Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

вместе

  • 1 вместе

    укупі (укупці, укупочці, укупоньці), разом, разком, ураз, заразом, посполу, поспіль, купно, сумісно, в парі, (реже) повкупі, покупі, при купі, при місці, спільно, за гурт, (сообща со многими) гуртом, у гурті. [Жити, сидіти, працювати і т. и. укупі, разом з кимсь і т. и. Дбайте про щастя купно з дітьми (Мирн.). Дожити віку вкупі, у згоді (Коцюб.). Живуть усі при купі. Разком побіжимо до господи (Лев.). Дві букви при місці стоять. Поклонивсь усім за гурт (М. В.). Робити колективні змови - гуртом одмовлятися од урока (Крим.). Козаки гопака гуртом оддирають (Шевч.). Іти в гурті легше з співом (Єфр.)]. Соединять вместе - гуртувати до купи (до купки, купочки, купоньки), у купку и т. д., у гурт, до гурту. [Зібралися всі до купи, у гурт. Згуртувати до купи радощі й горе (Чупр.)]. Все вместе (одной компанией) - купцем. [Купцем горнулося до його найкраще товариство (Кв.)]; (в одном целом, в нераздельном соединении) при гурті, при купі. [При гурті одна людина прогодується якось. Держати при купі різнородні елементи (Єфр.)]. Вместе с тем (одновременно) - разом, ураз, заразом, разом з тим, рівночасно, по-при-тому. [Разом стало укр. письменство й на творчу роботу (Єфр.). Хронікер, ураз і поет (Франко). І сумна це історія, але заразом яка безрозумна! (Крим.). Я й сам по-при-тому вчився (М. Левиц.)]; (в один приём) за одним ходом. [За одним ходом внести дров і води]. Держаться вместе - держатися (триматися) купи, гурту.
    * * *
    нареч.
    ра́зом; ( совместно) уку́пі, суку́пно, ку́пно, ласк. уку́почці, уку́пці; поспіль; поспо́лу; ( о речи) враз; ( воедино) доку́пи; ( всей группой) гурто́м

    \вместе с тем — водно́час, водно́раз

    Русско-украинский словарь > вместе

  • 2 насыпь

    1) см. Насыпка 1 и 2. Грузить -пью - вантажити насипом;
    2) насип, висип (-пу, м. р.), наспа, наспище, (пересыпь) пересип, переспа, (вал) вал (-лу), (могильная, курган) могила, (бугор, груда) бурта, (канавная вместе с канавой) окіп (р. окопу), (реже) рів (р. рову), (межевая вместе с ямой) копець (-пця). [Страх брав його, щоб не звалитися десь з насипу (М. Левиц.). Живе за насипом (Кременчуч.). Турок наробив такі високі висипи, от як-би хата (Брацл.). Обличчя України скрізь позначене наспищами (Куліш). Із трупів бурти насипає (Котл.)]. Железнодорожная -сыпь - залізнич(н)ий насип;
    3) (крапины) крапки, цятки (-ток), цяткування и цятковання. Золотая -сыпь по атласу - золоте цятку[о]вання (золоті крапки, золоті цятки) на отласі; отлас, поцяткований золотими крапками.
    * * *
    насип, -у; диал. ви́сип, -у

    Русско-украинский словарь > насыпь

  • 3 бойня

    1) бойня, бійня, різниця, (чаще во мн.) бойні, бійні, різниці; (скотобойня вместе с салотопней) салган;
    2) різня, різанина. [Гуманська різня].
    * * *
    1) бо́йня, різни́ця
    2) (резня, побоище) різня́, різани́на, бі́йня, бо́йня

    Русско-украинский словарь > бойня

  • 4 валить

    валивать
    1) (повергать) валити (на землю), валяти, звалювати, вергати. [Звалив його до-долу];
    2) (набрасывать на одно место землю и т. д.) накидати, насипати, висипати. [Висипали вал]. Он всё валит вместе - він усе накидає (пхає, пакує) до однієї купи;
    3) (итти массою) сунути, ринути, валити, валитися. [Навалило снігу]. Народ валом валит - народ як плав пливе, плавом пливе, хмарою суне (рине, йде);
    4) (о дыме, паре) шугати, бухати, путрити, перти. [Пара бухає];
    5) (сваливать вину) звертати на кого, звалювати, скидати. [Не звертай на людей, коли сам нашкодив].
    * * *
    I
    1) ( заставлять падать) вали́ти, ( опрокидывать) валя́ти; ( сваливать) зва́лювати; ( постройку) зава́лювати

    \валить лес — руба́ти (вали́ти, валя́ти) ліс

    2) ( беспорядочно сбрасывать) вали́ти, звалювати, накида́ти, насипа́ти
    3) (перелагать вину, ответственность на кого-л.) склада́ти, вали́ти, зва́лювати, скида́ти, зверта́ти
    II
    ( двигаться массой) вали́ти, валува́ти, су́нути, ри́нути, ( о снеге) си́пати, (о дыме, пламени, паре) бу́хати, шуга́ти, жахати, жбу́хати

    вали́, вали́те — валя́й, валя́йте, ката́й, ката́йте, шквар, шква́рте

    Русско-украинский словарь > валить

  • 5 веко

    (мн.) веки
    1) повіка, (мн.) повіки, (верхнее веко вместе с ресницей) вія, (мн.) вії. Смежить веки - склепити повіки;
    2) (лукошко, ящик у мелких разносчиков) кошик, козуб, коробка.
    * * *
    мед.
    пові́ка

    Русско-украинский словарь > веко

  • 6 весь

    вся, всё увесь (весь, усей), уся, усе, усенький, -ка, -ке, цілий, -ла, -ле. [Увесь день. Усю (цілу) ніч. Усеньку воду попили. Увесь світ. Цілий всесвіт. Застогнала, заридала ціла Україна (Рудан.)]. В некоторых случаях русское весь охотнее передаётся как раз через - цілий. [Кричав на цілу хату. По цілій землі руській. Лямпи заливали цілу руїну світлом (Л. Укр.). Перед цілим людом. Ціла людськість. Оглядів мене цілого = с головы до ног. Ціле його безталання стає йому перед очі (Коцюб.). На цілий зріст - во весь рост]. Весь как есть, совершенно весь, весь без исключения - геть увесь, чисто ввесь, увесь дочиста, увесь одним лицем, (только с мн. ч. и с сущ. собир.) увесь наголо. [Жінки наголо всі цокотухи]. Все до одного, до последнего - всі до жодного. [Ми до жодного повстали на ворога]. Все вместе (без разбору) - усі посполу. При всех - привселюдно. Со всего плеча - чим дуж, що сили. Изо всех сил, во всю мочь - з усієї снаги (сили), що сили, скільки сила (-ли) змагає (- ають), змагала (-ли). Со всех ног - прожогом, що духу. Во всю прыть, во весь дух - що духу, чим дуж. Во всю, во всю Ивановскую - на всі заставки, що сили, що духу (є). Всё, всего ср. - усе, усього. Кругом як в усі, все мовчить (Шевчен.). Усе гаразд, усе добре]. При всём том - по-при все те, проте. Всё равно - все одно, однаково (см. Безразлично). Всё на всё - усе чисто, усе дочиста, геть усе. Всего на всё - усього-но, гурт на гурт усього (усіх). Всё, нар. -
    1) (всегда, беспрестанно) - усе, одно. [Усе я, да я, а чому-ж не ви? Ледві додому вернувсь та одно стогне (Грінч.)]. Всё более и более - все геть та й геть. [Козаки все геть та й геть, убивалися у військове діло (Куліш)];
    2) (до сих пор) досі;
    3) всё, всё же, всё таки - проте.
    * * *
    I мест.
    весь, уве́сь, ввесь (ж. вся, уся́, с. все, усе́, мн. всі, усі́); усе́нький; ( целый) ці́лий; ( полный) по́вний
    II сущ.
    село́

    Русско-украинский словарь > весь

  • 7 воедино

    до гурту, до купи, разом.
    * * *
    нареч.
    воєди́но; ( в одно целое) доку́пи; ( вместе) ра́зом

    Русско-украинский словарь > воедино

  • 8 все

    все, усе (усилительно всеньке), всячина. [Всеньке добро наше згоріло. Так і в усячині (Тесл.) = так и во всём]. Всё решительно, совершенно всё - геть усе, чисто все, геть чисто все, все до крихти, дочиста, усісіньке. Свалить всё вместе - гамузом скласти. [Склав усе гамузом, а воно й поплямилося]. Всё в совокупности - все гуртом, все загалом. Больше всего - над усе, більш за все, (мучит.) найгірше. [Це й мучить найгірше]. Вот и всё, да и всё тут - та й годі, та й край, та й решта. Обо всём - про все, за все. Без всего - без нічого. [Пішов з дому без нічого]. Всё-таки, а всё-таки, а всё же - а таки, проте, а проте, в тім, а в тім, все-ж, а все-ж. Только и всего (= да и конец) - та й по всьому. Всё только - все. [Зіма біла, та не їсть снігу, а все сіно]. Всё (для обознач. продолжительн. действия) - все, одно. [Вона все ходить, з уст ні пари (Шевч.). Був собі купець, він усе їздив морем]. См. Весь и Всегда.
    * * *
    см. весь

    Русско-украинский словарь > все

  • 9 всё

    все, усе (усилительно всеньке), всячина. [Всеньке добро наше згоріло. Так і в усячині (Тесл.) = так и во всём]. Всё решительно, совершенно всё - геть усе, чисто все, геть чисто все, все до крихти, дочиста, усісіньке. Свалить всё вместе - гамузом скласти. [Склав усе гамузом, а воно й поплямилося]. Всё в совокупности - все гуртом, все загалом. Больше всего - над усе, більш за все, (мучит.) найгірше. [Це й мучить найгірше]. Вот и всё, да и всё тут - та й годі, та й край, та й решта. Обо всём - про все, за все. Без всего - без нічого. [Пішов з дому без нічого]. Всё-таки, а всё-таки, а всё же - а таки, проте, а проте, в тім, а в тім, все-ж, а все-ж. Только и всего (= да и конец) - та й по всьому. Всё только - все. [Зіма біла, та не їсть снігу, а все сіно]. Всё (для обознач. продолжительн. действия) - все, одно. [Вона все ходить, з уст ні пари (Шевч.). Був собі купець, він усе їздив морем]. См. Весь и Всегда.
    * * *
    I см. весь II нареч.
    усе́; ( всё время) весь (уве́сь, ввесь) час; ( до сих пор) до́сі; (в сочетании со сравнительной степенью и глаголами со значением нарастания качества) деда́лі, щода́лі

    всё ж, всё же — все ж, все́-таки́; ( однако) проте́

    Русско-украинский словарь > всё

  • 10 горсть

    горстка, -точка
    1) жменя, ум. жмінька, жмінечка, увел. жменище. [Взяти щось у жменю. Жменя пшениці, піску, конопель, квіток]. Горсть льна, конопли - горстка льону, конопель (горстка = 4 - 5 жмінь); умен. горсточка. Г-и двух рук вместе - пригорщ (р. -щи), пригоршня;
    2) (малость) жменя, жмінька. [Нас жменя, а їх військо ціле. Хоч-би жмінька щастя (Чупр.)].
    * * *
    1) жме́ня
    2) (перен.: незначительное количество) жме́ня, кри́хта; ( кучка) ку́пка

    Русско-украинский словарь > горсть

  • 11 держать

    -ся, держивать, -ся держати, -ся, тримати, -ся. [Вона держить мою руку. А він - держиться мене, як сліпий поводатаря. Як собака стеріг хату, то його й тримали]. Держать себя - держати себе, поводитися, триматися. [Любила чепуритися й держала себе дуже чисто. Довго він навчав їх, як мають поводитися в гостині (Крим.). Трималася дуже тактовно]. Важно, гордо держать себя - поводитися пишно, пишатися, гонорувати, -ся, згорда триматися, (насмешл.) пиндючитися. [Так-то вже гонорує: простому чоловікові і руки не подасть]. Держать кого в руках, в своей власти - мати (держати, тримати) кого в лапах, у жмені, в кулаці. Держать наготове - держати напоготові, насторожити що. [Гайдамака стоїть, настороживши списа]. Держать правее - брати цабе, праворуч. Д. левее - брати цоб (соб), ліворуч. Держать временно - передержувати кого, що. Держать чью сторону - держати (тягти) руку за ким, стояти за ким, за кого. Держаться вместе - гурту (купи) триматися, купитися. Держаться за одно - тримати з ким, в один гуж тягти з ким. Держать слово - додержувати слова, бути кріпким на слово. Держаться твёрдо, стойко - кріпитися. [Кріпиться, як диня на морозі]. Держать в памяти - в тямці мати. Держаться своего - не кидати(ся) свого, додержувати свого. Держаться на стороже, на чеку - матися на бачності, бути сторожко з ким. Держанный - держаний, триманий.
    * * *
    1) трима́ти, держа́ти
    2) (иметь у себя, владеть кем-чем-л.) держа́ти, трима́ти

    Русско-украинский словарь > держать

  • 12 дом

    1) (сооружение) дім (р. дому) (ум. дімок, домок (р. -мка), домичок, домочок (р. -чка); ув. домище), будинок (р. -нку); (ум. будиночок) (р. -чка), горниці (мн., р. -иць). [Горниці гарні збудували, великі]. Каменный дом - кам'яниця, мурованиця (Вхр.). Барский роскошный дом (дворец) - палати, палац. Дом нежилой - нежилий будинок, пустка. Загородный дом - позаміський будинок, (мыза) фільварок (р. -ку), хутір (р. -тора). Вне дома, наружу - невдома, надворі. [Хіба тільки світу, що в вікні? - надворі ще більш];
    2) (учреждение) дім [Торговий дім], будинок. [Селянський будинок]. Детский дом - дитячий дім, (ясли) охоронка. Воспитательный дом - дитячий захисток, дім (будинок) для виховання дітей. Д. молитвенный - молитовня, молитовний дім. Д. странноприимный - притулок для подорожніх, привітальня. Д. отдыха - будинок для відпочинку. Д. ночлежный - нічліг (р. -гу). [Нічліг тільки ще одперли; босячня так і сунула в двері (Тесл.)]. Д. рабочий, исправительный, смирительный - дім примусової праці. Д. исправительно-трудовой - дім праці й поправи. Д. арестный - рештарня, (грубо, кутузка) буцегарня. Д. для сумасшедших - божевільня, дім для божевільних (навіжених). Д. заезжий (постоялый) - заїзд. Д. питейный - шинк (р. шинку), шинок (р. -нка), корчма, (устар.) оранда. [Ходить до оранди горілочку пить (Чуб.)]. Д. публичный - дім розпусти, (эвфем.) лупанар, (грубо) бурдей. Д. игорный - дім картярський, дім гральний;
    3) (домашний кров, своё жилище, свой угол) домівка, домівля, господа, оселя, дома (ж. р.). [Порозмовляємо щиренько з земляком, домівку згадаємо (Васильч.). Вітаємо в господі нашій вас (Грінч.). Не минайте господи нашої - ми вам завсіди раді. Сина рідного з оселі він прогнав. Чия дома найближче, туди їдьмо гуртом ночувать (Неч.-Лев.). Занесеш до моєї доми];
    4) (династия) дім. [Катерина II - не з дому Романових].
    * * *
    1) ( здание) буди́нок, -нку, дім, род. п. до́му

    жило́й \дом — житлови́й буди́нок

    2) (домашний кров, своё жилище) дім, домі́вка, ха́та, госпо́да, осе́ля; до́ма; (перен.) стрі́ха

    на дому́ — [у се́бе] вдо́ма (до́ма)

    отцо́вский (роди́тельский, о́тчий) \дом — ба́тьківська ха́та (стрі́ха), рі́дна домі́вка

    3) (люди, живущие вместе, их хозяйство) дім, госпо́да; ( семья) роди́на, сім'я́; ( хозяйство) господа́рство

    вести́ \дом — вести́ господа́рство (дім)

    всем до́мом — всім до́мом (всією роди́ною, всіє́ю сім'є́ю)

    4) (династия, род, фирма)

    изда́тельський \дом — видавничий дім; дім

    5) ( учреждение) буди́нок, дім

    \дом культу́ры — буди́нок культу́ри

    Русско-украинский словарь > дом

  • 13 дружно

    1) приязно, по-приятельському, по-приятельськи, дружно. [З ним я жив дружно]; (согласно) злагідливо, злагідно, згідно. [Злагідно живуть собі з жінкою. Весна йде згідно];
    2) дружно, разом, враз [Дружно йдуть воли. Тягніть разом (враз)], одностайно. [Собаки одностайно кинулися на нього (Коц.)].
    * * *
    нареч.
    дру́жно; ( вместе) односта́йно, ра́зом

    Русско-украинский словарь > дружно

  • 14 замешивать

    -ся, замесить, -ся
    I. (о тесте, месиве) замішувати, -ся, замісити, -ся. [Круте тісто замісилося]. -сить неумело, небрежно - заколоцкати. Замешенный - замішений.
    II. Замешивать, -ся, замешать, -ся -
    1) (смешивать вместе) замішувати, -ся, замішати, -ся. [Борошенця туди усипать і замішать (Рудч.). У нас однії ложечки не стало: мабуть з вашими замішалася (Проскур. п.). Замішався, як ополоник межи ложками (Номис)];
    2) (приводить, приходить в беспорядок) змішувати, -ся, змішати, -ся, замішати, -ся, сколочувати, -ся, сколотити, -ся;
    3) (впутывать, -ся) уплутувати, -ся, уплутати, -ся в що, (фамил.) пришивати, -ся, пришити, -ся до чого, (неперех.) встряг[в]ати, встря(г)нути в що, втручатися, втрутитися в що, до чого. [І його нащось уплутали в ту справу (пришили до тієї справи). Чого він туди встряв? Не треба було до тієї справи втручатися]. Замешанный - замішаний; уплутаний в що, пришитий до чого.
    * * *
    I несов.; сов. - замес`ить
    замі́шувати, заміси́ти, -мішу́, -мі́сиш и мног. позамі́шувати
    II несов.; сов. - замеш`ать
    1) ( впутывать) заплу́тувати, заплу́тати, уплу́тувати, уплу́тати
    2) (сов.: начать мешать) поча́ти міша́ти; ( разбалтывая) поча́ти розмі́шувати; ( о жидкости) поча́ти колоти́ти

    Русско-украинский словарь > замешивать

  • 15 заодно

    1) (сообща) заодно, спільно. Думать, действовать -но - бути заодно, одностайне стояти, спільно стояти, (образно) в один гуж тягти, (шутл.) в одну дудочку грати. [Ми в цій справі всі заодно. Треба всім одностайне стояти, тоді й виграємо справу. Всі покою щире прагнуть, та не в один гуж всі тягнуть (Мазепа)];
    2) (за один раз) за одним ходом, за одним заходом, за одним разом, ураз. [Піду в книгарню, та за одним ходом (заходом) і в бібліотеку зайду. Нехай уже за одним разом і ваші сорочки поперу з своїми. Вітаймо дитятко і враз його матку (Чуб. III)].
    * * *
    нареч.
    1) односта́йно, у зго́ді, заодно́; (сообща, вместе) спі́льно, ра́зом
    2) (попутно, кстати, одновременно) заразо́м, ра́зом, за одни́м заходом, за одним ра́зом

    Русско-украинский словарь > заодно

  • 16 зараз

    нрч.
    1) (за один раз, в один, приём, сразу) заразом, разом, за раз, зразу, враз, разком. [Заразом похорон і весілля одправляли (Квітка). За раз не заберу всього (Поділля)];
    2) (вместе, дружно) разом, враз. [Тягніть разом (враз)];
    3) (тотчас) зараз. [Скажи, що зараз прийду].
    * * *
    I з`араз
    нареч. диал.
    за́раз
    II зар`аз
    нареч.
    зара́з; заразо́м; ( сразу) зра́зу, відра́зу; ( в один приём) за одни́м захо́дом

    Русско-украинский словарь > зараз

  • 17 кадык

    1) борлак (-ка), колодка, кадик, калдик, (вместе с дыхат. горлом) дихальце, гортань (-ни), горлянка;
    2) (брюхо) кендюх.
    * * *
    кади́к, -а; борла́к, -а, ада́мове я́блуко

    Русско-украинский словарь > кадык

  • 18 коса

    1) (женская) коса, (вин. п. косу, мн. коси, кіс, косами и кіс(ь)ми), ум. кіска, кісонька, кісочка, косиця. [Дівка косу чеше (Пісня). Дівки гуляють, кісками мають (Грінч. III). Що- суботи ізмивала і кісоньку заплітала (Пісня)]. У девушки нрав -сою закрыт - у дівки коса до пояса, а думкою й коло мізинця не обведеш. Мелко заплетённая -са - коса в дрібушки (дрібниці). -са венком - джереґеля, мн. джереґелі, джеґерелі (-лів). -сы положенные над ушами - кітки (-ток). С большой -сой - косатий. С чёрной, светлой, толстой -сой - чорнокосий, яснокосий, товстокосий. Без -сы - безкосий. -са китайца неприкосновенна - коса в китайця недоторканна;
    2) (конец, уголок) ріг (р. рогу), ріжок (-жка), хвіст (-оста), кінець (-нця). [Взяла хустку, зав'язала в три ріжки по камінчику (Чуб.)]. Шапка с -сами - ріжката шапка. -са кометы - хвіст, віха (в комети);
    3) (брюшное рыбье перо) пе[і]рце, пірко, (тёжка) пузце;
    4) (гряда от берега) ріг (р. рогу), (узкая) стрілка, (отмель) коса, (гряда и отмель вместе) коса. [На Кінбурнській косі ловлять рибу рибальські тафи (артели) (Херс.)];
    5) (хвост петуха) косиця, косиці. [Сидить півень на криниці, спустив крильця ще й косиці (Грінч. III)];
    6) (орудие) коса (вин. п. косу), ум. кіска, косиця, ув. косище; (короткая) різак, терпан. Клинок -сы - полотно, полотенце, (обух) прут, (носок) писок (-ска), нісок (- ска), (лезвие) жало, (кольцо в стыке древка с клинком) перстень (-сня), наперсток (-стка), серга; (задняя часть клина) п'ятка; (клин деревян.) пасклинь (-ня), пасклин (-на), (железн.) глобок (-бка). Древко -сы - кісся (-ся), кіся (-сяти). Источенная -са - скісок (-ска). -са по руке - коса по руці, підтравна коса. -са без крюка - гола коса. Отбивать -су - клепати косу. Направлять -су - мантачити косу. Точить -су - гострити косу. Нашла -са на камень - трапила коса на камінь (Приказка);
    7) (резец) різак, сікач (-ча).
    * * *
    I к`оса
    ( народность) ко́са
    II кос`а III кос`а
    с.-х.
    коса́
    IV кос`а
    геогр.
    коса́, обмі́лина, пере́сип, -у

    Русско-украинский словарь > коса

  • 19 крючок

    Крючочек
    1) гачок (-чка), гачечок, (редко) крючок, крючечок (-чечка); (деревянный) ключка, ключечка; (загиб на конце палки и перен.) (за)карлючка, (за)карлючечка. [На них (дощечках) були понамальовані якісь гачки (Франко). Це словечко одно в моє серце вп'ялося гачками (Вороний). Ой, яка карлючка танцює зо мною! - подумала Настя (Н.-Лев.)]. -чок вязальный - см. Вязальный; (для вязанья грубой шерсти) ключка. -чок дверной, оконный - защіпка, ум. защіпочка. Запирать, запереть, брать, взять дверь на -чок - защіпати, защепнути (о мног. позащіпати) двері, закинути двері на защіпку. -чок застежной (в одежде) - гаплик (-ка), ум. гапличок (-чка), (вместе с петлёй) дід і бабка, коник і кобилка, гаплик і гапличка. Застегнуть платье на -чки - застебнути, позастібати, позапинати убрання (женское: сукню), (самому себе) застебнутися (на гаплики). Сделанный на -чках (об одежде) - гапликовий. [Гапликова жилетка (Сл. Гр.)]. -чок спусковой (у ружья) - язичок (-чка), цинґель (-ґля); срвн. Собачка. -чок рыболовный - гачок, гак (рибальський); (двойной) козуля, ум. козулька. [Скуй гачок на удку (Н.-Лев.). На сей гачок його не зловиш (Коцюб.)];
    2) (росчерк пера) (за)карлючка;
    3) (лукавый изворот в деле) (за)карлючка. Строить -чки - см. Крючкотворствовать;
    4) см. Крючкотвор;
    5) (чарка) крючок, чарка, чарчина, чарочка;
    6) (у змеи) зуб (-ба);
    7) (у винограда) вусик (-ка).
    * * *
    1) гачо́к, -чка́, крючо́к, клю́чка
    2) ( дверной) за́щіпка, крючо́к
    3) ( в одежде) гапли́к, -а, крючо́к
    4) (росчерк, завиток на письме) крючо́к; карлю́чка, закарлю́чка
    5) (перен.: придирка, зацепка) за́чіпка
    6) ( крючкотвор) крючок; круті́й, -тія́

    Русско-украинский словарь > крючок

  • 20 наряду

    нрч. поряд, поруч кого, чого и з ким, з чим, побіч кого, чого, поспіль з чим, (вместе) разом з ким, з чим, враз, вкупі, врівні з ким. [Поруч цього потрібно вжити й инших заходів (Азб. Ком.). В деяких державах поруч з цивільним шлюбом повинно бути обов'язково й церковне вінчання (Доман.). Побіч вас усі - нікчемне тільки сміття (Самійл.). Козаки кохалися у торгах поспіль з війною (Куліш)].
    * * *
    (с кем-чем) нареч. по́ряд, по́руч (з ким-чим, кого-чого); ( наравне) на́рівні́ и нарі́вні, урі́вні (з ким-чим)

    \наряду ду с э́тим — по́ряд (по́руч) з цим

    Русско-украинский словарь > наряду

Страницы
  • 1
  • 2

См. также в других словарях:

  • ВМЕСТЕ — ВМЕСТЕ, нареч. В соединении с кем чем н., в общении с кем н. Сложить все книги в. Жить в. В. подумаем. • Вместе с кем (чем) или чем, предл. с твор. 1) кем (чем). Указывает на совместность, участие в одном и том же действии, пребывание в одном и… …   Толковый словарь Ожегова

  • Вместе — Вместе: В Викисловаре есть статья «вместе» Вместе (фильм, 1971)  фильм Шона Каннингема. Вместе (телепередача) …   Википедия

  • вместе — Совместно, дружно, нераздельно, неразлучно, вообще, сообща, вкупе, купно, совокупно, соборно, в сопровождении, коллективно, дружно, единодушно, в один голос, как один человек, разом, миром, скопом, хором, гурьбой, заодно, за компанию, бок о бок,… …   Словарь синонимов

  • ВМЕСТЕ — ВМЕСТЕ, нареч. Сообща, совместно; ант. врозь. Работать вместе. Сидеть вместе. || Одновременно, сразу. Товарищи явились все вместе. Ребенку нужна книга, вместе и поучительная и занимательная. || В соединении с предлогом с усиливает значение… …   Толковый словарь Ушакова

  • "ВМЕСТЕ" — (Together! All at once) приказание команде производить какое либо действие дружно, одновременно, напр. Вместе гресть . Самойлов К. И. Морской словарь. М. Л.: Государственное Военно морское Издательство НКВМФ Союза ССР, 1941 …   Морской словарь

  • вместе — вместе, нареч. (идти вместе, но сущ. в месте: в месте пребывания) …   Орфографический словарь-справочник

  • вместе с — вместе с, предлог с твор. Он действовал вместе с друзьями …   Слитно. Раздельно. Через дефис.

  • вместе —     ВМЕСТЕ, вкупе, заодно, коллективно, совместно, сообща, устар. артельно, устар. артелью, устар. миром, устар. совокупно, разг. гуртом, разг. купно, разг. разом, разг. сниж. заедино, разг. сниж. скопом …   Словарь-тезаурус синонимов русской речи

  • Вместе с — ВМЕСТЕ, нареч. В соединении с кем чем н., в общении с кем н. Сложить все книги в. Жить в. В. подумаем. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • вместе — нар., употр. наиб. часто 1. Когда люди делают какое то дело вместе, они все принимают в нём участие. Собираться вместе. | Все вместе поехали на юг. | Давайте работать вместе! 2. Когда вы складываете, соединяете какие то объекты вместе, значит, вы …   Толковый словарь Дмитриева

  • вместе — нареч. 1. Сообща, в соединении с кем , чем л.; совместно. Жить в. Отдыхать в. Смешать всё в. Со всем в. взятым. * Вместе тесно, а врозь скучно (погов.: о том, кто постоянно ссорится друг с другом). 2. Одновременно, в одно время; также. Письмо и… …   Энциклопедический словарь

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»