в своём дивизионе, выиграв 66 матчей в 162 проведённых играх. В плей офф команда не попала. Содержание 1 Регулярный сезон 1.1 Положение в… … Википедия
Чикаго Уайт Сокс в сезоне 2006 — Чикаго Уайт Сокс в сезоне Главной лиги бейсбола 2006 года. По итогам регулярного сезона команда заняла 3 место в своём дивизионе, выиграв 90 матчей в 162 проведённых играх. В плей офф команда не попала. Содержание 1 Регулярный сезон 1.1 Положение … Википедия
Чикаго Уайт Сокс в сезоне 2005 — Чикаго Уайт Сокс в сезоне Главной лиги бейсбола 2005 года. По итогам регулярного сезона команда заняла 1 место в своём дивизионе, выиграв 99 матчей в 162 проведённых играх. В первом раунде плей офф команда встретилась с Бостон Ред Сокс и выиграла … Википедия
Чикаго Блэкхокс в сезоне 2005/2006 — Национальной хоккейной лиги. Содержание 1 Регулярный чемпионат 1.1 Октябрь 1.2 Ноябрь … Википедия
Чикаго Бэарз — Год основания: 1919 … Википедия
Чикаго Бирз — Чикаго Бэарз Год основания: 1919 … Википедия
Чикаго Буллс — Чикаго Буллз Дивизион Центральный Конференция Восточная Город … Википедия
Чикаго Беарз — Чикаго Бэарз Год основания: 1919 … Википедия
Чикаго — город в штате Иллинойс, США. Название впервые упоминается в 1688 г. во франц. источниках как Шигагу (Chigagou), позже утвердилась англ. форма, близкая по произношению и написанию, Шикаго (Chicago). Объясняется из языка индейцев алгонкинов как… … Географическая энциклопедия
Чикаго Буллз — Чикаго Буллз … Википедия
Чикаго (фильм, 2002) — Чикаго Chicago Жанр … Википедия