-
1 підкидати
= підкинути1) ( кидати вгору) to throw up, to toss upпідкидати монету — to toss up, to toss coin
підкидати дитину на руках — to dance ( to dandle) a child
2) ( додавати) to addпідкидати дитину комусь — to leave a child at someone's door (in someone's charge, care), to abandon a baby
-
2 відкидати
= відкинути1) to throw (to cast, to fling) off ( away); to toss (away, off, down); ( верх машини) to fold back; ( портьєру) to rip aside3) (відмовлятися, відхиляти) to reject, to give up; to deny; to decline, to avert; to discard; to repudiate, to reprobate, to exceptвідкинути ноги — to kick the bucket, to turn one's toes up
-
3 відкидати
abnegate, discard, overrule, rebut, refuse, repel, throw out a charge, turn down -
4 відкидати вимоги терористів
Українсько-англійський юридичний словник > відкидати вимоги терористів
-
5 відкидати вимогу
override a claim, reject a demand, turn down a demand -
6 відкидати демарш
-
7 відкидати доказ
-
8 відкидати домагання
Українсько-англійський юридичний словник > відкидати домагання
-
9 відкидати обвинувачення
deny prosecution, repudiate a charge, refute charges, repel accusation, waive indictmentУкраїнсько-англійський юридичний словник > відкидати обвинувачення
-
10 відкидати підозри
Українсько-англійський юридичний словник > відкидати підозри
-
11 відкидати сексуальні домагання
Українсько-англійський юридичний словник > відкидати сексуальні домагання
-
12 відкидати ультиматум
Українсько-англійський юридичний словник > відкидати ультиматум
-
13 підкидати дитину
-
14 відвалювати
-
15 відводити
= відвести1) ( вести із собою) to take, to lead3) ( переміщати) to remove, to shift, to displaceвідводити назад війська — to draw off (to withdraw, to take back) the troops
4) ( відвертати) to divert; to deflect; to ward offвідводити удар — to parry ( to deflect) a blow; to remove a blow
5) (відкидати, відхиляти) to reject; юр. (присяжних, свідків) to recuse, to challenge6) ( виділяти для користування) to allot, to set aside -
16 відкидання
-
17 відкидатися
= відкинутися1) to lean back; ( у кріслі) to settle back, to recline -
18 відкинути
-
19 відмітати
-
20 відхиляти
= відхилити1) ( від напряму) to deflect, to divert, to turn aside; to avert2) ( відкидати) to decline, to turn down; to scout, to reject; юр. to ignoreвідхиляти законопроект — to defeat a bill, to reject a bill, to throw out a bill
відхиляти пропозицію — to reject a suggestion, to turn down a proposal
відхиляти резолюцію — to throw out a resolution, to turn down a resolution, to reject a resolution
3) ( двері) to open slightly, to leave ajar
- 1
- 2
См. также в других словарях:
відкидати — I відк идати аю, аєш, недок., відки/нути, ну, неш, док., перех. 1) Кидати вбік або назад від кого , чого небудь. || Різким рухом відстороняти, відштовхувати когось від себе. 2) Відводити геть, піднімати вгору або опускати вниз що небудь,… … Український тлумачний словник
підкидати — а/ю, а/єш і рідко підки/дувати, ую, уєш, недок., підки/нути, ну, неш, док., перех. 1) Різко кидати вгору або піднімати. || Робити різкий рух вгору (рукою, головою, частиною тулуба і т. ін.). || перев. безос., розм. Сильно трусити (під час їзди… … Український тлумачний словник
повідкидати — а/ю, а/єш, док., перех. 1) Відкинути вбік або назад від кого , чого небудь усе чи багато чого небудь, скрізь або в багатьох місцях. 2) Лежачи, безвладно відвести вбік ноги, руки, голови; відхилити назад тіло, обпершись об що небудь (про всіх чи… … Український тлумачний словник
попідкидати — а/ю, а/єш, док., перех. Підкинути що небудь багатьом (кожному зокрема); підкинути багато чогось (по одному) … Український тлумачний словник
відкидати — відкинути 1) (різким рухом переміщати назад, убік руку, ногу, голову); відвертати, відвернути, відводити, відвести (також повільно, нерізко); закидати, закинути (перев. назад) 2) (про погляд, теорію тощо не визнавати чогось, не приймати чогось),… … Словник синонімів української мови
підкидати — I = підкинути 1) (різко кидати / піднімати вгору); чукикати, чукати, гуцати, гуцикати, гецати (перев. дитину на руках / колінах) 2) (потай класти, залишати у кого н. із певною метою), підкладати, підкласти, підсувати, підсовувати, підсунути II ▶… … Словник синонімів української мови
відкидати — дієслово доконаного виду відкидати дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
підкидати — дієслово доконаного виду підкидати дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
повідкидати — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
попідкидати — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
відбивати — I = відбити 1) (ударами відокремлювати частину від цілого), оббивати, оббити, надбивати, надбити, збивати, збити, відколювати, відколоти, лупати 2) (успішно протидіяти наступові супротивника, боєм змушувати його відступити), відкидати, відкинути … Словник синонімів української мови