-
1 вперённый
вту́плений, зато́плений, упе́ртий, уто́плений, уп'я́лений -
2 двопівперіодний
техн. двухполупери́одныйУкраїнсько-російський політехнічний словник > двопівперіодний
-
3 неґативний півперіод
отрица́тельный полупери́одУкраїнсько-російський політехнічний словник > неґативний півперіод
-
4 однопівперіодичне випрямляння
однополупериоди́ческое выпрямле́ниеУкраїнсько-російський політехнічний словник > однопівперіодичне випрямляння
-
5 однопівперіодичний
физ. однополупериоди́ческийУкраїнсько-російський політехнічний словник > однопівперіодичний
-
6 однопівперіодна схема
однополупери́одная схе́маУкраїнсько-російський політехнічний словник > однопівперіодна схема
-
7 однопівперіодний випростувач
однополупери́одный выпрями́тельУкраїнсько-російський політехнічний словник > однопівперіодний випростувач
-
8 півперіод
матем.; физ. полупери́од -
9 півперіодичний
матем.; техн.; физ. полупериоди́ческийУкраїнсько-російський політехнічний словник > півперіодичний
-
10 півперіоду
техн.; физ. полпери́ода -
11 позитивний півперіод
положи́тельный полупери́одУкраїнсько-російський політехнічний словник > позитивний півперіод
-
12 вперед
1) (нар. места) вперед, наперед. [Ні взад, ні вперед. Протиснувся наперед (Рудан.)]. Вперёд выдаваться - виставлятися. В. двигаться (прогрессировать) - поступати. В. выскакивать, выскочить - вириватися, вирватися. В. забежать - перейняти кого. В. залетать - заполітати. Ходить взад и вперёд - ходити туди й сюди, снуватися. Наклониться вперёд - похилитися, (схилитися) наперед;2) (нар. врем.) - поперед(у), наперед, згори, надалі. [І то лихо попереду знати, що нам в світі зострінеться (Шевч.). Нехай дадуть мені гроші наперед. За харч і за кватирю заплачено вже згори (Свидн.)]. Вперёд (впредь) так не делай - надалі так не роби;3) (межд.) вперёд! - рушай! наперед! [Гей, наперед! або добути, або дома не бути! «Рушай!» - сказав отаман, і військо кинулося на ворогів]. Понукание на лошадей - вйо! но! Понук. на волов - гей! (диал.) гійє! гейє! гейки!* * *нареч.1) упере́д, напере́д2) (впредь) нада́лі, да́лі, упере́д, напере́д, ( в будущем) у майбу́тньому -
13 подвигаться
подвинуться посуватися, посовуватися, посунутися. [Посунься, ляше, - най русин сяде. Чи швидко посувається ваша праця?]. -ся вперёд - посуватися наперед, поступати(ся), поступити(ся). [Поступніш на товстому вишивати: нитки товсті, то поступається скоріш]. Дело -ется успешно - справа посувається (поступає) добре. Дело не -ется вперёд - справа затамувалася. -ся далеко вперёд - сягати, сягнути, сягонути. [Що далі сягатиме демократизація культури, освіти й письменства, то глибше й дужче перейматиметься воно народніми основами (Єфр.)]. В своём развитии он очень -нулся вперёд - своїм розвитком він дуже поступив наперед. -ся назад - посуватися, подаватися назад.* * *I подв`игатьсяпору́хатися; ( поёрзать) посо́ватисяII подвиг`аться1) подви́нуться2) посува́тися, посу́нутися; ( придвигаться) підсува́тися и підсо́вуватися, підсу́нутися3) перен. посува́тися [впере́д], посу́нутися [впере́д] -
14 вперять
вперить глаза, взгляд втупляти, втупити, втокмити, затоплювати, затопити очі, погляд, видивлятися, видивитися на кого. [Втупила в нього свої очі]. В-ться глазами - втуплюватися, втупитися, затоплюватися, затопитися, уп'ястися очима. Вперённый взгляд, взор - втуплений погляд.* * *несов.; сов. - впер`ить\вперять глаза́ (взгляд, взор) — (в кого-что, на кого-что) вту́плювати, вту́пити о́чі (по́гляд, зір) (в кого-що, на кого-що) затопля́ти (зато́плювати), затопи́ти о́чі (по́гляд, зір) (в кого-що), видивля́тися, ви́дивитися (на ко́го-що), упира́ти, упе́рти о́чі (зір), топи́ти, утопи́ти по́гляд (о́чі, зір), упина́ти, уп'я́сти очі (по́гляд, зір), сов. уп'я́лити о́чі (зір) (в ко́го що)
-
15 грести
гресть1) (граблями) гребти, громадити; (лопатой, руками и т. п.) горнути, нагрібати, вигортати; (веслом) веслувати, гребти, -ся (сов. гребнути, -ся). Грести к чему - гребтися до чого; (кормою вперёд) табанити; (прямо вперёд) гребти у хід. Быть в силах грести - згребтися. [Бач, як грає Дніпро, - тепер не згребешся];2) см. Грабаздать.* * *1) ( веслом) веслува́ти, гребти́; гребти́ся -
16 двигать
-ся, двинуть, -ся1) рухати, -ся, рухнути, -ся, рушати, -ся, рушити, -ся, двигати, -ся, двигнути, -ся, здвигнути, -ся, порушати, -ся, порушити, -ся, совати, -ся, сунути, -ся, посувати, -ся, посовувати, -ся, посунути, -ся, совнути, -ся. [Вам не треба рухатися, а ви бач як соваєтеся! Не рухнеться, мов дзеркало, все озеро лежить (Грінч.). Поїзд рушає (рушив). Дві парі швидко рушалися серед натовпу - то вони танцювали (Грінч.). Та порушити рукою не дають мені кайдани (Л. Укр.). Віра, кажуть, горами двигає (Єфр.). Рука мечем і луком движе (Куліш). Ногами не здвигну (Коцюб.). Проворно совав заступом по землі (Неч.-Лев.). Діти сплять тихо, де-тільки-котре ногою совне або рукою махне. Закуреним шляхом тихо посувається валка (Коцюб.)];2) двинуться (отправиться) куда - податися. [Подавсь сьогодні на річку рибу ловити]. Двинуться в путь - рушити, вирушити. [У тяжку путь вирушили вони]. С места не двинусь - з місця не стенуся, не зрушуся. Двигаться (двинуться) массой - сунути, сов. сунути, плавом пливти. [Гляньте, як юрба суне. Дітвора, як той рій, так і сунула в двері. Люди плавом пливуть на ярмарок]. Двигаться медленно - посуватися звільна, сунутися, (о езде) плуганитися; (о ходьбе) чвалати. [Ніч сунулася тихо]. Тихо, еле двигаясь - посувом, (с прохладцей) лельом-полельом (гал.). [Посувом пливе човен (Неч.-Лев.). Лельом-полельом поводитеся (Франко)]. Двигать, -ся вперёд - посовувати, -ся, посувати, -ся наперед; -ся - поступати наперед, (реже) поступатися. [Той - більший, хто посуває світ наперед. Його минуле й досі не дає йому вільно поступатися наперед (Грінч.)]. Медленно двигаться вперёд (о культуре и т. п.) - звільна посуватися (наперед), іти тугим поступом (Куліш). Двигаться к чему - простувати до чого. Двигаться туда и сюда - вештатися, совманитися; срв. Вертеться. [Батько й мати засмучені совманяться по хаті (Г. Барв.)]. Двигать рукою, ногою по направлению к чему - посилати руку, ногу. [Став він крадькома до хліба руку посилати (Мирн.). Посилає вперед нога за ногою (Мирн.)]. Движущийся - ворушливий, рухомий, (с дрожанием) движучий. [Движучі груди ридали. Ворушливе жваве море (Неч.-Лев.). Вічно живого, вічно рухомого моря (Л. Укр.)]. Медленно движущийся - тихохід (р. -ходу), (шутл.) тихоплав. [А ну, ти, тихоплаве, швидче біжи! Кінь у мене тихоплав - швидко не побіжить, хоч як його жени]. Не двигаясь с места - нерушимо[е]. [Ми з прадіда живемо тут нерушимо]. О частях снарядов, машин - ходити. [Колесо в машинці легко ходить, бо помастила гасом].* * *несов.; сов. - дв`инуть1) ру́хати, ру́шити и однокр. рухну́ти, дви́гати, дви́нути и двигну́ти; ( перемещать) со́вати, су́нути, посува́ти и посо́вувати, посу́нути; (побуждать к чему-л.) спонука́ти и спону́кувати, спону́кати2) см. двигаться 2) -
17 зашагать
1) (большими шагами) піти широко ступаючи, задибати, зацибати. [Зацибав по луці, як чорногуз (Коцюб.)];2) (взад и вперёд) заходити (туди й сюди).* * *закрокува́ти; ( пойти) піти́ (піду́, піде́ш); ( взад и вперёд) заходи́ти, -ходжу́, -хо́диш; (двинуться ку-да-л.) ру́шити; (отправиться, направиться) попрямува́ти, -му́ю, -му́єш, попростува́ти, покрокува́ти, почимчикува́ти; ( широко ступая) зациба́ти, поциба́ти -
18 назад
нрч.1) (в пространстве) назад, (позад себя) позад себе, навспак, навідворіть. [Вийшла з села - серце ниє, назад подивилась (Шевч.). Назад руки пов'язали (Сл. Гр.). Перекрутив годинника назад на годину (Київ). Зогляділася позад себе (Грінч.). Вмочи в росу малий палець і тріпни рукою, лиш навідворіть не тріпай, а перед собою (Рудан.)]. Туда и -зад - туди й назад, (взад и вперёд) туди й сюди, туди-сюди. Ни вперёд, ни -зад - ні на[в]перед, ні назад; ні туди, ні сюди. Сделать шаг -зад - від[по]ступити (ступнути) крок (ступінь) назад. Пятиться, попятиться -зад - поступатися, поступитися назад, задкувати, позадкувати. [I наперед забігаю, і вбік звертаю, і назад поступаюсь (М. Вовч.). Не задкуй лиш, а поступай наперед (Червоногр.)]. Взять своё слово -зад - взяти своє слово назад. Взять свои слова -зад - взяти свої слова назад, (гал.) відкликати свої слова. [Коли ви своїх слів не відкличете, я вас позву до суду (Крим.)]. Взять -зад своё решение, согласие - передумати і зректися. [Учора сказав, що обміркував справу і пристане до неї, а сьогодні передумав і зрікся (М. Грінч.)];2) (во времени). Год, столько-то лет и т. п. -зад тому - рік, стільки-то років (літ) и т. п. (уже) тому и тому (вже) рік, стільки-то років (літ); буде тому рік, стільки-то років (літ); рік, стільки-то років (літ) перед тим; перед роком, перед стількома-то роками; рік, стільки-то років передніше. [Два роки тому в Бориславі… (Франко). Три роки вже тому твій образ чарівливий в душі я записав (Вороний). Тому багато років була ця долина ще не така відкрита для світу (Країна Сліпих). Тому шість літ я вперше мав тут з ним розмову (Рада). Та він уже сконав, буде тому днів чотири (Крим.). Я знав його перед восьма-дев'ятьма роками (Грінч.). Перед шістьма роками вони приїздили оглядати сахарню (Коцюб.). Років десять передніше (Н.-Лев.)]. Это случилось может быть год тому -зад - це сталося може рік тому (може перед роком). Два дня тому -зад - два дні тому и тому два дні, два дні перед тим, перед двома днями, позавчора. [Тому два дні П'єр поїхав у Київ (Крим.)].* * *нареч.наза́д; диал. взадвзять \назад д свои́ слова́ — взя́ти назад свої́ слова́
два го́да [тому] \назад д — два ро́ки тому́ (перед тим), пе́ред двома́ рока́ми
-
19 выпрямление
матем., техн., физ.ви́простання, (неоконч. д. - ещё) випро́стування, ви́прямлення, (неоконч. д. - ещё) випрямля́ння; ( выравнивание) ви́рівняння, (неоконч. д. - ещё) вирі́внювання- измерительное выпрямлениеоднополупериоди́ческое выпрямле́ние — однопівперіоди́чне випрямля́ння
- коэффициент выпрямления -
20 двухполупериодный
техн.двопівпері́однийРусско-украинский политехнический словарь > двухполупериодный
См. также в других словарях:
вперёд — вперёд … Русский орфографический словарь
вперёд — вперёд … Словарь употребления буквы Ё
вперёд — нар., употр. очень часто 1. Если кто либо идёт, едет, продвигается и т. п. вперёд, значит, он перемещается по направлению к тому месту, которое является конечной целью его движения. Ветер бил по лицу, но он упрямо карабкался вперёд, к вершине… … Толковый словарь Дмитриева
вперёд — вперёд, нареч. и (прост.) предлог с род. Наречие: Часы идут на десять минут вперёд. Предлог: Мальчик всегда пропускал женщину вперёд себя. Взад и вперёд. Взад вперёд. Ни взад ни вперёд … Слитно. Раздельно. Через дефис.
Вперёд — I. нареч. 1. В направлении перед собой, по направлению поступательного движения (противоп.: назад). Шагнуть в. Посмотреть в. Вытянуть руку в. Глядеть, смотреть в. (также: предвидеть будущее). Не забегай в. (также: не делай чего л. преждевременно … Энциклопедический словарь
Вперёд! — («Вперёд!»,) название двух русских зарубежных изданий (журнал и газета) 70 х гг. 19 в. под редакцией П. Л. Лаврова, являвшихся органами «лавристского» направления в революционном народничестве. Журнал «В.» выходил с 1(13) августа 1873 в… … Большая советская энциклопедия
вперёд — ВПЕРЁД, межд. (или вперёд под танки, вперёд и с песней). Давай, ну же, пошли, айда! … Словарь русского арго
ВПЕРЁД — ВПЕРЁД, нареч. 1. По направлению поступательного движения, в направлении перед собой; ант. назад, взад. Войска то продвигались вперед, то отступали назад. Сделать два шага вперед. Вперед, ребята! Вперед, к победе! 2. Впредь, на будущее время,… … Толковый словарь Ушакова
ВПЕРЁД — ВПЕРЁД, нареч. 1. В направлении перед собой, в направлении поступательного движения. Идти в. по дороге. В., к победе! Двигать науку в. (перен.). Большой шаг в. (перен.: большой успех в чем н.). Пропустить кого н. в. себя (перед собой). 2. Впредь … Толковый словарь Ожегова
вперёд — вперёд Идите вперёд и никуда не сворачивайте … Правописание трудных наречий
Вперёд — большевистское легальное издательство. Создано в апреле мае 1906 по инициативе В. Д. Бонч Бруевича. Редакция на Караванной (ныне Толмачёва) улице, 9 (мемориальная доска). В. И. Ленин оказал помощь в изыскании денежных средств, руководил… … Санкт-Петербург (энциклопедия)
