Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

вставлять

  • 1 вставлять

    матем., техн., несов. вставля́ть, сов. встави́ть
    уставля́ти, уста́вити

    Русско-украинский политехнический словарь > вставлять

  • 2 вставлять

    матем., техн., несов. вставля́ть, сов. встави́ть
    уставля́ти, уста́вити

    Русско-украинский политехнический словарь > вставлять

  • 3 вставлять

    вставить вставляти, вставити, вправляти, вправити, заправляти, заправити. [Свого розуму нікому не вставиш. Розкопали джерельце, вправили вулік, і стала криниця. Викрутив діяменти і заправив до скла инші]. В-ять, -ить стекло оконное - склити, засклити, (о многом) посклити. -ять, -ить в раму под стекло - заводити (завести) під скло. - ять, -ить дно куда - днити що, заднити, заденчити, (множ.) позадинати. В-ять, -ить нитки иного цвета при тканье - утикати, уткати. В-ять дверные, оконные косяки - хутрувати вікна, двері. В-ять, -ить распорки при постройке лодки из цельного дерева - заводити цурки. В-ять, -ить куски в мех, в ткань при починке - штукувати, виштукувати що. В-ять, - ить в кирпичную каменную стену при кладке - вмурувати. В-ять, -ить в дерево металл, кость и пр. при инкрустировании - вкидати, вкинути, впускати, впустити. В-ять, -ить слово в разговор - вкидати, вкинути, докидати, докинути (слово), впадати, впасти в слово кому.
    * * *
    несов.; сов. - вст`авить
    уставля́ти, уста́вити; ( слово в разговор) укида́ти, уки́нути, докида́ти, доки́нути, дото́чувати, доточи́ти, утуля́ти, утули́ти

    Русско-украинский словарь > вставлять

  • 4 обрамлять

    техн., несов. обрамля́ть, сов. обра́мить
    (вставлять в раму, вставлять рамы) обрамо́вувати, обрамува́ти; ( окаймлять) облямо́вувати, облямува́ти

    Русско-украинский политехнический словарь > обрамлять

  • 5 обрамлять

    техн., несов. обрамля́ть, сов. обра́мить
    (вставлять в раму, вставлять рамы) обрамо́вувати, обрамува́ти; ( окаймлять) облямо́вувати, облямува́ти

    Русско-украинский политехнический словарь > обрамлять

  • 6 обрамовувати

    техн. обрамля́ть (вставлять в раму, вставлять рамы)

    Українсько-російський політехнічний словник > обрамовувати

  • 7 обрамлять

    несов.; сов. - обр`амить
    1) (вставлять в раму, вставлять рамы) обрамо́вувати, обрамува́ти
    2) ( окаймлять) облямо́вувати, облямува́ти, обрамля́ти и обрамо́вувати, обрамува́ти

    Русско-украинский словарь > обрамлять

  • 8 вставить

    сов. от вставлять

    Русско-украинский политехнический словарь > вставить

  • 9 вставить

    сов. от вставлять

    Русско-украинский политехнический словарь > вставить

  • 10 ввёртывать

    -ртеть, -рнуть ввертати, ввернути, увертіти, вкручувати, вкрутити, (о многих) - повкручувати, (ввинчивать) - ушрубовувати. Ввернуть слово - ввернути, вкинути, прикинути слово (слівце). Ввернуть крючок - загнути карлючку, закрутити (заплутати) справу.
    * * *
    несов.; сов. - вверн`уть
    1) укру́чувати, укрути́ти и мног. повкру́чувати, уві́рчувати, уверті́ти, повві́рчувати
    2) ( к месту вставлять слово) укида́ти, уки́нути, докида́ти, доки́нути; уверта́ти, уверну́ти

    Русско-украинский словарь > ввёртывать

  • 11 влеплять

    влепить
    1) вліплювати, вліпити, вмазувати, вмазати, (о многих) повліплювати, повмазувати. [Так хороше зліпив, як душі не вліпив. Вмазала люстерко в стіну];
    2) влепить пощёчину кому - ляснути (затопити) по пиці кого, дати ляпаса, ляща кому. Влепить кому пулю в лоб - всадити кому кулю в лоб. Влепить единицу - всадити палю (одиницю). Влепить двойку - загнути пару, ушкварити (шкварнути) двійку.
    * * *
    несов.; сов. - влеп`ить
    1) ( вставлять) улі́плювати, уліпи́ти
    2) ( кому - ударять) улі́плювати, уліпи́ти (кому), сов. затопи́ти, поці́лити, потягну́ти, потягти́ (кого)

    Русско-украинский словарь > влеплять

  • 12 вставить

    Русско-украинский словарь > вставить

  • 13 дно

    дно (мн. дена, дна; ум. денце, денечко; ув. днище); під (р. поду). [Під вичищати (в колодязі) (Григор.)]. Дно экипажа - подення. Дно судна, плоскодон. лодки - підошва. Дно печи - печище, черінь (р. -ня); (наиб. углубление дна в колодце) ковбашечка, [Ковбашечкою зветься саме дно криниці, де найглибше (Звин.)]. Вверх дном - догори ногами, шкереберть, перевертом [Усе догори ногами поперевертав. Усе піде шкереберть. Перевертом усе перевернулося]. На дне - на дні, на споді, (реже) на споді. [Та воно в мішку, на самому споді]. На дно, ко дну - на дно, на спід. Итти ко дну - (в песне) на спід потопати. Водка уж на дне - горілки тільки й є, що на споді, горілці видко денце. Не имеющий дна (о посуде) - безденний. [Безденний горщик. Безденна миска]. Вынимать, вынуть дно откуда - роздинати, розіднити що, віддинати, відіднити. Вынуть донья откуда - повіддинати що. Вставлять, вставить дно куда - днити, задинати, сов. заднити, приднити що. Вставить донья куда - позадинати що. Переменять, переменить дно в чём - перединати, переднити що. [Корабель заднили та й на Дунай пустили (песня). Переднив бочку].
    * * *

    золото́е дно — золоте́ дно

    идти́, пойти́ ко дну — іти́, піти́ на дно

    Русско-украинский словарь > дно

  • 14 замечание

    1) (чего) помічання, постерегання чого;
    2) -ние (по поводу чего) - увага, зауваження, заувага. [Читали книжки дорослим людям, вислухували їх уваги і часом ті уваги записували (Грінч.). Поробив зауваження до протоколу]. Бросить, обронить -ние - кинути увагу. [Дехто кинув увагу про дощ (Коцюб.)]. Вставлять -ния, сопровождать -ями - докидати слово, увагу, зауважати; доточувати уваги до чого. [Слухали повість уважно і чимало дечого говорили, доточуючи мало не до кожного вчинку героїв свої уваги (Грінч.)];
    3) -ние кому (выговор) - увага, зауваження, (сильнее) догана, (упрёк) закид (-ду) кому. Сделать -ние кому - зробити увагу, зауваження кому, зауважити кому. [Мені зауважено, що неретельно працюю (Київ). Дозвольте зробити вам одну увагу]. Получить -ние - здобутися зауваження. Он получил строгое -ние - йому зроблено гостру увагу. Попасть на -ние - стати на (лихій) прикметі. [Бережися, щоб не став на лихій прикметі в начальства].
    * * *
    1) ( краткое суждение) заува́ження, ува́га
    2) ( порицание) заува́ження
    3) ( наблюдение) спостереження

    быть на \замечание нии у кого́ — бу́ти на замі́тці (на прикме́ті) в ко́го

    Русско-украинский словарь > замечание

  • 15 надевать

    надёвывать, надеть
    1) (об одежде, предм. туалета) вдягати, вдягти и вдягнути, надягати, надяг(ну)ти, надівати, надіти що на кого, на що, (на себя) убирати, убрати на себе що, убиратися, убратися в що, (на кого-л. другого) убирати, убрати кого в що, (о мног.) повдягати, понадягати, понадівати, повбирати, повбиратися; (об обуви) взувати, взути, назувати, назути, обувати, обути що, (пров.) вступати(ся), вступити(ся) в що; (себе на ноги) узуватися, узутися, обуватися, обутися, вбуватися, вбутися в що, (о мног.) повзувати, поназувати, поо[пов]бувати, повзуватися, пообуватися. [Маланка вдягла кожушанку (Коцюб.). Ніч удягла з зірками пишні шати (Грінч.). Став він свиту надягати (Глібів). Жупан надівають (Шевч.). На вибранця свого надів плащ своєї любови (Франко). Понадівав на їх ксьондзівську одежу (Чуб. II). Скидай з себе свої лати, вбирай дорогії шати (Голов. I). Вибрав ризи що-найкращі, на себе вбирає (Рудан.). Калоші забула взути (Коцюб.). Назувай постоли (Коцюб.). Червоні чоботи обула (Котл.). Вступив я в чоботи, вийшов з хати (Липовеч.)]. -ть венок - накладати, накласти вінок. [Дівчата літом накладають на голови вінки (Звин.)]. -ть кольцо на палец - надівати, надіти каблучку (обручку) на палець, (с одного пальца на другой) передівати, передіти каблучку (обручку). [«А де перстінь?» - «Переділа на другий палець» (Звин.)]. -ть очки - накладати, накласти, надівати, надіти окуляри. [Не встиг накласти окуляри (Коцюб.). Надівши сині окуляри (Н.-Лев.)]. -ть передник - підв'язувати, підв'язати, обпинати, обіпнути и обіп'ясти хвартух (попередник), запинатися, запнутися и зап'ястися, обпинатися, обіпнутися и обіп'ястися хвартухом (попередником), заперізуватися, заперезатися хвартухом (попередником). [Ой, фартушок обіп'яла, чоботоньки взула (Гол. I)]. -ть перчатки - надівати, надіти рукавички. -ть чистое бельё - надягати, надяг(ну)ти, брати, взяти чисту білизну (чисте шмаття), брати, взяти білу сорочку, брати сорочки; срв. Менять (1) бельё. [Треба сорочку білу взяти (Г. Барв.)]. -ть шляпу, шапку - надівати, надіти, (реже) надягати, надягти, накладати, накласти капелюха, шапку, (о мног.) понадівати и т. п. капелюхи, шапки. Надёванный - (об одежде) вдяганий, надяганий, надіваний, убираний; (об обуви) взуваний, назуваний. [Черевички нові, ще не назувані (Свидниц.)];
    2) (накладывать, наволакивать оболочку) накладати, накласти, (натягивать, покрывать) напинати, напнути и нап'ясти, (нацеплять) начі[е]пляти и начі[е ]плювати, начепити, (насаживать) насаджувати, насадити, настромлювати, настромити, (о мног.) понакладати, понапинати, почі[е]пляти, поначі[е]плювати, понасаджувати, понастромлювати що на що. [Уздечки не напнуть на його (на коня) (Греб.). Почепив на плечі торбу (Коцюб.) Настромивши губку на тростину, піднесли до уст його (Біблія)]. -ть наволоку на подушку - убирати, убрати подушку (у пошивку), натягати, натяг(ну)ти, надівати, надіти, наволочувати, наволочити пошивку на подушку. [Вбери подушки! (Брацл.). Треба нову наволочити пошивку (Звягельщ.)]. Надетый -
    1) вдягнений, надягнений, надітий, убраний, повдяганий и т. п.; взутий, назутий, обутий, повзуваний и т. п.; накладений; передітий; підв'язаний, обіпнутий. [Сорочка на ньому біла, мов-би тільки нині рано вбрана (Франко)];
    2) накладений, напнутий и нап'ятий, начеплений, насаджений, настромлений, понакладаний и т. п. -ться - надягатися, надяг(ну)тися, понадягатися; бути надяганим, надягненим, понадяганим и т. п. [Ця суконька надягається через голову (М. Грінч.). Чобіт малий - не назувається (Київщ.), не набувається (Сл. Гр.)].
    * * *
    несов.; сов. - над`еть
    1) ( что - одежду) надяга́ти, надягну́ти и надягти́, -дягну, -дягнеш, удягати, удягну́ти и удягти́, надіва́ти, наді́ти (що); ( одеваться) убира́тися, убра́тися (уберу́ся, убере́шся) и мног. повбира́тися (в що), убира́ти, убра́ти и мног. повбира́ти (що); ( натягивать) напина́ти, напну́ти и нап'я́сти, -пну, -пне́ш и мног. понапина́ти (що), понапина́тися (чим); (сов.: нацепить) почепи́ти, -чеплю́, -че́пиш (що); ( фартук) обпина́ти, обп'я́сти (обіпну, обіпнеш) и обіп'я́сти и обіпну́ти (що)

    \надеватьть ша́пку — надівати, наді́ти ша́пку

    2) ( что - обувь) взува́ти, взу́ти и мног. повзува́ти, назува́ти, назу́ти; озува́ти, озу́ти и мног. поозува́ти (що)

    \надеватьть сапоги́ — взува́ти, взу́ти и т. д. чо́боти; вступа́ти, вступи́ти в чо́боти

    3) (вставлять, укреплять что-л. на чём-л.) надіва́ти, наді́ти, -ді́ну, -ді́неш и мног. понадіва́ти

    \надевать деть очки — надіти (почепи́ти) окуля́ри

    \надевать деть рюкза́к — наді́ти (почепи́ти) рюкза́к

    Русско-украинский словарь > надевать

  • 16 оправлять

    оправить
    1) (драгоцен. камень, картину) вправляти, вправити, оправляти, оправити в що; (картину в рамку) заводити, завести в рямці; (книгу в переплёт) оправляти, оправити, заводити, завести в оправу, в паля[і]турки;
    2) (платье на себе, на ком) чепурити, причепурити, лагодити, полагодити, обсмикати, обсмикати;
    3) (волосы) пригладити коси, волосся, полагодити, причепурити зачіску;
    4) (постель) застелювати, застелити ліжко. Оправленный - вправлений, оправлений, оправний, заведений у рямці, в паля[і]турки. [У золото (вправлені) оправлені діяманти. Кубок з яшми оправний в чорнім сріблі (Л. Укр.). Книга оправлена в полотно].
    * * *
    I несов.; сов. - опр`авить
    1) ( поправлять) поправля́ти, попра́вити, оправля́ти, опра́вити и пооправля́ти; ( одёргивать одежду) обсми́кувати, обсмикну́ти и пообсми́кувати
    II несов.; сов. - опр`авить
    ( вставлять в оправу) оправля́ти, опра́вити и пооправля́ти

    Русско-украинский словарь > оправлять

См. также в других словарях:

  • вставлять — См. приспособлять... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. вставлять вводить, вносить, включать, помещать, вмешивать, приспособлять. Ant. выставлять …   Словарь синонимов

  • ВСТАВЛЯТЬ — ВСТАВЛЯТЬ, вставить что во что или куда; ставить во что, вмещать, помешать внутрь, в средину. Вставить стекло. Вставляют и выставляют окна, рамы. Вырвать, вставить зуб. Вставить в речь красное словцо, ся, быть вставляему. Вставление ср. вставь… …   Толковый словарь Даля

  • вставлять — ВСТАВЛЯТЬ, ляю, ляешь; несов. (сов. ВСТАВИТЬ, влю, вишь), кому (или вставлять фитиль). 1. Побеждать кого л. на соревнованиях, в соперничестве. ЦСКА «Спартаку» вчера неслабо вставил. А он тебе вставил девку то отбил. 2. Вступать в половую связь с… …   Словарь русского арго

  • вставлять —     ВСТАВЛЯТЬ/ВСТАВИТЬ     ВСТАВЛЯТЬ/ВСТАВИТЬ, вводить/ввести, вделывать/вделать, сов. вмонтировать, врезать/ врезать …   Словарь-тезаурус синонимов русской речи

  • вставлять — — [Е.С.Алексеев, А.А.Мячев. Англо русский толковый словарь по системотехнике ЭВМ. Москва 1993] вставлять помещать — [А.С.Гольдберг. Англо русский энергетический словарь. 2006 г.] Тематики информационные технологии в целом Синонимы… …   Справочник технического переводчика

  • ВСТАВЛЯТЬ — ВСТАВЛЯТЬ, вставляю, вставляешь. несовер. к вставить. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • вставлять — ВСТАВИТЬ, влю, вишь; вленный; сов., что. Поместить, поставить внутрь чего н. В. стекло в раму. В. зубы (сделать зубной протез). Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • вставлять — ВСТАВЛЯТЬ1, несов. (сов. вставить), что во что. Помещать (поместить), вделывать (вделать) что л. в середину, внутрь чего л. [impf. to fit (in); to set (in); to frame]. Похолодало, и в домах начали вставлять зимние рамы. Андрюха вставил в патрон… …   Большой толковый словарь русских глаголов

  • Вставлять фитиль — ВСТАВЛЯТЬ, ляю, ляешь; несов. (сов. ВСТАВИТЬ, влю, вишь), кому (или вставлять фитиль). 1. Побеждать кого л. на соревнованиях, в соперничестве. ЦСКА «Спартаку» вчера неслабо вставил. А он тебе вставил девку то отбил. 2. Вступать в половую связь с… …   Словарь русского арго

  • вставлять палки в колёса — вставлять <ставить> палки в колёса Разг. Неодобр. Чаще несов. Намеренно мешать кому либо в каком либо деле, в осуществлении чего либо. С сущ. со знач. лица: работник, недруг… вставляет палки в колеса кому? инженеру, предпринимателям…;… …   Учебный фразеологический словарь

  • Вставлять очки — кому. ВСТАВИТЬ ОЧКИ кому. Прост. Экспрес. Превосходить кого либо в чём либо. Алёшка показывал и толковал мне, как рвёт водою цинки на сплаве… Я переводил нашей малой и старой родне рассказы Алёшки. Люди дивовались на Алёшку: Ат смышлёный! Ат тебе …   Фразеологический словарь русского литературного языка

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»