внутрішнє+і+зовнішнє

РЕФЛЕКСІЯ ( від лат. reflexio - обернення назад) - самосвідомість і самопізнання, співвідносність елементів мислення і дійсності. Першою Р. пробудженої свідомості, зафіксованою в Біблії, було те, що люди помітили - вони голі. Це дуже важлива риса, бо саме нею людина відрізняється від тварини - остання не знає сорому. Поглибленням даного спрямування думки є обернення її на весь духовний світ людини. Класичною є антична установка: "Пізнай самого себе", котра мала також зміст відходу від натурфілософії до антропології і робила індивіда головним предметом філософії. Подальший крок зробив Аристотель: дійшов найвищого поняття "мислення мислення". У своїй логіці він вперше дослідив його як систему понять і категорій, суджень, силогізмів, піддав критиці порушення логічних законів і вимог софістами і т. зв. діалектиками. В Повий час Локк переніс поняття Р. на пізнавальний процес як такий, розкрив її як джерело пізнання. Все воно походить від досвіду, а останній поділяється на два види: відчуття і Р. - внутрішнє сприйняття діяльності нашого розуму, з якої він отримує ідеї мислення, сумніву, віри, міркування тощо. Це джерело ідей людина має повністю всередині себе, і воно може бути назване внутрішнім почуттям. Вагому теорію Р. розробив Гегель. Він виділив і дослідив три загальних види Р.: Р. покладання, Р. зовнішня, Р. визначення. Покладання - це надання чому-небудь буття. Воно важливе тому, що в мисленні не можна рухатися, не визнаючи істинності того чи того положення. Зовнішня Р. називається ще обумовлювальною. Прикладами її є полярні категорії: позитивне передбачає негативне, і навпаки; так само форма і зміст, явище і сутність, конечне і безконечне тощо обумовлюють одне одного, не можна їх мислити окремо, ізольовано. Р. визначення виражається у визначеннях, розкритті властивостей предмета через відношення до інших предметів. Загальні види Р. - це форми співвідносності понять, думок, свідчення того, що вони не існують без взаємного зв'язку. Від них Гегель відрізняв більш конкретні - рефлексивні визначення. В формальній логіці і математиці звичайно наводиться одне з них і під рефлексивністю тут розуміють тотожність: А = А, або А є А. У Гегеля вона одна з багатьох: тотожність, відмінність, протилежність, суперечність, основа; до останньої належать: форма і сутність, форма і матерія, форма і зміст, також формальна, реальна і повна основа; завершуються рефлексивні визначення категорією умови: при наявності однієї або всіх умов чи обставин прихована суть, можливість переходять в існування, стають явищем. Інші групи рефлексивних визначень дають "Явище" і "Дійсність" (назви другого і третього розділів "Вчення про сутність" "Науки логіки" Гегеля, адже, на думку філософа, т. зв. сутності і є т. зв. Р.). В реальній дійсності не існує цілком ізольованих речей та істот, елементів, начал, причин тощо. Мислення розриває універсальні зв'язки, в яких вони знаходяться. Оскільки ж мислення прагне до об'єктивності, то повинно ці зв'язки відтворити в самому собі. Р. та її різновиди і є інтелектуальними засобами такого відтворення.

ЦІННІСТЬ - термін, що позначає належне та бажане, на відміну від реального, дійсного. Першим кроком до розуміння природи Ц. було усвідомлення того, що з'ясування поняття реальності та істини не дає відповіді на питання - що таке Ц. Істина відповідає на питання - якою є реальність, Ц. відповідає на питання - що є, бажаним або яким щось повинно бути В. ідкриття неможливості вивести Ц. з опису того, що існує (і навпаки), належить англ. філософу Г'юму і стало відомим під назвою "закон Г'юма". Ця різниця між істиною і Ц. набула статусу як проблеми "фактичного - ціннісного". У філософії XX ст. робилися і робляться спроби подолати прірву, яка роз'єднує світ емпіричної реальності і світ Ц. Деякі із сучасних філософів не схильні вважати, що ця прірва є абсолютною. До кінця XIX ст. Ц. розглядали в контексті метафізики, теології або епістемології - тобто природа Ц. не вважалась особливою, а тому філософи не потребували особливого терміна для позначення Ц. XX ст. успадкувало дві основні групи концепцій стосовно пояснення природи Ц. - об'єктивістську та суб'єктивістську Л. інію об'єктивістського розуміння Ц. започаткував Платон: він розумів ідею добра як таку, що в принципі не відрізняється від інших ідей, а, отже, не відрізняється і від істини; винятковість цієї ідеї полягала в тому, що, з погляду Платона, вона увінчує ієрархію всіх інших ідей. У середньовічній томістській теології Ц. вважалися ідеями, які Бог привніс у світ внаслідок акту творення світу та через явлення Христа - зокрема через Божий Заповіт. На противагу античній та середньовічній філософії, в новочасній філософії утвердилося переважно суб'єктивістське розуміння Ц.: у відповідності з цим поглядом Ц. належать до психічних об'єктів - їх джерелом є наші бажання, інтереси, почуття, ставлення. Ця лінія розуміння природи Ц. включає цілу низку видатних філософів Нового часу та поч. XX ст.: Гоббс, Спіноза, Ляйбніц, філософи-утилітаристи, Майнонг, Перрі, логічні позитивісти (Рассел,Айєр), Стівенсон. Усі ці філософи запропонували дещо відмінні варіанти суб'єктивістського розуміння Ц.: джерелом Ц. є бажання і задоволення (утилітаристи), інтереси (Перрі); Ц. є прихованими веліннями або командами (Рассел), джерелом Ц. є почуття (т. зв. емотивізм - Айєр, Стівенсон). До суб'єктивістського розуміння Ц. схилялися також прихильники прагматизму: серед них особливо важливий внесок у теорію Ц. зробив Дьюї. Суб'єктивістська концепція Ц. містить в собі загрозу релятивізму та нігілізму. Початки об'єктивістського розуміння Ц. знаходять у нім. філософа Лотце, а у XX ст. найвідомішими його речниками є Шелер та Гартман А. ле передусім критика емпіричного реалізму, позитивізму та психологізму з боку Гуссерля значною мірою підважила переконливість суб'єктивістської концепції цінностей. Це стало підставою для розвитку об'єктивістської концепції Ц., найвідомішим речником якої на засадах феноменологічного підходу став Шелер В. ін виходив з того, що послідовна теорія Ц. може бути тільки апріорною: бо на основі того, що люди цінують, не можна обґрунтувати, що ж варте поцінування (люди часто цінують те, що не варте поцінування). Але крайня форма інтуїтивізму та апріоризму, і яку маємо в Шелера, на сьогодні зазнала серйозної критики. У філософії кін. XX ст. суперечка двох названих підходів до проблеми Ц. існує у вигляді певних тенденцій. Більшість сучасних філософів у поясненні природи Ц. прагнуть поєднати позитивні елементи обох підходів - як суб'єктивістського, так і об'єктивістського. Ц., за висловом Фрондізі, є результатом напруги між об'єктивним та суб'єктивним. Ця складність цінностей, поєднання в них різнорідних елементів спонукала Фрондізі пояснювати природу Ц. на основі поняття гештальту. Пояснюючи природу Ц., наголошують на різниці між Ц. та її носієм. Носій Ц. - це деяка основа, яка "тримає" на собі Ц., або субстрат, в якому вона втілена. Носієм Ц. може бути не тільки щось матеріальне (скажімо, тканина і фарби у живопису), а також психіка чи інтелект (напр., почуття краси, любові, ідеї, поняття, розуміння). Поняття добра, справедливості, законності і т. д. є ціннісно навантаженими ідеями або поняттями, носієм Ц. у даному разі є розум, інтелект. Переважно Ц. поділяють на дві великі групи: "нижчі", або "матеріальні" Ц. (те, що задовольняє біологічні потреби) і вищі, або духовні Ц. Цьому поділу відповідає поділ на інструментальні або зовнішні Ц. (ті, що є засобом для утвердження інших Ц.) і самодостатні або, інакше, внутрішні Ц. Духовні Ц. є переважно внутрішніми, самодостатніми. Інструментальні (зовнішні) Ц. є засобами для утвердження інших Ц. Самодостатні Ц. володіють більшою мірою ознаками об'єктивних Ц.: їхнє буття як Ц. не залежить від того, цінуємо ми їх чи ні - від яких іде "заклик" шанувати та захищати їх; якщо не чують цього заклику, то наслідком цього є духовна деградація людей. За змістом духовні Ц. поділяють на релігійні, моральні, естетичні, політичні, правові та ін. Відповідно говорять про моральний, політичний та правовий нігілізм. Існує також поділ Ц. на індивідуальні, колективні (партикулярні) та універсальні. Універсальні або, інакше, вселюдські Ц. - це ті, що прийняті (чи мають перспективу бути прийнятими) різними народами, культурами, націями, цивілізаціями (напр., права людини). Ц. партикулярні - це Ц. даного суспільства, самобутньої культури, нації, цивілізації. Зрозуміло, що універсальні Ц. існують як включені в контекст кожної із культур, націй чи цивілізацій. Однією із проблем є дослідження співвідношення та взаємопов'язаності між різними Ц. Ц. містять у собі спонукальний складник. Отож саме тому вони відіграють важливу роль у перетворенні реальності, що виконують роль підстави для дії: спрямовуючи індивідуальну і колективну дії, вони забезпечують граничні (останні) підстави для дії та діяльності. Ц. відіграють провідну роль в об'єднанні індивідів для спільних, колективних дій; є важливими у забезпеченні основи для єднання людей у нації, цивілізації чи навіть людства, оскільки це передбачає наявність деяких базових спільних Ц.

Шопенгауер, Артур (1788, Данциг - 1860) - нім. філософ. Студіював філософію в Геттингенському й Берлінському ун-тах. Першими вчителями Ш. були Вольф, Фіхте, Шляєрмахер. Його перша (й основна) праця "Світ як воля та уявлення", що вийшла друком у 1819 р., а також лекційний курс (1820), присвячений новій (волюнтаристській) метафізиці, не мали успіху. Визнання філософського здобутку Ш. поступово почало утверджуватися лише після 1850 р. Ш. був першим із західних філософів, хто звернув увагу на релігійне й філософське вчення буддизму. Найвидатнішими філософами вважав Канта і Платона Ч. ільна ідея філософії Ш. - світ є моїм уявленням - має витоки у розрізненні Кантом світу феноменів (явищ) та ноуменів (речей у собі), але феноменалізм ІП. суттєво інший, ніж у Канта. Він апелює не до трансцендентальних умов пізнання предмета взагалі, а до властивостей інтелекту, які накладають відбиток на світ явищ, що є поспіль світом ілюзій, або "майя" (санскр. - магія, чари). Головне завдання пізнання, за Ш., полягає у тому, щоб відрізнити первинне й головне від другорядного і похідного. З'ясувати це завдання можливо, лише пробившись крізь утворену явищами зовнішню "завісу омани" до своєї власної внутрішньої суті шляхом безпосереднього її переживання. Тоді оприявниться істина, що первинною і справді реальною у кожній людині й у всьому світі є Воля. Отже, за Ш., внутрішньою сутністю світу є Воля, а її зовнішньою оболонкою - нескінченна й мінлива сукупність явищ. Світова Воля є "волею до життя", а носієм її - орієнтований на себе та на панування над іншими елемент загальної сукупності розмежованих поміж собою одиничних воль. Первень сліпої волі залягає в глибинах кожної речі й творіння; особливо виразно його дія виявляється в людині - через породження й безнастанне відтворення почуття тривоги, неспокою, невдоволення й ворожнечі, а також страху (передовсім смерті). Отже, життя - це стан непроминального розчарування й песимізму. Завдяки цій ідеї етика Ш. та історії філософії здобулася на назву "етики песимізму". Порятунок від усепоглинного песимізму, за Ш., можливий лише через естетичне споглядання або моральний чинник співчуття. Серед усіх мистецтв найвищим є музика, яка найсильніше пробуджує почуття звільнення від тягаря волі, оскільки почуття страждання й радості досягають тут найвищого рівня всезагальності. Останній крок заперечення осібної людської волі як чинника страждання Ш. вбачає у нірвані - стані спокою внаслідок поборювання волі до життя (але не через самогубство, а поступовий рух до занурення у спокій на обраному кожним життєвому шляху).

[br]

Осн. тв.: "Про чотири первні принципу достатньої підстави" (1813); "Світ як Воля та уявлення" (1819); "Про Волю у природі" (1836); "Дві засадничі проблеми етики" (1841).

ДУХ - потенціал творчої активності, того переходу від стану речей до стану ідей (і навпаки), що постійно здійснюється всередині діяльності. Д. характеризує самоздійснення суб'єкта, його здатність відтворювати себе у предметному світі (зокрема культури) та розпредмечувати цей світ через творчу особистість. Як єдність процесів творчого опредметнення та розпредметнення Д. виступає в об'єктивній та суб'єктивній формі С. уб'єктивний Д. - це інтегральне самовизначення людського "Я" як ідеального буття, "внутрішнього світу", мислячої самосвідомості. Суб'єктивний Д. визначається через зростання у суб'єкті "безконечної персони" (Гегель) як результату перенесення зовнішнього універсуму у внутрішній світ особистості. Об'єктивний Д., навпаки, є пов'язаним із зворотним процесом опредметнення внутрішніх станів, тобто виходу за межі ідеальності у предметне буття, з прагненням суб'єкта до самореалізації як окремого культурного світу. Об'єктивний Д. постає у вигляді інтерсуб'єктивного колективного досвіду усіх різновидів суб'єктоб'єктної взаємодії, яка притаманна історичному процесу формоутворення олюдненого буття. Саме таке буття і здатне до інтеріоризації у "внутрішнє буття" суб'єкта. Отже, суб'єктивний та об'єктивний Д. виступають в органічній єдності. Взаємопов'язаність об'єктивного та суб'єктивного у складі Д. проявляється, зокрема, в тому, що він маніфестується через рольові структури діяльності суб ' єкта та символічні витвори буття, що потребують індивідуальної розшифровки. В цьому відношенні Д. виступає трансформаційним процесом взаємопереходів суб'єктивного та об'єктивного, універсального та індивідуального, формоутворення та змістонаповнення. До атрибутів Д. належать: 1) активність як самотворча діяльність на перетині буттєвості та свідомості; 2) безконечність, тобто здатність до трансценденції, виходу з себе у все вищі ціннісні сфери, до перетину усіх кордонів; здатність, що репрезентується невичерпними можливостями творчості та розуму суб'єкта; 3) свобода як самодіяльність, як необмеженість самовідтворення, виявів проективних сфер свого здійснення, шляхів затвердження своєї буттєвості; 4) абсолютність як самоцінність та властивість самовизначення своїх предикатів, як неодмінного джерела усіх форм перетворення існуючого; 5) самосвідомість у вигляді саморефлексивного мислення та самопокладання смислу. Як філософська категорія Д. є наскрізною проблемою усієї історії філософії. У Платона, який уперше розгорнув цю проблему в систематичній формі, Д. це "світова душа", котра, будучи дотичною до істини та вічних ідей (ейдосів), об'єднує через гармонію і красу життєвий статус розуму та тілесність речей, виступає принципом саморуху. В давньогрецьк. філософії Д. трактувався не як надприродна сутність, а у складі буття і визначався чи то як "пневма" (життєва сила, або, навіть, "тонка" матерія на зразок повітря), чи як "нус" (інтелектуальне начало). Так, у ' стоїків Д. водночас і тілесний початок, і мудрість, здатність жити відповідно до Логосу світу. Тільки з Плотина починається спіритуалізація Д., яка набуває чіткого виразу у Філона Александрійського, котрий ототожнював Д. з Логосом, Софією, духовним життям. У християнстві Д. розглядався як третя іпостась Трійці ("Святий Дух"), що втілює творчу, породжуючу силу Бога-Отця і Бога-Сина. Земним місцеперебуванням цього Д. є церква та душі праведників В. ідповідним чином патристика (Августин Блаженний) та томізм (Тома Аквінськиїї) перетлумачують тезу Аристотеля про Д. як вищий інтелектуальний регістр душі. В Україні, яків інших європейських країнах, релігійне розуміння Д. розвивалось у руслі християнської антропології (Могила, Прокопович, Яворський, Туптало, Кониський та ін.). Д. розглядався як істина душі та вища цінність. Сковорода пов'язує його з "внутрішньою людиною", що має богоподібну природу, та особливим, "третім" символічним світом біблійних архетипів вічності, краси, абсолюту. Масштабне вчення про Д. втілене у системі Гегеля Д. ля нього Д. - це світовий розум, котрий в своєму діалектичному розвитку за принципом тріади (теза, антитеза, синтеза) проходить фази чистих логічних сутностей, природи (як свого інобуття) та історії і усвідомлює себе як абсолют (абсолютну ідею чи абсолютне знання). В цьому розвитку Д. визначається як "для-себе-буття" чи свобода. Вчення про Д. розвивалось Марксом. Ідучи за Гегелем, він співставляє Д. та працю як дві діалектично пов'язані протилежності, в яких праця виступає як позитивна діяльність, що оречевлюється в її результатах, а Д. - як сила негації. Останнє означає у гегелівській традиції те, що "Я" принципово не згасає в жодному результаті, а використовує його як поштовх до подальшого розвитку, тобто предметне буття є для Д. стартовою підставою, передумовою руху. Отже, "первинність" буття є тут позитивно діалектичним моментом творчої негації Д. Розуміння Д. як вільної, творчої сили, що не оречевлюється, а лише символізується у бутті, розвинуте в XX ст Б. ердяєвим. Він визначає Д. як творчість, що є подоланням небуття та втіленням свободи. В такій якості Д. виступає як смисл буття суб'єкта, що розкривається в особистісному існуванні людини. Д., за Бердяєвим, є поєднанням божественної природи з людиною. Аксіологічна позиція в розумінні Д. як найвищої цінності, що розкривається в історичному бутті, відстоювалась Дильтеєм та Віндельбандом. Проти віталістичного тлумачення Д. як інтелектуально паразитичного породження життєвого процесу, котре сковує душу (Клагес, Лессинг, Фробеніус) виступали Гартман, Шелер, Ясперс, для яких Д. маніфестує сходження суб'єкта через символ до вищих щаблів адекватного існування людини О. соблива, але соціально важлива лінія в аналізі Д. була пов'язана з проблемою духовних передумов національного життя. Історично тема національного Д. найбільш виразно формулюється Гердером, який вбачав в ньому носія базисних культурних форм нації та її мовної свідомості. Надалі проблема національного Д. розвивалась в зв'язку з філософією мови (Гумбольдт), філософією історії (Фіхте) та філософією культури (Шпенглер). В Україні проблема національного Д. розроблялась кирило-мефодіївцями (Костомаров, Куліш, Білозерський) під кутом зору народної свідомості, православ'я, укр. ідеї в контексті слов'янської культури. У складі питань державотворення аналіз національного Д. здійснювався в працях Донцова та Липинського. В культурно-історичному аспекті проблема національного Д. досліджувалась Чижевським. В сучасній літературі під поняттям національного Д. мається на увазі інтегральне виявлення духовних ресурсів ствердження нації як суб'єкта світової історії. Ці ресурси визначаються самосвідомістю народу, його світосприйняттям, віруваннями, ментальністю культури та соціальною пам'яттю традицій. Отже, проблема Д. виходить за межі чисто академічного інтересу і має значення не тільки в історико-філософському, а й світоглядно-соціальному ракурсі.

(aud.)

n бухг., ауд. аудитор; бухгалтер-ревізор; ревізор; pl аудиторські організації; аудиторські фірми; a аудиторський; ревізорський; ревізійний кваліфікований спеціаліст з бухгалтерського обліку (accounting), який проводить аудиторську перевірку (audit¹) фінансово-господарської діяльності організації; ♦ є дві головні категорії аудиторів: зовнішні (external auditor) незалежні аудитори, які не є працівниками підприємства, на якому проводиться аудит, мають ліцензію на проведення аудиту чи є службовцями соціальної аудиторської фірми; і внутрішні аудитори (internal auditor), які є працівниками (employee) підприємства і виконують функцію внутрішньогосподарського контролю, проводячи внутрішню ревізію (internal audit)

═════════■═════════

Certified Information Systems Auditor (CISA) дипломований аудитор інформаційних систем; Certified Internal Auditor (CIA) дипломований внутрішній аудитор; external auditor; government auditor державний аудитор; independent auditor незалежний аудитор; internal auditor; principal auditor головний аудитор; staff auditor штатний аудитор; statutory auditor призначений згідно із законом аудитор; tax auditor податковий аудитор • податковий ревізор

═════════□═════════

audited by an auditor ревізовано аудитором; auditor's comment зауваження аудитора • зауваження ревізора; auditor's disclaimer відмова аудитора від відповідальності; auditor's fee гонорар аудитора • гонорар ревізора; auditor's opinion висновок аудитора • висновок ревізора; auditor's report звіт аудитора • звіт ревізора; examined by an auditor перевірено аудитором • перевірено ревізором; inspected by an auditor ревізовано аудитором

auditor ‡ auditor (383)

═════════◇═════════

аудитор < лат. auditor — слухач, учень; ревізор < фр. réviseur < лат. revisio — перегляд; бухгалтер < нім. Buchhalter < Buch — книжка і halten — тримати

▹▹ accountant

* * *

ПОВЕДІНКА - процес зміни станів певної речі або істоти, що відповідає їхній внутрішній природі як цілому. Важливою для загального осмислення поняття П. є його етимологічна основа, що вказує на "поведення", "ведення" себе, "володіння" собою (behaviour); вужче значення П. також стосується здатності біологічних індивідів певним членом "тримати" себе, надавати своїй взаємодії із середовищем деяких сталих рис. У такому розумінні П. - типовий предмет біологічних (зокрема в етології), фізіологічних, психологічних досліджень (ключові терміни: "інстинкт", "навичка", "умовний рефлекс", "стимул", "потреба", "мотив" тощо). В осмисленні П. як власне людської характеристики здатність до самоорганізації позначає спосіб існування, активним чинником якого є усвідомлений волевияв самого суб'єкта П. Людська П. корелює зі складною системою цілей, мотивів, настанов, внутрішніх смислів, свідомих та неусвідомлених прагнень і потягів, завжди так чи інакше поєднаних і актуалізованих певним рішенням суб'єкта стосовно способу своєї присутності у світі. Водночас поняття людської П. ґрунтується на припущенні, що свідома вольова самодетермінація не є єдино визначальним чинником у житті людини; саме її взаємодія або зіткнення з іншими внутрішніми або зовнішніми чинниками (що їх вона незрідка сама й пробуджує) формує неповторну цілісність П. особистості або групи. Моральний аспект П. пов'язаний із розкриттям характеру і меж впливу на поведінковий процес моральних норм, цінностей та інтенцій людського суб'єкта, що реалізуються, визначальним чином, у його свідомому й відповідальному волевиявленні. Звідси неминучими при будь-якому морально-етичному аналізі людської П. виявляються припущення про її суб'єктний і відповідальний характер, наявність у ній певних елементів власне етичної раціональності тощо. Починаючи з кінця XIX ст. в західній психології й філософії мали місце спроби витлумачити й описати П. в її об'єктивованій формі, незалежно від внутрішніх регулятивних механізмів людської психіки, за моделлю "стимул - реакція" (Торндайк, Уотсон та інші представники біхевіоризму). Концептуально вразливі, такі спроби усе ж сприяли зосередженню уваги на специфіці самого феномена людської П. й запровадженню поведінкових моделей у різноманітні галузі сучасного гуманітарного пізнання.

СПІЛКУВАННЯ - тип відносин, що характеризується ставленням партнерів один до одного як до істот, наділених ознаками суб'єктивності. Оскільки презумпція такого ставлення не обмежена рамками людського світу, учасниками С. здатні поставати як люди, так і інші живі істоти; ми також спілкуємося зі світом загалом, текстами і цінностями культури тощо. Водночас не всі міжлюдські стосунки можна визначити як С., а тільки такі, що ґрунтуються на взаємному визнанні суб'єктивності і, отже, певною мірою набувають характеру самоцілі, формують внутрішню духовну спільність учасників. У перспективі такої спільності здобувають конкретний ціннісний смисл ті процеси обміну діяльністю, її продуктами, інформацією, досвідом, вміннями тощо, котрі складають реальний зміст С. за тих або тих умов. В історії філософії осягнення суті С. йшло поряд із висвітленням природи людської особистості. Так, відоме визначення Аристотелем людини як істоти політичної супроводжується акцентуванням політичного аспекту С. і визнанням політики найдовершенішою формою С. як такого З. агалом концепція С. в античному світі налаштовує особу на відкрите громадське співіснування, принциповими моментами якого постають як дружба, так і розбрат, війна. Тема вимушеного С., що долає, але й приховує в собі стан граничного розбрату, знаходить розвиток у соціальній філософії Нового часу З. окрема, Гоббс доводить, що неминучим наслідком реалізації природних схильностей людини виявляється "війна всіх проти всіх", котра спонукає до утворення держави як гаранта регульованих і безпечних стосунків між людьми на правовій основі. Типологічно близькі підходи до висвітлення С. в основному розвивають й інші мислителі XVII - XVIII ст., від Греція до Канта, що, зрештою, відбиває процес становлення новочасного індивідуалізму й соціального атомізму. Натомість релігійний світогляд, вимагаючи від людини внутрішньої зверненості до Бога, постійно інспірує й підтримує в європейській культурі орієнтацію на душевно-духовні смислотворчі чинники С. і позитивний досвід буття з Іншими і заради Інших. Світське філософське осмислення С. з Іншими як внутрішньої інтенції людського буття репрезентують в думці XVII - XIX ст. Гемстергойс, Шляєрмахер, Фоєрбах. С. в його позитивному значенні - одна з основних категорій філософсько-антропологічного вчення молодого Маркса; згодом людинотворчу роль "форм спілкування" Маркс передоручає більш об'єктивованим "суспільним відносинам". Погляд на С. в усьому різноманітті його аспектів як на вирішальну сферу формування людської особистості знайшов відображення в філософії XX ст. Передусім тут слід назвати філософію діалогу Ебнера, Розенцвайга і, особливо, Бубера; згідно з Бубером, діалогічне відношення "Я - Ти" (що протистоїть відношенню "Я - Воно") цілісно визначає як саме людське "Я", так і весь спектр його стосунків зі світом. Визначальна роль С. наголошується й низкою філософів екзистенційного й персоналістичиого напряму, зокрема Марселем, Ясперсом, Муньє, Больновим. Вагомий внесок у висвітлення цієї ролі С. роблять представники рос. гуманістики XX ст. - Бахтин, Ухтомський, Батищев, Каган та ін. Серед новітніх філософських течій найбільш істотними в цьому відношенні є комунікативна етика Апеля, Габермаса та ін., "філософія свідоцтва" Левінаса тощо. За конкретним змістом С. поділяють на матеріальне й духовне, хоча певний елемент духовності властивий йому неодмінно. Так само будь-якому С. притаманний символічний аспект, виражений у різний спосіб і різною мірою. Розрізняють знакове і предметне, вербальне і невербальне С. С. здійснюється як за допомогою зовнішніх образів або внутрішнього впливу (сугестія), так і шляхом безпосереднього дотику у спектрі від насильства до ласки. Відсутність або послаблення настанови на вербальне, знакове, екзистенційне вираження розкриває обрій мовчання як істотної форми С. (Бубер) або як життєвого символу його духовно-смислових основ (розуміння "без слів", "мовчазне єднання" тощо). Реалізуючи сутнісні виміри діалогу і комунікації, С. загалом не тотожне жодному з цих своїх моментів. Можливе як С., що не є діалогом або комунікацією, так і діалогічні або комунікативні процеси, які не являють собою справжнього С. Вільне діяльне людське С., зорієнтоване на реалізацію певних смисложиттєвих цінностей, - осердя культури як особливого типу реальності; відповідно кризи культури значною мірою є кризами С. Зокрема, сучасна людина стикається з відчуженням у галузі С., втратою його ціннісно-смислового потенціалу, який є необхідною умовою взаєморозуміння З. датність до автентичного С. розхитується сучасними маніпуляційними технологіями, а також поширенням субститутів С., зокрема внаслідок комп'ютеризації. Тим часом поза повноцінним С. неможливими є людська творчість, самореалізація особистості, інноваційний розвиток суспільства. Своєрідним "акумулятором" творчих потенцій С. постає, зокрема, мистецтво. Екзистенційні й моральнісні обриси С. визначаються проблематикою відкритості й замкненості, діалогічності, налаштованості на сприйняття іншого, толерантності, поваги, співчуття, любові та ін.

ком., бухг. 1. pl витрати; затрати; видатки; кошти; 2. ціна; вартість; собівартість; актив

1. сума грошей на купівлю, виробництво, утримання і т. д. товарів і надання послуг; ♦ витрати класифікуються: за функціями — витрати на виробництво, адміністрацію, фінансування тощо; за характером функціонального зв'язку з обсягом випуску продукції (output) чи діяльності — змінні (variable costs) і постійні витрати (fixed costs); за місцезнаходженням — витрати відділів, підвідділів, філіалів (subsidiary), підприємств та ін. структур чи підрозділів організації; 2. грошова вартість товару чи послуги

═════════■═════════

absorbed cost поглинуті витрати; accounting cost бухгалтерські витрати • балансові витрати • облікові витрати; accrued costs нараховані витрати; acquisition cost первісна вартість • вартість придбання • купівельна ціна; actual cost фактичні витрати • фактична вартість • фактична собівартість; added cost додаткова вартість • додаткові витрати; adjusted historical cost уточнена вартість • перерахована вартість • вартість в поточних цінах; adjustment cost(s) витрати регулювання; administration cost адміністративні витрати; advertising cost витрати на рекламу; aftershipment cost(s) витрати після відправки вантажу; aggregate costs сукупні витрати; agreed cost договірна ціна; airfreight cost вартість авіа-фрахту; allocated costs розподільні витрати; allowable costs дозволені витрати; alternative cost альтернативні витрати; amortization costs амортизаційні витрати; amortized cost амортизована вартість; ancillary costs додаткові витрати; annual cost(s) річні витрати; anticipated cost(s) передбачені витрати; applied cost віднесені витрати • зараховані витрати; appraisal cost витрати на оцінку; arbitration costs арбітражні витрати; assembly costs вартість монтажу; assessed cost оцінена вартість; attributed costs витрати, перенесені на собівартість; average cost (AC) середня вартість • середня собівартість • середні витрати; average fixed cost середні постійні витрати • середні фіксовані витрати; average input cost середні витрати на ресурс; average resource cost середні витрати на ресурс; average total cost середні загальні витрати; average variable cost середні змінні витрати; avoidable costs витрати, яких можна уникнути; back order cost витрати за невиконане замовлення; basic cost первісна вартість • основні витрати; beforeshipment cost(s) витрати до відправки вантажу; billed cost фактурна вартість; bond issue costs витрати на випуск облігації; book cost балансова вартість • первісна вартість; borrowing cost вартість позики • вартість кредиту; break-even costs витрати за критичним обсягом виробництва • витрати у точці беззбитковості; budgeted costs кошторисні витрати; burden costs накладні витрати; calculated costs обчислені витрати; capacity costs постійні витрати на розширення виробництва • витрати виробництва при повному використанні виробничих можливостей; capital cost(s) капітальні витрати • витрати основного капіталу; capitalized cost вартість реального основного капіталу; carrying costs витрати зберігання запасів; changeover cost вартість переходу на іншу модель; clerical cost(s) канцелярські витрати; collection costs витрати на інкасо; combined cost(s) сукупні витрати; commercial cost(s) торговельні витрати • комерційна вартість; committed cost вкладені витрати • призначені витрати • доручені витрати; common cost спільні витрати • побічні витрати • витрати спільного виробництва; comparative cost(s) порівняльні витрати • відносні витрати; competitive costs конкурентні витрати; conditional cost умовна вартість; constant cost постійна вартість • постійні витрати • незмінні витрати; contract costs витрати на контракт; contractual costs витрати контракту; controllable costs регульовані витрати; conversion cost конверсійні витрати • собівартість конверсії; credit costs витрати на кредит; cumulative costs сукупні витрати; current costs поточні витрати; current outlay costs поточні витрати • витрати грошових засобів; current standard cost поточна норма витрат; cycle inventory cost(s) витрати на періодичне поповнення запасів; decreasing costs витрати, що зменшуються • спадні витрати • витрати, що скорочуються; deductible cost(s) витрати, які підлягають відрахуванню; deferred cost витрати майбутнього періоду • відстрочені витрати; delivery cost вартість доставки • витрати на доставку; departmental cost(s) витрати відділу • цехові витрати; depleted cost залишкова вартість; depreciated cost амортизована вартість; depreciation cost(s) амортизаційні витрати; designing cost(s) витрати на проектування; development cost витрати на розробку; differential cost додаткові витрати; direct costs; direct labour costs ▷ direct labour; direct material cost ▷ direct material; direct operating cost(s) прямі операційні витрати; direct payroll cost(s) виробнича заробітна плата • виробнича зарплата; discounted cost дисконтована вартість; discretionary cost довільні витрати; displacement cost витрати на зміну структури виробництва; distribution costs витрати збуту продукції • витрати на розподіл; economic costs економічні витрати • оптимальні витрати; employment cost; environmental cost(s) витрати на охорону навколишнього середовища; equipment capital costs капітальні витрати на устаткування; estimated cost(s) кошторисні витрати • кошторисна вартість • орієнтовна вартість • передбачені витрати; excess cost надмірна вартість • надмірні витрати; executory cost витрати на здійснення; exhibition costs виставкові витрати; expected costs передбачені витрати; expired costs витрати поточного періоду; explicit costs зовнішні витрати • явні витрати • фактичні витрати • грошові витрати; external costs зовнішні витрати; extra costs додаткові витрати; extraordinary costs надзвичайні витрати; fabrication cost вартість виготовлення; factor cost(s) прямі витрати • витрати на фактори виробництва; factory costs виробничі витрати • виробнича собівартість • виробничі накладні витрати; final cost кінцева вартість; first cost фабрична ціна • собівартість; fixed costs; flat cost собівартість; freight costs витрати на перевезення; full cost(s) повні витрати; fuel costs витрати на пальне; function cost функціональна класифікація витрат; general costs загальні витрати; gross cost валова собівартість • гуртова собівартість; guaranteed cost(s) гарантовані витрати • гарантована вартість; handling cost(s) витрати на обробку • вартість навантажувально-розвантажувальних робіт; hauling cost(s) транспортні витрати; hidden costs приховані витрати; hiring costs витрати на наймання; historical cost; hospitality costs представницькі витрати; hotel costs витрати на готель; hourly cost погодинні витрати; idle capacity costs непродуктивні витрати; idle time costs витрати з причин простою • витрати у зв'язку з неробочим періодом • витрати періоду бездіяльності; immediate costs безпосередні витрати; implicit costs внутрішні витрати • неявні витрати; imputed costs умовно нараховані витрати • ставлені витрати; incidental costs побічні витрати; increasing costs зростаючі витрати; incremental costs додаткові витрати • прирощені витрати; incremental energy costs додаткові витрати на енергію • прирощені витрати на енергію; incremental production costs додаткові виробничі витрати • прирощені витрати на виробництво; incurred costs зазнані витрати; indirect costs; indirect labour costs ▷ indirect labour; indirect manufacturing costs ▷ manufacturing overheads; indirect payroll costs нарахування на заробітну плату; indirect production costs накладні витрати виробництва; industrial cost(s) промислові витрати; initial cost первісна вартість • початкові витрати; initial production cost первісна собівартість; input cost витрати на фактори виробництва; installation costs вартість монтажу • витрати на становлення • витрати на розташування; insurance cost витрати на страхування; intangible cost(s) нематеріальні витрати; integrated cost сумарна вартість; inventoliable costs витрати виробництва • інвентаризована вартість • виробнича собівартість; inventory cost вартість товарно-матеріальних запасів; inventory acquisition costs витрати на придбання матеріалів; inventory holding cost витрати на зберігання запасів; investment costs витрати на капіталовкладення; invoice cost фактурна вартість; joint cost спільна вартість • спільні витрати; labour costs витрати на робочу силу • витрати на заробітну плату • витрати на зарплату; launching costs витрати на випуск виробу; layoff costs витрати, пов'язані зі звільненням персоналу; legal costs судові витрати; legitimate costs дозволені витрати; life cycle cost(s) витрати за термін служби; liquidation cost ліквідаційна вартість; living costs прожиткові витрати • витрати на життя; loading costs вантажні витрати; loan cost вартість позики; long run cost довгострокові витрати; long run average cost довгострокові середні витрати; long run marginal cost довгострокові граничні витрати; long run total cost довгострокові загальні витрати; lot quantity cost(s) витрати на виготовлення партії; lump sum cost(s) одноразові витрати; maintenance costs витрати на технічне обслуговування • вартість технічного обслуговування • експлуатаційні витрати; managed cost регульовані витрати; managed fixed costs регульовані фіксовані витрати; management cost(s) адміністративні витрати; management fixed costs адміністративні фіксовані витрати; manpower cost(s) витрати на робочу силу; manufacturing costs виробничі витрати • виробнича собівартість; marginal costs гранична вартість • гранична собівартість • граничні витрати; marginal capital costs граничні витрати на використання капіталу; marginal factor cost(s) граничні витрати, пов'язані із придбанням додаткового виробничого ресурсу; marginal industry costs галузеві граничні витрати; marginal input cost граничні витрати на ресурс; marginal labour cost граничні витрати на використання робочої сили • гранична вартість робочої сили; marginal private cost граничні приватні витрати • граничні індивідуальні витрати; marginal resource cost граничні витрати на ресурс • граничні ресурсні витрати; marginal social cost граничні суспільні витрати • граничні суспільні втрати; marginal unit costs граничні витрати на одиницю продукції; maritime costs витрати на морське транспортування; marketing cost(s) витрати на збут; material costs матеріальні витрати • вартість матеріалу; merchandising costs витрати збуту • витрати на продаж і розповсюдження; minimum cost мінімальні витрати • мінімальна вартість; miscellaneous cost(s) інші витрати; mixed cost змішані витрати • змішана вартість; negotiated cost договірна вартість; net cost чиста собівартість; nominal cost номінальна вартість; noncontrollable costs нерегульовані змінні витрати; non-manufacturing cost(s) невиробничі витрати; nonrecurring cost(s) неперіодичні витрати; normal costs середня виробнича собівартість; normal pension cost середні витрати пенсійного плану; one-off costs одноразові витрати; operating costs операційні витрати; opportunity cost альтернативна вартість • альтернативні витрати; ordering costs витрати на виконання замовлення • вартість виконання замовлення; ordinary costs звичайні витрати; organizational costs організаційні витрати; original cost первісна вартість; outlay cost затратні кошти; out-of-pocket costs прямі витрати • дійсні витрати; output cost(s) виробнича собівартість; overall cost повна вартість; overhead costs накладні витрати; overtime cost(s) витрати на понаднормову роботу; packaging cost витрати на пакування • вартість пакування; past costs минулі витрати; past sunk costs безповоротні витрати; payroll cost(s) вартість робочої сили • витрати на робочу силу; payroll fringe costs додаткові витрати на робочу силу; period costs витрати звітного періоду; planned cost(s) плановані витрати; policy cost витрати на політику; pollution abatement cost(s) витрати на охорону навколишнього середовища; postmanufacturing costs післявиробничі витрати; postponable cost(s) витрати, які можуть бути відкладені; predetermined costs нормативні витрати • кошторисні витрати; premanufacturing costs довиробничі витрати; preparation cost(s) витрати цехової підготовки виробництва; preproduction cost(s) витрати підготовки виробництва; prime cost; process cost(s) виробничі витрати; processing costs витрати на переробку • собівартість конверсії; procurement costs витрати на матеріально-технічне постачання; product cost; production cost; programme cost вартість програми; progressive costs прогресивні витрати; project cost(s) витрати проектування • витрати на розробку нового продукту • витрати на здійснення проекту; projected costs заплановані витрати; publicity costs витрати на рекламу • представницькі витрати; purchase cost(s) витрати на придбання; purchasing costs витрати на придбання; quality costs витрати на забезпечення якості; quality inspection costs витрати на перевірку якості; quality related costs витрати, пов'язані з якістю • витрати на забезпечення рівня якості; real cost витрати виробництва в незмінних цінах • витрати виробництва в натуральному обчисленні • чиста вартість; realized cost(s) фактичні витрати; recoverable cost амортизаційні витрати • залишкова вартість; recurring costs періодичні витрати; redistributed cost перерозподілені витрати; reduction costs витрати на зниження будь-чого; related costs непрямі витрати • змінні витрати • зв'язані витрати; relative cost відносна вартість; relevant costs витрати майбутнього періоду • актуальні витрати • відповідні витрати; removal costs витрати переміщення • витрати вивезення • витрати ліквідації; renewal cost витрати відновлення; reoperating cost(s) витрати на перероблення; reorder cost вартість повторного замовлення; repair costs ремонтні витрати; replacement cost відновна вартість • вартість заміщення вибуття основного капіталу; replacement depreciation cost зношення, яке нараховане за відновною вартістю • амортизація в поточних цінах; replenishment cost вартість поповнення запасів; reproduction cost повна поновлена вартість; reservation costs витрати на попереднє замовлення; residual cost залишкова вартість; round-trip cost(s) витрати на транспортування за круговим маршрутом; rising costs зростаючі видатки; running costs виробничі витрати • поточні витрати • експлуатаційні витрати; salvage cost ліквідаційні витрати; scheduled costs плановані витрати; selling costs витрати реалізації • торговельні витрати; semi-variable costs частково змінні витрати • напівзмінні витрати; separable costs подільні витрати; service costs витрати на обслуговування; set-up costs витрати на налагодження; shadow costs приховані витрати; shelter costs складові витрати; shipping cost(s) витрати на транспортування; shop cost цехова собівартість; social costs суспільні витрати; social marginal cost суспільні граничні витрати; sorting costs витрати на розсортування; specific cost спеціальна ціна • вартість конкретних виробів; spillover cost витрати переливу • побічні витрати; spiralling costs швидко зростаючі ціни • різко зростаючі ціни; spoilage costs витрати внаслідок псування продукції • витрати внаслідок браку; staff costs витрати на персонал; standard costs нормативні витрати • нормативна собівартість; standing costs постійні витрати; starting-and-stopping cost(s) витрати, пов'язані із запуском виробництва і зупинкою; starting-load cost(s) витрати підготовки виробництва; start-up costs витрати підготовки виробництва • витрати, пов'язані із запуском; stock-holding cost вартість зберігання запасів; stocking cost вартість запасів; storage cost вартість зберігання запасів; sunk costs безповоротні витрати; supervision costs витрати на контроль • витрати на нагляд; supplementary costs додаткові витрати • побічні витрати • непрямі витрати; support costs витрати на технічне обслуговування • вартість технічного обслуговування • експлуатаційні витрати; tangible costs матеріальні витрати; target cost планована вартість • плановані витрати; tentative cost орієнтовна вартість • пробна вартість; total cost сукупні витрати • загальна собівартість • повна собівартість; total delay cost сукупні витрати на чекання; total external cost сукупні зовнішні витрати; total labour costs сукупні витрати на робочу силу; total private cost сукупні особисті витрати • сукупні індивідуальні витрати; total-revenue cost принцип зіставлення сукупної виручки і сукупних витрат; total social cost сукупні суспільні витрати; total system cost сукупні витрати системи; total unit cost сукупні витрати на одиницю продукції; traceable cost витрати, які можна простежити; training cost витрати на навчання • вартість навчання; transaction costs трансакційні витрати; transfer costs витрати на транспортування; transhipment costs витрати на перевантаження; transport costs транспортні витрати; transportation costs транспортні витрати; travel costs дорожні витрати; treating costs витрати на переробку; true cost справжня вартість; ultimate cost кінцева вартість; unabsorbed costs непоглинуті витрати • непокриті витрати; unamortized cost неамортизована частина вартості • чистий капітал; unavoidable costs необхідні витрати • постійні витрати; uncontrollable costs нерегульовані витрати; underwriting cost вартість підписки; unexpired costs витрати майбутніх періодів; unit costs витрати на одиницю продукції • питомі витрати • витрати виробництва на одиницю продукції • собівартість одиниці продукції; unit labour costs вартість праці в одиниці продукції • витрати на робочу силу в одиниці продукту • трудомісткість; unit operating costs операційні витрати на одиницю продукції; unit wage costs вартість праці в одиниці продукції • витрати на робочу силу в одиниці продукту; unloading costs витрати на розвантаження; unrecovered cost залишкова вартість; unscheduled costs понадплановані витрати; upkeep costs витрати на технічне обслуговування • вартість технічного обслуговування • експлуатаційні витрати • витрати на утримання; user costs витрати використання; variable costs; wage costs витрати на заробітну плату • витрати на зарплату; warehousing costs складські витрати; warranty costs витрати на гарантійне зобов'язання; weighted average cost середньозважена вартість; welfare costs соціально-культурні витрати; working costs експлуатаційні витрати • вартість обробки

═════════□═════════

above cost вище від собівартості • вище від вартості; at cost за собівартість • за вартість; at any cost за будь-яку ціну; below cost нижче від собівартості • нижче від вартості; cost accountant; cost accounting виробничий облік; cost allocation розподіл витрат; cost allocation base база розподілу витрат; cost analysis аналіз витрат; cost and freight (C and F) (CFR) (C & F) вартість і фрахт; cost and insurance (C and I) вартість і страхування; cost and price difference різниця між собівартістю і ціною; cost apportionment постатейний розподіл витрат; cost awareness обізнаність з витратами; cost-benefit analysis аналіз витрат і вигод • аналіз затрат і результатів; cost burden тягар витрат; cost calculation калькуляція витрат; cost centre; cost-centre accounting виробничий облік • виробнича бухгалтерія; cost-centre variance відхилення від нормативних витрат; cost charged to витрати, віднесені на; cost classification класифікація витрат; cost clerk обліковець витрат; cost containment стримування витрат; cost control контроль за рівнем витрат; cost control account контрольний рахунок витрат; cost curve крива витрат; cost depletion allowance податкова знижка на вичерпування природних ресурсів; cost development зростання собівартості; cost distribution розподіл витрат; cost effectiveness ефективність витрат • результативність витрат; cost efficiency економічна ефективність • ефективність витрат; cost escalation зростання витрат; cost estimating оцінка витрат • оцінка вартості; cost factor фактор витрат; cost formula формула обрахування витрат; costfree безплатно; cost function функція витрат; cost increase зростання вартості; costs incurred to date витрати на поточну дату; cost, insurance, freight (OF) вартість, страхування, фрахт; cost, insurance, freight and commission (CIFC, CIF&C) вартість, страхування, фрахт і комісія посередника; cost, insurance, freight and exchange (CIF&E) вартість, страхування, фрахт включно з курсовою різницею; cost method методика калькуляції; cost minimization мінімізація витрат • мінімізація витрат виробництва • мінімізація собівартості; cost of acquisition вартість купівлі • вартість придбання; cost of administration адміністративні витрати; cost of appraisal витрати на оцінку; cost of arbitration вартість арбітражу • витрати на арбітраж; cost of borrowing кошти, пов'язані з позикою • вартість кредиту • позичковий процент; cost of capital; cost of carriage витрати перевезення; cost of carrying inventory витрати зберігання товарно-матеріальних запасів; cost of delivery витрати на доставку; cost of demolition вартість розформування; cost of dismantling вартість демонтажу; cost of doing business витрати експлуатації підприємства; cost of equipment вартість устаткування; cost of equity вартість акціонерного капіталу; cost of financing вартість фінансування • витрати фінансування; cost of fixed capital вартість основного капіталу; cost of goods вартість товару; cost of goods manufactured собівартість виробленої продукції; cost of goods sold собівартість реалізованих товарів; cost of haulage вартість транспортування; cost of heating вартість опалення; cost of installation вартість монтажу; cost of insurance вартість страхування; cost of inventory витрати на проведення інвентаризації; cost of legal proceedings вартість судового розгляду; cost of living прожитковий мінімум; cost-of-living adjustment (COLA) cost надбавка на подорожчання • поправка до заробітної плати у зв'язку з підвищенням прожиткового мінімуму; cost-of-living allowance cost поправка (до заробітної плати) у зв'язку з підвищенням прожиткового мінімуму; cost-of-living bonus поправка (до заробітної плати) у зв'язку з підвищенням прожиткового мінімуму; cost-of-living clause захист індексації заробітної плати; cost-of-living index індекс прожиткового мінімуму • індекс вартості життя; cost of manufacture вартість виробництва; cost of materials consumed вартість використаних матеріалів; cost of an order вартість замовлення; cost of packaging вартість пакування; cost of product sold вартість проданого товару; cost of a project вартість проекту; cost of publication вартість публікації; cost of renting вартість оренди; cost of sales собівартість реалізованих товарів; cost of service вартість обслуговування • вартість послуг; cost of servicing вартість обслуговування; cost of tare вартість тари; cost of upkeep вартість утримання; cost-plus витрати плюс • витрати плюс фіксований прибуток; cost price ціна виробництва; cost price estimate оцінка ціни виробництва; cost-push inflation інфляція, викликана зростанням витрат виробництва; cost recovery відшкодовування витрат виробництва; cost structure структура собівартості • структура витрат; cost to the consumer витрати споживача; cost type вид витрат; cost unit одиниця вартості; cost value величина витрат • собівартість • вартість витрат • первісна вартість; cost variance відхилення від нормативних витрат; free of cost безплатно; full-cost pricing ціноутворення на основі повних витрат; incremental costs of service додаткові витрати на обслуговування; less costs за відрахуванням витрат; marginal cost(s) of acquisition граничні витрати, пов'язані з придбанням додаткового виробничого ресурсу; marginal cost of capital (MCC) гранична вартість капіталу; marginal cost of pollution abatement граничні витрати на зменшення забруднення; net cost of purchases чисті витрати на закупівлю; next to cost майже за собівартістю; oncosts накладні витрати • побічні видатки • непрямі витрати; opportunity cost of capital альтернативна вартість капіталу; research and development (R&D) costs витрати на науково-дослідні та проектно-конструкторські роботи; to absorb costs покривати/покрити витрати; to assess costs оцінювати/оцінити витрати; to award costs against somebody присуджувати/присудити комусь судові видатки; to bear costs переносити/перенести видатки; to calculate costs підраховувати/підрахувати витрати • калькулювати видатки; to cover costs покривати/покрити видатки; to cover the cost покривати/покрити вартість; to curtail costs зменшувати/зменшити видатки • зменшувати/зменшити витрати; to cut down on costs зменшувати/зменшити видатки • зменшувати/зменшити витрати; to cut production costs знижувати/знизити собівартість продукції; to decrease costs зменшувати/зменшити видатки • зменшувати/зменшити витрати; to defray the costs оплачувати/оплатити витрати • оплачувати/оплатити видатки; to determine the cost оцінювати/оцінити вартість; to estimate costs оцінювати/оцінити видатки • оцінювати/оцінити витрати; to exceed the cost перевищувати/перевищити вартість; to increase costs підвищувати/підвищити вартість; to incur costs понести видатки; to itemize costs розподіляти/розподілити витрати; to keep down costs стримувати/стримати витрати; to meet costs покривати/покрити витрати • покривати/покрити вартість; to offset the costs відшкодовувати/відшкодувати витрати; to recoup costs відшкодовувати/відшкодувати витрати; to recover costs стягувати/стягнути витрати • покривати/ покрити видатки; to reduce costs зменшувати/зменшити витрати • зменшувати/ зменшити видатки; to refund the cost повертати/повернути витрати • повертати/повернути вартість; to revise the cost переглядати/переглянути вартість; to save costs занижувати/знизити витрати • економити на витратах; to share the cost розділяти/розділити витрати; to work out the cost обраховувати/обрахувати витрати; to write off capital costs списувати/списати капітальні витрати; under cost нижче від собівартості • нижче від вартості

* * *

1) (наружная поверхность) около. [Около (хатнє) було оббите дощем (Левиц.)];

2) (внешний вид) зовнішність (р. -ности) вигляд, взір (р. взору). [Вигляд міста, села. Сіно гарне на взір];

3) (наружная сторона явлений) поверховість (р. -вости), позверховість (позверховність), зверхність. [Любити поверховість, не ідею (Пачов.). Мужик переймає у пана позверховність (Грін.). Зверхність подій притемнює їхній внутрішній зміст];

4) (внешность, наружность человека) - а) врода, природа, подоба. [Яка погана йому врода, а пан (Звиног.). Так, я, моя подоба, моє лице, мій вираз, все, зовсім (Фран.). Гарна дівчина, такої подоби не бачили у нас (Сторож.). Природа їй гарна, то й одягнутися хочеться краще (Звиног.)]; б) зовнішність, зверхність, поверховість. [Зовнішність у нього поважна. Всенька зверхність - од убрання й манер до способу розмови (Єфр.). Комічна поверховість (Фран.)];

5) по внешности, внешним образом, внешне и т. д. - на погляд, на огляд, на око, з- погляду, з-околу, зверху, на взір. [То тільки здається, то тільки з-околу (Мирн.). Хоч як різняться зверху просте речення і найкращий твір (Єфр.). Становище, принадне на погляд, тяжке й образливе по суті (Єфр.). На взір чоловік середніх літ (Мирн.)]. Внешностью, наружностью, лицом (о людях) - на вроду, на обличчя, на вигляд. [Хороша дружина на вроду. Бридкий на обличчя. Непоганий на вигляд (Крим.)].

* * *

n політика

- agreed policy узгоджена політика

- appeasement policy політика примирення

- belligerent policy войовнича політика

- big stick policy амер. політика великої палиці

- bipartisan policy двопартійна політика

- block policy блокова політика

- carrot and stick policy політика батога і пряника

- commercial policy комерційна політика

- Common Agricultural P. Спільна сільськогосподарська політика (ЄС)

- domestic policy внутрішня політика

- export policy експортна політика

- flexible policy гнучка політика

- foreign policy зовнішня політика

- give-and-take policy політика взаємних поступок

- hands-off policy політика невтручання

- home policy внутрішня політика

- industrial policy промислова політика

- import policy імпортна політика

- internal policy внутрішня політика

- international policy міжнародна політика

- kid-glove policy обережна політика

- monetary policy монетарна політика

- omnidirectional policy політика у всіх напрямках

- open-door policy політика відкритих дверей

- patch-up policy політика згладження (протиріч)

- peace policy мирна політика

- policy row політичний скандал

- scorched earth policy політика випаленої землі

- stop and go policy політика стримування і стимулювання

- strategic trade policy стратегічна торговельна політика

- trade policy торговельна політика

- wait-and-see policy вичікувальна політика

- policy of arm-twisting політика "викручування рук"

- policy of neutrality політика нейтралітету

- lurches of policy коливання в політиці

- to carry on a policy проводити політику

- to conduct a policy проводити політику

- to determine policy визначати політику

- to follow policy проводити політику

- to form a policy визначати політику

- to justify one's policy виправдовувати чиюсь політику

- to pursue a policy проводити політику

- to shape a policy визначати політику

- to reject a policy відкидати політику

- to validate one's policy виправдовувати чиюсь політику

- Good-Neighbour P. політика добросусідства (доктрина США відносно латиноамериканських країн)

ІНСТИТУТИ СОЦІАЛЬНІ - поняття, запроваджене Спенсером для характеристики основних підсистем суспільства як цілісного і водночас внутрішньо структурованого складного утворення. Ґрунтуючись на розумінні суспільства як своєрідного організму, Спенсер тлумачив І.с. як властиві означеному організму і внутрішньо пов'язані між собою органи, що виконують важливі життєві функції регулювання та стабілізації соціальних процесів і підтримання стану їх взаємозбалансованості. Спенсер виділяв три основних типи І.с.: 1) ті, що забезпечують продовження людського роду (шлюб та сім'я); 2) розподільчі (економічні); 3) регулятивні (релігія, політичні організації тощо). З плином часу уявлення про І.с. істотно змінилися, але саме поняття стійко увійшло в науковий обіг Н. ині І.с. розглядаються як багатомірне суспільне утворення, найважливішими складовими якого є: а) притаманний відповідному І.с. рівень, різновид чи локалізовані формоутворення суспільної свідомості, що можуть характеризуватися наявністю специфічних для них знань, концепцій, теорій, поглядів, переконань, принципів тощо; б) сукупність властивих даному І.с. форм діяльності; в) система характерних для нього відносин, взаємин і стосунків між людьми; г) стійкий комплекс формальних і неформальних правил, цінностей, норм, установок та інших притаманних І.с. регулятивів, що взаємоузгоджують форми діяльності й відносин між людьми у відповідній системі соціальних ролей та статусів; д) специфічна для певного І.с. мережа організацій, закладів та установ І. нституалізація життєдіяльності суспільств, міра втілення в системах І.с. тих чи тих цінностей, інтерналізації інституціональних функцій і ролей в мотиваційні структури членів суспільства постає як один з істотних показників рівня самоствердження та самореалізації відповідних історичних культур чи цивілізацій. За сферами дії та функціями І.с. поділяються на реляційні, що визначають рольову структуру суспільства за найрізноманітнішими засадами - від віку та статі до особливостей задатків, здібностей та фаху; регулятивні, які визначають припустимі межі незалежних щодо суспільних норм дій, спрямованих на реалізацію індивідуальних чи групових потреб, інтересів і цілей, та санкції, що карають за порушення цих меж; культурні, пов'язані з суспільною психологією, ідеологією, релігією, філософією, мистецтвом, освітою тощо; інтегративні, призначення яких - належне виконання соціальних ролей, відповідальних за забезпечення інтересів та цілей історичних спільнот і суспільств як цілісностей. У певному ракурсі зміна тої чи тої соціальної системи постає як модифікація І.с., що відбувається внаслідок сукупної дії ендогенних, внутріінституціональних та екзогенних, зовнішніх чинників, при домінантній ролі, за певних конкретно-історичних обставин, однієї з даних двох груп детермінант. У процесі переходу суспільств від доіндустріальної стадії до індустріальної та постіндустріальної традиційні І.с. поступаються місцем сучасним. Якщо традиційні І.с. визначаються передусім аскриптивністю і партикуляризмом, тобто ґрунтуються на жорстко заданих ритуалом та звичаєм правилах дії та поведінки й родинних зв'язках, то в новітніх суспільствах домінуючими стають І.с., що забезпечують інтерналізацію цінностей компетентності, незалежності, особистої відповідальності й раціональності, уможливлюють вільніший моральний і психологічний вибір індивідам, що призводить, однак, до піднесення ступеня аномічності суспільних систем атомізації осіб, їх взаємного дистанціювання, тобто має знову ж таки складний, суперечливий характер.

Куліш, Пантелеймон Олександрович (1819, побл. містечка Вороніж, Чернігівщина - 1897) - укр. культурний та суспільний діяч, історик, літератор, етнограф. Закінчив місцеву гімназію (1839), деякий час вчився на історико-філологічному від. та юридичному ф-ті Київського ун-ту. Од 1841 р. викладав рос. словесність та історію в навчальних закладах Луцька, Києва, Рівного, Петербурга. К. - один із головних розробників ідеології Кирило-Мефодіївського братства. Хоч до організації братства К. не був причетним безпосередньо, його заарештували і вислали до Тули із забороною писати і друкуватися (заборона була скасована у 1856 р.). У 1861 - 1862 рр. К. разом з Білозерським та Костомаровим організував і редагував перший загальноукр. ж. "Основа"; у 1867 - 1870 рр. керував львівським народовським ж. "Правда" (разом з Вахняним). Основою історичних, літературно-естетичних та філософських поглядів К. був ідеалістичний романтичний світогляд, який згодом зазнав еволюції, головним чином у галузі історії, через перехід до оцінки історичної ролі укр. козаччини та гайдамацького руху як руйнівних історичних сил. К. протиставляв впорядковане станово-класове укр. суспільство нерегульованій козацькій вольниці. Слово Боже, за К., є внутрішньою ідеальною суттю історії; воно проявляється у народних ідеалах, що втілюються у культурних та цивілізаційних здобутках. Освіта і культурний поступ мають протистояти темним стихійним силам руйнування. Антитеза внутрішнього, духовного, Божого та зовнішнього визначає структуру і спрямування мислення К. Внутрішнє виявляє себе у гармонії природи, у поезії, яка здатна безпосередньо висловити "правду серця" (на відміну від раціональної істини), у народних ідеалах, що зберігають Слово Боже. Зрештою консервативна тенденція приводить К. до романтизації минулого ("хутора") як антипода бездуховній урбанізації і цивілізації.

[br]

Осн. тв.: "Чорна рада" (1857); "Нотатки про Південну Русь". У 2 т. (1856 - 1857); "Історія возз'єднання Руси". У 2 т. (1874 - 1877); "Мальована Гайдамаччина" (1876); "Козаки стосовно держави і суспільства" (1877); "Хутірська філософія та відсторонення від світу поезії" (1879).

n фін., бухг. борг; заборгованість; зобов'язання; позика; a борговий; заборгований; позиковий; позичений

сума грошей або послуг, які окрема особа, підприємство або уряд винні іншій стороні, тобто правове зобов'язання перед кимось; ♦ виділяють: борги окремої особи у формі застави (mortgage), банківської позички тощо; борги підприємства у формі кредиторської заборгованості (accounts payable), боргового зобов'язання тощо; борги уряду у формі довгострокових облігацій (long-term bonds), короткострокових цінних паперів (short-term securities) тощо

═════════■═════════

accruing debt борг, що наростає; accumulated debt нагромаджений борг; active debt несплачений борг • невиплачений борг; bad debt; bank debt заборгованість за банківською позикою; blocked debt заморожений борг; bonded debt облігаційна позика • консолідований борг; book debt борг згідно з бухгалтерськими книгами; business debt діловий борг • комерційний борг; commercial debt торговельна заборгованість; company debt борг підприємства; consolidated debt консолідований борг; contract debt борг за контрактом; convertible debt оборотна облігація; current debt поточний борг; deferred debt відстрочений борг; doubtful debt; dubious debt сумнівний борг; due debt борг, який підлягає сплаті; external debt зовнішній борг; floating debt короткострокова заборгованість • сконсолідований борг; foreign debt закордонний борг • зовнішній борг; frozen debt заморожений борг; funded debt консолідований борг; government debt державний борг; hypothecary debt іпотечна заборгованість; interest-bearing debt відсотковий борг; internal debt внутрішня заборгованість; irrecoverable debt безповоротний борг • безнадійний борг; joint debt сукупний борг; liquid debt ліквідна заборгованість; liquidated debt ліквідований борг; long-term debt довгостроковий борг; money debt грошовий борг; mortgage debt іпотечна заборгованість • заставний борг; national debt державний борг; net debt чиста заборгованість; net bonded debt чистий облігаційний борг; nonrecoverable debt безповоротний борг; ordinary debt звичайний борг; outstanding debt несплачений борг; paid debt сплачений борг; public debt державний борг; recoverable debt борг, який може бути стягнений; residual debt залишок боргу; secured debt забезпечений борг; short-term debt короткостроковий борг; state debt державний борг; total debt загальна заборгованість • загальна сума боргу; uncollectible debts безнадійні борги; undischarged debt несплачений борг; unfunded debt короткострокова заборгованість • неконсолідований борг; unified debt консолідований борг; unpaid debt несплачений борг; unrecoverable debt безповоротний борг; unsecured debt неза-безпечена заборгованість

═════════□═════════

acknowledgement of debt визнання боргу; debt alleviation часткове сплачення боргу; debt and borrowing позика і кредит; debt burden тягар заборгованості; debt capital; debt certificate борговий сертифікат • боргове свідоцтво; debt collecting стягнення боргу; debt commitment боргове зобов'язання; debt conversion переведення боргу; debt crisis криза заборгованості; debt discount знижка із заборгованості; debt due борг до сплати; debt finance; debt financing сплачення боргу шляхом випуску позики; debt funding консолідування боргу • переведення короткострокової заборгованості в довгострокову; debt instalment сплачення боргу частинами; debt liability боргове зобов'язання; debt management керування боргом • управління боргом; debt payable борг, який підлягає сплаті; debt portion боргова частина; debt receivable борг, який можна повернути; debt recovery proceeding судова справа про стягнення боргу; debt recycling продовження боргу • рецир-кулювання боргу; debt repudiation відмова від сплати боргу; debt rescheduling перегляд строків кредитів; debt restructuring перегляд строків кредитів; debt-ridden обтяжений боргами; debt security цінний папір — боргова гарантія; debt service обслуговування боргу; debt servicing обслуговування боргу; debt servicing capacity спроможність до обслуговування боргу; debt servicing obligations зобов'язання з обслуговування боргу; debt to banks заборгованість банкам; debt to the government заборгованість урядові; debt warrant боргова розписка; to acknowledge a debt визнавати/визнати борг; to be in debt мати борг; to be out of debt звільнятися/звільнитися від боргів • виходити/вийти з боргів; to call a debt вимагати сплати боргу; to cancel debt анульовувати/анулювати борг; to clear a debt сплачувати/сплатити борг; to collect a debt одержувати/одержати гроші на рахунок боргу; to contract debts брати/взяти в борг; to cover a debt покривати/покрити борг; to discharge a debt сплачувати/сплатити борг; to get into debt потрапити/потрапляти в борги; to get out of debt звільнитися/звільнятися від боргу; to have debts мати борги; to incur debts брати/взяти в борг • входити/ввійти в борги; to liquidate a debt ліквідувати заборгованість; to meet a debt покривати/покрити борг • сплачувати/сплатити борг; to pay a debt покривати/покрити борг • сплачувати/сплатити борг; to pay back a debt сплачувати/сплатити борг; to pay off a debt сплачувати/сплатити борг • повертати/повернути борг; to recover a debt стягувати/стягнути борг; to repay a debt сплачувати/сплатити борг; to run into debt потрапити/потрапляти в борги; to settle a debt сплачувати/сплатити борг; to write off a debt списувати/списати борг; without debts вільний від боргів • без боргів

debt — ім. довг, прикм. довговий (діас, діал.)

═════════◇═════════

борг < нім. Borg — позичка < bergen — берегти; давати пощаду, давати строк для виплати; закріплюється в ужитку в XVI ст. спочатку лише у виразах: «на борг» «в борг (на віру)», а пізніше поширилося і дістало значення, яке охоплює ст. у. термін довг (ЕС-СУМ 1: 168; ЕСУМ 1: 229); довг < ст. сл. длъгъ, долгъ — обов'язок; зобов'язання перед кимось; пізніше — борг; засвідчується в писемних пам'ятках з 1489 р.: «А два(д)цать копъ грошє(и) в кажъди(и) годъ має(т)єсь собє брати за до(л)гъ што єсъмо ємоу виньни»; ст. у. термін довг сьогодні вживається тільки в розмовній мові (ЕС-СУМ 1: 168, 344; ССМ 1: 301, 314)

▹▹ bad debt

▹▹ debt capital

▹▹ doubtful debt

* * *

1. n ком. ведення справи; справа; операція; угода; 2. n операція; a операційний; 3. n трансакція; a трансакційний

1. ведення торговельної справи, завершення торговельної справи, ведення переговорів тощо; 2. дія або подія, яка змінює фінансове становище або свідчить про надходження (earnings¹) підприємства і фіксується бухгалтерським записом; ♦ до прикладів операцій можна включити: оплату рахунків, вилучення грошей, купівлю обладнання тощо; 3. а) банківська операція переведення коштів з одного рахунка на інший; б) угода, що супроводжується взаємними поступками

═════════■═════════

accounting transaction бухгалтерська операція • запис • бухгалтерський запис; advertising transaction рекламна угода; arbitrage transaction арбітражна операція; arm's length transaction комерційна операція між незалежними учасниками; banking transaction банківська операція; barter transaction бартерна операція • товарообмінна угода; basic transactions основні операції; bear transaction гра на зниження цін акцій на біржі; bilateral transaction двостороння угода; black market transaction операція на чорному ринку; bookkeeping transactions операції, які проводяться в бухгалтерських книгах; bull transaction гра на підвищення цін акцій на біржі; business transaction ділова операція • господарська операція; buy-back transaction компенсаційна угода; call transaction онкольна операція; capital transaction капітальна операція; cash transaction угода за готівку • угода за готівковий розрахунок; cheque transaction чекова операція; clearing transactions клірингова операція; commercial transaction комерційна операція; completed transaction укладена угода; covering transaction угода покриття; credit transaction кредитна угода; criminal transaction злочинна угода; currency transaction валютна операція; current transactions поточні операції • поточні розрахунки; discount transactions операції з дисконтування; economic transaction економічна угода; exchange transaction валютна угода • операція у валюті; ex-pit transaction позабіржова угода; export transaction експортна операція; external transaction зовнішня операція; extortionate transaction грабіжницька угода; fictitious transaction фіктивна операція; fiduciary transaction довірча операція; financial transaction фінансова операція; financing transaction операція з фінансування; foreign currency transaction операція в закордонній валюті; foreign exchange transaction операція в закордонній валюті; foreign trade transaction зовнішньоторговельна операція; forward transaction угода на термін • строкова угода; forward exchange transaction строкова валютна операція; forwarding transaction транспортно-експедиторська угода • транспортно-експедиторська операція; import transaction імпортна операція; instalment transaction угода з виплатою частинами; insurance transaction операція страхування; interbank federal funds transactions міжбанківські операції з федеральними резервними фондами; internal transaction внутрішня господарська операція • бухгалтерська операція • бухгалтерський запис; interregional transaction міжрегіональна операція; inventory transactions операції з товарно-матеріальними цінностями; issuing transactions емісійні операції; large-scale transaction великомасштабна операція; legal transaction законна операція; market transaction ринкова угода; marketing transactions маркетингові угоди; mercantile transaction торговельна угода; monetary transaction грошова операція; non-cash transaction безготівковий розрахунок; option transaction опціонна угода; parallel transaction паралельна угода; payment transaction платіж • акт платежу; private transaction приватна угода; profitable transaction вигідна угода; reciprocal transaction угода взаємовигідного обміну товарами; retail transaction роздрібна угода; sales transaction торговельна угода • акт купівлі-продажу; shady transaction сумнівна угода • темна угода; single transaction разова операція; speculative transaction спекулятивна угода; spot transaction угода на наявний товар; stock exchange transaction фондова операція; terminal transaction строкова операція; trading transaction торговельна операція; unprofitable transaction невигідна угода; usurious transaction лихварська угода; wholesale transaction оптова угода

═════════□═════════

to cancel a transaction анульовувати/анулювати угоду; to carry out a transaction здійснювати/ здійснити операцію; to conclude a transaction укладати/укласти угоду; to handle a transaction здійснювати/здійснити операцію; to initiate a transaction пропонувати/запропонувати угоду; to make a transaction укладати/укласти угоду; to negotiate a transaction домовлятися/домовитися про угоду; to settle a transaction розраховуватися/розрахуватися за угодою; to withdraw from a transaction відмовлятися/відмовитися від угоди; transaction costs операційні витрати • трансакційні витрати; transaction day день виконання угоди • операційний день; transaction flow audit (TFA) ревізія потоку операції; transaction for joint account операція на загальний рахунок; transactions spanning the period end операції, які виходять за межі періоду

═════════◇═════════

трансакція < лат. transactio — звершення

* * *

1. adj

зовнішній і внутрішній

2. adv

1) назад і вперед; то всередину, то назовні

2) знадвору і всередині

* * *

1) назад, вперед; то всередину, то назовні

2) зовні е зсередини

1) наділяти конкретною формою; упредметнювати, втілювати

2) фiлoc. визнавати об'єктивне існування ( чого-небудь)

3) пcиx. бачити причину глибокої внутрішньої невдоволеності в зовнішніх обставинах

4) виражати, проявляти, знаходити ( чому-небудь) зовнішнє вираження

1. ком. угода; договір; 2. врр. згода; домовленість

1. взаємна домовленість, досягнута порозумінням між окремими особами, підприємствами, установами, державами; 2. питання чи будь-які пропозиції, що вирішуються за домовленістю між працедавцями (employer) та працівниками (employee) чи профспілками (trade union)

═════════■═════════

adjustment agreement регулююча угода; advance agreement попередня домовленість • попередня угода; advertising agreement угода стосовно реклами; affiliation agreement угода про приєднання на правах філіалу; agency agreement агентська угода • агентський договір; arbitration agreement арбітражна угода • угода про арбітраж; assignment agreement угода про передачу • угода про надання прав; bank agreement міжбанківська угода; bargaining agreement угода за результатами проведених переговорів • угода як наслідок переговорів • колективний договір; barter agreement угода про товарообмін • бартерна угода; bilateral agreement двостороння угода • двосторонній договір; binding agreement зобов'язальна угода; blanket agreement акордна угода; brokerage agreement умова про брокерську комісію; business agreement ділова угода; cartel agreement картельна угода; certified agreement посвідчена угода; clearing agreement клірингова угода • угода стосовно клірингового розрахунку; collateral agreement побічний договір • угода із заставою; collective agreement колективний договір; commercial agreement торговельна угода; commodity agreement товарна угода; common-law agreement за нормами загального права; compensation agreement угода стосовно відшкодування; conference agreement угода між судновласниками • картельна угода судновласників; consignment agreement договір консигнації • консигнаційна угода; contractual agreement договір за контрактом • контракт; cooperation agreement договір про співробітництво • угода про кооперацію; cooperative merchandising agreement угода про спільне просування товарів • угода про спільне розповсюдження товарів; coproduction agreement угода про спільне виробництво; corporate buy-back agreement угода про викуп фірмою; credit agreement кредитна угода; credit sale agreement договір про продаж на виплат; credit trading agreement договір про продаж на виплат; cross-licensing agreement угода про обмін ліцензіями; current agreement чинна угода • діюча угода; domestic agreement внутрішня угода; double tax agreement угода про подвійне оподаткування; draft agreement проект угоди; economic agreement господарський договір; employment agreement угода особистого найму; enterprise agreement підприємницька угода; enterprise bargaining agreement угода стосовно підприємницьких переговорів; exclusive agreement угода з наданням виключного права; exclusive agency agreement виключна агентська угода; exclusive territorial agreement угода про право на виключну територію діяльності; fair-trade agreement угода про торгівлю на умовах взаємної вигоди; final agreement остаточна угода; financial agreement фінансова угода; fixed-term agreement угода зі встановленим терміном • угода з обмеженим терміном; foreign economic agreement зовнішньоекономічний договір; foreign trade agreement зовнішньоторговельна угода; formal agreement офіційна угода; forward rate agreement курс за строковою угодою; framework agreement базова угода; franchise agreement угода франшизи; free-trade agreement угода про право вільної торгівлі; gentlemen's agreement; government agreement міжурядова угода; hire-purchase agreement договір про продаж на виплат; indemnity agreement угода про відшкодування збитків; industrial agreement угода про взаємовідносини робітників і роботодавців; intergovernmental agreement міжурядова угода; interim agreement тимчасова угода; international agreement міжнародна угода; international commodity agreement міжнародна товарна угода; international economic agreement міжнародна економічна угода; interstate agreement угода між штатами; joint marketing agreement угода про спільний маркетинг; joint venture agreement договір про спільне підприємство; knock-for-knock agreement угода про взаємний розрахунок між страховими підприємствами стосовно претензій; labour agreement трудова угода; lease agreement угода про оренду • договір оренди; leasing agreement угода про оренду; license agreement ліцензійна угода; licensing agreement ліцензійна угода; loan agreement договір про позику • контракт про одержання кредиту; local agreement місцева угода; long-term agreement довгострокова угода; maintenance agreement угода про технічне обслуговування; management agreement управлінська угода; market sharing agreement угода про поділ ринку; model agreement типова угода; monetary agreement валютна угода; multilateral agreement багатостороння угода; mutual agreement взаємна угода; national agreement національна угода; negotiated agreement угода, досягнута через переговори; non-binding agreement незобов'язальна угода; open-ended agreement договір без обумовленого строку дії; operating agreement оперативна угода; original agreement первісна угода; package agreement комплексна угода; partnership agreement угода партнерів • партнерська угода; patent agreement патентна угода; payments agreement платіжна угода; plant agreement фабрична угода • заводська угода; preferential trade agreement угода про надання виключних прав продажу; price agreement угода про ціни; price fixing agreement угода про встановлення цін • угода про встановлення й підтримку цін на визначеному рівні; price maintenance agreement угода про підтримку цін; private agreement приватна угода; production cooperation agreement угода про спільне виробництво; provisional agreement тимчасова угода; project agreement угода про проект; publisher's agreement видавнича угода; purchase agreement договір купівлі-продажу; reciprocal agreement взаємна угода; registered agreement зареєстрована угода; rental agreement договір про оренду; repurchase agreement угода про зворотну купівлю • угода про викуп проданого товару за визначеними умовами; revolving credit agreement угода про відновлення кредиту; salvage agreement договір про рятування майна • угода про реалізацію зіпсованого майна • угода про переробку відходів виробництва; self-enforcing agreement самовиконувана угода; service agreement угода про обслуговування; short-term agreement короткострокова угода; side payment agreement угода з побічними платежами; sole-agency agreement монопольна агентська угода; standard agreement типова угода; standby agreements резервні угоди • угоди про надання позичальнику обумовленої суми кредиту на момент звернення до банку; standstill agreement угода про мораторій; station affiliation agreement угода зі станцією про ретрансляцію; statutory agreement статутна угода; sublicense agreement угода про субліцензію; supply agreement договір на постачання; syndicate agreement угода про організацію синдикату; tacit agreement мовчазна угода; tariff agreement митна угода; tax exemption agreement угода про звільнення від оподаткування; temporary agreement тимчасова угода; tenancy agreement договір оренди приміщення; tentative agreement попередня угода • попередня домовленість; term agreement строкова угода; trade agreement торговельна угода; trade and economic agreement торговельно-економічна угода; trade-and-payments agreement торговельно-платіжна угода; trademark agreement угода про торговельні знаки; trust agreement трастовий договір; trusteeship agreement угода про виконання довірчих функцій; tying agreement договір про примусовий асортимент; unilateral agreement односторонній договір; verbal agreement усна домовленість; wage agreement угода про ставку заробітної плати; working agreement робоча угода • тимчасова угода; works agreement фабрична угода • заводська угода; workshop agreement цехова угода; written agreement письмова угода

═════════□═════════

agreement for a lease договір оренди; agreement for exclusiveness угода про виключне право; agreement in force чинна угода; agreement in general terms угода у загальних рисах; agreement in writing письмова угода; agreement of intent угода про намір; agreement on cooperation угода про співпрацю; agreement on transfer угода про передачу; agreement to sell угода про продаж; alleged breaches of agreement допущені порушення угоди • припущені порушення угоди; by mutual agreement за взаємною згодою; investment in bottler's agreements інвестиція за домовленістю на постачання пляшок; subject of an agreement зміст угоди; to amend an agreement вносити/внести зміни в угоду; to annul an agreement анульовувати/анулювати договір • скасовувати/скасувати договір; to break an agreement порушувати/порушити договір; to bring an agreement into force надавати/надати чинності угоді; to cancel an agreement анульовувати/анулювати договір • розривати/розірвати угоду; to come to an agreement домовлятися/домовитися; to conclude an agreement укладати/укласти угоду; to confirm an agreement затверджувати/затвердити угоду • ратифікувати угоду; to dissolve an agreement розривати/розірвати угоду; to enter into an agreement укладати/укласти угоду; to finalize an agreement остаточно оформлювати/оформити угоду; to initial an agreement парафувати договір; to keep an agreement дотримуватися/дотриматися договору • додержуватися/додержатися договору; to make an agreement укладати/укласти договір; to ratify an agreement ратифікувати угоду; to reach an agreement досягати/досягти домовленості; to renew an agreement відновлювати/відновити договір; to rescind an agreement анульовувати/анулювати договір; to revise an agreement переглядати/ переглянути угоду; to sign an agreement підписувати/підписати договір; to terminate an agreement розривати/розірвати договір; to violate an agreement порушувати/порушити договір; under agreement в рамках угоди

▹▹ contract

en\ \ coordination shell

ЕМПІРІОКРИТИЦИЗМ - другий етап розвитку позитивізму, заснований на поч. XX ст. фізиком Махом та філософом Авенаріусом. Відроджує суб'єктивний ідеалізм Берклі. Декларує прагнення подолати протистояння матеріалізму та ідеалізму. В центрі вчення Е. стоїть ідеалістично витлумачене поняття "досвід" - не як відображення об'єктивного світу, а як внутрішній зміст свідомості, незалежний від зовнішніх впливів. Єдиною реальністю є відчуття та їх комплекси. Емпіріокритики заперечують достовірність людських знань, спроможність науки досягти об'єктивної істини, тлумачать пізнання як засіб біологічного пристосування до зовнішнього середовища, тому актуальними стають вимоги простоти й доцільності, що відбилося в принципі "економії мислення" та ідеалі "суто описової науки". В цьому аспекті Е. має багато спільного з прагматизмом С. причинений кризою класичної фізики, Е. заперечує матерію як втілення об'єктивної реальності, незалежної від суб'єкта сприйняття; тлумачиться як фізичний ідеалізм.

Епіктет (бл. 50, Гієраполь, Фригія - бл. 138) - давньогрецьк. філософ, представник пізнього стоїцизму. Раб одного з охоронців Нерона, деякий час був секретарем останнього, пізніше відпущений на волю. Заснувавши власну школу, проповідував стоїчну мораль у бесідах і вуличних суперечках. Вів украй аскетичний спосіб життя. Про вчення Е. можна судити лише із записів його учня - історика Флавія Аріана: "Роздуми Епіктета" (з 8-ми книг збереглося 4) і "Дружні бесіди Епіктета" (дійшли лише фрагменти з 12-ти книг). Основною ідеєю Е. є необхідність досягнення й утвердження людиною духовної свободи і моральної позиції за будь-яких зовнішніх обставин - рабства чи можновладності, злидарювання чи розкошів. Однак при цьому Е. засуджує рабство як моральне потворство, яке призводить до духовної вбогості, а то й ницості як раба, так і його господаря. Господар, що піддається сваволі власних примх, - навіть більший невільник, аніж раб, що стійко долає труднощі долі. Вище благо Е. вбачав в узгодженості дій, поведінки, бажань і думок людини з природою, універсумом (божественними законами); вищу мету людини вбачав у свідомому підпорядкуванні своєї життєдіяльності розумній, божественній (природній) необхідності, що єднає особистість як розумну істоту з Богом та дотримання якої і є справжньою свободою. Від природи всі люди рівні, і лише зовнішні, випадкові обставини порушують цю рівність, ставлячи їх у позірно різне, часто-густо діаметрально протилежне становище. Тому покликання людини полягає не стільки у виборі своєї життєвої ролі, скільки у внутрішньому, моральному самовдосконаленні. Чимало ідей філософії Е. були розвинені римськими еклектичними вченнями, християнством. Письмових творів після Е. не залишилося.