від+(із)+самого+початку

n (pl goes) розм.

1) ходьба, рух, хід

2) обставина; становище; справа

3) спроба, намагання

4) ковток; порція (їжі)

5) угода, домовленість

6) енергія, натхнення; завзяття; захоплення

7) розм. успіх; удача; успішний захід

8) хода

9) кидок (у спорті)

v (past went; p.p. gone)

1) іти, ходити

2) прямувати; їхати, їздити

3) подорожувати, пересуватися; рухатися

4) ходити, курсувати

5) від'їжджати, відходити, іти геть; зникати

6) працювати, діяти, функціонувати

7) проходити, пролягати, простягатися, вести (про дорогу)

8) доходити; дотягуватися; сягати

9) пролітати, швидко плинути (про час)

10) зникати; пропадати

11) поширюватися, передаватися

12) вступити в організацію, стати членом товариства

13) бути в обігу

14) брати на себе; зважуватися (на щось)

15) розвалитися, зламатися, розколотися

16) зазнати краху, збанкрутувати

17) бути розташованим

18) перебувати, зберігатися; укладатися (в щось)

19) дорівнювати

20) звертатися; вдаватися по допомогу

21) гласити, говоритися

22) дзвонити, бити (про годинник тощо)

23) умирати, гинути

24) пройти, бути прийнятим (визнаним)

25) продаватися (про ціну)

26) брати участь (на паях); ризикувати

27) зберігатися (про їжу)

28) підходити, личити (про одяг)

29) займатися чимсь

30) у сполученні з герундієм вказує на постійне заняття чимсь

31) як дієслово-зв'язка у складеному іменному присудку означає постійне перебування у певному стані; бути; ставати, робитися

32) у звороті to be going + inf смислового дієслова передає намір зробити щось

* * *

1) хід, ходьба, ходіння; pyx

2) обставина, положення; несподіваний поворот справи

3) спроба

4) приступ; порція ( їжі або вина); що-небудь виконане за один раз

5) угода; згода it's a go! домовилися!

6) енергія, наснага; завзяття, запал; захоплення

7) успіх; удача; успішна справа

8) хода

9) хід ( у грі); кидок ( у спортивних іграх)

10) кapт. "мимо" ( вигук)

11) it's mygo! це моя черга!

1) іти, ходити

2) направлятися, прямувати; відправлятися; їхати, поїхати

3) їздити, подорожувати, пересуватися ( яким-небудь способом); ходити, курсувати

4) іти, піти, їхати, відїжджати; відходити, відправлятися

5) рухатися, бути в русі; рухатися з певною швидкістю

6) працювати, діяти, функціонувати ( про машину); жити, діяти, функціонувати ( про людину)

7) тягтися, проходити, пролягати, простягатися, простиратися; дотягуватися; доходити

8) минати, проходити; протікати, проходити, спливати; завершуватися яким-небудь чином

9) зникати; проходити; зникнути, пропасти

10) поширюватися; передаватися

11) передаватися ( по телеграфу)

12) бути в обігу

13) (звич. to) іти ( на що-небудь); брати на себе ( що-небудь); зважуватися ( на що-небудь)

14) податися; звалитися; зламатися, розколотися; зазнати краху, збанкрутувати; відмінятися, знищуватися, скасовуватися; (звич. з must, can, have to) відмовлятися; позбуватися

15) бути розташованим, іти в певному порядку; зберігатися, знаходитися ( де-небудь); ставати ( на певне місце); (into, under) уміщатися, укладатися ( у що-небудь); (звич. to) рівнятися

16) закінчуватися певним результатом

17) говорити, гласити; звучати ( про мелодію)

18) дзвонити; бити, відбивати час

19) умирати, гинути

20) пройти, бути прийнятим; бути прийнятним

21) витримувати, терпіти

22) справлятися, долати

23) ходити певним кроком

24) спаровуватися

25) бути на паях, паювати

26) пропадати, слабшати (про слух, свідомість); зноситися ( про одяг)

27) зберігатися ( про їжу); носитися (про тканину, одяг)

28) бути ритмічними ( про вірші)

29) отримувати ( допомогу)

1) to be going to do smth збиратися, мати намір зробити що-небудь

2) to go at smth енергійно узятися за що-небудь

3) to go at smb накидатися, кидатися на кого-небудь

4) to go against smth

5) to go behind smth переглядати, розглядати заново, вивчати (підстави, дані)

6) to go beyond smth виходити за межі чого-небудь, перевищувати що-небудь

7) to go by /on / smth судити по чому-небудь; керуватися чим-небудь, слідувати чому-небудь; дотримуватися чого-небудь

8) to go after smth; smb домагатися чого-небудь, кого-небудь

9) to go for smb накинутися на кого-небудь; мати славу, вважатися ким-небудь; бути сприйнятим за кого-небудь; захоплюватися ким-небудь; закохатися в кого-небудь

10) to go for smth замінити що-небудь; зійти за що-небудь; прагнути до чого-небудь; домагатися чого-небудь; захоплюватися чим-небудь

11) to go for /at / a certain sum of money продаватися за певну ціну

12) to go to /in / smth витрачатися, іти на що-небудь

13) to go to smth; smb звертатися до чого-небудь, на кого-небудь (нaпp., про погляд); вдаватися до допомоги; звертатися (до кого-небудь, чого-небудь)

14) to go to smth ставати ким-небудь

15) to go to smb бути проданим кому-небудь; діставатися кому-небудь

16) to go through smth ретельно, пункт за пунктом розбирати що-небудь; здійснити, зробити що-небудь; пройти, бути прийнятим де-небудь (про проект, пропозицію); зазнавати чого-небудь, підлягати чому-небудь; витримати стільки-то видань ( про книгу); обшукувати, обшарювати що-небудь; розтратити, витратити ( гроші)

17) to go into smth ретельно розбирати що-небудь, вникати в що-небудь; розслідувати, розглядати що-небудь; обирати ( професію); вступити в організацію, стати членом товариства; надягати

18) to go before /to / smb, smth стати перед ким-небудь, чим-небудь; передавати на розгляд кому-небудь, чому-небудь

19) to go with smb супроводжувати кого-небудь, іти разом з ким-небудь; бути заодно, погоджуватися з ким-небудь

20) to go with підходити до чого-небудь, гармоніювати з чим-небудь; відповідати чому-небудь; відноситися до чого-небудь, бути пов'язаним з чим-небудь; бути пов'язаним з чим-небудь; відповідати чому-небудь

21) to go without smth обходитися без чого-небудь; не мати чого-небудь

22) to go by / under / a name бути відомим під яким-небудь іменем

23) to go under smb ' s name приписуватися кому-небудь ( про авторство)

24) to go to make up smth складати що-небудь, входити до складу чого-небудь; to go to the making of smth; smb бути необхідним для чого-небудь, кого-небудь

25) to go into a state приходити в який-небудь стан

26) to go into a condition входити в яке-небудь положення, займати яке-небудь положення

27) ... as smth; smb goes... як що-небудь заведено...;... як інші

28) to go to show that... свідчити

29) smth is going бути в наявності, продаватися, подаватися

30) to go to bed лягати спати

31) to go bail юp. ставати поручителем, поручитися або внести заставу ( за кого-небудь); ручатися

1. n

1) стрибок

2) різке підвищення

3) здригання; сіпання; дрижання

4) мед. хорея, віттова хвороба

5) розм. біла гарячка

6) раптове підвищення води

7) геол. дислокація жили

8) ав., розм. переліт

9) амер., друк. продовження, перенесення на іншу сторінку

10) різкий перехід, розрив

11) розм. перевага

12) спорт. наскок; зіскок (із снаряда)

2. adj

1) що збігається; збіжний

2) рівний

3) точний

4) швидкий (про музику)

3. v

1) стрибати, скакати; плигати

2) скочити, зірватися (на ноги)

3) здригатися

4) перестрибувати, перескакувати, пропускати (тж jump over)

5) примусити (спонукати) стрибати

6) трясти

7) підніматися, підскакувати (про ціну, температуру)

8) підвищувати, піднімати (ціни)

9) сіпати, нити (про зуб)

10) збігатися, узгоджуватися

11) розм. накидатися; обвинувачувати; лаяти

12) захоплювати, заволодівати (чимсь)

13) тікати; рятуватися втечею

14) кін. зміщатися, викривлятися (про зображення на екрані)

15) тех. зварювати впритул

16) гірн. бурити вручну

17) амер., друк. продовжувати на наступній сторінці (про оповідання)

* * *

1) стрибок

2) здригання

3) pl ( the jumps) тремтіння; посмикування; нервове збудження; хвилювання, страх

4) pl; мeд. ( the jumps) хорея; прост. біла гарячка

5) aмep. ( вихідна) перевага

6) cл. вечірка з танцями

7) cл. музика свінг

8) раптовий підйом води

9) гeoл. дислокація жили; гipн. скидання

10) aв.; жapг. переліт

11) вiйcьк. кут вильоту

12) aмep.; пoлiгp. продовження, перенесення на іншу сторінку

13) обч. передача управління

14) кiнo тремтіння, хитання; нестійкість ( кадру)

15) неприст. статевий акт

1) стрибати, скакати; стрибати з екардиною

2) підхоплюватися (тж. to jump up); здригатися

3) перестрибувати (тж. jump over); проскакувати, робити пропуски ( про друкарську машинку)

4) перескакувати ( від одного до іншого)

5) змусити стрибати; трясти

6) підскакувати (про ціну.); підвищувати ( ціни); кapт. підвищувати гру, оголошену партнером, ( бридж)

7) смикати, нити ( про зуб)

8) збігатися, узгоджуватися

9) брати (шашку, шахову фігуру)

10) cл. накидатися; лаяти, обвинувачувати ( кого-небудь)

11) cл. бігти, рятуватися втечею

12) порушувати; діяти на порушення закону, правила e т. п.

13) кiнo зміщатися, спотворюватися ( про зображення на екрані)

14) тex. зварювати впритул

15) тex. розковувати, осаджувати метал

16) гipн. бурити вручну

17) aмep.; пoлiгp. продовжувати на іншій сторінці

18) icт., пoeт. ризикувати

19) to jump at smth охоче приймати що-небудь; ухопитися за що-небудь

20) to jump at smb кинутися до кого-небудь; обіймати кого-небудь

21) to jump (up) on smb лаяти, звинувачувати кого-небудь; зненацька накидатися на кого-небудь

1) початок, початковий етап

2) устя шахти (на поверхні)

3) прикраса, орнамент

4) друк. боковик; заголовок, поданий на полях сторінки

* * *

1) початок, початковий етап

2) устя шахти, що піднімається над ґрунтом

3) дiaл. огородження нової ділянки під обробку

4) дiaл. прикраса, орнамент

5) пoлiгp. боковик; заголовок, поміщений на полях сторінки

1. n

1) крок

2) pl звук кроків

3) хода

4) коротка відстань; відстань в один крок

5) алюр

6) па (в танцях)

7) просування; поступальний рух; хід

8) підвищення по службі

9) військ., розм. чергове звання

10) вчинок; дія, захід; крок

11) східець, щабель, приступка; підніжка; поріг; підйом

12) pl драбина; тех. стрем'янка

13) вкладиш (підшипника)

14) ступінь (ракети)

15) хід (спіралі)

16) муз. ступінь; тон

17) інтервал

18) мор. степе, гніздо (щогли)

19) редан

2. v

1) крокувати, ступати

2) розм. іти (собі), виходити

3) розм. тікати, дезертирувати

4) проходити невелику відстань, робити кілька кроків

5) робити па (в танці)

6) рухатися легко і швидко

7) наступити

8) натискати

9) вимірювати кроками (тж step off, step out)

10) досягати (одержувати) щось відразу

11) робити східці

12) іти пішки

13) мор. ставити щоглу в степе

14) ел. трансформувати (струм)

* * *

1) крок

2) хода

3) просування, хід; поступальний рух

4)

1) крокувати, ступати

2) іти ( геть), піти ( step along); тікати, дезертирувати

3) проходити невелику відстань, робити декілька кроків

4) робити па; танцювати

5) рухатися легко е швидко

6) (on) наступати (нaпp., на ногу); натискати

7) виміряти, відміряти кроками (step off, step out)

8) ( into) досягати ( чого-небудь), одержувати ( що-небудь) відразу, одним махом

9) робити сходинки

10) мop. ставити, встановлювати ( щоглу)

1. n

1) спотикання; запинка; затримка

2) невірний крок; помилка; провина

2. v

1) спотикатися; оступатися

2) примусити спіткнутися

3) іти спотикаючись, шкандибати (тж stumble along)

4) затинатися, помилятися

5) випадково натрапляти (на щось), стикатися (з чимсь)

6) сумніватися, вагатися

7) бентежити; спантеличувати

* * *

1) спотикання; запинка; затримка

2) хибний крок; помилка; провина

1) спотикатися, оступатися; змушувати спіткнутися; ставити підніжку

2) іти спотикаючись, шкутильгати ( stumble along)

3) затинатися

4) випадково натикатися, натрапляти

5) зробити помилку, здійснити провину або вчинити гріх; збитися зі шляху

6) сумніватися, вагатися

7) спантеличувати, бентежити

1) 26-та літера англійського алфавіту

2) мат. зет, невідома величина

1) 26-та літера англійського алфавіту

2) мат. зет, невідома величина

1) далі, уперед

2) у довжину, уздовж; паралельно; у тому ж напрямку

3) aмep. уже, ближче до ( часто well along)

4) ( часто with) з, разом з

5) aмep. десь, приблизно, біля

6) у сполученнях

1) у просторовому значенні вказує на рух уздовж чого-небудь уздовж (по), по; розташування уздовж чого-небудь (уздовж) по

2) указує на хід дії протягом, під час

3) указує на відповідність відповідно до, згідно з, по; на підставі

первопочаток (-тку), первопочин (-ну). С -чала - з самого початку, з- первовіку.

* * *

1) ( основное начало) пе́рвень, -вня; ( первооснова) першоосно́ва

2) (начало) поча́ток, -тку

первісно, первітно, спершу, спочатку, з самого початку, насамперед.

* * *

1) ( сначала) споча́тку, від са́мого поча́тку, на са́мому поча́тку, поперва́х

2) ( прежде всего) наса́мперед, спе́ршу, спе́рш

спочатку, спершу, раніше; баштандан від самого початку ВН, СМ, К.

ОЗНАКА - особливість предмета або явища, яка визначає подібність свого носія до інших об'єктів пізнання або відмінність від них; те саме, що і властивість. Сукупність О. (яка може зводитися і до єдиної О.) дозволяє відрізнити предмет (явище) від інших предметів (явищ). Виділяють багато різновидів О., найважливішими серед яких є поділи на характерні та нехарактерні О. (відповідно головні і другорядні властивості, а також постійні (необхідні) і тимчасові (випадкові) О. (див. атрибут, акциденція). Вважається, що мислительна процедура абстрагування полягає в тому, що суб'єкт мислення відсторонюється від нехарактерних (другорядних) і тимчасових О. предмета (явища), розглядаючи лише його характерні (суттєві) і постійні О. Виявлення характерних О. одразу у багатьох об'єктів дозволяє здійснити узагальнення, тобто визначити тип цих об'єктів (класифікувати їх) і скласти узагальнену характеристику кожного з них як представника вказаного типу. Питання відношення О. та об'єктів-носіїв О. становить частину онтологічної проблеми універсалій. На думку середньовічних концептуалістів (див. концептуалізм), сучасних позитивістів, матеріалістів та методологічних реалістів, О. невіддільні від свого носія і не мають самостійного існування; вони можуть розглядатися окремо лише завдяки здатності людського мислення до абстрагування. Необхідно відрізняти О. як особливості об'єктів мислення або уявлення від відповідних цим О. частин змісту мислення або уявлення. Багато філософів минулого припускалися помилки, змішуючи об'єкт пізнання та його О. із змістом пізнання (мислення або уявлення) та його частинами. Найсуттєвіший внесок у виправлення цієї помилки внесли Больцано і Твардовський. Множина О. кожного об'єкта пізнання потенційно невичерпна, що свідчить про принципову неповноту всякого пізнання, зокрема про неповноту, неточність і незавершеність будь-якого поняття - адже будь-яке поняття (як і уявлення) може містити лише обмежену кількість частин, що відображають певні О. У зв'язку з цим Твардовський запропонував називати О. не будь-які властивості об'єкта пізнання, а лише ті, які відображаються у пізнанні, фіксуючись як частини змісту поняття чи уявлення Ц. я термінологічна пропозиція не набула поширення. О. у логіці в нетермінологічному вжитку - те саме, що й у філософії. Як термін слово "О." нині практично не вживається; звичайно говорять не про 0., а про властивості, трактуючи останні як одномісні предикати, тобто як частинний випадок синтаксичної категорії предиката (див. предикат). В концепції Фреге О. (складного) поняття - елементарна предикатна складова цього поняття (напр., О. складного поняття "круглий дубовий стіл" є три простіші поняття "круглий", "дубовий" і "стіл") Б. ольцано виступав проти такого слововживання, бо, на його думку, це мало призвести до змішування частин поняття і відповідних їм сторін предмета поняття. Насправді ж така помилка не має відношення до предикатної мови, оскільки поняття і предмети, що підпадають під поняття, од самого початку розрізняються як об'єкти різних типів (див. теорія типів).

ФІЛОСОФІЯ КУЛЬТУРИ - філософська дисципліна, що вивчає культуру у всій багатоманітності її історичних форм та багатогранності структурних специфікацій. Ф.к. необхідно відрізняти від філософії історії, оскільки цикли розвитку культури не збігаються з етапами історичної еволюції, а також від соціології культури, яка вивчає культуру в процесі її емпіричного функціювання в соціумі З. самого початку поняття культури (або аналогічне йому) в стародавній європейській та східній філософській думці означало цілеспрямований вплив людини на природу, виховання людини, слідування певним морально-духовним принципам. Лнтичні софісти та кініки виступили з ідеями критики культури, повернення людини до природи. Китайський даосизм також пропонував відійти від однобічного людського "дао" і повернутися до всеосяжного вищого "дао" Всесвіту. В християнстві, починаючи з раннього, критерієм ставлення до культури стає не природа, а Бог. З друг, пол. XVIII ст. починається новий етап у розвитку філософії культури. Під культурою починають розуміти всю сукупність досягнень у науках та мистецтвах, а в Ф.к. розгортається широке коло досліджень, які потім розгалужуються на філософію мови, філософію міфу, філософію релігії, філософію права тощо. Руссо критикував культуру й цивілізацію за штучне посилення нерівності порівняно з природним станом нерівності у первісному суспільстві. Гердер розглядає культуру в контексті історичного розвитку людства як прояв здібностей людського розуму. Ніцше виходить із твердження про природну антикультурність людини, а культуру розглядає як засіб поневолення й боротьби за владу Ш. пенглер звертається до порівняльного аналізу головних історичних культур, вважаючи кожну з них замкненим організмом із властивим їй життєвим циклом. Тойнбі, продовжуючи розвивати ідею локальних цивілізацій, намагається об'єднати їх єдиним знаменником на кшталт "Граду Божого" Августина. В останній трет. XIX - перш. пол. XX ст. антропологи та етнографи (Тайлор, Боас, Крьобер, Малиновський) досліджували примітивні суспільства з точки зору функціювання їх культурних інститутів, а культура починає розглядатись як цілісність, що ієрархічно впорядковує елементи та системи. Представники культурної антропології почали розглядати культуру як інваріантну стабільну структуру, що є способом збереження, акумуляції й передачі соціального спадку. Фройд розглядає культуру як засіб соціального пригнічення і разом з тим як форму можливої сублімації. Неофройдизм вбачає в культурі знакову систему закріплення психічних переживань К. ассирер та Юнг вивчали символічні властивості культури, зокрема, останній вважав, що певні символи можуть активізувати архетипи колективного позасвідомого. В філософських концепціях постіндустріального суспільства (Велл та ін.) культура виступає важливим засобом гармонізації стосунків як всередині соціуму, так і між людиною і природою.

1) (предел в пространстве) кінець (-нця), край (р. краю), ум. кінчик, кінчичок (-чка), краєчок (-чка). [Попустила низько кінці стрічок (Сл. Гр.). Кінцем ножа копирсає (Сл. Гр.). Щось лізе вверх по стовбуру до самого краю (Шевченко)]; специальнее: (острый) штих (- ха); (теснее: яйца, огурца и т. п.) но[і]сок (-ска); (тупой: яйца, веретена, огурца и т. п.) гузка; (пальца на руке) пучка; (каждого из четырёх краёв платка, квадрата, каждого разветвления развилины) ріг (р. рогу), (ум.) ріжок (-жка); (загнутый: полоза в санях) скорс (- са); (кнута, арапника) приконечник, хвостик (-ка); (стержня) шпинь (-ня); (ножка циркуля, которой проводится окружность) околичник (Шух.). -нец аллеи, поля - кінець (край) алеї, поля. -цы города - кінці (краї) міста; (части) дільниці (частини) міста. Палка о двух -цах - у палиці два кінці; палиця на два кінці. Всякая вещь о двух -цах - кожна річ має два кінці. В -нец чего - на кінець, на край чого. [Замчали мене кудись на кінець села (М. Вовч.). Окуляри йому зсунулися аж на край носа (Єфр.)]. Из -ца в -нец - від (з) краю до краю, з кінця в кінець. [Там (в Україні) широко, там весело од краю до краю (Шевч.). Хай вона (пісня) з краю до краю гуляє (Грінч.)]. Со всех -цов - з усіх усюд(ів), звідусіль. В -це, на -це чего - кінець, край, в (на) кінці, на край, навзкрай, по кінець, по край, на краю, з краю чого. [Сидить батько кінець стола (Шевч.). Сіла кінець столу (Тесл.). Росте вона край чистого поля (Рудан.). В кінці хуторця буде будиночок біленький (М. Вовч.). Жила вдова на край села (Пісня). Навзкрай ниви курився димок (Сл. Гр.). Десь там, по край села, гука якась-то мати (Яворн.). На краю ліса (Франко)]. Ударение во французском языке стоит на -це слова - наголос у французькій мові стоїть на кінці (наприкінці) слова. В самом -це, на самом -це - в (на) самому кінці, на самому краю, наостанці. [А наостанці, під сьогоднішньою дниною було записано (у щоденнику) усю пригоду (Крим.)]. Находящийся в -це, на -це - кінцевий, прикінцевий. Без -ца, нет -ца - без кінця, без краю, без кінця-краю, нема краю, нема кінця- краю. [Нема краю тихому Дунаю (Мет.)]. Не имеющий -ца - безкраїй; срвн. Бесконечный. Точить -нец ножа - гострити кінець ножа. Соединить два -ца - сполучити два (обидва) кінці. -нец к -цу - кінець (кінцем) до кінця, край до краю. Прятать, хоронить -цы - ховати кінці. И -цы в воду - і кінці у воду. Сводить -цы - добре орудувати (своїми) справами, викручуватися, крутити-вертіти. Сводить -цы с -цами - зводити кінці з кінцями, жити ощадливо. Еле сводить -цы с -цами - ледве перебуватися (перемагатися). -цы с -цами не сходятся - кінці з кінцями не сходяться. -нец глухой, техн. - кінець сліпий;

2) (отрезок ч.- л.) кінець, край чого. Бросить -нец с лодки - кинути кінець (кінець мотуза, мотуз) з човна;

3) (торговая единица) шматок (-тка), сукна) штука, (полотна, материи) сувій (-вою). -нец пряжи - пуд пряжі. -нец снасти - сто сажнів снасти. Хазовый (казовый) -нец - показний кінець (край);

4) швальный -нец (верва) - дратва;

5) (доля) частина, частка, пайка. У нас подать на два -ца разводят - у нас податок (подать) розписують (розкладають) на два півріччя;

6) (о расстоянии) кінець, перехід (-ходу), переїзд (-ду). Большой, порядочный, добрый -нец - довгий (далекий, здоровий, добрий) кінець (перехід, переїзд), не блигомий світ, добра промашка. [Такі переходи здорові од вокзалів до тюрми (Теел.). Од нас до вас не блигомий світ - за годину не дійдеш (Київщ.). До лісу добра промашка (Звиног.)]. Нанять извозчика в один -нец - найняти візника на один кінець. Оба -ца - обидва кінці; туди й назад. В оба -ца - на обидва кінці; туди й назад;

7) (предел времени и действия) кінець, край, приконеччя. [Надіходив кінець лекції (Крим.). Всьому під сонцем край один, всьому земному - тлін і тлін (Філян.). Сиджу в кімнаті, жду краю ночі (Черняв.). Уся зима була тепла, а приконеччя дуже холодне (Сл. Гр.)]. Начало и -нец - початок і кінець. Не иметь ни начала, ни -ца - не мати ні початку, ні кінця (ні краю, ні кінця-краю). От начала до -ца - від (з) початку до кінця. Нет ни -ца, ни краю - нема кінця-краю. -ца-краю не видно - кінця- краю не видк[н]о. В -це, на -це - в кінці, наприкінці, наостанці, наостан[т]ку, на приостанку, на остан[т]ок, на скінчанні, на скінчу, на скінчі (Куліш); (напоследок) напослідок, напослідку. [Наприкінці того-ж року поїхав він на Херсонщину (Єфр.). Дякую вам за вашу прихильність, що хоч наостанці виявилась (Крим.). Лаговському бажалося, хоч наостатку, на прощання, надивитися на них (Крим.). Що це він на приостанку розказував? (Борзен.) Криваві чвари, що почались на скінчанню 15-го віку (Куліш). На скінчу схопила себе обіруч за лиця (Свидниц.)]. В -це месяца, года - в кінці, наприкінці, під кінець, в кінець, наостанку місяця, року; з кінцем місяця, року. [Якось я вже в кінець літа прийшла (Грінч.)]. В самом -це, в -це всего - наостанці, наостан[т]ку, наостан[т]ок, насамкінець, на(при)послідку; срвн. Напоследок. В -це-концов - кінець-кінцем, нарешті, врешті, наостанку, наостанці, насамкінець. [Кінець-кінцем ніхто не знав, що можна, чого не можна (Єфр.). Він слухав усього пильно, радувався, а все-таки нарешті осмутнів і задумався (М. Вовч.). Покинувши чесну працю, руйнував своє село і врешті підпалив клуню (Грінч.). Наступництво політичної й духовної власти наостанці переходить з Візантії на Русь (Єфр.)]. Под -нец - наприкінці, на кінці, під кінець, при остан[т]ку, наостан[т]ку, на остан[т]ок, при послідку; срвн. В конце. [Навіть в душі нам залізти забажали на кінці (Франко). При остатку козачка заграли (Житом. п.). Розмови наші, співи й на останок уривчаста, палка, завзята річ (Л. Укр.). Тепер я при послідку своєї служби і під суд попав (Звиног.)]. К -цу - під кінець, на кінці, наприкінці. К -цу лета - під кінець (наприкінці) літа. Дело близится к -цу - справа доходить кінця (краю). В -нец, до -ца - вкрай, до краю, до решти, до остан[т]ку, до останнього, до-щенту, геть, геть-чисто. [Збавив своє здоров'я вкрай (Звиног.)]. Разбранить в -нец - вилаяти на всі боки (на всі заставки) кого. До -ца - до кінця, до краю, до останку, до послідку; (всё до капли, решительно всё) до щерця, до ґрунту, до щаду, (вульг.) до канцура, до шниру. [До кінця там досидів (Сл. Гр.). Будуть захищатись до краю (Коцюб.). Як не дасть бог талану змалку, то й не буде до останку (Номис). Кажи всю правду до щерця (Мова). Очі, шию, голос твій буду пить до щаду (Пачов.)]. До -ца жизни, дней - довіку, довічно, повік, до смерти, віку, до суду-віку, до віку й до суду, до кончини (до скінчання) віку, поки живота. [Гуляла-б довіку дівчиною молодою (Мет.). Не взнать тому весни повік, хто серцем холодний (Самійл.). Будеш у мене до смерти-віку хліб-сіль уживати (Дума)]. При -це жизни - наприкінці життя, на скінчанні (на сході) віку. Не без -ца же - не довіку-ж, не доки. [Пора була молодих за стіл сажати, не доки тут стояти їм (Сл. Гр.)]. Достигнуть желаемого -ца - дійти бажаного (жаданого) кінця. Положить -нец чему - зробити (покласти, дати) кінець (край) чому, берега дати чому. [Треба рішуче цій практиці зробити кінець (Н. Рада). Цьому процесові край вже покладено (Єфр.)]. Чтобы положить -нец этим толкам - щоб покласти край цим пересудам, поговорам. Приводить, привести, доводить, довести до -ца что - доводити, довести до кінця, (до) краю що, доходити, дійти краю у чому, довершити що. [Тепер, щоб ви знали, треба краю доводити, коли й де вінчати (Шевч.). Він не вміє нічого довершити (Л. Укр.)]. Приближаться, приблизиться, приходить, прийти, подходить, подойти к -цу - доходити, дійти краю (до краю, до кінця), кінча[и]тися, (с)кінчитися, бути на скінчу (Свидн.), вийти на кінець; срвн. Приходить 1. [Третя зима його життя доходила краю (Короленко). Екзамени дійшли до краю (Крим.)]. Дело приближается к -цу - справа доходить кінця. Приходило к -цу что у кого - став (почав) вибиватися з чого хто. [От і стали ми з харчів вибиватись (Короленко)]. Пришло к -цу что - (с)кінчилося що, завершився кінець чого, в чого. [У денної бійки кінець завершився (Рудан.)]. Водка приходит к -цу (шутл.) - горілці видко денце. Расследовать, узнать дело до -ца - розслідити (розвідати, дізнати) справу до кінця (до краю), дійти кінця справи. [Не дійшли ми кінця сеї справи (Куліш)]. -нец света (мира) - кінець (кончина) світу (світові). Вот и -нец всему - от і край усьому; от і все (с)кінчилося; от і по всьому. Всему есть -нец, всё имеет свой -нец - всьому (на все) є (єсть) кінець (край). -нец слезам, заботам - кінець (край) сльозам, турботам. -нец службы - кінець служби[і]; (завершение) відслуга. Ещё не настал -нец его несчастьям - ще не настав (не прийшов) кінець його нещастю. -нец делу; дело с -цом; да и -нец - скінчено справу; та й по всій справі; та й край! та й уже! та й квит! та й конт! по цей дуб миля. -нец чему - по чому. [Вже по дощеві (Звиног.)]. -нец был бы мне, будет нам - було-б по мені, буде по нас. Пришёл кому -нец - прийшов кінець кому, прийшла на кого остан[т]ня година, (перен.) урвався бас, урвалася нитка (вудка) кому, (фам.) сів маком хто. Тут тебе и -нец (капут, аминь) - тут тобі й край, капут, амінь, рішенець, решта, (провинц.) рехт, гак, хата, ярмиз, саксаган, амба, капець, капурис, каюк. -нец - делу венец, -нец дело венчает (красит) - кінець - ділу вінець (Номис). Не смотри начала, смотри -ца - не вважай на цвіт, бо чи буде ще плід. Не хвались началом, похвались - цом - не хвались починаючи, а похвались кінчаючи. На худой -нец - в найгіршому разі. Всему бывает -нец (о терпении) - на всякий терпець буває кінець;

8) (цель) мета, ціль (-лі). На какой -нец ты это делаешь? - нащо (навіщо) ти робиш це?

* * *

1) (время года) літо, ум. літко, літечко. [Літечко моє святе минуло хмарою (Шевч.)]. Жаркое, дождливое -то - палюче, дощовите (мокре, мочливе) літо. Засушливое, бездождное -то - посушне (засушливе, сухе) літо, сухоліття (-ття). Урожайное, благоприятное -то - (добре) поліття, (добрий) політок (-тку). Бабье -то - бабине літо. -то красное - літо (літечко) красне (любе). [Літечко любе на то (щоб співати) (Гліб.)]. Начало -та - початок (-тку) літа, (будущего) заліток (-тку), (чаще во мн. ч.) залітки (-ків). [Не зоставляй сіна на залітки, а то бува миші перегризуть (Вовч.)]. Середина -та - половина літа, межінь (-жени); см. Межень 1. В разгаре -та - в гарячу літню пору, в розгарі літа, в розповні літа. Летом - см. отдельно. Каждое -то - що-літа, що-літка, літо крізь літо. В это - то - цього літа, цьогорічного літа. В прошлое, прошедшее -то, прошедшим -том - того літа, торішнього літа. В будущем -те - наступного (прийдешнього) літа, на той рік улітку. Этого - та, прошлого -та - сьоголітній, тоголітній. [Цього літа суниці солодші за тоголітні (Брацлавщ.)]. Погода в это -то была благоприятна - година цього року була погідна (погожа), (для растительности) цього року було добре поліття (напр. на яблука). Сколько лет, сколько зим (не виделись)! - скільки літ, скільки зим (не бачилися)! Проводить, провести -то - перебувати, перебути літо и см. Летовать. Остаться на -то (до нового урожая и т. п.) - зостатися на літо, залітувати(ся). [Придбали дров на зиму, а вони й залітуються (Вовч.)];

2) (год) рік (р. року), літо. В -то от сотворения мира 5508-ое - в літо від початку (від сотворення) світу 5508-ме. В -то по Рождестве Христовом 15… - в літо по Різдві Христовому 15…, (стар.) року божого 15…, (архаич.) літа господня 15… [Року божого 1596 (Л. Зизаній)]. -та - роки (р. років), літа (р. літ). [Всього одним один синок за десять років, а то все дочки (Мирний). Чимало літ перевернулось, води чимало утекло (Шевч.)]. Через столько-то лет, спустя столько-то лет - за стільки-то років (літ), по стількох-то роках. По истечении десяти лет - по десятьох роках, як (коли) вийшло (минуло, збігло, спли(в)ло) десять років (літ). [Головні його біографи писали тоді, як уже літ сто збігло після поетової смерти (Крим.)]. Столько-то лет тому назад - стільки-то років (літ) тому, перед стількома-то роками. [Перед тридцятьма роками німецька соціял- демократія була малою партією (Грінч.)]. Лет (с) пятьсот, полтораста тому назад - років (літ) (з) п'ятсот, (з) півтораста (півтори сотні) тому (буде). [Вже буде літ п'ятсот тому, - на край шотландський вільний війною йшов король Едвард (Л. Укр.)]. Раз в сто лет - раз на сто років (літ). Опыт десяти лет - досвід десяти років (літ), десятирічний (десятилітній) досвід. Несколько лет существующий, -ствовавший, продолжающийся, -должавшийся и т. п. - кількарічний, кількалітній;

3) Лета (о возрасте) - роки (р. років), літа (р. літ); (годы) літа (ум. літка), вік (-ку) и віки (-ків), доба; срвн. Год 2 и Возраст. [Я виховував її до шости років (Кандід). За старечих Хафизових літ (Крим.). Віку молодого ще був парубок (Кон.)]. Стольких-то лет - стількох-то років (літ), стількох-то літ віку, стільки-то років мавши, (реже) по такому-то році (літі), (о молодых ещё) по такій-то весні. [Її донька Кунігунда, сімнадцяти років (Кандід). Дівчина двадцяти кількох літ віку (двадцати с чем-то, с небольшим лет) (Франко). Зараз по шістнадцятому літі пішла я за Данила (Кониськ.). Меншу, по другій весні, дівчинку забавляє нянька (Коцюб.)]. Сколько ему лет? - скільки йому років? скільки він має років? скільки йому віку? який він завстаршки? [Віку йому, хто його й зна, скільки й було (Еварн.)]. Ему столько-то, ему было столько-то лет (от-роду) - йому (він має, йому було (він мав) стільки-то років, стільки-то літ (віку). Ему было около двадцати лет - йому літ до двадцятьох (до двадцятка) доходило (добиралося). Женщина тридцати лет - тридцятилітня жінка, жінка тридцяти років, літ (віку), жінка, що має тридцять років. Он умер двадцати лет - він помер двадцятьох років, по двадцятому році, двадцять літ мавши. Человек лет пятидесяти - людина літ п'ятдесятьох, літ під п'ятдесят. В возрасте семи лет - сьоми років, літ (віку), по сьомому році, по сьомій весні. В десять лет, десяти лет он свободно говорил на трёх языках - в десять років (десять років мавши, по десятому році) він вільно розмовляв трьома мовами. В двадцать лет жизнь только начинается - у двадцять років (по двадцятому році, з двадцятьох років) життя допіру починається. Каких лет, в каких -тах - якого віку, яких літ. [Розпитай у нього, яка Октавія, якого віку (Куліш)]. Он ваших и т. п. лет - він вашого и т. п. віку, ваших літ, у ваших літах (літях), він годами такий буде як ви, він як ви завстаршки (устаршки, завстарішки); він вашої верстви (доби), (диал.) він у вашу діб, він у одну діб з вами. [Він як Данило устаршки (Хорол.). Така завстарішки, як я (Хорол.)]. Исполнилось столько-то лет кому - вийшло (минуло) стільки-то років (літ) кому. [Мені сім літ минало, а їй либонь минуло двадцять літ (Л. Укр.)]. Более ста лет кому - понад сто років (літ) кому, за[понад]столітній хто. В ваши - та - у ваших літах; як на ваші роки (літа). [У ваших літах я все це знав (Київ). Як на ваші літа ви ще зовсім молоді (Київ)]. Он кажется старше своих лет - він видає(ться) старішим за свої літа, від свого віку. Ему нельзя дать его лет - він видає(ться) молодшим за свої літа. В цвете лет, в цветущих -тах - в розц[к]віті віку. -ми, по -там - на літа, віком. [У старости беруть двох родичів молодого, на літа не молодих (Грінч. III). Віком він уже не молодий (Київ)]. Под бременем лет - під вагою (тягарем) (прожитих років. Молодые -та - молодий вік, молоді літа, молодощі (-щів и -щей). [Чи є в життю кращі літа та над молодії? (Л. Укр.). Мені стало жалко самого себе - моїх молодощів минулих (Грінч.)]. Человек молодых лет - людина молодого віку, віком (літами) молодий, на літа молодий. В молодых -тах - молодого віку, за молодого віку, за молодих літ, у молодому віку, у молоді роки, замолоду. [Мати служила молодого віку (Мирний). Чи ти хочеш замолоду м'ясо їсти, чи на старість кістки гризти? (Рудч.)]. С молодых лет - з молодого віку, з молодих літ, з-замолоду, змолоду. С малых лет - змалку, змалечку. С самых ранних лет - з малого малечку, з самісінького малечку, з пуп'яночку. [Таким був змалечку, таким зоставсь і до старости (Гр. Григ.). З самісінького малечку не зазнала я добра (Полтавщ.)]. В немолодых -тах - немолодого віку, в немолодих літах (літях). [Оженився він удруге в немолодих уже літях (Переясл.)]. Средних лет - середнього віку, середніх літ, середній, середовий (чоловік и т. п.). [Ой, маленьких потопила (орда), старих порубала, а середніх чоловіків у полон погнала (Пісня)]. В -тах - у літах, (з)літній, під літами, підійшлий, дохожалий, підстаркуватий, підстарий, підтоптаний; (о парне, девушке, достигших брачных лет) літній, дохожалий, дохожий. Молодіжі нема - все старі або літні люди (Грінч.). Літній чоловік (Київщ.). Баба Оксана була під літами, та ще кріпка собі жінка (Грінч.). По шинку походжував підійшлий уже жид з гарним животиком (Франко). Дівка вже дохожала, не сьогодня-завтра заміж піде (Сл. Гр.). Дівка вже дохожа - пора сватати (Борзенщ.)]. Зрелые -та - мужні (дозрілі) літа, дійшлий (дозрілий) вік. В зрелых -тах - у мужніх літах. Пожилые -та - літній вік, дохожалість (-лости), підстаркуватість (-тости). [Не вважаючи на свою дохожалість, вона любила молодитись (Н.- Лев.)]. Преклонные -та - похилий вік, похилі літа, давній вік, старі віки, старощі (-щів и -щей). [Ще-ж бо ти на світі у похилих літях не зовсім одиниця (Куліш)]. Преклонных лет - похилого віку, давнього віку. [Давнього віку людина був той Сулейман (Леонт.)]. На старости лет, на склоне лет - на старости-літя[а]х (диал. -літьох), в старих віках, на схилі віку. [Наш директор на старости-літях зовсім навісніє (Крим.). Довелося їй на старости- літах збідніти (Федьк.). Добре у молодому віку, а в старих віках кепсько (Гуманщ.)]. Войти в -та - дійти (мужніх, дозрілих) літ, дійти дозрілого віку. Он не достиг ещё требуемых лет, не вышел -тами - він ще літ не дійшов (не доріс), він ще літами (годами) не вийшов, йому ще літа (роки, года) не вийшли. [Меншая сестра літ не доросла (Метл.). Піп не хоче вінчати: ще, каже, йому года не вийшли (Г. Барв.)]. Он уже не в тех -тах, когда - він уже з тих літ вийшов, коли; йому вже з літ вийшло. [Роди, бабо, дитину, коли бабі з літ вийшло (Номис)]. -ми ушёл, а умом не дошёл - виріс, а ума не виніс; виріс до неба, а дурний як (не) треба (Приказки);

4) південь (-дня); см. Юг;

5) см. Летник 1;

6) тепло; см. Тепло, сщ.

* * *

Йоган Скот Еріугена (бл. 800 - 810, Ірландія - бл. 877) - середньовічний богослов і філософ. Освіту здобув в одному з ірландських монастирів. Од початку 840-х рр. проживав у Франції, при дворі Карла Лисого.У своїх поглядах був послідовником Св. Августина та Псевдо-ДіонісіяАреопагіта; твори останнього від 855 р. почав перекладати з грецьк. на лат. мову, супроводжуючи власні переклади детальними коментарями. Філософська система Й.С.Е. близька до пантеїзму з виразними елементами діалектики та містицизму. Прагнув довести, що і розум, і одкровення є джерелами істини, тому не суперечать одне одному. У творі "Про поділ природи" ("De divisione naturae") обґрунтовує пантеїстичну ідею, що Бог і світ об'єднуються в єдиному понятті "сущого", або "природи". До "природи" Й.С.Е. відносить не тільки те, що є, а й те, чого нема. Вся природа поділяється ним на чотири класи: 1) "природа, що творить, але не є створеною", тобто Бог як предковічна першопричина всіх речей; 2) "природа, що творить і сама створена", тобто ідеї (типу платонівських), що існують у Богові; 3) "природа, що створена, але сама не творить", тобто світ одиничних речей, і 4) "природа, що не творить і не створена", тобто знову Бог, але не як творець, а як мета й призначення всіх речей. Усе, що випромінюється з Бога, прагне повернутися до нього; отже, кінець усіх речей збігається з їхнім початком. Переклад Й.С.Е. творів Псевдо-Діонісія Ареопагіта справив великий вплив на середньовічну думку, хоч основний твір самого філософа - "Про поділ природи" - мав доволі незначне поширення (до того ж, його не раз як єретичний засуджувала церква).

[br]

Осн. тв.: "Про божественне передвизначення"; "Про поділ природи".

СУФІЗМ - містична течія в ісламі, що виникла у VIII ст. в Іраку та Сирії, згодом охопила весь мусульманський світ, а також проникла в Іспанію, Сицилію, на Балкани. Суть С. - любов до Бога і містичне возз'єднання людської душі з Всевишнім, яке досягається шляхом дотримання шаріату (загальномусульманського релігійного закону), аскетизму, духовного очищення. Класичне перське джерело з С. (аль-Худжвірі) зазначає: "Той суфій, хто для себе "помер", і живе лише істиною, уникаючи всіх людських дарунків і їхніх пут". Духовний шлях суфія - "таарік" - шлях до Бога, кінцевою метою якого є безпосереднє пізнання істини. Якщо шаріат - перший етап містичного шляху, тарікат - другий, то хакікат (істина) - третій, кінцевий, головне, мета суфіїв. Для вступу на духовний шлях суфію потрібна посвята і наставник (араб. - шейх, мюрид, перс. - пір), який, у свою чергу, на початку свого духовного життя був також висвячений наставником. Зв'язок окремих суфійських шейхів, починаючи від пророка Мухаммеда, позначається як ланцюжок - "сілсіле". Ці ланцюжки утворюються окремими суфійськими братствами (орденами). Вчення і методи різних суфійських братств відрізняються один від одного, але об'єднані кінцевою метою. Тому, коли йдеться про С., мається на увазі не якась конкретна, ідеологічно єдина система поглядів і положень, доктрин і постулатів, а велика кількість течій, шкіл, гілок і відгалужень, поданих цілим спектром концепцій та ідей містичного шляху, котрі об'єднані єдиною метою. Існують розбіжності щодо самого терміна "С.". На думку одних вчених, слово походить від араб, "тасаввуф", що означає "очищення себе" (Керр). А. Кримський вважав, що слово походить від араб, "суф" - вовна, груба вовняна тканина, з якої виготовлявся одяг суфіїв - хирка. Суфійська хирка переходила у спадок від наставника до найгіднішого духовного сина. Така передача хирки, яка часто налічувала до сотень літ і складалася з одних латок, - символ, що виражає передачу духовної влади. С. як філософсько-релігійний світогляд, що був різко опозиційним до ортодоксального ісламу, зазнавав переслідувань, хоча в результаті реформаторської діяльності аль-Газалі (1058 - 1111) отримав певне визнання. Газалі - викладач мусульманського права, автор відомого трактату "Відродження наук про віру", прийшов до висновку про неможливість раціонального пізнання Бога, про принципову невідповідність віри як поняття ірраціонального і філософії як продукту раціоналістичних побудов. Пізнання Бога, за аль-Газалі, можливе лише шляхом екстатичних переживань В. ін висунув вчення про богоподібність людської душі, яка, як і Бог, є позапросторовою. Попри боротьбу офіційного ісламу з С., ідеї С. стрімко поширювались. Це пояснюється близькими народові етичними ідеалами С., такими як чистота рук і серця, соціальна справедливість, рівність усіх людей перед Богом, утвердження добра, совісті і братства. У XI - XII ст. складається школа суфійської літератури - сукупність творів поетичних, філософських, житійних, що виражають і проповідують ідеї С. Розквітає суфійська поезія на фарсі (XII - XV ст.) - Саної, Аттар, Дж. Румі, Джамі. С. стає філософською основою, літературною нормою класичних мусульманських літератур - араб., перськ., турецьк., урду. С. вже не одне століття знаходиться в полі зору дослідників (Риттер, Корбін, А. Кримський, Е. Бертельс, Ніколсон, Тримінгем, Шиммель та ін.). А. Кримський присвятив ряд праць проблемам С. та взаємозв'язку С. і перськ. класичної поезії - "Нарис розвитку суфізму до кінця III ст. Гіджри" (1896), "Мусульманство та його будучність" (1904), "Історія Персії, її літератури та дервіської теософії" (1903 - 1917). С. сьогодні набуває популярності як на Сході, так і на Заході. Суфійська поетична традиція досягла XX ст. - у творчості М. Ікбаля (Пакистан), С. Сепехрі(Іран). Головна настанова С. - аскетизм і духовне очищення - спонукає до виникнення та утворення нових суфійських братств.