-
1 відкидати
I відки́датисм. відкидати III відкида́ти= відки́нути1) отбра́сывать, отбро́сить, отки́дывать, отки́нуть; ( с силой) отшвы́ривать, отшвырну́тьвідкида́ти го́лову — отки́дывать, отки́нуть (запроки́дывать, запроки́нуть) го́лову
відкида́ти но́ги перен. — (умере́ть) протяну́ть но́ги
2) (поворотив или сняв, открывать) отки́дывать, отки́нуть; ( о двери) отворя́ть, отвори́ть3) (отворачивая, открывать) отки́дывать, отки́нуть, отвёртывать, отверну́ть; ( полу одежды) отпа́хивать, отпахну́ть; ( резким движением) захлёстывать, захлестну́ть4) (отклонять, не принимать чего, отказываться от чего) отбра́сывать, отбро́сить; отверга́ть, отве́ргнуть; (только соверш.) отри́нуть5) (только несоверш: не признавать какого-нибудь факта) отрица́ть6) ( давать отражение) отбра́сывать, отбро́сить, отража́ть, отрази́ть, отдава́ть, отда́тьIII відкида́ти= відки́датиотбра́сывать, отброса́ть, отки́дывать, откида́ть; ( с силой) отшвы́ривать, отшвыря́тьвідкида́ти сніг — ( без указания от чего) чи́стить снег
-
2 підкидати
= підки́нути, підки`дувати1) подбра́сывать, подбро́сить, подки́дывать, подки́нуть; ( поднимать с места высоко кверху) взмётывать, взмета́ть, взбра́сывать, взбро́сить; (дёргая, поднимать вверх) вздёргивать, вздёрнуть2) (бросая, добавлять что или чего к чему-нибудь) подбра́сывать, подбро́сить, подки́дывать, подки́нуть, диал. прики́дывать, прики́нуть; ( сваливая с чего - -нибудь) подва́ливать, подвали́ть3) ( тайком класть) подбра́сывать, подбро́сить, подки́дывать, подки́нуть, (только соверш.) подметну́ть -
3 повідкидати
1) поотбра́сывать, поотбро́сить, отбро́сить, поотки́дывать, отки́нуть; ( с силой) поотшвыря́ть, отшвырну́ть2) (отогнув, отодвинуть) поотки́дывать, отки́нуть, поотвора́чивать, отверну́ть; ( полы одежды) отпахну́ть -
4 попідкидати
подбра́сывать -
5 відкидувати
-
6 відкинути
см. відкидати II1) отбро́сить, отки́нуть; ( с силой) отшвырну́тьвідки́нути го́лову — отки́нуть (запроки́нуть) го́лову
відки́нути но́ги перен. — (умере́ть) протяну́ть но́ги
2) (поворотив или сняв, открывать) отки́нуть; ( о двери) отвори́ть3) (отворачивая, открывать) отки́нуть, отверну́ть; ( полу одежды) отпахну́ть; ( резким движением) захлёстывать, захлестну́ть4) (отклонять, не принимать чего, отказываться от чего) отбро́сить; отве́ргнуть; отри́нуть5) ( давать отражение) отбро́сить, отрази́ть, отда́ть -
7 підкидувати
см. підкидати -
8 підкинути
см. підкидати -
9 поодк...
(надо смотреть на повідк...; например: поодкида́ти, поодкрива́ти надо смотреть:) повідкидати, повідкривати
См. также в других словарях:
відкидати — I відк идати аю, аєш, недок., відки/нути, ну, неш, док., перех. 1) Кидати вбік або назад від кого , чого небудь. || Різким рухом відстороняти, відштовхувати когось від себе. 2) Відводити геть, піднімати вгору або опускати вниз що небудь,… … Український тлумачний словник
підкидати — а/ю, а/єш і рідко підки/дувати, ую, уєш, недок., підки/нути, ну, неш, док., перех. 1) Різко кидати вгору або піднімати. || Робити різкий рух вгору (рукою, головою, частиною тулуба і т. ін.). || перев. безос., розм. Сильно трусити (під час їзди… … Український тлумачний словник
повідкидати — а/ю, а/єш, док., перех. 1) Відкинути вбік або назад від кого , чого небудь усе чи багато чого небудь, скрізь або в багатьох місцях. 2) Лежачи, безвладно відвести вбік ноги, руки, голови; відхилити назад тіло, обпершись об що небудь (про всіх чи… … Український тлумачний словник
попідкидати — а/ю, а/єш, док., перех. Підкинути що небудь багатьом (кожному зокрема); підкинути багато чогось (по одному) … Український тлумачний словник
відкидати — відкинути 1) (різким рухом переміщати назад, убік руку, ногу, голову); відвертати, відвернути, відводити, відвести (також повільно, нерізко); закидати, закинути (перев. назад) 2) (про погляд, теорію тощо не визнавати чогось, не приймати чогось),… … Словник синонімів української мови
підкидати — I = підкинути 1) (різко кидати / піднімати вгору); чукикати, чукати, гуцати, гуцикати, гецати (перев. дитину на руках / колінах) 2) (потай класти, залишати у кого н. із певною метою), підкладати, підкласти, підсувати, підсовувати, підсунути II ▶… … Словник синонімів української мови
відкидати — дієслово доконаного виду відкидати дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
підкидати — дієслово доконаного виду підкидати дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
повідкидати — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
попідкидати — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
відбивати — I = відбити 1) (ударами відокремлювати частину від цілого), оббивати, оббити, надбивати, надбити, збивати, збити, відколювати, відколоти, лупати 2) (успішно протидіяти наступові супротивника, боєм змушувати його відступити), відкидати, відкинути … Словник синонімів української мови