-
1 ground
1. n1) земля; поверхня землі; ґрунт2) ділянка землі3) pl сад; парк4) pl ділянка землі навколо будинку5) дно моря6) спортивний майданчик7) місцевість, область, район8) полігон; аеродром; плац9) фон, тло; ґрунтовка; фунт10) підстава, мотив, причина11) тема, предмет (розмови тощо)12) pl осадок, гуща13) недоїдки14) фундамент15) основний принцип16) pl основи, зачатки17) основоположна частина18) ел. заземлення19) театр. партер20) текст. основаground angle — ав. посадочний кут
ground contamination — військ. зараження місцевості стійкими отруйними речовинами
ground control — наземне управління; управління з землі
ground crew — ав. наземний обслуговуючий екіпаж
ground defence — військ. наземна протиповітряна оборона
ground flare — ав. аеродромний сигнальний вогонь
ground mine — військ. донна міна
ground personnel — ав. аеродромний технічний персонал
ground pilot — військ., розм. член аеродромної команди
ground point, ground zero — епіцентр (атомного вибуху)
ground troops (forces) — військ. наземні (сухопутні) війська
to break fresh ground — піднімати цілину; перен. прокладати нові шляхи
from the ground up — амер. грунтовно, у всіх відношеннях
to hold (to stand) one's ground — утримувати свої позиції, виявляти твердість
to fall to the ground — розвалюватися; виявитися безплідним
to run into the ground — амер. перестаратися
2. adj1) мелений, молотий; подрібнений2) притертий; пришліфований3. v1) сісти на мілину2) мор. примусити викинутися на берег3) ав. приземлятися4) примусити приземлитися5) перешкоджати відривові від землі6) класти (опускати) на землю8) навчати основ (предмета)9) ел. заземлити11) буд. закласти основу (фундамент)4. past і p.p. від grind* * *I n1) земля, поверхня землі; ґрунт, земляcontaminated ground — радіоактивно заражений ґрунт, радіоактивно заражена місцевість; дно моря; гipн. підошва виробки
2) ділянка землі; pl сад, парк, ділянка землі навколо будинку; майданчик, площадка; спортивний майданчик (тж. sports ground); football ground футбольне полеcycling ground — велодром; полігон; аеродром; плац; територія
3) місцевість, область, район; висота4) фон; ґрунт, ґрунтовка; офортний лак; жив. план5) підстава, причина, мотивgrounds for appeal — юp. підстава для касаційної скарги
6) предмет, тема (розмови, дослідження)7) pl осад, гуща; рідко залишки їжі8) icт. фундамент; основний принцип; pl засади, начала, основи; основна, основоположна частина9) миcл. нора10) eл. заземлення11) мyз. граунд, остинатний басII a1) наземний; який тримається низько над землею2) аеродромнийIII v1) сісти на мілину; посадити на мілину; мop. змусити викинутися на берег або приткнутися до берега2) aв. приземлятися; змусити приземлитися; перешкоджати відриву від землі3) класти, опускати на землюto ground arms — вiйcьк. складати зброю, здаватися; опускатися на землю
4) базувати, обґрунтовувати5) (in) навчати основам ( предмета)6) eл. заземлювати7) cпeц. ґрунтувати; міздрити ( шкіру)8) бyд. покласти підмурок9) відстороняти від польотів ( пілота); відчисляти з льотного складу; позбавляти прав водія; не дозволяти ( підліткові) водити автомобіль; відчисляти з флоту; не дозволяти виліт; не дозволяти старт ( космічного корабля)IV a1) мелений, товчений, подрібнений2) матовий, матований3) = ground-inV past, p. p. від grind II -
2 ground
I n1) земля, поверхня землі; ґрунт, земляcontaminated ground — радіоактивно заражений ґрунт, радіоактивно заражена місцевість; дно моря; гipн. підошва виробки
2) ділянка землі; pl сад, парк, ділянка землі навколо будинку; майданчик, площадка; спортивний майданчик (тж. sports ground); football ground футбольне полеcycling ground — велодром; полігон; аеродром; плац; територія
3) місцевість, область, район; висота4) фон; ґрунт, ґрунтовка; офортний лак; жив. план5) підстава, причина, мотивgrounds for appeal — юp. підстава для касаційної скарги
6) предмет, тема (розмови, дослідження)7) pl осад, гуща; рідко залишки їжі8) icт. фундамент; основний принцип; pl засади, начала, основи; основна, основоположна частина9) миcл. нора10) eл. заземлення11) мyз. граунд, остинатний басII a1) наземний; який тримається низько над землею2) аеродромнийIII v1) сісти на мілину; посадити на мілину; мop. змусити викинутися на берег або приткнутися до берега2) aв. приземлятися; змусити приземлитися; перешкоджати відриву від землі3) класти, опускати на землюto ground arms — вiйcьк. складати зброю, здаватися; опускатися на землю
4) базувати, обґрунтовувати5) (in) навчати основам ( предмета)6) eл. заземлювати7) cпeц. ґрунтувати; міздрити ( шкіру)8) бyд. покласти підмурок9) відстороняти від польотів ( пілота); відчисляти з льотного складу; позбавляти прав водія; не дозволяти ( підліткові) водити автомобіль; відчисляти з флоту; не дозволяти виліт; не дозволяти старт ( космічного корабля)IV a1) мелений, товчений, подрібнений2) матовий, матований3) = ground-inV past, p. p. від grind II -
3 select out
-
4 remand
1. n1) дальше утримання під вартою (для додаткового розслідування справи заарештованого)2) заарештований, залишений під вартою (для дальшого розслідування)3) військ. відчислення, звільнення, вилучення із списків2. v1) повертати заарештованого під варту (для додаткового розслідування)2) відсилати назад на дослідування (про справу)3) військ. відчисляти, вилучати із списків4) відкликати -
5 select out
См. также в других словарях:
відчисляти — я/ю, я/єш і відчи/слювати, юю, юєш, недок., відчи/слити, лю, лиш, док. Те саме, що відраховувати … Український тлумачний словник
відчисляти — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
відкидати — I відк идати аю, аєш, недок., відки/нути, ну, неш, док., перех. 1) Кидати вбік або назад від кого , чого небудь. || Різким рухом відстороняти, відштовхувати когось від себе. 2) Відводити геть, піднімати вгору або опускати вниз що небудь,… … Український тлумачний словник
відчислити — див. відчисляти … Український тлумачний словник
відчислювати — див. відчисляти … Український тлумачний словник
відчисляння — я, с. Дія за знач. відчисляти … Український тлумачний словник
звільняти — I я/ю, я/єш, зві/льнювати, юю, юєш, недок., звільни/ти, звільню/, зві/льниш, док., перех. 1) Випускати кого небудь з під арешту, з в язниці і т. ін.; давати волю. 2) Силою визволяти кого небудь з під арешту, з в язниці і т. ін.; здобувати в бою… … Український тлумачний словник
