Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

в+ущерб

  • 1 ущерб

    1) шко́да; ( урон) втра́та; ( убыток) зби́ток, -тку, зби́тки, -ків
    2) (перен.: упадок) зане́пад, -у; ( спад) спад, -у
    3) ( луны) уще́рб, -у

    луна (месяц) на уще́рбе — щерба́тий (ще́рблений) мі́сяць, мі́сяць на уще́рбі

    Русско-украинский словарь > ущерб

  • 2 wane

    1. n
    1) астр. ущерб (Місяця)

    to be on (upon) the wane — бути на ущербі (про Місяць)

    2) спад, спадання, зменшення; послаблення
    2. v
    1) убувати (про Місяць); бути на ущербі
    2) слабшати, зменшуватися; сходити, вичерпуватися, згасати
    3) підходити до кінця, закінчуватися

    English-Ukrainian dictionary > wane

  • 3 downhill

    I
    n
    спуск, схил
    II
    1. adj
    похилий, спадистий, низхідний, спадний
    2. adv
    1) униз, під ухил, під уклон

    to go downhill — погіршуватися; перен. котитися по похилій площині

    2) на заході, у занепаді, на ущербі; у поганому становищі
    * * *
    I n
    спуск, схил
    II a
    похилий, низхідний; спадний
    III adv
    1) вниз, під уклон, під гору
    2) на схилі, на заході; у занепаді; у поганому стані

    English-Ukrainian dictionary > downhill

  • 4 a-wane

    adv
    зменшуючись, на ущербі (про місяць)

    English-Ukrainian dictionary > a-wane

  • 5 waning

    1. n
    1) затухання; відступ (льодовика тощо)
    2) астр. ущерб (Місяця)
    2. adj
    убуваючий, зменшуваний, спадаючий; згасаючий, затухаючий

    waning ice — геол. відступаючий льодовик

    English-Ukrainian dictionary > waning

  • 6 брешь

    вилом, пролі[о]м, пробоїна, яма (в стіні). [Як умре дитина, то мала щербина, а як тато або мама, то велика яма]. Пробивать брешь в стене - проломлювати стіну.
    * * *
    1) проло́м, -у, ви́лом, -у, пробо́їна, ви́рва
    2) (перен.: ущерб) зби́ток, -тку; ( прорыв) прори́в, -у

    Русско-украинский словарь > брешь

  • 7 изъян

    Изъянец
    1) (убыток) шкода, втрата, ум. втратка; см. Убыток, Потеря;
    2) (недостаток, повреждение) вада, ум. вадка; (порок, порча) ґанджа и ганжа, ґанч (-чи, ж. р. и -чу, м. р.), ґандж (-джи), (реже) гань (-ни), щерб (-бу), щербина, (зап.) сказа, диалект.: шварунок (-нку), з'яна (ззяна), гальмо; (в ткани) бли[е]зно (-на), бли[е]зна (-ни), сказ (-зу). [Недобрий, кажеш, борщ? А яка-ж йому (у него) вада? (Звин.). Щось дуже дешево він продає тую свиту, певне єсть якась ґанджа (Звин.). Я не можу того вола купити, бо має в ногах великий ґанч (Верхр.). У корови нема ніякої ґанчі (Кан. п.). Бувають люди з природженою ганжею (Н.-Лев.). Вся ти гарна, моя мила, нема в тобі скази (Пісня Пісень). Наче дзеркало без скази (Франко). Знаєте ви, у якому талярі який щерб (М. Вовч.). Ото тільки їй (коняці) і ззяна, що хвіст трохи короткий (Новом. п.)]. С -ном - з ґанджею, з вадою, ґанджовитий, (диал.) зя[е]нний. [Ця коняка зянна (Кат. п. Яворн.)]. Иметь из'ян - мати ваду, ґанджу, ґанджувати, ґанчувати на що. [Ґанчує на ногу кобила (Кан. п.)].
    * * *
    уменьш. изъ`янец
    1) (недостаток, порок) ва́да, ґандж, -у (м.) и -і (ж.); ( дефект) дефе́кт, -у; ( ошибка) хи́ба
    2) (убыток, ущерб) зби́ток, -тку, шко́да

    Русско-украинский словарь > изъян

  • 8 лишение

    позбавляння, відбирання, оконч. позбавлення, відібрання, (утрата) втрата, втрачення. [Позбавлення жінок виборчого права (Н. Рада)]. -ние права голоса - позбавлення (відібрання) виборчих прав (права голосувати, брати участь у виборах). -ние свободы со строгой изоляцией - позбавлення волі (ув'язнення) з повною (з суворою) ізоляцією. -ние прав состояния - позбавлення громадських прав. -ние прав и преимуществ по службе - позбавлення прав і привілеїв службових. Это для меня большое -ние - це мені велика втрата, (неудобство) невигода;
    2) см. Нужда 2.
    * * *
    1) ( действие) позба́влення, (неоконч.) позбавля́ння; відібра́ння, (неоконч.) відбира́ння
    2) ( состояние) втра́та, втрача́ння
    3)

    лише́ния — (мн.: недостатки, нужда) неста́тки, -ків, зли́дні, -нів; ( затруднения) при́крості, -тей; ( злоключения) зли́годні, -нів; ( ущерб) шко́да

    Русско-украинский словарь > лишение

  • 9 наносить

    (несов.) нанашивать, наносить (сов.), нанести и нанесть чего (натаскивать в большом количестве)
    I. наносити, наношувати и (стар.) наношати, наносити, нанести, назношувати, назносити, (о мног.) понаносити, понаношувати, поназношувати чого. [Не мавши де заложити вощину, наносила бджола меду повні ямки в землі (Куліш). Соломи в сіни наносила (Шевч.). Люди нанесли породіллі м'яса, паски (Г. Барв.). Назносим каміння, назносимо глини, збудуємо хатку (Коцюб.). Понаносили на чоботях снігу в хату (Київщ.)]. - сить, -вать, -сти яиц (о птице) - наносити, наносити и нанести, (о мног.) понаносити яєць. Наношенный и Нанесе[ё]нный - наношений, нанесений, понаношений, понаношуваний, поназношуваний. [Наношена до печи солома зайнялася (Богодухівщ.). Сніг, нанесений у хату на чоботях, порозтавав (Канівщ.)].
    II. Наносить, нанести и нанесть -
    1) см. I. Наносить;
    2) (о ветре: наметать) наносити, нанести, намітати, намести, навівати и навіювати, навіяти, (о мног. или во мн. местах) понаносити, понамітати, понавівати и понавіювати чого; (о воде: намывать) наносити, нанести, (преимущ. об иле) намулювати, намулити, (о мног.) понаносити, понамулювати чого; срв.
    I. Наметать и Намывать 4. [Нанесло вітром піску на грядки (Канівщ.). Намело снігу в сіни (Київщ.)]. Река -сла илу на луг - ріка (річка) нанесла (намулила) мулу на луку, (занесла илом) замулила луку;
    3) (заразу, болезнь) заносити, занести, (о мног.) позаносити що. [Коли-б наші заробітчани не занесли холери з Дону (Сл. Ум.)];
    4) (надносить что на что) наносити, нанести, заносити, занести, (о мног.) понаносити, позаносити що на що. Корабль -сло на мель - корабель нанесло (н[з]агнало) на мілину (на мілке). Тучу -сло на лес - хмару нанесло (нагнало) над ліс. Бадью з землёю -сят на сруб - цебер з землею заносять на зруб (цям[б]рину). -сти руку на кого - зняти (піднести) руку над ким, заміритися, замахнутися на кого;
    5) (о лошадях: набегать с разгону) набігати, набігти, наскакувати, наскочити, налітати, налетіти, намчати на що;
    6) (о чертёжных работах) зазначати и зазначувати, зазначити, (о мног.) позазначати, позазначувати, позначити що на чому. -сти на план, на карту леса и горы - зазначити на плані, на мапі (на карті) ліси і гори;
    7) техн. - накидати, накидати, (о мног. или во мн. местах) понакидати що. -сить, -сти слой штукатурки - накидати, накидати шар тиньку на що, тинькувати, обтинькувати що. -сить, - сти лак на что - лакувати, полакувати що;
    8) (причинять) завдавати, завдати чого и що, чинити, учиняти, учинити, спричиняти и спричинювати, спричинити, заподіювати, заподіяти що кому. -сить, -сти бесчестие кому - чинити, учинити безчестя кому, неславити, знеславити, ганьбити, зганьбити кого, завдавати, завдати неслави (ганьби) кому. -сить, -сти вред - робити, зробити, чинити, учинити, заподіювати, заподіяти шкоду, шкодити, нашкодити, пошкодити кому. -сти обиду, оскорбление кому - скривдити (покривдити), образити кого, кривду, образу заподіяти (вчинити) кому. [Почтивості моїй, чесноті ви як зважились таку вчинити кривду? (Грінч.). Єдиний спосіб загладити ту кривду, яку йому заподіяно (Крим.)]. -сить оскорбление на словах, действием - ображати (чинити образу) словом, вчинком. -сить, -сти побои кому - завдавати, завдати побою кому, бити, побити и (сильнее) набити кого. -сить, -сти поражение неприятелю - побивати, побити ворога, завдавати, завдати побою (поразки), учинити поразку ворогові. -сить, -сти раны кому - ранити, поранити кого, завдавати, завдати рану кому. [Забути недавнє минуле, що таких ран глибоких завдало було йому (Рада). То не спис козацький рану їй глибокую завдав (Франко)]. -сить, -сти удар кому - удар(у) кому завдавати, завдати, уражати, уразити, ударити кого. [Останнього удару завдав українському письменству Микола (Рада). Ніхто в Росії не завдав таких дужих ударів системі людовладства (Рада)]. -сти удар палкою, шпагою кому - ударити палицею, шпадою кого. -сти ущерб кому, чему - (материальный) учинити шкоду кому, чому, ущербити що кому, (диал.) забідити кого, (нравственный) ущербити, надвередити що; см. ещё -сти вред. [Він дуже ущербив моє багатство (Крим.). Моєї слави тим ви не вщербили (М. Грінч.). Я тим не забідив його багато, що взяв у його трохи сього та того (Дніпропетр.). Присуду перемінить не можна, хіба-б ми нашу честь надвередили (Куліш)];
    9) -сить на кого - см. Наговаривать 2;
    10) -сить цену - набивати (підбивати) ціну. Нанесе[ё]нный -
    1) см. под
    I. Наносить:
    2) нанесений, наметений, навіяний, понаношений, понамітаний, понавіюваний; намулений, понамулюваний;
    3) занесений, позаношений;
    4) нанесений, занесений, понаношений, позаношений; знятий, піднесений над ким, замірений, замахнутий на кого;
    5) зазначений, позазначуваний;
    6) накиданий, понакид(ув)аний;
    7) завданий, учинений, спричинений, заподіяний, зроблений;
    8) набитий, підбитий.
    * * *
    I сов. см. нанашивать II несов.; сов. - нанест`и
    1) нано́сити, -но́шу, -но́сиш, нанести́, мног. понано́сити, назно́сити, поназно́сити; ( наметать) намітати, намести́, -мете́ и мног. понаміта́ти, навіва́ти и навіювати, -ві́ює, наві́яти; ( намывать и) наму́лювати, -лює, наму́лити
    2) ( причинять) завдава́ти, -да́ю, -дає́ш, завда́ти, -да́м, -даси́, заподі́ювати, -ді́юю, -ді́юєш, заподі́яти, нано́сити, нанести́; ( чинить) чини́ти, -ню́, -ниш и учиня́ти, учини́ти

    \наносить ть, \наносить ти́ визи́т — роби́ти, зроби́ти (нано́сити, нанести́) візи́т

    \наносить ть, \наносить ти́ оскорбле́ние кому́ — обража́ти, обра́зити кого́; завдава́ти, завда́ти обра́зи кому́; заподі́ювати, заподіяти (чини́ти и учиня́ти, учини́ти) обра́зу кому́

    \наносить ть, \наносить ти́ пораже́ние кому́ — завдава́ти, завда́ти пора́зки кому́

    \наносить ть, \наносить ти́ ра́ну кому́ — ра́нити, пора́нити кого́, заподіювати, заподі́яти (роби́ти, зроби́ти) ра́ну кому́

    Русско-украинский словарь > наносить

  • 10 нести

    1) нести кого, що. [Молодиця несла на руках двоє своїх дітей (Коцюб.). Чобітки в руках несе (Метл.). Несімо-ж світло аж туди, де зорі (Самійл.). Несем ми дію скрізь, співці гудка й нагана (Сосюра)]. Ноги не -сут, не -сли - ноги не несуть, не несли. [Мене ноги не несли ані до неї, ані від неї (М. Вовч.)];
    2) (быть в состоянии -ти, подымать) нести, носити, могти нести (на собі) що и скільки чого. Слон -сёт свыше ста пудов - слон може нести на собі понад сто пуд(ів);
    3) (держать на себе) нести (на собі), держати, тримати (на собі) що здержувати що. [Море несе на собі кораблі (Київ). Ця колона здержує (держить) велику вагу (Київ)]. Лёд не -сёт - лід не держить, лід не держкий;
    4) (перен.; бремя и т. п.) нести що; (обязанности, убытки и т. п.) відбувати що; зазнавати чого и т. п. [Він легко ніс свій вік (свои годы) (Кінець Неволі). Його плечі не почували тягара, який йому випало нести від колиски до домовини (Кінець Неволі)]. -ти бремя работы (труд) - нести тягар праці, відбувати роботу, приймати труд. [Атмосфера порожнечі, в якій доводиться одбувати свою роботу комісії (Рада)]. -ти возмездие за что - покутувати що, каратися за що. -ти высоко себя (голову) - нести (носити) високо (вгору, гордо) голову, високо нестися; срв. Нестись 4. [Шлях кохання дивовижний, дивний із шляхів: гордо голову там носить, хто її згубив (Крим.)]. -ти заботы о ком, о чём - піклуватися ким, чим и про кого, про що. -ти издержки - платити витрати. -ти наказание за что - приймати (отбывать: відбувати) кару за що, (за грехи, проступок) приймати покуту за що, покутувати що; см. Наказание 2. [Ти ще будеш покутувать гріхи на сім світі (Шевч.). Щоб ти дев'ять літ покутував свою гордість (Рудч.)]. -ти ответственность за что - відповідати, бути відповідальним, нести відповідальність за що, (принимать на себя ответственность) брати на себе відповідальність за що. [Педагогічний склад наших ВИШ'ів несе відповідальність за якість майбутніх кадрів (Пр. Правда)]. -ти последствия - (отвечать) відповідати за наслідки; (платиться) платитися за наслідки, (искупать) покутувати наслідки. -ти службу, служебные обязанности - відбувати (нести) службу, відправляти службу и служби, (устар.) правити (справляти) службу, відбувати (виконувати) службові обов'язки. [Другий місяць одбуває службу (Сл. Ум.). Жінки гарно несуть сторожову службу (Комуніст). Ой пішов він до ляшеньків служби відправляти (Пісня). Ви, козаки, сторожову службу нам правте (Куліш). Вони справляють за жалування державну службу (Корол.)]. Он -сёт тяжёлую службу - він на важкій (тяжкій) службі, він має важку (тяжку) службу. -ти труды и заботы - мати багато праці і клопоту, нести великий (важкий) тягар праці і клопоту. -ти убытки - зазнавати втрат, мати (терпіти, редко поносити) втрати, утрачатися; (при работе) проробляти. [Велику від цього втрату поносить наша культура (Рада). Де заробиш, а де проробиш (Приказка)]. -ти на сердце - мати (редко носити) на серці; терпіти мовчки;
    5) (увлекать: о ветре, течении и перен.) нести, (мчать) мчати, (гнать) гнати кого, що. [Кленовий листоньку, куди тебе вітер несе? (Метл.). Тихо, тихо Дунай воду несе (Пісня). Вода несе кригу (Сл. Ум.). Осінній вітер мчав жовті хмари (Коцюб.). Сердита ріка, збурена грозою, мчала свої хвилі, до моря (Олм. Примха)]. Куда (тебя) бог -сёт (устар.) - куди (тебе) бог провадить? (Звин., Франко). Куда -сёт тебя нелёгкая? - куди несе тебе лиха година (х(в)ороба, враг, вража мати, нечиста сила, нечистий)?;
    6) (о поре, о времени: приносить) нести, приносити (з собою). [Нехай я щастя не найшов того, - його весна несе струнка (М. Рильськ.). Осінь і зима несуть Німеччині політичні бурі (Пр. Правда). Що то нам новий рік несе? (Київ)];
    7) (вздор, дичь, околёсную, чепуху, чушь) верзти (плести) нісенітницю (нісенітниці, дурниці, ка-зна-що), нісенітниці (теревені) правити, провадити (плескати) не знати[ь] що; см. Вздор, Околёсная 2, Чепуха. -ти небылицы - верзти (провадити) небилиці. -ти своё - провадити (правити, грубо: торочити, товкти) своєї, своє правити;
    8) (о птицах: яйца) нести (яйця), нестися. [Кури несуть яйця (Сл. Ум.)];
    9) (о лошадях) нести, носити. Лошади -сут - коні носять;
    10) (о метели) мести, бити, курити, куйовдити, хурделити; срв. Мести 2. [Завірюха б'є (Грінч. II)];
    11) безл. - а) нести. По реке - сёт лёд - рікою (річкою) несе лід (кригу). Пар -сёт из бани - пара шугає (вихоплюється, вибивається) з лазні; б) (о неприятном запахе) тхнути ким, чим від кого, від чого, (отдавать) відгонити, (редко) віяти чим від кого, від чого, (быть слышным) чути чим від кого; (тянуть) нести -чим. [Од старого німця дуже тхнуло табакою (Н.-Лев.). Від наймички тхнуло пекарнею й потом (Черкас.). Тхне свіжою фарбою (Васильч.). Од тебе часником одгонить (Звин.). Від них на сто кроків віє нестерпний дух нечисти (Франко). Від тебе тютюном чути (Свидн.). Инколи їдко несло гаром з обідніх огнищ (Олм. Примха)]; в) (о токе воздуха) тягти, протягати. Из-под пола -сёт - з-під помосту (підлоги) тягне (віє, дует: дме). -сёт тепло(м) из печи - тягне (віє) теплом з печи (комнатной: з груби); г) (слабить) проносити, прочищати, промикати. Несенный - несений; відбуваний; зазнаваний; прийманий; покутуваний; виконуваний; гнаний, гонений; що його несе (ніс) и т. п. -тись и тися -
    1) (стр. з.) нестися, бути несеним, відбуватися и т. п.;
    2) нестися, (мчаться) мчати(ся), гнати(ся); (бежать) бігти; (лететь) летіти, линути; (плыть) плисти, пливти, плинути; (об эхе) котитися, розлягатися, йти; срв. Мчаться. [Мов вихор неслася чвірка (Франко). З кузні нісся пекельний стукіт (Коцюб.). «Івасю! Івасю!» - гукав Грицько, несучись полем до бурти (Мирний). До сонця несемося (М. Хвильов.). Коні мчать, аж іскрять ногами (Боров.). Звістка мчала збудженими вулицями (Країна Сліпих). Мчать життям, як розлогими степами, наші буйногриві місяці (А. Любч.). Вчвал жене по втоптаній дорозі чвірка (Франко). Чого летиш, як скажений? (Волинь). Далеко линув думок легкий рій (Л. Укр.). Линув до нас за ґрати весняний вітер (Васильч.). «Івана Купайла!» лине по повітрю (Крим.). Хропе, аж луна по хаті котиться (Борз.). Аж по хаті луна йде (Пісня)]. Всадник -тся на коне - верхівець (вершник) мчить на коні. Корабль -тся по ветру - корабель лине за вітром. Лёд -тся по реке - лід (крига) жене (плине) рікою (річкою). Молва (слух) -тся - поголос (поголоска, чутка) лине. -тся молва, что… - чутка йде, що… Облака - тся - хмари мчать (несуться, летять, линуть). Куда ты так -шься? - куди ти так женешся (біжиш, летиш, несешся)?;
    3) (о птицах: нести яйца) нестися. [Кому ведеться, то й півень несеться (Приказка)];
    4) (много о себе думать) (високо) нестися (літати). [Високо літає; та низько сідає (Номис)].
    * * *
    1) нести́; ( мчать) мча́ти

    вы́соко (го́рдо) \нести сти́ го́лову — перен. ви́со́ко (го́рдо) нести́ го́лову

    конь \нести сёт его́ стрело́й — кінь несе́ (мчить) його стріло́ю

    куда́ тебя́ \нести сёт [нелёгкая]? — куди́ тебе́ несе́ [лиха́ годи́на]?

    2) (безл.: передаваться по воздуху) тягти́ (тя́гне), нести́; ( дуть) ду́ти (дме и ду́є); ( о неприятном запахе) відго́нити, тхну́ти

    из-под по́лу \нести сёт — з-під підло́ги тя́гне (дме, ду́є)

    \нести сло́ га́рью — несло́ горі́лим (га́ром)

    3) (перен.: выполнять поручения, обязанности) вико́нувати, -ную, -нуєш, нести́; (о службе, повинностях) відбува́ти

    \нести сти́ ответстве́нность — відповіда́ти, нести́ відповіда́льність

    4) ( что - терпеть ущерб) зазнава́ти, -знаю́, -знає́ш (чого); ( отбывать) відбува́ти, нести́ (що)

    \нести сти убы́тки — зазнава́ти зби́тків (втрат), ма́ти зби́тки (втра́ти)

    \нести сти́ изде́ржки — плати́ти (нести́) ви́трати

    \нести сти́ наказа́ние — зазнава́ти ка́ри, відбува́ти (нести́) ка́ру

    5) (перен.: говорить что-л. пустое) плести́ (плету́, плете́ш), торо́чити, верзти́, прен. верзя́кати

    \нести сти́ чепуху́ — верзти́ (плести́) нісені́тницю (нісені́тниці), верзти́ дурни́ці, тереве́ні пра́вити

    6) (безл.: слабить) проно́сити, -но́сить

    Русско-украинский словарь > нести

  • 11 обижать

    обидеть ображати, ображувати, образити, уразити кого, кривдити, с[у]кривдити, покривдити кого, окривджати, окривдити кого, чинити кривду кому, зобіж(д)ати, зобідити кого. Обиженно - ображено, уражено, с[по]кривджено. Обиженный - ображений, скривджений, покривджений, уражений.
    * * *
    несов.; сов. - об`идеть
    1) кри́вдити, скри́вдити и покри́вдити; окривджа́ти, окри́вдити, обижа́ти, оби́дити, зобиджа́ти, зоби́дити; ( оскорбляя) обража́ти, обра́зити, уража́ти, ура́зити и урази́ти
    2) (наносить ущерб, обманывать в делах) кри́вдити, скри́вдити и покри́вдити; окривджа́ти, окри́вдити, обижа́ти, оби́дити, зобиджа́ти, зоби́дити

    Русско-украинский словарь > обижать

  • 12 повреждать

    повредить
    1) что - (причинять физический вред) ушкоджати, ушкодити, увереджати и увереджувати, увередити, надвереджати и -джувати, надвередити, вражати, вразити що, (портить) псувати, попсувати, пошпетати що. [Чого ти сичиш? - Пучку вразила (Борз.). Ушкодив собі зуба, увередив руку. Вельми ввередите свою честь (Кліш). Град увесь хліб попсував или безл. Градом хліб попсувало. Гаврахи пошпетали пшеницю, позаїдали місцями]. -дить своё здоровье - увередитися, підвередитися, надвередитися. [Ще й кравці увередяться, шиючи на кожного по сто жупанів. Не дуже греби - підвередишся]. -дить рассудок кому - спричинити розум кому;
    2) кому, чему - пошкодити, зашкодити кому, чому, (помешать) завадити кому. [Це може пошкодити моїм інтересам. Щоб не зашкодити своїй фортуні (Куліш)]. -дить здоровью - зашкодити, завадити, (диал.) запротивити. Если не поможет, то и не -дит - як не поможе, то й не зашкодить (не завадить). Не -дит - не пошкодить, не зашкодить, не завадить. Повреждённый - ушкоджений, увереджений, надвереджений, уражений, попсований, пошпетаний. [У мене зуб ушкоджений, палець надвереджений (уражений). Ляхи мстились над Руссю за свою надвереджену славу (Куліш). У нас пшениця пошпетана місцями, позаїдали гаврахи]. -ное здоровье - підвереджене, надвереджене здоров'я. -ный живот - надвереджений, підірваний, порушений живіт. -ный ум - спричинений розум.
    * * *
    несов.; сов. - повред`ить
    1) ( что) ушко́джувати, ушко́дити, пошко́джувати, пошко́дити; ( портить) псува́ти, зіпсува́ти и попсува́ти
    2) (несов.: причинить ущерб кому-чему) пошко́дити, зашко́дити; ( здоровью) зава́дити

    Русско-украинский словарь > повреждать

  • 13 подрыв

    1) см. I. и
    II. Подрывание;
    2) (ущерб) шкода, страта, збиток. Это в -рыв торговле - це на шкоду (на збитки) торгі[о]влі. Это мне в -рыв - це мені на шкоду (на збиток, на збитки). -рыв власти, авторитета - порушення влади, авторитету.
    * * *
    I
    підри́в, -у, підрива́ння; ви́садження в пові́тря
    II
    підрива́ння; підко́пування

    Русско-украинский словарь > подрыв

  • 14 подрывать

    подорвать
    I. 1) (разорвать сысподу) підривати, підірвати, (о мног.) попідривати, (надрывать) надривати, надірвати, (о мног.) понадривати що;
    2) (порохом и т. п.) підривати, підірвати, підсаджувати, підсадити в повітря, зрушувати, зрушити, (взрывать) висаджувати, висадити в повітря що. -рвать стену крепости - підірвати (підсадити) (в) фортеці стіну;
    3) (наносить ущерб) підривати, підірвати, (о мног.) попідривати, шкодити, пошкодити що, кому. [Війна підірвала торго[і]влю]; (о силах, здоровьи) підривати, підірвати, порушувати и порушати, порушити, під[у]вереджувати, під[у]вередити, збавляти, збавити, (о мног.) позбавляти. [Гнав коня чим-дуж та й підірвав. Підірвав себе тяжкою роботою. Підвередив себе, підіймаючи важке. Силу втратила, здоров'я збавила (Мирн.)]. -вать авторитет чей, доверие - підривати, підірвати (порушувати, порушити) авторитет чий, довір'я чиє. Подорванный - підірваний, (о мног.) попідриваний; (о силах, здоровье) підірваний, порушений, під[у]вережений, збавлений; (о стене и т. п.) підірваний, зрушений, підсаджений.
    * * *
    I несов.; сов. - подорв`ать
    підрива́ти, підірва́ти и попідрива́ти; ( взрывать) виса́джувати в пові́тря, ви́садити в пові́тря и повиса́джувати в пові́тря; (со словами "силы", "здоровье") збавля́ти, зба́вити
    II несов.; сов. - подр`ыть
    ( землю) підрива́ти, підри́ти и попідрива́ти; ( подкапывать) підко́пувати, підкопа́ти и попідко́пувати

    Русско-украинский словарь > подрывать

  • 15 причинять

    причинить что заподіювати, заподіяти, діяти, удіяти що, чинити, учиняти, учинити що, спричиняти и -чинювати, спричинити що, спричинятися и -чинюватися, спричинитися до чого; (доставлять, приносить) завдавати, завдати кому чого и що. [Що я заподіяв оцим людям, - твоїм людям, - за що мене судять? (Шевч.). Краще кривду вже терпіти, ніж самим її чинити (Грінч.). Завдала ти мені великої турботи. Любов ті рани завдавала (Куліш). Мати найбільше любить ту дитину, що більше слабувала, більше ночей безсонних їй спричинила (М. Левиц.)]. -нить вред кому - удіяти, заподіяти, учинити шкоду кому, пошкодити кому. [І людська злість та неправда не вдіє мені ніякої шкоди (Неч.-Лев.). Замість щоб зробити велику користь, «Крашанка» вчинила тільки шкоду (Грінч.)]. -нить зло, несчастье - учинити зло, нещастя, заподіяти, вдіяти зло, лихо и зле, лихе кому, завдати (накоїти) лиха (безголов'я) кому. [Ніколи зла я не вчинив-би їй (Грінч.). Скільки вам зла я вчинила (Грінч.). Ні, ні, Господь не заподіє злого! (Куліш). А що він кому лихого заподіяв (Кониськ.) Вам лихо вдіяти? (Самійл.). Я не знаю, хто їй лихо заподіяв (Шевч.). Не золотом те лихо оплатити, що завдали ви нам (Грінч.). Музо богине! Співай нам про гнів Пелієнка Ахилла, згубний которий сто сот безголов'я Ахейцям накоїв (Ніщинськ.). Дуже багато Ахейцям лиха накоїв (Самійл.)]. -нить кому много хлопот, беспокойства - завдати, заподіяти, наробити кому багато клопоту, турбот. [Мало тобі того клопоту і сорому, що досі нам заподіяла ? (Кониськ.)]. -нять затруднения - чинити труднощі кому, ставити труднощі кому и перед ким, завдавати кому труднощів. -нять, -нить печаль, скорбь, горе, огорчения, неприятности, страдания кому - завдавати, завдати жалю, журби, туги, скорботи, горя, прикростей, страждання кому, завгорювати, завгорити кому; срв. Огорчение, Огорчать. [Цим ми йому не завгоримо і його не навчимо, але нехай знає, що вовк ловить, але й вовка ловлять (Неч.-Лев.)]. -нять муку, муки - завдавати муку, муки кому. [Хіба то я завдав їм муку? (Л. Укр.). Найгірші особисті муки, які завдає розлука з усім, що серцю любе (Єфр.)]. Это -няло боль, страдания кому - це боліло кого. [Зневага до найкращого її почуття боліла Раїсу (Коцюб.)]. -нить обиду кому - заподіяти, вчинити кривду кому, скривдити кого. -нить убыток, ущерб, урон кому - наробити втрати (збитків кому, призвести до втрати кого. Война -няет большие бедствия - війна призводить до великого лиха, війна діє, спричинює багато лиха. Это может -нить взрыв - це може спричинити вибух, призвести до вибуху. Причинённый - заподіяний, удіяний, учинений, спричинений, завданий кому. -ться -
    1) заподіюватися, бути заподіяним, діятися, бути вдіяним, чинитися, бути учиненим, завдаватися, бути завданим кому, чому;
    2) (безл.: приключиться) заподіятися, статися, зробитися, учинитися. Что тебе -лось? - що тобі сталося? що тобі зробилося?
    * * *
    несов.; сов. - причин`ить
    (что) заподі́ювати, заподі́яти (що); ( делать) чини́ти, учини́ти (що); (быть причиной, производить) спричини́ти и спричи́нювати, спричини́ти (що), спричиня́тися и спричи́нюватися, спричини́тися (до чого, чому); (боль, горе) завдава́ти, завда́ти (чого, що)

    Русско-украинский словарь > причинять

  • 16 пробрасываться

    I несов.; сов. - пробр`оситься
    1) прома́хуватися, промахну́тися
    2) страд. (несов.) прокида́тися; прокида́тися; прома́хуватися; прокида́тися
    II несов.; сов. - проброс`аться
    (выбрасывая, причинять себе ущерб) розкида́тися, розки́датися

    Русско-украинский словарь > пробрасываться

  • 17 расстраивать

    I несов.; сов. - расстр`оить
    1) (причинять вред, ущерб, дезорганизовать) розла́днувати, -ную, -нуєш, розладна́ти, розла́джувати, -джую, -джуєш, розла́дити, -джу, -диш

    \расстраивать ро́ить здоро́вье — розладна́ти (розла́дити) здоро́в'я

    \расстраивать ро́ить желу́док — розладна́ти шлу́нок

    \расстраивать роить пла́ны — розла́дити пла́ни

    2) муз., радио розстро́ювати, розстро́їти
    3) ( кого - огорчать) при́кро вража́ти, при́кро вра́зи́ти (вра́жу́, вра́зи́ш), [ду́же] засму́чувати, -чую, -чуєш, [ду́же] засмути́ти, -смучу́, -сму́тиш (кого), завдава́ти (-даю́, -дає́ш) жалю́ и жа́лю, завда́ти (-да́м, -даси́) жа́лю́ (кому)
    4) ( ссорить) свари́ти, -рю́, -риш, посвари́ти
    II несов.; сов. - расстр`оить
    розбудо́вувати, -до́вую, -до́вуєш, розбудува́ти, -ду́ю, -ду́єш

    Русско-украинский словарь > расстраивать

  • 18 расстраиваться

    I несов.; сов. - расстр`оиться
    1) (терпеть ущерб, повреждаться, дезорганизоваться) розла́днуватися, -нуюся, -нуєшся, розладна́тися, розла́джуватися, -джується, розла́дитися, -диться

    дела́ \расстраиваться ро́ились — спра́ви розладна́лися

    пое́здка \расстраиваться ро́илась — по́дорож (пої́здка) не відбула́ся (розладна́лася)

    2) муз., радио розстро́юватися, розстро́їтися
    3) ( огорчаться) [ду́же] засму́чуватися, -чуюся, -чуєшся, [ду́же] засмути́тися, -смучу́ся, -сму́тишся, бу́ти при́кро вра́женим, бу́ти [ду́же] засму́ченим

    он \расстраиваться ро́ился от неприя́тных изве́стий — він був при́кро вра́жений (був [ду́же] засму́чений) неприє́мними звістка́ми, він [ду́же] засмути́вся від неприє́мних звісто́к

    II несов.; сов. - расстр`оиться
    розбудо́вуватися, -до́вуюся, -до́вуєшся, розбудува́тися, -ду́юся, -ду́єшся

    Русско-украинский словарь > расстраиваться

  • 19 убыток

    зби́ток, -тку, зби́тки, -ків; ( потеря) втра́та; ( ущерб) шко́да

    Русско-украинский словарь > убыток

  • 20 урон

    втра́та; ( ущерб) шко́да; ( убыток) зби́ток, -тку

    Русско-украинский словарь > урон

Страницы
  • 1
  • 2

См. также в других словарях:

  • Ущерб, причиненный при морской перевозке опасных и вредных веществ — Ущерб означает: a) смерть любого лица или нанесение телесных повреждений на или вне судна, перевозящего опасные и вредные вещества, в результате воздействия этих веществ; b) убытки или ущерб, причиненные имуществу вне судна, перевозящего опасные… …   Официальная терминология

  • УЩЕРБ — муж. урон, убыток, трата, убыль, умаленье. Причинить кому ущерб. Я понес ущерб на шерсти. Натуга в ущерб здоровью. Воды на ущербе, пора морского отлива, или убыль пойменных, вешних вод. Ущерб луны, убыль, состоянье и пора (две недели) от… …   Толковый словарь Даля

  • Ущерб (фильм) — Ущерб Damage Жанр …   Википедия

  • ущерб — См. убыток действовать в ущерб... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. ущерб убыток, потери, вред, урон, изъян, потеря, повреждение, поломка, авария; протори и убытки, подрыв,… …   Словарь синонимов

  • ущерб от снижения качества электрической энергии — Все виды отрицательных последствий, возникающих в работе систем электроснабжения, потребителей и приемников при ухудшении качества электрической энергии. [ГОСТ 23875 88] Качество электроэнергии (КЭ) в промышленности оценивается по технико… …   Справочник технического переводчика

  • УЩЕРБ — УЩЕРБ, ущерба, мн. нет, муж. (книжн.). 1. Убыток, урон, потеря. Причинить ущерб. Нанести ущерб. Не почувствовал ни малейшего ущерба. Без ущерба для дела. В ущерб здоровью. 2. Вид, положение, при котором светило (Луна) начинает казаться… …   Толковый словарь Ушакова

  • УЩЕРБ — УЩЕРБ, а, муж. Потеря, убыток, урон. Причинить, нанести у. Терпеть у. • В ущерб кому (чему), предл. с дат. за счёт интересов кого чего н., во вред кому чему н. Курить в ущерб здоровью. Действовать в ущерб другим. На ущербе 1) в упадке. Силы его… …   Толковый словарь Ожегова

  • УЩЕРБ ИМУЩЕСТВЕННЫЙ — ущерб, нанесенный имуществу физического или юри дического лица вследствие причинения ему вреда или неисполнения заклю ченного с ним договора. Словарь финансовых терминов. Ущерб имущественный Потеря имущества юридических и физических лиц,… …   Финансовый словарь

  • Ущерб от загрязнения нефтью — Ущерб от загрязнения означает убытки или ущерб, причиненные вне судна, перевозящего нефть, загрязнением, происшедшим вследствие утечки и слива нефти, где бы такая утечка или слив ни произошли, и включают стоимость предупредительных мер, и, кроме… …   Официальная терминология

  • Ущерб от инфляции — отрицательные последствия, связанные с длительным ростом среднего уровня цен: эффект перераспределения доходов и богатства; невозможность принятия абсолютно правильных решений при разработке инвестиционных проектов и др. По английски: Costs of… …   Финансовый словарь

  • УЩЕРБ — 1) убытки, непредвиденные расходы, утрата имущества и денег, недополученная выгода; 2) вред, наносимый деятельностью, действиями одного хозяйствующего субъекта другим субъектам или природе, окружающей среде, людям. Различают имущественный ущерб в …   Экономический словарь

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»