в+ногу

ногу натрудити руку, ногу. [Вона не натрудила своїх білих ручок (Мирн.)]. -ться (о челов., животн.) - спрацюватися, струдитися. Иструждённый - натруджений, спрацьований, струджений.

1) (вместе со ступнёй или без ступни) нога (мн. ноги, ніг); (ступня) нога, (зап.) стопа. [Тупне кінь ногою (Шевч.). Хлопчик стоїть на одній нозі (М. Вовч.). Вовка ноги годують (Номис). Стежка засипана снігом, і ані одного сліду стопи людської не видно на його білій скатерті (Франко)]. Две, обе -ги - дві, обидві ноги (нозі). [Стає на руках, одкидає обидві нозі назад, неначе брикає ними (Н.-Лев.)]. Левая, правая -га - ліва, права нога. Задние, передние -ги - задні, передні ноги. Деревянная -га - дерев'яна нога, (деревяшка) дерев'янка, (костыль) милиця. Вверх -гами - а) (в прямом знач.) догори ногами, горініж, сторч головою; б) (перен.: вверх дном) догори ногами, догори коренем, шкереберть. [Все він перевернув догори коренем (Звин.)]. -гами вниз (к земле) - долініж. Босыми -гами - босими ногами, (босиком) босоніж. В -гах - в ногах. Пусть не путается в -гах партии - (не)хай не плутається під ногами в партії. На босую -гу - на босу ногу, (на-)босоніж, на-босе. Лёгкий на -гу - см. Лёгкий 7. Он на -гах (ходит, здоров) - він уже підвівся (став) на ноги, він уже ходить, він уже здоровий (одужав, вичуняв, диал. оклигав и оклигнув). Он уже опять на -гах - він уже знов(у) на ногах. В грехах, да на -гах - у гріхах, та на ногах. Быть весь день на -гах - бути цілий день на ногах, цілий день не сісти (не присідати). [Я-ж цілий день не сяду! (Звин.)]. Под -гами - під ногами, (изредка) під ногою. [Ви підіймаєтесь сходами; вони риплять під вашою ногою (Микит.)]. С головы до -ног, с ног до головы - від голови до ніг (зап. до стіп), від ніг (зап. від стіп) до голови. [Обміряв її величним поглядом од голови до ніг (Крим.)]. Вооружённый с головы до ног - озброєний від голови до ніг (до п'ят). Со всех ног - що-духу (в тілі), що є (єсть) духу, скільки духу, що-дух у тілі (М. Вовч.), що ноги несуть (несли), (во всю прыть) чим-дуж, (во все лопатки) на всі заставки, на всю витягу, (опрометью) прожогом. С руками и (с) -гами - з руками й (з) ногами. У чьих ног - коло (біля) чиїх ніг (зап. стіп), (зап.) у чиїх стіп. [У стіп твоїх (душа) весь свій тягар скидає (Франко)]. Ни -гою (к кому) - (а)ні кроку (ні ногою) (до кого). -ги не клади (не ставь, не заноси) куда - і ступнути (і ходити) не думай куди, (а)ні кроку (ні ногою) куди. -ги моей не будет у тебя - ноги моєї не буде в тебе. Бросаться, броситься кому в -ги - кидатися, кинутися кому в ноги (під ноги, до ніг), падати, впасти кому в ноги (під ноги, до ніг). [Упав фараону під ноги (Франко). Він упав до ніг милосердного анабаптиста (Кандід)]. Быть на короткой (дружеской) -ге с кем - см. Короткий 4. Быть (стоять) одной -гой в могиле - бути одною ногою в труні (в домовині), стояти одною ногою над гробом (у гробі, в домовині). Валиться, свалиться с ног - на ногах не стояти (не встояти), валитися (падати), звалитися (з ніг). [Вийду за ворота, від вітру валюся (Метл.)]. Вставать с левой -ги, левою - гою (с постели) - вставати на ліву ногу (лівою ногою) (з постелі, з ліжка). Давай бог -ги - ходу, хода, драчки, навті[е]ки, навтікача; срв. Наутёк. [Як побачив це я, кинув мерщій кавун, та ходу (Звин.). Я, не довго думавши, зараз навтіки, куди очі зирнули, а ноги понесли (М. Вовч.)]. Держать свой дом на приличной -ге - держати (тримати) свою господу на порядній (пристойній) стопі (на пристойній лінії, як у (добрих) людей, як порядним людям годиться). Держаться, удержаться на -гах - триматися (держатися), втриматися, (вдержатися) на ногах. Жить на широкую (на большую, на барскую) -гу - жити на широку стопу (в розкошах, на всю губу, по-панському, диал. велико), розкошувати, панувати. [Захотів він велико жити і аж три кімнати собі найняв (Лубенщ.)]. Итти (-га) в -гу - іти (ступати) (нога) в ногу, іти (ступати) ступінь у ступінь, (держать шаг) тримати крок. [В мене донька в ногу з Жовтнем завжди йде (Влизько). Він так ступінь у ступінь ступає, наче міря, як тра ступати (Канівщ.). Жовнярський крок тримати (Франко)]. Не в -гу итти, сбиваться (сбиться) с -ги - іти не в ногу. Итти -га за -гу (-га по -гу) - іти нога за ногою; см. ещё Медленно 1 (Итти -но) и Плестись 2. [Ішов захожий тихо, нога за ногою (Мирний)]. Кидать, кинуть что под -ги кому - кидати, кинути що під ноги кому. Кланяться, поклониться в -ги - кланятися (вклонятися), вклонитися в ноги. [Вклонилася низенько, аж в самії нозі (Сл. Закр.)]. Класть (слагать), положить (сложить) что к -гам чьим - класти (складати), покласти (скласти) що до ніг чиїх. [До ніг народженої з піни складайте… ліхтар мій… і кий (М. Зеров)]. -ги носят - ноги носять. Куда -ги понесут - куди ноги понесуть, (куда глаза глядят) світ за очі (за очима), куди глядя, навмання, навманя[ь]ки. Отбиваться от чего руками и -гами - відбиватися від чого руками й ногами, (сопротивляться) пручатися проти чого руками й ногами, опинатися (огинатися) (що-сили) проти чого. Переваливаться с -ги на -гу - перехилятися (перехняблюватися) з боку на бік, коливати з ноги на ногу; см. Переваливаться 3. Переминаться с -ги на -гу - переступати з ноги на ногу (фам. з однієї на другу), (топтаться) тупцюватися, тупцятися, топтатися. Плясать в три -ги - витанцьовувати на всі заставки. -ги не повинуются (не слушаются) - ноги не слухають(ся) (не х(о)тять слухатися). -ги подкашиваются, подкосились - ноги підломлюються (підтинаються, мліють), підламалися (підтялися, помліли). Поднимать, поднять (поставить) кого на -ги - а) (больного) зводити, звести кого на ноги, на світ пустити кого. [Хто мене на світ пустив? - Я тепер здорова (Мартинов.)]; б) (перен.) зводити (ставити), звести (поставити) кого на ноги; срв. Поставить 1. Подставлять -гу - см. Ножка (Подставлять -ку). Положить -гу на -гу - закласти ногу на ногу. Поставить войска на военную, на мирную -гу - перевести військо на воєнне, на мирне становище. Протянуть -ги - а) (в прямом знач.) простягти (витягти) ноги, (о мног.) попростягати (повитягати) ноги; б) (умереть) простягтися, випростатися, (вульг.) задерти ноги, дуба дати, ґиґнути, освіжитися, перекинутися. См. Протягивать 1 (-нуть ноги). Сбивать, сбить с ног кого - збивати (валити, звалювати), збити (звалити) з ніг кого; см. ещё Заморочить кого. Связать кого по рукам, по -гам - зв'язати кому руки й ноги, (сделать жизнь несчастной) зав'язати кому світ. Срезать кого с ног - знеславити, зганьбити, зганьбувати кого. Ставать (вставать, становиться), стать (встать) на -ги - а) (в прямом знач.) зводитися (здійматися, спинатися), звестися (знятися, с[зі]п'ястися) на ноги, (порывисто) схоплюватися (зриватися), схопитися (зірватися) на (рівні) ноги; б) (перен.) спинатися (зводитися, здійматися), с[зі]п'ястися (звестися, знятися) на ноги (на собственные -ги: на власні ноги), (диал.) оклигати, оклигати и оклигнути. Срв. Подниматься. [Коли довелося спинатися на власні ноги, то обставини дуже змінилися на гірше (Н. Громада). Він довго бідував; оце оклигав, як зробився завідуючим ремонтами (Лубенщ.)]. Ставать (вставать, становиться подниматься), стать (встать, подняться) на задние -ги - ставати, спинатися, зводитися, здійматися), стати (с[зі]п'ястися, звестися, знятися), (о мног.) поставати (поспинатися, позводитися, поздійматися) на задні ноги, (на дыбы) ставати, стати, (о мног.) поставати цапа (цапки, цапком, ставма, дуба, дибки дибка, гопки). Не знает, на какую -гу, стать - не знає, на котру ступити (ступнути). Стать без ног - позбутися ніг, втратити ноги, зробитися безногим, збезножіти. Еле -ги унести откуда - ледве ноги винести, ледве втекти (диал., зап. вивтекти) звідки. Унеси бог -ги - аби тільки (лиш(е)) втекти; см. ещё выше Давай бог -ги. Руками и -гами упираться - упиратися руками й ногами; см. ещё выше Отбиваться руками и -гами. Хромать на одну -гу - кульгати (шкандибати, шкатульгати) на одну ногу. Ног под собою не чувствовать (не чуять) - землі (ніг) під собою не чути. [Землі під собою не чув: як той вітер мчавсь (Мирний)]. Шаркать -гами - човгати (совгати) ногами. Одна -га тут другая там - одна нога тут, друга там; (реже) на одній нозі. [«Хутче-ж!» - «На одній нозі» (Свидн.)]. За глупой головой и -гам непокой - за дурною головою і ногам лихо (Приказка). Баба-яга, костяная -га - баба-яга нога-костюга, баба-яга костяна нога (ЗОЮР II);

2) (подставка, стойка) нога; срв. Ножка 2;

3) строит., техн. - (крана, копра, циркуля) нога; (наслонная) наріжник (-ка); (стропильная) кроквина;

4) (у сапожников) копил (-ла); см. Колодка 3;

5) (снопов) ряд (-ду), рядок (-дка).

* * *

1. n

1) крок

2) pl звук кроків

3) хода

4) коротка відстань; відстань в один крок

5) алюр

6) па (в танцях)

7) просування; поступальний рух; хід

8) підвищення по службі

9) військ., розм. чергове звання

10) вчинок; дія, захід; крок

11) східець, щабель, приступка; підніжка; поріг; підйом

12) pl драбина; тех. стрем'янка

13) вкладиш (підшипника)

14) ступінь (ракети)

15) хід (спіралі)

16) муз. ступінь; тон

17) інтервал

18) мор. степе, гніздо (щогли)

19) редан

2. v

1) крокувати, ступати

2) розм. іти (собі), виходити

3) розм. тікати, дезертирувати

4) проходити невелику відстань, робити кілька кроків

5) робити па (в танці)

6) рухатися легко і швидко

7) наступити

8) натискати

9) вимірювати кроками (тж step off, step out)

10) досягати (одержувати) щось відразу

11) робити східці

12) іти пішки

13) мор. ставити щоглу в степе

14) ел. трансформувати (струм)

* * *

1) крок

2) хода

3) просування, хід; поступальний рух

4)

1) крокувати, ступати

2) іти ( геть), піти ( step along); тікати, дезертирувати

3) проходити невелику відстань, робити декілька кроків

4) робити па; танцювати

5) рухатися легко е швидко

6) (on) наступати (нaпp., на ногу); натискати

7) виміряти, відміряти кроками (step off, step out)

8) ( into) досягати ( чого-небудь), одержувати ( що-небудь) відразу, одним махом

9) робити сходинки

10) мop. ставити, встановлювати ( щоглу)

(-ғы)

1. нога, лапа; айағма да чарых Б; айах ал- піднімати ногу П; бир айағын алғанча ӧбӱрин / бирин бӧрӱ ашай СБА, бир айаын алынҗес хадар ӧбӱрӱн кӧпек ашай Г поки підійме одну ногу, другу вовки, собаки з'їдять; айах басмасын меэм пенҗерем тӱбӱне нехай ноги його не буде в мене під вікнами У; таран-таран-тарантас, айахларың доғур бас таран-таран-тарантас, ступай ногами прямо У; мышых айағын йалай кішка лиже лапу О; йӱрген айахка чырмавух илиший на ноги, що ходять, чіпляється березка НБЄ; бер холуң блен — йӱр айағың блен СБФ, холларың биле бер, айахларың биле ал СБЧ дай руками, а потім виходи (цю річ) ногами; айах ӧльчу міряння ноги — весільний обрядМ; айах сар- обвивати ногу К; топаллай бир айаына він кульгає на одну ногу НКД; айахларын слатма ған балых тутамаз не намочивши ніг, риби не спіймати СМ; айах сне на ногах ВН; тӱштӱ айаым сӱтне упало мені на ногу Г; йӱзлен сӱрейим айағынын тозуна волочитиму обличчям по пилюці від її ніг СК; айахның тӱбӱ / айағын дӱбӱ виїмка під підйомом ступні СБ / СГС; ступня, підошва СБФ, НКД, СГС, стопа НКД; айах тӱбӱне ал- принижувати, розтоптувати ногами Г; Шахфелегин айағы т'есильди Шахфелекові дорогу сюди відрізано Г; сағ айах ӱзерине на здорових ногах Кб.; мен бӱтӱн кӱн айах ӱстне я цілий день на ногах НБЄ; айахлар ӱсне бала у неї дитина на руках — на колінах У; айахлары ӱсне отур- сидіти, підібгавши ноги Б; баштан айах з голови до ніг, суціль.

2. ніжка, щабель, сходинка, приступка; мердивенин хырх айах (у) у драбини, у сходів сорок щаблів У; хазан айах таган, триніг під казан Г.

1. n

1) (the lame) збірн. кульгаві

2) тонка металева пластинка

2. adj

1) кривий (на ногу); кульгавий

2) пошкоджений, покалічений (про ногу)

3) який кульгає (шкандибає)

4) невдалий, незадовільний; непереконливий; недостатній (про докази тощо)

5) неправильний

6) паралізований; калічний; кволий, слабкий

3. v

нівечити, калічити

* * *

1) кульгавий; ушкоджений, покалічений (звич. про ногу); який спотикається, який накульгує

2) невдалий, незадовільний; непереконливий; необґрунтований; неправильний (про вірш, розмір)

3) icт. покалічений, слабкий, паралізований; тex. який вийшов з ладу

4) aмep. простакуватий; відсталий

5) iм. ( the lame) кульгаві; "сірість", убогість ( про людину); міщанин

отдавить

1) віддавлювати, віддавити, віддушувати, віддушити, відгнічувати, відгнітити, відтискати, відтиснути кому що. -вать творог - відкидати (віддавлювати, віддушувати) сир. -вить кому-либо ногу - стоптати кому ногу. Ему ноги не -вишь - йому ніхто на хвіст не наступить, ніхто йому в кашу не наплює;

2) розчавити, роздавити. Карета -вила ему ногу - карета розчавила йому ногу;

3) (оттеснить) відтискувати, відтиснути кого. Отдавленный - віддавлений, віддушений, відгнічений, відтиснутий и т. д.

* * *

несов.; сов. - отдав`ить

1) відда́влювати, віддави́ти, відду́шувати, віддуши́ти и повідду́шувати

2) ( выдавливать) вида́влювати, ви́давити и повида́влювати, вича́влювати, ви́чавити, відду́шувати, віддуши́ти и повідду́шувати

3) ( оттеснять) відти́скувати и відтиска́ти, відти́скати и відти́снути, відтісня́ти, відтісни́ти; ( отталкивать) відшто́вхувати, відштовхну́ти

отнять віднімати, відіймати, відняти, відбирати, відібрати, заграбувати, видерти. [Такий, що і в старця відніме (відбере, видере). Заграбував таки волика, що покійний батько мені подарував]. -мать, -нять жизнь у кого, надежду - позбавляти, збавляти, збавити, позбавити кого життя, надії. -мать ребёнка от груди - відлучати, відлучити дитину. -мать руку, ногу - відрізувати, відрізати руку, ногу. -ло язык у кого - відібрало (замкнуло) мову (річ, язик) кому, заціпило мову, умкнуло мову. -ло ногу, руку у кого - відібрало ногу, руку кому.

* * *

несов.; сов. - отн`ять

1) відніма́ти, відня́ти и повідніма́ти, (отбирать, лишать) відбира́ти, відібра́ти и повідбира́ти

2) ( ампутировать) відрі́зувати, відрі́зати и повідрі́зувати

3) ( вычитать) відніма́ти, відня́ти

накульгувати, припадати, налягати на ногу; срв. Хромать. [Вона трошки кривенька: на праву ногу накульгує (Черніг.). На ніженьку налягає, топірцем ся підпирає (Гол.). Бігла, налягаючи трохи на ліву ногу (Коцюб.)]. -вая - накульгуючи, припадаючи, налягаючи на ногу.

* * *

протянуть

1) (простирать) простягати, простягти и простягнути, протягати, протягти, простирати, простерти що до чого, що куди, (вытягивать) вистягати, вистягти що, (во мн.) попростягати и т. д. [Верба вже розбуркалася і скрізь простягала до сонця блідо-зелене листячко (Грінч.). Він простяг руку та й поблагословив мене (М. Вовч.). Як безсильна дитина протягнув до неї руки (Стеф.). Руці свої простираєте (Франко, Етн. Зб. V). Кучеряві в'язи попростягали зелені лапи над річкою (ЗОЮР. II.)]. -вать, -нуть руку, руки к кому, к чему - простягати; простягти руку, руки, (о мног.) попростягати руки до кого, до чого, сягати, сягнути, посягнути рукою за чим. [Тай посягнув за рожею стрілець молоденький (Федьк.)]. -нуть руку кому - простягти, подати руку кому. Не -вай руки, не дам - не простягай руки, не дам. -нуть ногу, ноги (расправить, вытянуть) - простягти, вистягти ногу, ноги, (о мног.) попростягати, повистягати ноги. [Не лежиться мені, ногу то простягну, то підкорчу (Тесл.)]. -вай ножки по одёжке - по своєму ліжку простягай ніжку. - нуть ноги (умереть) - випростатися, простягтися, дуба дати, ґиґнути, освіжитися. [Я побіг, так ще жива була; а може вже досі й простяглась (Кониськ.). Я дам, дак тут і освіжиться (Борз.) Ґиґнув старий (Липовеч.)]. -вать, -нуть верёвку поперёк улицы, двора - перепинати, переп'ясти и перепнути мотузку уперек вулиці, двора. -нуть межу к самой реке - протягти межу до самої річки;

2) что во что, через что, сквозь что - протягати, протягти, промикати, промкнути що в що, крізь що. [Ой протягну я волоконце крізь віконце (Чуб.)];

3) (дело, время) продляти, протягти, проволокти, проволоводити (діло, час); (прожить, перебиваясь) перетягти, прокалантати, перебідувати. [Продляли цілий день (Черк.). Як- небудь ще цей тиждень перетягнемо (Зміїв.)]. Лишь-бы -нуть время - аби протягти, загаяти час; аби день до вечора. Больной до вечера не -нет - хорий до вечора не дотягне, не витягне, не доживе;

4) (голосом) протягати, протягти. [Так? - якось злякано протяг поет (Л. Укр.)]. Говорить -вая слова - говорити з протягом, на-розтяг. Протянутый - простягнутий и простягнений, протягнутий и -тягнений и т. д.

* * *

несов.; сов. - протян`уть

1) протяга́ти и протя́гувати, протягти́ и протягну́ти; (руку, ногу) простяга́ти, простягти́ и простягну́ти и попростяга́ти

2) ( затягивать) протяга́ти и протя́гувати, протягти́ и протягну́ти, затяга́ти и затя́гувати, затягти́ и затягну́ти; (несов.: медлить) зволіка́ти

3) ( подвергать критике) протяга́ти и протя́гувати, протягти́ и протягну́ти

1) муз. каданс, каденція

2) поет. рима; метр; ритм

3) військ., спорт. мірний крок; такт, рух в ногу

4) модуляція, зниження (голосу)

5) ущухання (бурі, вітру)

6) гармонія (барв)

* * *

1) мyз. каданс; каденція

2) пoeт. ритм; метр

3) вiйcьк., cпopт. ритм; темп; мірний крок; такт; рух в ногу

4) Модуляція; зниження ( голосу)

5) спад ( урагану)

6) гармонія ( фарб)

1) крок

2) хода

3) просування, хід; поступальний рух

4)

1) крокувати, ступати

2) іти ( геть), піти ( step along); тікати, дезертирувати

3) проходити невелику відстань, робити декілька кроків

4) робити па; танцювати

5) рухатися легко е швидко

6) (on) наступати (нaпp., на ногу); натискати

7) виміряти, відміряти кроками (step off, step out)

8) ( into) досягати ( чого-небудь), одержувати ( що-небудь) відразу, одним махом

9) робити сходинки

10) мop. ставити, встановлювати ( щоглу)

наколоть

1) (выкалывать остриём на чём-либо) наколювати, наколоти що и чого, виколювати, виколоти що, (о мног.) понаколювати, повиколювати; (тесто) наколювати, наколоти, поколоти що. [Нащо ти наколов тут стільки дірочок? (Київщ.). Спершу взірець на папері виколює, а тоді вишиває (Богодух.)]. -ть тело - наколювати (татуювати), наколоти (нататуювати) тіло;

2) (натыкать на остриё) нашпилювати, нашпилити, настромлювати, настромити, наштрикувати, наштрикнути, (о мног.) понашпилювати, понастромлювати, понаштрикувати що на що. [Нашпилив метелика (Київ)];

3) (прикалывать) пришпилювати, пришпилити (о мног.) попришпилювати що на що. [Пришпилила на голову квіти (Київщ.)];

4) (глаз, палец, ногу на что) наколювати, наколоти око, палець, ногу, сколювати; сколоти, пробивати, пробити палець, ногу на що, (о мног.) понаколювати, посколювати, попробивати; см. ещё Накалываться 2. [Ой, полола дівчина пастернак, та сколола ніженьку на будяк (Пісня)];

5) (свиней, поросят) наколювати, наколоти, (скота) нарізувати, нарізати, (о мног.) понаколювати, понарізувати чого;

6) (дров, сахару, льда) наколювати, наколоти, нарубувати, нарубати, (лучины) наколювати, наколоти, наскипувати, наскипати, (камня) набивати, набити, налупувати, налупати, (о мног.) понаколювати и т. п. чого. Наколотый -

1) наколотий и наколений, виколотий и виколений, понаколюваний, повиколюваний; поколотий и поколений; нататуйований;

2) нашпилений, настромлений, наштрикнутий, понашпилюваний и т. п.;

3) пришпилений, попришпилюваний;

4) наколотий, наколений, сколотий, пробитий;

5) наколотий, наколений, понаколюваний; нарізаний, понарізуваний;

6) наколотий, наколений, нарубаний, наскипаний, набитий, налупаний, понаколюваний и т. п.

* * *

1) (прикалывать, наносить уколы, повреждать уколом) нако́лювати, наколо́ти и мног. понако́лювати; ( на остриё) нашпи́лювати, нашпи́лити, наштри́кувати, наштрикну́ти; (узор, рисунок) вико́лювати, ви́колоти

2) (набивать свиней, рыбы) нако́лювати, наколо́ти и мног. понако́лювати; (скота, птицы) нарі́зувати и наріза́ти, нарі́зати и мног. понарізувати и понаріза́ти

намозолить намозолювати, намозолити, (ногу, руку и перен.) намулювати и намуляти, намуляти и (зап.) намулити, (о мног.) понамозолювати, понамулювати що. [Нащо-ж тобі, моя мила, так тяжко працювати, на пальчиках піхурчики намуляти? (Грінч. III)]. -лил себе ногу - намозолив (намуля[и]в) собі ногу. -лить глаза - намуля[и]ти очі. [Ми аж очі намуляли один одному (Крим.)]. Намозоленный - намозолений, намуля[е]ний, понамозолюваний, понамулюваний. -ться - намозолюватися, намозолитися, понамозолюватися; бути намозолюваним, намозоленим, понамозолюваним и т. п.

* * *

несов.; сов. - намоз`олить

напороть

1) чего - напорювати, напороти, (о мног.) понапорювати чого. -роть чепухи - наплести (наверзти) (дурниць), наторочити, наблягузкати;

2) -роть ногу - напороти ногу на що, сколоти (пробити, пропороти) ногу. Напоротый -

1) напоротий, понапорюваний;

2) сколотий, пробитий, пропоротий. -ться -

1) (стр. з.) напорюватися, бути напорюваним, напоротим, понапорюваним;

2) (натыкаться) напорюватися, напоротися, наражатися, наразитися, (ногой) настромлюватися, настромитися, наштрикуватися, наштрикнутися, нахромитися на що. [Напоровся на вила (Сл. Гр.). Чоловік із скирди впав, та на вила й нахромився (Борзенщ.)].

* * *

1) (распарывать в каком-л. количестве) напо́рювати, -рюю, -рюєш, напороти, -порю́, -по́реш и мног. понапо́рювати

2) (сов.: наговорить вздору) наверзти́, наплести́, -плету́, -плете́ш

поколоть колоти, поколоти, сколоти, наколоти, шпигати, пошпигати, штрикати, поштрикати, поштиркати кого. В боку -вает - у боку коле, шпигає, пошпигує. -лоть ногу - наколоти ногу; сколоти ногу. Поколотый - поколотий, сколотий, поколений, поштриканий, поштирканий, пошпиганий. -ный палец - сколотий палець. Весь труп -лот ножом - увесь труп поколотий (поштриканий) ножем.

* * *

припасть

1) припадати, припасти, (прижиматься) тулитися, притулятися, притулитися, прихилятися, прихилитися, пригортатися, горнутися, пригорнутися до кого, до чого. [Василь аж до землі припадає, просить (М. Вовч.). Вона так і припала до дверей і слуха (Квітка). Все дам тобі, коли припавши поклонишся мені (Єв.). Притулилась до неї гарячим обличчям (Л. Укр.)]. -дать, -пасть на колени - уклякати, уклякнути, падати, впасти на коліна, навколішки. [Баба перед образами вклякнула (Чуб.)]. К ногам вашим -даю - до ніг ваших падаю (припадаю, стелюся). Дитя -пало к груди матери - дитина припала (притулилася, пригорнулася) до материних грудей. -дать на ногу - припадати, налягати на ногу, кульгати, накульгувати (на ногу);

2) підпадати, підпасти. [Снігу трохи підпало)];

3) припадати, припасти кому, нападати, напасти кого, приспічити кому. Охота учиться -пала - охота вчитися припала кому, напала кого;

4) занепадати, занепасти, занедужувати, занедужати.

* * *

несов.; сов. - прип`асть

1) припада́ти, припа́сти и поприпада́ти; ( прижиматься) притуля́тися и приту́люватися, притули́тися и попритуля́тися

2) (несов.: слегка хромать) припада́ти [на но́гу], наку́льгувати

3) (чем - несов.: болеть) хворі́ти, слабува́ти, слабі́ти (на що, чим); ( недомогать) незду́жати, неду́гувати, неду́жати

4) (несов.: проявиться с силой) припа́сти

и Подставлять подставить

1) підставляти, підставити, наставляти, наставити, (о мног.) попідставляти, понаставляти що під що, куди. [Маленька Одарка підставляла свою голову під сестрину голову (Грінч.). Попідставляв підпірки під стіжок. Уже тепер годі за вас підставляти шию (М. Вовч.). Коня кують, а жаба й собі ногу наставляє. Бровка наставляє свій бік під палюче проміння (Крим.)]. -вить скамейку под ноги - підставити скамничку (ослінчика) під ноги. -вляй карман, горсть - наставляй кешеню, жменю. -вить щеку - підставити щоку. -вить ногу кому - підставити ногу, підчепити, (описат.) підставити стільчика, вкинути гадючку кому;

2) (подменить) підставляти, підставити, підкладати, підкласти; см. Подменивать. Товар подменили, -вили порченый - крам замінили, підклали попсований;

3) мат. - підставляти, підставити, (о мног.) попідставляти. Подставленный - підставлений, наставлений, (о мног.) попідставляний. -ся - підставлятися, наставлятися, бути під[на]ставленим.

1) поряд, поруч, в ряд, на одній лінії

2) на рівні, врівень

3) мор. на траверсі

4) військ. в одному ешелоні

* * *

1) у ряд, поруч, на одній лінії

2) не відстаючи; тримаючись на ( належному) рівні

3) eл. у паралельному з'єднанні

4) мop. на одній лінії; на траверзі

5) вiйcьк. в одному ешелоні; в один ешелон

adj pred

1) сплячий; що спить

2) померлий

3) перен. тупий, в'ялий, млявий, апатичний

4) онімілий, затерплий (про руку, ногу)

* * *

a; predic

1) сплячий

2) eвф. покійний; померлий

3) тупий, кволий, млявий, апатичний

4) затерплий, онімілий (про руку, ногу)