вишь

• ЗАКИДЫВАТЬ/ЗАКИНУТЪ СЛОВО <СЛОВЕЧКО, СЛОВЦО> obs

[VP; subj: human]

=====

1. закидывать словечко (кому о чём). Also: ЗАПУСКАТЬ/ЗАПУСТИТЬ СЛОВЕЧКО [usu. pfv]

⇒ to make a passing remark about or allude to sth.:

- X закинул словечко (Y-y о Z-e) ≈ X mentioned Z (to Y);

- X dropped (Y) a hint about Z.

     ♦ [1-й мужик:] Аты помни, как он [Василий Леониды ч] слово закинул, чтоб мяту сеять? [2-й мужик:] Как же, мяту сей, вишь. Ты попытай-ка, горбом поворочай - запросишь мяты небось... (Толстой 3). [First Peasant:] And remember how he [Vasili Leonidych] mentioned sowing mint?... [Second Peasant:] Sure, raise mint! He should try and do a little work-he wouldn't be so fast to talk about mint (3a).

2. (кому о ком or за кого) [pfv only]

⇒ to speak well of s.o. to a person in an influential position, petition on s.o.'s behalf:

- X закинул (Y-y) словечко за Z-a ≈ X put in a (good) word for (regarding) Z (with Y);

- X spoke with Y on Z's behalf.

     ♦ [Пётр:] Тятенька таки о тебе словечко закинул, а она ему напрямки: "просватана" (Островский 7). [R:] Dad had just started putting in a word regarding you, when she came out flat with: "She's engaged" (7a).

• ЗАКИДЫВАТЬ/ЗАКИНУТЪ СЛОВО <СЛОВЕЧКО, СЛОВЦО> obs

[VP; subj: human]

=====

1. закидывать слово (кому о чём). Also: ЗАПУСКАТЬ/ЗАПУСТИТЬ СЛОВЕЧКО [usu. pfv]

⇒ to make a passing remark about or allude to sth.:

- X закинул словечко (Y-y о Z-e) ≈ X mentioned Z (to Y);

- X dropped (Y) a hint about Z.

     ♦ [1-й мужик:] Аты помни, как он [Василий Леониды ч] слово закинул, чтоб мяту сеять? [2-й мужик:] Как же, мяту сей, вишь. Ты попытай-ка, горбом поворочай - запросишь мяты небось... (Толстой 3). [First Peasant:] And remember how he [Vasili Leonidych] mentioned sowing mint?... [Second Peasant:] Sure, raise mint! He should try and do a little work-he wouldn't be so fast to talk about mint (3a).

2. (кому о ком or за кого) [pfv only]

⇒ to speak well of s.o. to a person in an influential position, petition on s.o.'s behalf:

- X закинул (Y-y) словечко за Z-a ≈ X put in a (good) word for (regarding) Z (with Y);

- X spoke with Y on Z's behalf.

     ♦ [Пётр:] Тятенька таки о тебе словечко закинул, а она ему напрямки: "просватана" (Островский 7). [R:] Dad had just started putting in a word regarding you, when she came out flat with: "She's engaged" (7a).

• ЗАКИДЫВАТЬ/ЗАКИНУТЪ СЛОВО <СЛОВЕЧКО, СЛОВЦО> obs

[VP; subj: human]

=====

1. закидывать словцо (кому о чём). Also: ЗАПУСКАТЬ/ЗАПУСТИТЬ СЛОВЕЧКО [usu. pfv]

⇒ to make a passing remark about or allude to sth.:

- X закинул словечко (Y-y о Z-e) ≈ X mentioned Z (to Y);

- X dropped (Y) a hint about Z.

     ♦ [1-й мужик:] Аты помни, как он [Василий Леониды ч] слово закинул, чтоб мяту сеять? [2-й мужик:] Как же, мяту сей, вишь. Ты попытай-ка, горбом поворочай - запросишь мяты небось... (Толстой 3). [First Peasant:] And remember how he [Vasili Leonidych] mentioned sowing mint?... [Second Peasant:] Sure, raise mint! He should try and do a little work-he wouldn't be so fast to talk about mint (3a).

2. (кому о ком or за кого) [pfv only]

⇒ to speak well of s.o. to a person in an influential position, petition on s.o.'s behalf:

- X закинул (Y-y) словечко за Z-a ≈ X put in a (good) word for (regarding) Z (with Y);

- X spoke with Y on Z's behalf.

     ♦ [Пётр:] Тятенька таки о тебе словечко закинул, а она ему напрямки: "просватана" (Островский 7). [R:] Dad had just started putting in a word regarding you, when she came out flat with: "She's engaged" (7a).

• ЗАКИДЫВАТЬ/ЗАКИНУТЪ СЛОВО <СЛОВЕЧКО, СЛОВЦО> obs

[VP; subj: human]

=====

1. закинуть словечко (кому о чём). Also: ЗАПУСКАТЬ/ЗАПУСТИТЬ СЛОВЕЧКО [usu. pfv]

⇒ to make a passing remark about or allude to sth.:

- X закинул словечко (Y-y о Z-e) ≈ X mentioned Z (to Y);

- X dropped (Y) a hint about Z.

     ♦ [1-й мужик:] Аты помни, как он [Василий Леониды ч] слово закинул, чтоб мяту сеять? [2-й мужик:] Как же, мяту сей, вишь. Ты попытай-ка, горбом поворочай - запросишь мяты небось... (Толстой 3). [First Peasant:] And remember how he [Vasili Leonidych] mentioned sowing mint?... [Second Peasant:] Sure, raise mint! He should try and do a little work-he wouldn't be so fast to talk about mint (3a).

2. (кому о ком or за кого) [pfv only]

⇒ to speak well of s.o. to a person in an influential position, petition on s.o.'s behalf:

- X закинул (Y-y) словечко за Z-a ≈ X put in a (good) word for (regarding) Z (with Y);

- X spoke with Y on Z's behalf.

     ♦ [Пётр:] Тятенька таки о тебе словечко закинул, а она ему напрямки: "просватана" (Островский 7). [R:] Dad had just started putting in a word regarding you, when she came out flat with: "She's engaged" (7a).

• ЗАКИДЫВАТЬ/ЗАКИНУТЪ СЛОВО <СЛОВЕЧКО, СЛОВЦО> obs

[VP; subj: human]

=====

1. закинуть слово (кому о чём). Also: ЗАПУСКАТЬ/ЗАПУСТИТЬ СЛОВЕЧКО [usu. pfv]

⇒ to make a passing remark about or allude to sth.:

- X закинул словечко (Y-y о Z-e) ≈ X mentioned Z (to Y);

- X dropped (Y) a hint about Z.

     ♦ [1-й мужик:] Аты помни, как он [Василий Леониды ч] слово закинул, чтоб мяту сеять? [2-й мужик:] Как же, мяту сей, вишь. Ты попытай-ка, горбом поворочай - запросишь мяты небось... (Толстой 3). [First Peasant:] And remember how he [Vasili Leonidych] mentioned sowing mint?... [Second Peasant:] Sure, raise mint! He should try and do a little work-he wouldn't be so fast to talk about mint (3a).

2. (кому о ком or за кого) [pfv only]

⇒ to speak well of s.o. to a person in an influential position, petition on s.o.'s behalf:

- X закинул (Y-y) словечко за Z-a ≈ X put in a (good) word for (regarding) Z (with Y);

- X spoke with Y on Z's behalf.

     ♦ [Пётр:] Тятенька таки о тебе словечко закинул, а она ему напрямки: "просватана" (Островский 7). [R:] Dad had just started putting in a word regarding you, when she came out flat with: "She's engaged" (7a).

• ЗАКИДЫВАТЬ/ЗАКИНУТЪ СЛОВО <СЛОВЕЧКО, СЛОВЦО> obs

[VP; subj: human]

=====

1. закинуть словцо (кому о чём). Also: ЗАПУСКАТЬ/ЗАПУСТИТЬ СЛОВЕЧКО [usu. pfv]

⇒ to make a passing remark about or allude to sth.:

- X закинул словечко (Y-y о Z-e) ≈ X mentioned Z (to Y);

- X dropped (Y) a hint about Z.

     ♦ [1-й мужик:] Аты помни, как он [Василий Леониды ч] слово закинул, чтоб мяту сеять? [2-й мужик:] Как же, мяту сей, вишь. Ты попытай-ка, горбом поворочай - запросишь мяты небось... (Толстой 3). [First Peasant:] And remember how he [Vasili Leonidych] mentioned sowing mint?... [Second Peasant:] Sure, raise mint! He should try and do a little work-he wouldn't be so fast to talk about mint (3a).

2. (кому о ком or за кого) [pfv only]

⇒ to speak well of s.o. to a person in an influential position, petition on s.o.'s behalf:

- X закинул (Y-y) словечко за Z-a ≈ X put in a (good) word for (regarding) Z (with Y);

- X spoke with Y on Z's behalf.

     ♦ [Пётр:] Тятенька таки о тебе словечко закинул, а она ему напрямки: "просватана" (Островский 7). [R:] Dad had just started putting in a word regarding you, when she came out flat with: "She's engaged" (7a).

• ЗАКИДЫВАТЬ/ЗАКИНУТЪ СЛОВО <СЛОВЕЧКО, СЛОВЦО> obs

[VP; subj: human]

=====

1. запускать словечко (кому о чём). Also: ЗАПУСКАТЬ/ЗАПУСТИТЬ СЛОВЕЧКО [usu. pfv]

⇒ to make a passing remark about or allude to sth.:

- X закинул словечко (Y-y о Z-e) ≈ X mentioned Z (to Y);

- X dropped (Y) a hint about Z.

     ♦ [1-й мужик:] Аты помни, как он [Василий Леониды ч] слово закинул, чтоб мяту сеять? [2-й мужик:] Как же, мяту сей, вишь. Ты попытай-ка, горбом поворочай - запросишь мяты небось... (Толстой 3). [First Peasant:] And remember how he [Vasili Leonidych] mentioned sowing mint?... [Second Peasant:] Sure, raise mint! He should try and do a little work-he wouldn't be so fast to talk about mint (3a).

2. (кому о ком or за кого) [pfv only]

⇒ to speak well of s.o. to a person in an influential position, petition on s.o.'s behalf:

- X закинул (Y-y) словечко за Z-a ≈ X put in a (good) word for (regarding) Z (with Y);

- X spoke with Y on Z's behalf.

     ♦ [Пётр:] Тятенька таки о тебе словечко закинул, а она ему напрямки: "просватана" (Островский 7). [R:] Dad had just started putting in a word regarding you, when she came out flat with: "She's engaged" (7a).

• ЗАКИДЫВАТЬ/ЗАКИНУТЪ СЛОВО <СЛОВЕЧКО, СЛОВЦО> obs

[VP; subj: human]

=====

1. запустить словечко (кому о чём). Also: ЗАПУСКАТЬ/ЗАПУСТИТЬ СЛОВЕЧКО [usu. pfv]

⇒ to make a passing remark about or allude to sth.:

- X закинул словечко (Y-y о Z-e) ≈ X mentioned Z (to Y);

- X dropped (Y) a hint about Z.

     ♦ [1-й мужик:] Аты помни, как он [Василий Леониды ч] слово закинул, чтоб мяту сеять? [2-й мужик:] Как же, мяту сей, вишь. Ты попытай-ка, горбом поворочай - запросишь мяты небось... (Толстой 3). [First Peasant:] And remember how he [Vasili Leonidych] mentioned sowing mint?... [Second Peasant:] Sure, raise mint! He should try and do a little work-he wouldn't be so fast to talk about mint (3a).

2. (кому о ком or за кого) [pfv only]

⇒ to speak well of s.o. to a person in an influential position, petition on s.o.'s behalf:

- X закинул (Y-y) словечко за Z-a ≈ X put in a (good) word for (regarding) Z (with Y);

- X spoke with Y on Z's behalf.

     ♦ [Пётр:] Тятенька таки о тебе словечко закинул, а она ему напрямки: "просватана" (Островский 7). [R:] Dad had just started putting in a word regarding you, when she came out flat with: "She's engaged" (7a).

• НЕ УЙДЕТ (от кого) coll

[VP; subj: any noun (usu. inanim); 3rd pers fut only]

=====

⇒ there will be time to do sth. later, s.o. will not lose anything by temporarily postponing the action in question:

- X (от Y-a) не уйдёт≈ X isn't going anywhere;

- X can wait;

- there will be time enough ( plenty of time) for X ( for Y to do thing X) (later);

- X will still be there (later);

- Y will have a (his) chance (to do thing X) (later).

     ♦ "Ученье-то не уйдёт, а здоровья не купишь; здоровье дороже всего в жизни. Вишь, он из ученья как из больницы воротится: жирок весь пропадает, жиденький такой..." (Гончаров 1). "There'll be plenty of time for study, but you can't buy good health. Health is the most precious thing in life. Look, he comes back from school as from a hospital - his fat all gone, looking pale and thin..." (1b).

     ♦ Это была та блестящая атака кавалергардов, которой удивлялись сами французы... "Что мне завидовать, моё не уйдёт, и я сейчас, может быть, увижу государя!" - подумал Ростов и поскакал дальше (Толстой 4). This was the brilliant charge of the Horse Guards that amazed even the French.... "Why should I envy them? I'll have my chance. I may see the Tsar at any moment now," thought Rostov, and galloped on (4a).

düzeltmek,

onarmak,

tamir

* * *

несов.; сов. - испра́вить

1) ( чинить) onarmak; tamir etmek

2) düzeltmek

3) ıslah etmek

несов.; сов. - подави́ть

1) bastırmak, ezmek; baskı altında tutmak тк. несов.

2) перен. boğmak, bastırmak

3) (получать перевес над чем-л.) ağır basmak

4) ( приводить в угнетенное состояние) ezmek, içini karartmak

несов.; сов. - попра́вить, врз

••

* * *

1) tu, te (при предлогах, тж. в винительном падеже) разг.

2) фам. ( при обращении)

•

- ни тебе..., ни...

••

* * *

gener. tu

см. В.

* * *

Ишь-ты, межд. ач, бач, ба, чи-ба! (ач, ба сокращ. бач, пов. н. от бачити), диви! см. Вишь. [Ач який гарний! (Сл. Гр.). Ач яке, нівроку (Щевч.). Ти питаєш: чи кохаю? Ба, який! або я знаю (Вороний)]. Ишь ты - чи ти ба! (бач! ба!). [Чи ти ба який тихомирний! (Мова)]. Ишь каков! - бач (ба) який!

* * *

каркнуть кря[а]кати (-каю и -чу), крякнути, кру[ю]кати, кру[ю]кнути, крумкати, крумчати, кавкати, кавкнути. [Ой ворони чорненькі, чого ви крячете? (Морд.). Ой що-ж бо то та за ворон, що по морю крякає (Пісня). Кавкає як ворона, а хитрий як чорт (Приказка)]. Вишь, -кает, как ворон - бач, кряка, як той ворон (Д. Марк.). Не -кай здесь! - не кряч тут!

* * *

несов.; сов. - к`аркнуть

1) спритний, (живой, проворный) моторний, меткий, жвавий, проворний, (юркий) в'юнкий, (зап.) звинний, (умелый) зручний, ручий, вправний, (разбитной, сметливый) промітний, тямкий, дотепний, (зап.) змисний, імкливий, ум.-ласк. спритненький, моторненький и т. д. [Цей кіт дуже спритний, не впіймаєте (Звин.). З того ледачого парубка та став такий моторний козак, що ні здумати, ні сказати (Рудч.). Воно хоч і клишоноге, а метке (Кониськ.). На лихо здався він проворний (Котл.). А сам був хлопець ручий і на всі вигадки митець (Свидн.). В'юнкий хлопець (Яворн.). А промітний він: оце повернувся, купив горшків, продав та купив обіддя (Канівщ.)]. -кий танцор - зграбний (ручий, звинний) танцюрист(а), вправний танцюрист(а), (фам.) танцюра ручий. -кий делец - вправний (меткий) ділок, спритний ділок (р. -ока), митець; срвн. Ловкач. -кий плут мошенник - спритний (промітний, пронозуватий) пройдисвіт, шахрай, крутій. Он -кий малый (парень) - з його моторний хлопець (хлопчина, хлоп'яга), (насм.) з його моторяка, з його крутій хоч-куди. -кий дипломат - спритний дипломат. Вишь ты какой -кий! - ач (чи ти ба) який спритний! -кое движение - спритний (зручний) рух. [Спритним рухом видравшись із рук (Черкас.). Зручним рухом уловив собачку за спинку (Крим.)]. -кая женщина - спритниця, моторуха, (ласк.) моторушка;

2) (удобный, о вещи) зручний, вигідний, імкий, (сподручный) хваткий, похватний, (мёткий) замашний, кидкий. [Замашна коса (Чуб. III). Кидка грудка (Полт.)];

3) (меткий) влучливий, влучкий; влучний. -кий стрелок - влучливий (влучкий) стрілець. -кий удар, выстрел - влучний удар, постріл. -кий ответ - влучна відповідь.

* * *

1) (искусный, проворный) спри́тний, згра́бний, метки́й, уда́тний; зуга́рний, промітни́й; ( умелый) впра́вний; ( меткий) влу́чний; ( удачный) вда́лий

2) ( удобный) зру́чний, вигі́дний

нахаживаться, найтись

I. 1) (стр. з.) знаходитися (в песнях и знаходжатися), бути знаходженим, знайденим, познаходженим и т. п.; срв.

I. Находить. [Кістки тії знаходжено дуже глибоко під землею (Л. Укр.)]. Встарину тут -вались клады - за старих часів тут знаходжено скарби. Широта места -дится по высоте солнца - широту місця (місцевости) визначають (реже: відшукують) за висотою сонця. Всё -дено в наилучшем порядке - все знайдено в найкращому порядку. Виновный не -ден - винуватого (винного) не знайдено (не викрито, не знайшли, не викрили). При обыске -дены компрометирующие документы - під час трусу знайдено (витрушено, викрито) компромітовні документи. Не -ден способ полного обесцвечивания тканей - не знайдено способу (спосіб) цілковитого знебарвлювання тканин (обычнее: зовсім или цілком знебарвлювати тканини);

2) (возвр. з.) знаходитися (в песнях и знаходжатися), знайтися, находитися (в песнях и находжатися), знайтися, (о мног.) по(з)находитися; специальнее: (-диться вновь) віднаходитися, віднайтися; (отыскиваться) відшукуватися, відшукатися, (о мног.) повідшукуватися; (выискиваться, сыскиваться, как исключение) вийматися, ви(й)нятися, обиратися, обібратися и обратися, (с трудом, диал.) вирискатися; (встречаться, попадаться, случаться) траплятися, трапитися, нагоджатися, нагодитися, вибиратися, вибратися; (быть) бути, (существовать) існувати. [Побить, то й аби-хто знайдеться (Номис). Як ножем пробито, то знайдуться ліки (Чуб. V). Вслуговують їм слуги, - от пани в нас такі знаходяться! (М. Вовч.). Може найдеться дівоче серце, карі очі (Шевч.). Познаходилися такі жінки, що бачили, як він цілував її (Грінч.). Усе познаходилося, що в їх покрадено (Чернігівщ.). «Чи понаходились-же коні?» - «Понаходились» (Київщ.). На цілий світ винявся один такий дід (Кониськ.). Винявся там такий чоловік, що за вбогих людей обставав (Грінч.). Треба тільки, щоб вийнявся енергійний ініціятор (Грінч.). Такі пішли дощі, що й дня не винялося погожого (Грінч.). Обібрався такий-то хазяїн (Драг.). Нехай між вами обереться хто сміливий та піде вночі на грішну могилу (Г. Барв.). Десь вирискався миршавий чоловічок (Мирний). Моя дочка удовиця, їй люди трапляються; не сьогодні- завтра хтось посватає (Коцюб.). (Хотіли) затримати (німку), поки нагодиться французка (Л. Укр.). Якщо не нагодиться нічого (служби), він буде змушений узяти з її грошей (Кінець Неволі). Як тільки було вибереться у його слободна година (Сим.)]. Виновный -шёлся - винуватий (винний) знайшовся, -ого знайдено (викрито). Не -дётся ли у вас листа бумаги? - чи нема(є) (не буде, не знайдеться) у вас (чи не маєте ви) аркуша паперу? В мире такого другого не -дётся - у (на) (всьому) світі такого другого не знайдеться, світ його (такого, такого другого) не покаже. [Удавав із себе такого лютого звіряку, що його і світ не покаже (Яворн.)]. Вот -шёлся приятель! - от знайшовся приятель! Вишь, какой -шёлся! - ач який ви(й)нявся (вирискався, обібрався, вибрався)! [Чи ти бач, який багатир винявся! (Грінч.)];

3) -диться (не теряться) - добирати, добрати розуму, давати (знаходити), дати (знайти) собі раду, (догадываться) догадуватися, догадатися, (выпутываться) викручуватися, викрутитися, (не растеряться) не втратити (не втеряти) розуму, не збентежитися, не сторопіти, не стерятися. [Не стерявсь: добрав розуму (Полтавщ.). Він дасть собі раду: бував у бувальцях (Харківщ.). Догадавсь, що робити (Київщ.). Не стерявся і так все розпояснив, що по його сталося (Сл. Ум.)]. Его не озадачишь, всегда -дётся - його не зіб'єш з пантелику (не спантеличиш), завжди дасть собі раду (викрутиться или знатиме, що робити). Он везде - дётся - він скрізь (в усьому) дасть собі раду (знатиме, що робити), він з усього викрутиться. Он ловко -шёлся, ответил хорошо - він спритно викрутився, відказав добре; він не збентежився (не сторопів, не стерявсь) і добре (дотепно, метко) відказав. Он -шёлся и отвечал ему сейчас же - він дав собі раду (не збентежився, не сторопів, не стерявся) і відказав йому негайно. Он -шёлся и умел выпутаться из затруднения - він дав собі раду (не збентежився, не сторопів) і зумів виплутатися (виборсатися) із скрутного становища. Не -шёлся, что сказать - не знайшов (не добрав розуму, не догадався), що сказати; збентежився (сторопів, стерявсь) і не зміг нічого сказати; він не здобувся на слово (Крим.);

4) -диться (только несов.) - а) (быть, пребывать) бути (сов. пробути, многокр. бувати), перебувати (сов. перебути), пробувати (сов. пробути), (в просторечии редко, в научном языке обычно), знаходитися, (иметь жилище, обитать) домувати, (жить) жити, (зап.) мешкати, (обретаться) обертатися, (редко) повертатися, поводитися, матися, (зап.) мешкати, промешкати, (постоянно быть, не покидать) держатися, (помещаться, содержаться) міститися; (на складе: об имуществе, товарах) бути, перебувати, лежати; (стоять) стояти, (лежать) лежати, (сидеть) сидіти, (висеть) висіти и т. п.; срв. Быть. [Якийсь час він лежав долілиць, дивуючись, де він (где он -дится) і що з ним скоїлось (Країна Сліпих). Конон завжди був при господі, Грицько при складі (Сл. Ум.). Де тепер (перебуває, пробуває) ваш брат? (Київ). Де він тепер може перебувати? (Крим.). За капіталізму все перебуває в руках буржуазії (Азб. Комун.). Робітники й капіталісти перебувають зовсім не в однакових умовах (Азб. Комун.). Як тяжко на безвідді рибі пробувати, так тяжко на чужині безрідному пробувати (Метл.). Дунканів син пробуває в святого Едуарда (Куліш). Для того проживав Квітка в манастиреві, щоб ближче знаходитись коло дома божого (Куліш). З актових книгах знаходиться такий цікавий документ (Україна). Матрона римська у тюрмі домує! (Л. Укр.). Стах бере за розум і чесноту мого пана, коли такі тарантули отрутні домують вкупі з ним (Л. Укр.). Він там у Пісках мешкає (Мирний). Не раз у хаті обертався тоді його лакей (Крим.). Мирові переговори обертаються поки-що в стадії підготовчій (Н. Рада). Вона сама, одним одна душею, буде повертатися у такому великому городі (Квітка). Знає, де він поводиться (Квітка). А третя (частина війська) де ся має? (Ант.-Драг.). Порубаний, на рани смертельнії знемагає, а коло його джура Ярема промешкає (Ант.-Драг.). Зимою риба держиться на дні (Сл. Гр.). Напросто Лаговського містився за столом консул (Крим.). Право на кінці меча міститься (Вороний). В цих збірниках містились коротенькі оповідання (Рада). Цукор лежить у коморі (Київ). З одного боку рядка стояла дата (Остр. Скарбів). Він углядів, що лежить біля долішньої межі снігів (Країна Сліпих)]. -ться в бегах - см. Бег 2. -ться в бедности - жити (перебувати) в (при) злиднях (убого, при вбозстві), (образно) (голодні) злидні годувати. -ться в беспамятстве - бути непритомним. -ться в ведении, подчинении чьём - бути (перебувати) у віданні чиєму, у волі чиїй (під орудою чиєю), підлягати кому, чому. [Академія Наук перебуває в безпосередньому віданню верховної влади (Стат. Ак. Н.)]. -ться вне себя от чего - (аж) нетямитися (сов. нестямитися) з чого. -ться дома - бути вдома, (домовничать) домувати. [Наша пані домує, вечеряти готує (Чуб. III)]. -ться в заблуждении - помилятися, мати помилкову думку, бути омиленим. [Чи справді я вирвалася на волю, чи може я тільки омилена? (Кониськ.)]. -ться в (полной) зависимости от кого, чего - бути (перебувати) в цілковитій залежності, (цілком) залежати від кого, від чого. -ться в добром здоровьи - бути живим-здоровим (фам. в доброму здоров'ячку), матися добре, почувати себе добре. -ться в опасности - бути (перебувати) в небезпеці (під небезпекою). Он -дится в опасности - він у небезпеці, йому загрожує небезпека. -ться в затруднении (в затруднительном положении) - бути в скрутному становищі, бути заклопотаному (в клопоті), (редко) стояти зле, (безл.) комусь клопіт, (шутл.) непереливки (доводитися) кому. [В його природне щастя, що тебе поборе, хоч як-би зле стояв він (Куліш). Тепер я в клопоті (мені клопіт): що-ж далі діяти (Звин.). Заморгав очима, як завжди, коли доводилося непереливки (Корол.)]. -ться на пользовании в лечебном заведении - перебувати на лікуванні - (лікуватися; зап. куруватися) в лікарні. -ться в равновесии с чем - мати рівновагу (рівноважитися) з чим. -ться в верных руках - бути (перебувати) в певних (вірних, надійних) руках. -ться в связи с чем - бути зв'язаним (пов'язаним) з чим, бути (перебувати, стояти) в зв'язку з чим. [З оцим семітським коренем чи не перебуває часом в етимологічному зв'язку слов'янське «хмара»? (Крим.)]. -ться на службе - бути (перебувати, пробувати) на службі; (служить) служити. -ться в соответствии с чем - відповідати чому. [Прискорений темп поезій Олеся відповідає подіям гарячого часу (Рада)]. -ться на сохранении - бути на схові (на схованці), переховуватися. -ться в тревоге - бути (перебувати) в тривозі. -ться при этом, при том - бути при цьому, при тому. Рука его -лась на столе - рука його лежала на столі. Его имя не -дится в списке - його ім'я нема(є) в спискові, його ім'я не стоїть у спискові. Он -дится за границей - він (перебуває, пробуває, живе) за кордоном. Если -дутся желающие - якщо знайдуться (будуть, трапляться) охочі. -дятся люди, осмеливающиеся мечтать - є (існують, трапляються, знаходяться) люди, що з[на]важуються мріяти; б) (о местоположении) бути, міститися, (только о географ.) знаходитися, (лежать) лежати, розлягтися (в прош. вр. глагола), (стоять) стояти; (простираться) простягатися (сов. простягтися), стелитися, простелятися (сов. простелитися) (-люся, -лишся), простилатися (сов. прослатися (-стелюся, -стелешся)); срв. Лежать 4. [Навпроти його каюти була комора (Кінець Неволі). В поперечній стіні будинку були двері (Олм. Примха). Навпроти будинку містилася (стояла) стайня (Київщ.). Насподі гортани міститься персневий хрящ (М. Калин.). Квартира містилася в найнижчому поверсі (Крим.). Ця установа (міститься) в Київі (Київ). Основа лежить під самим Харковом (Куліш). Склепіння лежало глибоко під поверхнею землі (Едґ. По). Подався до їдальні, що лежала в кідьканадцятьох кроках (В. Гжицьк.). Де наше село? - а їдьте просто шляхом, доїдете до ставу - то наше село розляглося понад ставом (Звин.). Одна з подовжніх стін будинку стояла просто воріт огорожі (Олм. Примха). Перед ґанком стелився моріжок (Київщ.)]. Остров Мадагаскар -дится вблизи восточного берега Африки - острів Мадаґаскар (знаходиться или лежить) близько східнього берега Африки. Город -дится на берегу реки - місто лежить (розляглося, розгорнулося) над рікою. Между Африкой и Южной Америкой -дится Атлантический океан - (по)між Африкою й Америкою простягається (простягся) Атлантійський океан. Находясь - бувши (многокр. буваючи), перебуваючи, пробуваючи и т. п. [Пробуваючи на службі (Н.-Лев.)]. Находящийся, Находившийся - що є (перебуває, пробуває и т. п.), що був (перебував, пробував и т. п.), (-щийся ещё) сущий. [До всіх земляків, на Україні сущих (Шевч.)]. -щийся близко - близький, поблизький. -щийся вверху, внизу - горішній, долішній. -щийся далее - дальший. [Сіра мряка, що залягла дальшу, безлісну долину (Франко)]. -щийся на таком-то расстоянии от чего - далекий на стільки то від чого. [Одно моє поле далеке від другого на гонів двоє (Звин.)]. -щийся вне себя от чего - нестямний з чого. -щийся на учёте - обліковий; см. ещё Состоящий (под Состоять).

II. Находиться - см. II. Нахаживаться 2.

* * *

1) знахо́дитися, -джуся, -дишся, знайти́ся, -йдуся, -йдешся и мног. познахо́дитися, находитися, найтися и мног. понахо́дитися; ( выявляться вновь) віднахо́дитися, віднайти́ся; сов. ви́рискатися; ( случаться) трапля́тися, трапи́тися, -плюся, -пишся

2) (перен.: не теряться) зна́хо́ди́ти́ (-джу, -диш) собі́ ра́ду, знайти́ (-йду́, -йдеш) собі́ ра́ду, давати (даю, даєш) собі раду, дати (дам, даси) собі раду, добирати розуму, добрати и дібрати (доберу, добереш) розуму, не розгублюватися, -лююся, -люєшся, не розгубитися, -гублюся, -губишся; сов. прибрати

3) (несов.: быть) бути (буду, будеш), сов. пробути; ( пребывать) перебувати, пробувати; (вращаться среди кого-л.) повертатися, обертатися; (иметь место: иметь определенное географическое положение) знаходитися; ( помещаться), міститися (міщуся, містишся), розташовуватися, -шовуюся, -шовуєшся; ( лежать) лежати; ( стоять) стояти

4) (сов.: в составном сказ. - оказаться) виявитися, -влюся, -вишся; ( быть) бути

5) страд. несов. знаходитися, находитися; віднаходитися; відкриватися; винаходитися; витрушуватися, -шується

отдавить

1) віддавлювати, віддавити, віддушувати, віддушити, відгнічувати, відгнітити, відтискати, відтиснути кому що. -вать творог - відкидати (віддавлювати, віддушувати) сир. -вить кому-либо ногу - стоптати кому ногу. Ему ноги не -вишь - йому ніхто на хвіст не наступить, ніхто йому в кашу не наплює;

2) розчавити, роздавити. Карета -вила ему ногу - карета розчавила йому ногу;

3) (оттеснить) відтискувати, відтиснути кого. Отдавленный - віддавлений, віддушений, відгнічений, відтиснутий и т. д.

* * *

несов.; сов. - отдав`ить

1) відда́влювати, віддави́ти, відду́шувати, віддуши́ти и повідду́шувати

2) ( выдавливать) вида́влювати, ви́давити и повида́влювати, вича́влювати, ви́чавити, відду́шувати, віддуши́ти и повідду́шувати

3) ( оттеснять) відти́скувати и відтиска́ти, відти́скати и відти́снути, відтісня́ти, відтісни́ти; ( отталкивать) відшто́вхувати, відштовхну́ти

подъехать

1) подо что - під'їжджати, під'їздити (-їжджу, -здиш), під'їхати під що;

2) куда (едучи приближаться) - під'їжджати, під'їздити, під'їхати, (о мног.) попід'їжджати, попід'їздити до чого, до кого, під що (напр., під ґанок (крыльцо), над'їжджати, над'їздити, над'їхати до чого, (реже: быстро подъехать) надбігати, надбігти. [Під'їхав до вогню, дивиться - лежить змій (Рудч.). Коляса над'їхала до глибокого яру (Леонт.)];

3) -ть к кому (подольщаться) - підходити, підійти до кого и під кого, заходити, зайти коло кого и до кого, підсипатися, підсипатися до кого, підмощуватися, підмоститися під кого; срв. Подольщаться, Заискивать. Вишь с чем -ехал - бач з чим підійшов (під'їхав).

* * *

несов.; сов. - подъ`ехать

1) під'їжджа́ти и під'їзди́ти, під'ї́хати и попід'їжджа́ти и попід'їзди́ти; ( приезжать) над'їжджа́ти и над'їзди́ти, над'ї́хати

2) ( подольщаться) під'їжджа́ти и під'їзди́ти, під'ї́хати, підсипа́тися, підси́патися