-
61 відстреляти
см. відстрілювати I -
62 відстрілити
см. відстрілювати I -
63 відстріляти
-
64 відфутболити
= відфутбо́люватиотфутбо́лить, отфутбо́ливать -
65 втілити
см. втілювативоплоти́ть; (представлять что-нибудь в образе живого существа, лица) олицетвори́ть; ( сохранять в чём-нибудь) запечатле́ть; ( передавать в какой-нибудь определённой форме) обле́чь (что во что); ( превращать во что-нибудь реальное) претвори́ть (во что) -
66 добілити
см. добілювати -
67 добіляти
см. добілюватидобеля́ть -
68 закопилювати
закопи́лювати гу́би (губу́) — надува́ть гу́бы, наду́ть гу́бы; (перен.- сердиться или важничать) надува́ться, наду́ться
-
69 застрілити
см. застрілювати -
70 змилювати
I1) ( расходовать) измы́ливать, измы́лить2) (делать мыльным, покрывать мыльной пеной) взмы́ливать, взмы́лить3) хим. обмы́ливать, обмы́литьII1) ошиба́ться, ошиби́ться; ( при стрельбе) прома́хиваться, промахну́тьсязми́лювати на сло́ві — обмо́лвиться, оговори́ться
2) ( с дополнением) вводи́ть в заблужде́ние, ввести́ в заблужде́ние, сбива́ть с то́лку, сбить с то́лку -
71 настріляти
см. настрілюватинастрелять, набить; спец., охотн. отстрелять -
72 націлити
I наці́литисм. націлюватиII -
73 націляти
I націля́тисм. націлюватиII -
74 обстріляти
см. обстрілюватиобстреля́ть -
75 окриляти
= окрилити, окри́люватиокрыля́ть, окрыли́ть; воодушевлять, воодушевить -
76 опалювати
= опали́ти, опаля`ти1) обжига́ть, обжечь, опаля́ть, опа́ливать, опали́ть2) (несоверш. только опа́лювати) ота́пливать, отопля́ть, отопи́ть -
77 осмілити
см. осмілюватиприда́ть сме́лости; подбодри́ть -
78 перебілити
см. перебілювати -
79 перевтілити
см. перевтілювати -
80 перенацілити
см. перенацілювати
См. также в других словарях:
профілювати — ю/ю, ю/єш, недок. і док., перех. 1) спец. Надавати правильного, потрібного профілю чому небудь (дорозі, площадці, деталі, заготовці і т. ін.). Профілювати шини. || Надавати певної форми деталі з листового або штабового металу поздовжнім згинанням … Український тлумачний словник
прострілювати — 1 дієслово недоконаного виду пробивати пострілом наскрізь; обстрілювати рідко прострілювати 2 дієслово недоконаного виду перевіряти зброю; стріляти деякий час … Орфографічний словник української мови
перебілювати — юю, юєш, недок., перебіли/ти, білю/, бі/лиш, док., перех. 1) Білити, покривати розчином крейди, вапна (ще раз, повторно або заново, по іншому). Перебілити кімнату. 2) Вибілювати все чи багато чого небудь, одне за одним. Перебілити всі кімнати. 3) … Український тлумачний словник
пробілювати — юю, юєш, недок., пробіли/ти, білю/, бі/лиш, док., перех. 1) Промазувати розчином крейди, вапна і т. ін., робити що небудь білим. Пробілювати стіни. 2) Піддаючи спеціальній обробці, робити частково або зовсім білим. Пробілювати цукор … Український тлумачний словник
прострілювати — I юю, юєш, недок., простре/лити і рідко прострі/лити, лю, лиш, док., перех. 1) Стріляючи, пробивати наскрізь. 2) тільки недок. Тримати під обстрілом який небудь простір, ділянку і т. ін.; обстрілювати. II юю, юєш, недок., простріля/ти, я/ю, я/єш … Український тлумачний словник
вистрілювати — 1 дієслово недоконаного виду робити постріл, викидати стебло, стрілку про рослини рідко вистрілювати 2 дієслово недоконаного виду стріляючи, витрачати набої, снаряди; знищувати всіх або багатьох тварин рідко … Орфографічний словник української мови
відстрілювати — 1 дієслово недоконаного виду відбивати частину від цілого відстрілювати 2 дієслово недоконаного виду полюючи, убивати якусь кількість … Орфографічний словник української мови
пристрілювати — 1 дієслово недоконаного виду убивати або добивати пострілом пристрілювати 2 дієслово недоконаного виду перевіряти точність зброї … Орфографічний словник української мови
вистрілювати — I і рідко вистре/лювати, юю, юєш, недок., ви/стрілити і рідко ви/стрелити, лю, лиш, док. 1) Робити постріл. 2) перен. Вискакувати, вилітати з чого небудь із тріском, із силою (звичайно про зерно з колоска, насіння з насіннєвої коробочки, корок із … Український тлумачний словник
відбілювати — юю, юєш, недок., відбіли/ти, ілю/, і/лиш, док. Те саме, що вибілювати 2) … Український тлумачний словник
втілювати — (уті/лювати), юю, юєш, недок., вті/лити (уті/лити), лю, лиш, док., перех., у чому і в що. Здійснювати, реалізувати в конкретній формі певну думку, задум тощо; виражати в матеріальній формі. || Бути виявом, вираженням чого небудь; відбивати в собі … Український тлумачний словник