встромляти

saplamaq

1) ( закривати отвір) to stop up, to plug ( with), to choke up, to obstruct

2) ( встромляти) to stick, to thrust

3)

1. n

1) удар (гострою зброєю)

2) колота рана

3) раптовий гострий біль; укол

4) різкий короткий удар (більярд)

5) розм. спроба

6) (скор. від establishment) розм.

2. v

1) завдавати удару (ножем тощо)

2) устромляти (ніж тощо)

3) поранити; заколоти (ножем тощо); ударити (гострою зброєю)

4) розм. завдавати шкоди; шкодити; роздирати, терзати

5) стріляти, сіпати (про біль)

6) оббивати стіну (під штукатурку)

7) друк. проколювати отвори у корінці блоку

* * *

1) удар (ножем, кинджалом); колота рана

2) раптовий гострий біль, укол ( stab of pain); приступ, приплив, раптово виникле почуття

3) різкий короткий удар ( більярд)

4) спроба

1) завдавати удару (ножем, кинджалом); втикати, встромляти ( ніж); колоти ( багнетом)

2) тикати

3) завдавати шкоди, терзати

4) стріляти, колоти ( про болюче відчуття)

5) оббивати стіну ( під штукатурку)

6) пoлiгp. проколювати отвори в корінцевій частині блоку

1. n

1) ціпок, палиця

2) палка, дрючок, посох; стек; кілочок

3) жезл

4) брусок, паличка (сургучу тощо); плитка

5) свічник

6) смичок

7) муз. диригентська паличка

8) спорт. ключка

9) людина

10) тупиця, колода; недалека людина

11) pl розм. предмети (хатньої обстановки)

12) pl хмиз

13) амер., розм. глушина

14) ав. група парашутистів, що беруть участь у груповому стрибку

15) військ. серія бомб; снаряди одного залпу

16) круглий лісоматеріал

17) друк. верстатка

18) мор. перископ

19) мор. рангоутне дерево

20) бот. гілка, черешок

21) текст. тіпалка, м'ялка

22) амер. добавка бренді до чаю (кави)

23) спорт. бокові стійки (воріт)

24) тех. ручка, держак

25) ав., розм. ручка управління

26) клейкість

27) затримка

28) перешкода

2. v (past і p.p. stuck)

1) втикати, встромляти, вколювати

2) проколоти, простромити (through)

3) заколоти, убити (багнетом)

4) різати, колоти, забивати (худобу)

5) висовувати, виставляти

6) засовувати; затикати

7) стирчати

8) розм. поставити, покласти, кинути

9) наколювати (комах для колекції)

10) збирати хмиз (звич. to go sticking)

11) с.г. ставити підпірки

12) друк. уставляти у верстатку

13) приклеювати, наклеювати, розклеювати

14) липнути; присмоктуватися; приклеюватися; прилипати

15) міцно триматися (в сідлі)

16) застрявати; загрузнути, зав'язнути

17) вагатися

18) зупинятися, затримуватися

19) розм. залежуватися (про товар)

20) погано діяти, заїдати

21) терпіти, миритися (з кимсь)

22) спантеличити, поставити у скрутне становище

23) обдурювати, обманювати

24) нав'язати; накинути; підсунути

25) примушувати платити; стягати; брати надмірно високу ціну, лупити

* * *

1) палиця, паличка; ціпок, тростина; стек; посох; жезл; ( the stick) шмагання, биття

2) підпірка, кілочок

3) паличка, брусок, плитка

4) свічник

5) смичок

6) диригентська паличка

7) cпopт.; жapг. палка, ключка; біта ( бейсбол); вудка; pl лижні палиці; pl лижі; = surfboard I

8) pl бічні стійки воріт

9) людина

10) pl предмети ( домашньої обстановки)

11) pl хмиз

12) ( the sticks) глухомань

13) cл. ложка коньяку, рому у чай або каву

14) cл. сигарета з марихуаною

15) тex. рукоятка; aв. ручка управління

16) aв. група парашутистів, які беруть участь у груповому стрибку

17) вiйcьк. серія бомб; снаряди одного залпу

18) pl; лic. кругляк, круглий лісоматеріал

19) пoлiгp. верстатка

20) мop. перископ

21) мop. рангоут

22) бoт. гілка, черешок

23) тeкcт. тіпалка ( для вовни)

1) (in, into) устромляти, уколювати, втикати; устромлятися, втикатися; колоти, уколювати

2) ( through) проколювати, простромлювати

3) заколювати, убивати; різати, забивати ( худобу)

4) висувати, виставляти ( stick out)

5) (in) всувати, сунути, устромляти; стирчати (stick out, stick up)

6) засовувати, вставляти ( stick in)

7) утикати, усипати; заставляти, завішувати, обвішувати

8) поставити, покласти, кинути

9) наколювати ( комах для колекції)

10) збирати хмиз ( to go sticking)

11) c-г. ставити підпірки ( рослинам)

12) пoлiгp. вставляти у верстатку

1) наклеювати, приклеювати, приліплювати; приклеюватися, склеюватися, зліплюватися; прилипати, липнути; міцно триматися; приставати, прив'язуватися ( до кого-небудь); ставати постійним супутником

2) застрявати; загрузати; зупинятися, застрявати; (at) вагатися

3) зупиняти, затримувати; застрявати, залишатися ( надовго); залежатися ( про товар)

4) погано, несправно діяти, заїдати

5) виносити, терпіти; миритися (з ким-небудь, чим-небудь)

6) спантеличувати, заганяти в глухий кут; потрапляти в глухий кут, зазнавати труднощів

7) ошукувати, дурити, обманювати; ( with) pass усучити, підсунути, нав'язати

8) призводити до витрат ( кого-небудь), змушувати платити; брати непомірно високу ціну, здирати

9) to stick to smth не відволікатися, не відхилятися від чого-небудь

10) to stick to / with / smth дотримуватися чого-небудь, бути вірним чому-небудь

11) to stick by /to / smb стояти за кого-небудь; бути вірним кому-небудь

12) to stick at smth завзято працювати над чим-небудь

1) удар (ножем, кинджалом); колота рана

2) раптовий гострий біль, укол ( stab of pain); приступ, приплив, раптово виникле почуття

3) різкий короткий удар ( більярд)

4) спроба

1) завдавати удару (ножем, кинджалом); втикати, встромляти ( ніж); колоти ( багнетом)

2) тикати

3) завдавати шкоди, терзати

4) стріляти, колоти ( про болюче відчуття)

5) оббивати стіну ( під штукатурку)

6) пoлiгp. проколювати отвори в корінцевій частині блоку

вдеть втягати, втягти, затягати, затягти, встромляти, встромити, (только о нитке, вдеваемой в иглу) всиляти, всилювати, всилити, засиляти, засилювати, засилити, просиляти, просилювати, просилити. [Ніяк не затягну нитку в голку].

* * *

несов.; сов. - вдеть

макивать, макнуть что во что, куда мо[а]чати, умо[а]чати, мок(о)нути, умокнути що в що, куди. [Їжте, мочайте, а зрештою вибачайте (Приказка). Їжте, умочайте, а на друге вибачайте (Приказка)]. -ть перо в чернила - умочати, умокнути (умочити), встромляти, встромити перо в чорнило. -кни-ка ещё разок - умокни-но ще раз.

* * *

несов.; сов. - макн`уть

1) умоча́ти и моча́ти, умочи́ти, умо́чувати, умокну́ти

2) несов. спец. моча́ти

1) ніс (р. носа). [У його ніс, зуби і борода, як у инших людей (М. Вовч.)]. Нос баклушей - товстий ніс, (насм.) кушка, курдюк (-ка). Вздёрнутый нос - кирпатий (слегка: кирпатенький) ніс, (насм.) кирпа. [Очками кирпу осідлав (Котл.)]. Горбатый нос, нос с горбинкой - горбуватий (горбоватий) ніс, ніс з горбочком. Нос картошкой (луковкою, пяткою) - ніс картопелькою, ніс-бурульбашка, бульба. Крючковатый нос, нос крючком - карлючкуватий (закарлючений, закандзюблений, заключений, реже крюкастий) ніс. С крючковатым -сом - см. Крючковатый 1. Мясистый нос - м'ясистий (м'яснистий, товстий) ніс, (насм.) курдюк (-ка). Орлиный нос - орлиний (орлячий) ніс. Острый нос - гострий ніс. Нос пуговкой - пли[е]скатий ніс, (насм.) пипка. Сизый нос (у пьяницы) - синій ніс. Тупой нос - тупий ніс. Человек с длинным, кривым, острым, толстым -сом - довгоніс, кривоніс, гостроніс, товстоніс (-носа), довгоносий и т. п., людина з довгим и т. п. носом. Болезни -са - носові хвороби, хвороби носа. Бить, ударить в нос (о сильном запахе) - бити, вдарити в ніс (реже до носа). Бормотать (говорить), пробормотать (проговорить, произнести) под нос - мурмотіти (бурмотіти, мимрити, бубоніти), промурмотіти (пробурмотіти, промимрити, пробубоніти) собі під ніс; срв. ниже Говорить в нос. Водить за нос кого - водити за носа, дурити кого, (диал.) мотузити кого, (фам.) плести сухого дуба кому. [Вона вірить сьому шарлатанові а він їй плете сухого дуба (Франко)]. Воротить нос от чего - вернути носа (ніс), від чого, (отворачиваться) відвертати носа (ніс) від чого. Встретиться, сойтись -сом к -су - зустрітися, зійтися носом до носа. Говорить, проговорить (произнести) в нос - говорити гугняво, гугнявити, прогугнявити, гугнити, прогугнити. [«Спасибі» - прогугнив Кривоніс, глянувши з-під лоба (Стор.)]. Дать по -су, щелчка в нос кому - дати по носі, дати носака (щигля), дати пинхви (цибульки) кому, вдарити по носі кого, (осадить) утерти носа, пихи збити кому; (отказать) дати відкоша кому, (при сватанье) дати гарбуза кому. Держать нос по ветру - тримати носа за вітром; ловити носом, куди (кудою) вітер віє (дме), (шутл.) належати до партії к. в. д. (куди вітер дме). Заложило нос кому - заклало в носі кому, (диал.) ніс заліг у кого. [Уже три дні, як у мене ніс заліг (Харківщ.)]. Запороть -сом - заорати (запороти) носом. [Пхнув його, а він так носом і заорав (Сл. Ум.)]. Зарубить себе (у себя) на -су, себе на нос (что) - закарбувати собі на носі (що), затямити (собі) (що). [Ти розмовлятимеш ввічливо і не напиватимешся, аж поки я не скажу свого слова, - закарбуй це собі на носі (Остр. Скарбів)]. Из-под -са у кого - з-під (з-перед) носа в кого и кому; см. Из-под (под Из). Клевать -сом, -сом окуней ловить - см. Клевать. На -су - (совсем близко) близенько, коло носа, під носом, над носом, (за плечами) за плечима; (скоро) скоро, незабаром, (не за горами) не за горою, (вот-вот) от- от, далі, далі-далі, тут-тут, тільки не видно. Беда на -су - біда (лихо) вже коло носа (над головою, коло дверей). Конец месяца на -су - скоро (незабаром, от-от, далі, далі-далі, над носом) кінець місяця. Неприятель у него на -су - ворог коло його носа, ворог дивиться в вічі. Смерть на -су - смерть за плечима (грубее: коло носа). Наклеить нос кому - см. Наклеивать. Не видеть дальше своего -са - не бачити поза своїм носом (дальше від свого носа). Не по -су нам это - це не для нашого носа, ще не вмилися ми до цього, (вульг.) це не для рила нашого Гаврила, (не по карману) не по наших грошах (достатках) це, не з нашими грошиками (на це или це). Не тычь -са в чужое просо - не сунь носа до чужого проса (Приказка). Опустить нос - спустити (похнюпити) носа. Остаться с -сом, получить нос - облизня піймати (спіймати, з'їсти, вхопити), (при сватанье) гарбуза з'їсти (вхопити). Оставить кого с -сом, приставить кому нос - наставити (приправити, натягти) кому носа, (оставить в дураках) пошити кого в дурні. Отойти с -сом - піти з носом (з облизнем). [Почухається (що батько не хоче його женити), та з тим носом і піде (Квітка)]. Перед самым -сом - перед самим носом, коло самого носа. Повесить нос - похнюпити (посупити) носа (ніс), похнюпитися, посупитися, (пров.) потютюритися. Повесить нос на квинту - похнюпити (посупити) носа, повісити носа на квінту. Под (самым) -сом - під (самим) носом. [Чуже бачить під лісом, а свого не бачить під носом (Приказка)]. Под -сом взошло, а в голове и не посеяно - під носом насіялося, в голову й не завіялося; під носом косить пора, а в голові й не сіяно; вже й борідка виросла, а глузду не винесла (Приказки). Поднимать (задирать, драть), поднять (задрать) нос (перед кем) - підводити (задирати), підвести (задерти, задрати) носа, високо тримати ніс (носа), (о мног.) попідводити (позадирати) носи, (голову) підводити, підвести голову (о мног. попідводити голови), починати, почати високо нестися, (грубо) кирпу гнути (дерти, драти, задирати), задерти (задрати), губу копилити, закопилити (проти кого). [Починав ходити туди й сюди по палубі, підвівши згорда голову (Остр. Скарбів). Він так високо тримав ніс, що… (Кандід). Ти, дочко, не дуже кирпу гни та мерщій виходь до гостя (Н.-Лев.). Ти не смієш проти матери кирпу гнути! (Крим.). Кирпу проти людей так драв, що й кочергою не достанеш (Кониськ.). Є в них щось таке, що дає їм право задирати кирпу (Микит.). Проти всіх губу копилить (Мова)]. Показывать, показать длинный нос кому - показувати, показати довгого носа кому; см. ещё выше Оставить кого с -сом. И -са не показывать, не показать кому - і носа не потикати (не появляти, не являти), не поткнути (не появити) до кого. [Не зваживсь-би й носа поткнути до мене (Мова)]. И -са к ним показать нельзя - і носа до їх поткнути не можна, і поткнутися до їх не можна. И -са не показывать, не показать откуда, из чего - і носа не витикати (не виткнути) звідки, з чого. Потягивать, потянуть -сом - шморгати, шморгнути носом, (пыхтеть) чмихати, чмихнути (носом). [Не шморгай носом! (Брацл.). Покинь чмихати! візьми хустку та висякайсь (Звин.)]. Совать (свой) нос во что, всюду, лезть -сом куда - стромляти (или встромляти, пхати, тикати) (свого) носа до чого, всюди (скрізь, до всього), куди. [Куди тільки він не стромляє свого носа! (Брацл.). На що було пхати носа до чужого тіста? (Пісня). Не пхай свого носа туди, де не твоє діло! (Звин.)]. Утереть нос кому (в прямом и перен. знач.) - утерти носа кому. Нос не по чину у кого - ніс не доріс у кого или кому, високо несеться хто, заноситься хто. Чуять, почуять -сом что - чути носом, занюхати що. [Носом чує, де що лежить (Приказка). Занюхає ковбасу в борщі (Номис)]. У него идёт кровь из -су (или -сом) - у його (и йому) кров іде (сильнее: юшить) з носа. Кровотечение из -су - кровотеча з носа, з носа кров іде. У него течёт из -су - у його капає з носа; (сопли из -са) йому ніс віскриться, (шутл.) йому кози з носа дивляться, (насм.) дядьки з носа аж пищать (Рудан.);

2) (у птиц: клюв) дзюб, дзьоб (-ба), (редко) ніс (р. носа);

3) (у судна) ніс (р. носа) (у лодки ещё: носок (р. носка)), перед (-да) (у судна), прова (англ. prow); (специальнее: у дубаса, диал.) чердак (-ка). [Горить світло коло носа (на кораблі) (Рудан.). Дивилась на хвилю, що гнав своїм носом пароплав (В. Підмог.). Вітрила на фордевінд! носа на хвилю! (Влизько). Помічник капітана забарився на носі (Кінець Неволі). Носок човна виткнувся біля колоди (Олм. Примха). Пересядьте з корми на перед (Київ). Прова, як меч, розсікає зеленую хвилю (Дніпр. Ч.)];

4) (выдающаяся часть предмета) ніс (р. носа), ріг (р. рога). Нос машины - ніс машини. Нос наковальни - ріг ковадла;

5) геогр. - (мыс) ріг (р. рога), виступ (-па), (коса) коса, (стрелка) стрілка.

* * *

погрузить

1) что во что - затопляти и затоплювати, затопити, зануряти и занурювати, занурити, заглибляти, заглибити, запускати, запустити, встромляти, встромити що в що. [Він скочив у море занурюючи литки в легку й білу піну (Коцюб.). Вона встромила в воду руку]. -жать взор - втоплювати очі в що. Смерть сына -зила его в глубокую скорбь - синова смерть завдала йому великого смутку;

2) (нагружать) наважувати, наважити, нахуровувати, нахурувати, накладати, накласти хуру, навантажувати, навантажити, наладовувати, наладувати, рихтувати, нарихтувати що. [Добро на вози рихтувати].

* * *

несов.; сов. - погруз`ить

1) зану́рювати и зануря́ти, зану́рити; (в жидкость, в песок) устромля́ти и устро́млювати, устроми́ти; (несов.: опустить во что-л., перен.) утопи́ти

2) (перен.: ввергать, повергать) вкида́ти, вки́нути

3) ( грузить) ванта́жити, пованта́жити, наванта́жувати, наванта́жити

 1. затикати, закривати;

 2. засувати, всувати;

 3. застрявати (розм.)

 1. кульгати, шкутильгати;

 2. припинятися

 встромляти

 втикати, встромляти

1. (suvğa) boğmaq (встромляти, занурюватм в воду)

2. yaqmaq (про піч)

(сохай) встромляти, всовувати, запихати, впихати, просовувати Г-СГ, СК.

валяти вовну, виготовляти валяне сукно, повсть, валянки Г, К.

(тит'ий, тит'ей) колоти, проколювати, встромляти, шити, упиратися поглядом, наставляти прямо ВН, Г-СК; титьме кӧзӱн / гӧзӱн тору тайа не задивляйся на гнідого коня Г / СГ; тит' амайым не можу пошити СГ; пор. тик-.

ЕТИКЕТ ( від флам. steeken - встромляти) - система правил поведінки і відповідних ритуалізованих дій, призначення якої - зовнішньо впорядковувати людські взаємини через суворе узгодження форм поведінки з тією чи іншою ситуацією спілкування. Термін "Е." виник у XVII ст. при франц. королівському дворі, коли було запроваджено спеціальні картки для придворних із переліком обов'язкових правил поведінки. Певну цілісність сукупності правил і прийомів Е. надає їх зв'язок із формами моральних стосунків (повага, шанобливість, тактовність, делікатність, ґречність тощо), а через них - із засадничими моральними цінностями (людська гідність, загальне порозуміння та ін.). Це робить Е. підсистемою моральної культури суспільства. У різних формах свій Е. мають усі культури і прошарки населення; пріоритетними сферами його поширення і побутування є світське життя, дипломатія, судочинство, військова служба.