-
1 відставати
= відстати1) ( залишатися позаду) to remain behind, to fall (to lag, to drop) behind; to straggle; to be backward, to be behindhand; to be in arrears; to desist2) ( про годинник) to be ( to go) slow, to lose3) ( відклеюватися) to come off, to come loose, to peel off4) ( відчепитися) to leave ( to let) alone -
2 відбиватися
= відбитися1) ( захищатися) to defend oneself ( against); to beat off, to repulse2) (про світло, хвилі) to be reflected; to reverberate3) ( залишати слід) to leave an imprintвідбиватися в пам'яті — to be engraved ( stamped) on one's memory
4) (позначатися, впливати) to affect, to have an affect (on); to tell (on)5) ( відламуватися) to break off, to be broken off6) ( відставати від своїх) to drop ( to fall) behind, to straggle, to become separated fromвідбиватися від рук — to get out of hand, to be incorrigible; ( про дитину) to become unmanageable
-
3 відстати
-
4 відходити
= відійти1) (іти, залишати якесь місце) to move away ( off), to go off (away, back), to stand back; to withdraw, to recede; ( від) to step aside ( from), to walk away ( from); ( про потяг) to leave, to depart3) військ. to withdraw, to draw off, to fall back; ( відступати) to retreat4) (про сезон, ягоди тощо) to end, to come to an end5) ( заспокоюватися) to recover, to come to oneself, to regain oneself6) (відставати, відклеюватися) to come off7) ( умирати) to pass away, to breathe one's last; недок. тж. to be dying, to be going8) ( про води при пологах) to brake -
5 не
1) ( виражає заперечення змісту) not; no, none; ( з герундієм) withoutне… не… — neither… nor…
він не прийде — he will not ( won't) come
не досить — not enough; insufficiently
2) ( підсилювальна частка)3)не вистачати (вистачити) (бракувати) — to be wanting, to fall short, to be insufficient, to fail
не відставати (від) — to keep up ( with)
не може бути! — that's impossible!, hat couldn't be
не раз — more than once, time and again, repeatedly, many a time
не те — (or) else
-
6 lag
French\ \ retard; décalageGerman\ \ Lag; VerzögerungDutch\ \ vertragingItalian\ \ sfasamentoSpanish\ \ desplazamiento; desfasamientoCatalan\ \ desfasament, retardPortuguese\ \ atraso; desfasamento; defasagem (bra)Romanian\ \ -Danish\ \ tidsforskydningNorwegian\ \ tidsforskyvningSwedish\ \ tidsförskjutning; laggGreek\ \ καθυστέρησηFinnish\ \ viive; viipymäHungarian\ \ késleltetés; idõbeli eltolódásTurkish\ \ gecikmeEstonian\ \ viitaeg; ajaniheLithuanian\ \ vėlavimas; vėlinimasisSlovenian\ \ odlog; zamikPolish\ \ opóźnienie; zwłoka; pozostawać w tyle; opóźniać sięRussian\ \ лагUkrainian\ \ відставати; запізнюватисьSerbian\ \ временско заостајање; лагIcelandic\ \ töf; timamunurEuskara\ \ lagFarsi\ \ -Persian-Farsi\ \ تاخیرArabic\ \ التخلف (يتخلف)Afrikaans\ \ sloer (v); sloering (n)Chinese\ \ 滞 后Korean\ \ 시차
См. также в других словарях:
відставати — аю/, ає/ш, недок., відста/ти, а/ну, а/неш, док. 1) Відділятися, відпадати від чого небудь. 2) перен., розм. Припиняти стосунки, втрачати зв язок із ким небудь; відходити від кого небудь. 3) перен., розм. Переставати докучати. 4) Рухаючись… … Український тлумачний словник
повідставати — ає/, аємо/, аєте/, док. 1) Відділяючись, відокремлюючись, відпасти від чого небудь скрізь або в багатьох місцях. 2) Рухаючись, відстати від кого небудь (про всіх чи багатьох) … Український тлумачний словник
відставати — 1) = відстати (залишатися в дорозі позаду когось / чогось), лишатися, лишитися (перев. зі сл. позаду ); відбиватися, відбитися, відходити, відійти, відриватися, відірватися (утрачати при цьому зв язок з кимсь); приставати, пристати (стомившись)… … Словник синонімів української мови
відставати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
повідставати — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
буксувати — у/є, недок. 1) Обертатися, ковзаючись на місці (про колеса). || Стояти на місці, не рухатися внаслідок того, що колеса, обертаючись, ковзаються на місці (про машину). 2) перен., розм. Затримуватися, відставати; залишатися на колишньому рівні… … Український тлумачний словник
відбиватися — а/юся, а/єшся, недок., відби/тися, відіб ю/ся, відіб є/шся; мин. ч. відби/вся, би/лася, би/лося; наказ. сп. відби/йся; док. 1) Відламуватися, відпадати, відколюватися внаслідок ударів. 2) Захищаючись від когось, завдавати ударів. || перен.… … Український тлумачний словник
відділятися — я/юся, я/єшся, недок., відділи/тися, ілю/ся, і/лишся, док. 1) Відриватися від цілого або того, до чого приєднане, прикріплене; відставати. 2) Відокремлюватися, виділятися із складу кого , чого небудь. 3) Відокремлюючись, відходити, віддалятися… … Український тлумачний словник
відлипати — а/ю, а/єш, недок., відли/пнути, ну, неш, док. Відставати, відокремлюватися, відклеюватися від чогось … Український тлумачний словник
відставання — я, с. Дія і стан за знач. відставати 1), 4 6) … Український тлумачний словник
відстати — див. відставати … Український тлумачний словник