внутрішнє+і+зовнішнє

ЄВРАЗІЙСТВО - напрям суспільно-політичної думки Росії. Період формування - 20 - 30-ті рр. XX ст. Є. виникло у середовищі рос. еміграції, котра сприйняла Жовтневий переворот 1917 р. як своєрідну історичну помсту за насильницьку вестернізацію Росії у XVIII ст. Головні представники: економіст і географ Савицький, філософ та історик культури Флоровський, мистецтвознавець Сувчинський. Згодом до них приєдналися Г. Вернадський, Карсавін, Алексєєв, Франк та ін. Як опоненти Є. виступали Мілюков, Бердяєв, Кизеветтер, Струве. Є. намагалося визначити культурну та геополітичну приналежність Росії як цивілізації в контексті проблеми Заходу і Сходу у світовій історії. Всупереч рос. слов'янофілам, прихильники Є. вважали рос. суспільство переважно азійським, а не європейським. У центрі історіософської уваги Є. були духовно-цивілізаційні метаморфози рос. етносу у XIII - XV ст., коли Московія була складовою частиною Золотої Орди. Саме цей період, на думку прихильників Є., сформував фундаментальні особливості ідеалів, побутових стандартів, життєвих норм рос. народу. Є. заперечувало київські витоки московської державності, вбачаючи такі в імперії Чингіза. Віддаючи належне азійському корінню рос. культури і державності, Є. відстоювало ідею "неповної подібності" своєї країни до азійських політичних і культурних форм, наполягаючи на тому, що її характер є настільки самобутнім, що його не можна цілковито віднести ані до Європи, ані до Азії. Представники Є. сподівалися на порозуміння з комуністичним режимом СРСР на ґрунті боротьби із Заходом за допомогою азійських цивілізацій; деякі з них безпосередньо співпрацювали із спецслужбами Радянського Союзу. Прихильники Є., за винятком Савицького та Трубецького, не сприймали Україну як окрему культурно-історичну реальність. Є. втратило будь-який вплив у кін. 30-х рр. XX ст. У сучасній Росії відбувається "ренесанс" Є. Його представники: Дугін, Проханов, Гумільов та ін. Теоретичними речниками виступають ж. "Наш современник" та "Москва". Для ідеологів Є., Україна - малозначущий провінційний елемент рос. суперетносу та суперкультури. У неоєвразійських глобальних концепціях, що мають за мету відновлення імперської наддержави, Україна розглядається лише як пасивний об'єкт окультної змови "мондіалістів-атлантистів" проти Є. Європейський характер укр. духовності відкидається, натомість постулюється невід'ємне "Є." України. Усе питомо укр. розчиняється у безмежному євразійському космосі, але то є рос. космос, що не втрачає своєї етнічної визначеності і державницької москвоцентричної спадковості. Неоєвразійство, як і неослов'янофільство, дедалі більше виступає як чинник ідеологічного обслуговування рос. внутрішньої та зовнішньої політики.

ДІАЛЕКТИКА ЕКЗИСТЕНЦІЙНА - діалектика існування, внутрішнього життя (переживання) людини. Діалектика взагалі функціонує як сукупність полярних визначень, які відбиваються в протилежних категоріях - конечного і безконечного, сутності та існування, внутрішнього і зовнішнього тощо. В класичній філософії, що виникла під впливом потреб пізнання, це була діалектика речей, явищ, процесів, яка знаходила відображення в логічних формах. Людина поставала однією з речей світу. Д. е. обернула діалектичні структури на внутрішнє буття - екзистенцію, в якій концентрується особистість, на відміну від буття зовнішнього - "Man" Гайдеггера, "світу об'єктивації" Вердяєва. Д.е. - це діалектика переживань особи та їх структура. До екзистенціалізму переживання були переважно предметом психології. Екзистенціалізм завдяки відкриттю інтенціональності - спрямованості свідомості на об'єкт і особливо у такій її формі, як вихід екзистенції до трансцендентного, створив їх онтологію. Д.е. сформувалася в працях К'єркегора, Ясперса, Гайдеггера. Онтологічною передумовою екзистенції є її конечність, смертність. Вони роблять екзистенцію часовою, історичною. В традиційній філософії історичність була суттєвою рисою діалектики К. ласовий історизм мав зовнішній характер, стосувався буття органічного світу або всесвітньої історії, а час був абстрактний, кількісний, яків механіці Ньютона. Сама ж історія мала справу з минулим. В екзистенціалізмі, як і в теорії відносності, час наповнений, якісний, а в структурі особи основна увага приділяється майбутньому і таким екзистенціалам, як "вибір", "проект", "план", "надія". До того ж, "історія" означає існування людини в певних ситуаціях, приналежність до даного народу, стану, наявність у нього певних біологічних, психологічних та інших властивостей, що в сукупності подається категорією "буття-в-світі" (така категорія відсутня в класичній філософії). Ядро Д.е. становить вихід, прорив ("пролом") екзистенції як конечного існування в безконечне, до трансценденції. Прорив відбувається завдяки відчуттю і усвідомленню пограничних ситуацій: у будьякій з них (боротьба чи смерть, випадок чи вина) закладені основи антиномії (Ясперс). Останні й виштовхують свідомість у трансцендентне, здійснюється сходження від суперечності до "екзистенціальної істини". Антиномії Д.е., на відміну від кантівських, не теоретичні, а емоційно напружені і навантажені. Вони не розв'язуються, припинення суперечності було б водночас спокоєм і смертю екзистенції. Зняття суперечності - не розв'язання її, а стрибок у новий план буття. За Ясперсом, ця безконечна діалектика не заспокоюється ні на "як і так", ні на "або-або", не полягає ні в примиренні, ні в пригніченні суперечностей, але притягує все це і, неспокійна в своєму спокої, рушає далі. Антиномії - чинники потрясіння внутрішнього світу, яке спонукає до виходу за межі повсякденного. Оскільки такий вихід здійснює саме особа, вона вільна, свободна. Екзистенціалісти інакше розуміють свободу, ніж класичні філософи, вони відмовляються від свободи як пізнаної необхідності. Свобода визначається характером трансценденції: Марсель і Ясперс вважають, що її досягти можна в Богові. Для Сартра і Камю, які ототожнюють її з ніщо, свобода є негативністю відносно емпіричного буття, бунт проти неї. В усякому разі свобода - це вибір між альтернативами, вона ґрунтується не на необхідності (що панує в сфері повсякденності і де особа втрачає себе), а на можливості." Для розуміння Е.д. важливо брати до уваги, що "категорії Е.д." зовсім інші, ніж в класичній діалектиці: становлять або повне їх переосмислення (як конечне і безконечне, зовнішнє і внутрішнє та деякі інші), або являють собою нові категорії (турбота, страх, відчай, історичність і т.ін.).

1. n

1) pl (the ins) розм. політична партія, що перебуває при владі

2) звич. pl той, хто перебуває при владі, впливова особа

3) вплив, влада

4) pl команда, що відбиває м'яч (крикет)

2. adj

1) внутрішній, розташований всередині

2) спрямований всередину

3) розм. що перебуває при владі

4) розм. призначений для вузького кола

5) розм. модний, популярний

6) спорт. що подає (м'яч)

3. adv

1) всередині

2) вдома; у себе (на роботі тощо)

3) всередину, туди

4) з внутрішнього боку

4. v

1) збирати, складати (сіно)

2) оточувати, обгороджувати

5. prep

1) у просторовому значенні у, в, на

2) у часовому значенні у, в, за, через, протягом

3) період, проміжок часу через, за, протягом

4) обставини, умови, оточення у, в, при, з, за, на

5) рід, спосіб діяльності, місце праці у, в

6) зовнішній вигляд, одяг тощо

7) ознака, властивість, сфера прояву у, на

8) сфера спеціалізації, тема книжки, лекції тощо з

9) матеріал, з якого або за допомогою якого щось зроблено з

10) мова, якою розмовляють, пишуть

11) причина, мета від, у, на

* * *

1) у просторовому значенні вказує на знаходження в межах або всередині чого-небудь в, у, на; знаходження в якому-небудь місці в, у, на; напрямок або рух усередину в, у

2) у часовому значенні вказує на момент або період часу, частину доби, пору року, рік, століття в, у, протягом, за, через; разом з iм. передається відповідними прислівниками

3) указує на атмосферні зовнішні умови в, у, на, при

4) указує на обставини, умови в, у, при, за

5) указує на фізичний або душевний стан кого-небудь, стан предмета в, у

6) указує на зовнішній вигляд, одяг в, у

7) указує на причину або ціль в, у, від, на

8) указує на спосіб дії, стиль в, у

9) указує на характер розташування осіб, предметів по, за

10) указує на сферу прояву ознаки або область дії в, у, на, з, по

11) указує на участь у чому-небудь в, у

12) указує на місце роботи, приналежність до певної групи осіб в, у

13) указує на спосіб вираження, засіб, матеріал

14) указує на кількісне співвідношення е поділ на, в, з

15) указує на ступінь або обсяг в, у

16) вживається при указування граматичної форми слова в, у

17) у сполученнях

1) pl ( the ins) політична партія, яка перебуває при владі; pl той, хто знаходиться при владі; впливова особа; вплив, влада; зв'язки

2) pl команда, яка відбиває м'яч (крикет, бейсбол)

1) розташований усередині, внутрішній

2) спрямований, звернений усередину

3) який знаходиться при владі; правлячий

4) призначений для вузького кола, для посвячених

5) модний, популярний; який реагує, відгукується на все нове

6) cпopт. який подає

1) усередині; вдома; у себе (на роботі, у своєму кабінеті); усередину, туди

2) aмep. вказує на тривалість процесу

3) у сполученнях

1) збирати, забирати

2) оточувати, огороджувати

АВТОНОМІЯ і ГЕТЕРОНОМІЯ ( від грецьк. αυτονομία - незалежність; ετεροζ - інший) - у найзагальнішому значенні словом "автономія" позначають наявну міру незалежності будь-якого явища від зовнішньої причинної зумовленості. Терміном "гетерономія" позначають, зовнішню зумовленість чого-небудь у будь-якому сущому. Будь-яке суще має деяку основу ("суть") своєї якісної визначеності, але ця основа або суть (внутрішнє, глибинне в явищі) може існувати тільки завдяки оточенню, яке обмежує і тим визначає кордони сущого. Проте оточення не тільки обмежує будь-яке суще в його бутті, а вплітає це суще в систему взаємодій та взаємозв'язків. У природничих науках основну увагу звертають на найважливіші умови, від яких залежить буття даного сущого; але при цьому виходять з припущення, що всі інші види взаємозв'язків у Всесвіті залишаються незмінними. Цей взаємозв'язок зовнішніх і внутрішніх причин (внутрішнього в явищі і його оточенні) властивий для всього, що існує, тому А. і Г. можна вважати категоріями онтології. Тема успадкування і мінливості (пристосування організмів до середовища) - одна з важливих тем в еволюційній біології. Кожний людський соціум володіє більшою мірою автономії, ніж будь-який біологічний. Ступінь цієї автономії визначається незалежністю, по-перше, від природного оточення, і, по-друге, від того, наскільки культура даного соціуму не підпорядкована впливові інших соціумів. У другому випадку термін "автономія" стає синонімом вислову "самобутність культурна". Можна, отже, говорити про ту чи іншу міру автономії (самобутності) етносів, націй, цивілізацій. Поняття А. і Г. застосовується також щодо окремої людини. Історичні дані свідчать, що в первісних (архаїчних) культурах переважали колективні цінності над цінністю особистої А. Поцінування А. (суверенності) особистості є передусім явищем модерного часу, яке здобуло особливо широке визнання в Зх. Європі у зв'язку з процесом демократизації. Цьому сприяло поширення філософських ідей, що перемістили в центр уваги проблему співвідношення свободи волі та зовнішньої зумовленості (детермінованості) свідомості та поведінки людини. До філософських течій XX ст., які визнають здатність людини бути суверенною особистістю і наголошують на цінності особистої А., належать: персоналізм, екзистенціалізм і ті напрями філософії людини, що закорінені в релігії протестантизму. Гетерономні тенденції виявляють позитивістські та еволюціоністські концепції; марксистське розуміння природи людини має виразний гетерономний характер. Поряд з позитивними елементами особистої А. модерне суспільство породило і певні негативні різновиди А. і Г. Індивідуалізм набув ознак "хибного індивідуалізму", коли егоцентрична етика, цілераціональність та абсолютизація технократичних підходів призвели до "атомізації суспільства" - появи індивідів, не пов'язаних між собою ніякими духовними взаєминами. До того ж, продукти діяльності людей виходять з-під їхнього контролю і, набувши автономного існування, перетворюють людей на свої власні засоби. Атомізоване суспільство породило також особливе суспільне утворення - "масу", специфіка психічних та поведінкових особливостей якої полягає в легкій навіюваності, піддатливості щодо зовнішніх впливів - з боку засобів масової інформації, ідеологій та харизматичних лідерів. Залежно від обґрунтування А. і Г. в етиці всі етичні концепції поділяють на дві групи - автономну та гетерономну етику. Найбільш виважену концепцію автономної етики у новочасній філософії обґрунтував Кант. Зароджена в надрах філософії Канта проблема інтерсуб'єктивності знайшла подальше осмислення у XX ст. - в комунікативній філософії (Апель, Габермас). Поняття А. відіграє також важливу роль у різних галузях прикладної етики - біоетиці, медичній етиці, екологічній етиці та ін. Одним із найважливіших тут є питання про межі особистої та колективної автономії. Напр., в медичній етиці проблема А. постає у випадку права людини розпоряджатися власним життям: загальновідомі дискусії етичного та правового характеру щодо самогубства, евтаназії, клонування, зміни людиною власної статі та ін. Складність проблеми в кожному з таких випадків полягає в тому, що розширення права особи вирішувати щось на власний розсуд часто зачіпає права інших осіб або ж тягне за собою негативні соціальні наслідки (хай навіть у майбутньому). Що стосується автономії культурних спільнот - таких, як етнічні спільноти та нації, то тут важливим є питання збереження та захисту культурної самобутності етносів та націй від дії руйнівних чинників гетерономного походження. Це одна із найважливіших проблем етики міжнародних та міжетнічних стосунків.

ЕКСТЕРНАЛІЗМ та ІНТЕРНАЛІЗМ - альтернативні й впливові течії в історіографії та філософії науки, які розрізняються за відповіддю на запитання: які фактори - зовнішні чи внутрішні - відіграють вирішальну роль у розвитку науки. Екстерналізм (від лат. externus - зовнішній, сторонній) вирішальну роль у розвитку науки відводить зовнішнім факторам: економічним, соціально-політичним чи ідеологічним. У річищі такого підходу вважається, зокрема, що експериментальна наука виникла завдяки потребам виробництва (Бернал), а наука як соціальний інститут стала можливою внаслідок заміни конфронтації паралелізмом і навіть певним перетином сфер теології й науки (Мейсон); що виникнення протестантської етики - з її звеличуванням самовідданої праці та проповіддю тисячолітнього царства розуму, в якому людина стане володарем природи, - було серед найважливіших передумов зближення раціоналізму й емпіризму, і на цій підставі виникла природнича наука (Мертон, Вебстер та ін.). Прихильники екстерналізму не змогли, однак, конкретизувати дію зовнішніх чинників на рівні творчого пізнавального акту, хоча думка про те, що науково-пізнавальна діяльність не може розглядатися поза широким соціокультурним контекстом, пізніше знайшла підтвердження. Інтерналізм (від лат. internus - внутрішній) виходить з того, що не можна пояснити зміни в науково-інтелектуальній сфері чинниками виробництва і що інтерпретація наукової революції як побічної гілки промислової революції не коректна (Койре). Визнаючи певний паралелізм соціально-економічного, соціокультурного і науково-інтелектуального процесів, інтерналісти не вбачають тут прямої детермінації інтелектуальної сфери соціальною (Холл). Розвиток науки постає безпосереднім наслідком розвитку інтелектуальності та прогресу її форм, тому наука, згідно з інтерналізмом, - це розгорнута в часі цілісність, в якій дедалі більше утверджуються раціональність, продукційні ідеї про світобудову та прогностична потуга теорій і т.ін. Од 60-х рр. XX ст. гострота дискусій між прихильниками Е. та І. пішла на спад. Це виявилося, зокрема, в тому, що серед представників обох орієнтацій з'явилися впливові групи дослідників, схильних до думки, що розвиток науки не можна вивести лише із зовнішніх або лише із внутрішніх чинників (Ліллі, Россі, Гессе та ін.).

Суразький, Василь (Василь Малюшицький) (серед. 50-х рр. XVI ст. - між 1604 р. та 1608 р.) - укр. письменник-полеміст, член Острозького наукового гуртка. У 1575 - 1581 рр. С. перебував на службі у князя К. Острозького В. продовж 40 років працював в Острозькому культурно-освітньому осередку. С. відзначався високим освітнім рівнем, що виявлявся у глибоких знаннях Біблії, патристики, теологічної літератури загалом. Ісаєвич припускає, що він брав участь у підготовці Острозької біблії 1581 р., а також не виключає можливість того, що в 1583 р. він був міським писарем в Острозі. С. є автором двох виданих в Острозі значних праць: "О единой истинной православной вере" (1588) і "Псалтирь ст. Возс л Ί, дованіемт." (1598). Філософські погляди С. сформувалися під впливом християнського неоплатонізму східної патристики, а також під певним впливом поширеної на той час в Україні реформаційної ідеології. їх реконструкція, здійснювана шляхом аналізу згаданих творів, дає підстави стверджувати, що для С. є характерними: нерозмежованість сфер філософії і теології, протиставлення Бога і світу, розуміння Бога як чогось вічного, надчуттєвого, невидимого й неосяжного. Поняття Бога, за С., включало також філософське уявлення про субстанцію, адже Бог наділявся атрибутами вічності й безконечності. Людську природу С. поділяє на зовнішню і внутрішню, або тілесну і духовну, з подальшою диференціацією останньої відповідно до ступеня залежності змісту і характеру інтелектуальних процесів від їх тілесного субстрату - ума, як вищої умоглядної і творчої сили, що спрямовується Богом і покликана відкривати в людині закладену в неї Богом істину, і розмислу, або розсудку Ц. е забезпечує пізнання зовнішнього світу і душі як опосередковуючої ланки між двома природами. Сутність "внутрішньої людини" виражена в умі, а розмисел переважно пов'язаний із "зовнішньою людиною". Пізнання викладених у Святому Писанні теологічних істин, а також пізнання своєї "внутрішньої людини", що здійснюється у подвигу самопізнання, можливе, на думку С., лише як миттєве містичне осяяння, розумне бачення ума і тому не потребує "зовнішнього розуму", західної раціоналістичної теології. Тому схоластика не тільки зайва, а й шкідлива В. одночас за "зовнішнім знанням" С. визнає прикладну цінність. Отже, у С. вже проглядається тенденція до усвідомлення необхідності опанування світських наук, європейської духовної спадщини, набуття інтелектуального вишколу, хоча б з метою вироблення навичок, вправності в обстоюванні власної позиції, вміння переконливо захищати і розвивати духовні традиції свого народу.

1. n ком. торгівля; галузь; 2. професія, ремесло, спеціальність; a торговельний; торговий

1. форма обміну товарів, послуг, валюти (currency¹) тощо на основі купівлі-продажу; 2. рід занять, трудової діяльності

═════════■═════════

advantageous trade вигідна торгівля; allied trade суміжна спеціальність; ancillary trade допоміжна галузь; autumn trade торгівля товарами осіннього сезону; balanced trade нетто-баланс • врівноважений торговельний баланс; barter trade бартерна торгівля; bilateral trade двостороння торгівля; border trade прикордонна торгівля; brisk trade жвава торгівля; building trade будівельна галузь; bulk cargo trade перевезення масових вантажів; buyback trade компенсаційна торгівля • торгівля за зворотну купівлю; carrying trade транспортна галузь; cash trade торгівля за готівку; coasting trade каботажна торгівля • каботаж • каботажне судноплавство; coastwise trade каботажна торгівля • каботаж • каботажне судноплавство; colonial trade колоніальна торгівля; commision trade комісійна торгівля; commodity trade торгівля товарами; competitive trade конкурентоспроможна торгівля • конкурентоспроможні підприємства • конкурентоспроможні підприємства в даній галузі торгівлі; continental trade континентальна торгівля; contraband trade контрабандна торгівля; cooperative trade кооперативна торгівля; cross trade взаємні брокерські операції • заборонені законом взаємні брокерські операції; counter trade зустрічна торгівля; day trade денна торгівля; depressed trade застійна галузь; direct transit trade пряма транзитна торгівля; distribution trade оптова торгівля • сфера розподілу; domestic trade внутрішня торгівля; entrepot trade транзитна торгівля; export trade експортна торгівля; external trade зовнішня торгівля; fair trade торгівля на основі взаємної вигоди; fall trade торгівля товарами осіннього сезону; favoured trade галузь, яка перебуває у сприятливих умовах; foreign trade зовнішня торгівля; free trade вільна торгівля; freight trade вантажні перевезення; frontier trade прикордонна торгівля; general trade загальна торгівля; graphic trade поліграфічна галузь; handicraft trade ремісниче виробництво; hire-purchase trade продаж на виплат; home trade внутрішня торгівля; illicit trade незаконна торгівля • контрабандна торгівля; import trade імпортна торгівля; indirect transit trade непряма транзитна торгівля; inland trade внутрішня торгівля; installment trade купівля-продаж на виплат; interior trade внутрішня торгівля; intermediary trade посередницька торгівля • торговельне посередництво; internal trade внутрішня торгівля; international trade міжнародна торгівля; interregional trade міжрегіональна торгівля; interstate trade торгівля між штатами; invisible trade «невидима» торгівля • торгівля послугами; key trades провідні професії; lawful trade законна діяльність; license trade ліцензійна торгівля; luxury trade торгівля предметами розкоші; mail-order trade посилкова торгівля; maritime trade морська торгівля; mercantile trade торгівля товарами; money trade торгівля грішми; multilateral trade багатостороння торгівля; mutual trade взаємна торгівля; national trade національна торгівля; overseas trade зовнішня торгівля; preferential trade пільгова торгівля; private trade приватна торгівля; produce trade торгівля продуктами; profitable trade вигідна торгівля • прибуткова торгівля; rag trade торгівля одягом; reciprocal trade торгівля на основі взаємності; regional trade регіональна торгівля; retail trade роздрібна торгівля; retail delivery trade роздрібна доставка; seasonal trade сезонна торгівля; service trade галузь обслуговування • торгівля послугами; skilled trade професія, яка вимагає кваліфікації; small-scale trades галузі, в яких поширені дрібні підприємства; special trade спеціальна торгівля; spring trade торгівля товарами весняного сезону; stagnant trade млява торгівля; stock trade торгівля акціями; substantial trade значний обсяг торгівлі; successful trade успішна торгівля; tally trade торгівля на виплат; tourist trade туризм; two-way trade двостороння торгівля; visible trade «видима» торгівля (експорт та імпорт товарів); wholesale trade оптова торгівля; world trade світова торгівля

═════════□═════════

by way of trade шляхом торгівлі; to be in trade бути торговцем • мати крамницю; to depress trade послаблювати/послабити торгівлю; to develop trade розвивати/розвинути торгівлю; to encourage trade заохочувати/заохотити торгівлю; to expand trade розширювати/розширити торгівлю; to further trade сприяти/посприяти розвиткові торгівлі; to hamper trade перешкоджати/перешкодити розвиткові торгівлі; to hinder trade перешкоджати/перешкодити розвиткові торгівлі; to increase trade розвивати/розвинути торгівлю; to monopolize trade монополізувати торгівлю; to open trade починати/почати торгівлю; to promote trade сприяти/посприяти розвиткові торгівлі • заохочувати/заохотити розвиток торгівлі; to pursue a trade займатися/зайнятися промислом • займатися/зайнятися ремеслом; to restrain trade обмежувати/обмежити торгівлю; to restrict trade обмежувати/обмежити торгівлю; to revive trade поновлювати/поновити торгівлю; to set up in trade відкривати/відкрити торговельне підприємство; trade act закон про торгівлю; trade advertising рекламування у комерційних виданнях; trade agreement торговельна угода; trade allowance знижка, запропонована роздрібним торговцем; trade and industry торгівля і промисловість; trade arbitration залагодження трудових конфліктів; trade arrangement торговельна угода; trade association торговельна асоціація; trade balance торговельний баланс; trade balance deficit дефіцит торговельного балансу; trade balance equilibrium рівновага торговельного балансу; trade barometer барометр торговельної кон'юнктури; trade barrier торговельне обмеження; trade bill торговельна тратта • торговий вексель; trade boycott торговельний бойкот; trade catalogue торговий каталог; trade commission торговельна комісія; trade committee комітет з питань торгівлі; trade conditions торговельна кон'юнктура; trade connections комерційні зв'язки; trade cooperation співпраця в галузі торгівлі; trade council торговельно-промислова рада; trade credit торговельний кредит • комерційний кредит; trade custom торговий звичай; trade customer промисловий споживач; trade cycle торговельно-промисловий цикл • цикл ділової активності • економічний цикл; trade debt заборгованість за торговельними операціями; trade debtor комерційний дебітор; trade deficit дефіцит торговельного балансу; trade description опис товару; trade development board рада з розвитку торгівлі; trade directory довідкова книга про фірми • покажчик фірм; trade discount торговельна знижка; trade dispute торговельна суперечка; trade embargo ембарго на торгівлю; trade factor комерційний фактор; trade fair торговельно-промисловий ярмарок • виставка-продаж; trade figures торговельна статистика; trade financing фінансування торгівлі; trade flow торговельний потік; trade fund торговельний фонд; trade gap дефіцит торговельного балансу; trade guarantee торговельна гарантія; —in зустрічний продаж; trade in commodities торгівля товарами; trade in goods торгівля товарами; trade in manufactures торгівля промисловими товарами; trade in real property торгівля нерухомістю; trade interest відсотковий дохід від торгівлі; trade investment інвестиція у торгівлю; trade journal галузевий журнал; trade knowledge професійні знання; trade legislation торговельне законодавство; trade liability торговельне зобов'язання; trade license промислове свідоцтво • дозвіл на торгівлю; trade magazine галузевий журнал; trade name назва фірми • фірмова назва; trade negotiations торговельні переговори; trade organization галузева організація • торговельна організація • торговельно-промислова організація; trade outlook перспективи торгівлі; trade partner торговельний компаньйон • торговельний партнер; trade payment плата за товари; trade policy торговельна політика; trade policy rules правила торговельної політики; trade practice торговельна практика; trade price торговельна ціна; trade procedure спосіб торгівлі; trade promoting measures заходи стимулювання торгівлі; trade rebate торговельна знижка; trade receivables торговельна дебіторська заборгованість; trade register торговельний реєстр; trade relations торговельні відносини; trade report звіт про торговельну діяльність; trade restrictions торговельні обмеження; trade return дохід від торгівлі; trade revival жвавість торгівлі; trade sample зразок товару; trade sanctions торговельні санкції; trade secret секрет виробництва; trade sector торговельний сектор; trade statistics статистика торгівлі; trade support system система підтримки торгівлі; trade surplus активне сальдо торговельного балансу; trade talks торговельні переговори; trade tax податок на торговельну діяльність; trade through agents торгівля через посередників; trade union профспілка; trade usage торговельні звичаї; trade value продажна ціна • ринкова вартість; trade volume обсяг торгівлі • обсяг біржових операцій; trade weight питома вага торгівлі; trade with countries торгівля з країнами

1. n

внутрішня частина, внутрішній бік (чогось)

2. adj

внутрішній; що знаходиться всередині

3. adv

1) всередині; з внутрішнього боку

2) вдома; у приміщенні

3) всередину

4) в душі, в думці, на думці

5) театр. за сценою; за лаштунками

4. prep

1) у, в, у межах, всередині

2) на відстані, у межах; не далі, ніж

3) у рамках, у межах, за (законом)

4) протягом, не пізніше (як); за

5) з точністю до, майже

* * *

1) всередині; з внутрішньої сторони

2) в душі, в думках

3) миcт. за сценою

4) в гpaм.; знaч. імен. внутрішня частина (чого-н.); the within of the box is red ящик всередині червоний

1) місцезнаходження всередині якого-н. предмета або в межах якого-н. обмеженого простору в, всередині

2) поширення або знаходження в певних межах не далі ніж, в межах

3) часова межа протягом; не пізніше ( ніж); за

4) межа точності з точністю до, майже

САМОТНІСТЬ - екзистенційна ситуація людського буття, у межах якої відбувається зовнішнє чи внутрішнє відокремлення людей. С. є результатом колізій комунікації, що породжуються виявленням людини у світі як неповторної особистості. Проблема С. стає надзвичайно актуальною саме в наш час - час деконструкції світоглядних орієнтирів і спроб знайти нові умови для комунікації. У розгорнутому вигляді проблема С. в європейській філософії вперше була поставлена Паскалем, який розглядав С. передусім як факт страждання. На відміну від нього, у творчості Сковороди поняття С. має позитивний сенс, який реалізується у свідомому усамітненні і може привести до нової комунікації та взаємодії зі світом - "сродної праці". Шопенгауер вбачав у С. фатальний результат "волі до життя". Глибокі роздуми про С. людини пронизують творчість Гете, який називає її причиною відокремленість людської особистості від трансцендентного світу. На відміну від нього, Ніцше вважає причиною С. людини її відчуження від власних надлюдських перспектив; з іншого боку, С., на думку мислителя, стає відчуженням людини, що освоює ці перспективи, від інших людей. У XX ст. темаС. порушується в екзистенціалізмі, персоналізмі та комунікативній філософії. Слід розрізняти зовнішню С. і С. внутрішню, або екзистенційну. Перший різновид С. є результатом обставин, що приходять у життя людини іззовні; він є предметом соціально-психологічного дослідження. Внутрішня С., яка є наслідком особистісного розвитку людини, може бути осягнута як психологічними, так і філософськими дослідженнями. Вона породжується відкритим, трансцендуючим характером людського буття і є результатом постійного виходу екзистенції за свої межі. Другою фундаментальною причиною внутрішньої С. є принципова біполярність (бівалентність) людського роду - його розділеність на дві статі - чоловічу та жіночу. Вихід за межі внутрішньої С. можливий лише у внутрішній комунікації, під якою розуміється така комунікація, що торкається глибинних смисложиттєвих орієнтацій і має вільний характер. Внутрішня С. людини виявляється й долається у трьох фундаментальних екзистенційно-особистісних вимірах: буденному, граничному та метаграничному бутті. У буденному бутті людини, фундаментальною ознакою якого є безособовість, що породжує буттєву монотонність-як-перебування, внутрішня С. переживається як нудьга, яка частково знімається й відроджується знову у феноменах турботи та святковості. У граничному бутті людини, яке є запереченням буденності через наростання вольового начала на шляху його заглиблення у творчість та владу, буденна С. стає граничною С. і виявляється у таких екзистенційних ситуаціях, як туга, закоханість, жах, відчай. У метаграничному бутті, що є виходом за межі маніпуляції та об'єктивації буденного і граничного буття у простір актуалізації особистості, С. втрачає свій фатальний характер і стає новою реальністю - усамітненням як вільно обраною С. Вихід за межі С. у метаграничному бутті людини можливий через феномени толерантності й любові, що знаменують собою вищі прояви внутрішньої комунікації.

ПРИНЦИП ЄДНОСТІ МИСЛЕННЯ І БУТТЯ - один з основних принципів філософії, оскільки мислення і буття - найбільш загальні протилежності, які існують у світі. Має декілька аспектів. 1) Генетична єдність мислення і буття є проблемою, на яку існують різні відповіді. Матеріалізм вважає буття первинним, мислення - вторинним за походженням, ідеалізм - навпаки, буття виводить з мислення, ідеї тощо. Третя точка зору полягає в тому, що обидва існують завжди і розвиваються одночасно як одне ціле. Такою є точка зору Шеллінга, Шардена та ін. 2) Гносеологічний аспект принципу полягає у пізнаваності буття за допомогою мислення. їй протистоїть агностицизм і скептицизм. Мислення і буття знаходяться нібито в різних місцях: перше в нас, друге поза нами (нашим мисленням і свідомістю взагалі). Але при такій їх розбіжності різні мислителі по-різному оцінюють можливості людського мислення. Підставою для агностицизму і скептицизму є положення, висунуте Декартом і розвинуте Кантом: за допомогою одного мислення, без почуттів, неможливо довести буття будь-якої речі чи істоти. 3) Протистояння мислення і буття - це прояв протистояння людини навколишньому світові: вона підноситься над ним, відноситься до нього іззовні, бо не визнає безпосередньо існуючого, а змінює його і створює нову дійсність. Людина внаслідок цього не помічає, що її мислення є серцевиною світу, бо воно є внутрішнім у людині, а сама вона є внутрішнім у природі, її концентрація і ядро - мікрокосм М. ислення таким чином і зовнішнє щодо природи і внутрішнє в ній. Із зовнішнім буттям мислення пов'язане опосередковано, через органи почуття; з внутрішнім буттям, властивістю якого воно є, - безпосередньо: воно "розлите" по ньому. Тому зміст дійсності може входити в нього і ззовні і з середини. Проявом останнього є апріорне в нашому мисленні, вроджені зародки категоріальних та інших форм, які виявила генетична психологія і які розвиваються під впливом діяльності і спілкування. 4) Близькою до цієї точки зору була позиція Гегеля. Тотожність мислення і буття - принцип його логіки - означає, що мислення знаходиться в середині, в серцевині буття і тому існує у подвійному вигляді: як усвідомлене в людині і несвідоме в навколишньому світі. Сама єдність при цьому теж має два значення: оскільки людське мислення вбирає властивості зовнішнього світу, ідеалізує і узагальнює їх, виникає єдність мислення і буття на боці мислення, в самому мисленні. Оскільки ж визнається його існування поза людиною, воно тотожне буттю на боці останнього. В процесі пізнання така тотожність є не статичним фактом, а поступовим збігом суб'єктивного мислення і змісту буття: послідовність категорій спрямована від абстрактних і поверхових до більш конкретних і глибоких, в своїй сукупності вичерпує категоріальні визначеності світу і переводить їх у систему форм мислення (див. діалектична логіка).

n роз., збут, марк. показ; виставка; розкладка; експозиція; a показовий; експозиційний

розміщення товарів для привернення уваги покупців; ♦ покази розрізняються за місцем розташування, рекламною метою тощо

═════════■═════════

aisle display викладка в проході • товарна викладка в проході; assortment display змішана викладка товару; background display задній план рекламної вітрини • рекламний задник вітрини • задній план виставки; black-and-white display чорно-білий показ; bulk display викладка товару навалом • показ великої кількості товарів; case display вітринна викладка • експонування у вітринах; ceiling display стельова експозиція • стельова конструкція для підвішування товару; closed assortment display викладка товару з визначеним асортиментом; collective display колективна виставка; counter display показ товару на полицях; dealer display експозиція у дилера • рекламне оформлення дилерського закладу; electric display світлова виставка • світлова рекламна виставка; end-of-aisle display виклад в кінці проходу • експозиція в кінці проходу; eye-catching display виставка, яка приваблює погляд покупця • виставка, яка приваблює покупців; fashion display демонстрація моди; flat display одноманітна експозиція • одноманітно оформлений рекламний матеріал; floor display викладка товарів на підлозі; foreign display іноземна виставка • чужоземна виставка; free-standing display автономна експозиція; front-end display реклама на передній частині транспортного засобу; goods display показ товару • виставка товару; graphic display наочний показ • наочна виставка; group display колективна виставка • групова виставка; hanging display підвісна експозиція • підвісна вітрина; headlight display реклама на передній частині транспортного засобу; industrial display експозиція для сфери промисловості • промислова експозиція; in-store display внутрішнє рекламне оформлення • внутрішньокрамнична експозиція • експозиція всередині торговельного залу; island display острівна викладка товару; joint display спільна експозиція; jumble display безладна викладка; king-size display подовжений зовнішній транспортний планшет; major display головна виставка; merchandise display товарна викладка • показ товару; off-shelf display позаполична викладка товару; open display відкрита викладка товару • відкритий показ; open assortment display відкритий змішаний показ товарів; outdoor display вулична експозиція • експозиція вуличної реклами; outside display вулична експозиція • зовнішній транспортний планшет; permanent display постійна виставка; point-of-purchase display експозиція на місці продажу; portable display пересувний експозиційний прилад • компактна виставкова секція • пересувна експозиція; prepacked display розфасована викладка; product display товарна викладка • показ товару; queen-size display скорочений зовнішній транспортний планшет; rear-end display задній зовнішній транспортний планшет; retailer display рекламне оформлення підприємства роздрібної торгівлі • роздрібна експозиція • рекламно оформлені матеріали для роздрібних торговців; sample display виставка зразків; setting display тематична викладка; shelf display викладка товарів на полицях • стелажна викладка товару; special display особлива викладка товару; spot display точкова викладка; stimulus display показ стимулу; store display крамнична експозиція • магазинна експозиція; tail-light display задній зовнішній транспортний планшет; three-dimensional display об'ємна експозиція • об'ємний рекламний матеріал; trade display торговельна експозиція; traveling display компакт-планшет • пересувна експозиція; visual display візуальний показ; window display вітрина • виставка товарів у вітрині • виставка у вітрині

═════════□═════════

display advertising вітринно-виставкова реклама; display at an exhibition виставкова експозиція; display case вітрина • виставковий стенд; display device прилад для викладки; display of equipment виставка устаткування; display of goods показ товарів • виставлення товарів; display package пакет з прозорим віконцем • пакунок з прозорим віконцем; to put on a display організувати виставку; to rearrange the display змінювати/ змінити експозицію • змінювати/змінити порядок товарів на виставці; to refill the display поповнювати/поповнити виставку товарів • поповнювати/поповнити експозицію

(mkt)

ком., марк. n ринок; a ринковий

1. система відносин, які виникають між покупцем і продавцем та завершуються операціями купівлі-продажу товарів чи послуг; ♦ поняття «ринок» можна охарактеризувати з погляду просторового аспекту (місцевий, регіональний, міжнародний та ін. ринки); функціонального (роздрібний продаж, оптова торгівля); видів продукції тощо; 2. група покупців даного товару чи послуги

═════════■═════════

active market активний ринок • жвавий ринок; agricultural commodities market сільськогосподарський ринок • ринок сільськогосподарської продукції; American market американський ринок; apparel market ринок одягу; auction market аукціонний ринок; Australian market австралійський ринок; bear market біржовий ринок, на якому спостерігається тенденція до зниження курсів • ринок «ведмедів» • біржа, на якій спостерігається тенденція до зниження курсів; bid market ринок продавця; black market чорний ринок; blocked market заблокований ринок • заморожений ринок; bond market ринок облігацій • ринок довгострокового позикового капіталу; brand-loyal market ринок, прихильний до марки; brisk market активний ринок • жвавий ринок; broad — активний ринок • жвавий ринок; bull market біржовий ринок, на якому спостерігається тенденція до підвищення курсів • ринок «биків» • біржа, на якій спостерігається тенденція до підвищення курсів; buoyant market ринок, який характеризується зростанням цін • зростаюча ринкова кон'юнктура; business market діловий ринок • ринок ділових підприємств; buyer's market ринок покупців • ринок, який характеризується зниженням цін; call money market ринок онкольних позик; Canadian market канадський ринок; capital market ринок капіталу; captive market захоплений ринок; cash market касовий ринок; central market центральний ринок; central wholesale markets оптові ринки сільськогосподарської продукції; closed market закритий ринок; commercial market торговельний ринок • комерційний ринок; commodity market товарний ринок • ринок товарів; common market спільний ринок; competitive market конкурентний ринок • ринок продавців, що конкурують; concentrated market концентрований ринок; congested market перевантажений ринок • переповнений ринок; consumer market ринок споживчих товарів; consumer goods market ринок споживчих товарів; control market контрольний ринок; conventional market традиційний ринок; core market первинний ринок • основний ринок; corn market ринок збіжжя • зернова біржа; credit market кредитний ринок • ринок кредитів; crowded market перенасичений ринок; curb market чорний ринок • неофіційний ринок цінних паперів; currency market валютний ринок; customer market ринок клієнтів; dead market млявий ринок • мертвий ринок; debt market ринок боргових зобов'язань; demographic market демографічний ринок • ринок демографічної групи; depressed market млявий ринок; deregulated market нерегульований ринок; desirable market перспективний ринок; developed market розвинений ринок; diet market ринок дієтичних продуктів; discount market обліковий ринок • дисконтний ринок; discount retailing market ринок роздрібної торгівлі за зниженими цінами; distant market віддалений ринок; domestic market внутрішній ринок; donor market ринок пожертводавців; dual exchange market валютний ринок з подвійним режимом (фіксованого і вільного валютного курсу); dull market млявий ринок; easy market легкодоступний ринок; editorial market редакційний ринок; educational market ринок навчальних послуг; employment market ринок робочих місць; entertainment market ринок розваг; equity market ринок акцій; established market стабільний ринок • сформований ринок; Eurocurrency market євровалютний ринок; expanding market зростаючий ринок • ринок, що розростається; exploratory market пробний ринок; export market експортний ринок; external market зовнішній ринок; farmer's market сільськогосподарський ринок • ринок сільськогосподарської продукції; fast-food market ринок продуктів швидкого приготування; financial market фінансовий ринок; flea market товчок • тандитний ринок (діал.) • блошиний ринок; food market ринок харчових товарів; foreign market закордонний ринок • зовнішній ринок; foreign exchange market ринок закордонної валюти; fourth market ринок четвертого ступеня; free market вільний ринок; freight market фрахтовий ринок; futures market ф'ючерсний ринок; global market всесвітній ринок • світовий ринок; gold market ринок золота; government market збут товарів та послуг державними установами; grain market ринок збіжжя • зернова біржа; grey market «сірий» ринок • неконтрольований грошовий ринок; growing market зростаючий ринок • ринок, що розростається; hard-sell market ринок з високою конкуренцією продавців; health care market ринок засобів охорони здоров'я; heterogeneous market неоднорідний ринок; high income market ринок покупців з високим доходом; home market внутрішній ринок; home video market ринок побутової відеоапаратури • ринок програм для побутової відеоапаратури; homogeneous market однорідний ринок; housing market ринок житла; illegal market нелегальний ринок; imperfect market недосконалий ринок; inactive market млявий ринок • застій на ринку; individual market окремий ринок; industrial market ринок товарів промислового значення • ринок промислових підприємств; information market ринок інформації; initial market початковий ринок; institutional market ринок організацій; insurance market страховий ринок; interbank market міжбанківський ринок; intermediate market проміжний ринок; internal market внутрішній ринок; international market міжнародний ринок; international monetary market міжнародний валютний ринок; introductory market ринок, на який виставляється новий товар; investment market інвестиційний ринок; job market ринок робочих місць; kerb market чорний ринок • неофіційний ринок цінних паперів; labour market ринок праці • ринок робочої сили; large market великий ринок; large-volume market ринок великого обсягу; legal market офіційний ринок; license market ринок ліцензій; lifestyle market ринок товарів, які відповідають різним стилям життя; limited market обмежений ринок; liquid market ліквідний ринок; livestock market ринок худоби; loan market ринок позик; loanable funds market ринок позичкового капіталу; local market місцевий ринок; locked market закритий ринок; low-end market ринок дешевих товарів і послуг; lucrative market прибутковий ринок; main market головний ринок • основний ринок; major market головний ринок • основний ринок; manpower market ринок робочої сили; mass market масовий ринок; mature market повністю сформований ринок; media market ринок засобів реклами; merchandise market товарний ринок; middle-class market ринок покупців середнього класу; mid-range market ринок товарів середньої вартості • ринок послуг середньої вартості; military market ринок продукції військового призначення; money market грошовий ринок; monopolistically competitive market ринок монополістичної конкуренції; monopolized market монополізований ринок; narrow market обмежений ринок • вузький ринок; national market національний ринок; nationwide market загальнонаціональний ринок; offered market ринок пропозицій; oligopolistic market олігополістичний ринок; one-sided market односторонній ринок; open market відкритий ринок; open-air market ринок під відкритим небом; organized market організований ринок; outside market зовнішній ринок; overseas market закордонний ринок; overstocked market перевантажений ринок; overt market відкритий ринок; parallel markets паралельні ринки; pegged market регульований ринок; perfect market ідеальний ринок • досконалий ринок; peripheral market периферійний ринок; personal market ринок товарів особистого споживання; potential market потенційний ринок; price-sensitive market ринок, чутливий до цін • ринок, який чутливо реагує на зміни цін; primary market первинний ринок • основний ринок • ринок сировини; produce market товарний ринок • базар; producer market ринок виробників • ринок товарів промислового призначення; productive market продуктивний ринок; professional market ринок професій; profitable market прибутковий ринок; property market ринок нерухомості; prospective market потенційний ринок; protected market захищений ринок; public market відкритий ринок; purchasing market ринок покупців; pure market чистий ринок; ready market ринок, на якому швидко продаються товари; real estate market ринок нерухомості; receptive market місткий ринок; recession-hit market застійний ринок • ринок зниження продажу; regional market місцевий ринок • регіональний ринок; regulated market регульований ринок; repurchase market вторинний ринок цінних паперів; resale market ринок перепродажу; reseller market ринок проміжних продавців • ринок перепродажу; residential market ринок домовласників • ринок житлових приміщень; restrictive market ринок з обмеженим попитом • ринок з тенденцією до монополії; retail market роздрібний ринок • ринок продажу в роздріб; rigged market маніпульований ринок; rural market сільський ринок; sales market ринок збуту; saturated market насичений ринок; secondary market вторинний ринок цінних паперів • другорядний ринок; securities market; selected market вибраний ринок; selective market вибірковий ринок; sellers' market ринок продавців • ринок, який характеризується підвищенням цін; sensitive market нестійкий ринок; services market ринок послуг; share market фондовий ринок • ринок акцій; shrinking market звужений ринок • ринок, що звужується; sluggish market млявий ринок; small market невеликий ринок; soft market ринок, який характеризується падінням цін; soft-drink market ринок безалкогольних напоїв; specialized market спеціалізований ринок; speculative market спекулятивний ринок; spot market ринок наявного товару; stagnant market млявий ринок; steady market стійкий ринок; stock market фондова біржа; strong market стійкий ринок; target market цільовий ринок; technical market ринок промислових товарів • промисловий ринок; territorial market територіальний ринок; test market пробний ринок; thin market неактивний ринок; third market ринок третього ступеня; tight market ринок з обмеженим попитом; tight money market ринок, який характеризується підвищеною ставкою відсотка; top market провідний ринок; total market загальний обсяг ринку • увесь ринок; trade market ринок сфери торгівлі • торговельний ринок; traditional market традиційний ринок; transport market транспортний ринок; two-tier market валютний ринок з подвійним режимом • двоярусний ринок; uncertain market нестійкий ринок; unsettled market нестійкий ринок; untapped market неосвоєний ринок; upbeat market ринок з аукціонним продажем; upscale market ринок споживачів, вищих від середнього рівня; urban market міський ринок; video market відеоринок • ринок відео-продукції; village market сільський ринок; volatile market нестійкий ринок • ринок, на якому ціни швидко змінюються; weak market «слабкий» ринок; wholesale market оптовий ринок; widely dispersed market розгалужений ринок; youth market

═════════□═════════

at the market за ринковою ціною • з урахуванням ринкової ціни; at today's market на сьогоднішній біржі; in line with the market відповідно до ринкового курсу; in the market на ринку; market access доступ до ринку; market analysis аналіз ринку; market and pricing policy ринкова і цінова політика; market area місце ринку; market capitalization ринкова капіталізація; market competition ринкова конкуренція; market concentration концентрація ринку • ринкова концентрація; market conditions ринкова кон'юнктура; market conduct ринкова поведінка; market crash біржовий крах; market development освоєння ринку • розширення ринку; market dominance провідне становище на ринку; market economy; market entry вихід на ринок • входження в ринок; market entry strategy стратегія виходу на ринок; market equilibrium ринкова рівновага; market exchange rate ринковий обмінний курс • ринковий валютний курс; market exit вихід з ринку; market factor фактор збуту • ринковий фактор; market failure недоліки ринкової системи • хиби ринкової системи; market fluctuation коливання цін на ринку • кон'юнктурне коливання; market fluctuation equalization fund фонд стабілізації ринку; market forces ринкові сили; market forecast прогноз ринкової кон'юнктури; market form форма ринку; market-geared за обліком ринку; market glut затоварювання ринку • перенасичення ринку; market grouping формування ринку; market information інформація про ринок; market interest rate ринкова ставка відсотка; market intervention ринкова інтервенція; market investigation кон'юнктурне дослідження; market leader товар, який має питому вагу в обороті ринку • ринковий лідер; market level рівень ринку; market maker особа, що реально впливає на стан справ на валютному чи фондовому ринку; market making scheme план впливу на ринок; market mechanism ринковий механізм; market monitoring моніторинг ринку • обстеження ринку; market niche ринкова ніша; market observer оглядач ринку; market operations ринкові операції; market operator біржовий маклер; market organization структура ринку; market-orientated орієнтований на ринок; market outlet канал реалізації • ринок збуту • торговельна точка; market penetration проникнення на ринок; market performance ефективність ринку • функціонування ринку; market place місце торгівлі • ринкова площа • ринок; market position стан ринку • становище ринку • ринкова кон'юнктура; market potential потенціал ринку; market power ринкова влада; market preview реклама товарів, які вступають на ринок; market price ринкова ціна • курс біржі • ринковий курс цінних паперів; market profile зріз ринку • аналіз потенційного ринку збуту за індивідуальною характеристикою; market promotion просування товару на ринок; market prospects перспективи ринку; market quotation біржове котирування • біржовий курс; market rate ринкова ставка • біржовий курс • ринкова норма • ринковий курс; market reaction ринкова реакція; market rent ринкова рента; market report огляд ринкової кон'юнктури • огляд стану ринку • ринковий звіт; market research аналіз стану ринку • вивчення ринкової кон'юнктури • дослідження ринку • аналіз ринкового потенціалу нового продукту • вивчення можливості ринку; market researcher дослідник ринку; market saturation насичення ринку; market section ринковий сектор; market segment ринковий сегмент • частина ринку; market segmentation сегментація ринку; market segregation відокремлення ринку; market-sensitive чутливий до коливання ринкової кон'юнктури; market share питома вага товару в обороті ринку • питома вага компанії в обороті ринку; market sharing поділ ринку • спеціалізація ринку; market sharing agreement угода про поділ ринку; market situation становище на ринку • стан ринку • ринкова кон'юнктура; market structure ринкова структура; market surveillance обстеження ринку • вивчення ринку; market survey обстеження ринку • вивчення ринку; market system ринкова система • ринкова економіка; markettarget price ринкова планова ціна • ринкова цільова ціна; market tendencies ринкові тенденції; market testing перевірка товару ринком • ринкові випробування; market transactions ринкові операції; market trend ринкова тенденція; market value ринкова вартість • курсова вартість • біржова вартість; on the market на ринку; to affect a market впливати/вплинути на ринок; to assess a market оцінювати/оцінити ринок; to bear the market грати на пониження ціни; to be in market продаватися; to be in the market for something бути потенційним покупцем чого-небудь • мати намір купити що-небудь; to branch out into a new market поширюватися/поширитися на новий ринок; to break into the market проникати/проникнути на ринок; to bring something on the market випускати/випустити що-небудь на ринок; to broaden a market розширяти/розширити ринок; to build up a market створювати/створити ринок; to bull the market грати на підвищення цін; to come into the market виходити/вийти на ринок; to come onto the market виходити/вийти на ринок; to command a market контролювати ринок; to congest a market переповнювати/переповнити ринок; to conquer a market завойовувати/завоювати ринок; to corner a market монополізувати ринок; to create a market створювати/створити ринок; to cultivate a market освоювати/освоїти ринок; to develop a market розвивати/розвинути ринок; to divide the market розділяти/ розділити ринок; to dominate the market переважати на ринку • домінувати на ринку; to enter the market виходити/вийти на ринок; to evaluate a market оцінювати/оцінити ринок; to expand a market розширяти/розширити ринок; to explore a market досліджувати/дослідити ринок; to find a market шукати/знайти ринок збуту; to find a ready market шукати/знайти швидкий збут; to flood the market наповнювати/наповнити ринок товарами; to force the market справляти/справити тиск на ринок; to gain access to the market одержувати/одержати доступ на ринок; to get access to the market одержувати/одержати доступ на ринок; to glut the market перенасичувати/перенаситити ринок; to hold a market підтримувати/підтримати ринок; to investigate a market досліджувати/дослідити ринок; to launch on the market випускати/випустити на ринок • пускати/пустити в хід; to manipulate the market впливати/вплинути на ринок; to meet with a ready market шукати/знайти швидкий збут; to monopolize the market монополізувати ринок; to open up new markets відкривати/відкрити нові ринки; to oust from the market витискати/витиснути з ринку; to overstock the market переповнювати/переповнити ринок; to preempt the market заздалегідь опановувати/опанувати ринок; to penetrate the market проникати/проникнути на ринок; to play the market спекулювати на біржі; to price oneself out of the market встановлювати/встановити підвищені ціни на ринку • визначати/визначити занадто високі ціни на ринку • переоцінювати/переоцінити що-небудь на ринку • встановлювати/встановити підвищені ціни на ринку і таким чином втратити своє місце на ринку; to put on the market випускати/випустити на ринок; to regain the market повертати/повернути ринок • знову оволодівати/оволодіти ринком; to retain the market зберігати/зберегти ринок; to rig the market впливати/вплинути на ринок • штучно знижувати/знизити ціни на ринку; to rule the market домінувати на ринку; to secure a market забезпечувати/забезпечити ринок; to seize a market захоплювати/захопити ринок; to segment a market розподіляти/розподілити ринок; to sound out the market випробовувати/випробувати ринок • перевіряти/перевірити ринок; to split the market розподіляти/розподілити ринок; to study the market вивчати/вивчити ринок; to sweep the market завойовувати/завоювати ринок; to take over a market захоплювати/захопити ринок; to test a market розвідувати/розвідати ринок; to win a market завойовувати/завоювати ринок; to withdraw from the market вилучити/вилучати з ринку • виходити/вийти з ринку

* * *

ЕМПІРИЗМ ( від грецьк. έμπειρία - досвід) - філософський напрям, протилежний раціоналізмові, вважає чуттєвий досвід єдиним джерелом і критерієм вірогідного знання. Сильний бік Е. полягає в орієнтації на ретельний аналіз чуттєвості та її ролі у пізнанні. Досвід розглядається передусім як чуттєве пізнання, що виникає через взаємодію органів чуття із зовнішніми речами (зовнішній досвід), хоча більшість філософів - прибічників Е. - визнають важливість і досвіду внутрішнього, тобто усвідомлення душевних станів суб'єкта пізнання в акті інтроспекції (рефлексії). Близькі до Е., але не тотожні йому, два напрями у філософії: прагматизм і логічний Е. Незважаючи на те що обидва напрями ґрунтуються на Е., вони мають також власні, відмінні від нього філософські підходи. Елементи філософії Е., зокрема емпіричні пояснення процесу формування понять, пронизують всю історію філософської думки, починаючи від Античності. Але як цілісна гносеологічна концепція Е. сформувався у культурі Нового часу. Гассенді - франц. християнський мислитель XVII ст. - відродив емпіричне вчення Епікура. Але найвідомішим прибічником Е. в філософії цього періоду був англ. філософ Ф. Бекон. Центральною в його філософії була проблема наукового методу, який він розглядав як метод виведення теоретичних принципів (аксіом) із чуттєвого досвіду. Досвід трактується Ф. Беконом не як просте чуттєве споглядання, а як науковий експеримент, що має систематичний і цілеспрямований характер. На думку Ф. Бекона, дані досвіду ведуть до необхідного результату лише за умови їх раціональної обробки. Методом аналізу та узагальнення емпіричних даних він вважав наукову індукцію. Матеріаліст і номіналіст XVII ст. Гоббс поєднав крайній Е. у тлумаченні походження понять (які розглядав як результат фізичної дії зовнішніх речей на тілесні органи відчуттів) з раціоналізмом щодо знань. Для нього все достеменне знання має апріорний характер, оскільки воно на кшталт геометричних теорем є точним висновком із попередніх дефініцій. Найвпливовішу форму Е. в новій філософії створив Локк. У праці "Нариси про людський розум" він доводив, що всі знання походять із відчуттів або рефлексії. Спростовуючи теорію вроджених ідей, він розглядав стан свідомості немовляти як чисту дошку (tabula rasa). Аналізуючи джерела виникнення ідей, Локк прагнув показати, яким чином прості ідеї, що виникають у зовнішньому і внутрішньому досвіді, об'єднуються у складні. Головні способи утворення складних ідей, за Локком, - це поєднання, порівняння, абстрагування й узагальнення. Подальша еволюція британського Е. полягала у послідовному дотриманні цього принципу і звільненні філософії від залишків метафізики. Так, Берклі, виходячи багато в чому із теорії пізнання Локка, надав їй більш переконливого ідеалістичного характеру. Він попередньо накреслив лінію, яка зрештою привела до феноменалізму - погляду, згідно з яким реальність поза нашими відчуттями є "ніщо". Важливий крок у цьому напрямі було зроблено також Г'юмом. У Франції, завдяки зусиллям таких філософів, як Вольтер, Кондильяк, Гельвецій, Е. Локка став підґрунтям сенсуалізму, в межах якого всі складові духовного життя людини пояснюються через чуттєвий досвід. Послідовним прихильником Е. в англ. філософії XIX ст. був Дж. С. Мілль. Він дотримувався думки, що всі знання., в т.ч. математичні, мають емпіричне походження і спираються на метод індукції. Такий підхід характерний також для Спенсера, хоч він пропонував також пояснення іншого типу, зокрема щодо людських переконань. Останні, вважав він, значною мірою ґрунтуються на успадкуванні від попередніх поколінь. Точку зору радикального Е. в філософії науки обстоювали відомі математики та основоположники філософії сучасної фізики Кліффорд та Пірсон. У філософії XX ст. найвідоміший представник Е. - британський філософ і логік Рассел, який, наслідуючи Г'юма, вважав, що завданням філософії є аналіз усіх понять у термінах, які можуть бути безпосередньо віднесені до чуттєвих вражень. Теорії, обґрунтовані Расселом, а також Вітгениїтайном, сприяли розробці варіанта логічного позитивізму нім. філософом Карнапом. Е., характерний для логічного позитивізму в цілому, виразно виявився у такому фундаментальному принципі, як> принцип верифікації.

1. n

1) особа жіночої статі; знев. жінка

2) зоол. самка, самиця

3) бот. жіноча особина

4) тех. деталь для охвату

2. adj

1) жіночої статі, жіночий

2) жінкоподібний; слабкий

3) блідий, менш яскравий (про коштовне каміння)

4) тех. охоплюючий; зовнішній (про поверхню); з внутрішньою нарізкою

* * *

1) особа жіновий статі; жінка

2) зooл. самка

3) бoт. жіноча особина

4) тex. охоплююча або обтискна деталь (частина роз'єму, в яку вставляють штекер)

1) жіночої статі, жіночий

2) жіночий; для жінок

3) тex. охоплюючий, обтискний; зовнішній; з внутрішньою різзю

1) всередині; з внутрішньої сторони

2) в душі, в думках

3) миcт. за сценою

4) в гpaм.; знaч. імен. внутрішня частина (чого-н.); the within of the box is red ящик всередині червоний

1) місцезнаходження всередині якого-н. предмета або в межах якого-н. обмеженого простору в, всередині

2) поширення або знаходження в певних межах не далі ніж, в межах

3) часова межа протягом; не пізніше ( ніж); за

4) межа точності з точністю до, майже

I n торгівля

- barter trade бартерна торгівля

- domestic trade внутрішня торгівля

- fair trade

a) торгівля на основі взаємної вигоди; чесна торгівля

b) розм. контрабанда

- foreign trade зовнішня торгівля

- free trade вільна торгівля

- home trade внутрішня торгівля

- inland trade внутрішня торгівля

- interindustry trade міжгалузева торгівля

- intraindustry trade внутрігалузева торгівля

- overseas trade зовнішня торгівля

- retail trade роздрібна торгівля

- unfair trade несправедлива торгівля

- wholesale trade гуртова/ оптова торгівля

- trade agreement торговельна угода

- trade and payment agreement "угоди про товарообіг і платежі

- trade balance торговий баланс

- trade channels торгові канали, канали торгівлі

- trade credit торговий кредит

- trade delegation торгова делегація

- trade mission торгове представництво

- trade relations торгові відносини

- trade representative торговий представник

- trade treaty торговий договір, договір про торгівлю

- trade in arms торгівля зброєю

- complete freezing of trade повне заморожування/ припинення торгівлі

- liberty of trade свобода торгівлі

- prohibition of trade заборона торгівлі

- stoppage of trade припинення/ зупинка торгівлі

- to carry on the trade of smth. вести торгівлю/ торгувати чимсь

- to drive a good trade вести активну торгівлю

- to engage in the trade of smth. вести торгівлю/ торгувати чимсь

- to put a stop to trade between the two countries припинити/ призупинити торгівлю

- to restrict trade обмежити торгівлю

- to resume trade відновити торгівлю

- to revive trade відновити торгівлю

II v

1. (in) торгувати чимсь

2. торгувати своїм політичним впливом; продавати свої політичні переконання

КОМУНІКАЦІЯ ( від лат. communico - повідомлення, зв'язок, спілкування) - у широкому сенсі це термін, що окреслює людську взаємодію у світі. У сучасній філософії використовується передусім як ознака конструктивної взаємодії особистостей, соціальних груп, націй та етносів, яка розгортається на основі толерантності й порозуміння. Поняття "К." широко використовується у філософії Ясперса, а також у сучасній нім. практичній філософії (Апель, Вольнов, Габермас), яка отримала назву "комунікативної". Антропологія, біхевіоризм, лінгвістична філософія, прагматизм, психоаналіз, трансцендентальна феноменологія, екзистенціалізм виокремили філософський зміст зовнішньої і внутрішньої К. Лише зовнішня, маніпулятивна К. призводить врешті-решт до переживання внутрішньої, екзистенційної самотності. Вихід за межі такої внутрішньої самотності можливий лише у внутрішній К., під якою розуміється така К., яка стосується глибинних смисложиттєвих орієнтацій і має вільний характер Ц. е, передусім, К.-із-собою як акт самопізнання та самовідтворення, процес діалогу із власним "Я". Комунікативний поворот у сучасній філософії від суб'єктивності до інтерсуб'єктивності включає різні концептуальні підходи до К. Зокрема, Габермас у праці "Теорія комунікативної дії" узагальнює досвід Міда щодо створення дискурсивної етики як одного із теоретичних щаблів руху від класичних уявлень про цілепокладання др формування теорії комунікативної дії. К. розглядається у контексті раціональних структур ідентифікації та індивідуалізації, містить такі процедури, як кількісна нумерація, усвідомлення належності до генерації та якісна ідентифікація персони. Апель визначає комунікативну спільноту як трансцендентальну передумову соціальних наук А. пріорі комунікативної спільноти є теоретичним підґрунтям етики. Комунікативна етика виходить перш за все із наявності людини як особистості, яка і становить онтологічне підґрунтя апріорі вільної К. Те, як етичні цінності функціонують на особистісному та інтерперсональному рівнях, а також у комунікативних процесах між культурами, державами, народами, є об'єктом сучасних міждисциплінарних досліджень.

Потебня, Олександр Опанасович (1835, с. Гаврилівка, Полтавщина - 1891) - укр. мовознавець, етнолог, філософ. Закінчив історико-філологічний ф-т Харківського ун-ту, після чого студіював у Німеччині. Згодом - проф. Харківського ун-ту, чл.-кор. Петербурзької АН. Докторський ступінь здобув у 1874 р. за лінгвістичну працю "Із нотаток з російської граматики", що стала етапною у розвитку вітчизняної філології З. агальносвітоглядні засади сформувалися під впливом Костомарова і громадівців, а філософсько-методологічні орієнтири - у річищі філософії мови Гумбольдта. Відправною для П. була ідея Гумбольдта про мову як діяльність (energeia) духу, про творення думки мовою. У слові-мовленні він виділяє зовнішню форму (артикульований звук), зміст (значення, думку) і внутрішню форму (зображення). Внутрішня форма слова, за П., визначається своєрідністю народної (національної) мови з властивим саме їй способом бачення та самобутнім світосприйняттям. Значну увагу П. приділяв проблемі еволюції значень С. піввідношення в слові образу і значення має історичний характер. У міфологічній свідомості образний і понятійний плани мови невіддеференційовані (у міфі образ і річ, об'єктивне й суб'єктивне, внутрішнє і зовнішнє ототожнюються); у художньо-поетичному мисленні значення подається через образ. Полісемантичність значень становить специфіку поетичної мови. Науковому мисленню, що звертається до мови прози, притаманний пріоритет значення щодо образу. Слово стає прозорим у процесі втрати внутрішньої форми (тим самим воно прагне прирівняти себе до поняття) М. ова для П. є історичною формою народного духу, вона окреслює національну осібність спільноти, кодуючи у структурах створеного нею "проміжного" світу особливий національний світогляд. Крім "мови і мислення" першорядне значення у філософській концепції П. посідають також поняття "народ", "народність", "національний", "націоналізм". Зокрема, поняття "народ" П. пов'язував не з державною приналежністю, а з вищим щаблем самостійного національного і культурного життя. Вбачаючи у мові єдино властиві кожній людині та кожній спільноті спосіб і можливість сприймати світ і мислити його, П. рішуче виступав проти денаціоналізації загалом і деукраїнізації зокрема. Зникнення хоча б однієї мови спричиняє втрату на рівні загальнолюдської культури, яка становить інтегративний продукт різних національних культур. Осмислюючи мовно-культурні аспекти філософії національної ідеї, П. вважав останню "родом месіанізму" і захищав право національних культур на самостійне і рівноправне співіснування і розвиток. Поняття "націоналізм" розглядав як світогляд, що обстоює національну розмаїтість людства, стверджував, що "послідовний націоналізм є інтернаціоналізмом".

[br]

Осн. тв.: "Про деякі символи у слов'янській народній поезії" (1860); "Думка і мова" (1862); "Про зв'язок деяких уявлень у мові" (1864); "Про долю і споріднені з нею істоти" (1867);"Пояснення малоросійських та споріднених народних пісень". У 2 т. (1883, 1889); "Із нотаток з російської граматики". Т. 1, 2 (1888), т. З (1894); "Психологія поетичного і прозового мислення" (1910) та ін.

Сковорода, Григорій Савич (1722, с. Чорнухи Полтавської обл. - 1794) - укр. філософ, письменник. Народився в козацькій родині. Закінчив сільську школу, після чого у роках 1734-1741, 1744 - 1745 та 1751 - 1753 навчався у КМА, де здобув ґрунтовну, в т.ч. й філософську освіту. У 1745 - 1750 рр. С. разом з посольською місією генерал-майора Вишневського відвідав Токай (Угорщина), Офен (Буду), Пресбург (Братиславу), Відень, імовірно Італію та Німеччину. Повернувшись в Україну, од 1753 р. викладав поетику у Переяславському колегіумі. Застосований С. новий метод навчання й виховання, що полягав в індивідуальному підході до своїх учнів з метою виявлення і плекання їхніх вроджених здібностей, спричинився до ускладнення його стосунків з єпископом Никодимом Стрибницьким та до звільнення з колегіуму. У 1757 - 1759 рр. С. працює домашнім учителем у дідича Степана Томари, у 1765 - 1766 рр. викладає у Харківському колегіумі. Впродовж цього часу подорожує до Москви, пішки обходить усю Слобідську Україну, 1764 р. відвідує Київ, де відмовляється від пропозиції ченців Києво-Печерської лаври вступити до монастиря. Зрештою залишає викладацьку працю в Харківському колегіумі і обирає життя мандрівного філософапроповідника. Філософія С. належить до загальноєвропейської філософської традиції і водночас є закономірним наслідком розвитку укр. думки XVI - XVIII ст. У його спадщині присутні ідеї Античності, патристики, нім. містицизму Ч. астково відчувається вплив Вольфа, Спінози, Мальбранша. Очевидним є тяжіння С. до укр. містичної традиції у філософії, що виявилося, зокрема, у вченні про духовне Преображення людини; про життя в істині. Характерними рисами філософії С. є її діалогізм і бароковий символічно-образний стиль мислення. Засадничою є концепція про дві натури і три світи, найважливішою проблемою - проблема людського щастя З. гідно з концепцією С. про дві натури і три світи, світ складається з двох натур - видимої і невидимої, зовнішньої і внутрішньої, тварі й Бога. Вчення про дві натури пов'язане з концепцією про три світи, яка все існуюче поділяє на три види буття, або світи - великий (макрокосмос), малий (мікрокосмос) і символічний - Біблія. Шлях пізнання невидимої натури - Бога через пізнання людиною самої себе, своєї "внутрішньої людини", на думку С., можливий і єдино правильний. Це переконання ґрунтується на засадничій тезі його філософії про паралелізм у структурі трьох світів: макро-, мікрокосмосу і Біблії. Виходячи з неї, С. вважав "внутрішню людину" водночас індивідуальною й надіндивідуальною (космічною). Людське самопізнання дає змогу пізнавати внутрішні закони буття зовнішньої природи, а розшифровування біблійної символіки водночас із відчайдушною боротьбою людини із власною "злою волею" скеровує її на правильний шлях пошуку Бога - невидимої натури, тобто істини і добра. Розв'язання проблеми щастя С. бачить через нове народження людини, що має ознаки містичного переображення, розкриття її божественної суті, виявлення закладеного у неї Богом таланту, що забезпечуєш, зрештою, працю за покликанням. С. був переконаний, що духовне відродження людей, здійснення ними спорідненої праці автоматично призведуть до злагодженого функціювання суспільства. Філософії С. властиве зосередження на людинознавчій, етико-гуманістичній проблематиці, акцентування і піднесення в людині її духовної першооснови.

[br]

Осн. тв.: "Наркіс. Розмови про те: пізнай себе" (1798); "Вступні двері до християнської добронравності" (1806); "Байки харківські" (1837); "У богий жайворонок" (1837); "Боротьба архистратига Михаїла з сатаною, про це: легко бути добрим" (1839); "Сад божественних пісень" (1861); "Розмова п'яти подорожніх про істинне щастя в житті (товариська розмова про душевний мир)" (1894); "Розмова, названа алфавіт, або буквар миру"; "Книжечка, що називається Silenus Alcibiadis, тобто ікона Алківіадська" (1894); "Вдячний Єродій" (1894); "Суперечка біса з Варсавою" (1912); "Діалог. Назва його - потоп зміїний" (1912) та ін.