-
41 неразрешимый
1) нерозв'язний, нерозгадний, незбагненний; срв. Непостижимый. -мый вопрос - нерозв'язне питання. -мая тайна - нерозв'язна (незбагненна) тайна (таємниця);2) непрощенний, нерозгрішний; срв. Непростимый. -мый грех - непрощенний (нерозгрішний) гріх.* * *нерозв'я́зний -
42 обдумывать
обдумать обдумувати, обдумати, обмірковувати, обміркувати що, розмірковувати, розміркувати, розважати, розважити, обраховувати, обрахувати що, мізкувати про що, обмізковувати, обмізкувати що. Я долго -вал этот план, вопрос - я довго обдумував (обмірковував) цей план, це питання. Прежде чем приступить к делу, нужно -мать все возможные последствия - перед тим як починати справу, треба обрахувати (зважити) всі можливі наслідки. Обдуманный - обдуманий, обміркований, розміркований и т. д. Заранее -ное намерение - наперед повзятий намір. С заранее -ным намерением - наперед (завчасу) зміркувавшись.* * *несов.; сов. - обд`умать1) обду́мувати, обду́мати, обмірко́вувати, обміркува́ти, обми́слювати и обмишля́ти, обми́слити2) (заботиться о ком-л.) диал. дба́ти, подба́ти -
43 ответ
1) відповідь (-ди), відказ (-зу), відмова, (устар.) відвіт (-ту), обзив (-ву), (только письменный) відпис (-су), відписка, відповість (-вісти). Каков вопрос, таков и -вет - яке питання, така й відповідь (відмова, відповідання). У него на всё есть -вет - він на все відповідь (відказ) має, має що відказати. В -вет - на відповідь, на відказ, на відмову кому. Давать, дать -вет кому - відповідь давати (дати), відказ держати, (только письменно) відписувати, відписати, дати відписку, сов. відвістити, відповістити кому; срв. Отвечать. Жду вашего -та - жду (чекаю) на вашу відповідь (на вашу відповість, на ваш відпис), жду (чекаю) вашої відповіди (відповісти, відпису). В -вет на ваше письмо - відповідаючи на листа вашого. Утвердительный -вет - згода. Он дал утвердительный -вет - він подав свою згоду. Отрицательный -вет - незгода, відмовна відповідь;2) відповідь, відвіт. Принять что на свой -вет - взяти що на свою відповідь. См. Ответственность. Быть в -те - відповідати за що. См. Отвечать 2.* * *ві́дповідь, -ді, відмо́ва; відві́т, -у, одві́т; відпові́т, -у; ( отклик) ві́дгук, -у; диал. відка́з, -у -
44 очередной
черговий, чережний, рядовий. [Чергове зібрання. Рядову чарку піднесли]. -ной вопрос - чергова справа. Перейти к -ным делам - перейти до чергових справ, до денного порядку. Стать -ным - стати на чергу. [Жіноча справа стала, нарешті, на чергу дня]. -дной (казак, чиновник) - черговець (-гівця), черговий (-вого). Не -дной (не соблюдающий -ди) - безчережний.* * *чергови́й -
45 очередь
1) (место по порядку) черга, черед, (р. череду), колія, ряд (р. ряду). На -ди - на черзі. По -ди, в -дь - чергою, по черзі, за чергою, почережно, по-ряду, у колію, по колії. [І встає ігумен перший, і всі встали за чергою (Франко). Котляревський по-ряду присвячує увагу свого сміху різним шарам людськости (Єфр.). По колії підходили, і кожен розписувався (Свид.)]. Не в -дь, вне -ди - без черги, через чергу, безчережно. [Як-би повіз хабарця, то й через чергу перепущено-б]. В порядке -ди - за рядом, по-ряду черги. [Правив по-ряду черги своєї службу божу (Св. Письмо)]. В первую -дь - у першу чергу, в першім ряді, в першій лінії, вперед, насамперед. Срв. Прежде (всего). В свою -дь - і собі, своєю чергою, (і)знов, і собі знов, на свій пай. [Наум, дивлячись на неї, що вона стала розважатись, і собі повеселішав (Квітка). Але тим, ізнов, хотілось попрощатися з гостями (Крим.). Вона на свій пай думала, що вже краще від її парубка і на світі нема (Квітка)]. -дь за кем - черга кому. [Він зробив своє, черга иншому]. -дь за мною - моя черга, мені черга. Соблюдать -дь - пильнувати, додержувати черги, тримати чергу. Ждать -ди - черги дожидатися, ждати на чергу, чекати ряду, за[до]стоювати черги. [Вешталися люди, що застоювали черги в млині]. Дождаться -ди - діждатися черги, засидіти черги. [Ждали довгенько, поки черги засиділи]. Попасть в -дь - під чергу прийтися. Наступает -дь другого, другому - приходить на иншого. -дь наступила - прийшла черга, прийшла колія, прийшов ряд. [Прийшла колія, так треба йти]. И тебе наступит -дь - і до тебе ряд до[і]йде, і тобі ряд дійде. Быть, стоять на -ди (о делах, вопросах) - бути, стояти на деннім порядку, на черзі дня. Ставить, поставить на -дь (дело, вопрос) - ставити, поставити на порядок денний (справу, питання);2) (ряд ожидающих, хвост) черга, ряд. [Стоїть коло контори довгий ряд людей]. Стоять в -ди - стояти в черзі.* * *1) че́рга и черга́; диал. ко́лія, ряд, -увне о́череди — по́за че́ргою, позачерго́во, позачере́жно
в пе́рвую \очередь — наса́мперед, передусі́м, передовсі́м, найпе́рше, щонайпе́рше
2) воен. че́рга -
46 перерешать
перерешить перерішати, перерішити, пересуджувати, пересудити; (передумывать) передумувати, передумати, перемірковувати, переміркувати що, (в песнях) перераджувати, перерадати. [Радять мені люди, а я тую раду сама перераджу (Чуб.)]. Перерешённый - перерішений, пересуджений, передуманий, переміркований. -ться - перерішатися, перерішитися, пересуджуватися, пересудитися.* * *I несов.; сов. - перереш`ить1) (задачу, вопрос) розв'я́зувати по-і́ншому (іна́кше), розв'яза́ти по-і́ншому (іна́кше), перері́шувати и переріша́ти, перерішити2) ( принимать другое решение) перері́шувати и переріша́ти, переріши́ти; ( передумывать) переду́мувати, переду́мати и попереду́муватиII(несов.: многое, всё) порозв'я́зувати, переріша́ти -
47 печать
1) печать (-ти), печатка. [Ствердили підписами й сенатською печаттю (Куліш). Перстень з печаткою]. Именная -чать - іменова печать. -чать молчания - печать мовчання. Наложить -чать - наложити, покласти печать. [Ухвалили печать наложить на язик мій, на душу (Франко)]. С приложением -ти - з притисненням (з відтисненням) печати. Подписью и приложением -ти свидетельствую - підписом і відтиском печатки свідчу. Приложить -чать к чему - печать (печатку) притиснути до чого, відтиснути на чому. -чать взломана - печать зламана. Взлом -чатей - порушення (зірвання) печатей;2) (переносно: знак) знак, ознака, знамено, печать, (клеймо) тавро. [Печать буденщини лягла на них (Єфр.). Смерть виразно поклала свою страшну похмуру ознаку на зсохлому змученому обличчю (Грінч.)]. Быть отмеченным -тью чего-л., носить -чать чего-л. - бути позначеним чим, мати на собі печать (ознаку) чого. Его сочинения носят на себе -чать гения (гениальности) - його твори мають на собі печать генія (позначені геніяльністю). Наложить свою -чать - покласти свій знак (свою печать, свою ознаку, своє тавро. -чать позора - тавро ганьби;3) друк, (пресса) преса, Приготовить к -ти - виготовити (обробити) до друку. Разрешить, одобрить к -ти (к печатанию) - дозволити, ухвалити до друку. Отдавать книгу в -чать - віддавати книгу до друку, пускати книгу в друк. Книга вышла из -чати - книга вийшла з друку. Опубликовывать, -ковать в -чати - друком подавати, подати, оголошувати, оголосити друком. [Про їх не записано ні одної пісні, ні одного переказу, а що подавано було друком, те було фальсифікатом (Куліш). Оголосив я друком не одно вже своє і чуже компонування (Куліш)]. Появиться в -чати - з'явитися (появитися) друком. Периодическая -чать - періодична преса. Этот вопрос обсуждается в -чати - це питання обмірковується в пресі. Свобода -чати - воля друку (преси). Постановления относящиеся к -чати - постанови про пресу (про друк);4) (шрифт) друк, літери, письмо. Мелкая -чать - дрібний друк. Убористая -чать - тісний (густий) друк. Крупная -чать - буйний друк. [Друк у цій книзі не читкий (не розбірний)]. Церковная -чать - (церковно-)слов'янський друк, (церковно-)слов'янські літери, (церковно-)слов'янське письмо, слов'янка. Гражданская -чать - руський друк, руські літери, руське письмо.* * *1) печа́тка, печа́ть, -ті3) ( печатание) дру́к, -у4) ( о шрифте) дру́к5) ( пресса) пре́сасоломо́нова \печать — бот. купина́, соломо́нова печа́тка
-
48 попутно
(за) одним ходом (заходом); (вскользь) побіжно, (между прочим) мимохідь. -тно затронуть вопрос - за одним (за)ходом порушити питання.* * *нареч.1) за одни́м захо́дом, попу́тно; ( одновременно) одноча́сно, водно́час и водноча́с, воднора́з; ( мимоходом) мимохі́дь; ( вскользь) побі́жно; ( при случае) принагі́дно2) ( по пути) по доро́зі -
49 предлагать
предложить1) пропонувати, запропонувати кому що, (приглашать) запрошувати, запросити кого що зробити, (с оттенком: приказывать) загадувати, загадати, наказувати, наказати кому що зробити. [Тоді він йому загадав: або йди або зоставайся (Звин.)]. Он -жил мне ехать с ним - він запропонував мені їхати з собою. -жить кому поесть - запропонувати кому, запросити кого поїсти. Мне -гают службу, место - мені пропонують службу, посаду, мене запрошують на службу, на посаду. Мне -гают купить землю - мені пропонують купити землю. -гать кому руку и сердце - пропонувати кому руку і серце. -жить кому высказаться по поводу чего-л. - запросити кого висловитися з приводу чого. [Він запрохав видатних европейців сказати, що вони думають про заборону української мови в Росії (Грінч.)]. -гаю вам немедленно по получении сего отправиться в… - пропоную (наказую) вам негайно, одержавши цього листа, вирядитися до… Он -жил ему убираться прочь - він загадав йому забиратися геть;2) подавати, подати, (редко) предкладати, предкласти и предложити кому що, давати, дати кому що. -гать чьему-л. вниманию что-л. - подавати (подати) що до чиєї уваги (кому до уваги). -гать что-л. на рассмотрение общего собрания - подавати що на обміркування загального зібрання. -гать кому свои услуги, себя к услугам кого - подавати себе до послуг (до услуги) кому, пропонувати (предкладати) кому свої услуги. [Дознавшись про Підкову, побачився з ним, привітав його новим щастям і подав себе до услуги (Куліш). Вольф явивсь до них перший, предкладаючи їм свої услуги (Франко)]. -гать тост - підносити (піднести) тост за кого. -жить кому-л. вопрос - задати (поставити) кому питання. -гать цену - давати (ціну). [Даю йому за скриню два карбованці, а він править п'ять (Грінч.)]. Предлагаемый - пропонований; загадуваний; подаваний, предкладаний, даваний. Предложенный - запропонований; загаданий; поданий, предкладений, предложений. [Загальні виводи, які ми можемо зробити з поданого тут матеріялу (Грінч.)]. -ться - пропонуватися, бути запропонованим; загадуватися, бути загаданим; подаватися, бути поданим, предкладатися, бути предкладеним, предложеним, даватися, бути даним. Такие вещи не -гаются - таких речей не пропонують. Материал, который здесь -гается - матеріял, що тут подається.* * *несов.; сов. - предлож`итьпропонува́ти, запропонува́ти; ( приглашать) запро́шувати, запроси́ти; ( приказывать) нака́зувати, наказа́ти, зага́дувати, загада́ти -
50 представлять
представить1) кого, что куда, к чему (доставить, поставить) - приставляти, приставити и пристановити кого, що, поставляти, поставити, виставляти, виставити кого (напр., свідків), подавати, подати (напр., пояснення, докази). -вить кого на суд - поставити кого перед судом, припровадити кого на суд. -вить свидетелей, виновного на суд - поставити (виставити) свідків, винуватого перед суд. -вить поручителя - поставити поручника. Отыскать виноватого и -вить кому - знайти (розшукати) винного (винуватого) і поставити перед кого. -вьте доказательства своей невиновности - подайте доводи (докази), що ви невинні. -вить об'яснения - подати пояснення. -вить извинения - попрохати пробачення;2) кого кому - рекомендувати, відрекомендувати, представляти, представити (руссизм) кого кому ким, (гал.) запрезентувати кого кому, (знакомить) зазнайомлювати, зазнайомити кого з ким. [Ходімо, я тебе представлю тим, що вволять твою усяку волю (Куліш). Я в простий одяг уберусь, а ти рекомендуй мене вітцю старому вчителем (Куліш)]. Он был мне -лен - його мені було представлено (відрекомендовано);3) кого к чему (к награде, чину), в кого (в полковники) - виставляти, виставити кого (на нагороду, на чин), на кого (на полковника). -вить к производству в полковники - виставити кого на полковника;4) что или о чём кому (подавать, доносить, докладывать) - подавати, подати що, кому про що, здавати, здати, (вносить) вносити, внести. [Здавати рапорти комісарові (Фр.)]. -вить отчёт, проект закона - подати звіт (звідомлення), проєкт закону. -вить об этом об'яснения секретарю - подати пояснення про це секретареві. -вить на заключение, решение комиссии - подати на висновок, на вирішення (розвязання) комісії. -влять, -вить на чьё-л. усмотрение - подавати, подати на волю чию, виставляти, виставити перед очі чиї. -вьте о нём сведения - подайте про його відомості. -вьте свои соображения по этому вопросу - подайте свої міркування (думки) в цій справі. -вить свои документы в секретариат - подати свої документи до секретаріяту. -вить дело для пересмотра - подати справу на перегляд. -вляя при сем - подаючи при цьому;5) кого, что (изображать словами, описанием, в картине) - малювати, змалювати, (резцом) різьбити, вирізьбити кого, що. Писатель в своём произведении -вил сельский пролетариат - письменник у своїм творі змалював сільський пролетаріят. Картина -ет морское сражение - на картині намальовано морський бій. -лять (изображать) дело (вопрос) - ставити, поставити, становити, постановити, виставляти, виставити, подавати, подати справу. [Ця гіпотеза ставить справу так, ніби в Київі до татарського лихоліття сиділи великороси (Єфр.)];6) кого (быть представителем кого) - заступати, репрезентувати кого. [Ми тут усю громаду заступаєм, то й радити старим звичаєм будем (Грінч.). Маємо чимало письменників, що репрезентують різні сторони новішої української поезії (Єфр.). Посли заступають (репрезентують) (собою) уряд своєї держави];7) -лять, -вить собою - являти, явити собою, становити (собою) що. [Що являв собою Коцюбинський тоді, на переломі свого життя… (Єфр.). Тут немає в'їзду, берег становить сторчову стіну (Корол.). Пореволюційні часи становлять немов другу фазу розвитку Винниченкової творчости (Єфр.)]. Что -ет он из себя теперь? - що являє він собою тепер? Это -ет большие неудобства - це становить великі незручності, в цьому є великі незручності. -влять исключение - становити, давати виняток. Что он собой -вляет? - що він (вона) за людина?8) кого что (показывать) - виявляти, виявити, виставляти, виставити кого, що. [Це виявляло його в найкращому світлі (О. Пчілка). Цю подію виставлено не такою, як вона справді була];9) кого, что из себя (корчить, копировать) - удавати, удати кого, що з себе. [Не вдавай із себе дурня. Одна сторона (дітей) удавала татар, друга якутів (Єфр.)];10) (в театре) виставляти, виставити що. [Виставлено було «Ревізора» з участю М. Садовського в головній ролі];11) (воображением) уявляти, уявити, (редко) виявляти, виявити, привиджувати, привидіти, (в мыслях) здумувати, здумати (думкою здумувати, здумати), (умом) змірковувати, зміркувати. [Не таким вона собі уявляла його (Н.- Лев.). Важко уявити собі ту творчу силу, що є в народі (Крим.). Я просто й здумати собі не можу (Л. Укр.). Легко зміркувати, що перетерпів він (Єфр.). Я привиджував, як увійде, як заговорить (М. В.)]. -влять, -вить себе - уявляти собі, уявити собі, здумувати собі, здумати собі. -вьте себе - уявіть собі, здумайте собі, майте собі, маєте собі. [Уявіть собі моє здивування]. Вы и -вить себе этого не можете - ви і уявити собі цього не можете. -вьте себя на моём месте - уявіть себе на моєму місці. Представленный - приставлений; (кому) рекомендований, представлений, (поданный) поданий; змальований, поставлений; заступлений, репрезентований; виявлений; уданий; (о пьесе) виставлений; уявлений, здуманий, зміркований. Законопроект -лен на утверждение в Совнарком - законопроєкта подано на затвердження до Раднаркому. Представляемый - (подаваемый) подаваний (кому); (воображаемый) уявлюваний. [Уявлювані речі. Уявлюваний світ]. -емые отчёты - подавані звіти.* * *несов.; сов. - предст`авить1) ( подавать) подава́ти, пода́ти; представля́ти, предста́вити; ( предъявлять) пока́зувати, показа́ти; ( приводить) наво́дити, навести́2) ( доставлять), приставля́ти, приста́вити и поприставля́ти3) ( кого кому - знакомить) знайо́мити, познайо́мити (кого з ким); ( рекомендовать) рекомендува́ти сов., несов., відрекомендо́вувати, відрекомендува́ти, несов. порекомендува́ти (кого кому); представля́ти, предста́вити (кого кому)4) ( к чему - возбуждать ходатайство) представля́ти, предста́вити (до чого)5) ( изображать) зобража́ти и зобра́жувати, зобрази́ти; ( в литературном произведении) виво́дити, ви́вести, пока́зувати, показа́ти; (словом, красками) змальо́вувати, змалюва́ти6) ( воспроизводить на сцене) зобража́ти и зобра́жувати, зобрази́ти; ( играть) гра́ти, зігра́ти; ( давать представление) виставля́ти, ви́ставити, ста́вити, поста́вити7) (кого-что - копировать, принимать на себя личину) удава́ти [з се́бе], уда́ти [з се́бе] (кого-що); представля́ти, предста́вити (кого-що); прикида́тися, прики́нутися (ким-чим)8) (что - вызывать, причинять) виклика́ти, ви́кликати (що), завдава́ти, завда́ти (чого)9) (понимать, осознавать, воображать) уявля́ти [собі́], уяви́ти [собі́]10) (несов.: являться) явля́ти [собо́ю], станови́ти; ( быть) бу́ти; 111) (несов.: быть представителем) представля́ти, репрезентува́ти -
51 представляться
представиться1) (куда: о ком) приставлятися, поставлятися, виставлятися, бути приставленим, поставленим, виставленим. Свидетели -вляются на суд - свідки поставляються перед суд;2) (кому: рекомендоваться) рекомендуватися, зарекомендуватися, представлятися, представитися кому;3) (к чему) виставлятися, виставитися (напр. на нагороду, на вищий ранг (к чину)). Сотрудники -вляются к награде - співробітники виставляються на нагороду;4) (подаваться) подаватися, бути поданим. [Законопроєкти подаються на затвердження до Раднаркому]. -ется вашему вниманию вопрос о… - подається до вашої уваги справа про… Ежемесячно -ются отчёты секретарю - що- місяця подаються звіти секретареві;5) (изображаться) малюватися, бути змальованим. [В оповіданні малюється робітниче життя]; (о деле, вопросе и т. п.) (стр. з.) ставитися, виставлятися, бути по[ви]ставленим, (средн. з.) виглядати, мати вигляд. Дело -ется (на суде) так - справа ставиться (на (в) суді) так. -ться в виде чего - мати вигляд чого, виглядати як що. Дело -ется (мне) в следующем виде - справа виглядає (для мене) ось як;6) (репрезентоваться) заступатися, бути заступленим, репрезентуватися через кого. Государства -вляются на конференции послами - держави репрезентуються на конференції через послів;7) (казаться) видаватися, видатися, видавати, видати чим, за що. [Оддалеки все видається меншим (Ком.). Школа видавалась їй иноді сосновою домовиною (Коцюб.). У кожного історика вона (історія) видається зовсім иншою (Л. Укр.)];8) (показываться) показуватися, показатися, ставати, стати перед ким. Нам -вился великолепный вид - нам показався (перед нами став) розкішний крайовид;9) -ться кем, чем - удавати, удати з себе кого, що; см. Прикидываться;10) (в театре) виставлятися, бути виставленим;11) (в воображении видеться, мерещиться) уявлятися, уявитися, (перед глазами) увижатися, привиджуватися, привидітися кому чим, яким, бачитися, убачатися, убачитися. [Ввижається або й сниться йому, ніби він… (Крим.). Невиразною постаттю уявляється кождий «Новий Рік» (Р. Край)];12) (о случае) траплятися, трапитися, випадати, випасти. -вился случай - трапилася (випала) нагода, оказія. Как только -вится удобный случай - скоро нагодиться (набіжить) добра оказія, за першої-ліпшої нагоди.* * *несов.; сов. - предст`авиться1) (рекомендоваться) рекомендува́тися несов., відрекомендо́вуватися, відрекомендува́тися, представля́тися, предста́витися; осві́дчуватися, осві́дчитися; ( объявлять о себе) оповіща́тися, оповісти́тися2) ( представать в воображении) уявля́тися, уяви́тися; ( казаться) здава́тися, зда́тися, видава́тися, ви́датися; ( возникать) постава́ти, поста́ти, повстава́ти, повста́ти; ( чудиться) ввижа́тися и диал. уви́джуватися (несов.), приви́джуватися и привиджа́тися, приви́дітися; убача́тися, уба́читися; ( слышаться) причува́тися, причу́тися3) (являться, случаться) трапля́тися, тра́питися4) ( кем-чем - притворяться) удава́ти [з се́бе], уда́ти [з се́бе] (кого-що); прикида́тися, прики́нутися (ким-чим)5) страд. (несов.) подава́тися; представля́тися; пока́зуватися; наво́дитися; приставля́тися; рекомендува́тися; представля́тися; представля́тися; зобража́тися, зобра́жуватися; виво́дитися, пока́зуватися; змальо́вуватися, зобража́тися, зобра́жуватися; гра́тися; виставля́тися, ста́витися; виклика́тися, завдава́тися -
52 разрабатывать
несов.; сов. - разраб`отатьрозробля́ти и розро́блювати, -люю, -люєш, розроби́ти, -роблю́, -ро́биш; (вопрос, тему) опрацьо́вувати, -цьо́вую, -цьо́вуєш, опрацюва́ти, -цю́ю, -цю́єш; (совершенствовать, отрабатывать) відпрацьо́вувати, відпрацюва́ти -
53 разрешать
несов.; сов. - разреш`ить1) ( позволять) дозволя́ти, дозво́лити; позволя́ти, позво́лити\разрешать ши́, \разрешать ши́те — дозво́ль, дозво́льте
\разрешать ши́ть кни́гу к печа́ти — дозво́лити друкува́ти кни́жку (кни́гу); ( рекомендовать) ухвали́ти кни́жку (кни́гу) до дру́ку
2) (вопрос, задачу) розв'я́зувати, -зую, -зуєш, розв'яза́ти, -в'яжу́, -в'я́жеш; ( решать) вирі́шувати, -шую, -шуєш и виріша́ти, ви́рішити\разрешать ши́ть конфли́кт — розв'яза́ти конфлі́кт
\разрешать ши́ть сомне́ние — розв'яза́ти су́мнів
\разрешать ша́ть пробле́му — розв'я́зувати (вирі́шувати) пробле́му
3) (освобождать от чего-л.) звільня́ти, звільни́ти; церк. розріша́ти, розріши́ти4) ( развязывать) розв'я́зувати, розв'яза́ти\разрешатьть молча́ние — пору́шувати, пору́шити мовча́ння (мовча́нку)
-
54 смазывать
несов.; сов. - см`азать1) зма́зувати, -зу́ю, -зу́єш, зма́зати (зма́жу, зма́жеш), ма́зати, пома́зати, масти́ти (мащу́, ма́стиш), помасти́ти, зма́щувати, -щую, -щуєш, змасти́ти; (мазутом, дёгтем) шмарува́ти, -ру́ю, -ру́єш, ви́шмарувати, -рую, -руєш2) (стирать, размазывать) зма́зувати, зма́зати3) (перен.: вопрос) зма́зувати, зма́зати4) (перен.: давать взятку) підма́зувати, -зую, -зуєш, підма́зати, -ма́жу, -ма́жеш, мног. попідма́зувати -
55 спрос
1) ( на товар) по́пит, -у\спрос с — и
предложе́ния — по́пит і пропози́ції (пропонува́ння)
2) (требования к кому-л.) вимо́ги, -мо́г3) (спрашивание, вопрос) диал. пита́ннябез \спрос са (\спрос су) — не спита́вшись
попы́тка не пы́тка, \спрос с не беда́ — посл. купи́в не купи́в, а поторгува́тися мо́жна; купи́ть не купи́ть, а поторгува́ти мо́жна; догна́в не догна́в (пійма́в не пійма́в), а погна́тися мо́жна; утік не втік, а побі́гти мо́жна
-
56 Вопрошение
см. Вопрос, Спрашивание. -
57 Затро[а]гивать
затрогать, затронуть что (коснуться) торкатися, торкнутися чого и (реже) торкати, торкнути що, дотикатися, дотикнутися и діткнутися чого; кого (задевать) - зачіпати и зачіпляти, зачепити, займати, за(й)няти (о мног.) позачіпати, позаймати кого, що, (первому) налазити, налізти на кого. [Я його не чіпаю, а він сам налазить (Звин.)]. Он первый -нул меня - він перший зачепив (зайняв) мене, він перший наліз на мене. [Та хіба-ж я вас, пане, зачепив? Тож ви мене заняли (Грінч.)]. -вать вопрос о чём - торкатися питання (справи) про що, зачіпати (порушувати, займати) питання (справу) про що. [Простіть, що я зараз торкнувся грубого й цинічного пункту (Крим.). Картина народнього життя, в якій зачеплено найближчі і найпекучіші народні справи (Грінч.)]. -вать, -нуть за живое кого - діймати, дійняти до живого кого, доходити, дійти кому до живого, уражати, уразити кого - (сильно) дозоляти, дозолити кому (до живих печінок); срвн. Задевать. -вать чью душу, сердце - займати (порушувати) душу, серце кому. [Сі приказки займають душу зглибока (Хата). Тихо так усюди, тільки соловейки співають… так душу твою й займає (Г. Барв.). І тими піснями всім серце порушу (Самійл.)]. Чем тебя особенным -нули? - (образно) хіба (чи) тебе возом зачепили? Затронутый - торкнутий, діткнений, порушений, зачеплений, зайнятий.
См. также в других словарях:
Вопрос — Вопрос форма мысли, выраженная в языке предложением, которое произносят или пишут, когда хотят что нибудь спросить, то есть получить интересующую информацию. В русском языке, если вопрос произносят, то используют вопросительную интонацию, а … Википедия
ВОПРОС — ВОПРОС, вопроса, муж. 1. Предложение, обращение, требующее ответа, объяснения. Задать вопрос. Поставить вопрос кому нибудь. Обратиться с вопросом. || То, что вызывает сомнение, еще не выяснено (разг.). Это еще вопрос, придет ли он. 2. Положение,… … Толковый словарь Ушакова
вопрос — Задача, задание, проблема, урок, альтернатива, дилемма; злоба дня. Еврейский вопрос. Возбуждать, поднимать, ставить вопрос. См. задача.. давать вопрос, делать вопрос, по вопросу и ответ, поставить вопрос ребром, предлагать вопрос, ставить вопрос … Словарь синонимов
Вопрос — [...] в слове вопрос ярко сказывается связь разных его значений с разными конструктивно синтаксическими свойствами или формами сочетаемости с другими словами. Прямое номинативное значение «словесное обращение, требующее ответа, объяснения»… … История слов
ВОПРОС — ВОПРОС, а, муж. 1. Обращение, направленное на получение каких н. сведений, требующее ответа. Задать в. В. докладчику. Сказать что н. в ответ на в. 2. То или иное положение, обстоятельство как предмет изучения и суждения, задача, требующая решения … Толковый словарь Ожегова
ВОПРОС — ВОПРОС мысль, побуждающая к ответу, в которой выражается просьба дополнить имеющуюся информацию с целью устранения или уменьшения познавательной неопределенности. Имеющаяся информация, явно или неявно содержащаяся в вопросе и выраженная в… … Философская энциклопедия
вопрос — Вопрос жизни и смерти дело необыкновенно важное. Отыскать этого человека вопрос жизни и смерти. Что за вопрос? (разг.) конечно, ну да, можно (реплика согласия). Государь мой, куда вы белейте? В канцелярию, что за вопрос? Некрасов.… … Фразеологический словарь русского языка
вопрос — безответный (Сергеев Ценский); животрепещущий (Тургенев); жгучий (Маркович, Успенский); открытый (Салтыков Щ.); щекотливый (Ютанов) Эпитеты литературной русской речи. М: Поставщик двора Его Величества товарищество Скоропечатни А. А. Левенсон . А … Словарь эпитетов
ВОПРОС — тип суждения, предполагающий недостаток информации о соответствующем объекте и требующий ответа, объяснения. Логическая структура любого В. включает: 1) базисную информацию то, что уже известно; 2) неизвестное то, на что направлен В.; 3)… … Новейший философский словарь
вопрос. — вопрос. (abbreviation) вопросительное местоимение или наречие Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
ВОПРОС — англ. question; нем. Frage. 1. Соц. проблема, требующая разрешения (соц. В., национальный В., женский В. и др.). 2. Предложение, требующее ответа, элемент структуры вопросника, анкеты. Antinazi. Энциклопедия социологии, 2009 … Энциклопедия социологии