Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

намечать

  • 1 намечать

    техн., несов. намеча́ть, сов. наме́тить
    (ставить знак, метку и т. п.) значи́ти, познача́ти и позна́чувати, позначи́ти, наміча́ти, намі́тити

    Русско-украинский политехнический словарь > намечать

  • 2 намечать

    техн., несов. намеча́ть, сов. наме́тить
    (ставить знак, метку и т. п.) значи́ти, познача́ти и позна́чувати, позначи́ти, наміча́ти, намі́тити

    Русско-украинский политехнический словарь > намечать

  • 3 намечать

    наметить
    1) (меткой, знаком) значити, позначати и позначувати, позначити, назначати и назначувати, назначити, зазначати и зазначувати, зазначити, відзначати и відзначувати, відзначити, намічати, намітити, (зарубками) карбувати, накарбувати, (клеймом) таврувати, натаврувати, клейн[м]ити, наклейн[м]ити, (товары) шта[е]мпувати, нашта[е]мпувати, (о мног.) поназначати и поназначувати, позначити, поза[повід]значати и поза[повід]значувати, понамічати, помітити, покарбувати, потаврувати, поклейн[м]ити, пошта[е]мпувати що. [Узяв заступ та лопату, пішов ямки значити (ЗОЮР II). Позначив сокирою дерева ті, що рубати (Богодух.). Позначив найкращі кавуни (Сл. Ум.). Зазначи сього дуба, щоб ізнайти потім (Сл. Гр.). Став кожний заробляти власний хліб, орати землю, зазначати межі (Крим.). Помітили всі рушники (Сл. Ум.)]. Он -тил это место карандашом - він за[від]значив це місце олівцем;
    2) (перен.: в мыслях) намічати, намітити, накреслювати, накреслити, визначати и визначувати, визначити, назначати и назначувати, назначити що. [Молодий учений накреслив собі широкий план роботи (В. Підмог.)]. Он -тил себе эту цель - він визначив собі цю мету. -тить в общих чертах что - намітити (накреслити) в загальних рисах, (очертить) зачеркнути що. [Куліш пробував зачеркнути вже й межі української критики (Рада)]. -чать, -тить путь кому, чему - намічати, намітити, назначати, назначити, назнаменовувати, назнаменувати шлях (путь, стежку) кому, чому. [Намітити шляхи майбутньої роботи (Пр. Правда). Поставили на науковий грунт українське питання та назначили стежки, якими дальшим поколінням легше було йти (Доман.). (Квітка і Шевченко) познаменували нашій словесності правий і далекий шлях (Куліш)]. -чать ряд мероприятий - намічати (накреслювати) низку заходів. [Наша програма накреслює низку заходів (Азб. Комун.)];
    3) (наглядывать кого, что) намічати, намітити, наглядати, нагля[е ]діти и наглянути, назирати, назирити, назорити, набачити, назнати кого, що, взяти на око, накинути оком кого, (для какой л. цели ещё) націляти, націлити кого, (упорно, диал.) наповратитися. [Я вже назирила теличку, - коли-б тільки на гроші збитися, зараз куплю (Кониськ.). Ота дівчина, що я назорив, - моя буде (Червоногр.). Виважив двері, щоб живосилом схопити дочку безталанних пожильців, яку назнав собі раніш (Крим.). Инші собаки взяли на око онучкаря - біжать попри віз, хапають зубами за колеса (Франко). Капітан накинув оком Оксану та й почав її хвалити (Квітка). Або забіжи куди-небудь, або- що, бо тебе націлили у привод (Квітка). Націлили мене обікрасти (Канівщ.). Вже коли наповратилися вкрасти мою телицю, то вкрадуть! (Звин.)];
    4) (нацеливаться в кого, во что) націляти(ся) и націлювати(ся), націлити(ся) на (в) кого, в (на) що, поціляти, поцілити що, наміряти(ся), наміритися на (в) кого. Намеченный -
    1) позначений, назначений, за[від]значений, намічений, накарбований, наклейн[мл]ений, нашта[е]мпований, поназначуваний, помічений и т. п. [Йду до своєї наміченої стежиночки (М. Вовч.)];
    2) намічений, накреслений, визначений, назначений, зачеркнутий, назнаменований. Итти прямо к -ной цели - простувати до визначеної мети. -ный к исполнению - призначений (намічений) до виконання;
    3) нагляджений, наглянутий, назирений, назорений, назнаний, взятий на око, наглянутий оком, націлений. -ться -
    1) (стр. з.) значитися, назначатися, бути назначуваним, назначеним, поназначуваним и т. п. -ются к рассмотрению такие вопросы - намічено розглянути (обміркувати) такі питання. -ются новые пути - намічено нові шляхи. -ются такие кандидаты - намічено таких кандидатів;
    2) (возвр. з.) зазначатися, зазначитися, визначатися, визначитися, намічатися, намітитися. [На сході почало пробиватися крізь хмари сонце; спершу зазначилося блідим матовим кружалом (Грінч.). Те, що може визначитися на обрію нової доби (Рідний Край)];
    3) (вдоволь, сов.) намітитися, (зарубками) накарбуватися, (целясь) націлятися и т. п.; срв. Метить.
    * * *
    несов.; сов. - нам`етить
    1) наміча́ти, намітити, -мічу, -мітиш; ( план) накре́слювати, -люю, -люєш, накре́слити
    2) (ставить метку, знак) значи́ти и познача́ти и позна́чувати, позна́чити, назначати и назна́чувати, назначи́ти и мног. поназнача́ти и поназна́чувати, наміча́ти и намі́чувати, намітити
    3) (сов.: нацелить, нацелиться) націлити, націлитися

    Русско-украинский словарь > намечать

  • 4 наметить

    -ся см. Намечать, -ся.
    * * *

    Русско-украинский словарь > наметить

  • 5 наметить

    сов. от намечать

    Русско-украинский политехнический словарь > наметить

  • 6 наметить

    сов. от намечать

    Русско-украинский политехнический словарь > наметить

  • 7 зачерчивать

    зачертить
    1) (покрывать линиями) зарисовувати, зарисувати;
    2) (намечать чертою) зазначати, значити, зазначити, позначати, позначити (рисою);
    3) (начать чертить) почати креслити, закреслити. Зачерченный - зарисований; зазначений, позначений (рисою). -ться -
    1) зарисовуватися, зарисуватися;
    2) зазначатися, зазначитися, позначитися (рисою).
    * * *
    несов.; сов. - зачерт`ить
    1) зарисо́вуватиш, зарисува́ти и мног. позарисо́вувати; ( заштриховывать) заштрихо́вувати, -хо́вую, -хо́вуєш, заштрихува́ти, -штриху́ю, -штриху́єш
    2) (сов.: начать чертить) поча́ти кре́слити; ( по чему) поча́ти черка́ти
    3) (сов.: начать кутить) поча́ти гуля́ти (пи́ти-гуля́ти); ( начать безобразничать) поча́ти бешкетува́ти

    Русско-украинский словарь > зачерчивать

  • 8 кандидат

    1) а) (претендент) кандидат на кого, на що, до чого. [Кандидат на голову правління]. -дат в политехникум, в партшколу - кандидат до політехнікуму, до партшколи. - дат на судебную должность - кандидат на судову посаду, (в стаже) стажист. -дат на премию - кандидат на премію, на нагороду; б) (запасный член коллегии) кандидат до кого. [Обрано п'ятьох членів сільради та трьох кандидатів до них]. Выступать -том - кандидувати на кого, на що. [Я не кандидую на секретаря (Крим.)]. Намечать, называть, выставлять -тов - намічати, називати, виставляти кандидатів;
    2) (учен. ст.) кандидат (якоїсь науки). -дат юридических наук - кандидат права.
    * * *
    кандида́т

    Русско-украинский словарь > кандидат

  • 9 надрезывать

    и Надрезать надрезать (недорезать, резать с краю, с поверхности) надрізувати и надрізати, надрізати, надтинати, надтяти и надітнути, (о быстром действии) надчикувати, надчикнути, (преимущ. о ткани, одежде и т. п.) надкраювати, надкраяти и надкроювати, надкроїти; (только пилой) надпилювати, надпиляти; (о мног. или во мн. местах) понадрізувати, понадтинати, понадчикувати, понадкра[о]ювати; понадпилювати; (только намечать резом) нарізувати и нарізати, нарізати, нарізнути, начикувати, начикнути, (о мног. или во мн. местах) понарізувати, понарізати, поначикувати що. [Трошки надріж (надчикни), а далі все буде дратися (Канівщ.). Це дуже широкі чохли (обшлага) будуть, - може понадрізувати? (Васильківщ.). Я нарізнув (начикнув), де треба пиляти (Богодухівщ.)]. -ть арбуз, хлеб (для пробы) - нарізувати, нарізати кавун(а), хліб (на пробу). [Я вам кавун (хліб) наріжу: побачите, який усередині (Канівщ.)]. Надрезанный - надрізаний, надтятий, надчикнений и надчикнутий, надкраяний и надкроєний, надпиляний, понадрізуваний и т. п.; нарізаний, начикнений и начикнутий, понарізуваний. -ться -
    1) надрізуватися и надрізатися, надрізатися, понадрізуватися; бути надрізуваним, надрізаним, понадрізуваним и т. п.;
    2) (порезать себя) порізатися, урізатися.
    * * *

    Русско-украинский словарь > надрезывать

  • 10 намётка

    1) (действие) - а) значіння, позначання и позначування, назначання, зазначання, відзначання, помічання и т. п.; срв. Мечение 1; оконч. позначе[і]ння, назначе[і]ння, зазначе[і]ння, відзначе[і]ння, намічення, помічення, (зарубками) на[по]карбування, (клеймом) на[по]таврування, на[по]клейнення, (товаров) нашта[е]мпування, пошта[е]мпування чого; б) намічання, накреслювання, визначання, назначання, назнаменовування, оконч. намічення, накреслення, визначення, назначення, назнаменування чого; в) наглядання, назирання кого, чого, націляння, оконч. націлення кого. Срв. Намечать 1 - 3;
    2) (пометка) зазначка, помітка; см. Метка 2;
    3) (плана, программы и т. п.) намітка.
    * * *
    I
    1) ( метка) мі́тка, по́значка, зазна́чка
    2) ( шест с пометками для измерения глубины реки) спец. мі́рка; ( жердь) жерди́на; ( футшток) футшток
    II портн.
    1) ( действие) наме́тування; ( петель) обкида́ння
    2) ( нитка) жи́ва ни́тка
    III
    1) ( действие) наміча́ння; накре́слення
    2) ( предварительный план) намітка, накре́слення
    IV см. намёт 3)

    Русско-украинский словарь > намётка

  • 11 обозначать

    обозначить или Означать, означить
    1) что (отмечать) визначати, визначувати, визначити, зазначати, зазначувати, зазначити, о(б)значувати, о(б)значати, о(б)значити, на[по]значувати, на[по]значати, значити, на[по]значити, позначкувати (Н.- Лев.), назнаменувати, назнаменати що, (о мног.) повизначувати, позазначувати, поо(б)значувати, поназначати, поназначувати що. [Границю визначив. Зазначи цього дуба, щоб ізнайти потім (Грінч.). Щоб означити силу, почали малювати орла або лева (Єфр.). Він назнаменував шляхи майбутнього]. -чить пути - назначити стежки. -чить колышками - обпал(ь)кувати що (Франко). -чать (-чить) дорогу вехами - позначати (-чити) дорогу (шлях) тичками, витичити дорогу (шлях) (Франко). -чить приметы в паспорте - по[за]значити на (в) пашпорті прикмети;
    2) (значить, знаменовать) визначати, означати, з'являти. [Меридіян по-нашому визначає південник. Те друге ймення має з'являти сина Дарієвого (Л. Укр.)]. Срв. Значить. Обозначенный - визначений, зазначений, о(б)значений, назначений, позначений, значений, назнаменований. Обозначаемый - за[ви]значуваний, по[на]значуваний.
    * * *
    несов.; сов. - обозн`ачить
    1) ( помечать) познача́ти и значи́ти, позна́чити; ( отмечать) відзнача́ти, відзна́чити и відзначи́ти; ( показывать) пока́зувати, показа́ти; ( намечать) наміча́ти и намі́чувати, намі́тити
    2) ( указывать) ука́зувати, указа́ти; ( называть) назива́ти, назва́ти; ( определять) визнача́ти визна́чувати, ви́значити
    3) (делать заметным, явным) познача́ти, позна́чити, виявля́ти, ви́явити
    4) (несов.: означать, иметь смысл) означа́ти, зна́чити

    Русско-украинский словарь > обозначать

См. также в других словарях:

  • намечать — См …   Словарь синонимов

  • НАМЕЧАТЬ — НАМЕЧАТЬ, наметить что, помечать, отмечать многое, класть клеймо, метку. Все ли белье намечечо? Я наметила только один платок. Гроши намечены, мечите жеребей! Намечать на карте, селенья, означать, наносить. | Наводить, нацеливать, намеряться,… …   Толковый словарь Даля

  • намечать —     НАМЕЧАТЬ/НАМЕТИТЬ     НАМЕЧАТЬ/НАМЕТИТЬ, планировать/запланировать …   Словарь-тезаурус синонимов русской речи

  • НАМЕЧАТЬ — НАМЕЧАТЬ, намечаю, намечаешь. несовер. к наметить1. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • намечать — НАМЕТИТЬ 1, мечу, метишь; меченный; сов., что. Изобразить лёгкой линией, штрихами, набросать (во 2 знач.). Н. контуры рисунка. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • намечать — 1. НАМЕЧАТЬ; см. 1. Наметить. 2. НАМЕЧАТЬ; см. 2. Наметить …   Энциклопедический словарь

  • намечать — трассировать провешивать линию — [http://slovarionline.ru/anglo russkiy slovar neftegazovoy promyishlennosti/] Тематики нефтегазовая промышленность Синонимы трассироватьпровешивать линию EN trace …   Справочник технического переводчика

  • намечать(ся) — 1. намечать(ся) 1 на/меч/а/ть¹(ся)¹ (от на/мет/и/ть¹). 2. намечать(ся) 2 на/меч/а/ть²(ся)² (от на/мет/и/ть²) …   Морфемно-орфографический словарь

  • Намечать — I несов. перех. 1. Ставить метку [метка 2.] на чём либо; метить. отт. Ставить какие либо знаки на чём либо. 2. Ставя метки [метка 2.], знаки, обозначать направление чего либо. II несов. перех. 1. Легкими линиями, штрихами обозначать основные… …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • намечать — глаг., нсв., употр. сравн. часто Морфология: я намечаю, ты намечаешь, он/она/оно намечает, мы намечаем, вы намечаете, они намечают, намечай, намечайте, намечал, намечала, намечало, намечали, намечающий, намечаемый, намечавший, намечая; св.… …   Толковый словарь Дмитриева

  • намечать — намеч ать, аю, ает …   Русский орфографический словарь

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»