-
1 відриватися
= відірватися1) ( про ґудзик) to come off, to tear off2) ( злітати) to take off, to lift off3) (від; перестати займатися чимсь) to tear oneself away ( from)4) ( втрачати зв'язок) to lose touch ( with), to lose contact ( with) -
2 підриватися
I = підірватися1) (вибуховою речовиною, на міні) to be exploded ( blown up)2) ( про здоров'я) to be undermined; to be injured (harmed, shaken)II = підритися; див. підривати II -
3 відірватися
док. див. відриватися -
4 підірвати
= підірватися; док. див. підривати I, підриватися I -
5 підірватися
= підриватися I, підірвати -
6 підритися
= підриватися II
См. также в других словарях:
відриватися — I а/юся, а/єшся, недок., відірва/тися, ірву/ся, і/рве/шся, док. 1) Відділятися, відокремлюватися від цілого внаслідок поштовху або під дією власної ваги. 2) перен. Відходити, віддалятися від кого , чого небудь. || Стрімко підніматися з землі. ||… … Український тлумачний словник
підриватися — I а/юся, а/єшся, недок., підірва/тися, підірву/ся, піді/рвешся, док. 1) Гинути або руйнуватися від вибуху. 2) перен. Послаблюватися від чого небудь. || Втрачатися, позбуватися (про здоров я, сили і т. ін.). || перев. док., розм. Пошкодити собі… … Український тлумачний словник
повідриватися — а/ється, а/ємося, а/єтеся, док. 1) Відірватися від чого небудь унаслідок натягування, поштовху, удару і т. ін. (про все чи багато чого небудь, усіх чи багатьох). 2) перен. Перестати що небудь робити, чимось займатися (про всіх чи багатьох). 3)… … Український тлумачний словник
відриватися — [в ідриева/тиес а] а/йеіц :а, а/йуц :а … Орфоепічний словник української мови
відриватися — 1 дієслово недоконаного виду відділятися відриватися 2 дієслово недоконаного виду відкопуватися … Орфографічний словник української мови
підриватися — 1 дієслово недоконаного виду гинути від вибуху; руйнуватися; послаблюватися підриватися 2 дієслово недоконаного виду ритися; шкодити кому небудь; підкопуватися під кого небудь … Орфографічний словник української мови
повідриватися — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
уриватися — I (врива/тися), а/юся, а/єшся, недок., увірва/тися і урва/тися, ву/ся, ве/шся, док. 1) Відокремлюватися від чого небудь цілого внаслідок ривка, поштовху або під дією власної ваги; відриватися. || Перериватися, розриватися навпіл, на частини. 2)… … Український тлумачний словник
відривання — I я, с. Дія за знач. відривати I 1), 5) й відриватися I 1), 5). II я, с. Дія за знач. відривати II й відриватися II … Український тлумачний словник
відщеплюватися — юється, недок., відщепи/тися, е/питься; мн. відще/пляться; док. 1) Відриватися, відколюватися від чого небудь. 2) перен. Відриватися, віддалятися від певного суспільного середовища. 3) хім. Відділятися (про молекули або їх частини) … Український тлумачний словник
руйнуватися — у/ється, недок. 1) Ламаючись, розбиваючись і т. ін., розвалюватися. || Знищуватися, перетворюватися на руїни (внаслідок стихійного лиха, війни і т. ін.). || Гинути, зникати, ліквідуватися (про державу, суспільний лад і т. ін.). || Доходити до… … Український тлумачний словник
