-
1 відзивати
див. відкликати -
2 підзивати
-
3 відзивати
= відізва́тиотзыва́ть, отозва́ть -
4 підзивати
= підізва́типодзыва́ть, подозва́ть -
5 відзивати
widżywatyдієсл. -
6 відзивати
გამოძახება -
7 reclaim
1. n1) виправленняit is beyond (past) reclaim — це непоправно
2) освоєння (землі)3) меліорація2. v1) виправляти, перевиховувати, морально відроджуватиto reclaim smb. from sin — відвернути когось від гріха
2) виправляти3) с.г. піднімати цілину; розорювати, освоювати (занедбані землі)4) меліорувати; окультурювати; осушувати5) вимагати повернення (чогось)6) повернути собі (втрачене)7) утилізувати, використовувати8) відновлювати, регенерувати9) військ. дезактивувати13) юр. подавати апеляцію; оскаржувати14) приручати* * *I [ri'kleim] n1) виправлення2) = reclamation IIII [ri'kleim] v1) виправляти, робити кращим ( кого-небудь); викликати ( моральне) відродженняto reclaim a criminal — виправити злочинця; виправляти, відновлювати ( що-небудь)
2) c-г. піднімати, зорювати ( цілину); освоювати ( занедбані землі); меліорувати; окультурювати, осушувати4) утилізувати, використовувати; cпeц. відновлювати, регенерувати5) вiйcьк. дезактивувати6) приручати (особл. сокола)8) дiaл.; юp. подавати апеляцію, оскаржувати9) миcл. відкликати, відзивати ( собаку) -
8 reclaim
I [ri'kleim] n1) виправлення2) = reclamation IIII [ri'kleim] v1) виправляти, робити кращим ( кого-небудь); викликати ( моральне) відродженняto reclaim a criminal — виправити злочинця; виправляти, відновлювати ( що-небудь)
2) c-г. піднімати, зорювати ( цілину); освоювати ( занедбані землі); меліорувати; окультурювати, осушувати4) утилізувати, використовувати; cпeц. відновлювати, регенерувати5) вiйcьк. дезактивувати6) приручати (особл. сокола)8) дiaл.; юp. подавати апеляцію, оскаржувати9) миcл. відкликати, відзивати ( собаку) -
9 відізвати
= відізватися; док. див. відзивати, відзиватися -
10 підізвати
-
11 відізвати
см. відзиватиотзыва́ть, отозва́ть -
12 підізвати
см. підзивати -
13 beckon
-
14 call off
phr v1) відкликати, відзивати3) відволікати ( увагу)4) aмep.; вiйcьк. розподілятися ( по порядку номерів) -
15 hollo off
-
16 beckon
-
17 call off
phr v1) відкликати, відзивати3) відволікати ( увагу)4) aмep.; вiйcьк. розподілятися ( по порядку номерів) -
18 hollo off
-
19 отзывать
отозвать кого відкликати, відкликати, відзивати, відозвати кого. [Відкликав його набік і почав щось говорити]. Отозванный - відкликаний.* * *I несов.; сов. - отозв`атьвідклика́ти, відкли́кати, відзива́ти, відізва́ти; відгу́кувати, відгука́ти и відгукну́тиII( иметь привкус) відго́нити, віддава́ти; ( нести) тхну́ти -
20 подзывать
подозвать кликати, прикликати, прикликати, підкликати, підкликати підзивати, підізвати. [Сказав прикликати собі слуг тих. Мужик його підкликав, за чубика посмикав]. Подозванный - прикликаний, підкликаний, підізваний.* * *несов.; сов. - подозв`атьпідклика́ти, підкли́кати, приклика́ти, прикли́кати, підзива́ти, підізва́ти
- 1
- 2
См. также в других словарях:
відзивати — а/ю, а/єш, недок., відізва/ти, ву/, ве/ш, док., перех., рідко. Те саме, що відкликати 1), 2) … Український тлумачний словник
підзивати — а/ю, а/єш, недок., підізва/ти, ву/, ве/ш, док., перех. Голосом або рухами просити наблизитися, підійти … Український тлумачний словник
відзивати — дієслово недоконаного виду рідко … Орфографічний словник української мови
підзивати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
відізвати — див. відзивати … Український тлумачний словник
підзивання — я, с. Дія за знач. підзивати … Український тлумачний словник
підізвати — див. підзивати … Український тлумачний словник
кликати — I (голосом, жестом просити наблизитися, обізватися, зайти тощо), покликати, покликати, покликнути; гукати, нагукувати, нагукати, нагукнути (голосно); волати (голосно, просячи допомоги); манити, приманювати, приманити (просити підійти, роблячи… … Словник синонімів української мови