Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

втілювати

  • 81 настреливать

    настрелять настрілювати, настріляти, (дичи ещё) набивати, набити, (о мног.) понастрілювати, понабивати чого. [Наш стрілець сьогодні багато качок настріляв (Сл. Гр.). Набив багато дичини (Сл. Ум.)]. Настрелянный - настріляний, набитий, понастрілюваний, понабиваний. -ться -
    1) (стр. з.) настрілюватися, бути настрілюваним, настріляним, понастрілюваним и т. п.;
    2) (вдоволь, сов.) настрілятися, попостріляти (досхочу), (о мног.) понастрілюватися.
    * * *
    несов.; сов. - настрел`ять
    настрі́лювати, -люю, -люєш, настріля́ти

    Русско-украинский словарь > настреливать

  • 82 нацеливать

    и Нацелять нацелить націлювати и націляти, націлити що и чим на (в) кого, в (на) що и кого, що, (удачно) налучати, налучити чим в кого и кого, (в) що, (преимущ. о пушке ещё) нарих[ш]товувати, нарих[ш]тувати, вимірювати и виміряти, вимірити (гармату) на що, (о мног.) понацілювати и понаціляти, повимірювати, понарих[ш]товувати; срв. Наводить 2 и см. ещё ниже -ться 2. [Добре націляй (у яблуко), щоб збив за першим разом (Грінч.). Не налучу ніяк ниткою у вушко (Червоногр.)]. Нацеленный - націлений, налучений, нарих[ш]тований, вимірений, понацілюваний, повимірюваний, понарих[ш]товуваний. -ться -
    1) (стр. з.) націлюватися, бути націлюваним, націленим, понацілюваним и т. п.;
    2) націлятися и націлюватися чим на (в) кого, в (на) що, наміряти(ся), наміритися ким на (в) кого. [Що тільки націлиться (стрілець), заяць і є (ЗОЮР I). Ножем у груди він дівчині наміряє (Грінч.). Стрілець ще намірився в третій раз (Рудч.)];
    3) (вдоволь, сов.) націлятися, націлитися, налучитися на (в) кого, в (на) що, наміря[и]тися на (в) кого, попоціляти (досхочу) и т. п.
    * * *
    несов.; сов. - нац`елить
    наці́лювати, -люю, -люєш и націля́ти, наці́лити; нарихто́вувати, -товую, -товуєш, нарихтува́ти, налуча́ти, налучи́ти, -лучу, -лучиш

    Русско-украинский словарь > нацеливать

  • 83 обмозоливать

    несов.; сов. - обмоз`олить
    намозо́лювати, намозо́лити; (преим. ноги, перен.) наму́лювати, наму́ляти и наму́лити и понаму́лювати

    Русско-украинский словарь > обмозоливать

  • 84 обмыливать

    обмылить см. Намыливать, намылить.
    * * *
    несов.; сов. - обм`ылить
    1) обми́лювати, обми́лити
    2) хим. зми́лювати, зми́лити, обми́лювати, обми́лити

    Русско-украинский словарь > обмыливать

  • 85 обнажать

    обнажить
    1) оголювати, оголяти, оголити. [Осінь оголила поле]. -жать, -жить голову - здіймати, зняти, скидати, скинути шапку (о мног.) поздіймати, поскидати шапки. - жать снизу, поднимая одежду вверх или засучив, рукава - заголювати, заголити. [Заголив ноги, руки]; (нижнюю часть тела) задублювати, задубити. -жать какую-л. часть тела, показывать к.-л. обнажённую часть тела - світити чим. [Дівко, май сором! Не світи клубами. Світить сивою головою]. -жать саблю, меч - добувати, добути, видобути, виймати, вийняти (з піхов = ножен) шаблю, меча або меч. [Хапає його за груди, добуваючи шаблю. Дай боже воювати, та шабель не виймати];
    2) см. Раздеваться;
    3) см. Открывать, Обнаруживать. Обнажу тебе сердце и душу свою - розгорну тобі серце й душу свою. Обнажённый - оголений, голий, (о голове) непокритий, (снизу) заголений, задублений, (о сабле или мече) добутий, голий, вийнятий. -нный берег (геол.) - лисий берег, лисяк. -нная гора - лиса гора, лисогора. -нная степь, -нный лес - голий степ, г. ліс. -нное дерево, поле - голе дерево, г. поле. Крестьяне -жены (обнищали) - селяни голі.
    * * *
    несов.; сов. - обнаж`ить
    1) ого́лювати и оголя́ти, оголи́ти
    2) ( вынимать из ножен) видобува́ти, видобу́ти, добува́ти, добу́ти, вийма́ти, ви́йняти и повийма́ти, ого́лювати и оголя́ти, оголи́ти
    3) (перен.: делать явным что-л.) ого́лювати и оголя́ти, оголи́ти; ( раскрывать) розкрива́ти, розкри́ти; ( открывать) відкрива́ти, відкри́ти; ( разоблачать) викрива́ти, ви́крити; ( обнаруживать) виявля́ти, ви́явити

    Русско-украинский словарь > обнажать

  • 86 ободрять

    ободрить підбадьорювати, бадьорити, підбадьорити, осмілювати и осміляти, осмілити, зосмілювати, зосмілити кого, заохочувати, заохотити кого до чого, похваляти, похвалити кого, додавати, додати духу, сили, відваги кому, духу на[під]давати, надати, піддати кому. [Учитель бадьорив школярів (Васильч.). А він його осмілює (Звин.). Панас їй духу надає, щоб не журилась (Тобіл.)]. -дрять воинов - підбадьорювати вояків, духу (відваги) додавати воякам. Ободрённый - підбадьорений, (з)осмілений, насмілений, заохочений. [Хлопець, осмілений тою ласкою, зараз і прибіг (Крим.)].
    * * *
    несов.; сов. - ободр`ить
    підбадьо́рювати, підбадьо́рити и підбадьо́рити, заохо́чувати, заохо́тити, осмі́лювати и осміля́ти, осмі́лити

    Русско-украинский словарь > ободрять

  • 87 обсаливать

    обсалить обсалювати, обсалити, (замарать) заяложувати, заялозити, обсмальцьовувати, обсмальцювати, обмащувати, обмастити кого, що чим. Обсаленный - обсалений, заяложений, обсмальцьований.
    * * *
    I несов.; сов. - обс`алить
    ( пропитывать салом) проса́лювати, проса́лити; ( засаливать) заса́лювати, заса́лити; ( загрязнять салом) засмальцьо́вувати, засмальцюва́ти, заяло́жувати, заяло́зити, обсмальцьо́вувати, обсмальцюва́ти
    II несов.; сов. - обсол`ить
    обсо́лювати, обсоли́ти

    Русско-украинский словарь > обсаливать

  • 88 опалывать

    ополоть
    1) (выполоть постеп. или сплошь) полоти, сполоти, виполювати, виполоти, (о мн.) повиполювати, пополоти. [Усі грядки пополола]. Мы в лето до трёх раз -ваем огород - ми за літо разів зо три полемо город;
    2) (кругом) обполювати, обполоти що. Ополотый - виполотий, сполотий; обполотий.
    * * *
    несов.; сов. - опол`оть
    1) (пропалывать что-л. сплошь) випо́лювати, ви́полоти и пополо́ти
    2) (по краям или вокруг чего-л.) обпо́лювати, обполо́ти и пообпо́лювати

    Русско-украинский словарь > опалывать

  • 89 отбеливать

    -ся, отбелить, -ся вибілювати, -ся, вибілити, -ся; (о ткани) убілювати, -ся, убілити, -ся. Срв. Выбеливать. Отбелённый - вибілений, побілений, (о ткани) убілений. [Біло ваше полотно вбілене].
    * * *
    несов.; сов. - отбел`ить
    1) вибі́лювати и вибіля́ти, ви́білити
    2) (несов.: кончить белить) ви́білити, побіли́ти

    Русско-украинский словарь > отбеливать

  • 90 отваливать

    отвалить
    1) відвалювати, відвалити, повідвалювати, відвертати, відвернути, повідвертати що від чого. -лить себе ломоть хлеба - відкраяти, відбатувати, відпаювати собі здорову лусту (скибу) хліба;
    2) (отплывать) відчалювати, відчалити, відпливати, відпливти и відплинути, відставати, відстати від берега, пускатися, пуститися берега. -вай! (команда) - відчалюй! рушай! -вай, любезный! - іди собі (геть), чоловіче добрий! Отваленный и отвалённый - відвалений, відвернений.
    * * *
    несов.; сов. - отвал`ить
    1) відва́лювати, відвали́ти; ( отворачивать) відверта́ти, відверну́ти, диал. відгорта́ти, відгорну́ти
    2) мор. відча́лювати, відча́лити; ( отплывать) відплива́ти, відпливти́ и відплисти́ и повідплива́ти
    3) (давать много, расщедрившись) відва́лювати, відвали́ти

    Русско-украинский словарь > отваливать

  • 91 откалывать

    отколоть
    1) что от чего - відколювати, відколоти що від чого;
    2) (отшпиливать) відшпилювати, відшпилити що;
    3) (о пляске) шкварити, ушкварити, тяти, утяти, віддирати, вибивати. -вать трепака - вибивати гопака. Срв. Жарить 2; (штуку) витинати, утяти, утнути, платати, відплатати (о мног. наплатати чого), справляти, справити, стругнути, вдерти, впороти що. Такие штуки -вает, что беда - таких штук витинає, що лихо! Отколотый -
    1) відколотий, відколений;
    2) відшпилений;
    3) ушкварений…
    * * *
    I несов.; сов. - откол`оть
    1) відко́лювати, відколо́ти; ( обкалывать) обко́лювати, обколо́ти
    2) (говорить, делать что-л. неожиданное, неуместное) витина́ти, ви́тнути и ви́тяти, тну́ти, утну́ти, тя́ти, утя́ти, несов. устругну́ти; (о танцах, музыке) шква́рити, ушква́рити, затина́ти, затну́ти и затя́ти, учи́стити (несов.), несов. креса́ти, віддира́ти; (несов.: отплясывать) сади́ти
    II несов.; сов. - откол`оть
    ( отшпиливать) відшпи́лювати, відшпили́ти

    Русско-украинский словарь > откалывать

  • 92 перекалывать

    переколоть
    1) (на другое место или иначе) переколювати, переколоти, перешпилювати, перешпилити, (о мног.) попереколювати, поперешпилювати що (на инше місце або инакше);
    2) виколювати, сов. виколоти и повиколювати, поколоти, переколоти. [Коли-б свині роги, то-б усіх поколола (переколола). Усіх вас поколемо тутеньки, як свиней (Куліш)];
    3) поколоти. Я себе в крыжовнике все руки -колол - я собі аґрусом чисто руки поколов;
    4) (щепить) розколювати, розколоти, розрубувати, розрубати, (о мног.) порозколювати, порозрубувати, поколоти, порубати, пощеляти. Все дрова -кололи - усі дрова порубали. [Пощеляй оце поліно на дрібненькі скіпочки]. Переколотый - переколотий, перешпилений; поколотий и т. д.
    * * *
    несов.; сов. - перекол`оть
    1) переко́лювати, переколо́ти; (прикалывать снова, иначе) перешпи́лювати, перешпили́ти; (несов.: исколоть) поколо́ти
    2) (закалывать всех, многих) переко́лювати, переколо́ти, несов. поколо́ти, ви́колоти

    Русско-украинский словарь > перекалывать

  • 93 перепалывать

    переполоть
    1) (наново) переполювати, переполоти, попереполювати;
    2) (всё одно за другим) пополоти, повиполювати. [Я повиполювала всі грядки]. Переполотый - переполотий, попереполюваний; пополотий, повиполюваний.
    * * *
    несов.; сов. - перепол`оть
    перепо́лювати, переполо́ти; ( сапкой) переса́пувати, пересапа́ти; (полоть всё, многое) пополо́ти (несов.), випо́лювати, ви́полоти и повипо́лювати, ( сапкой) посапа́ти (несов.), виса́пувати, ви́сапати и повиса́пувати

    Русско-украинский словарь > перепалывать

  • 94 перестреливать

    перестрелять (всё, всех) вистрілювати, вистріляти, перестріляти, поперестрілювати, постріляти. [Вистріляймо їх, вражих синів (Куліш)]; (патроны, порох) вистрелювати, повистрелювати (патрони, порох).
    * * *
    несов.; сов. - перестрел`ять
    перестрі́лювати, перестріля́ти; (несов.: застрелить всех, многих; израсходовать патроны) постріля́ти

    Русско-украинский словарь > перестреливать

  • 95 подбодрять

    подбодрить підбадьорювати, підбадьорити, осмілювати, осмілити, підсмілювати, підсмілити кого, додавати, додати духу (відваги) кому, (диал.) одерзати, одерзнути кого. [Треба підбадьорити їх, якщо вони бояться. Горівка тебе трохи одерзне, бо-с геть уплошів (Стеф.)].
    * * *
    несов.; сов. - подбодр`ить
    підбадьо́рювати, підбадьо́рити и підбадьори́ти; осмі́лювати и осміля́ти, осміли́ти

    Русско-украинский словарь > подбодрять

  • 96 подсаливать

    подсалить
    I. підсалювати, підсалити. -лить кого (дать взятку) - підмастити кого. Подсаленный - підсалений. -ся - підсалюватися, бути підсаленим.
    II. Подсаливать, подсолить - підсолювати, підсолити. -лить кому - надозолити кому. Подсолённый - підсолений. -ся - підсолюватися, бути підсоленим.
    * * *
    I несов.; сов. - подсол`ить
    ( солить) підсо́лювати, підсоли́ти и попідсо́лювати
    II несов.; сов. - подс`алить
    ( добавлять сало) підса́лювати, підса́лити

    Русско-украинский словарь > подсаливать

  • 97 похваливать

    прихвалювати, хвалити, похваляти, вихвалювати и -ляти кого, що (иноді, часом). Пьёт винцо да -вает - п'є винце та прихвалює (вихвалює).
    * * *
    похва́лювати, підхва́лювати, прихва́лювати

    Русско-украинский словарь > похваливать

  • 98 приваливать

    I. привалить
    1) (навалить, прислонить) привалювати привалити, привертати, привернути, прикочувати, прикотити що до чого, що чим, (во множ.) попривалювати, попривертати, поприкочувати що до чого, що чим. -лить камень к двери - привалити, привернути камінь до дверей. [І привалив камінь до дверей гробу (Єв.)]. -вать, -лить землёй - пригортати, пригорнути землею що. [В вишневім садочку схоронила, сирою землею пригорнула (Чуб.)];
    2) (причаливать) приставати, пристати, причалювати(ся), причалити(ся) до чого. [Байдак причалив до берега (Ум.)];
    3) (притащиться, с трудом, тяжело) присунути, присурганитися, притарабанитися;
    4) (набежать толпой; нахлынуть) насувати, насунути, плавом напливати, напливти, приперти, настягатися, навалувати. [Насунуло людей - повна хата. От приперло! повна рука козирів (Ум.). Гостей настягається, що й голці не впасти (Свид.)]. Как счастье -лит, так и дураку везёт - кому добре ведеться, то й на скіпку прядеться (Ном.). Вот счастье -лило - от щастя присунуло (накотило). Приваленный - привалений, привернений, прикочений; пригорнутий и пригорнений. -ться -
    1) привалюватися, привалитися, привертатися, привернутися, бути приваленим, привернутим и -верненим и т. д. до чого;
    2) (прислониться) припиратися, припертися до чого, спиратися, спертися на що. Негде -литься (прилечь) - ніде примоститися. -лился к каше - припав до каші.
    II. привалять к шерсти, к войлоку что-н. привалювати, приваляти чого до вовни, до повсти.
    * * *
    несов.; сов. - привал`ить
    1) прива́лювати, привали́ти
    2) мор. прича́лювати, прича́лити
    3) (приходить, появляться в большом количестве) прива́лювати, привали́ти, насува́ти, насу́нути, присува́ти, прису́нути; несов. припе́ртися

    сча́стье привали́ло — перен. поталани́ло (пощасти́ло, пофорту́нило)

    4) (приезжать, прибывать) припе́ртися (несов.); присува́ти, прису́нути

    Русско-украинский словарь > приваливать

  • 99 прищуривать

    прищурить глаз, глаза мружити, примружувати, примружити, щур[л]ити, прищур[л]ювати, прищур[л]ити, прижмурювати, прижмурити, приплющувати, приплющити око, очі (од одном глазе ещё) прискалювати, прискалити, заскалювати, заскалити око. [Мружив очі проти блискучого сонечка (М. Вовч.). Клокнула язиком і лукаво прищурила око (Васильч.). Прищулив очі (Грінч.). Прижмурював очі і прислухався (Коцюб.). Прискаливши око, дивився то на одного, то на другого (Черкас.). Одхиляє на бік голову й хитро заскалює око (Васильч.)]. Прижмуренный - примружений, прищур[л]ений, прижмурений, приплющений; (об одном глазе ещё) прискалений, заскалений.
    * * *
    несов.; сов. - прищ`урить
    прищу́лювати, прищу́лити; ( один глаз) приска́лювати, приска́лити, заска́лювати, заска́лити; ( прижмуривать) примру́жувати, примру́жити, прижму́рювати, прижму́рити, приплю́щувати, приплю́щити

    Русско-украинский словарь > прищуривать

  • 100 пробеливать

    -ся, пробелить, -ся вибілювати, -ся, вибілити, -ся, білити, -ся, побілити, -ся, білувати, -ся, побілувати, -ся. Пробеленный - вибілений, побілений, побілований.
    * * *
    несов.; сов. - пробел`ить
    пробі́лювати, пробіли́ти, вибі́лювати, ви́білити

    Русско-украинский словарь > пробеливать

Страницы

См. также в других словарях:

  • профілювати — ю/ю, ю/єш, недок. і док., перех. 1) спец. Надавати правильного, потрібного профілю чому небудь (дорозі, площадці, деталі, заготовці і т. ін.). Профілювати шини. || Надавати певної форми деталі з листового або штабового металу поздовжнім згинанням …   Український тлумачний словник

  • прострілювати — 1 дієслово недоконаного виду пробивати пострілом наскрізь; обстрілювати рідко прострілювати 2 дієслово недоконаного виду перевіряти зброю; стріляти деякий час …   Орфографічний словник української мови

  • перебілювати — юю, юєш, недок., перебіли/ти, білю/, бі/лиш, док., перех. 1) Білити, покривати розчином крейди, вапна (ще раз, повторно або заново, по іншому). Перебілити кімнату. 2) Вибілювати все чи багато чого небудь, одне за одним. Перебілити всі кімнати. 3) …   Український тлумачний словник

  • пробілювати — юю, юєш, недок., пробіли/ти, білю/, бі/лиш, док., перех. 1) Промазувати розчином крейди, вапна і т. ін., робити що небудь білим. Пробілювати стіни. 2) Піддаючи спеціальній обробці, робити частково або зовсім білим. Пробілювати цукор …   Український тлумачний словник

  • прострілювати — I юю, юєш, недок., простре/лити і рідко прострі/лити, лю, лиш, док., перех. 1) Стріляючи, пробивати наскрізь. 2) тільки недок. Тримати під обстрілом який небудь простір, ділянку і т. ін.; обстрілювати. II юю, юєш, недок., простріля/ти, я/ю, я/єш …   Український тлумачний словник

  • вистрілювати — 1 дієслово недоконаного виду робити постріл, викидати стебло, стрілку про рослини рідко вистрілювати 2 дієслово недоконаного виду стріляючи, витрачати набої, снаряди; знищувати всіх або багатьох тварин рідко …   Орфографічний словник української мови

  • відстрілювати — 1 дієслово недоконаного виду відбивати частину від цілого відстрілювати 2 дієслово недоконаного виду полюючи, убивати якусь кількість …   Орфографічний словник української мови

  • пристрілювати — 1 дієслово недоконаного виду убивати або добивати пострілом пристрілювати 2 дієслово недоконаного виду перевіряти точність зброї …   Орфографічний словник української мови

  • вистрілювати — I і рідко вистре/лювати, юю, юєш, недок., ви/стрілити і рідко ви/стрелити, лю, лиш, док. 1) Робити постріл. 2) перен. Вискакувати, вилітати з чого небудь із тріском, із силою (звичайно про зерно з колоска, насіння з насіннєвої коробочки, корок із …   Український тлумачний словник

  • відбілювати — юю, юєш, недок., відбіли/ти, ілю/, і/лиш, док. Те саме, що вибілювати 2) …   Український тлумачний словник

  • втілювати — (уті/лювати), юю, юєш, недок., вті/лити (уті/лити), лю, лиш, док., перех., у чому і в що. Здійснювати, реалізувати в конкретній формі певну думку, задум тощо; виражати в матеріальній формі. || Бути виявом, вираженням чого небудь; відбивати в собі …   Український тлумачний словник

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»