-
1 infidel
1. n1) язичник; невірний2) невіруючий, безбожник2. adj1) язичеський; невірний2) невіруючий, безбожний3) атеїстичний* * *I [`infidl] nязичник; невірний; невіруючий, безбожникII [`infidl] aязичеський; невірний; невіруючий; атеїстичний -
2 nullifidian
1. n1) невіруючий, атеїст2) скептик, недовірлива людина2. adj1) невіруючий, без релігії2) недовірливий, скептичний* * *I nневіруючий, атеїст; скептик, недовірлива людинаII aневіруючий, нерелігійний; недовірливий, скептичний -
3 believer
n1) рел. віруючий; вірянин, вірник2) прихильник; захисник* * *n1) peл. віруючий2) (in) який вірить ( у що-небудь); прихильник, захисник -
4 church
1. n1) церква; храм (християнський)to go to church — а) ходити до церкви; б) вступати в церковний шлюб
2) (тж C.) віросповідання; C. of England, Anglican C. англіканська церкваHoly C. — свята церква (католицька)
3) богослужіння, відправа4) духівництво2. adjцерковнийchurch book — а) (церковна) метрична книга; б) требник
church burial — церковне (християнське) поховання
church service — а) служба божа, відправа; б) розм. молитовник
3. v2) здійснювати церковний обряд* * *I n1) церква; храм, християнський; ( часто Church) церква ( організація); віросповіданняHoly Church, — свята церква; англіканська церква; державна церква ( у Великій Британії)
2) богослужіння3) духівництвоII a1) церковнийchurch service — церковна служба, богослужіння;; молитовник
2) який належить до державної, англіканської церквиIII v1) приводити або приносити в церкву ( для хрещення) -
5 churchman
n (pl churchmen)1) церковник, духовна особа2) віруючий* * *n; (pl- men [-men])духовна особа, священнослужитель; церковний активіст; віруючий -
6 devotee
n1) поборник, ревнитель; щирий шанувальник, прихильник2) ентузіаст, віддана людина3) ревно віруючий; побожна людина* * *nпоборник, ревнитель; ревний шанувальник; прихильник; ревно віруючий; ревний церковник -
7 disbeliever
-
8 dive-bomber
-
9 diving
1. n1) пірнання2) спорт. стрибки у воду3) мор. занурення (підводного човна)4) мор. водолазна справа5) ав. пікірування2. adj1) пірнаючий, що пірнає2) ав. пікіруючий* * *I n1) пірнання; стрибки у воду2) cпopт. стрибок у висоту; "нирок" ( у перекидному стилі)3) мop. занурення ( підводного човна)4) мop. водолазна справа5) aв. пікірування ( літака)II a1) пірнаючий; який стрибає у воду2) aв. пікіруючий -
10 faithless
adj1) віроломний2) ненадійний; недостовірний; що не заслуговує на довір'я; зрадливий; невірний; невіруючий* * *[`feialis]a1) віроломний2) який не заслуговує на довіру; ненадійний; недостовірний3) невіруючий, невірний -
11 godless
adj1) безбожний; невіруючий2) нечестивий* * *aбезбожний; невіруючий; нечестивий -
12 irreligious
adj1) невіруючий; нерелігійний2) нечестивий, грішний* * *aатеїстичний, невіруючий -
13 non-believer
-
14 nonconformist
1. n1) (N.) церк. сектант, розкольник; дисидент; нонконформіст2) оригінал; інакомислячий; інаковіруючий; бунтар2. adj1) (N.) сектантський, розкольницький; дисидентськийN. ministers — пастори-дисиденти
2) оригінальний; що не визнає традицій; бунтарський* * *I n1) цepк. ( Nonconformist) дисидент; сектант, розкольник; нонконформіст2) нонконформіст; фрондер; оригінал; інакомислячий, інаковіруючий; бунтарII a1) цepк. ( Nonconformist) дисидентський; сектантський, розкольницький2) який не визнає традицій; оригінальний; фрондерський; бунтарський -
15 spiritual
1. n1) амер. спіричуал, негритянський духовний гімн2) релігійна людина; віруючий3) pl релігійні ідеї (погляди)4) pl права і привілеї духовенства5) pl церковні доходи; церковне майно; церковні володіння2. adj1) духовний, інтелектуальний; розумовий2) одухотворений; витончений; піднесений3) дотепний; винахідливий4) церковний, релігійний5) побожний, богомільний6) святий, божественний7) безтілесний, примарний8) філос. спіритуалістичний9) спиртний, алкогольнийspiritual flesh-broker — пастор, проповідник
lords spiritual — єпископи — члени парламенту
* * *I n1) cл. спіричуел, негритянський духовний гімн2) релігійна людина, віруючий3) pl релігійні ідеї, погляди4) pl права е привілеї духовенства; церковні доходи; церковне майно, церковні володінняII a1) духовний, інтелектуальний, розумовий2) тонкий, одухотворений, піднесений3) дотепний4) церковний, духовний5) релігійний, набожний6) святий, божественний7) безтілесний, примарний8) фiлoc. спіритуалістичний -
16 Trinitarian
n рел.віруючий у догмат трійці, триіпостасник* * *n; рел.віруючий в догмат Трійці, тріїпостасник -
17 unbeliever
-
18 unfaithful
adj1) невірний, віроломний, зрадницький2) неточний; що не відповідає дійсності3) невіруючий* * *a1) невірний, зрадницький, віроломнийunfaithful wife [husband] — невірна дружина [-ий чоловік]
2) неточний, що не відповідає дійсності3) icт. невіруючий; невірній (про приєднанні іншої релігії, про немусульманина) -
19 ungodly
adj1) невіруючий, безбожний; нечестивий2) розм. жахливий; обурливий* * *a1) невіруючий, безбожний; нечесний2) жахливий, неприпустимий -
20 infidel
I [`infidl] nязичник; невірний; невіруючий, безбожникII [`infidl] aязичеський; невірний; невіруючий; атеїстичний
См. также в других словарях:
віруючий — а, е. Дієприкм. акт. теп. ч. до вірувати. || у знач. ім. ві/руючий, чого, ч.; ві/руюча, чої, ж. Людина, яка визнає існування Бога; релігійна людина … Український тлумачний словник
пікіруючий — а, е. Дієприкм. акт. теп. ч. до пікірувати. Пікіруючий бомбардувальник … Український тлумачний словник
віруючий — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
невіруючий — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
пікіруючий — прикметник … Орфографічний словник української мови
невіруючий — I а, е. Який заперечує релігію, не визнає існування Бога. Невіруюча людина. II ого, ч. Людина, яка не визнає існування Бога; атеїст … Український тлумачний словник
віруючий — [в’і/руйучией] м. (на) чому / ч ім, мн. ч і … Орфоепічний словник української мови
безвірний — а, е. Який не визнає існування Бога; невіруючий … Український тлумачний словник
заріканий — а, е. 1) Який зарікся, дав обітницю перед Богом і людьми. 2) діал. Віруючий, що постить у понеділок … Український тлумачний словник
контестатор — а, ч. У католицькій церкві – священнослужитель або віруючий, не згодний з точкою зору церковної верхівки на соціально політичні питання … Український тлумачний словник
невіруюча — чої. Жін. до невіруючий … Український тлумачний словник
