в+какое-л

пройти

1) что, через что, по чём, где - проходити (в песнях и проходжати), пройти, переходити (в песнях и переходжати), перейти, (во множ.) попроходити, попереходити що, через що и чим, по чому, де. [Тихо проходив я лісом (Грінч.). Проходив він по городах і селах (Єв.). Та не стіймо всі вкупі, а проходьмо там, де він стоїть, по одинцю, по двоє і по троє (Куліш). Став найменший брат, піший піхотинець, Муравськими шляхами проходжати (Дума). Разів з двадцять окрутився він коло того місця, пройшов його і вздовж і впоперек (Мирн.). Той блукає за морями, світ переходжає (Шевч.). Свого «бога живої людини», оту центральну ідею, яка переходить усіма його творами, він мав (Єфр.). Як забути давнє зло, що кровавою межею нам по серці перейшло (Франко). Уже всі люди перейшли (Грінч.)]. -ходи, не стой тут - проходь, не стій тут. Тут нельзя -йти - сюдою ніяк пройти, не можна пройти, нема ходу. Войска -шли через город - війська перейшли через місто, перейшли місто. -йдя мост, поверни налево - перейшовши, минувши міст, зверни ліворуч. -дить, -йти вперёд - проходити, пройти, проступати, проступити (наперед). [Увіходьте! - показує на відчинені двері, - та не проходьте, з краю стійте (Тесл.). Так тісно, що й проступити не можна (Гр.)]. Дать -йти кому (расступившись) - проступитися перед ким. [А ну, проступіться, не можна за вами шахву винести (Звин.)]. -дить, -йти мимо кого, чего - проходити, пройти, переходити, перейти повз (проз) кого, повз (проз) що и кого, що, минати, минути, поминати, поминути, проминати, проминути кого, що. [Він проходить тих двох (Чуб. II). Хто мав вийти з хати, мусів неодмінно перейти проз неї (Крим.). Вертаємося ото другого дня з церкви, Антін мій минає свій двір (Кониськ.). Поминете дві хати, а третя - наша (Звин.). Проходив проз хату своєї родички, баби Мокрини - знахарки. Саме як він її проминав, із хати вийшла молодичка (Грінч.)]. -йти (сквозь) огонь и воду - огонь і воду перейти, крізь огонь і воду пройти, пройти крізь сито й решето, бути і на коні і під конем, і на возі і під возом, і в ступі і за ступою, пройти і Крим і Рим, бувати у бувальцях. [Ніби то вже з нею то огонь і воду перейти можна (М. Вовч.). Сущі пронози, не взяв їх кат; були вони і на конях і під кіньми, і в ступі й за ступою (Кониськ.). Двадцять і один рік писарює, пройшов крізь сито й решето (Грінч.)]. Он весь свет -шёл - він увесь світ пройшов. [Пройшов же я світ увесь (Чуб. II). Брехнею світ пройдеш (Приказка)]. -дить долгий и трудный путь - проходити, переходити, верстати довгий і важкий шлях, довгу і важку путь. -дить различные этапы в своём розвитии - переходити різні етапи в своєму розвою. - дить, -йти школу - переходити, перейти школу. [Освічені класи переходять школу, яка їм дає знання (Грінч.)]. Через его руки -шло несколько миллионов - через його руки перейшло декілька мільйонів. -дить должность, службу, стаж - відбувати уряд, службу, стаж. -ходить чины - переходити чини;

2) до какого места, какое расстояние - проходити, пройти до якого місця, докуди. [Я сам проходив аж до Чорного моря (М. Вовч.)]. -йти десять вёрст пешком - пройти десять верстов пішки;

3) (двигаться по известному направлению) переходити, перейти. -шло облако по небу - перейшла хмарка по небу;

4) (известное расстояние в течение известного времени) проходити, пройти, у(ві)ходити, у(ві)йти, (реже) заходити, зайти. [Десять верстов од села до города, - може верстов зо три увійшли (Тесл.). Був певний, що уйшов десять миль (Франко). Зайшли вже добрий кусень дороги (Маковей)]. -ходить по 6 вёрст в час - уходити (проходити) по шість верстов на годину;

5) во что, сквозь что - проходити, пройти, пролізати, пролізти в що, крізь що. Диван не -дит в дверь - диван (канапа) не проходить у двері (крізь двері). [Легше верблюдові крізь ушко голки пройти, ніж багатому у царство боже увійти (Єв.)];

6) (проникать) проходити, пройти крізь що, через що; (о жидкостях) проточуватися, проточитися крізь що, просякати, просякнути крізь що. [І проходить його голос через ту могилу, і в могилі пробуджає милого і милу (Рудан.)]. Свет -дит сквозь стекло - світло проходить крізь скло. Чернила -дят сквозь бумагу - чорнило проходить крізь папір. Пуля -шла навылет - куля пройшла, пролетіла наскрізь (через що). [Йому куля пролетіла через шапку і чоло (Рудан.)]. Смола -шла наружу - смола пройшла (проступила) наверх;

7) (проноситься перед глазами, перед мысленным взором) проходити, пройти, переходити, перейти, просуватися, просунутися, пересуватися, пересунутися, снуватися (перед очима, поперед очі). [Перед нами переходить життя, в якому купівля корови здається подією трохи не епохальною (Єфр.). В його голові мигтіли якісь шматки думок, просувалися якісь неясні образи (Коцюб.). Снується краєвидів плетениця, розтопленим сріблом блищать річки (Л. Укр.)];

8) (изучать) переходити, перейти, вивчати и виучувати, вивчити що. -дить историю, физику - вивчати історію, фізику. -дить курс наук, курс чего-л. - переходити курс наук, курс чого;

9) (о дороге, реке: пролегать, протекать в известн. направлении) проходити, іти, пройти де. [Серед раю йшла дорога між двома садами (Рудан.)];

10) (о времени, состоянии, событии: протекать) минати, минути и зминути, минатися, минутися, проминати, проминути, переходити, перейти, проходити, пройти, сходити, зійти, збігати, збігти, бігти, перебігти, пливти и плинути, спливати, спливти, упливати, упливти и уплинути; срв. Протекать, Пробегать, Пролетать. [Минають дні, минають ночі, минає літо (Шевч.). От субота і минає, північ наступає (Рудан.). Минув цей день, минув другий, третій, тиждень (Грінч.). Уже й літо минулося, зима вже надворі (Шевч.). Два дні зминуло (Звин.). Жнива були й проминули, осінь наступає (Рудан.). Перейшла й друга ніч (Яворн.). Ба надходить і проходить не час, не година (Рудан.). От уже і літо зійшло (Переясл.). Час збігав, туга якось потроху втихла (М. Вовч.). Збігло хвилин з двадцять (Корол.). Плинуть часи за часами, як хвилі на морі (Дн. Чайка). Минає час ночами, днями, спливає мрійним колом снів (Черняв.). Упливло півтора року (Г. Барв.)]. -шло то время, когда можно было… - минув (-вся) той час, коли можна було… Время -дит, -шло незаметно - час минає, минув непомітно, час і не змигнувся. [З ним гомонячи, і час було не змигнеться (М. Вовч.). З тобою, хлопчино, вечір не змигнеться (Метл.)]. -шли красные дни - минулася розкіш, минулися розкоші. -йти безвозвратно - минутися безповоротно, (образно) втекти за водою. [Ваш вік ще за водою не втік (Кониськ.)]. Зима -шла - зима минула, минулася, проминула, перейшла, перезимувалася. [Такеньки уся зима зимська перезимувалася (М. Вовч.)]. -дить, -йти даром, безнаказанно кому, -йти бесследно - минатися, минутися кому (так, дурно, безкарно), перемеженитися. [Се йому так не минеться (Гр.). Хто сміється, тому не минеться (Номис). Коли сей раз йому минеться так, так він і вдруге (Кониськ.). Люде думали, що воно так і перемежениться, бо наче все вщухло (Г. Барв.). Ні, це все перемежениться, усе буде добре (Яворн.)]. Хорошо, что всё так -шло - добре, що все так минулося. Болезнь его -дит - хвороба його минає(ться). Боль -шла - біль минувся, перейшов. Интерес к чему -шёл - інтерес до чого минувся, вичерпався. Зеседание -дило бурно - засідання йшло, переходило, відбувалося бурхливо. Концерт, лекция чтение -шёл (-шла, -шло) весело - концерт, лекція, читання відбувся (відбулася, відбулося) весело. [Читання відбулося весело, слухали всі цікаво (Грінч.)]. Река -шла - річка (крига в річці) перейшла. Лёд -шёл - крига перейшла, сплила;

11) проходити, пройти, перепадати, злитися. В этом году часто -дят дожди - цього року часто проходять (перепадають) дощі. Вчера -шёл дождь - учора пройшов, злився (диал. злявся) дощ. [У нас в Чижівці вчора злялися аж два дощі (Звин.)];

12) что чем - проходити, пройти, переходити, перейти що чим. [Повесні ми тут і не орали, а тільки драпачами пройшли (Козел.)]. -дить в длину ниву (плугом, ралом) - довжити ниву. -дить крышу краской - проходити дах фарбою. -йти огнём и мечём - перейти огнем і мечем, (вдоль и поперек) перехристити огнем і мечем. [Ляхи всю Україну огнем і мечем перехристять, козаків вигублять, а селян і міщан у невільниче ярмо на віки позапрягають (Куліш)]. Пройденный - перейдений, пройдений. -ный путь - перейдений шлях, перейдена путь, відбута дорога.

* * *

1) прохо́дити, пройти́; (оставляя за собой что-л.) промина́ти, промину́ти; (через что-л.) перехо́дити, перейти́

2) (протекать, миновать: о времени, событиях) мина́ти, мину́ти, мина́тися, мину́тися, промина́ти, промину́ти, прохо́дити, пройти́, сплива́ти, сплисти́ и спливти, збіга́ти, збі́гти

проявить

1) виявляти и виявлювати, виявити, проявляти и проявлювати, проявити, появляти, появити, ви[по]казувати, ви[по]казати що, давати, дати ознаку чого; срв. Выказывать, Являть. [Українська народність щоб придбала змогу виявляти своє «я» (Грінч.). Тут він виявлював розум проникливий (Куліш). Воно (укр. письменство) аж тепер зможе розгорнутись на всю широчінь і виявити все багатство духа, що посідає український народ (Єфр.). Не сміємо висловити своїх думок, появити своєї журби (Леонт.). Отут уже Хомі було на чому показати свою силу (Загірня)]. -влять, -вить себя - виявляти и виявлювати, виявити себе, заявляти, заявити себе; срв. Выказывать (себя). [Він заявив себе як найгірш (Звин.)]. -являть, -явить чудо - проявляти, проявити чудо, являти, явити чудо. [Проявив Бог славне чудо для всього народа (Франко)];

2) хим.-фот. - виявляти, виявити. Проявленный и Проявлённый - виявлений, про[по]явлений, показаний. Проявляемый - виявлюваний.

* * *

несов.; сов. - проявить

1) (обнаруживать какое-л. качество, свойство) виявля́ти, ви́явити, проявля́ти, прояви́ти; явля́ти, яви́ти

2) фото проявля́ти, прояви́ти

несов.; сов. - распростран`ить

1) поши́рювати, -рюю, -рюєш, поши́рити; ( распростирать) розпросто́рювати, -рюю, -рюєш, розпросто́рити

2) (делать известным, доступным многим) поши́рювати, поши́рити, несов. ши́рити; (слухи, идеи) розповсю́джувати, -джую, -джуєш, розповсю́дити, -джу, -диш, (преим. неодобрительно) розпуска́ти, розпусти́ти, -пущу́, -пу́стиш и мног. порозпуска́ти, пуска́ти, пусти́ти

3) (раздавать; продавать многим) розповсю́джувати, розповсю́дити, поши́рювати, поши́рити

4) (испуская, рассеивать вокруг) поши́рювати, поши́рити; (перен.: вызывать какое-л. чувство, настроение) виклика́ти, ви́кликати, -кличу, -кличеш; ( наполнять запахом) наповня́ти и напо́внювати, -нюю, -нюєш за́пахом, напо́внити за́пахом, ( ароматом) напа́хувати, -па́хую, -па́хуєш, напаха́ти, (несов.: испускать аромат) видиха́ти арома́т

несов.; сов. - у`ехать

1) ї́хати, пої́хати; ( выезжать) виїжджа́ти и виїзди́ти, ви́їхати и повиїжджа́ти и повиїзди́ти; ( отъезжать) від'їжджа́ти и від'їзди́ти, від'ї́хати; ( отправляться) відправля́тися, відпра́витися; (двигаться, трогаться) руша́ти, ру́шити, вируша́ти, ви́рушити; (покидать что-л.) покида́ти, поки́нути, залиша́ти, зали́шити

2) (проезжать какое-л. расстояние) проїжджа́ти и проїзди́ти, прої́хати

прост.; несов.; сов. - улепетн`уть

несов.; сов. - устрем`иться

1) (стремительно бросаться куда-л.) ки́датися, ки́нутися; ( двигаться) руша́ти, ру́шити; ( направляться) прямува́ти, попрямува́ти, простува́ти, попростува́ти, направля́тися, напра́витися; ( порываться) порива́тися, порва́тися; (несов.: сбегаться) збіга́тися; ( лететь) леті́ти, полеті́ти, ли́нути, поли́нути; (быстро течь, нестись) ри́нути несов., сов., порина́ти, пори́нути и порину́ти; ( мчаться) мча́ти, помча́ти, мча́тися, помча́тися

2) (принимать какое-л. направление) спрямо́вуватися, спрямува́тися, скеро́вуватися, скерува́тися; ( направляться) направля́тися, напра́витися; (о взгляде, внимании) зверта́тися, зверну́тися; ( сосредоточиваться) зосере́джуватися, зосере́дитися

3) (простираться в каком-л. направлении) простяга́тися, простягти́ся и простягну́тися; ( вверх) підніма́тися, підня́тися, підійма́тися, підійня́тися, підно́ситися, піднести́ся; ( тянуться) тягти́ся, потягти́ся, тягну́тися, потягну́тися; ( порываться) порива́тися, порва́тися; ( всем телом подаваться вперед) подава́тися, пода́тися

4) строит. (несов.) спрямо́вуватися, скеро́вуватися; направля́тися; зверта́тися; зосере́джуватися

1) (идти, отправляться) іти́ [собі́], піти́ [собі́]; ( выходить) вихо́дити, ви́йти и повихо́дити; ( отходить) відхо́дити, відійти́ и повідхо́дити; ( о корабле) пливти́ и плисти́ и пли́сти, попливти́ и попли́сти́, відплива́ти, відпливти́ и відплисти́ и повідплива́ти; ( заходить) захо́дити, зайти́ и позахо́дити; ( сходить) схо́дити, зійти́; (убегать, избегать) тіка́ти и утіка́ти, утекти́ и повтіка́ти; ( отправляться) подава́тися, пода́тися; ( покидать помещение) залиша́ти, залиши́ти и позалиша́ти, покида́ти, поки́нути; ( исчезать) зника́ти, зни́кнути

2) ( о времени) іти́, піти́; (миновать, проходить) мина́ти, мину́ти, мина́тися, мину́тися, прохо́дити, пройти́, збіга́ти, збі́гти, сплива́ти, спливти́ и сплисти́

3) ( вытекать) витіка́ти, ви́текти и повитіка́ти; ( вытекать через край - о вареве) збіга́ти, збі́гти

4) ( погружаться) порина́ти, пори́нути, зану́рюватися, зану́ритися, вхо́дити, увійти́; ( углубляться) загли́блюватися, загли́битися

5) ( расходоваться) іти́, піти́, витрача́тися, ви́тратитися; ( выходить) вихо́дити, ви́йти и повихо́дити; ( исчерпываться) виче́рпуватися, ви́черпатися и бу́ти ви́черпаним

6) ( вмещаться) вхо́дити, увійти́, уміща́тися и умі́щуватися, умісти́тися, поміща́тися, помісти́тися

7) (проходить какое-л. расстояние) прохо́дити, пройти́

8) (несов.: простираться) сяга́ти, простяга́тися

1) ( убить) присту́кнути; прост. уколо́шкати, ухе́кати; диал. укла́ндати; ( уничтожить) зни́щити; ( избавиться) позбу́тися, збу́тися, зди́хатися, скара́скатися, спе́катися

2) ( измучить) заму́чити, зму́чити, змори́ти, замори́ти; ухе́кати, докона́ти; ( изнурить) ви́снажити, знеси́лити

3) ( израсходовать) перевести́, ви́тратити; розтри́нькати, протри́нькати, прогайнува́ти

(несов.: присмотреть) прост. догля́нути

1) ляпання, льопання, партачення, плескання - см. Ляпать;

2) (работа кое-как) партацька робота;

3) (мазня) ляпанина, базгранина. Это какое-то -нье, а не картина - це не картина, а якась ляпанина.

оборудовать

1) (какое-либо дело) оборудувати, облагоджувати, облагодити. [У-мент оборудував діло Назарко (М. Вовч.). Можна впрохати тітку Мотрю, вона це діло облагодить (Коцюб.)];

2) (снабдить всем нужным) опоряджувати, опорядити, устатковувати, устаткувати що чим. [Ми свою майстерню вже зовсім опорядили]. Оборудованный -

1) оборудуваний, облагоджений;

2) опоряджений, устаткований.