Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

в+пути

  • 61 нечистый

    прлг.
    I. 1) (с примесью) нечистий. [Нечиста пшениця, нечиста олія (Сл. Ум.)]. -тая масть - нечиста масть. -тая кровь - нечиста кров;
    2) нечистий, (грязный) брудний, (особ. с жидкой грязью) кальний, (загрязнённый) занечищений, (о мутной воде ещё) каламутний, (неопрятный) неохайний. [Нечиста (брудна) одежа) (Київщ.). Не шукає помислу брудного (Франко). Бидло те брудне (Франко). Спали мертвим сном на кальнім помості в казармі (Черкас.). Занечищена (каламутна) вода (Київщ.)]. -тое бельё - брудна (нечиста, чорна, кальна) білизна. [Ходить у чорній сорочці, бо не має в що змінитися (Звин.)]. -тое дело - нечиста (грязное: брудна) справа. -тое лицо - нечисте обличчя (лице). -тая совесть - нечиста совість, нечисте сумління. -тый на руку - на руку нечистий, хапкий, хаповитий. [На пасіку треба чоловіка, щоб не хапкий (Черкащ.). У нас люди хаповиті (Вовчанщ.)]. Быть -тым на руку - мати нечисті (не зовсім чисті) руки (пальці), бути хапким (хаповитим), мати довгу руку (лапу). [Гнат не зовсім має чисті пальці: не раз там крізь них і дещо чуже прослизнеться (Франко)];
    3) (скверный, дурной) нечистий. -тый воздух - нечисте повітря. -тый выговор - нечиста вимова. -тый дух - нечистий (дух); см. ещё ниже -тая сила б. -тое животное - нечиста тварина. -тая сила - а) (соб.) нечиста (вража) сила; б) (бес) нечистий (-того), (реже) нечиста (сила); (сбивающая с пути) блуд (-ду); срв.
    II. Нечистый. [Блуд напав (Брацл.)]. У нас -то (устар.) - в нас нечиста сила водиться (завелася), в нас нечисте місце.
    II. Нечистый, сщ. - нечистий (-того), лихий (-хого), (реже: нечистая сила) нечиста (сила), (чорт) чорт, дідько; срв.
    I. Нечистый 3 (-тая сила б). Знаться с -тым - см. Знаться.
    * * *
    1) прил. нечи́стий

    на ру́ку \нечистыйт (\нечистый тый) — на ру́ку нечи́стий (хапки́й), хапки́й, хватки́й

    \нечистыйая си́ла — миф., нечи́ста си́ла

    2) в знач. сущ. миф. нечи́стий, -ого; лихи́й, -ого

    Русско-украинский словарь > нечистый

  • 62 обёртывать

    обернуть
    1) см. Обвёртывать, обвернуть. -нуть книгу в бумагу - обгорнути (несов. обгортати) книгу (книжку) в папір, папером;
    2) (перевёртывать) обертати, обернути, повертати, повернути, перегортати, перегорнути. [Треба обернути тоншим боком]. См. ещё Оборачивать. -нуть страницу в книге - перегорнути (несов. перегортати) лист(ок) у книзі;
    3) (о пути: сходить или съездить туда и обратно без отдыха) обертати, -ся, обернути, -ся. [Тричі обернувся з снопами до обід];
    4) (поворачивать, заворачивать на лошадях) обертати, обернути. [Тут не обернеш воза з кіньми, бо тісно]; (возвращать) повертати, повернути що кому;
    5) (превращать) обертати, обернути кого, що ким, чим, на кого, на що, перекидати, перекинути кого ким, чим, в кого, в що. См. ещё Превращать. Обёрнутый - обернутий, обернений, повернутий, повернений, перегорнутий, -нений.
    * * *
    несов.; сов. - оберн`уть
    1) обгорта́ти, обгорну́ти и пообгорта́ти; ( завёртывать) загорта́ти, загорну́ти и позагорта́ти; ( обкручивать) обкру́чувати, обкрути́ти и пообкру́чувати; ( обматывать) обмо́тувати, обмота́ти и пообмо́тувати
    2) (поворачивать в какую-л. сторону) оберта́ти, оберну́ти и пооберта́ти, поверта́ти, поверну́ти и поповерта́ти
    3) (перевёртывать, опрокидывать) переверта́ти, переверну́ти и попереверта́ти
    4) (пустив в оборот, возвращать - о капитале) оберта́ти, оберну́ти
    5) ( проделывать путь туда и обратно) оберта́тися, оберну́тися
    6) (справляться с чем-л.) справля́тися, спра́витися, несов. упо́ратися, упо́рати

    Русско-украинский словарь > обёртывать

  • 63 обозначать

    обозначить или Означать, означить
    1) что (отмечать) визначати, визначувати, визначити, зазначати, зазначувати, зазначити, о(б)значувати, о(б)значати, о(б)значити, на[по]значувати, на[по]значати, значити, на[по]значити, позначкувати (Н.- Лев.), назнаменувати, назнаменати що, (о мног.) повизначувати, позазначувати, поо(б)значувати, поназначати, поназначувати що. [Границю визначив. Зазначи цього дуба, щоб ізнайти потім (Грінч.). Щоб означити силу, почали малювати орла або лева (Єфр.). Він назнаменував шляхи майбутнього]. -чить пути - назначити стежки. -чить колышками - обпал(ь)кувати що (Франко). -чать (-чить) дорогу вехами - позначати (-чити) дорогу (шлях) тичками, витичити дорогу (шлях) (Франко). -чить приметы в паспорте - по[за]значити на (в) пашпорті прикмети;
    2) (значить, знаменовать) визначати, означати, з'являти. [Меридіян по-нашому визначає південник. Те друге ймення має з'являти сина Дарієвого (Л. Укр.)]. Срв. Значить. Обозначенный - визначений, зазначений, о(б)значений, назначений, позначений, значений, назнаменований. Обозначаемый - за[ви]значуваний, по[на]значуваний.
    * * *
    несов.; сов. - обозн`ачить
    1) ( помечать) познача́ти и значи́ти, позна́чити; ( отмечать) відзнача́ти, відзна́чити и відзначи́ти; ( показывать) пока́зувати, показа́ти; ( намечать) наміча́ти и намі́чувати, намі́тити
    2) ( указывать) ука́зувати, указа́ти; ( называть) назива́ти, назва́ти; ( определять) визнача́ти визна́чувати, ви́значити
    3) (делать заметным, явным) познача́ти, позна́чити, виявля́ти, ви́явити
    4) (несов.: означать, иметь смысл) означа́ти, зна́чити

    Русско-украинский словарь > обозначать

  • 64 обратный

    поворотний, зворотний, відворотний. [Я хтів зберегти сили на поворотну путь. Зворотні хвилі. Світ вертається назад, проходить одворотну еволюцію]. На -ном пути - поворітьма, наповорітьма. -ные лошади - поворотні коні. -ный ямщик - ямщик з поворотом. В -ную сторону - назопак, навпаки, взадгузь. [Писав взадгузь від правої руки до лівої. Коли сонечко назопак зійде, тоді до тебе братік прийде. Покрутни навпаки]. -ной (тыльной) стороной руки - навідворіть руки. [Помащу тією мастю, та й розтираю навідворіть руки].
    * * *
    1) ( ведущий назад) зворо́тний, зворо́тній; (возвращающийся назад, возвратный) поворо́тний
    2) ( изнаночный) зворотний
    3) ( противоположный) протиле́жний
    4) мат. обе́рнений

    Русско-украинский словарь > обратный

  • 65 освещать

    осветить освітлювати, освічувати, освітити (о мног. поосвічувати, поосвітлювати) що чим, осявати, осяяти, осяйнути що чим, ( путь) просвічувати, просвітити; (отвлечённо: вопрос и т. д.) ви[о]світлювати, висвітлити, освітлити. Лампа -щала уютную комнату - лямпа осявала (освітлювала) затишну кімнату. -тить вопрос, события - ви[о]світлити питання, події. Прокурор отдельно -щает роль каждого из подсудимых - прокурор окремо висвітлює ролю кожного з підсудних. -щать пути в будущее - просвічувати шляхи в прийдешнє (майбутнє). Освещаемый кем, чем - освітлюваний, освічуваний, осяюваний від кого, від чого, чим [напр., від мене, від сонця (мной, солнцем), промінням сонячним]. -щённый - освітлений, осяяний, осяйний, освічений; просвічений; висвітлений.
    * * *
    несов.; сов. - освет`ить
    1) осві́тлювати и освітля́ти и осві́чувати, освіти́ти и освітли́ти; (несов.: посветить) посвіти́ти
    2) (перен.: разъяснять, истолковывать) висві́тлювати, ви́світлити, осві́тлювати, освіти́ти

    Русско-украинский словарь > освещать

  • 66 отдалять

    -лить
    1) віддаляти (реже далити), віддалити кого, що від кого, від чого. Это -лит нас от нашего пути, от нашей цели - це нас відверне (відхилить) від нашого шляху, від нашої мети. -лить уплату - відсунути (відрочити) виплату;
    2) (отстранить) відстороняти, відсторонити кого, що від кого, від чого. Отдалённый - віддалений. См. Отдалённый прил.
    * * *
    несов.; сов. - отдал`ить
    віддаля́ти, віддали́ти; (перен.: делать менее близким диал.) відтру́чувати и відтруча́ти, відтру́тити

    Русско-украинский словарь > отдалять

  • 67 отклоняться

    отклониться відхилятися, відхилитися від чого, (быстро) відхильнутися; (удаляться, отступать) відбігати, відбігти (напр., від розмови, теми), відбиватися, відбитися від чого, збочувати, збочити від чого; см. Уклоняться, Устраняться. -няться от обычных взглядов, нормы - відхилятися від звичайних поглядів, від норми. -няться от темы - відхилятися, відбігати, відбиватися від теми. Магнитная стрелка -нилась на два градуса - магне[і]тна стрілка (голка) відхилилася на два ступені. Заставить -ниться от пути (сбить) - збити з шляху. [Неможливо людській силі збити землю з її одвічного шляху (Єфр.)].
    * * *
    несов.; сов. - отклон`иться
    1) відхиля́тися, відхили́тися; ( уклоняться) ухиля́тися, ухили́тися
    2) строит. (несов.) відхиля́тися; відво́дитися; відверта́тися

    Русско-украинский словарь > отклоняться

  • 68 пасти

    1) пасти, випасати и випасувати, (в дороге) попасати. -сти в ночном - ночлігувати. [Пасла Кася воли й коні (Чуб.). Там чумаки воли попасали]. -сти свои овцы (переносно) - свою отару пасти;
    2) берегти кого, що;
    3) см. Запасать, Припасать.
    * * *
    I
    па́сти; ( обычно в пути) попаса́ти, попа́сувати, ( немного) підпаса́ти

    пасти́ ове́ц — па́сти ове́ць (ві́вці); ( о занятии) чабанува́ти

    II
    ( припасать) диал. припаса́ти; (бере́чь) берегти́

    Русско-украинский словарь > пасти

  • 69 перенимать

    перенять
    1) кого, что (перехватывать, настигать поперёк) - переймати, пере(й)няти, (о мног.) попереймати, перехоплювати, перехопити, (перестреть) перестрівати, перестріти, (останавливать) перепиняти, перепинити кого, що. [Роман воли покидає і дівчину переймає. Не все переймай, що по воді пливе (Номис)]. Заяц перенял дорогу - заяць перебіг дорогу;
    2) (подражать) переймати, пере(й)няти, (о мног.) попереймати, перехоплювати, перехопити, поняти, похопити, засвоювати, засвоїти що, від кого, запозичатися чим у кого. [Діти почали переймати од неї пісні (Неч.-Лев.). Від німців усе те попереймали. Він гарного не похопить, а погане зараз (Н.-Вол. п.). Почала у нас Литва запозичатися усякими здобутками (Єфр.)]. Перенятый - пере(й)нятий; перехоплений. -мающий - см. Переимчивый.
    * * *
    несов.; сов. - перен`ять
    1) (усваивать, подражая) перейма́ти, перейня́ти диал. перейми́ти и поперейма́ти; ( заимствовать) запозича́ти, запози́чити; несов. диал. похопи́ти
    2) (во время движения, действия) перейма́ти, перейня́ти, диал. перейми́ти; ( перехватывать) перехо́плювати, перехопи́ти; (задерживать, встречая) перестріва́ти, перестрі́ти и перестрі́нути; (преим. о скоте: направлять по другому пути) займа́ти, зайня́ти и позайма́ти
    3) (брать, доставать) диал. перехо́плювати, перехопи́ти

    Русско-украинский словарь > перенимать

  • 70 перепутье

    1) (перекрёсток) перехрестя, перехресна дорога;
    2) дорога, мандрівка. Зайти на -тьи - зайти дорогою (по дорозі). [Зайшов до нього дорогою (по дорозі)];
    3) перехід (-ходу).
    * * *
    1) роздорі́жжя, перепу́ття, ро́зтік, -то́ку, розто́ка; ( перекрёсток) перехре́стя, перехре́сток, -тка
    2) ( дорога) дорога, пу́ть, -ті́
    3) ( остановка в пути) перепочи́нок, -нку, перепочи́вок, -вку
    4) мі́сце для зупи́нки (для отдыха: для перепочи́нку, для перепочи́вку)

    Русско-украинский словарь > перепутье

  • 71 перерезание

    или перерезывание
    1) перерізання и перерізування, перетинання, перекраювання, перебатовування;
    2) вирізування;
    3) (пути, дороги) перетинання, переймання и т. д. См. Перерезать.
    * * *
    перері́зування; перетина́ння

    Русско-украинский словарь > перерезание

  • 72 пересадка

    1) (растений, кожи) пересаджування;
    2) (в пути) пересідання, пересі[я]дка. Где вам -ка на Киев? - де вам пересідати на Київ? С -кой - з пересіданням, з пересідкою, пересідаючи.
    * * *
    1) ( действие) переса́дження, переса́джування
    2) ж.-д. пересіда́ння, пере́сідка

    Русско-украинский словарь > пересадка

  • 73 подкармливать

    -ся, подкормить, -ся підгодовувати, -ся, підгодувати, -ся, підхарчовувати, -ся, підхарчувати, -ся, підхарчити, -ся. [Підгодувалась тим, що вчора не доїли (Грінч.). Подадуть ласу потраву, як уже підхарчилися]. -вать лошадей волов в пути - попасати, ставити на попас. Подкормлённый - підгодований, підхарчований.
    * * *
    несов.; сов. - подкорм`ить
    1) підгодо́вувати, підгодува́ти; піджи́влювати и підживля́ти, підживи́ти, підко́рмлювати, підкорми́ти; ( животное) пригодо́вувати, пригодува́ти; ( человека) підхарчо́вувати, підхарчува́ти и підхарчи́ти
    2) ( посевы) с.-х. піджи́влювати и підживля́ти, підживи́ти

    Русско-украинский словарь > подкармливать

  • 74 половина

    половина; (чаще в сложении с друг. словом) пів. [Половина літ минає, а щастя немає. Пів життя свого віддав я на цю роботу. Пів літа вже зійшло. Не сказав ні півслова]. Прошла -вина года - зійшло (минуло) півроку. Разделить на две -вины - розполовинити, переділити на дві половині (надвоє). Убавить на -вину, взять от чего-л. -вину - зменшити удвоє, надполовинити, переполовинити. На -вину - напів, навпіл, наспіл, на половину, половиною через пів. [Надряпане напівписаними, напівдрукованими літерами. (Коцюб.). Будинок станції, який половиною складався з юрти і тільки наполовину з руського зруба (Корол.). Я живу банкнотами синіми та сивими через пів фальшивими (Франко)]. В -вину - удвоє. [Там удвоє дешевше (дорожче)]. Сделанный до -вины - зроблений до-пів, до половини. [Людей тих не стало; зостались тільки до-пів зроблені діла їх рук (Куліш)]. На -вине, в -вине дороги - на пів путі (дороги), о-пів путі (дороги). [О-пів путі він нас перестрів]. До -вины дороги - до пів (до половини) пути (дороги, шляху). Это случилось в - вине зимы - це сталося о-половині зими. Это случилось в -вине третьего - це сталося о- пів до третьої години; це сталося о-пів на третю годину. Отдать (взять) поле (огород) с -вины - віддати (взяти) поле (город) наспіл, з-половини. [Своєї землі мало - беремо ще наспіл]. Он с ним в -вине - він із ним наспіл, з-половини. В -вине срока - до половини терміну. Два с -виною - два з половиною, півтретя. Три с -виною - півчверта, три з половиною. Четыре с -виною - півп'ята и т. д.
    * * *

    моя́ \половина — моя́ полови́на; ( о жене) моя́ стара́; ( о муже) мій стари́й

    2) ( часть помещения) полови́на

    Русско-украинский словарь > половина

  • 75 попутно

    (за) одним ходом (заходом); (вскользь) побіжно, (между прочим) мимохідь. -тно затронуть вопрос - за одним (за)ходом порушити питання.
    * * *
    нареч.
    1) за одни́м захо́дом, попу́тно; ( одновременно) одноча́сно, водно́час и водноча́с, воднора́з; ( мимоходом) мимохі́дь; ( вскользь) побі́жно; ( при случае) принагі́дно
    2) ( по пути) по доро́зі

    Русско-украинский словарь > попутно

  • 76 постигать

    постигнуть и постичь
    1) (о беде, горе и т. п.) спотикати, спіткати, спостигати, спостиг(ну)ти, пристиг(ну)ти, спобігати, спобігти, зуспіти, здибати кого, спасти, впасти на кого. [Перше горе, зуспівши її, було їй зовсім несподіваною річчю (Грінч.). Нещастя тяжке спіткало (спобігло, спостигло, зуспіло) нас: умер наш батько. Зуспіло мене нещастя (Тобіл.). Хіба знаємо, що й на нас котрого завтра не спаде то само, що нині спало на Миколу? (Франко)]. Его -гла внезапная болезнь - його спіткала несподівана хвороба. Буря -гла их в пути - буря спостигла (зуспіла) їх у дорозі;
    2) (что: умом) осягати, осяг(ну)ти, збагнути, обіймати, обняти головою (розумом), вирозумівати, вирозуміти, розуміти, зрозуміти, спостерегати, спостерегти, второпати що, домислятися, домислитися чого, доходити, дійти розумом чого. [І таємниці світові він розумом великим осягає (Л. Укр.). Не можна всього того жадним розумом збагнути. І скоро вже голівкою своєю найпершую науку обняла (Грінч.). Я спостеріг твою вдачу (Конис.). Вчилася вирозумівати немудру тайну безпосередньої та чистої поезії (Корол.)]. Я -гаю ваши намерения - я розумію ваші заміри. Не -гаю, как может вам это нравиться - не розумію (не збагну), як може вам це подобатися. Никак этого не -гну - ніяк цього не збагну (не второпаю), ніяк до цього розуму не доберу. -нуть до глубины - зглибити. [Добре зглибив дитячу натуру]. Постигнутый - збагнутий, осягнений (осягнутий). -тый умом - збагнутий головою, розумом.
    * * *
    несов.; сов. - пост`ичь и пост`игнуть
    1) ( умом) осяга́ти [ро́зумом], осягну́ти [ро́зумом] и осягти́ [ро́зумом], несов. збагну́ти; ( понимать) розумі́ти, зрозумі́ти
    2) (кого-что - о горе, несчастье) трапля́тися, тра́питися (з ким-чим), несов. спітка́ти, спости́гти, спости́гнути (кого-що); ( поражать) побива́ти, поби́ти, уража́ти, ура́зити и урази́ти (кого-що)

    Русско-украинский словарь > постигать

  • 77 пошатываться

    пошататься, пошатнуться
    1) похитуватися, хитатися, похитатися, похитнутися, схитнутися, хитнутися, (обыкновенно с отрицанием) ухитнутися; (покачиваться) хилитатися, похилитатися, хилитнутися, коливатися, поколиватися, коливнутися, хибатися, хибнутися, схибнутися, похибнутися, (только о людях нетвёрдо стоящих на ногах) заточуватися, заточитися, точитися, поточитися куди, до чого. -ваясь подходить, подойти к кому, к чему - підточуватися, підточитися до кого, до чого. [Пішла злегка похитуючись, мов п'яна (Черкас.). Гнат, коливаючись мов п'яний, поплентавсь додому (Коцюб.). Кладочка схитнулась, сестриця втонула (Гр.). Пливе човен води повен, коли-б не схитнувся (не схибнувся) (Чуб.). Ой оре міщанин та й заточується (Чуб.). П'яний поточився і впав (Грінч.)]. Этот удар заставил его -нуться - цей стусан примусив його схитнутися (похитнутися, схибнутися, заточитися, поточитися). Его вера -нулась - його віра схитнулася, похитнулася, захиталася. -нуться в вере - схитнутися, похитнутися, захитатися у вірі. -нуться на трудном пути (переносно) - схибнутися (схибити) на непевній дорозі. Здоровье -нулось - здоров'я упало, занепало, схитнулось, похитнулось. -нувшийся авторитет - захитаний авторитет;
    2) пошататься - (пошляться) повештатися, потинятися, пошалатися, помотатися. [Повештався я тутечки чимало на своєму віку (Сторож.). Поміж людьми помотається, - звичаїв набирається (Гр.)].
    * * *
    похи́туватися; ( о человеке) пото́чуватися

    Русско-украинский словарь > пошатываться

  • 78 преграда

    1) перегорода, перетика, (гал.) запора и запір (-пору), тама. [Вчинився запір на річці (Верхр.)];
    2) (препятствие) перепона, перепинка, перетика, завада, запина; (остановка) спин, впин (-ну). [Та й тепер ще густо було понаставлювано перетик на його шляху (Єфр.)]. Непреодолимая -да на нашем пути - непереможна перепона на нашому шляху. Днепр для татарина не -да - Дніпро татаринові не запина (Стор.). Своеволью нет -ды - самоволі спину (впину) немає. Срв. Препона.
    * * *
    перешко́да, перепо́на; перегоро́да, перепо́н, -у; ( помеха) зава́да

    Русско-украинский словарь > преграда

  • 79 прерывать

    прервать
    1) см. Перерывать, Перервать;
    2) (останавливать, прекращать) переривати, перервати, уривати, у(ві)рвати кого, що, перебивати, перебити кого, кому що, перепиняти, перепинити, перехоплювати, перехопити кого, що кому, (о мн.) попереривати, поперепиняти, поперехоплювати що; срв. Прекращать. [На чім-же ми читанку перервали? (Куліш). Рустем урвав і обвів слухачів оком (Коцюб.). Вона пильно слухала й не перебивала його (Крим.). Тишу перебивало тільки дзенькання дзвоника (Єфр.). І сльози жінці перебили мову (Л. Укр.). Не перепиняй мене, а то й казати не буду (Харк. п.). Говорили всі, перехоплюючи один одного (Коцюб.)]. -рвать разговор, переговоры - перервати, у(ві)рвати розмову, переговори. -рвать (совсем) сношения, знакомство, переговоры - зірвати зносини, знайомість, переговори з ким. -рвать кого, речь кому - перепинити, перехопити, перебити кого и кому, мову кому. [Не лайся, синку, не лайся! - знов перебив дід Походенкові (Кониськ.). Вибачайте, мову переб'ю]. -рвать речь (свою) - перервати, увірвати мову (свою) или просто увірвати. -рвать себя - перепинити, перебити себе. [Та що се я? - знову сам себе перепинив Марко (Грінч.)]. -рвать молчание, тишину, сон - перервати (перебити) мовчанку, тишу, сон. -рвать жизнь - перервати життя кому. [Молодий вік перервали (Чуб.)]. -рвать роботу кому - перебити працю кому (чию). Не -вая - не перебиваючи, без перериву. -рывать ток - переривати течію. -рывать пути сообщения - перетинати шляхи. Прерванный - перерваний, увірваний, перебитий, перепинений, перехоплений, зірваний. [Перервана, перепинена розмова]. -нное свидание - перерване побачення. Сообщение -но - сполучення перервано. Переговоры -ны и война началась - переговори перервано і війна почалась.
    * * *
    несов.; сов. - прерв`ать
    1) перерива́ти, перерва́ти и поперерива́ти; ( обрывать) урива́ти, увірва́ти и урва́ти, обрива́ти, обірва́ти; ( порывать) порива́ти, порва́ти; ( прекращать) припиня́ти, припини́ти; ( переставать) перестава́ти, переста́ти (роби́ти що)
    2) (говорящего, занятого чем-л.) перебива́ти, переби́ти, перерива́ти, перерва́ти; перехо́плювати, перехопи́ти; ( останавливать) перепиня́ти, перепини́ти

    Русско-украинский словарь > прерывать

  • 80 привёртывать

    или приверчивать привернуть или привертеть прикручувати, прикрутити, (о мн.) поприкручувати що. [Прикрутити шрубу (винт)]. -нуть кого к кому - привернути, причарувати кого до кого. -нуть огонь - прикрутити, укрутити світло. Привёрнутый, приверченный - прикручений. -ться - прикручуватися, прикрутитися, бути прикрученим.
    * * *
    несов.; сов. - приверн`уть
    1) прикру́чувати, прикрути́ти, приві́рчувати, приверті́ти
    2) (заходить, заезжать по пути) приверта́ти, приверну́ти

    Русско-украинский словарь > привёртывать

Страницы

См. также в других словарях:

  • Пути расходятся (Доктор Кто) — 170b Пути Расходятся (Parting of the ways) Доктор Кристофер Экклестон ( …   Википедия

  • Пути России (симпозиум) — «Пути России»  ежегодный международный симпозиум. Проводится Московской высшей школой социальных и экономических наук (МВШСЭН) и междисциплинарным академическим центром социальных наук «Интерцентр» с декабря 1993 года. До 2003 года носила… …   Википедия

  • Пути Истории — Разработчик Glyph Worlds Версия 1.2 Жанр Компьютерная стратегическая игра Режим игры BBMMOG Управление Клавиатура, мышь Сайт …   Википедия

  • Пути расходятся — кого, чьи. ПУТИ РАЗОШЛИСЬ кого, чьи. Экспрес. Утрачиваются общие интересы и прекращаются связи с кем либо, общение между кем либо. Юрий не написал Тане больше ни строчки: как видно, пути их разошлись навсегда (Шолохов Синявский. Волгины).… …   Фразеологический словарь русского литературного языка

  • Пути разошлись — ПУТИ РАСХОДЯТСЯ кого, чьи. ПУТИ РАЗОШЛИСЬ кого, чьи. Экспрес. Утрачиваются общие интересы и прекращаются связи с кем либо, общение между кем либо. Юрий не написал Тане больше ни строчки: как видно, пути их разошлись навсегда (Шолохов Синявский.… …   Фразеологический словарь русского литературного языка

  • Пути и судьбы (фильм) — Пути и судьбы Жанр драма Режиссёр Яков Базелян Автор сценария Лилия Неменова В главных …   Википедия

  • Пути и судьбы — Жанр драма Режиссёр Яков Базелян Автор сценария Лилия Неменова В главных рол …   Википедия

  • “ПУТИ РУССКОГО БОГОСЛОВИЯ” —     “ПУТИ РУССКОГО БОГОСЛОВИЯ” важнейший труд Г. В. Фмровского, фундаментальное исследование русской богословской и религиозно философской мысли. Издан в 1937 в Париже; переиздание: Вильнюс, 1991; Киев, 1991. Огромное количество фактов объединено …   Философская энциклопедия

  • пути распространения загрязнителей в окружающей среде — пути миграции загрязнителей в окружающей среде — [А.С.Гольдберг. Англо русский энергетический словарь. 2006 г.] Тематики энергетика в целом Синонимы пути миграции загрязнителей в окружающей среде EN environmental pathways …   Справочник технического переводчика

  • ПУТИ ЖЕЛЕЗНОДОРОЖНЫЕ — ЖЕЛЕЗНОДОРОЖНЫЕ ПУТИ ОБЩЕГО ПОЛЬЗОВАНИЯ; ЖЕЛЕЗНОДОРОЖНЫЕ ПУТИ НЕОБЩЕГО ПОЛЬЗОВАНИЯ …   Юридическая энциклопедия

  • Пути нет — Пути нѣтъ (въ комъ) иноск. о безпутномъ. Ср. Что грѣха таить, пути въ немъ не было, мужикъ былъ плотный, неработящій, хмѣльнымъ дѣломъ почалъ было на послѣдокъ то заниматься, что ужъ это за человѣкъ, коли у родного брата захребетникомъ жилъ...… …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»