-
1 виявляти
= ви́явити1) проявля́ть, прояви́ть; ( делать явным) обнару́живать, обнару́жить, выявля́ть, вы́явить, выка́зывать, вы́казать; пока́зывать, показа́ть, обознача́ть, обозна́чить; ока́зывать, оказа́ть, явля́ть, яви́тьвиявля́ти зді́бності, у́спіхи, му́жність — проявля́ть, прояви́ть (обнару́живать, обнару́жить, выявля́ть, вы́явить, выка́зывать, вы́казать) спосо́бности, успе́хи, му́жество; ока́зывать, оказа́ть спосо́бности, успе́хи, му́жество
виявля́ти себе́ — проявля́ть, прояви́ть себя́; ока́зываться, оказа́ться
2) (передавать каким-нибудь внешним способом, знаками) выража́ть, вы́разить; (готовность, согласие, желание) изъявля́ть, изъяви́тьвиявля́ти бажа́ння, зго́ду — выража́ть, вы́разить жела́ние, согла́сие; ( высказывать) изъявля́ть, изъяви́ть жела́ние, согла́сие
виявля́ти що чим — (передавать в чём, посредством чего) выража́ть, вы́разить что чем; облека́ть, обле́чь что во что
3) (открывать что, делать видимым, приводить в известность) обнару́живать, обнару́жить, выявля́ть, вы́явить; (перен.) раскрыва́ть, раскры́ть, вскрыва́ть, вскрыть, обнажа́ть, обнажи́ть; (только несоверш.: служить свидетельством, показателем) облича́ть, изоблича́ть4) перен. разоблача́ть, разоблачи́ть, выявля́ть, вы́явить; улича́ть, уличи́ть -
2 виявити
см. виявляти1) прояви́ть; ( делать явным) обнару́жить, вы́явить, вы́казать; показа́ть, обозна́чить; оказа́ть, яви́ть2) (передавать каким-нибудь внешним способом, знаками) вы́разить; (готовность, согласие, желание) изъяви́ть3) (открывать что, делать видимым, приводить в известность) обнару́жить, вы́явить; (перен.) раскры́ть, вскрыть, обнажи́ть4) перен. разоблачи́ть, вы́явить; уличи́ть
См. также в других словарях:
виявляти — я/ю, я/єш, недок., ви/явити, влю, виш; мн. ви/являть; док., перех. 1) Показувати, робити явним, помітним (почуття, стан, наміри і т. ін.). || Виражати, передавати почуття, стан, наміри і т. ін. певними зовнішніми ознаками, проявами. •• Ви/явити… … Український тлумачний словник
виявляти — I = виявити 1) (про почуття, стан, наміри тощо робити явним, помітним), проявляти, проявити, показувати, показати, підкреслювати, підкреслити, розкривати, розкрити, виказувати, виказати, видавати, видати, маніфестувати, являти, явити 2) (бачити в … Словник синонімів української мови
виявляти — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
оказувати — виявляти … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
вагатися — (виявляти нерішучість у вирішенні чого н.), роздумувати, сумніватися, м ятися, варуватися, вагуватися, тертися (та м ятися), муля[и]тися … Словник синонімів української мови
голубити — (виявляти ніжність), приголублювати, пестити, пестувати, пригортати, лащити, милувати, ніжити … Словник синонімів української мови
сердитися — (виявляти почуття гніву), гніватися, прогнівлятися, прогніватися, прогнівитися, злитися, озлоблюватися, озлоблятися, озлобитися, злоститися, гнівитися; обурюватися, обуритися, приндитися, фиркати (виражаючи гнів, ображаючись на кого / що н.);… … Словник синонімів української мови
церемонитися — (виявляти зайву делікатність), панькатися … Словник синонімів української мови
показувати — ую, уєш, недок., показа/ти, ажу/, а/жеш, док. 1) перех. Давати можливість бачити, розглядати, роздивлятися кого , що небудь. || Виявляти перед кимсь своє вміння робити що небудь. || Демонструвати кінофільм, давати спектакль і т. ін. || Домагатися … Український тлумачний словник
розкривати — а/ю, а/єш, недок., розкри/ти, и/ю, и/єш, док., перех. 1) Піднімаючи або знімаючи, відсуваючи кришку, ляду тощо, робити вільним доступ усередину чого небудь. || Розводити, розсувати стулки дверей, вікна, віконниці тощо. 2) Скидати, зривати… … Український тлумачний словник
витримувати — ую, уєш, недок., ви/тримати, аю, аєш, док. 1) перех. і неперех. Зберігати свої властивості, попередній стан, незважаючи на дію великої ваги, тиску, удару, стрімкого руху чого небудь і т. ін. 2) перех. і неперех. Стійко терпіти велике фізичне або… … Український тлумачний словник
