в+мої+роки

Роки

  Кто-то там наверху меня любит

   1956 – США (113 мин)

     Произв. MGM (Чарлз Шнее)

     Реж. РОБЕРТ УАЙЗ

     Сцен. Эрнест Леман по автобиографии Роки Грациано под редакцией Роуленда Барбера

     Опер. Джозеф Руттенберг

     Муз. Бронислав Капер

     В ролях Пол Ньюмен (Роки), Пир Энджели (Норма), Эверетт Слоун (Ирвинг Коэн), Эйлин Хекарт (мамаша Барбелла), Сэл Минио (Ромоло), Херолд Дж. Стоун (Ник Барбелла), Джозеф Балофф (Бенни), Роберт Лоджиа (Фрэнки Пеппо).

   Рокко Барбеллу с детства не любил отец, «пропащий» человек, которого жена заставила уйти из бокса. Впервые Рокко нарушил закон подростком. Вместе с друзьями он совершает мелкие кражи и дерется с бандами соперников. От исправительного заведения всего шаг до тюрьмы и каторги, и Рокко, умеющий говорить только кулаками, делает этот шаг с легкостью. Через 6 лет Рокко наконец выходит на свободу, но тут же попадает в тюрьму иного рода ― на армейскую службу. Рокко нокаутирует офицера и на несколько месяцев пускается в бега. Он знакомится с тренером Ирвингом Коэном, который тут же видит в нем способного новичка. Рокко проходит боевое крещение на ринге, но тут его хватает военная полиция. Коэн ничего не знал о его прошлом: Рокко назвался выдуманным именем, Роки Грациано. Еще один год принудительных работ. Наконец, для Рокко открыт путь к спортивной карьере. Рокко знакомится с Нормой и женится на ней, хотя она не любит бокс. Их ребенок – девочка ― растет, не видя папиного лица, поскольку оно вечно скрыто за бинтами после матчей. Фрэнки Пеппо, бывший сокамерник и друг Рокко, пытается шантажом подстроить итог матча. Рокки предпочитает сказаться больным. Однако после этого на него наседают спортивные власти, требуя назвать имена тех, кто пытался его подкупить. Рокки отказывается. Нью-йоркская комиссия отзывает его лицензию. Но в Иллинойсе ему разрешают встретиться на ринге с Тони Зэйлом из Чикаго, и Рокко становится чемпионом мира в среднем весе. (N.В. Тони Зэйл играет на ринге самого себя.)

   ►  Кто-то там наверху меня любит, фильм блестящий, но довольно поверхностный, достоин упоминания прежде всего потому что в нем одном сосредоточена целая тенденция, постоянно присутствующая в американском кино вплоть до конца 50-х гг.: поиск позитива, трансформация отрицательной энергии в положительную. Биография Роки Грациано (если не слишком углубляться в детали) идеально иллюстрирует эту нравственную схему. В удачном творческом союзе с Ньюменом (роль была написана для Джеймса Дина) Уайз компенсирует недостаточную глубину персонажа большими дозами реализма и юмора. Ужимки в стиле «Актерской студии» Ли Стрэсбёрга Ньюмен использует в комическом ключе: он стал единственным актером своего поколения, кто на это осмелился. Требовалась легендарная слепота американской критики, чтобы назвать Ньюмена подражателем Марлона Брандо. Этот фильм, 22-й для Уайза и 2-й для Ньюмена, позволил им обоим впервые стать чемпионами кассовых сборов. На дворе был 1956 г. Тенденция, выраженная этим фильмом (восхваление позитива), постепенно начала угасать. Следующие 20 лет многие кинорежиссеры искренне или нарочито изощрялись в описании упадка, мерзости и загнивания Америки, а затем маятник вернулся в прежнюю позицию. Никому не известный актер начал стучаться в двери всех киностудий, чтобы сыграть главную роль в фильме по его же сценарию, которому предстояло стать одним из крупнейших коммерческих успехов десятилетия: в очень похожей истории другого Роки, его невесты и его тренера. 20 лет спустя эта история показалась на удивление оригинальной и положила начало целому циклу (Роки, Rocky, Джон Г. Авилдсен, 1976; Роки II, Силвестер Сталлоне, 1979; Роки III, Сталлоне, 1982; Роки IV, Сталлоне, 1985; Роки V, Джон Г. Авилдсен, 1990), который, кажется, далек от завершения.

1. n

дворічна рослина

2. adj

1) дворічний; що триває два роки; дволітній

2) що відбувається раз на два роки; що трапляється кожні два роки

* * *

1) дворічна рослина; дворічник

2) подія, що відбувається раз на два роки

1. n

1) подія, що відбувається раз за чотири роки

2) чотирирічний ювілей

3) чотирирічний період

2. adj

1) чотирирічний; що триває чотири роки

2) що відбувається раз за чотири роки

* * *

1) який відбувається раз у чотири роки

2) який триває чотири роки

1. n

1) подія, що відбувається раз за три роки (через кожні три роки)

2) трирічний період

3) триріччя

2. adj

1) що повторюється через три роки

2) що триває три роки

* * *

1) подія, що здійснюється раз на три роки, через кожні три роки

2) трирічний період

3) трирічні роковини

1) повторяющийся через три года

2) продолжающийся три года

1. n

1) число два

2) двійка; цифра два

3) номер два (другий)

4) двоє, пара

5) два роки (про вік)

6) друга година

2. num

два, двоє

* * *

1) (время года) літо, ум. літко, літечко. [Літечко моє святе минуло хмарою (Шевч.)]. Жаркое, дождливое -то - палюче, дощовите (мокре, мочливе) літо. Засушливое, бездождное -то - посушне (засушливе, сухе) літо, сухоліття (-ття). Урожайное, благоприятное -то - (добре) поліття, (добрий) політок (-тку). Бабье -то - бабине літо. -то красное - літо (літечко) красне (любе). [Літечко любе на то (щоб співати) (Гліб.)]. Начало -та - початок (-тку) літа, (будущего) заліток (-тку), (чаще во мн. ч.) залітки (-ків). [Не зоставляй сіна на залітки, а то бува миші перегризуть (Вовч.)]. Середина -та - половина літа, межінь (-жени); см. Межень 1. В разгаре -та - в гарячу літню пору, в розгарі літа, в розповні літа. Летом - см. отдельно. Каждое -то - що-літа, що-літка, літо крізь літо. В это - то - цього літа, цьогорічного літа. В прошлое, прошедшее -то, прошедшим -том - того літа, торішнього літа. В будущем -те - наступного (прийдешнього) літа, на той рік улітку. Этого - та, прошлого -та - сьоголітній, тоголітній. [Цього літа суниці солодші за тоголітні (Брацлавщ.)]. Погода в это -то была благоприятна - година цього року була погідна (погожа), (для растительности) цього року було добре поліття (напр. на яблука). Сколько лет, сколько зим (не виделись)! - скільки літ, скільки зим (не бачилися)! Проводить, провести -то - перебувати, перебути літо и см. Летовать. Остаться на -то (до нового урожая и т. п.) - зостатися на літо, залітувати(ся). [Придбали дров на зиму, а вони й залітуються (Вовч.)];

2) (год) рік (р. року), літо. В -то от сотворения мира 5508-ое - в літо від початку (від сотворення) світу 5508-ме. В -то по Рождестве Христовом 15… - в літо по Різдві Христовому 15…, (стар.) року божого 15…, (архаич.) літа господня 15… [Року божого 1596 (Л. Зизаній)]. -та - роки (р. років), літа (р. літ). [Всього одним один синок за десять років, а то все дочки (Мирний). Чимало літ перевернулось, води чимало утекло (Шевч.)]. Через столько-то лет, спустя столько-то лет - за стільки-то років (літ), по стількох-то роках. По истечении десяти лет - по десятьох роках, як (коли) вийшло (минуло, збігло, спли(в)ло) десять років (літ). [Головні його біографи писали тоді, як уже літ сто збігло після поетової смерти (Крим.)]. Столько-то лет тому назад - стільки-то років (літ) тому, перед стількома-то роками. [Перед тридцятьма роками німецька соціял- демократія була малою партією (Грінч.)]. Лет (с) пятьсот, полтораста тому назад - років (літ) (з) п'ятсот, (з) півтораста (півтори сотні) тому (буде). [Вже буде літ п'ятсот тому, - на край шотландський вільний війною йшов король Едвард (Л. Укр.)]. Раз в сто лет - раз на сто років (літ). Опыт десяти лет - досвід десяти років (літ), десятирічний (десятилітній) досвід. Несколько лет существующий, -ствовавший, продолжающийся, -должавшийся и т. п. - кількарічний, кількалітній;

3) Лета (о возрасте) - роки (р. років), літа (р. літ); (годы) літа (ум. літка), вік (-ку) и віки (-ків), доба; срвн. Год 2 и Возраст. [Я виховував її до шости років (Кандід). За старечих Хафизових літ (Крим.). Віку молодого ще був парубок (Кон.)]. Стольких-то лет - стількох-то років (літ), стількох-то літ віку, стільки-то років мавши, (реже) по такому-то році (літі), (о молодых ещё) по такій-то весні. [Її донька Кунігунда, сімнадцяти років (Кандід). Дівчина двадцяти кількох літ віку (двадцати с чем-то, с небольшим лет) (Франко). Зараз по шістнадцятому літі пішла я за Данила (Кониськ.). Меншу, по другій весні, дівчинку забавляє нянька (Коцюб.)]. Сколько ему лет? - скільки йому років? скільки він має років? скільки йому віку? який він завстаршки? [Віку йому, хто його й зна, скільки й було (Еварн.)]. Ему столько-то, ему было столько-то лет (от-роду) - йому (він має, йому було (він мав) стільки-то років, стільки-то літ (віку). Ему было около двадцати лет - йому літ до двадцятьох (до двадцятка) доходило (добиралося). Женщина тридцати лет - тридцятилітня жінка, жінка тридцяти років, літ (віку), жінка, що має тридцять років. Он умер двадцати лет - він помер двадцятьох років, по двадцятому році, двадцять літ мавши. Человек лет пятидесяти - людина літ п'ятдесятьох, літ під п'ятдесят. В возрасте семи лет - сьоми років, літ (віку), по сьомому році, по сьомій весні. В десять лет, десяти лет он свободно говорил на трёх языках - в десять років (десять років мавши, по десятому році) він вільно розмовляв трьома мовами. В двадцать лет жизнь только начинается - у двадцять років (по двадцятому році, з двадцятьох років) життя допіру починається. Каких лет, в каких -тах - якого віку, яких літ. [Розпитай у нього, яка Октавія, якого віку (Куліш)]. Он ваших и т. п. лет - він вашого и т. п. віку, ваших літ, у ваших літах (літях), він годами такий буде як ви, він як ви завстаршки (устаршки, завстарішки); він вашої верстви (доби), (диал.) він у вашу діб, він у одну діб з вами. [Він як Данило устаршки (Хорол.). Така завстарішки, як я (Хорол.)]. Исполнилось столько-то лет кому - вийшло (минуло) стільки-то років (літ) кому. [Мені сім літ минало, а їй либонь минуло двадцять літ (Л. Укр.)]. Более ста лет кому - понад сто років (літ) кому, за[понад]столітній хто. В ваши - та - у ваших літах; як на ваші роки (літа). [У ваших літах я все це знав (Київ). Як на ваші літа ви ще зовсім молоді (Київ)]. Он кажется старше своих лет - він видає(ться) старішим за свої літа, від свого віку. Ему нельзя дать его лет - він видає(ться) молодшим за свої літа. В цвете лет, в цветущих -тах - в розц[к]віті віку. -ми, по -там - на літа, віком. [У старости беруть двох родичів молодого, на літа не молодих (Грінч. III). Віком він уже не молодий (Київ)]. Под бременем лет - під вагою (тягарем) (прожитих років. Молодые -та - молодий вік, молоді літа, молодощі (-щів и -щей). [Чи є в життю кращі літа та над молодії? (Л. Укр.). Мені стало жалко самого себе - моїх молодощів минулих (Грінч.)]. Человек молодых лет - людина молодого віку, віком (літами) молодий, на літа молодий. В молодых -тах - молодого віку, за молодого віку, за молодих літ, у молодому віку, у молоді роки, замолоду. [Мати служила молодого віку (Мирний). Чи ти хочеш замолоду м'ясо їсти, чи на старість кістки гризти? (Рудч.)]. С молодых лет - з молодого віку, з молодих літ, з-замолоду, змолоду. С малых лет - змалку, змалечку. С самых ранних лет - з малого малечку, з самісінького малечку, з пуп'яночку. [Таким був змалечку, таким зоставсь і до старости (Гр. Григ.). З самісінького малечку не зазнала я добра (Полтавщ.)]. В немолодых -тах - немолодого віку, в немолодих літах (літях). [Оженився він удруге в немолодих уже літях (Переясл.)]. Средних лет - середнього віку, середніх літ, середній, середовий (чоловік и т. п.). [Ой, маленьких потопила (орда), старих порубала, а середніх чоловіків у полон погнала (Пісня)]. В -тах - у літах, (з)літній, під літами, підійшлий, дохожалий, підстаркуватий, підстарий, підтоптаний; (о парне, девушке, достигших брачных лет) літній, дохожалий, дохожий. Молодіжі нема - все старі або літні люди (Грінч.). Літній чоловік (Київщ.). Баба Оксана була під літами, та ще кріпка собі жінка (Грінч.). По шинку походжував підійшлий уже жид з гарним животиком (Франко). Дівка вже дохожала, не сьогодня-завтра заміж піде (Сл. Гр.). Дівка вже дохожа - пора сватати (Борзенщ.)]. Зрелые -та - мужні (дозрілі) літа, дійшлий (дозрілий) вік. В зрелых -тах - у мужніх літах. Пожилые -та - літній вік, дохожалість (-лости), підстаркуватість (-тости). [Не вважаючи на свою дохожалість, вона любила молодитись (Н.- Лев.)]. Преклонные -та - похилий вік, похилі літа, давній вік, старі віки, старощі (-щів и -щей). [Ще-ж бо ти на світі у похилих літях не зовсім одиниця (Куліш)]. Преклонных лет - похилого віку, давнього віку. [Давнього віку людина був той Сулейман (Леонт.)]. На старости лет, на склоне лет - на старости-літя[а]х (диал. -літьох), в старих віках, на схилі віку. [Наш директор на старости-літях зовсім навісніє (Крим.). Довелося їй на старости- літах збідніти (Федьк.). Добре у молодому віку, а в старих віках кепсько (Гуманщ.)]. Войти в -та - дійти (мужніх, дозрілих) літ, дійти дозрілого віку. Он не достиг ещё требуемых лет, не вышел -тами - він ще літ не дійшов (не доріс), він ще літами (годами) не вийшов, йому ще літа (роки, года) не вийшли. [Меншая сестра літ не доросла (Метл.). Піп не хоче вінчати: ще, каже, йому года не вийшли (Г. Барв.)]. Он уже не в тех -тах, когда - він уже з тих літ вийшов, коли; йому вже з літ вийшло. [Роди, бабо, дитину, коли бабі з літ вийшло (Номис)]. -ми ушёл, а умом не дошёл - виріс, а ума не виніс; виріс до неба, а дурний як (не) треба (Приказки);

4) південь (-дня); см. Юг;

5) см. Летник 1;

6) тепло; см. Тепло, сщ.

* * *

1. еда, пища, питание

кушанье

2. блюдо, кушанье

3. корм, пищевой рацион, питательный рацион для домашних животных

хӯроки гӯштин мясная пища;хӯроки хушк сухая пища

сухомятка

хӯроки чорво корм для скота

хӯроки ширӣ молочная пища

хӯроку пӯшок еда и одежда

хӯрок додан кормить, питать

хӯрок хӯрдан есть, кушать

хӯроки шом хӯрдан ужинать

1. n

1) число три

2) трійка (цифра)

3) номер три, номер третій

4) троє, трійка

5) три роки (про вік)

6) третя година

7) pl третій розмір (номер)

8) троє очок (у грі)

2. num

три

* * *

1) трійка (цифра; тж. figure of three); три; троє; група із трьох предметів або людей

2) pl вино на три пенси

••

пит число три

1) дворічна рослина; дворічник

2) подія, що відбувається раз на два роки

1. який відбувається раз у чотири роки

2. що триває чотири роки

- quadrennial elections вибори, що відбуваються раз на чотири роки

- quadrennial period чотирирічний період

- quadrennial report звіт за чотири роки